Микола Соболь

Сторінки (12/1157):  « 11 12 »

Сумна спадщина

Вишгородська  спадщина  –  бариги.
До  Десни  не  підійти  й  Дніпра…
Всі  «партейці»:  БЮТовці,  чи  риги
є  і  від  вошдя,  і  від  Петра…
Бо  земля  ж  не  муляє  в  кишені.
Прибережні  спалюють  ліси,
хай  димами  дихають  легені…
Як  не  вкрадеш,  то  й  не  продаси.
Бізнесок  такий  державотворчий
всі  земельки  спродані  –  на  ять*.
Хоч  не  дай  їм,  всемогутній  Отче,
свою  рідну  матінку  продать.
18.06.21р.
*На  ять  –  дуже  добре.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=928604
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.10.2021


Осінньопогодне

Опів  на  п’яту  плачуть  ліхтарі,
шматує  вітер  неопале  листя…
Спокутати  б  сьогодні  до  зорі
свої  гріхи  набуті  перед  містом.
Мабуть,  і  все.  Хай  жовтень  догорить.
Не  буде  листопадові  спокуси,
а  грудень  усвідомлюючи  мить
розбурхає  зимові  сніготруси
і  встелить  білі,  чисті  килими,
присипавши  печалі  та  негоди.
Чи,  то  так  серцю  хочеться  зими,
чи  це  нудьга  осінньої  погоди.
21.10.21р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=928524
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.10.2021


* * *

Життя  хтось  не  прожив,  а  пролетів.
І  навіть  не  відчув  на  крилах  лету.
І  тільки  спів,  цей  солов’їний  спів
такий  п’янкий  для  кожного  поета.

У  жи́та  шумі  таїна  буття.
Ви  чули  до  схід  сонця,  як  у  полі
вітають  ранок  наливні  жита́
і  легковій  гуляє  на  роздоллі...

Іду  до  Батьківщини  вівтаря,
несу  у  серці  виплекану  ружу.
Де  пестить  роси  зніжена  зоря,
там  золотом  не  виміряти  душу.
19.06.21р.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=928523
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.10.2021


Вибір за нами

У  пісні  є  мотив.
У  вчинків  це  –  мотиви.
Шукаю  перспектив
та  не  альтернативи.
У  вибору  повік
дві  сторони  медалі…
Але,  ще  є  і  бік
тотожний  до  реалій.
Отак  і  живемо:
ні  вирію,  ні  скиту*…
Питання  тільки  хто
наступним  кане  в  Лету.
17.06.21р.
*Ні  вирію,  ні  скиту  –  слова  з  однойменної  
книги  чудової  поетеси  Наталки  Фурси.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=928436
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.10.2021


Досвід

На  зорі  відірвався  від  мами.
Дуже  рано  покинув  гніздо.
Доганяли  мене  телеграми
із  початком  й  закінченням  –  до…
Але  ще  не  пізнавшому  лиха
не  ясним  був  тих  літер  мотив,
звістки  мамині  спалював  тихо,
бо  читати  не  сильно  хотів.
А  сьогодні  пригадую  з  сумом
я  той  досвід  печальний  життя.
І  чекаю  у  світі  безумнім
хоч  єдиного  з  дому  листа.
16.06.21р.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=928371
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.10.2021


Лист до осені

Серед  осінніх  листопадів
є  лист  написаний  тобі,
який  згубився  в  вертограді
де  неба  далі  голубі.
Перекидає  вітер  листя
(і  це,  напевно,  неспроста).
Борвій  сьогодні,  як  сказився,
мого  шукаючи  листа…
Чоловіки  усі  ревнивці.
Та  шанс  дорівнює  нулю.
Знайти  листа  прекрасній  жінці,
що  починається  на  –  лю…
17.10.21р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=928168
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.10.2021


В одну з ночей

Упавши  у  цупкі  обійми  ночі
угледіти  не  важко  і  мотив.
Додолу  облітало  неохоче
твоє  вбрання  у  сяйві  ліхтарів.
Серцебиття  вистукувало  лунко,
мені  здавалось,  що  воно  горить,
хотілося  лише  одним  цілунком
зцілити  серце  за  коротку  мить.
Любові  з  губ  напитись  до  нестями,
торкнутися  тремтячих,  юних  пліч…
Здається,  це  було  усе  не  з  нами
у  ту  коротку  та  гарячу  ніч.
15.06.21р.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=928167
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.10.2021


Сезонне

Не  введіть  мене  в  оману
осені  сльотливі  дні,
ранок  стелиться  туманом
і  сіріє  у  вікні.
Зроду,  ніби  сонця  промінь
не  торкався  моїх  щік.
Чуєте  краплинок  гомін?
Це  прийшов  сезон  дощів.
16.10.21р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=928090
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.10.2021


16 червня

Душі  не  злікувати  смутком.
Від  сліз  посохли  й  дуба  віти,
як  віє  від  печалі  трута…
Журбою  не  змінити  світу.
Спіткала  доля  нас  трагічна:
у  тих,  що  виїдуть  до  Дону,
затухнуть  поминальні  свічі,
шляхи  забудуться  додому…
Потому  (як  минуть  століття)
насіння  бур’яну  погане
повернеться  до  степу  –  вбити,
кровиці  випити  з  Лугані,
спаплюжити  святині  Січі,
украсти  хорогви  і  віру.
Та  пам’ятайте:  ви  не  вічні!
Не  брат  козак  вкраїнський  –  звіру.
14.06.21р.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=928089
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.10.2021


Переболить

                       розмова  з  Наталкою  Фурсою
Ще  трішки  ночі  та  й  настане  ранок.
Не  виганяй  непрошених  думок.
А  час  ятрить  твої  душевні  рани
і  так  ятрить,  що  аж  Архангел  змовк.
І  миті  ці  не  кращі,  і  не  гірші.
Тече  вода,  всьому  приходить  строк.
Нові  лягають  на  папері  вірші…
Не  виганяй  непрошених  думок.
Життя  минає  ніби  і  не  з  нами.
Й  несе  комусь  вінець,  комусь  –  вінок.
Переболить,  угоїться  словами.
А  нині  біль,  що,  аж  Архангел  змовк.
15.10.21р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=928001
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.10.2021


Липова печаль

Куди  поділась  прохолода  ранку?
Рясна  роса  –  найкраща  із  прикмет.
Чаклує  паром  чаю  філіжанка,
з  акацій  бджоли  висотали  мед,
а  з  липи  ні.  Печалиться  красуня,
здається  бджілки  пролетіли  повз.
Не  переймайся,  буде  крил  відлуння
коли  твій  квіт  нап’ється  сили  гроз.
Приходить  диво  завжди  непомітно.
Та  зараз  мова,  звісно,  не  про  те.
Як  на  Купала  папороть  розквітне,
то  липа  вже,  напевно,  відцвіте.
13.06.21р.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=928000
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.10.2021


Осінній джаз

Затарабанив  вітер  в  тулумбас:
«Пора  міняти  літні  свої  звички!»
На  березі  Дніпра  осінній  джаз
виконують  дві  молоді  осички.
Куди  там  Армстронг,  Еллінгтон  чи  Монк?
Так  джазувати  вміє  тільки  осінь.
Коли  до  нитки  одяг  твій  промок,
а  ти  цього  не  відчуваєш  зовсім.
12.10.21р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=927910
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.10.2021


Сіножать

Й  таке  було:  візьму  я  ко́су
і  йду  будити  комарів.
Люблю  травицю  стоколо́су
і  квіт  Петрових  батогів.
Роса  вмиває  гостре  лезо,
воно  ж  по  травах  аж  бринить…
Тепер  нема  таких  поезій,
як  дарить  сіножаті  мить.
Віднині  тільки  сон  покличе
на  косовицю,  чи  жнива,
де  піт  стікає  по  обличчю
і  пахне  скошена  трава.
12.06.21р.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=927909
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.10.2021


