| Сторінки (3/277): | « | 1 2 3 | » |
Ще такого не було,
Тільки прикорнув х-ло,
Чує стук якийсь жахливий,
Ніби дятел б’є в чоло.
Раптом темрява і тиша…
Тиша вбивча, тиша хижа…
Він у шафі чи в труні?
Руки, ноги крижані…
Звідки світло? О, щілина.
Раптом чує голоси …
«Нам потрібен сталий мир,
А тому старий упир,
Разом з шоблом довбограїв,
(Підготуйте весь набір),
З забаганками й «мостами»,
Загремить у власний вир».
«Каже, що двіжухи хоче»
«Що ж влаштуємо охоче»
«Створим діду справжній «пір»»
Хрипотця, як цвях в чоло -
Обісралося х-ло…
Ближче око до щілини
Подивитись де воно.
Як скажене світло світить
Око діда страшно сліпить
«Я у ворога в тилу?»
Він шпигун чи він в полоні?
Спить чи це все наяву?
Знову око прикладає:
«Це так трон блискуче сяє!»
Біле абсолютно все…
Він, х-ло, проліз до раю
Й з за лаштунків зазирне,
Що там після смерті є.
Все рознюхає, узнає
І «САМОГО» на-ї-бе…
Дурень думкой багатіє -
Тож х-ло про вічність мріє…
Раптом в оці запекло
З світлом згаснула надія -
«Він ніяка не місія -
Звичайнісіньке х-ло»
Тож і впав в жахливий відчай -
Не розгледів він обличчя -
Як же ж виглядає Бог?
Якщо він у потойбіччі
Він тоді по факту здох!?
... ДАЛІ БУДЕ
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1045487
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.08.2025
Чи може хтось збагнути тугу
Батьків, що втратили дітей?
Чи заглядали у вселенський біль очей,
Того хто зранку їх не хоче відкривати…
Прокинувшись щодня шукати
Дружину й трьох своїх дітей…
І відчувати біль фізичний
Від звичайної картини,
Як інший батько з власним сином
Іде по вулицях алей...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1045164
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.08.2025
Знов х-лу наснився сон.
Уві сні прийшов кобзон.
Ніби тільки на хвилинку
Просочився крізь бетон.
Мовчазний такий і тихий
Протягнув якийсь талон.
«Йося, я тебе не кликав!»
«Краще б ти мене не смикав!»
«Що за дивний папірець?»
Тре під ковдрою долоні -
Думка б’є йому у скроні -
«Це квиток в один кінець»
Дивиться на йосі рожу -
«Дійсно йося, но прігожин»
п: «Політаєм!? Президент!?»
х:«Я би радий та не можу…
Ти чого такий ворожий!?»
п:«Мій літак розбився вщент»
х:«Знаю, та повір, то був не я!»
«Нас обох надув вусань лука!»
В темряві зникає силует,
Тільки чує як тріщить паркет.
Знову це жахливе відчуття -
Ніби хтось висмоктує життя…
«Хтось підлогу ту відремонтує!?»
Ніби по кімнаті полк крокує...
Обертатись страшно як ніколи,
Коли бачить, а на склі ікони*
«Мальчикі у трусіках» стоять
І по черзі щось там гомонять…
Сситься, сере, в піт кидає -
«Більше не допомагає»
Натовп ближче та гучніше -
«Знову цей жахливий жах!!!»
Вперше як втекти не знає...
Чує з натовпу лунає:
(Кожний звук та кожне слово
Ніби вбитий в дупу цвях)
«Не поліз би ти, х-ло, в Донбас»
«Не домбили й не бомбили б нас»
«Із-за тебе ми в одних трусах»
«А кому не пощастило - по полях -
Добривом землі, тваринам їжа»
«Ти не пуп землі - пупОчна грижа!!!»
...
*Мається на увазі відображення
Всі «сни» зібрані під назвою «СНИ ДИКТАТОРА».
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1044924
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.08.2025
В роздумах чи «спать нє спати»
Ніби стало засинати
Поки вошкалось у ліжку
Приліпило йому срать…
Лінь все тіло захопила
Обійняла, полонила
І не хоче відпускати
«Але треба з ліжка встать»…
Отже ногу на підлогу
Рушив пук у «путь-дорогу»
До вбиральні кроків десять
До валізи може п’ять
Дуже сильно хоче срать
Тільки кликати підмогу
Коли чує: «Расстрелять!!!»
«Та невже сам йосип сталін!?»
Бачить в темній кінозалі
(Щось вусате у куточку
Ніби люлькою димить)
«Так приємно. Ми чекали»
«Ми хотіли… відчували…»
(Заходилося брехати)
Либу тягне і тремтить.
Беньки бігають по залу,
Але в темряві помалу
Призвичаївся та навіть
Оком дивиться в екран
Дивна назва серіалу:
«Ми не з джазу. Ми з кварталу»
По сюжету клоун цирку
Перескочив за паркан...
Ось в його руках валізка…
Він як вправна аферистка
Щось шепоче в ухо шефа…
Ось він з кимось п’є вино…
Ось якась стенографістка
Пише та складає списки…
Далі бачить гори трупів…
Ось він власник «Шапіто»...
Титри. Але що там далі?
Ніби він у серіалі,
Ніби він той самий клоун,
Що за бороду вхопив
Бога у його порталі
І тепер він в ідеалі
Може мати що завгодно
Від янгОлів до чортів…
Щось такий сюжет знайомий…
Відчуття - він ніби голий...
Чує знову: «Расстрелять!»
Він розгублений, червоний
(дуже дууууже хоче срать).
Раптом бачить на екрані він себе
Щось про трудолюбство і таланти там несе
Потім бачить ліс сухий і болотА
«Саме тут зав'язла вся твоя орда
Ось і гумовая ж опа! Подивись х-йло -
Бо оце і є твоя робота - СеВеО!
Про який талант ти щось там ніс!?
Де була мацква - тепер дрімучий ліс.
Все вертається на місце, як було,
А в історію ти вписано вже як х-ло», -
Голос металевий в скроню б’є.
А в думках :«Не може бути! Та невже!?»
«Він поїде в ад на ПееМЖе!?»
Іншим оком видиться йому той самий кіт
(Градом ллється по х-лу холодний піт)
Каже кіт: «Ну все, вусатий, покурив!»
«Час до справ, які тобі я доручив.»
Із кута полізла величезна тінь:
«Я не довго, три секунди і «амінь».
Що за «пару тяг» не зробиш у аду!?
Ти, плішивий, в неоплатному боргу!
Я залишив, недолуге чортеня,
(Ти не путін, ти дурне недопуття),
Досвід, про який не мріяв би нацист!
Самозванець ти і недо аферист!
Ти ославив нас диктаторів усіх!»
І лунає в вухах у х-ла зловісний сміх…
Беньки відкриває - а над ним,
Рже страшний облізлий старий кінь.
Кліпає від страху: «Сон не сон!?»
«Чи то кінь, чи динозавр, чи то дракон?»
«Голос, пика схоже ніби на лаврова...»
«Все наснилось? Ну нарешті вова вдома !!!»
Всі «сни» зібрані під назвою «СНИ ДИКТАТОРА».
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1044101
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.07.2025
Біжить історія по колу,
Тому ніхто і більш ніколи
Немає права віддавати
Тим московитам, тирчі клятим,
Ні землю, а ні мову мати!
Це треба вічно пам'ятать:
(На лобі десь закарбувати)
Неможна більше довіряти,
Тим хто так любить грабувати ,
А особливо нас вбивать!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1043957
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.07.2025
Кличе машку алкаше
Сам міркує: «Ну невже
Він, володар майже світу,
Як годиться не засне!?»
Може «мідовськая шмара»
Щось таке йому натрусить
Що поспати його змусить,
А ще краще надихне…
«Ксенофобія, нацизм!»
«Геноциди, екстремізм!» -
«Ето києвскій рєжим!»
«Будєт фсьо как ми хотім!»
«Рукі от роzzії проч!»
«Ми вєрньом обратно борщ!»
Розійшлася «синя птиця»*
(Із мейкапом аляБОМЖ).
З рота машки вибухає
І летить у світ як гімн
(Схоже на синдром Туретта*1
Але то все кокаїн)
Дивиться на неї вова,
А захарова - ворона
Із мульта про ту папугу,
Що від власника втікав.
Вона кліпає очима,
Як мультяшная корова
І кричить йому "прелесно" ,
(Бо він щойно виступав).
Що за публіка чудова
Кінь лавров, коза знайома...
Вівці, курки і гієни…
Площа сповнена тварин.
Відчуття що він удома.
Всім зайшла його промова.
Він щасливий як ніколи..
"А тепер вмикайте гімн!"
"Щось знайоме... наш...не наш"
Цирковий лунає марш
"Хто оркестром там керує!?"
"Я зроблю із нього фарш!"
Охопила лють х-йла
(Він у випадку такому
Кулачки собі стиска)
Тільки в нього замість пальців
Крильця, лапки й три пера...
Він сидить вчепившись в гілку!
"Він папуга із мульта!!!"
Дивиться на диригента
Впізнає кота агента...
Чорні окуляри й фрак
Страшно так, що їде дах
Обісцявся, обісрався
Але сон триває! Жах!!!
«Кіт далеко. Не дістане»
«Воно майже невпізнане» -
Сам собі х-ло міркує -
«Він на дереві сидить»
«Площа стада розділяє»
І до того ж він вважає,
Якщо треба йому буде,
Він одразу улетить…
Світ тваринний тріумфує
І ніщо їх не хвилює -
Гімн чи марш їм все одно,
Проте якщо придивитись,
Хтось полює, хтось нервує
Ну, а дехто, кимсь смакує -
Справжнє шоу «шапіто»!
Раптом музика вщухає
Окуляр кіт підіймає
І летить із його ока
Щось жахливе і страшне…
Чи то блискавка, чи світло,
В метушні звіряче бидло,
Заніміле і заклякле,
Поки що не розбере…
На відміну від папуги,
Що зайшовся від натуги
Та крильцятами по гілках
Як скажене лупить, б’є
Від страху і розуміння,
Що його це світло вб'є.
Зник котяра з поля зору
(Але де той котик є!!?...)
« Він промазав чи навмисно?»
Чи х-лу щастить!? Невже!?
Дуже дуууже не спокійно...
«Може знову пронесе!?»
Вперше думка б’є у скроню -
«А якщо він не втече!!?»
Від жаху напала срачка
І пішла така сверблячка -
(Пронесло так пронесло).
Ну, нарешті, пощастило -
Потекло так потекло…
*«Синя птиця» - не птиця щастя, так в ссср називали «дефіцитну» курку, а точніше курча синюшного кольору за яким треба було ще в черзі вистояти.
*1Синдром Туретта — це неврологічний розлад, який характеризується повторюваними рухами тіла та мимовільним видаванням звуків.
Всі «сни» зібрані під назвою «СНИ ДИКТАТОРА».
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1043745
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.07.2025
Кличе путін соловйова,
Щоб, як теска, вові вова
Пожалітись на життя,
Як митець митцю. Митця
Зрозуміє як ніхто,
Бо у рейтингу х-ла,
Краще цього лайномета,
Ну хіба воно само…
Як почав пташиний послід,
Вклавши весь свій шарм і досвід,
І чесати і нести,
І співати і плести,
В очі сцяти і лизати,
Щоб дістатись «точки джи»…
Отже пацієнт кайфує
Раптом у повітрі чує
Сморід йде такий знайомий
«Замах на валізу йде!?»
«Якщо ні, то що так тхне!?»
Бачить в клітці дивна пташка
Пір’я на собі дере...
Придивився, хто ж то є?
Вигляда як божевільне,
Але видно що вдає.
"Хто ж це" -, голову ламає
"100 відсотків його знаю."
Дивиться той самий стіл,
За яким Макрон сидів,
А об ніжку того столу
Точить кігті з його снів,
Той котяра, від якого
Дивом втік, коли спітнів…
А створіння в клітці б’ється
І тепер х-йлу здається
Ніби то він сам і є...
Сам собі щипає пір’я,
Сам себе дере, клює…
Сере, сцить і в піт кидає,
Але не допомагає...
«Добре клітка металева» -
Думки в голові летять -
«Клітка - то надійний захист»
«Поки в клітці - не зїдять»...
«Майстер хто мнагахадовок!?»
«Він! найкращий вова з вовок!!!» -
Підбадьорює як може -
«Що там кіт в зубах несе?»
«Щось бридке напівживе» -
Аж мороз пробіг по шкірі -
У щурі впізнав себе...
Пташка в клітці, щур в зубах -
Страшно так, що їде дах,
Коли бачить лайномета
В клітці і на мотузках…
«Що це сон чи він вже вдома?»
«Він живий чи в нього кома?»
Скутий ніби в ланцюгах -
Знову цей жахливий жах!!!
Коли чує хтось кричить:
«операція військова!»
Ще й у штанях щось дзюрчить…
Бачить пику соловйова -
(Справжня шавка ланцюгова
Вся обісцяна сидить) -
Заслужив від вови вова
Чергову «медальку» знову,
Бо таким як він щастить
Опинятись там де треба
Та і ще у слушну мить.
Всі «сни» зібрані під назвою «СНИ ДИКТАТОРА».
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1043094
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.07.2025
Що поробиш, як не спиться!?
Треба, як царю годиться,
Трохи справами зайнятись
(Настрій якось підкачать)
«Годі снами перейматись!
Скільки можна турбуватись!!!»
(Може вдасться хоч не довго,
Але якісно поспать)…
Отже слухає доклади
Про відвагу та звитяги,
Про численні перемоги
Наймудрішого вождя,
Коли бачить, а зі стелі
По карнизу, по шпалері
Лізе (майже непомітна)
В його бік страшна змія…
Лізе тихо і шепоче:
«Подивись, СУ ЧАРА в очі!