Пізнати суть

Без  цукру  чай  прогірклий,  як  життя.
Іду  вперед  із  долею  ми  квити,
просіє  час  невдачі  через  сито,
лишиться  тільки  істина  і  я,
і  згоїни  від  пройдених  шляхів.
Земні  дороги  жалості  не  мають,
мені  б  ще  трішки  постояти  скраю,
послухати  великий  хор  птахів.
І  можна  сміло  вирушати  в  путь.
За  ніччю  завжди  наступає  ранок.
Коли  виходиш  ген  за  межі  рамок
тоді  життя  і  розумієш  суть.
11.10.21р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=927822
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.10.2021


Червневе

Пелюстками  троянда  устеляє  дорогу,
ніби  літа  іще  й  не  було.
Допиває  з  калюжі  сонця  промінь  вологу
і  підточує  червень  стило…
Ночі  стали  коротші,  міцно  сплять  зорепади,
а  по  небу  гуркочуть  вози…
І  Чумацького  Шляху  не  згасають  лампади
де  світанок  благає  роси́.
У  сади  та  городи  літо  сипле  щедроти,
не  жаліючи  манни  з  небес.
Час  поверне  на  зиму  після  сонцеворота
ув  осінніх  вітрів  полонез.
11.06.21р.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=927821
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.10.2021


Столичне

Як  просто  трамваю,  обмежень  нема,
є  рейки:  від  краю  до  краю…
Його  не  лякає  холодна  зима
в  обіймах  столичного  раю.
Він  знає  в  обличчя  усіх,  хто  з  шести
прокурює  кожну  зупинку.
Питає  поважно:  «Мо́,  Вас  підвезти?
Мій  шлях  через  школу  до  ринку...».  –
Буває  насяде  вагон  циганви
копійку  за  душу  не  сплатять.
Заремствують  Роми,  немає  грошви,
барон  в  нас  хіба  що  багатий…
Провінцію  манять  столичні  вогні,
на  котрі  свій  вид  вони  мають,
вдивляються  важно  в  попа́л*  у  вікні…
Як  просто  тут  жити  трамваю.
11.06.21р.
*Попал  –  відбиток.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=927732
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.10.2021


Миру Вам

Ні  про  що  говорити  не  буду.
В  такий  ранок  потрібно  мовчати.
За  вікном  сірі  фарби  і  будні,
пахне  кава  божественно  в  хаті.
Тиша  скапує  в  серце  єлеєм,
де  чекає  на  вогника  свічки
і  думок  розквітають  лілеї…
Кажуть:  думати  пагубна  звичка.
Простеляючи  часу  завісу,
кожній  літері  зважую  міру.
Не  гостріть  братовбивче  залізо!
Я  бажаю  душі  вашій  миру.
10.06.21р.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=927731
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.10.2021


День, як день

Слід  одинокий  в  небі,
це  –  літак.
Гарно  як  плине  лебідь,
мов  літа́.
Легіт  складає  крила
до  землі,
доля  мене  любила,
і  в  імлі.
День  догорить  і  знову
буде  день…
Люди  ж  ведуть  розмови  –
щастя  де…
09.06.21р.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=927684
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.10.2021


Деградація

Чого  чекати  у  країні  Леніна?
Ні  проблисків,  ні  світла  маяка…
Скотились  з  Пастернака  та  Єсеніна,
до  Монгерштерна,  Децла,  блатняка…
Тенденція  з  поганого  до  гіршого…
Накрила  душі  безпросвітна  мла.
І  не  «Машина»  нині,  а  здебільшого
з  машин  лунають  Круга  –  «Купола»…
08.06.21р.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=927683
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.10.2021


Дощовиця

Травицею  гуляю  босий,
крокую  садом  біля  хати…
Дощів,  мені  здається,  досить,
не  треба  землю  заливати.
Сумне  сьогодні  надвечір’я,
бо  краплям  зливи  лік  утратив,
укрились  хмарами  сузір’я,
громи  гримлять  немов  гармати…
Чи  це  поїхав  хтось  возами?
То,  певно,  тве́рді*  охоронці.
Забулась  дощовиця  снами.
Зійшло  край  вечір  красне  сонце.
07.06.21р.
*Твердь  –  небо.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=927555
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.10.2021


Доля

Купає  мати  сина  у  любистку,
про  горлицю  наспівує  пісні́,
вишиванку  одягне  чисту-чисту,
в  дитячі  очі  зазирне  ясні…
А  в  тих  очах  вся  доля  України:
й  вогонь  любові,  й  вогнище  війни,
й  закохані  світанки  солов’їні
і  перші,  ніжні  проліски  весни…
Побачить  долю  наче  на  долоні
і  злети,  і  падіння  в  чагарі…
Мабуть,  тому,  що  серце  не  холодне
і  сивіє  волосся  матерів.
06.06.21р.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=927554
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.10.2021


Pandora Papers, або дурні, бо бідні…

Що  ви,  що  ви,  призедент  хороший!
Це  вам  не  донецький  неук-хам.
А  в  офшор  свої  ховає  гроші,
то,  щоб  не  дістались  ворогам.
Я  сназі  дивуюсь  командора,
інший  би  уже  сказав:  «Капут!»  –
вбивчі  таємниці  від    «Pandora»…
Нашому  ж  усе  нормально,  good!
Де  ви  нині  Робін  Гуда  стріли?
Хочеться  ж  і  батраку  добра.
Пожиттєво  ми  для  них  –  «терпіли»
по  обидва  береги  Дніпра.  
09.10.21р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=927471
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.10.2021


Со́вки*

Зорі  такі  ясні,
ну,  а  мені  не  спиться.
До  ліхтаря  вогнів
линуть  весь  час  нічниці.
Кожен  живе  своїм
поглядом  на  світило.
Ми  до  вогню  летим…
Не  опалити  б  крила.
06.06.21р.
*Совка  –  нічниця,  нічний  метелик.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=927470
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.10.2021


Холодний ранок

Сіріє  ранок,
                   сиріє  листя.
Ніч  наостанок
                   обніме  місто.
Куди  спливають  
                   холодні  тіні?
Біжать  трамваї
                   і  в  гупотінні
така,  здається
                   за  вчора  туга,
що,  аж  на  серце
                   лягає  хуга.
08.10.21р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=927386
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.10.2021


Тиша

М’яка  передранкова  тиша
не  любить  галасу  та  слів
і  вітер  хвилі  не  колише
й  дрімає  зойкання  птахів,
ще  не  проснулося  латаття
і  ледь  туманиться  вода  –
русалкам  в  серпанкових  платтях
зелені  маряться  свята.
05.06.21р.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=927385
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.10.2021


Прозріння одного вечора

Візерунки  жіночих  думок
під  маленький  ковточок  вина.
У  романі  красивім,  на  двох,
завжди  зайвою  буде  зима.
Що  для  щастя  потрібно  тобі
коли  хуга  безжально  мете?
Тільки  очі  його  голубі
і  гарячий  глінтвейн  та,  про  те
тихо  вечір  мовчить,  як  і  ти,
і  тяжіє  пухкий  снігопад.
Сніговій  завіває  сліди
вже  у  волю  натоптаних  зрад.
07.10.21р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=927296
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.10.2021


Ще трохи

Ще  трохи  й  календарна  осінь
смарагдовий  огорне  сад
і  трави  стануть  жовтокосі,
і  затуманиться  невлад,
і  журавлів  ключі  журливі
потягнуться  за  сім  морів,
заторохтять  холодні  зливи  –
німі  провісники  снігів.
05.06.21р.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=927295
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.10.2021


Мужі державні

Черпаю  силу  ложкою  із  каші,
бо  відчуваю:  зелень  шелестить,
а,  як  порожня  у  Феміди  чаша
охоплює  ще  дужчий  апетит.
Не  хабарі,  –  гуманітарна  поміч.
Не  вірите?  Їй  Богу.  Не  брешу!
Історію  хай  пише  Антонович.
Мовчи.  За  сьогодення  ні  шу-шу.
Є  нюх  у  чинодралів  до  бюджету,
як  тільки  рило  всуне,  все  –  діра.
Дивися,  розставляє  як  лабети…
Злодюги  у  законі  –  дітвора.
Державі  служить  кожен,  як  уміє.
Зарплата  в  нас  середня  все  одно.
Ввімкнув  новина!  Що  це?  Mama  mia!
«Народні  слуги»  знов  пробили  дно.
04.06.21р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=927201
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.10.2021