Я давно тебе чекала
І не їла з того дня,
Як твоя мамаша шльондра
Трахала чортів щоночі,
Щоби світу народити
Недолуге чортеня!»
Сцяв і срав, тож що робити!?
Як втекти та що вчинити!?
Від страхУ параліч б’є,
А прокинутись не може
(бо у памперсі сухе)
Тут х-ло заплющив беньки…
Чує «Будьте здоровенькі!»
І впадає в очі дріт.
На кінці його петелька.
Стіл. Стілець. На ньому кіт.
Точить кігті і при цьому
Надає розлогий звіт -
«…Не хвилюйтесь, пан Буданов.
Все іде за вашим планом»
Тут х-ла кидає в піт…
Тут х-ло заплющив беньки…
Чує «Будьте здоровенькі!»
І впадає в очі дріт.
На кінці його петелька.
Стіл. Стілець. На ньому кіт.
Точить кігті і при цьому
Надає розлогий звіт -
«…Не хвилюйтесь, пан Буданов.
Все іде за вашим планом»
Тут х-ла кидає в піт…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1042706
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.06.2025
Сон не йде, включає телек
Що ж там боброїдка меле…?
Зазвичай її дурня
Надає йому чуття
Ніби все іде по плану
І народ його, царя,
Любить палко і безмежно
Прям як мати немовля…
Ну а ще рітулі рожа
На якусь тваринку схожа
І щоб не вдягла чи зїла
Все х-йлу здається мило,
А несе таку пургу,
Вмить з нього збива нудьгу -
Як не «ядерку в сибір»,
То про «заднюю» в ефір…
(Головне така спокійна
Як наїдений упир).
Отже дивиться в екран
На засмажку симоньян,
А у неї з під волосся
Лізе на плече тарган...
Тут х-ло пульта хапає
І картинку наближає
(Справа в тим, що уві сні
Він з усім отим приладдям
Без напружень і на «ти»)
Придивляється, а там,
Чоловік марго тигран
Лізе в ухо і шепоче,
Як справжнісінькій шаман…
Гучність на пульту угору
«Що ж несе ота потвора!?»
Дивиться, а в боброїдки
Майже непритомний стан.
«...тільки не кажи нікому
Я до себе знову у кому.
Якщо хтось питати буде -
Я нічого не казав"
Симоньян бліда як сніг
(І солярій не поміг)
Затремтіла, як билина
Ледь не валиться із ніг,
А ху-ло вже так завівся
Нерви б'ють, що аж сказився
«Як це так, що він не в курсі
Новоспечених інтриг!!!»
Та для нього не питання
Виб'є вмить з обох зізнання
Знову це чуття шалене
(в'ялий навіть аж привстав)
Щось тече таке гаряче... -
Ліву ногу обісцяв!!!
Не лише від страху сцить
Сциться, сере і пердить,
Бо старий, а що поробиш!?
(зазвичай в не слушну мить).
Всі «сни» зібрані під назвою «СНИ ДИКТАТОРА».
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1042424
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.06.2025
- ВСТУП -
Сон - благословення боже
Так влаштована людина,
Що без сну вона не може,
Навіть рідкісна тварина,
Хоч впівока, напівкулі,
Чи дельфіни, чи косулі,
Але сплять, бо сон - життя,
Навіть мати з немовля,
Хоч не довго але спить…
Я про що...в цю саму мить
Дуже дууууже хоче спати
Недофюрер, пук-диктатор.
Сон давно пішов від нього,
Прям дійшло вже до смішного:
Як приходить час до сну
Ну ні в оці «ні в глазу»!!!
Як засідання чи рада,
Так стуляє «оченята»
(Оченята бо маленькі,
Якщо що, то в нього бенькі)
Фармацевти, лікарі
І шамани, і попи,
Як один не здатні більше
Бодай чимсь допомогти.
Що робити!? Тож диктатор
Сам собі шука розради…
- СОН 1 -
Сон у ліжку знов не йде,
Коли чує щось гуде,
Він кричати «охорона»,
А з горлянкой щось не те.
Тож до дзеркала побіг,
Дивиться, а замість ніг
В нього ратиці свинячі,
А в кутку висить батіг…
Що робити не збагне,
А до нього вже іде
Гетьман САМ(!) Богдан Хмельницький
І паперами трясе…
Раптом рух батіг почав
Тут ху-ло в штани наклав…
Жар в паху... « Ну слава богу!!!»
В штанях тепло і волого
(знову ліжко обісцяв)…
З часом до х-ла дійшло
Уві сні його лайно,
Як той круг для порятунку,
Тільки б з нього потекло…
- СОН 2 -
Сон не йде, включає телек
Що ж там боброїдка меле…?
Зазвичай її дурня
Надає йому чуття
Ніби все іде по плану
І народ його, царя,
Любить палко і безмежно
Прям як мати немовля…
Ну а ще рітулі рожа
На якусь тваринку схожа
І, щоб не вдягла чи зїла,
Все х-йлу здається мило,
А несе таку пургу,
Вмить з нього збива нудьгу -
Як не «ядерку в сибір»,
То про «заднюю» в ефір…
(Головне така спокійна
Як наїдений упир).
Отже дивиться в екран
На засмажку симоньян,
А у неї з під волосся
Лізе на плече тарган...
Тут х-ло пульта хапає
І картинку наближає
(Справа в тим, що уві сні
Він з усім отим приладдям
Без напружень і на «ти»)
Придивляється, а там,
Чоловік марго - тигран
Лізе в ухо і шепоче,
Як справжнісінькій шаман…
Гучність на пульту угору!
«Що ж несе ота потвора!?»
Дивиться, а в боброїдки
Майже непритомний стан.
«...тільки не кажи нікому
Я до себе знову у кому.
Якщо хтось питати буде -
Я нічого не казав»
Симоньян бліда як сніг
(І солярій не поміг)
Затремтіла, як билина
Ледь не валиться із ніг,
А ху-ло вже так завівся
Нерви б'ють, що аж сказився
«Як це так, що він не в курсі
Новоспечених інтриг!!!»
Та для нього не питання!
Виб'є вмить з обох зізнання!
Знову це чуття шалене
(в'ялий навіть аж привстав)
Щось тече таке гаряче... -
Ліву ногу обісцяв!!!
Не лише від страху сцить.
Сциться, сере і пердить,
Бо старий, а що поробиш!?
(зазвичай в не слушну мить).
- СОН 3 -
Що поробиш, як не спиться!?
Треба, як царю годиться,
Трохи справами зайнятись
(Настрій якось підкачать)
«Годі снами перейматись!
Скільки можна турбуватись!!!»
(Може вдасться хоч не довго,
Але якісно поспать)…
Отже слухає доклади
Про відвагу та звитяги,
Про численні перемоги
Наймудрішого вождя,
Коли бачить, а зі стелі
По карнизу, по шпалері
Лізе (майже непомітна)
В його бік страшнА змія…
Лізе тихо і шепоче:
«Подивись, СУ ЧАРА в очі!
Я давно тебе чекала
І не їла з того дня,
Як твоя мамаша шльондра
Трахала чортів щоночі,
Щоби світу народити
Недолуге чортеня!»
Сцяв і срав, що ще зробити!?
Як втекти та що вчинити!?
Від страхУ параліч б’є,
А прокинутись не може
(бо у памперсі сухе)
Тут х-ло заплющив беньки…
Чує «Будьте здоровенькі!»
І впадає в очі дріт.
На кінці його петелька.
Стіл. Стілець. На ньому кіт.
Точить кігті і при цьому
Надає розлогий звіт -
«…Не хвилюйтесь, пан Буданов.
Все іде за вашим планом»
Тут х-ла кидає в піт…
- СОН 4 -
Кличе путін соловйова,
Щоб, як теска, вові вова
Пожалітись на життя,
Як митець митцю митця
Зрозуміє як ніхто,
Бо у рейтингу х-ла,
Краще цього лайномета,
Ну хіба воно само…
Як почав пташиний послід,
Вклавши весь свій шарм і досвід,
І чесати і нести,
І співати і плести,
В очі сцяти і лизати,
Щоб дістатись «точки джи»…
Отже пацієнт кайфує
Раптом у повітрі чує
Сморід йде такий знайомий
«Замах на валізу йде!?»
«Якщо ні, то що так тхне!?»
Бачить в клітці дивна пташка
Пір’я на собі дере...
Придивився, хто ж то є?
Вигляда як божевільне,
Але видно що вдає.
"Хто ж це", - голову ламає
"100 відсотків його знаю."
Дивиться той самий стіл,
За яким Макрон сидів,
А об ніжку того столу
Точить кігті з його снів,
Той котяра, від якого
Дивом втік, коли спітнів…
А створіння в клітці б’ється
І тепер х-йлу здається
Ніби то він сам і є...
Сам собі щипає пір’я,
Сам себе дере, клює…
Сере, сцить і в піт кидає,
Але не допомагає...
«Добре клітка металева» -
Думки в голові летять -
«Клітка - то надійний захист»
«Поки в клітці - не зїдять»...
«Майстер хто мнагахадовок!?»
«Він! найкращий вова з вовок!!!» -
Підбадьорює як може -
«Що там кіт в зубах несе?»
«Щось бридке напівживе» -
Аж мороз пробіг по шкірі -
У щурі впізнав себе...
Пташка в клітці, щур в зубах -
Страшно так, що їде дах,
Коли бачить лайномета
В клітці і на мотузках…
«Що це сон чи він вже вдома?»
«Він живий чи в нього кома?»
Скутий ніби в ланцюгах -
Знову цей жахливий жах!!!
Коли чує хтось кричить:
«операція військова!»
Ще й у штанях щось дзюрчить…
Бачить пику соловйова -
(Справжня шавка ланцюгова
Вся обісцяна сидить) -
Заслужив від вови вова
Чергову «медальку» знову,
Бо таким як він щастить
Опинятись там де треба
Та і ще у слушну мить.
- СОН 5 -
Кличе машку алкаше
Сам міркує: «Ну невже
Він, володар майже світу,
Як годиться не засне!?»
Може «мідовськая шмара»
Щось таке йому натрусить
Що поспати його змусить,
А ще краще надихне…
«Ксенофобія, нацизм!»
«Геноциди, екстремізм!» -
«Ето києвскій рєжим!»
«Будєт фсьо как ми хотім!»
«Рукі от роzzії проч!»
«Ми вєрньом обратно борщ!»
Розійшлася «синя птиця»*
(Із мейкапом аляБОМЖ).
З рота машки вибухає
І летить у світ як гімн
(Схоже на синдром Туретта*1
Але то все кокаїн)
Дивиться на неї вова,
А захарова - ворона
Із мульта про ту папугу,
Що від власника втікав.
Вона кліпає очима,
Як мультяшная корова
І кричить йому "прелесно" ,
(Бо він щойно виступав).
Що за публіка чудова
Кінь лавров, коза знайома...
Вівці, курки і гієни…
Площа сповнена тварин.
Відчуття що він удома.
Всім зайшла його промова.
Він щасливий як ніколи..
"А тепер вмикайте гімн!"
"Щось знайоме... наш...не наш"
Цирковий лунає марш
"Хто оркестром там керує !?"
"Я зроблю із нього фарш!"
Охопила лють х-йла
(Він у випадку такому
Кулачки собі стиска)
Тільки в нього замість пальців
Крильця, лапки й три пера...
Він сидить вчепившись в гілку!
"Він папуга із мульта!!!"*2
Дивиться на диригента
Впізнає кота агента...
Чорні окуляри й фрак
Страшно так, що їде дах
Обісцявся, обісрався
Але сон триває! Жах!!!
«Кіт далеко. Не дістане»
«Воно майже невпізнане» -
Сам собі х-ло міркує -
«Він на дереві сидить»
«Площа стада розділяє»
І до того ж він вважає,
Якщо треба йому буде,
Він одразу улетить…
Світ тваринний тріумфує
І ніщо їх не хвилює -
Гімн чи марш їм все одно,
Проте якщо придивитись,
Хтось полює, хтось нервує
Ну, а дехто, кимсь смакує -
Справжнє шоу «шапіто»!
Раптом музика вщухає
Окуляр кіт підіймає
І летить із його ока
Щось жахливе і страшне…
Чи то блискавка, чи світло,
В метушні звіряче бидло
Заніміле і заклякле
Поки що не розбере…
На відміну від папуги,
Що зайшовся від натуги
Та крильцятами по гілках
Як скажене лупить, б’є
Від страху і розуміння,
Що його це світло вб'є.
Зник котяра з поля зору
(Але де той котик є!!?...)
« Він промазав чи навмисно?»
Чи х-лу щастить!? Невже!?
Дуже дуууже не спокійно...
«Може знову пронесе!?»
Вперше думка б’є у скроню -
«А якщо він не втече!!?»
Від жаху напала срачка
І пішла така сверблячка -
(Пронесло так пронесло).
Ну, нарешті, пощастило -
Потекло так потекло…
*«Синя птиця» - не птиця щастя, так в ссср називали «дефіцитну» курку, а точніше курча синюшного кольору за яким треба було ще в черзі вистояти.
Також любов машки до синього кольору, та «синя» в значенні п'яна.
*1Синдром Туретта — це неврологічний розлад, який характеризується повторюваними рухами тіла та мимовільним видаванням звуків. Хвороба Туретта
*2(Папуга з мульта) відсилка до мультфільма "Повернення блудного папуги" 1984 року, фільм перший.
- СОН 6 -
В роздумах чи «спать нє спати»
Ніби стало засинати
Поки вошкалось у ліжку
Приліпило йому срать…
Лінь все тіло захопила.