Побачити казкове

Скажи  мені,  ти  дійсно  ка́зки  хочеш?
Послухай  день,  що  майже  догорів.
Стягає  вечір  покривало  з  ночі,
світило  укриває  на  зорі…
Хай  спить.
Розбещує  людей  банальне  –  вчора,
до  нього  в  гості  більше  не  піду.
І  гребінцем  чесатиме  Аврора
проміння  сонцю  ніжно  у  саду…
За  мить.
Угледіти  таке  не  кожний  зможе,
одначе  ми,  здається,  що  змогли.
Завше  стоять  у  ранку  насторожі
хоч  сонні,  але  все-таки  –  боги.
04.06.21р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=927200
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.10.2021


Хризантемове

Чом,  брате  жовтню,  сивим  став,  як  лунь?
Куди  поділись  твої  срібні  роси?
Невтішні  у  синоптиків  прогнози.
Читаю  знаки  вибілених  рун
і  бачу  первоцвіти  у  саду  –
така  вона  осіння  диво-казка.
Чи  бабиного  літа  це  фіаско,
чи  знак  мольфара  на  твоїм  роду?
Не  знаю.  А  ви  бачили  Едем?
Угледів  хто  назад  путі  не  має
і  випивши  осіннього  розмаю,
стоять  розквітлі  чічки  хризантем.
05.10.21р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=927087
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.10.2021


Наступна «Площа Ринок»


«Наступна  Ваша,  –  «Площа  Ринок»,
це  місце  рандеву  й  розлук…».
І  вже  затихне  за  хвилину
трамвайних  рейок  перестук…
Ранкова  не  лякає  тиша,
ще  місто  бачить  дивні  сни.
На  площу  із  вагона  вийшов
вдихнути  Львівської  весни.
Поранок  зовсім  не  гарячий.
Хоч  вітер  ненадовго  вщух.
Уперше  Львів  сьогодні  бачу
на  «Площі  Ринок»  без  дощу.
03.06.21р.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=927086
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.10.2021


Просто сніг

Чи  багато  треба  для  людини?
Подивись  довкіл  яка  краса.
Перший  сніг  на  кетяги  калини
щедро  посипають  небеса.
Ніби  і  не  дивно,  як  для  грудня.
В  сніговію  настрою  ключі.
Не  кажи  мені  про  сірі  будні,
про  негоду  просто  промовчи.
Хай  мете  сьогоднішня  завія
і  годинник  стримує  свій  біг.
Може  не  така  комусь  й  подія
цей  жаданий,  легкокрилий  сніг.
04.10.21р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=926998
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.10.2021


До річки

(із  циклу  Карашинські  жита)

Дорога  ця  вела  до  річки,
поміж  полів  овес  де  зріс,
а  ми  натомість  мали  звичку
іти  крізь  хутір,  через  ліс…
Хати́  там  до  землі  схилились
і  марилися  відьмаки…
В  собі  шукали  хвацьку  силу
дійти  юрбою  до  ріки.
Але  було,  що  самотужки
отой  фільварок  мав  пройти
і  бігли  ноги  мої  пружко
через  жахіття  до  мети.
Не  зваблюють  з  тих  пір  проспекти
сліпучим  сяйвом  ліхтарів,
бо  в  пам’яті  моїй  не  стерти  –
той  хутір  де  не  біг  –  летів.
02.06.21р.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=926997
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.10.2021


Калиновий світанок

Стає  на  серці  п’янко-п’янко
і  відлітає  геть  жура
коли  калинові  світанки
прийшли  до  берегів  Дніпра
дивився  на  схід  сонця  вчора
а  в  нім  багряний  падолист
стелився  ніби  коць  Аврорі
і  ночі  тьму  долала  млість
і  напувала  Божий  ранок
а  на  барвінковому  тлі
калиновий  палав  світанок
найкращий  на  моїй  землі.
02.10.21р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=926906
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.10.2021


Ранок буде

Помолися.  Сьогодні  ще  буде.
Хтось  на  небі  роздмухав  зорю.
Ти  угледиш  у  цим  сірі  будні,
я  ж  горів  у  світанках  й  горю.
Мене  манять  зелені  розмаї,
солов’їні  пісні́  у  саду,
бо  під  них  і  встаю  й  засинаю,
і  стежками  життєвими  йду.
Промінь  сонця  на  кожного  ллється
із  небес  золотавим  дощем…
А  молитва  хай  лине  від  серця.
Буде  ранок  іще  та  іще…
01.06.21р.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=926904
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.10.2021


Крихітка добра

За  кожним  вчинком  янголи  стоять
із  чорними,  чи  білими  крильми.
Та  на  землі  найбільша  благодать,
напевно,  –  залишатися  людьми.
У  людяності  є  найвищий  сенс
нехай  він  допоможе  у  житті,
бо  не  помер  навіки,  а  воскрес,
хто  був  за  нас  розп’ятим  на  хресті.
Не  плоть  до  Бога  лине,  а  душа.
Крім  неї  усе  тлінне  на  землі.
І  не  врятує  грішника  грошва…
Лиш  добрі  справи  сяють  і  в  золі.
31.05.21р.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=926821
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.10.2021


Півонії

Цей  аромат  не  сплутати  ні  з  чим.
Дурманить  він  іще  до  цвіту  липи.
І  відчуття:  немов  наливки  випив
й  проспектом  йдеш  світ  за  очі  нічним…
Підморгують  несплячі  ліхтарі.
А,  що  їм  сон?  Такий  травневій  по́вів
і  місяць  завжди  сповнений  любові,
а  в  небі  перші  відблиски  зорі…
Чекай-но,  весно,  я  до  тебе  йду!
Спішу  ще  раз  напитися  розмаю,
не  відмовляй,  пізнав  тебе  і  знаю  –
ці  пахощі  півонії  в  саду.
30.05.21р.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=926820
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.10.2021


Пізня осінь

Цариною  йшов  звечора  туман.
Ховав  пейзажі  осені  довкола.
Вже  клен  приміряв  золотий  жупан,
засі́яли  озиминою  лан…
І  висріблив  холодний  ранок  поле.

До  вирію  зібралися  граки.
Спустілими  стоять  лелечі  гнізда.
І  ніби  плачуть,  падають  зірки
і  зимним  сумом  віє  від  ріки…
І  на  порозі  мнеться  осінь  пізня.
01.10.21р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=926731
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.10.2021


Дощ

Із  ночі  ллється  безперервно  дощ,
дрібоче  об  залізне  підвіконня,
відлунням  відбивається  у  скроні
чекає,  мабуть,  всенебесних  прощ.
Сльозинкою  стікає  по  вікну.
Чи  мариться  воно,  чи  це  насправді
привиділося,  що  у  вертограді
земля  спиває  неба  таїну…
У  хмаровинні  блискавки  жало,
зриває  буря  лють  свою  на  тверді…
Але  який  не  був  би  вітер  впертий,
на  сході  літнє  сонечко  зійшло.
09.05.21р.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=926730
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.10.2021


Тиха ніч

Мовчала  ніч  і  в  ній  мовчали  ми.
Та  чи  була  тоді  в  словах  потреба?
Де  тиша  обнімала  нас  крильми
і  зорепади  дарувало  небо.
Як  мріялося  солодко  в  траві.
Для  нас  ще  всесвіт  не  придумав  сло́ва.
Поміж  зірок  летіли  долі  дві,
поки  зоря  дрімала  світанкова.
Укрила  землю  непроглядна  мла
і  стежку  загубили  ми  додому.
Здавалося,  судьба  нас  провела
над  урвищем  по  мостику  вузькому.
А  вогнище  вилизувало  тьму
і  тіні  оживали  загадкові…
Мені  б  збагнути  лиш  одне:  чому
так  хочеться  туди  вернутись  знову.
28.05.21р.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=926640
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.09.2021


Бездуховність

Живе  байду́же  серце  сотню  літ.
Байду́же  серце  не  болить,  не  плаче
воно  холодне,  а  моє  гаряче,
мабуть,  тому  і  плаче,  і  болить.
Снують  бездушні  люди  по  землі.
Бездушні  люди  зазвичай  –  щасливі.
Прогірклих  сліз  їх  не  розчулять  зливи,
такими  легше  жити  взагалі.
Душа  не  скніє,  Совість  не  гризе.
Хіба  ув  онній  є  для  них  потреба?
Дороги  ці  приводять  до  Ереба,*
а  далі  буде  тільки  тьма.  І  все.
27.05.21р.
*Ереба  –  бог  вічного  мороку.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=926639
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.09.2021


Опісля

Земле,  впокой  грішне  тіло,
душу  прийми,  Всевишній,
гріх  відпусти  колишній…
Сильніше  щоб  не  боліло.
Витри  з  лиця  мого  сльози.
Вітре,  не  плач  за  мною,
небо  реве  грозою
та  косми  рвуть  верболози…
Тяжкий  у  провини  камінь.
Вибач,  Творець-Спаситель,
в  свою  впусти  обитель…
Час  прийшов  і  мені.  Амень.
24.05.21р.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=926550
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.09.2021


Дністер

Налий  мені  рому  із  льодом,
я  хочу  тобі  розказати,
Дністер,  як  несе  свої  води
крізь  вічно  зелені  Карпати.
Як  ранок  його  пеленає
в  тумани  осінньої  мжички
й  далеко  десь,  за  небокраєм,
він  плавні  напоює  звично.
Дарує  човнам  свої  хвилі,
веселці  –  водицю  на  барви…
І  зорі  обтрушує  стиглі
спиваючи  місячне  сяйво.
23.05.21р.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=926549
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.09.2021


Убієнним за Україну

Рано,  чи  пізно  настане  тиша.
Вбите  катами  тіло  не  дише.
У  серце  люта  спадає  стужа,
ти  переміг,  убієнний  друже.

Хтіли  купити  за  вишкварки  сала
душу  козачу  московські  шакали.
Забрати  воліли  Бога  і  віру  –
убили  тебе  у  лігвищі  звіра.

Вражині  того  не  пізнати  ніко́ли,
як  вольностю  дихає  зоране  поле…
І  ми  не  брати,  ми  навіки  чужі.
Вбиваючи  тіло,  не  вбити  душі́.
22.05.21р.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=926433
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.09.2021


Манівцями

Чи  ріже  правдонька,  чи  коле?
Там,  де  натоптані  стежки́
ідем,  як  віслюки  по  колу,
але  могли  б  і  навпрошки.
Встеляє  небо  сірі  хмари,
а  оболонь  покоси  трав…
Було  коханням  дуже  марив,
любов  допоки  не  пізнав.
В  душі  занедбаному  храмі
стоять  лише  огарки  свіч.
Чийсь  голос  кличе:  «Гайда  з  нами!»  –
та  страх  вселяє  божий  бич.
Отак  життя  і  промайнуло
кружляючи  на  манівці.
Бува.  Згадалося  минуле.
У  зморшці  на  моїй  щоці.
22.05.21р.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=926432
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.09.2021


Післядень вишиванки

Диво-дивне  з-поза  ранку
геть  забули  вишиванку.

Вірші  вчора  і  сонети
посвящали  їй  поети.

Навіть  Рабінович  Вадік
був  неначе  на  параді.

Під  ярмулку  ніби  в  точку
вишиту  натяг  сорочку.

Україну  люблять  всі
у  вишиваній  красі!

Але  дехто  (не  секрет)
тільки  за  її  бюджет.

Розплодилися,  як  воші,
щоб  народні  красти  гроші.

І  не  грішно  для  мети
вишиванку  одягти!
21.05.21р.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=926377
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.09.2021


Град

Похнюпився  від  зливи  сад,
віщує  небо  нехороше,
похолодало,  сипле  град,
зелене  листя  дощ  полоще…
І  дме  сердито  буревій
немов  останній  день  на  світі,
не  залишаючи  надій
ані  деревам,  ані  квітам…
Дивлюсь  у  марево  вікна
де  мокне  горобина  зграя…
Куди  поділася  весна?
Того  на  жаль  ніхто  не  знає.
20.05.21р.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=926376
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.09.2021


Перша гроза

Нарешті!  Ось  вона  –  гроза:
легка,  розкотиста,  травнева…
Омріяне  весіннє  мрево
дарують  людям  небеса.

Танцюють  крапельки  дощу
по  тротуарам  і  калюжам…
Здається,  що  небесна  муза
відраду    бачить  у  хлющу.

Яка  весни  коротка  мить
немов  у  небі  блискавиця,
але  вона  життям  іскриться
й  бузковий  аромат  п’янить.
19.05.21р.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=926223
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.09.2021


У відпустку

Серце  доїдає  стужа.
Вітер  наганяє  хмари…
Хоч  і  літо,  зимно  дуже
не  відпустка,  –  Божа  кара.

Кум  поїхав  на  Мальдіви,
дядько,  не  підходь,  –  багатий.
Ну,  а  я  (воно  й  не  дивно)
у  село  город  сапати.

Не  цікаво  геть  на  морі
діви  голі,  тепле  пиво…
А  ще  хрін  зросте  в  коморі
якщо  буду  дуже  хтивим.

У  селі,  то  інша  справа:
моркву  прополов,  капусту,
під  косою  впали  трави…
Вчителю  Мальдіви  –  тлусто.

Літо  не  лінивих  любить,
в  полі  є  розваг  багато,
нагаруєшся  до  згуби…
Де  ж  ти  вересневе  свято?
18.05.21р.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=926222
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.09.2021


Хвороба самоти

Відчуваю  потяга  потугу,
рейок  дві  натягнуті  струни…
Хочеш,  розкажу  тобі,  як  другу
одинокі  які  бачать  сни?
Кажуть  люди  всі  на  світі  грішні,
у  вагоні  зовсім  не  до  сну,
відцвітають  спогади,  як  вишні
й  дріботять  сльозами  по  вікну.
Цю  хворобу  лікар  не  лікує.
Захворівши  навіть  один  раз,
не  шукай  пігулок,  марно,  всує.
Тебе  зцілять  тільки  відстань  й  час.
25.09.21р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=926129
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.09.2021


Травневий вечір

Довшають  дні,
ближчає  літо.
Міста  вогні
травнем  зігріти.
В  небі  хрущі
зорі  збирають.
Те́пло  душі.
Посеред  гаю
стерті  сліди,
запахи  м’яти…
Мила,  прийди,
ні́коли  спати…
17.05.21р.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=926128
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.09.2021


Цирк, як цирк

Клоуни  гарцюють  по  арені.
Туш  лунає,  гаснуть  ліхтарі…
Ну  і  що,  що  блазнюки  зелені?
Ну  і  що,  що  пики  в  них  старі?
Театральну  знають  чітко  справу,
чують  з  потойбіччя  голоси.
Тільки  неспокійно  за  Державу
(забрехались  «Інтер»  і  «плюси».)
Може  в  нас  таки  і  будуть  зміни?
Ми  ж  до  них  готові  наче  вже.
Дурість  комунізму  річ  нетлінна,
доплюсуйте  ще  й  ОПЗЖ…
Невеселі  українські  будні.
Дожирає  край  зелена  тля.
То  ж  яке  чекаємо  майбутнє?
Зрівнюю  –  Шефіра  й  Журавля.
24.09.21р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=926024
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.09.2021


Бути сильним

                         на  підтримку  Любові  Бенедишин

Немає  слабкості  причини,
у  неї  витоки  геть  інші.
Стезя  проляже  на  вершину
де  пломеніє  слово  ві́рша,
там  роздуває  жар  вітрисько
із  не  написаних  ще  літер…
Хто  слави  хоче,  вона  близько  –
жбурни  серед  охочих  бісер.
Але  не  всім  підвладна  рима
і  кінь  крилатий  із  Парнасу.
В  земнім  житті  ми  –  пілігрими
слабкі  та  сильні  (час  від  часу).
16.05.21р.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=926023
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.09.2021


Одна з ночей

Розсипом  зорі  у  небі
та  битий  Чумацький  шлях.
Небесний  до  кого  Лебідь
плине  сьогодні  у  снах?
Тихо  стікають  хвилини,
сяюча  повня  краса,
час  він  такий  швидкоплинний,
впала  ранкова  роса…
Випиті  сни  без  останку
із  піднебесся  ріки.
День  починається  зранку
де  вигорають  зірки.
15.05.21р.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=925949
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.09.2021