Обійняла, полонила
І не хоче відпускати,
«Але треба з ліжка встать»…
Отже ногу на підлогу -
Рушив пук у «путь-дорогу».
До вбиральні кроків десять,
До валізи може п’ять...
Дуже сильно хоче срать.
Тільки кликати підмогу,
Коли чує: «Расстрелять!!!»
«Та невже сам йосип сталін!?»
Бачить в темній кінозалі
(Щось вусате у куточку
Ніби люлькою димить)
«Так приємно. Ми чекали»
«Ми хотіли… відчували…»
(Заходилося брехати)
Либу тягне і тремтить.
Беньки бігають по залу,
Але в темряві помалу
Призвичаївся та навіть
Оком дивиться в екран.
Дивна назва серіалу:
«Ми не з джазу. Ми з кварталу»
По сюжету клоун цирку
Перескочив за паркан...
Ось в його руках валізка…
Він як вправна аферистка
Щось шепоче в ухо шефа…
Ось він з кимось п’є вино…
Ось якась стенографістка
Пише та складає списки…
Далі бачить гори трупів…
Ось він власник «Шапіто»...
Титри. Але що там далі?
Ніби він у серіалі,
Ніби він той самий клоун,
Що за бороду вхопив
Бога у його порталі
І тепер він в ідеалі
Може мати що завгодно
Від янгОлів до чортів…
Щось такий сюжет знайомий…
Відчуття - він ніби голий...
Чує знову: «Расстрелять!»
Він розгублений, червоний
(дуже дууууже хоче срать).
Раптом бачить на екрані він себе.
Щось про трудолюбство і таланти там несе.
Потім бачить ліс сухий і болотА.
«Саме тут зав'язла вся твоя орда
Ось і гумовая ж опа! Подивись х-йло -
Бо оце і є твоя робота - СеВеО!
Про який талант ти щось там ніс!?
Де була мацква - тепер дрімучий ліс.
Все вертається на місце, як було,
А в історію ти вписано вже як х-ло», -
Голос металевий в скроню б’є.
А в думках :« Не може бути! Та невже!?»
«Він поїде в ад на ПееМЖе!?»
Іншим оком видиться йому той самий кіт.
(Градом ллється по х-лу холодний піт)
Каже кіт: «Ну все, вусатий, покурив!»
«Час до справ, які тобі я доручив.»
Із кута полізла величезна тінь:
«Я не довго, три секунди і «амінь».
Що за «пару тяг» не зробиш у аду!?
Ти, плішивий, в неоплатному боргу!
Я залишив, недолуге чортеня,
(Ти не путін, ти дурне недопуття),
Досвід, про який не мріяв і нацист!
Самозванець ти і недо аферист!
Ти ославив нас диктаторів усіх!»
І лунає в вухах у х-ла зловісний сміх…
Беньки відкриває - а над ним,
Рже страшний облізлий старий кінь.
Кліпає від страху: «Сон не сон!?»
«Чи то кінь, чи динозавр, чи то дракон?»
«Голос, пика схоже ніби на лаврова...»
«Все наснилось? Ну нарешті вова вдома !!!»
- СОН 7 -
Знов х-лу наснився сон.
Уві сні прийшов кобзон.
Ніби тільки на хвилинку
Просочився крізь бетон.
Мовчазний такий і тихий
Протягнув якийсь талон.
«Йося, я тебе не кликав!»
«Краще б ти мене не смикав!»
«Що за дивний папірець?»
Тре під ковдрою долоні -
Думка б’є йому у скроні -
«Це квиток в один кінець»
Дивиться на йосі рожу -
«Дійсно йося, но прігожин»
п: «Політаєм!? Президент!?»
х:«Я би радий та не можу…
Ти чого такий ворожий!?»
п:«Мій літак розбився вщент»
х:«Знаю, та повір, то був не я!»
«Нас обох надув вусань лука!»
В темряві зникає силует,
Тільки чує як тріщить паркет.
Знову це жахливе відчуття -
Ніби хтось висмоктує життя…
«Хтось підлогу ту відремонтує!?»
Ніби по кімнаті полк крокує...
Обертатись страшно як ніколи,
Коли бачить, а на склі ікони*
«Мальчикі у трусіках» стоять
І по черзі щось там гомонять…
Сситься, сере, в піт кидає -
«Більше не допомагає»
Натовп ближче та гучніше -
«Знову цей жахливий жах!!!»
Вперше як втекти не знає...
Чує з натовпу лунає:
(Кожний звук та кожне слово
Ніби вбитий в дупу цвях)
«Не поліз би ти, х-ло, в Донбас»
«Не домбили й не бомбили б нас»
«Із-за тебе ми в одних трусах»
«А кому не пощастило - по полях -
Добривом землі, тваринам їжа»
«Ти не пуп землі - пупОчна грижа!!!»
...
*Мається на увазі відображення
- СОН 8 -
Ще такого не було,
Тільки прикорнув х-ло,
Чує стук якийсь жахливий,
Ніби дятел б’є в чоло.
Раптом темрява і тиша…
Тиша вбивча, тиша хижа…
Він у шафі чи в труні?
Руки, ноги крижані…
Звідки світло? О, щілина.
Раптом чує голоси …
«Нам потрібен сталий мир,
А тому старий упир,
Разом з шоблом довбограїв,
(Підготуйте весь набір),
З забаганками й «мостами»,
Загремить у власний вир».
«Каже, що двіжухи хоче»
«Що ж влаштуємо охоче»
«Створим діду справжній «пір»»
Хрипотця, як цвях в чоло -
Обісралося х-ло…
Ближче око до щілини
Подивитись де воно.
Як скажене світло світить
Око діда страшно сліпить
«Я у ворога в тилу?»
Він шпигун чи він в полоні?
Спить чи це все наяву?
Знову око прикладає:
«Це так трон блискуче сяє!»
Біле абсолютно все…
Він, х-ло, проліз до раю
Й з за лаштунків зазирне,
Що там після смерті є.
Все рознюхає, узнає
І «САМОГО» на-ї-бе…
Дурень думкой багатіє -
Тож х-ло про вічність мріє…
Раптом в оці запекло
З світлом згаснула надія -
«Він ніяка не місія -
Звичайнісіньке х-ло»
Тож і впав в жахливий відчай -
Не розгледів він обличчя -
Як же ж виглядає Бог?
Якщо він у потойбіччі
Він тоді по факту здох!?
...ДАЛІ БУДЕ
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1042221
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.06.2025
Сон у ліжку знов не йде,
Коли чує щось гуде,
Він кричати «охорона»,
А з горлянкой щось не те.
Тож до дзеркала побіг,
Дивиться, а замість ніг
В нього ратиці свинячі,
А в кутку висить батіг…
Що робити не збагне,
А до нього вже іде
Сам Богдан Хмельницький Гетьман
І паперами трясе…
Раптом рух батіг почав
Тут ху_ло в штани наклав…
Жар в паху... « Ну слава богу!!!»
В штанях тепло і волого
(знову ліжко обісцяв)…
З часом до х-ла дійшло
Уві сні його лайно,
Як той круг для порятунку,
Тільки б з нього потекло…
БІЛЬШЕ ЗІБРАНО ПІД НАЗВОЮ «СНИ ДИКТАТОРА»
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1042214
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.06.2025
Сон - благословення боже
Так влаштована людина,
Що без сну вона не може,
Навіть рідкісна тварина,
Хоч впівока, напівкулі,
Чи дельфіни, чи косулі,
Але сплять, бо сон - життя,
Навіть мати з немовля,
Хоч не довго але спить…
Я про що...в цю саму мить
Дуже дууууже хоче спати
Недофюрер, пук-диктатор.
Сон давно пішов від нього,
Прям дійшло вже до смішного:
Як приходить час до сну
Ну ні в оці «ні в глазу»!!!
Як засідання чи рада,
Так стуляє «оченята»
(Оченята бо маленькі,
Якщо що, то в нього бенькі)
Фармацевти, лікарі
І шамани, і попи,
Як один не здатні більше
Бодай чимсь допомогти.
Що робити!? Тож диктатор
Сам собі шука розради…
БІЛЬШЕ ЗІБРАНО ПІД НАЗВОЮ «СНИ ДИКТАТОРА»
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1042153
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.06.2025
Я не втонула, хоч були такі нагоди
Не раз не два, та то таке…
Мене не вбили жарти і хвороби
Не вбила тиша, ні круте піке...
Ні ЕГО, ні чоловіки, ні «любі друзі»,
(Серця розбиті, заздрість - то не жарти),
Чи то зірки були зі мною у союзі?..
Чи то складались так нотальні карти?..
Але не вбили ні у черзі ні в трамваї,
На пішохіднім переході це не сталось
І не судилось стати жертвою аварій,
(Були нагоди, але якось не складалось)...
Ні чоловік не вбив, ні деяка рідня
І, так, не вбила, поки що, русня…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1041963
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.06.2025
Мені здається, що я дуже постаріла
Чи стала я мудрішою?...
Не факт.
Чи справдились мої надії, мрії?
Та чи були вони у мене?
Може й так.
Не з віком набувається той розум,
Лише із досвідом, а досвід то не час...
Події, дії, розпач, сльози,
Все те що б’є та не вбиває нас…
ДАЛІ БУДЕ...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1041185
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.06.2025
Не шасі - колеса має…
Крил немає, а літає…
Усі бачать - не примітна…
То не смуга, але злітна…
Ніби дах, а ніби люк…
Не дитина, а Малюк…
Може здатись слів набір,
Але наближає МИР!!!
01.06.2025.
Більше під назвою (ЗАГАДКИ ПРО...)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1041018
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.06.2025
Мати не хотіла, не старався тато
По п’яні закрутилося - в результаті ВАТА
Рот гнилий, нема зубів, кажуть: «і ненада»
Здогадатися не важко - це глибинна ВАТА
Їх впізнаєш по пілотці без питань одразу
Дірка в голові та замість унітазу
Гроші, сили - все пішло на боротьбу із НАТА
Здогадатися не важко - це кремлівська ВАТА
Всі коломийки зібрані під назвою "КОЛОМИЙКИ ПРО РАШИСТІВ".
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1040949
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.06.2025
Хто вам сказав, що ми наразі не в раю,
Якщо ви, звісно, там не влаштували безлад,
Бо тільки розум здатен нам вчиняти пекла
І нищити наш власний світ безглуздо без жалю…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1040933
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.06.2025
Прибіга до бабці внуця: - Що робити, Буся?
Не пече мені заміжжя, та не відкручуся.
Пропозицію робив тричі пан Василь,
А морозитися втретє вже немає сил.
Я закохана та ніби щось мене тримає...
Він красунчик і заможній, але …я не знаю!
- Добре, зірочка моя, - каже їй бабуся, -
Нам у цій нелегкій справі допоможе Муся.
Запроси до мене завтра свого Василя
(Ось побачимо ростуть «ноги» звідкіля).
Пан Василь на новім джипі прилетів одразу.
Торт на стіл, шампанське в стелю, квіточки у вазу...
Тільки дупу примостити на стілець хотів,
А там Муся… тут Васісуаліс аж задріботів...
Алергія? Лихоманка? Чи усе й одразу?
Пан Василій промовляє викривальну фразу:
«Я з дитинства не виношу хитрощі котів!
Я у відрах їх малими з кішками топив!»
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1040656
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.05.2025
Якщо ти народився в певному середовищу, звісно, що ти носій цієї ментальності.
З іншого боку ти не в вакуумі зростаєш, тобто з часом ти можеш зрозуміти ЩО саме тобі не підходить та ЩО ти бажаєш змінити…і, є така хибна думка, нібито можна не помічати лайна, абстрагуватися від нього і проживати власне життя не позбувшись остаточного всього того, що тебе поєднувало з «тим світом».
Навіть зваливши якомога подалі від «минулого» та не позбувшись того оточення, ти ніколи не відірвешся від звичок цих людей «повертати тебе в їх лайно»…вони ніколи вас не відпустять і не пробачать вам вільнодумства та вашого успіху, вони будуть робити все щоб ви відчували себе винним, неправим, поганим, неповноцінним, не таким …
Тож не робіть помилок і ніколи не ведіться на їх шантаж та брехню, перебріхування та вивертання фактів, на їх сльози та прохання, бо вони вам ніколи не пробачать вашої допомоги, вашої свободи, вашої думки… вашого існування. Доречи, вони завжди вам будуть щось намагатися втулити, щоб потім тягнути вас в свою реальність, щоб вимагати (ще й з відсотками), та щоб відчувати власну значимість. Проте, щоб ви не зробили, все одно ви будете їм винні за фактом вашого народження.
Навіщо шукати квітку в лайні, якщо вони ростуть на квітковій поляні? Гівноїди завжди будуть жерти лайно і намагатимуться примусити вас їсти те саме.
Тож не треба жити в ілюзіях або абстрагуватися. Ви маєте подивитися у вічі правді, зрозуміти, прийняти її, залишити та рухатися, принаймні подалі і, ніколи знов, ні при яких обставинах не повертатися.
Люди, що живуть минулим, не хочуть приймати а ні реалії, а ні майбутнього. Чи можна їх затягти у свій світ? (а ви підтримуючи зв'язки не зможете цього не робити), тож відповідь «ТАК», але чи воно того варто? Справа не у вдячності (звісно що її не буде). Це як питати у вас «чи хочете ви повернутися»…це не одне й те саме, бо ви знаєте, як воно там, а вони не знають від чого відмовляються… треба зрозуміти одне: «ПРИМИРЕННЯ НЕ БУДЕ!»…
У боротьбі двох світів переможе той, хто перший відпустить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1040634
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 27.05.2025
Коли вона його зустріла
Для себе рішення, нарешті, прийняла -
«До шлюбу ягідка дозріла!»