Колообіг

Костур  стоїть  у  кутку,
аж  блідне  кирпата  свашка.
Слухайте  пісню  лунку:
«Жити  у  світі  як  тяжко…»
Гайда,  козаче,  в  похід!
Не  розбазар  свої  чари.
Кров’ю  вмивається  схід
від  москалів-яничарів.
Треба,  поляжем  кістьми,  –
рідне  воно  –  Дике  поле.
Мамо,  мене  обійми,
наче  маленького  в  льолі…
Змиє  кровицю  вода  –
це  колообіг  природи…
Жінка  навіки  свята,
як  відійшли  в  неї  во́ди…
14.05.21р.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=925948
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.09.2021


Конвалії

Ні  чудес  тобі,  ні  аномалії
у  тумани  вкутані  світанки.
Білосніжні  розцвіли  конвалії
і  дурманять  ароматом  п’янко.
Заблукав  би  в  лісі  поміж  соснами,
але,  як  зробити  це  не  знаю,
як  напитись  чарівними  росами,
ніжними  перлинами  розмаю?
У  свічаді  неба  загубитися
і  забути  біди  всі  на  світі.
Розпустили  ніжно-білі  китиці
аромату  неземного  квіти.
12.05.21р.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=925846
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.09.2021


Сила у слові

                           «Поезію  не  творять  і  не  пишуть  —  
                             поезію,  як  силу,  віддають!»
                                                                                                               О.  Довгий.
І
Сила  у  слові.
І  ліки  у  ньому  теж.
Скільки  любові
посієш,  скільки  пожнеш?
Літер  врожаєм
щедро  з  нужденним  ділись.
За  небокраєм
тобі  воздасться  колись.
Серце  не  камінь,  –
слово  гостріше  ножа.
Чуєте:  «Амень…»  –
німа  помирає  душа…
ІІ
Думку  до  краплі  спраглим  віддай,  нехай  п’ють.
Знайдуть  у  ві́рші  собі  та  душі  порятунок.
Може  таємну  збагнеш  поезії  суть:
що  виліковує,  то  і  вбиває,  мов  трунок.

Шлях  через  терни  пробий  до  своєї  мети.
Та  читача  не  веди  й  не  введи  ув  оману.
З’єднує  слово,  а  ще  –  спопеляє  мости,
легко  заводить  в  імлу  і  виводить  з  туману.
08.05.21р.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=925845
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.09.2021


Ранкове поле

(із  циклу  Крашинські  жита)

Травневий  день  міцнішає  й  зростає.
Дощі  спиває  молоде  зело.
А  буйноквіття  першого  розмаю
зове  мене  у  луки  за  село.
Послухати  пташине  суголосся.
Надихатися  вольності  землі.
Де  першоцвіти  –  світанкові  роси
мов  діаманти  на  смарагда  тлі…
І  обіймає  мої  плечі  небо,
і  надприродна  тиша,  аж  дзумить.
Лунає  перший,  ще  не  смілий  щебет
наповнюючи  цю  блаженну  мить…
04.05.21р.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=925732
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.09.2021


Череда

(із  циклу  Карашинські  жита)

Ще  віддає  свою  вологу  Здвиж,
проміння  сплутав  у  тумані  ранок
і  місяця  виблискує  уламок,
проймає  серце  світанкова  тиш.
П’є  подорожник  крапельки  роси.
Співає  перша  птаха  над  водою.
Пора  іти  в  поля  за  чередою,
аж  попід  ліс  до  стомлених  осик.
Подалі  від  нав’язливих  людей.
Де  сам  на  сам  лишаєшся  із  лісом,
життя  ще  дасть  надихатися  містом.
А  тут  сьогодні  череда  іде…
30.04.21р.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=925731
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.09.2021


Запасайтеся попкорном

Є  попкорн,  таранька,  свіже  пиво…
Назріває  телесеріал:
кандидат  наук  товариш  Кива
стиснув  у  штанах  потенціал.
«Голова»  відтягує  рейтузи,
в  ухах  заспівали  солов’ї…
Я  брехати  не  беруся,  друзі,
кажуть  головешки  в  нього  –  дві.
Одна  думу  думає  у  раді
Й  голосує:  «Проти»,  або  «За»
Ну,  а  інша  ніби  на  параді
тільки  щоб  носити  картуза.
27.04.21р.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=925641
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.09.2021


Дорога з дитинства

(маршрут  ЗД  вокзал  -  Вишгород)
До  «Львівської  площі»  з  вокзалу  на  двійці,
а  там  до  «Шевченка»  тролейбус  везе,
ось  міст  залізничний,  що  на  Куренівці
та  вже  «Вишгородська».  А  далі  шосе
потягнеться  лісом  дорога  бетонна  
пряміше  на  Димер,  праворуч  до  нас…
Ось-ось  недалеко,  десь  за  Водогоном,
Старенький  під  гірку  попхається  «ЛАЗ».
Я  бачу  тебе,  моє  стомлене  місто,
як  ти  засинаєш  на  схилах  Дніпра…
Вогні  мерехтять  діаманта  намистом,
то  Ольжина  так  салютує  гора.
26.04.21р.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=925640
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.09.2021


А ще недавно

Сидим  на  лаві  я  та  кіт,
воркочемо  про  вчора.
Уже  минуло  стільки  літ
у  радощах  і  горі.
Немало  витекло  води,
багато  з’їли  каші…
Не  стрінете  тепер  біди*
на  вулиці  ви  нашій.
Спішать  кудись  круті  авто
й  мопеди  у  погоні.
Та  чи  згадає  нині  хто,
як  цокотіли  коні.
До  матінки  тут  линув  я,
за  татом  бігав  слідом…
А  нині,  пухом  їм  земля,
й  мене  всі  кличуть  дідом.
18.09.21р.
*Біда  –  двоколісний  однокінний  візок.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=925534
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.09.2021


Брати у хресті

Охрестити  тіло  надто  просто.
Душу  охрестити  –  неможливо.
Он  прийшли  «братки»  із  дев’яностих,
обікрали  всіх  й  живуть  щасливо.
Ви́си́ть  хрест  у  кожного  на  пузі
ніби  у  хресті  ми  з  ним  і  браття…
Кажуть:  воздається  по  заслузі,
він  п’є  пиво,  я  жеру  –  латаття.
Ну  не  вмію  красти,  що  робити?
Не  святий,  мабуть,  занадто  грішний.
Знову  свині  лізуть  до  корита.
А  мені  про  це  писати  ві́рші.
25.04.21р.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=925533
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.09.2021


Все починається з початку

Чи  німці  уб’ють?  Чи  «свої»  розстріляють?
В  атаку  піднявся  і  йди!
Душа  знайде  прихисток  за  небокраєм…
Але  ж  воювали  –  діди.

Здається  ми  про́кляті,  швидше  –  прокля́ті,
молю  тебе,  пам’яте,  зринь!
Парад  був  у  Бресті  у  тридцять  дев’ятім,
а  вже  в  сороковім  –  Катинь…

Ви  підло  стріляли  у  спину  штрафбату,
в  Дніпрі  потопили  хохлів…
На  крові  невинних  справляється  свято
і  не  прихиливши  голів.