(Таке буває після сорока)
Вона побачила у ньому перспективу,
(Хоча діагноз був невтішний і доволі (!)),
Щоб скласти неперЕсічну картину,
Із того що було, потрібна воля!
Спочатку і просила і благала,
Мотивувала, звісно, як могла.
Вона його і пестила і драла,
Але своїх позицій не здала !
Та не терпіла, проте інколи вдавала,
Ще трошки і терпець урветься,
Але ніколи віру не втрачала,
Бо справжній воїн не здається!
Вона йому помалу мізки мила
Й думкИ чистенькі в голову вкладала
Десь відпускала, десь давила,
Але своїх позицій не здавала!
Ну, звісно, що спочатку він пручався,
Але із часом сам і не помітив,
Як у систему закохався,
Що збудувала «краща жіночка у світі»!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1040506
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.05.2025
Щоб світ прокинувся достатньо би було заяв,
А щоб здригнувся вистачило би лише погрози.
Річками ллється наша кров і наші сльози…
Але цей світ він не закляк від жаху, він засцяв!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1040425
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.05.2025
Жук навозный объявил,
Что планету захватил!
Либералы стонут, плачут -
«Что ж теперь всё это значит!?
Дед «победу победил»!!!
Прям на красной закатил
Шабаш, что зовет парадом!»
Что «хорошим русским» надо?
Вот посетуют опять
И на Бали полетят…
«Дед победу победил»!!!
Надо поднабраться сил,
Чтоб стишок антивоенный
Дед «хороший» запилил.
И про «красненький флажок»
И про «синенький платок»
Все советские «рассказы»
Наративы, мифы, фразы…
Всё втулил в один видос,
Ботексного прям разнёс)))
Вроде против «дед хороший»,
Но не «вспомнить» он не может…
Смотришь ты на либералов…
Как на умственно отсталых…
Есть же «Легион Свободы»!
Но у них «свои подходы» -
Сопли, слюни и заклания,
Как не зверства так страданья…
Щойно подивилася правозахисника Осєчкіна, ну нібито адекватна людина, але розрекламував їхного деда архімєда «побєділ побєду», не хотіла та думаю: «Ну нібито гідна людина, робить гідну справу» НЕ РЕКОМЕНДУЮ ДИВИТИСЯ СКИГЛЕННЯ хорошого рускава дєда.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1039481
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 10.05.2025
«Ніколи знов!» - транслюють адекватні
«Ми можєм повторіть!» - скандують ватні
«Победобєсіє» кривавими слідами
Крокує по сусідах поки не зазнає
Поразки нищівної, як в свій час нацисти
У другу світову… Тепер вони рашисти…
Нажаль, уроки не засвоєні ніким,
Ічкерія була початком, апогєєм Крим...
Але якщо вже із джерел, то це була безкарність,
Що ж, знову світ нам демонструє безпорадність...
Четвертий рік, якщо точніше, біля триста років
Наш український чорнозем не тільки кров’ю орків
Политий рясно, як годиться, а й нажаль,
Як і раніше, мирних і невинних за медаль,
А ще за гроші та за пільги ветеранські
(Такі вони завжди були обійми «братські») …
Нацизм крокує по планеті знов
Війна у них "і дружба і любовь"…
Та завдяки славетним козакам мацква горить!
Поки не вся, проте, всі мають змогу подивитись -
Вони не те що «могут павтаріть»,
Вони не можуть навіть захиститись!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1039341
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.05.2025
У давнину ВОГНЕМ й МЕЧЕМ
Зціляли лікарі хвороби й рани,
Що не зціляли ліки й трави,
То вирізалося НОЖЕМ...
А там де не спрацьовував метал,
ВОГНЕМ випалювали до коріння,
Тож має бути врешті розуміння -
рф чекає саме цей ФІНАЛ!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1039062
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.05.2025
«Хто бил нікєм - тот станет всєм» -
Казками, обіцянками чи то відвертою брехнею…
Але захоплювали світ не ліберальною маячнею -
«Вогнем й мечем»! Так! Так! «Вогнем, мечем»!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1038934
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.05.2025
Член встромив собі у дупу і кричить що різаний
(Довбням, нічого не зробиш, їм закон не писаний)
Член пропав і щось пече… і свербить… і тре…
(Витягнути, не встромляти - думка не спаде)...
Отака така собі «нова» супер технологія
Як на мене - МАЯЧНЯ, комусь - КОНСПІРОЛОГІЯ!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1037991
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.04.2025
присвячується...
Народилась дівчинка - мама не хотіла.
Тільки щоб там не було, як могла ростила…
То були такі часи - страшні, важкі, суворі,
Але що дитині треба? Ласки і любові.
Дівчинка слухняна, розумна не примхлива.
Подорослішала й хоче просто буть щаслива.
Ніби вже не ті часи та мати хмурить брови
Чи то зможе інший дати дівчинці любові?
Золоті часи минули - квітку не зірвали.
Та щоб зовсім не зів’яла - трохи волі дали.
Збудувала що змогла - підкорилась долі.
Все що їй було потрібно - ласки і любові…
Вже доросла самостійна. Та сама вже мати.
І вважає дівчинка, що має віддавати…
Невибаглива, зручна… тягне лямки побутові,
Але все ще дууууже хоче… ласки і любові.
Дивляться у дзеркало очі в окулярах
Як же все втомило і усе дістало…
Дивиться навколо… думка б’є у скроні -
Всім роздала, а для себе не знайшла любові…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1037662
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.04.2025
присвячується Ірині
Не подзвониш мені і не напишеш більше …
«Ти як?» за звичкою до телефону тягнеться рука
Кружляють теплі спогади… від них ще гірше…
Збагнути важко, що тебе на цьому світі більш нема…
Стискає щось у грудях й мимоволі
З очей потік із розпачі і болю...
4.04.2025 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1037082
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.04.2025
присвячується Ірині
Тепер я спокійна, нарешті ти вільна
Від болю, від зрад і ганьби...
І вже не важливо чия це провина,
Лишається біль самоти
Всім тим, хто тепер буде пити до скону
Цю чарку провини гірку і солону…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1037080
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.04.2025
«60 хвилин» горлала курка двоголова:
«Бомбас домбят» та «Київ за три дні»!!!
Сповзали з пики «брилі гурульова»,
Чим більше його писок ніс брехні...
Пихаті та надуті алконавти,
(Що в смі рєфє експерти генерали)
З завзятістю червонозадой мавпи
В етерах смикали пісюн та сісі м’яли...
Та все частіше голова скабєєвой сумує -
Не вийшов Київ не за рік і не за два,
«скабєєв» жєня знову вдома не ночує?…
Чутлива с рака смалена горить і недарма
Ця дупа, що з кремлівський пляшки не злізає,
Принаймні поки (!) не підводила ніколи
Вона не просто відчуває - вона знає,
Бо гОлови і мізки то «такоє»…
20.07.2024 рік
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1036421
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.03.2025
Воно в «болото» лізло 6 разів
І вихваляється, що звідти вилізАло...
Дружбан мерзотників, катів
Сам покидьок, яких у світі мало...
Харасментер і шоумен з нього хороший,
Страшенно до нестями любить гроші...
Безграмотне, але вдає, що не дибіл,
Читати - не його, а книги пише,,,
Так часто бреше як і дише
І дуже любить «make a deal»...
(всі загадки шукайте під назвою ЗАГАДКИ ПРО РАШИСТІВ)
Будь ласка, якщо впізнали, пишіть у коментах.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1036029
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.03.2025
Як важко дохнути, коли, нарешті, маєш все
Про що бажав та навіть і не мріяв.
Ти забобонний, але в потойбічний світ не вірив
Душа та бог для дурників лише…
У миршавому, чахлому маніяк живе
Колись давно він в кволім тілі народився
З роками звісно що ніде не дівся,
А навпаки, «майстерність» набирав лише…
Як важко дохнути та відчувати безпорадність
Нарешті (!) ти володар світу… майже,
(Принаймні так холуй ху лу щоденно каже),
Тому зростає злість та нескінченна заздрість...
За гроші світу молодість й життя не купиш
І не втішає досвід й інші переваги…
Реваншу, перемоги і поваги !!! -
Лише ненавистю безвихідь не задушиш…
Втішає трохи кров і цьОго вже не приховати
«Війна світів» - добра зі злом?
Воює праведність з ху лом?
Воюють з молодістю і життям геронтократи!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1034902
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.03.2025
Війна відкрила браму горя...
Летить нацизму хвиля, що дурна...
Як сталось, що планети доля
В лапіщах у бариги і ху...ла!?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1034518
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.03.2025
1.03.2025 - дата яка вже увійшла в історію, як і багато інших у зв’язку з війною. Спостерігаючи за черговим фарсом трампа, я пригадала розмову з сестрою 2010 року, коли українці ганебно постали між вибором янукович чи тимошенко. Я тоді сказала, що зазвичай обирають найменше зло, але ми станемо на бік найбільшого, та обрали освічену аферистку, (раптом це не так!?), бо голосувати за відверте кримінальне бидло це зовсім ганебно. Я хочу сказати, що американці, так само, як ми в свій час, обрали найменше зло. Чому найменше? Тому, що принаймні ми бачимо з чим маємо справи. На відміну від байдена, трамп не приховує свої наміри, тому він має дуже багато шансів закінчити так, як в свій час його «брат близнюк».
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1034421
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.03.2025
Галя драла за Петра дуже довго сраку,
Бо Петро їй обіцяв віз добра із гаком.
Він не бідний кавалер, дипломат з освітою.
Буде Галя мандрувати вдягненою, ситою.
Обіцяв одружиться, але щось не склалось.
Галя ду пу знов дере: «Нічого не сталось!»
«Головне він обіцяв вірність і кохання»,
(А натомість має секс без зобов’язання).
З голой дупой наша Галя не впада в зневіру,
А Петро вже обіцяє «злагоди і миру»
Галя каже: «От і добре, я не меркантильна»
«Хоч не часто і не густо, але щоб стабільно»
Час іде, чекає Галя, а чого й забула
«Взув» Петро, але вона «не якась вам дура»
Каже: «То все вороги, а тому не склалось»,
І тепер Петро у Галі …викликає жалість.
«Тиск іде з усіх боків й не аби який»
І тепер Петро для Галі «Мученик Святий»
Поки вірить Галя свято, (як собі зізнатися!?)
Ладна вірити у диво, будь-за що чіплятися.
Так влаштована свідомість, нічого не зробиш,
Скільки винних не шукай, а себе не вхопиш.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1033435
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.02.2025
Як працює пропаганда - НАДАЄ ЕКСПЕРТНІСТЬ.
«Знаєш більше», тож хапай - безпідставну зверхність.
Кожен «суслік - агроном» - безвідмовно діє.
В твої мізки підла зрада «фсьо пропало» сіє.
Що шукаєш - те знаходиш - соцмережі дбають.
ЛИше ти та два «експерта» щиру правду знають…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1033423
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.02.2025
Зупиніться на хвилину та віддайте шану
Тим, хто захищав тебе, волю і державу…
Згадаємо тих, хто загинув в катівнях…
Ще тих, хто був вбитий у власних будівлях…
За безпорадних, беззахисних вбитих,
За всіх невідомих, за славою вкритих…
За тих, хто не зрадив собі і народу,
За тих, хто загинув за нашу свободу…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1033365
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.02.2025
Як не вірити
в Бога,
особливо тоді,
коли
він так потрібен!?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1033078
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.02.2025
…Де мізки!? Де очі!? На дупі чи що!?
Послухай, що саме верзе це лайно!
Почуй брехуна сивочолого співи -
У кожному чутні русні наративи!
Так, в вишиванці на мові брехня
Заходить найкраще, як та маячня -
Про «віру» і «щиру його допомогу»,
Доречи, я вірю, він молиться Богу,
Але його Бог то є гроші і влада -
За гроші і владу для нього не зрада.
Хто зиск з цього має - той знає що робить -
За гроші на гроші й майбутнє розводить...
Найбільше дивують хто з ним задарма,
Хто вірить в казки...чи "ласунчик лайна".
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1032698
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.02.2025
Дивитись треба тільки те, що надихає -
Що ллє бальзам на душу, в вуха мед.
Цей світ краса рятує і тримає.
Дивіться тільки вгору і вперед!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1032215
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.02.2025
Спочатку світ був просто в шоці -
Це сюр чи вигадка мерзенна!?
А потім у новин потоці
Пролита кров стала буденна…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1032133
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.02.2025
Горить Лос-Анджелес. Зірки ридають.
Ще б пак! Горить страховане майно!
Актори сльози ллють. Фанати співчувають.
Трагедія, яка тепер нагадує скоріше «Шапіто»!
Я впевнена, що я б також поспівчувала
Якби не кляті два «АЛЕ» - «війна» й «терор»
По справжньому моя душа палала,
Коли вогнем ЛЮДЕЙ палила «моль-майор»
Ні! Не пожежа! Не стихія! Не випадок!
То був вогонь з рашиських літаків!
То був вогонь від клятих КАБів!
Від збоченців сусідів, росіян катів…
Світ з глузду сходить чи то щось не те зі мною!?
Пожежа це трагедія. Але я про людські життя!!!
Я бачу як стоять загиблі під руїнами стіною
І вимагають покарання винних й щире каяття…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1031009
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.01.2025
Дивиться у дзеркало дівчинка маленька
Мама вчить: « Вмиватись треба, щоб була чистенька»
Бабця каже: « Маєш бути вдягнена охайно.
Пані має бути чемна й виглядати файно»
Вчителька, що «Коси мають бути плетені.
Треба бути стриманою й робити, як заведено»
Тато каже: « Пам’ятай, якщо щось і винна, мила,
То собі, лише собі. Доню, будь щаслива!»
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1030565
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.01.2025
Лицемірний зубоскал, як коліно лисе
Як не сцить нахабно в очі, так у вічі лізе.
Пил чи попіл від «Зірок» - йому все одно
Він обожнює збирати совкодрочерське лайно.
Шарлатан, який постійно має «ексклюзив»,
Має власну агентуру, правда з його слів)))
Пірамідки, екстрасенси…каже то минуле -
Перевзувшись у повітрі, каже: «знову взули».
Жлоб, брехун, перевертень, ницій аферист -
Проте він це називає блогер - журналіст!
(всі загадки шукайте під назвою ЗАГАДКИ ПРО РАШИСТІВ)
Будь ласка, якщо впізнали, пишіть у коментах.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1030197
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.01.2025
Ой, хто плаче гірко, гірко. Соплі розпускає.
Шастає по смітниках, мотлох, бруд збирає
Потім каже, що дарма розбудили звіра!
(У ручного хом’ячка чергова зневіра)
Знову, кляті, обдурили! Замість золота лайно!
Справа в тім, що обіцяли хом'яку одразу "фсьо".
Саме той, хто лікував хомки бабцю рідну
Тільки та (хто зна чому!?) зіграла в ящик бідна.
Саме той, хто обіцяв, що коти сусіди
Тихі мирні, дуже добрі і не м’ясоїди.
Саме той, хто правду матку дуже дуже любить
Від брехні (зі слів його) бідолаху нудить!
Саме той, хто всім довів свій авторитет
Він впливовий, бо з зірками ходить в туалет.
Не брехня не аферизм - то саме інсайти!!!
Не омана, лицемірство й ні які не хайпи!!!
Просто треба дочекатись й невідмінно буде!
То хом’як не зрозумів й вводить всіх в облуди…
***
"!Із прадавніх із давен є дієва схема,
Бо дурити й мати дурнів зовсім не проблема.
Хом’яка у барабан - ось тобі розвага!
Він біжіть, а нам за це гроші та повага!"
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1029995
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.01.2025
Санта інагент! Дивує? Ні! Куди вже далі!?
Дніще думали!? Ан ні! Знову «постучалі»!!!
Пре з рашистів власна сутність, зїхали з катушок
Дід мороз замовив Санту розстріляти з пушок!
В їх уяві хворобливій ППОшник влучний))
Над кремлем у небі чинить розстріл Санти гучний.
Всі коломийки зібрані під назвою "КОЛОМИЙКИ ПРО РАШИСТІВ".
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1029849
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.01.2025
Закономірність - це той самий Бог,
Який пильнує наші кроки.
Канони - це Пастки, Гальма і Блоки.
Молитва - із собою Діалог.
Покора - Безвідповідальність,
Усе що має Цінність то Сакральність.
Все Незбагненне - Вищі Сили,
Небесна Кара - почуття Провини.
Гріхи то ПомилкИ, у Покаянні Досвід,
Він надає прозріння, а Прозріння - Розквіт.
Дух - це Завзятість, а тому у ньому сила.
У Розумінні є Спасіння, що дає нам крила…
І той крилатий Ангел - друге, трете… Я
А все що в нас Радіє і Болить - то є Душа…
Суддя - Сумління. Святість - Гідність.
Смерть - просто неминуча Прикрість.
Жертовність - Комплекси. Храм - наше Тіло.
Спокуса то Бажання. Інтуїція - Довіра.
Релігія - шкільний Предмет, а Віра то Життя.
Невігластво - пряма доріжка в Небуття…
...далі буде
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1029624
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.12.2024
На «Б» не тільки прізвище, а й вигляд, погляд барана
З баранячою впертістю рашиські наративи сіє
Про його «вишкі» знають всі, хіба що тільки він не зна
Він у Верховній Раді досі свої лапи й дупу гріє
(всі загадки шукайте під назвою ЗАГАДКИ ПРО РАШИСТІВ)
Будь ласка, якщо впізнали, пишіть у коментах.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1028678
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.12.2024
На болОтах в інагенти записали Санту
Раз зажали «діткам» пити Колу, Спрайт і Фанту
Дід Мороз відповідає всім вимогам ФСІНа
Щож які казкові духи то така й країна!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1028356
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.12.2024
Піп гундяєв (просто гуня) закликає прихожан
Не боятись - не лякатись, як смиренних християн,
Власне ядерна війна - то квиток до раю!
Надання житла на небі. (Шанс втекти з сараю).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1027499
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.11.2024
Чи зможеш ти любити доньку більш ніж я тебе любила?
Оце навряд! Але чи зможеш дати більше ніжності й тепла?
Часу, уваги і всього того, чого сама собі хотіла,
Всього того чого , можливо, я тобі не додала…
Звичайно так! Я бачила твої чарівні білі крила,
Тому бажаю сил тобі, моя красуня мила
І дякую, що нам в цей світ іще одну гарнюню привела.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1024215
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.10.2024
Сидить той сцарь у бункері і сере в «чемодан»
Не світить упирю ні колима, ні магадан.
Про Гаагу, недолугий, може тільки мріяти
Цілий світ йому бажає лиха заподіяти.
Звісно сцить, бо дуже страшно, але то таке -
Найстрашніше власне коло з ватниками Zе
Зашморг,«новачок» або ще якісь новинки)))
Любі друзі для х_йла готують цікавинки!!!
Всі коломийки зібрані під назвою "КОЛОМИЙКИ ПРО РАШИСТІВ".
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1023742
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.10.2024
…Він залишИв не просто рідний дім -
Дітей, яких вимолював роками,
Згорьованого тата і невтішну маму,
ЗалИшив ту, яка була для нього всім…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1023724
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.10.2024
Сказати, що я кровожерна...хто це скаже?
Хіба прокльонами разів за два грішила
Чи саме це бідосєк вбило?
Але ніхто з них вже нікому не розкаже…
Це я до чого... Чи розлюдне щось мене?
Травмує? Так. Чи вб’є? Оце навряд чи.
Але я не дозволю тим пропащим
Забути хто вони і хто МИ є!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1023646
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.10.2024
Кричіть! Да так щоб світ оглух!!!
Принаймні користі, нарешті, стане більше.
Вже дурень розуміє, що не буде гірше!
Кричіть від болю та наруг!!!
«Червоний хрест» - прийди до тями!!!
Із благодійників перетворився ти на чорну пляму!
"Не треба галасу. Для обмінів так буде краще.
Нам допоможуть ті, хто має спокій та нейтралітет.
«Червоний хрест» - не кине вас напризволяще,
Бо це найстарший і шанований у світі комітет...
Неупередженість, гуманність, незалежність -
Це принципи, що закладалися роками (!)
Покликані за правом поневоленого люду стежить,
Всесвітній рух на боці правди, тобто з нами!"
Що може бути найдорожче, за життя та волі !?
Тож ми мовчали. Тільки щоб звільняли...
Що може бути важливіше за окремі кожні долі!?
І неважливо хто і як, аби їх рятували…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1023641
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.10.2024
Якщо стане ТОБІ сумно,
або важко на ДУШІ
ОБІЙМИ оцю подушку,
ВІДПОЧИНЬ від метушні
І відчуй мою ПІДТРИМКУ
і відчуй мою ТУРБОТУ
Подивись яка ТИ ГАРНА,
пригадай свої ЧЕСНОТИ
Я ЗАВЖДИ з тобою ПОРЯД
де б насправді не була
Щоб не сталось - ТИ ЗДОЛАЄШ,
бо ТИ
ДОНЕЧКА МОЯ!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1023162
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.09.2024
присвячується...
Як би я була тобі вдячна, аби ти не лаяла
Та отими лайкАми серця свого не краяла…
Мені не треба навіть добрих, теплих слів,
Аби не чути твій нудний й монотонний спів,
Як ти не спиш, а всі невдячні і, звісно, тобі винні,
А я і всі, хто зі мною зв’язані, дуже дивні створіння
Тим більш мені не треба від тебе матеріальних благ,
Ще тим більш твоїх зусиль надмірних та чергових звитяг.
Зрозумій, не вибачень мені не треба ні пробачень
Тим більш твоїх недолугих ні про що звинувачень.
Я, навіть , можу хоч не довго, але слухати твої скарги
(Нажаль в твоєму світі давно лише чорно-білі фарби)
Я була би вдячна, якби ти хоча би мене не кляла
Мені було б достатньо просто щоб ти була…
Коли так сталось!?... а може і завжди було…
Але я пригадую, колись дууууже дуже давно,
Чи то в іншому житті, я бачила у тебе крила
Саме тоді, я впевнена, що ти мене любила.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1023145
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.09.2024
Пішла за небо край іще одна душа,
Яка жила у тілі хлопця молодого.
Він жив так ніби поспішав
І тільки зараз зрозуміло що до чого...
Пішов за небо край чарівний спів
Талановитого непересічного актора.
Чи забагато хлопчик цей хотів!?
Хіба що добрий настрій нести й тепле слово...
Пішли за небо край його думки,
А з ними вже ніколи не здійсненні мрії
Не зіграні романи, п'єси і казки...
Батьків лишили світла та надії...
Чи мали вибір хлопці, що пішли?
Звичайно ні! Бо ми війну не обирали!
Але їх вчинки з нами назавжди!
Ми всі пишаємося тим, що ми вас знали...
Ми вас знали
Ми вас знали...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1021070
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.08.2024
Чи треба донатить, коли крадії -
Чиновники, мери та інші щури
Ті самі обранці «аля кровосісі»
(Не з неба спустились, не вийшли із лісу),
А наші звичайні з байдужості люду,
Із лінощів, тупості, «віруючих чуду»…
Із тих, хто «нікому не вірить» тому -
Їм винні усі, а вони нікому…
Чи треба донатить й податки платить?
Спитайте у тих, хто у цю саму мить
Боронить країну і в холод і в спеку
Хто дбає про тил. Про ТВОЮ небезпеку.
Про тих, хто повернеться, щоб не було
Ну звісно, коли знищить раші кубло
І має по праву зайняти посади
В країні, в містах і звичайно у Раді,
Бо в кого був хист збудувати родину
Із хлопців звичайних, що в тяжку годину
Піднялись на захист здобув перемогу
Їм вистачить сил, тільки дати їм змогу
Прибрати країну від мотлоху й бруду,
Що досі, нажаль, має місцє усюди
Але зрозумійте, що КОЖЕН із нас
Немає вестися на «ціни на газ»!!!
Невдовзі, побачимо, як вони в мить
У піксель залізуть і знов почнуть лить
І бруд, і брехню, і солодкі казки,
Щоб знову із дурнів в’язать мотузки…
Тож годі дивитися кліпи в тік-тоці,
Шукати лайно і пливти у потоці…
Слідкуйте вже зараз за словом і ділом!
Не дайте можливість «відомим дебілам»,
Що роблять відосики й фоткі на тлі
Будинків зруйнованих або такі:
Де пики роз’їдені прямо на фоні
Ретельно картинно розкладених дронів…
Зробіть це зусилля. Не будьте байдужі!
У ЗСУ не з небес боги служать,
А наші звичайні сини батьківщини,
Що богами стали заради країни.
Бо диво це ми. Диво кожен із вас!!!
Я дуже прошу не проґавте в цей раз!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1020363
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.08.2024
Чтоб бестолковые, но любопытные рашисты-буратины
Не пхали шнобели в фантазии Cцаря картины
Решение было принято срезать носы,
А из обрезков делать буратинам пенисы…
За "деревянные" дубины быстро продаются -
Одна беда - не куры - часто не несутся!
А что поделать!? «папы карлы» полягли на «эсвэо»
А «карабасы» - петушки или уже не могут ничего...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1020273
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 18.08.2024
У СМІ жуються чергові новини
Під слоганом: «напалі на расєю вдруге»,
Що нібито «німецкіє машини»
Здійснили чергову наругу…
По-перше в 41 році
Був напад на союз - не на рєфє,
Який до того часу був на боці
Нацистів німців - учнів(!) кегебе
По-друге саме Україна двічі
Знесла тоді війни нестерпний біль -
Коли нападникам дивилась в вічі,
А потім звільненням змивая з рани сіль…
Тож саме аналогію з фашизмом
Провести треба раз і на завжди -
Рєфе заражена, отруєна рашизмом
Але вони не жертви - вони злодії!!!
І саме це СМІ мають транслювати -
«Німеччина спокутує гріхи» -
Допомагає Україні визволяти
Людей і землі від рашиської чуми!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1019869
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.08.2024
Для людства незбагненна втрата!!!
Світ так і не побачить чергової драми
Від Прими «Погорілого Театра»,
Бо тільки для близьких її вистави…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1019803
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.08.2024
Лисиця вешталась по курникам
Аж поки не потрапила у пастку:
- Я думала, что я ходила в храм,
А не «шаталась по соседскому участку»!
Тут так тепло и так красиво...
Для нас, для лис, тут место силы.
По документам именно отсюда наши предки!
Под каждым деревом, кустом проверьте метки.
Вам жалко!? Боооооже, что за люди!!!
Какая курица на блюде!?
Я вне политики. Я ничего не знала.
Я просто храм от скверны очищала...
Безбожники! Для веры нет границ!!!
А уж тем более для нас, простых лисиц.
Какое право есть у вас меня судить!?
Я поняла! Вы просто не умеете дружить!!!
Курятник в храме! Вы с ума сошли!?
Мы, лисы, к вам с душой на помощь шли.
Теперь мы наведем как следует порядки!
Поверьте, мне, лисице - меценатке.
У нас в лесу все звери - как один - богач.