Але  забувати  ніколи  не  треба,
що  зло  переродиться  в  зло.
Якби  не  зростили  совєти  Ереба*  –
можливо  б  війни  не  було.
24.04.21р.
*Ереб  –  бог  вічної  темряви.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=925419
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.09.2021


Перша гроза

Блискавка  –  квітнева  перлина  –
тебе  одягне  чисте  небо,
пташиний  не  згасає  щебет
і  запах  свіжого  полину  –
п’янкий,  мов  перший  поцілунок
який  відчули  мої  губи…
Не  молодий  вже,  сивочубий
та  й  досі  пам’ятаю  трунок
і  пахощі  стійкі  озону
поперед  зливи  мене  манять
і  затуманюють  дурманом,
то  блискавкою,  то  грозою…
24.04.21р.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=925418
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.09.2021


Ах, яка була ніч

Ах,  яка  була  ніч.  Твої  губи  на  смак
і  на  колір  немов  зрілі  вишні
з  них  спиваючи  сік  не  нап’юся  ніяк…
Чи  були  ми  у  ночі  тій  грішні?
Звісно  –  ні,  може  й  так.  Хай  розсудять  літа,
нехай  згадку  сніги  замітають.
Та  для  мене  ця  пам'ять  навіки  свята.
В  ній  ключі  і  від  пекла  й  від  раю.
В  ній  назавжди  лишилась  частиночка  нас.
А  тепер  лиш  видіння  пророчі.
Де  сніжинки  під  ранок  танцюють  нам  вальс
і  лягають  до  ніг  неохоче.
17.09.21р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=925327
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.09.2021


Вечірнє

Вечірнє  сонце  стомлено  пече:
«Не  можу  залишатись  більше  з  вами.»  
І  вітер  підставляючи  плече
веде  його  до  горизонту  брами…
Зірок  підкине  вечір  пару  жмень
і  скаже  сонцю  лагідно  в  дорогу:
«Йди  відпочинь,  бо  завтра  буде  день,
здобудеш  наді  мною  перемогу.»
Поснуло  мирно  у  саду  зело
й  вечірнє  сонце  спаточки  пішло.
23.04.21р.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=925326
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.09.2021


Квітневий снігопад

Сьогодні  знову  заметілі
розперезались  у  саду.
І  на  жерделі*  квіти  білі
сніги  безжалісно  метуть.
Без  попередження  ця  сквира
собою  вкрила  білий  світ.
Та  навіть  сніг  здається  сірим
серед  морелі  білих  квіт.
22.04.21р.
*Жерделі  –  абрикоси,  морелі.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=925228
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.09.2021


Запроданці

А,  що  тобі?  Що  мова,  що  язик,
що  вишкварки,  що  цілим  кусень  сала…
Ти  бути  підневільним  просто  звик.
Товаром  і  країна  рідна  стала.
Продав  могили  в  дідовім  селі,
степи  продав,  родючі  чорноземи…
На  чужину  вернулись  журавлі.
Заплакали.  Та  це  хіба  проблема?
З  катами  чарку  п’єш  на  брудершафт,
цілуєш  їх  масні  та  ситі  пики.
Народу  –  ні,  а  їм  є  пиво  –  крафт,
омарами  вшановуються  бздики*…
Настане  час,  мине  хмільний  угар
і  відспівають  по  країні  тризну…
Засвітить  сумно  сонце  поміж  хмар
ще  рідне  та  чужої  вже  вітчизни.
21.04.21р
*Бздики  –  забаганки.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=925227
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.09.2021


Спи, козаче…

Внуки  сплять  головами  на  захід,
не  порушуй  козацького  сну.
Хай  співає  їм  вранішня  птаха
свою  пісню,  мов  плач  голосну…
І  мати.
Кажуть  звикла  земля  до  нашестя,
звикло  поле  до  згарищ  хлібів.
Та  не  звикне  козак  до  безчестя,
не  пускають  до  раю  рабів.
Ніколи.
Кожен  з  них  віднайшов  свою  плаху.
І  навіки  за  правду  поснув.
Хлопці  сплять  головами  на  захід.
Не  порушуй  останнього  сну.
15.09.21р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=925134
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.09.2021


Не переженеш

Тобі  зазвучав  Мендельсон,
сусіду  заграли  Шопена…
Життя  чи  театр,  чи  сон?
Актори,  овації,  сцени…
Маштарня*  для  вигулу  тіл.
Фінальний  учвал*  іподромом…
І  скільки  б  не  виграв  ти  кіл,
на  жаль,  епілог  всім  відомо.
20.04.21р.
*Маштарня  –  манеж;
   Учвал  –  галоп.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=925133
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.09.2021


Мелодія осіннього саду

Листячко  землю  зігріє,
укриє  її  до  весни.
Листя  плекає  надію,
солодкі  розбурхує  сни.
В  нетрях  осіннього  саду
тихесенько  тіні  бредуть,
пісню  свою  листопаду
негода  виспівує  тут…
Чуєте?  –    зливи  сопрано,
поземок  узяв  контрабас…
Рано,  чомусь  надто  рано
ця  осінь  відходить  від  нас.
12.09.21р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=925029
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.09.2021


Про що співають солов’ї

Про  що  співають  солов’ї?
Коли  цвітуть  сади  вишневі,
смарагдові  стоять  гаї,
травневе  небо  кришталеве.
І  розливається:  тьох-тьох…
Немов  по  венах  кров  гаряча.
Питання  багатьох  епох:
сміється  птаха  ця,  чи  плаче?
Шукайте  відповідь  в  собі,
в  розпечених  мов  жар  долонях.
Про  що  співають  солов’ї
закоханим  у  ніч  безсоння…
19.04.21р.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=925028
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.09.2021


Що первинне?

Згадались:  лебідь,  рак  та  щука
і  віз,  який  донині  там.
Яка  ж,  скажіть  мені,  наука
натомість  ще  потрібна  вам?
Відомо  кожному  чудово
на  стику  нинішніх  епох,  
що  на  початку  було  слово
і  кажуть  –  слово  було  –  Бог.
Чи  варто  тут  ректи  промову?
Та  я  до  неї  і  не  звик.
Хто  Батьківської  зрікся  мови,
тих  не  врятує  і  язик.
11.09.21р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=924939
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.09.2021


Переродись

Тому,  хто  йде  –  осилити  дорогу.
Тому,  хто  вірить  –  не  хитких  думок…
Велике  небо  кожному  в  підмогу
упевненості  й  витримки  у  крок.

Пекуче  сонце  в  небесах  шаріє,
гуляє  вольний  вітер  у  степу…
А  до  мети  веде  людину  –  мрія.
Не  сподівайся  на  судьбу  сліпу.

Хай  на  Великдень  Дух  Святий  воскресне.
Переродись  у  духові  й  живи.
Ніколи  вічним  не  було  тілесне.
Тому  і  дзвонять  у  набат  церкви́.
17.04.21р.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=924938
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.09.2021


Горіхопад

Горіхопад.  Який  чудовий  місяць.
Ще  листя  допиває  літа  смак.
Та  осінь  не  знаходить  собі  місця
і  не  віднайде  спокою  ніяк.
Їй  хочеться  дощів  і  прохолоди,
а  ще:  туману,  вітру  та  сльоти…
Смарагдовий  сьогодні  вже  не  в  моді,
у  золотий  одягнені  сади.
Така  непередбачена  спокуса  –
лягає  павутинка  на  плече…
Ще  хвильку  жди,  дай  сонечка  нап’юся
допоки  літо  бабине  пече,
допоки  снігу  не  закрутить  вихор,
й  відлуння  не  замерзне  моїх  слів.
Із  кожним  днем  все  меншає  горіхів,
і  збільшується  на  душі  гріхів.
10.09.21р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=924830
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.09.2021


Поетична засуха

Поезії  змілішали  рядки.
Зневірююсь  в  прочитаному  слові.
Навіщо  автор  додає  полови
в  засмоктані  й  обшарпані  думки́?

Недобре  збіги  зміями  сичать.
У  розмірах  сім  п’ятниць  і  неділя…
Втрачаючи  і  віру,  і  надію
вдихаю  літер  смородливий  чад.

Віршованої  хочеться  краси
пронизаної  променем  любові:
до  читача,  до  автора,  до  мови
й  словесної  напитися  роси.
13.04.21р.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=924829
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.09.2021


Гуцульщина

Бери  трембіту,  сповіщай  про  зиму.
Із  полонин  вернулись  чабани.
І  перші  клуби  запашного  диму
у  небо  линуть  в  пошуках  весни.
Та  де  там.  Марно.  Зранку  хуртовина.
Завія  віє,  замітає  світ.
Негода  в’їлась  у  Карпати  клином,
гуляє  сніг  поміж  смереки  віт.
І  вітровій  лякає  Верховину,
куди  немає  ні  стежок,  ні  сош...
В  таку  буремну,  штормову  годину
стає  чорнішим  Чорний  Черемош.
09.09.21р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=924740
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.09.2021


Сонечко

Сіло  на  руку  сонечко,
ніби  подмухала  мама.
Стало  відразу  –  сонячно
цими  похмурими  днями.
Очі  примружу  від  щастя,
ось  вона  поруч  зі  мною…
Мо́,  хоч  тепер  мені  вдасться
неньку  торкнути  рукою…
Ранка  загоїлась  швидко,
а  вона  ж  сильно  боліла…
Що  ж  ти  так  рано,  лебідко,
своє  полишила  тіло?
11.04.21р.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=924739
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.09.2021


Осінні рядочки

Коли  ув  осінь  охололу
вогонь  дібров  не  знає  меж,
а  небо  в  колір  корвалолу
і  ним  повітря  пахне  теж,
ховатися  десь  марно,  всує,
орієнтир  беру  Ковша*
і  відчуваю,  як  римує
красу  цю  неземну  душа.
08.09.21р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=924647
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.09.2021


Наука кропиви

Моя  мама  педагог  від  Бога,
як  до  рук  ухопить  кропиву,
то  тікають  небажання  й  втома
і  не  знаю:  вмер,  чи  ще  живу.