У вас, конечно, скудновато и повсюду срач...
Но я немедля сделаю всего один звонок
И наши золотом завалят ваш хозблок.
Но для кого я так стараюсь!? В вас нет веры!
Вы люди, потому невежественны, серы…
Я не попалась и конечно видела капкан.
Как дуракам мне объяснить свой хитрый план?!
Я гостья и ваш долг меня кормить!
Иначе я могу вас засудить.
Мы лисы, мы создания Божьи!
Мы даже САМОМУ(!) пожаловаться можем!
Вот захочу нашлю пожар, а может наводнение
Пока я добрая просите у меня, рабы, прощение!!!
Я хвостик подыму и в миг не станет вашего села
Вы тут живёте потому, что я добро дала...
«Щось дуже балакуча шапка» -
Сказала діду його люба бабка.
«А як на мене буде непоганий комірець» -
Сказав старий. Ружбайку звів. Піф-Паф.
- Кінець -
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1019580
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.08.2024
Лиса на площади молилась Богу:
За что? Как так? Ну почему чуть что и сразу я!?
Не крала я у них баранью ногу.
Она лежа.. валялась. Я подобрала.
Я не политик. Не интересуюсь.
Я как и вы. Я мирный житель. Я за мир.
Я из семейства псов. Нет, я не маскируюсь.
Но не могу без мяса есть гарнир!!!
Я не колхозница. Не фермер. Что поделать!?
Хотя животных страсть как я люблю.
Великий боже, ты свидетель, не хотела…
Но я без мяса захерею и помру!!!
За что, за что решил меня вдруг наказать!?
Я просто очень ооочень сильно голодаю...
Я просто не могу не вра..не брать...
Поймите, идиоты!!! Я страдаю!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1019430
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 07.08.2024
4***
В образі Ліси Аліси х_йло
Кот Базіліо сабянін
Вони як подружжя тримаються за руки.
Дивляться то на один одного то в комп. Картинка зменшується.
Великий монітор на площі.
Під ним буратіни задравши носи уважно на нього дивляться.
Карабас-Барабас у рясі кричить «З нами Бог та бог з вами!»
В образі черепахи матвієнко або тютіна (дівоче), або валька стакан (зрозуміліше) тримає в руках рулони чорних пакетів, її лапіщи всі у перстенях.
Вона ними милується і видає: «Папа Карло - вам не папа!» «Ваша мать сира зємля!»
В образі п’явки захарова з трибуни викрикує:
«Борщ наш!!!» «Фашисти!» «Ну не хотят оні делітца!!!»
«Крим наш!!!» «Фашисти!» «Ну не хотят оні делітца!!!»
Великий міішок з грошима 2 млн. дерев’яних рублів крупним планом.
Напис великими літерами «Дерев'яним дерев'яні».
На моніторі змінюються лозунги.
«Будь патріотом - здай свого батька!»
«Ти не мати, якщо твій син не в окопі!»
«Я буратіно - я дійшов до кінця!»…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1019165
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 04.08.2024
На кортах на каблах сидить х_йло
Картинка зменшується і ми бачимо, що він сидить на трибуні
Навколо пропагандони з рупорами
З рупорів летять літаки, ракети, катери, танки (вундервафлі раші)
Картинка зменшується і ми бачимо, що навколо них ще одне коло
Генерали, що сидять на мішках з грошима
Навколо кожного мішка зброя радянського зразка
Картинка зменшується навколо збрід з офіцерів, блогерів, акторів та іншої рашиської наволочи
Вони пакують пересічних росіян по сітках як дрова
Картинка зменшується і ми бачимо охоплену полум’ям частину окупованої України
Куди і летять ті аля дрова...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1019162
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 04.08.2024
Предмет "історія" у школі був з обов’язкових
Хто вчився - вчив, для інших була створена "кіношка"
Із особистостей ліпили сіру масу однакових
Союз та партія - це велич, а людина - "мошка"...
Хто вчив, той вміє вчитися. Захоче - розбереться.
А хто не хоче, той під дією "кіношкі" досі
А ви питаєте: «А звідки то воно усе береться!?»
Він що у школі, що тепер шука козюль у носі…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1018786
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.07.2024
Мавпа заплющила очі і вирішила, що удав її не побачить… Чи існують такі в природі? Навряд чи. Шансів розмножуватися у таких нуль. Все просто. Природний відбір. Якщо ви гадаєте що у людей якось інакше - ви помиляєтесь. Все, що відбувається у світі, ЗАКОНОМІРНО. Поки людина не усвідомить помилку, проблему - вона буде ходити колами. Великими, маленькими - не важливо. Це НЕМИНУЧЕ. НЕЗВОРОТНЄ.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1018783
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 30.07.2024
«НАДУ… НАДУЛИ!!! СНОВА НАС НАДУЛИ!!!»
Кричит и пенится орчиный предводитель
На каблуках и с внешностью бабули,
Типичный гопник, идиотов представитель...
«НАДУ… НАДУЛИ!!! СНОВА НАС НАДУЛИ!!!»
От желчи морщится правитель орков
Надутый с истеричностью бабули
Любитель мОщей, мавзолеев, моргов...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1018696
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 29.07.2024
1***
Мапа світу
Зі злим виразом обличчя Статуя Свободи дивиться на те, що відбувається в Україні
На плечі сидить куняє Байден
На шиї мотузка по який повзе Трамп
Карта України в полум’ї
Вогняні плями на осередках озброєних конфліктів ( Ізраіль, Палестина… тощо
Лай -ном забруднені, так звані, заморожені конфлікти (Придністров’є, Абхазія…тощо
Чорна пляма раша
Гора трупів
На горі цих трупів раби в кайданах
Вони тримають велику скляну брудну пляшку
На пляшці сидить маленьке х_йло
В пляшці повно л----на
На ньому гойдається човники з лібералами
Ліберали тримають парасольки...
Пляшка, звісно, переодично поповнюється стараннями недофюрера...
2***
Зміїна голівка х_йла з відкритим ротом, що тягнеться
В маленьких рученятках в одній граната в інший зім’ятий папірець
Великий червоний мавпячий зад
Він натертий та дуже йому пече
Він ось ось сяде на велику червону кнопку
Тримтять тоненькі ніжки на підборах
Кнопка червона, бо під нею полум’я з пекла...
Перед мордою недофюрера стоїть маленький товстенький Сі
Ширинка розтібнута
Звідти торчить "пропозиція" потриматись
Так як руки зайняті, залишається тільки одне...
3***
На кортах на каблах сидить х_йло
Картинка зменшується і ми бачимо, що він сидить на трибуні
Навколо пропагандони з рупорами
З рупорів летять літаки, ракети, катери, танки (вундервафлі раші)
Картинка зменшується і ми бачимо, що навколо них ще одне коло
Генерали, що сидять на мішках з грошима
Навколо кожного мішка зброя радянського зразка
Картинка зменшується навколо збрід з офіцерів, блогерів, акторів та іншої рашиської наволочи
Вони пакують пересічних росіян по сітках як дрова
Картинка зменшується і ми бачимо охоплену полум’ям частину окупованої України
Куди і летять ті аля дрова...
4***
В образі Ліси Аліси х_йло
Кот Базіліо сабянін
Вони як подружжя тримаються за руки.
Дивляться то на один одного то в комп. Картинка зменшується.
Великий монітор на площі.
Під ним буратіни задравши носи уважно на нього дивляться.
Карабас-Барабас у рясі кричить «З нами Бог та бог з вами!»
В образі черепахи матвієнко або тютіна (дівоче), або валька стакан (зрозуміліше) тримає в руках рулони чорних пакетів, її лапіщи всі у перстенях.
Вона ними милується і видає: «Папа Карло - вам не папа!» «Ваша мать сира зємля!»
В образі п’явки захарова з трибуни викрикує:
«Борщ наш!!!» «Фашисти!» «Ну не хотят оні делітца!!!»
«Крим наш!!!» «Фашисти!» «Ну не хотят оні делітца!!!»
Великий міішок з грошима 2 млн. дерев’яних рублів крупним планом.
Напис великими літерами «Дерев'яним дерев'яні».
На моніторі змінюються лозунги.
«Будь патріотом - здай свого батька!»
«Ти не мати, якщо твій син не в окопі!»
«Я буратіно - я дійшов до кінця!»…
5***
ДАЛІ БУДЕ...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1018405
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 25.07.2024
Неперевершена та калібрована брехуха
Маніпуляторка, яких не бачив світ
Калач на голові, а по боках стирчать два вуха
Там де вона завжди є криміналу слід ...
Єдиний раз, мабуть, коли брехуха не збрехала
Коли сказала «всьо пропало» й вчергове програла...
«За гривню газ», тепер «За гривню світло» !!!(?)
Старе, гламурне і тому ще більш огидне.
Будь ласка пишіть у коментах, якщо впізнали хто це.
Це допомагає зробити об'єкт більш впізнаваним. Дякую.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1017770
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.07.2024
…Кашкет, костюми гітлера у храмі міністерства оборони!!!?
Збирач забруднених земель, зруйнованих осель,
Крадій ікон, кісток… дрібні злодюжки, як оті ворони,
Де головний маньяк з великої країни утворив бордель…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1017760
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.07.2024
Бути блогером не гріх,
Якщо не набрався бліх
Від свинособак рашистів,
Від мразот пропагандистів,
Зрадників, що смокчуть слину,
(Як х_йло то сі то ину),
У мразоти, що свідомо
Щось верзе про мир і втому.
Ти, корисний ідіот,
Або просто чорний рот,
Хитродупий чи тупий,
Недолугий чи спритний…
Пам’ятай, що кара буде -
Не закон так «добрі люди»!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1017706
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.07.2024
Людей парує Бог, а цих двох безумовно сатана
Вони та сама з гербу раші двоголова курка
І кожен раб з рефе, як ліки з телека їх маячню вжива
(«60 хвилин» - єдине право кожного придурка)
Вони кремлівські блазні, що для ГУРа і Гааги здобич
Слини цих двох, мабуть, напився арестович...
-------------------------------------------------------------
Людей парує Бог, а цих двох безумовно сатана.
Він скисле молоко, вона протухлий оселедець (пара Фіря - Йобич)
У нього щось є від попа, у неї від змії язик і голова
Кремлівські хижаки, які для ГУРа і Гааги здобич.
PS: Слини цих двох, мабуть, напився арестович...
дубль два))
Людей парує Бог, а цих двох безумовно сатана
Кремлівські хижаки, які для ГУРа і Гааги здобич.
Тюхтій з зміїною голівкою і кобра, чи кобрьонок і змія …
Слини цих двох, мабуть, напився арестович...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1017477
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.07.2024
Здається виплакані сльози всі...
Але завжди знайдеться чарка
Бездонна і гірка...
Тож намагатись марно
Нестримний біль ховати в глибині…
08.07.2024
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1017464
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.07.2024
Сидить на пляшці у х_йла й кричить "я не така"
"Я недоторкана, бо батько мій був босом у х_ йла,
(Коли х_йло не був х_йлом, а тільки починав
Він звісно був уже тоді, але ніхто не знав)...
Я майстер слова, я зашквар і крінж в одном лиці
Я все зроблю, щоб додалось грошей у гаманці.
На болотАх болотувалась, звісно хочу ще!
Я лібералка! Проти влади! Лохі де ви є!?"
(всі загадки шукайте під назвою ЗАГАДКИ ПРО РАШИСТІВ)
Будь ласка, якщо впізнали, пишіть у коментах.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1017394
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.07.2024
Колегі її кличуть просто "мідовская шмара".
Кремлівський рот, який з трибуни із похмілля щось верзе.
Для збоченця х_йла воно чудова пара
Таке ж облізле, чмошне, заздрісне, мерзенне, недолуге, зле...
Будь ласка пишіть у коментах, якщо впізнали хто це.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1017166
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.07.2024
Не картопля, а в мундирі
Носить прізвище пташине
Бреше, злий але не пес
Не качок, а має прес
Прес бабла ланцюг на шиї,
Бо кремлівська шавка вшива.
Скаженіє та реве
(Вілли курка не несе),
А вони як сніг на сонці -
Він як в'юн у ополонці.
Більш нема майна в Европі
Глотку рве, бо пляшка в жопі.
(всі загадки шукайте під назвою ЗАГАДКИ ПРО РАШИСТІВ)
Будь ласка, якщо впізнали, пишіть у коментах.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1016782
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.07.2024
Хай все не те, і все не так.
Нехай до прірви лише крок не обережний.
Рве мимоволі дикий страх…
А я собою задоволена безмежно!
Від розпачу залитися б сльозами
Най все до біса та напитись!
Мою надію розстріляли…
От як на себе не лютитись!?
В кишені дірка. Най нехай!
А злісний шепіт ріже вухо - що їх слухать!
Злість - це двигун, тож це не край.
Я задоволена, бо рух - це воля й сила духу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1015472
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.06.2024
Я не погна і не добра - я така як є
Я винна. В чому завинила?
В недосконалий світ, доречі,
Добре розумія це
Я, зірочка, взяла тебе і народила.
Ні болю не боялась ні проблем
Ти є - інакше і не мало бути
Я не хотіла. Винна.
Тож «навіщо» - ні питань - ні тем
Ти є - цю радість досі не збагнути
Ти не просила, а я народила -
Винна. В чому завинила?
Помилки мої, а сльоза твоя
У саме серце ця реальність мене била
Нажаль, рахунки навпіл роздає життя.
Я не боялась вмерти. А тепер повинна.
Пока тобі потрібна - треба, маю...
Тож в чом моя провина? Винна!
Борги, страхи ненавиджу і зневажаю.
Я знаю - все не так, але що зробиш…
Я винна. Тож у чом моя вина?