Так  зростали  і  сусідські  діти
(кропиви  хватало  геть  на  всіх)
молоді  цього  не  зрозуміти,
як  згадаю,  то:  і  сміх,  і  гріх.

Але  ж  якось  те  було.  Натомість
цю  «науку»  зрозуміли  ми,
пробудила  кропива  свідомість,
виросли  здебільшого  –  людьми.
09.04.21р.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=924646
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.09.2021


Надписи на воротях

Там,  де  вершилися  долі,
писали  не  всюди:  Arbeit  macht  frei*.
Тіла  лежать  охололі
дорогою  в  комуністичний  «рай».
Вбиті.
Сонця  кривавий  світанок,
дай  крові,  будь  ласка,  спити  й  мені,
віють  холодні  тумани.
Перегорають  останні  вогні…
Життя.
Хто  ти,  товаришу?  Нащо
спіднє  знімаєш  на  ранок  з  мерців?
Мойра  блукає  пропаща
і  не  синицю  тримає  в  руці.
То  –  смерть.
Надписами  на  воротях
ще  не  відкрили  дороги  в  Едем.
Хто  ти,  товаришу,  хто  ти?!
Кого  вогняним  скараєш  мечем?
Мовчи!
07.09.21р.
*  Arbeit  macht  frei  –  арбайт  махт  фрай  (нім.)  –  праця  звільняє.  Напис  на  воротах  концтабору  Аушвіц.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=924530
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.09.2021


Чорний Черемош

Замовкає  на  горі  трембіта
і  смереки  умиває  дощ…
Чи  ви  чули  на  початку  літа,
як  співає  Чорний  Черемош.

Переспівом  задзюрчали  води
і  хори  каміння  на  зорі…
Аж  гроза  затамувала  подих
й  блискавками  грає  угорі.

Поміж  гір  викручується  в’юнко
русло  непокірної  ріки,
як  у  танці  захмеліла  юнка
і  малі  змиває  острівки.

Велич  надприродної  стихії
час  коли  проймає  серце  дрож.
Чи  ви  чули,  як  співати  вміє
у  негоду  Чорний  Черемош?
06.04.21р.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=924529
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.09.2021


Богатирський сон

Не  гупають  «Майстерні».  Все,  хана.
Поетика  поснула  і  поети.
Чи  в  Бахусу  заплутались  тенетах,
чи  у  Морфея  солоденьких  снах?
Не  знаю.
А,  от  раніше,  кажуть,  що  було:
слова  гриміли  гучно,  як  гармати!
А  нині  тулять  віршики  кошлаті…
Мабуть,  майстрів  ступилося  стило.
Буває.
Пегас  ірже,  благаючи  з  гори.
У  розпачі  Парнас,  а  музи  юні  –
червононосі,  розпустили  нюні…
Та  моцно  прикімарили  майстри.
05.09.21р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=924438
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.09.2021


Цінності

Настане  час,  коли  гламурні  діви
в  тобі  не  збудять  пристрасті  Венери,
Сирени  не  зворожать  своїм  співом,
і  вогнищем  не  спопелять  Химери.
Пройшов  шляхи  Гоморри  і  Содому,
жаркі  минули  ночі  Афродіти…
Вогонь  свічі  веде  тебе  додому,
в  сімейне  коло,  де  чекають  діти.
Не  б’ють  у  серце  стріли  Купідона,
облуду  і  невірність  геть  розтято,
із  пліч  відтята  голова  Горгони…
Ти  просто  гарний  чоловік  і  тато.
05.04.21р.  

Цінності  частина  ІІ
                               (продовження  після  коментарів
                                 вчорашнього  вірша  «Цінності»)
Про  сімейні  цінності  ні-ні
людям  треба:  секс,  розпуста,  зрада…
Все,  як  у  німецькому  кіні,
а  високі  почуття,  то  –  вада.

Втюхав  бабу,  все,  тепер  –  герой!
(Про  жінок  не  вимовлю  ні  слова).
У  руках  пошарпаний  «Playboy»
де  зі  смислу  тільки  тіла  мова.

А  вона  шепоче:  «Жеребець,
я  ж  тебе  усе  життя  шукала,
як  там  твій  маленький  горобець?
Як  мотузка  чи  сталеве  рало?».

Ось  вони:  ідилія,  любов…
Ні  тобі  пороків,  ні  осуди.
Підігріта  пивом  і  вином.
Чи  ви  зовсім  придуріли  люди!?
06.04.21р.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=924436
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.09.2021


Клята щелепа

Для  сусіда  українська,  як  собаці  блохи.
Ніби  і  живуть  у  мирі  та  кусають  трохи.
Вже  і  радий  на  Росію  «нагострити  лижі»,
але  ж  знає,  що  в  Тагілі,  це  вам  не  в  Парижі.
До  Москви  ніхто  не  пустить  (там  своїх  до  біса),
Петербург  не  любить  зайшлих…  Все,  хана,  завіса.
Він  ненавидить  бандерів,  ще  й  повча  дитину:
«Это,  сынку,  все  рассея,  нету  Украины!»
Ось  такий  то  «брат»  північний  тільки  жре  і  сере,
штучно  виведене  кодло  у  еСеРеСеРі.
Та  чи  зліпите  людину  з  московита-ката?
Певно  ні,  бо  заважає  щелепа  ця  клята.
04.09.21р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=924319
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.09.2021


Великоросійська дружба

Давайте  будемо  дружити.
А,  якщо  ні,  я  маю  палку!
Мені  таких,  як  ви  не  жалко.
Великороси  –  то  еліта!
А  ти  мовчи,  хохол  смердючий,
ми  й  не  таких  в  Дніпрі  топили…
Ви  всі  –  лайно,  росія  –  сила!
А  тут  лиш  чорнозем  родючий
і,  звісно,  історичні  скрепи,
які  засвідчить  оковита,
чекай-но,  вип’ю,  бо  налито…
Відступник  гетьман  ваш  Мазепа.
Національна  в  нас  ідея:
убити  волю  до  свободи,
примусити  усі  народи
вклонятись  трупу  в  мавзолеї.
Кров  полилася…  Ну,  то  квиті!
Хто  ще  не  хоче  тут  дружити?
03.04.21р.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=924318
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.09.2021


Одвічне питання

Чи  можна  щастя  з  гілочки  зірвати?
Воно  на  вітрі  одиноко  зріє.
Казали,  що  на  смак  солонувате,
але  мені  остання  в  нім  надія.
Що  може  мене  більше  здивувати  –
солоні  сльози  чи  щаслива  мрія?
Коли  впадуть  додолу  твої  шати…
(не  вирвешся  з  обіймів  лиходія).
Як  можна  щастя  з  гілочки  зірвати
не  пробудивши  ненажеру  змія?
02.09.21р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=924211
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.09.2021


Світлої пам’яті

                       світлої  людини,
                               бджілки  мови  –
                                         Арсенич-Баран  Ганни  Василівни
Зорею  у  холодні  роси,
у  ще  незорані  поля,
де  перших  квітів  суголосся
леліє  на  зорі  земля…

Пішла  душа  у  шлях  небесний,
осиротивши  рідний  дім.
Хай  світлі  спогади  не  скреснуть
і  пам'ять  не  устеле  дим.

Так!  Першородним  було  –  слово
і  першогрішним,  і  святим…
Ви  все  життя  були  готові
край  світу  слідувать  за  ним.

Спочиньте  з  миром,  Берегине,
Вам  світла  пам'ять  на  землі.
Як  важко  втратити  людину,
коли  вернулись  журавлі.
(Царство  Вам  небесне,  Ганно  Василівно.)
02.04.21р.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=924210
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.09.2021


До матері

До  снігів  потрібно  йти  туманом.
До  весни  по  пояс  у  снігах…
Похрестіть  мене  в  дорогу,  мамо,
нехай  трохи  легшим  буде  шлях.
Хай  мені  насниться  в  заметілі,
чарівний,  дитячих  мрій  вертеп…
А  довкіл  пороша  сіє  білим.
Чи  то  сніг,  чи  може  сад  цвіте?
І  лягає  сріблом  на  волосся
й  відкриває  вищу  неба  суть.
Щоб  усе  в  моїм  житті  збулося,
похрестіть  й  благословіть  у  путь.
01.09.21р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=924127
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.09.2021


Квартира вікнами у двір

Картина  за  моїм  вікном
мені  здавалася  не  змінна:
сіріють  однотипні  стіни,
бордюри  дихають  вапном,
стоять  автівки  на  проході
і  лавки,  що  давно  не  в  моді,
і  недолугий  гастроном…

Та  все  сьогодні  ожило:
дерева  вкрились  першоцвітом,
дзумлять  джмелі,  гуляють  діти,
радіє  сонечку  зело…
І  сірість  зникла  мов  примара
дитячий  гомін  їй  не  пара…
Не  друзі  –  ша́ре*  і  тепло.
31.03.21р.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=924126
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.09.2021


Будьте собою

Не  піддавайтеся  ніко́ли
брудному  наклепу  кремля,
нам  наше  жито  у  стодоли
дарує  прадідів  земля,
дарунок  неба  –  рідна  мова,
життя  –  безцінний  дар  Батьків…
собі  сповідуйтеся  хто  Ви  –
нащадки  воїв*  чи  рабів?
В  той  час  коли  коваль  Людота*
сталив*  свій  історичний  меч  –
москва  була  брудним  болотом,
де  тільки  жаби  із  предтеч.
31.08.21р.
*Вої  –  воїни;
   Коваль  Людота  –  ім’я  майстра,  
що  збереглося  на  древньому  мечі;
   Сталити  –  загартовувати.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=924057
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.09.2021


Пізньоосіннє

В  небо  журливе  сьогодні
линуть  крикливі  птахи.
Скоро  посипле  з  безодні
снігом  холодні  дахи.
Вітер  горіхове  листя
скинув  додолу  як  міг.
І  спантеличене  місто
б’ється  в  розпутті  доріг.
Вечір  приходить  зарано,
день  недоїв,  недопив…
Чуєш?  Лунає  сопрано  –
пізньої  осені  спів.
30.03.21р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=924056
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.09.2021


Дожилися

Відколи  ми  назвалися  богами
і  над  природою  вершили  самосуд  –
земля  гіркими  плакала  сльозами,
благаючи  одне:  «Спинися  люд!»

А  людям  –  ні!  Давай  все  більше,  більше…
Це  буде  для  війни.  Не  мирний  нині  час.
Чи  вимовив  з  нас  хто:  «Прости  нас  грішних,
помилуй,  Боже,  нерозумних  нас.»

Будуєм  й  далі  Вавилону  вежі.
Та  знаю,  прийде  час  розплати  все  одно.  
Кого  не  спалять  лісові  пожежі,
того  дощами  змиє,  як  лайно.
30.08.21р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=923939
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.09.2021


Домо арігато гозаймасу*

Я  шляху  не  зрікаюсь,  ні!
Але  знімаю  білі  догі*,
це  лікарів  перестороги,
на  жаль,  не  можна  вже  мені.

Здавалося:  як  так,  –  Сенсей*,
роки  життя  в  кіокушині*,
міцне  здоров’я…  Тільки  нині
промовлю:  «Отагай  ні  рей*.».

Своє  складаю  кімоно*.
Відмолотив  по  маківарах*,
і  вів  рахунок  дням  в  ударах…
Сейонара*  тобі  –  додзьо*.
29.03.21р.
*  Домо  арігато  гозаймасу  –  щиро  дякую  за  те,  
     що  Ви  для  мене  зробили;
     Догі  –  одяг  для  занять  карате;
     Сенсей  –  вчитель,  ступінь  в  карате,
     яка  відповідає  ІІІ-му  дану
     Кіокушин  –  одне  з  направлень  повно  контактного
     карате;
     Отагай  ні  рей  –  уклін  поваги  один  одному;
     Кімоно  –  трішки  невірна  назва  одягу  для  карате;
     Маківара  –  спеціальні  подушки  для  відпрацювання
     сили  та  техніки  ударів  руками  та  ногами;
     Сейонара  –  до  побачення;
     Додзьо  –  зал  шляху  воїна.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=923938
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.09.2021


Національні страви

Я  без  сала,  як  узбек  без  плову.
Є  шматочок?  Нарізай  мерщій!
Мокша  лаптем  сьорбає  полову,
вихваляє:  «Наша  гордость  –  щи!»*
Дістаю  з  торбиночки  гурочок*,
під  сальце  закуска  просто  клас,
часничок,  салатику  листочок…
і  у  пляшці  для  дорослих  «квас».
Щось  хвалька  конкретно  покосило,
може  він  об’ївся  своїх  щів?
Звідки  ж  йому  знати:  сало  –  сила,
а  її  ще  більше  у  борщі.
29.08.21р.
*  Наша  гордость  –  щи  –  (російське);
     гурочок  –  огірок.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=923835
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.09.2021


Жура

На  кухні  живе  жура,
я  з  нею  пив  чай  сьогодні.
Безсоння  прийшла  пора,
у  ночі  такі  холодні.

До  шибок  де  світло  є
нічниця*  летить,  підглядає.
Їй  певно  життя  моє
здається  нечуваним  раєм.

У  небі  ревуть  хори,
гуркіт  розкотистий  грому.
Пам’яте,  ну  ж  бо,  –  гори!
Не  діставайся  нікому.
27.03.21р.
Нічниця  –  нічний  метелик.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=923834
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.09.2021


Міжсезоння

Думка  стала  жовтою,  як  липа,
очі  ніби  небо  –  голубі.
Вигорає  сонце  смолоскипом,
вигріває  спини  голубів.
Замете  невдовзі,  захурделить
і  різдвяні  будуть  мріти  сни.
А  зима  до  рук  своїх  пастелі
візьме  малювати  до  весни.
Розмалює  поле  білим  снігом,
замережить  серебром  шибки,
вітер  виє  попід  змерзлих  вікон,
заскавчить  й  тікає  до  ріки…
Але  поки  сонце  смолоскипом
вигріває  спини  голубів,
думка  стала  жовтою,  як  липа,
очі  ніби  небо  голубі…
28.08.21р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=923735
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.08.2021


Сусідське

У  сусіда  була  дриль,  що  не  знала  втоми.
І  ревла  вона  в  стіні  коли  той  удома.

Плаче  бідна,  хоч  бери  та  веди  в  лікарню,
можна,  звісно,  і  його  здати  в  буцегарню,

бо  мій  кіт  вночі  не  спить  і  собака  виє,
хоч  в’яжи  собі  вузла  зашморгом  на  шиї.

Але  я  у  цьому  спец,  не  якийсь  аматор,
йде  посилочка  мені  –  моцний  перфоратор!

Завтра  буде  в  нас  дуель,  стане  день  світліший,
доведу  всьому  під’їзду,  хто  тут  головніший!
26.03.21р.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=923734
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.08.2021


Ранковий гріх

Цілуюємось  безперестанку,
забувши  усе  та  усіх,
кармінові  губи  світанку
мене  прирікають  на  гріх.
Свій  прогріх  тримати  не  в  змозі.
Щоранку  чекаючи  знак,
спішу  до  Дніпра  по  дорозі,
де  неба  палає  маяк.
І  сонце  вітаю  уклінно,
як  тільки  зоря  настає…
Я  просто,  моя  Україно,
закоханий  в  небо  твоє.
28.08.21р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=923640
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.08.2021