Нічого не повернеш і не переробиш...
Помилки - невід'ємна частка нашого життя.
Моя красуня, ти дарунок долі,
Найкраща в світі донечка моя!!!
Я винна, може й мимоволі,
Але нікому не завадить каяття.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1014715
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.06.2024
Який чудовий ранок…сонце, кава, квіти
Нічого не болить і я жива
Не треба привід, щоб радіти
Ця мить і є та сама щастя складова
В повітрі ніжний аромат акацій…
З волоссям вітер заграва
Хіба не привід, щоб радіти?
Ця мить і є та сама щастя складова...
Відвертий погляд. Мить. І посмішка яскрава
І звісно, що твоя у відповідь летить...
Не треба зайвих слів… життя таке цікаве,
Бо це і є та сама щастя мить…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1014094
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.05.2024
Після розпаду «союзу» всі пристосуванці
Намагались перевершить павуків у банці.
Місце лімітовано у Верховній Раді,
Що казати про найвищи щабелі у владі(!)
Новоспечена «еліта» -
Є диплом нема освіти (!)
Навіть без диплома можна -
Щоб нахабна і порожня!
Грабували, грабували потім почали ділити...
Вийшли люди на Майдан неподобства припинити.
Тут як тут судідка хижа вилізла із засідки -
Ті маленькі квіточки потім стали ягідки(!)
Ну а що, а що «еліта»!?
Відірвалась від корита?
Без корита їй неможна,
Бо нахабна та заможна!
Були гниди - стали воші та й пролізли аж на гору(!)
«Кровосісі» знахабніли вирішили вбити «хвору»...
Люди вдруге піднялися, бо терпець таки урвався,
Що змогла вхопила раша, бо гарант давно продався.
Ну а що, а що «еліта»!?
Каже: «Прощавай немита»
Кучері, як у вівці -
Вся країна в гаманці!
Знов поділене ділити - сечу людям в очі лити...
Попідписував угоди, щоб країну тихо злити(!)
В вишиванці, мова, віра, армія - пильнуй кордони!
Транші їдуть із Європи - на паркан з зубів дракона!!!
От така тепер «еліта» -
Закогтилася в корито
Хоче мати всіх й одразу -
Перейшла в останню фазу!
Всім набридлі скотьскі рила, так народ усе дістало -
Як за владу не чиплялись, вже ніщо не спрацювало!
Ну, нарешті, перемога, але то лише початок -
Морду гидрі відрубили, але скільки в неї лапок!?
Справжня виросла Еліта,
Кровью та свинцем залита...
Тільки шушара стара
Не піде без копняка(!)
Ось і ягідки - царьок остаточно з глузду зїхав!
Нападати на сусідів - стара росіянська втіха...
30 років в Україні гниди плідно працювали (!)
Воші виришили - годі, та й з усіх боків напали.
На війні уся Еліта
Славою навіки вкрита!
Гниди кажуть - "Ми лупа"
Хто утік, а хто чека(!)
Бійка йде не за країну, по великому рахунку,
Це не тема теріторій - цінність вищого гатунку -
То свобода, то є воля - без якої рабська доля!
Люди бьються за життя, орки гинуть за царя(!)
Поки на війні Еліта -
Рила мріють про корита.
Гниди обліпили СМІ -
«Ми за мир та ні війні»
Люди з вух лапшу знімають, є хто їсть, а хтось ковтає...
Всі експерти по диванах, бо в окопах їх немає (!)
Повдягали форму, навіть, десь в тилу, але служили...
Ми «боролісь», «воєвали», «ми всьо знаєм», «ми там билі»
Гине на полях Еліта...
Рила щимляться в корита(!)
Гнида з рилом добре знає -
Перемога їх сконає...
Що нам ті кремлівські воши!? Головна проблема - гниди!
Розповсюджена зараза від рашистів цілим світом!!!
Може годі примітивним та нахабам дозволяти
Так безкарно та бездарно керувати й себе мати!?
З перемогою Еліта -
Молода, талановита -
Вернеться обов’язково!
Не прогавте, шансу, знову!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1012472
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.05.2024
Я народилася у листопаді,
Коли дерева майже всі поснули
А їх тендітні та зворушливі принади
Іще нагадують про теплі дні минулі…
Я народилася у листопаді,
Коли мінливий настрій небо демонструє.
Дощі, сніги, тумани, зорепади... -
Коктель, який по-особливому) смакує
Я народилася у листопаді,
Коли нестримний вітер знову бешкетує -
Ніщо емоціям не стане назаваді -
Панянкам дуже пристрастність пасує...
Я народилася у листопаді,
В останній місяць осені чарівній,
Коли промінням сонця особливо раді,
А у повітрі вже вітає подих зимний...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1012134
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.04.2024
Мої вірші, останнім часом, люттю вкриті -
Такі тепер, нажаль, часи...
Сльозами інколи политі,
Але відверті і живі...
Вони завжди про віру та надію,
Бо крім знання є ще чуття...
Останнім часом я, нарешті, мрію -
Не тільки бруд і біль несе війна…
Мої вірші щоденник сьогодення
Звичайного і унікального життя...
Мої вірші - моє натхнення -
Те, що не дасть мені піти у небуття…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011833
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.04.2024
Всі війни скінчяться тоді,
Коли відкриють люди очі…
Коли вони, нарешті, схочуть!
Не жертви нападів, а всі!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011368
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.04.2024
Сначала он, стыдливо ерзая на стуле,
Всем говорил: « Ну что вы, что вы… Я уже поел»
Потом следил, чтоб все уснули
И потихоньку подъедал, чего найти сумел.
Потом пошли салатики помалу
Он не оправдывался, просто ел как все.
Изображать стеснение достало.
Натура лезет, как держать себя в узде!?
Конечно холодильник актуален
В ночное время был скорее по привычке,
Он за столом был высокоморален,
Но постоянным стал в одной шашлычке.
Со временем водичка стала чаем
Потом от сока до вина бокальчик.
Стол стал таким себе привычным раем.
За ним сидел на вид приличный мальчик.
А как-то раз разлил коньяк на скатерть,
Но, правда, тут же промакнул салфеткой.
Сначала испугался насмерть,
Но не был уличен соседкой.
Он ел и пил уже привычно без стеснений
И даже больше, стал слегка буянить
Он получил сто тысяч подтверждений,
Что можно потихонечку тиранить.
Не явно, не открыто, но со смаком.
Ну, например, нас_рал тихонько под столом
Скатерки краешком подтерши с_раку
Соседа тут же обвинив во всем.
Бифштексы с кровью, экзотические фрукты...
Но нет - его потребности стонали!
И дорогие эксклюзивные продукты
Теперь мужчинку только раздражали.
Беда с фантазией была большая
Он был бездарен и к тому же зауряден,
А потому, не человечески страдая,
Был примитивен, но при этом беспощаден.
Он лез на стол и постоянно гадил.
Кричал: «Имею право, я плачу!»
«Я молодость свою на вас потратил»
«Я так терпел! Теперь я отомщу!!!»
И Высший Свет прозрел, кого за стол пустили!?
Но потеснились и старались угодить,
Быть может плохо, недостаточно кормили?
Но не понятно «почему», «за что» он мстит?
Нашлись, конечно те, кто с пониманием
Отнесся к «милым небольшим причудам».
Для них приличия считались наказанием,
Они молчали, но страдали страшным зудом.
Когда-то предок милого мальчишки
Стучал ботинком призывая Кузьки мать,
Но на то время за его делишки
Могли, конечно, тут же наказать.
Но, если честно, за столом сидели всяки
И случай с дерьмодемоном не нов,
Но этот новый вид свинособаки
Побил рекорды всех шакалопсов.
…ДАЛІ БУДЕ
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011300
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 18.04.2024
***
«30 лєт с колєн вставалі», тому звикли плазувати,
А тепер пішли ще далі - в формі («Z») зеточки лежати.
Тож невдовзі по пакетах навчитеся пакуватись
Або бігти з України, як найшвидш й не озиратись!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011279
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.04.2024
Ви запитаэте: «Яка вона?»
Що б не додали - не прибрали -
все одно - занадто …
Недоліків нема…
хіба, що іноді здається щось не то…
Хтось скаже, що стерво…
проте на вчинки здатна.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011207
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.04.2024
В Дніпрі сирени, перші вибухи лунають
Біля вокзалу купа кинутих авто…
З усіх боків прокляті орки наступають
Вона стоїть та дивиться в вікно…
Чекає, що він знову повернеться,
Що знову довга черга не дійде…
Від болю та ненависті стискає серце…
«Все скоро скінчиться і ворог не пройде»
Новини вимкнути немає сили...
Цілодобово крутить «Марафон»...
«Він піде на війну, він там загине!»
Вона із рук не випускає телефон…
Вікно, новини, телефон і знов по колу
«Він за життя комахи не образив»…
«Він кілька років, як закінчив школу!»
«Із універа і на фронт одразу!?»
«Він не уб’є, він не військовий, він не зможе»…
«А, як повернеться - порву його на шмаття!»
«Світ дивиться на нас і ти, великий боже!!!»
«Хоча … ти сина їм віддав ще й на розп’яття»…
«Чому, як всі, ми не звалили з України!?»
«Чому із сорока мільйонів саме ти?»
«А як же про родину наші мрії!?»
«А як же наші кроки до мети!?»
«Хоча…про що я, світ не тільки наш зруйнован»…
«Пробачте мені люди, я жива…»
«Я б глотки видрала усім пропагандонам»
«Як би могла…як би могла…як би могла…»
Від відчаю і болю сил немає…
Нарешті знов коханий повернувся…
Вона на його плечах засинає…
Він на прощання ще разочок обернувся…
«Він сильний, мужній, він розумний і кмітливий,
Він неодмінно вернеться. Я це напевно знаю.»
Хто, як не ми. Хто, як не наш народ сміливий.
Вся Україна, хлопці, вас чекає!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009736
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.03.2024
Завжди голодні таргани
Забігли в хованку та й і прилипли
Тож, як не смикались вони,
А лютой смерті не уникли…
Так помираючи вони
Вели розмови між собою:
«Жили - ховались, як могли»...
«Чого ми по життю ізгої!?»
«Ця хата, кухня, їжа, ну, хіба не нам належить!?»
«Ми таргани - політика нас не обходить й не бентежить»
«Нас бог зробив такими - значить ми істоти гідні!"
"Так, так... Вода, тепло і їжа нам потрібні»…
«Але іде на нас постійне полювання»…
«За це безжальний світ отримать має покарання!»
«Хто, як не ми, каратимо нахаб заможних мусим!?»
«Тож маєм право їсти все!» «Що не зїмо - гівном затрусим!»
«А, по великому рахунку, ми рятуєм світ!»
«А саме як? Хто в курсі?» «В чом конфлікт?»
«Ти що не наш?» « Ти, довбень, звідки?»
«Нам заздрять, бо ми створення планети свідки»
«Ти що несеш!? Від нас пішло життя і все навколо»
«Ой, як цікаво!» «Звідки знаєш?» « Жив у школі»
«Цей світ належить нам і з нами наш Тарганий Бог!!!»
«Хіба, що ще друзякам сарані і може купкі блох»
«Як далі б не було, а я яєць у попередніх хатах, як змогла відклала»
«Я теж!» « Ой, скільки не роби, а все одно замало!»
«Ти бачила у них на нас отрути скільки!?»
«Ми самі, як отрута, то ж сиди й не скигли!»
«Таке воно життя, навколо їжі повно..."
«А ми прикуті і голодні!!!"
« Прикро - невимовно!!!»
«А може наші, врешті, нас врятують!»
«Братки, допоможіть!»
« Тут дуже смачно всіх годують!»
«О, ще один ло __шок попався!»
«Красава, я хоч трошки посміявся»
«Навіщо так зі мною, ви, уроди!?»
«Не скигли, ти такий як ми!» «Одной породи...»
«Я, ще хвилинку і, мабуть, помру…
Та на останок може щось збагну…»
«А ну, заглохніть, я хочу послухать» «Я не чую!»
«І вправду, дайте тишу». «Не цікаво». «Я нервую!»
«Хто скаже, як так сталось, що попався САМЕ Я!?»…
А ви почуть хотіли каяття?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009002
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.03.2024
Реальність формує воля -
Це знає кожен воїн.
Хто на дивані і «більше не може»
Збагни хоча б це, якщо зможеш:
Реальність формує воля -
І на кону твоя доля!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008915
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.03.2024
Папа Римський - це ганьба (як для віручої людини)
Не соромлячись відверто так підігравать скотині
Скот - пробачте, цей папаша кращий друг свинособак
Від людей він вимагає підійняти «білий флаг»...
В нього щось із головою або щось з сумлінням!?
Так лизати дупу чорту та його створінням!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008149
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.03.2024
Я розкажу жахливу казку, де Зло завжди перемагає
Воно маскується, мутує, але нікуди не зникає
Воно живе, воно росте і розповсюджується світом
Воно вмонтовується так, щоб бути зовсім непомітним
Від нього тхне, але воно завжди на чорне каже біле
Воно завжди з баблом на стилі
Воно, брехливе Зло - сцикло, вкладає всім, що правда в силі
І каже що Добро - ВОНО …
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1007483
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.03.2024
Загинула Жіночка гарна, чарівна…
Мамина Квіточка, тата Царівна…
Кохана Дружина, як жити без неї!?
Немає Матусі - Доброї Феї…
Улюблена Подружка більше ніколи
Не подарує нам спогадів з школи…
Сусідка, яка в залюбки пригощала…
Загинула Лікарка, що рятувала…
Загинула Дівчинка…
Зірочка згасла...
Що ще вам потрібно!?
Що ще вам не ясно!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1006426
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.02.2024
ІС - ч.2
Цікава фігура цей «Клоун - дивак»…
«Сталеві шари» або «Жорсткий чувак»,
Ще «Дух України», «Впливова Людина»,
Така, що нізащо не здасть Україну…
Ще названий був він «Людиною року»
І «Найвпливовішим», той що по кроку
Іде до мети та об’єднує світ…
«Людина із серцем», «Людина магніт»…
Тож хто він такий? За освітою - юрист,
Він менеджер, комік та просто артист,
Син, батько та «мрія жінок» чоловік,
Колега і друг, сценарист, керівник…
Людина яскрава та непересічна,
Багатогранна й харизматична,
Людина, що мріє та вміє творити,
Людина, що вміє любити й дружити…
Людина надійна, рішуча, смілива,
Людина, яка надає іншим крила,
Він добра та мирна людина, проте
Своє захищатиме, треба - уб’є…
І лідер природжений і переможець,
(Не перемагати він просто не може).
Тримати удар він навчився давно -
З часів, як вступив в «КаВееНа» лайно...
Тож звідки він взявся, чому саме він?
У Розі Кривому стояв його дім
В союзі советськім хлопчак народився
Як всі по советській програмі учився,
Але він історію знав не зі школи
Родинна історія зіткана з болю
Голодомор, Голокост та Війна
Безжально по долях близьких проповзла…
А потім був розпад гіганта союза
Весь час хлопчик грав і у школі, і в вузі
Яскрава, нестримна натура артиста
Перемогла перспективи юриста
Талант, працьовитість його привели
До слави, визнання, а ще прирекли
До щирої любові звичайних людей,
А в нього ще було багато ідей…
Усе до чого ця людина торкалась
На першому місці завжди опинялось,
А запит на правду з дитинства живе
Тож публіка хоче і він їй дає
Жага до нового і хист до навчання,
Завжди бути кращим нестримне бажання,
Ретельно готуясь всі ризики зважив
Він йде до мети натискаючи важіль.
Такий він рецепт його успіху й слави...
Він вірив у розвиток власної держави
Він бачив країну квітучу заможну
І мріяв, що сенси і глузд переможуть…
А поки що гумором бив по щурах
Новенькі проекти носив у думках
І мріяв, і вірив, І діяв, проте
Він бачив, що це нічого не дає…
Останні краплини й терпець увірвався
І ось він у бійку нерівну в’язався
Таке понеслося…що світ і не бачив
Йому перемогу ніхто не пробачив…
Той хто дивувався, що він переміг,
Той хто дивувався, коли він не втік -
Не тямить нічого в людської природі,
Бо це виховання й окрема порода
Це не про випадки, не про удачу -
Це про покликання, цілі, задачі…
Це про сучасну еліту країни
Людину майбутнього - шанс України!
Не вірить москва, як то кажуть, сльозам,
А Київ не вірить давно москалям
Що що, а от сльози вони лити вміють
Раніше проходило, більше не діє…
Світ нібито вірив чи вигляд робив…
Вгадайте хто лавочку цю зачинив))?
Нарив було вскрито і більше ніхто
Не буде цукеркою вважати лайно!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1004644
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.02.2024
ІС - ч.3 "ліричний відступ"
А що ж є насправді, що бачимо всі?
З підвалів нахабно полізли щури
А там де вони - всім відомо, що буде -
Розруха, лайно, бруд та безлад усюди.
Хоча…чи доречно таке порівняння?
В тваринному світі мета - виживання
Вбивають щоб їсти, пильнують кордони,
Виконують чітко природи закони …
Людина доволі складна й примітивна
З численних істот сама хижа та дивна
Складається з вад, але має чесноти
(Є люди-скарби, а є люди банкноти)
У кожній людини є здібності власні
Хто зараз грабує почав з вміння красти,
Хто ріс у любові, той вміє любити,
Хто мріяти здатен, той може створити …
А є вид окремий - істоти звичайні
Прості примітивні (макітри із стайні)
І саме з такої бездарної маси
З’явилась істота дикунської раси
Насправді людина ніколи у світі
Не припиняла одна одну бити
І війни ніколи не припинялись
І з часом в гібридні трансформувались…
Війна в Україні - це бійка світів,
Тож більш не існує полутонів,
Бо є дикуни, що живуть в повсякденні
Не дуже освічені й дуже нужденні.
Там «шапка з фольги», «рептілоїдів змова»,
Невігластво, сірість та тупість казкова.
Ці люди - минулого тягнуть назад
(Занепад їм кореш, а безлад їх брат).
А є інший вид, той кому завдяки
Є літери, ліки і є літаки…
Сучасна людина - із цифрою на ти
(Смартфон, як продовження власної руки…)
Це різні ментальності, різні світи
Одні вміють мріяти й йти до мети,
Високоосвічені, технологічні,
А інші інертні та дуже токсичні…
Людина майбутнього - вільна людина
Людина минулого - свійська тварина
(У вирі війни та сучасних подій
Рабів цих женуть, як тварин на забій…)
В країнах розвинутих, цивілізаційних
Відсоток дебілів доволі стабільний
Вони скрізь, нажаль, але їх завжди мало
Тому ці країни жили й розквітали.
В країнах відсталих усе навпаки -
Там купка царьків інші всі кріпаки,
Царьок головний - представник купи гнію
Тож саме там вся бидломаса і зріє…
Людина, як вид, між собой ідентична
Хіба, що відмінності в плані фізичном
З народження мозок всім дан і це факт,
(Але цьому факту диктатор не рад…)
І йде в оркостанах від'ємний відбір
Притомних людей (як не знищать - в Сибір)
Саджають, мордують, катують, вбивають,
А хто розумніші, як можуть - втікають…
Тож звідки таланти та звідки культура?
Всі твори давила, душила цензура.
Культура, що юзають всі мудодзвони,
Насправді створилася вся за кордоном.
Що маємо в підсумку, що відбувається?
Світ навпіл на наших очах розділяється
Ми бачимо вільних, сміливих людей
Та тих, хто вважає: життя - привілей…
Релігія, мова, чи то території,
Національності й інші історії…
Це привід для війн. Більш нічого насправді
Для чого це юзають ті що при владі?
Ну, звісно, щоб там залишитись, але
Хто й як їм можливість таку надає!?
Чому світ надав мавпі дикій гранату!?
І ядерним вибухом змогу шугати!?
Як світ дикунів, що не здатен творити
Всім цим користується й може чинити
Шантаж і розправу, відверте знущання
І вірить в безкарність, а не в покарання!!!?
Як світ дикунів, що ніщо не створив
Нахабно, потворно несе наратив
«Навіщо цей світ, якщо нас там не має»
При тому, що світ це лайно не чіпає!!?
А він навпаки, їм надав технологій
Качати ж той газ або нафту дав змогу
(Нехай ті копалини, що у землі
Лопатой копають, як ті дикуни!!!)
Всі їх академіки ниці нездари -
Хто владі не лиже той зразу на нари.
На рОбота фєдю лише подивіться…
А вкладені гроші, що вам і не сниться!
Тож чим так пишаються - нафтою та газом,
«Культурою та спортом» ще Київським князем(!)
До чого не мають відношення зовсім
(Їм до еСеСеСеР, як до тих хмарочосів!!!)
Остання надія - то їх пропаганда .
Тут дійсно працює потужна команда
Та вся дичина , що несеться з боліт
Вплив має та діє на саме їх вид (!)
Проте, пам'ятаєте (?) - вид їх усюди !!!
Бо вигляд вони мають, як усі люди
(Їх можна впізнати по тезам та діям
Бо там де вони - там жахливі події…)
Ці ниці істоти не здатні творити,
Але, як ніхто, люблять «круто пожити»,
Як та сарана - їх мета - споживання,
А сенс їх буття - саме їх існування.
Які є питання до диких істот?!!!
Хто винен у цьому, хто тут ідіот!?
Той хто "вчиняє" чи той хто "дає"!?
І «Битий не битого досі везе»!!!
...ДАЛІ БУДЕ
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1003950
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.01.2024
ІС - ч.2 "початок"
...
Отож сучить ніжками криком кричить
Народ треба знищити, голову вбить
По плану пішло щось одразу не так
Бо правив країною «КЛОУН - ДИВАК»
За планом він мав би одразу втікати
І «пазлам вмонтованим» не заважати,
А він світ підбурив і хвилю здійняв
Весь світлий народ йому аплодував!!!
Хоча він спочатку звертавсь до гарантів
(В сучасному світі мільйон варіантів)
Звертавсь до сусідів і стукав в ООН…
Але вчергове був порушен кордон!
До речі про це його попереджали
Настирливо прихисток пропонували.
«Надайте нам зброю» натомість сказав
І карлику злобному плани зламав.
Окрему людину можливо купити,
А що цим нездарам з народом робити!?
Світ вільних людей і сучасних рабів,
Як царство небесне і церкви попів…
«Надайте нам зброю» здійнялося гасло
І зброя пішла. Недостатньо …невчасно,
Але від «немає» і «це неможливо»
До «Байрактарів» та «Джавелінів»
А потім «Хаймарси» потрошку, помалу
Від « Крим не чіпайте» до мосту підпалу
Від «Мирного плану» до «План перемоги»
Від «Їх так багато» до «хлопці, ви Боги»…
Здавалось, що врешті всім все зрозуміло
І має це людство зібрати всі сили,
Зібрати всю волю у міцний кулак
Та врізати в свинособачий п’ятак!!!
Щоб всі посіпаки нарешті збагнули
Систему безпеки ніхто не зруйнує
Світ вільний потужний і більше ніколи
Не буде історія бігти по колу…
...ДАЛІ БУДЕ
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1003160
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.01.2024
Біполярка у людини, судячи з того, що каже
Дуже любить батьківщину, навіть визначився…майже
Дуже гарний та розумний, все він вміє все він знає
Стане скоро президентом...в два, три тіжні обіцяє
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1002888
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.01.2024
ІС - ч.1 "прелюдія"
Тож що відбувалось в останнє сторіччя
Історія людства сумна й войовнича
Людина істота жахлива, проте
Є в ній іскра божа, тож поки живе…
Остання жахлива війна світова
Це людство до тями так-сяк привела.
Створили всі разом вони орган спільний,
Щоб мир став нарешті у світі стабільний.
Прекрасна ідея, чудова мета,
Проте у тій орган залізла русня…
Нахабно, до речі, як завжди робила,
Нащадком «совєтів» себе ухвалила.
При розпаді монстра «советский союз»
Шукала росія новенький аншлюз.
В Рад Безі ООН та створив еСеНГе,
Та в Раді Європи, та ОБееСЄ…
Та навіть хотіла вступити у НАТО,
Та тиснула руки Америці клятій
Тож так прикидалась да так плазувала,
Що вуха та очі брехнею засцяла.
Не всі їй повірили треба сказати,
Бо де-які знають де мачуха й мати.
Країни, що вчасно втекли від ярма,
Так бігли, що деякі стерли гальма.
І ті хто подбав про свій захист одразу
По власних кордонах не дали їй лазить,
А ті хто не встигли, то й годі казати…
Коли їй кордони були на заваді?
Під тезою: «захист сестер та братів»
Світ вигляд робив, що не бачив катів,
Бо дуже привабливі їхні ресурси
Тож бачили в діях агресора плюси.
Не бачили в діях нічого страшного
Ну крадуть, буває… «старо і не ново»
Нехай розбираються якось без нас
І хто там, і скільки «домбілі бамбас»
До речі, формально вони щось робили
Стурбованість, санкції (!) навіть вводили
І думка про те, що ми дали їм все
Навряд чи росія шось дике утне...
Приспала їх пильність. Ні, навіть не так…
Полізти з війною(!) хіба є дурак?!
В той час, коли світ творить справжні дива
Та мріє на Марсі створити життя…!!?
Тож поки мосфільм бандюків прославляв
В цей час Голівуд цілий світ рятував
Від лиха стихійного, хижих прибульців,
Від епідемій та хворих безумців…
Ну, ось вам і рівень двох різних світів
«Минуле - мосфільм» й «голлівудських понтів»
Насправді сучасність проста й пересічна
Під носом зростав ідіот фієричний.
Хапав помаленьку шматки по сусідам
Казав, що рятує, а сам тільки гидив
З ігнору, безкарності і пропаганди
Зростала упевненість в величі банди
Тож гримати зброєю в фільмах одно,
Відосики величі й інше лайно,
А справити враження і захопити
Тож тут не достатньо лише захотіти…
Але світ мовчав і в царька дах поїхав
На свиту свою він, нарешті, наїхав
Тож тупнув підборами, «годі терпіти»
Та видав наказ за три дні захопити
Країну, що спати йому не давала
Країну, яка йому біль завдавала...
Тож стільки принижень та стільки страждань
Не стримував збоченець більше жадань!
Полізли одразу по напрямках всіх,
Але за три дні запал наступу стих
В цей час світ стурбовано тільки чекав,
Бо вирок країні завчасно надав
І знову історія круте спіраль
Яку з цього винести можна мораль?
Лише тільки справжня історія світу
Підкаже, що треба насправді робити,
А поки панує брехня й пропаганди
Завжди шанси будуть повернення банди
І буде історія бігти по колу
І спалахи війн будуть знову і знову…
ДАЛІ БУДЕ...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1002885
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.01.2024
Світ плює йому у харю, відверто насміхається,
А воно їбло циглиной і не озивається.
Зовні схожий на коняку, но не плутайте з собчак
Бреше дуже професійно, краще вуличних собак.
(всі загадки шукайте під назвою ЗАГАДКИ ПРО РАШИСТІВ)
Будь ласка, якщо впізнали, пишіть у коментах.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1002791
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.01.2024