| Сторінки (1/13): | « | 1 | » |
мені вже нема про що писати
ну дійсно
проходжу терапію, їм таблетки
намагаюсь радіти дням і дрібницям
у мене зовсім закінчились теми
ну дійсно
годинами дивлюся в клітинки паперу
чекаю шоб звідти щось задзвеніло
я вже майже здорова людина
ну правда
займаюся спортом і майже не п'ю
палити не кинув, нічого, буває
і майже не думаю: "що бу́ло б, якщо"
без жартів
немає сенсу дивитись в розбите вікно
й щоночі картати се́бе нещадно
залишилось тільки перевірити пульс
бо треба
чи знаю, чи впевнений шо я живу?
і чи прокинусь вранці із киснем в легенях?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1024439
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.10.2024
Якщо б навіть
єдине
пасмо
твого існування
було вплетено у зорі,
я б
із задоволенням
розплутав
плахти цього всесвіту,
просто щоб
знищити його
якщо б навіть
мій подих
врятував тебе
від в'язкого небуття
я б
із задоволенням
не проронив би
ні слова
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1017854
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.07.2024
06.06.24
21:24
я хочу додому, де знайома кожна цеглина
де за школою хтось залишив позаду стіно́пис
то мій перший нікнейм. і школа його захистила
і закрила грудьми із каміння від поглядів вбогих
я хочу додому, де знаю кожну захе́зану стежку
туди, де ростуть біля дому найсмачніші вишні
де мій Дніпро видихає пісок і вдихає спеку
в те місце, де за секундами вже плинуть тижні
я хочу додому, де сонце плавить асфальт в кашу
де люди знають що таке "таврік" і де "острів"
де з п'ятої ранку вони давляться в катер на дачу
вертаються із ведрами фрукту, стомлені, змоклі
я хочу додому, але його вже майже немає
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1014950
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.06.2024
от всех житейских бурь и ливней,
болот и осыпи камней -
блаженны те, кто стал наивней
несчастны все, кто стал мудрей
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1014867
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 05.06.2024
17. 05. 21
03:20
я подумаю завтра
и все же правду говорят, что страдания -
это цемент, для скрепления слов воедино:
без цемента не слепишь и стену у здания
а без крика не склеишь все то, что разбито.
и все же правду говорят, что время лечит
только не так, как вы все подумали
оно прижигает шрамы и съедает увечия
до того, чтоб микробы все умерли
и все же правду говорят, что я не вечен
хоть и пытаюсь оставить следы на бумаге,
а пока - глубокий вдох и расправлены плечи
а о смерти и тщетности я подумаю завтра
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1014538
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 01.06.2024
03. 03. 14
11:01
падаю з нiг
Я чую останні слова, що казав собі сам.
Дорікав-бо, що знову життя не йде в гору.
мені боляче знати, що я ні про кого не дбав,
і про мене ніхто доброго не вимовив слова.
У чужих люде, може, все буде не так.
Може буде життя, що гідне життям зватись буде.
Може сонце світитиме краще, хто зна,
Може все я старе врешті решт і забуду.
Мою душу раз-по-раз шматують думки,
що ми всі, як один, безкінечно самотні,
ми - то попіл, що вітер розвіяв, то дим,
що в повітрі нічному розчинився поволі.
ні, в інших не краще! З ними так само!
Самотньо і бридко, і сіро, мов сталь.
Я знову повинен тікати щодалі.
нічого, що залишив позаду, не жаль.
Під сонцем, що гріє - я замерзаю;
Скрізь сотні знайомих, але не моїх.
Я зникнути з ваших очей намагаюсь,
Торкнувшись до неба, я падаю з ніг.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1014199
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.05.2024
27. 10. 20
04:55
знову у коло
сьогодні не буде так, як було вчора
не буде запахом знову у воду вести
не буде приводити з лінії знову у коло
щоб там залишИтись і співати пісні
я не стану таким, як я був ще колись
коли сонце світило у очі, як лампа
коли можна було до людей підійти
без вагання, мерзоти і страху
те що я вже сказав - знов казати не стану
не промовлю нічого, ані звук не зроню.
я поставив у книжці життя свого крапку
та гортаю сторінку, і далі пишу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1014198
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.05.2024
увага, шановні! здається квартира
чи може кімната, чи не все одно
хто має бажання, наснагу й терпіння
пишіть на адресу, дзвоніть в телефон
в комплекті ми маємо очі зелені,
дивацькі знання про все наяву.
Якщо докупити цікаві шпалери,
то можна здавати її як нову
іще трохи є в нас сліпої надії
є посуд із древніх побитих пригод
є кризи й недолі, гідність і віра
і радість дитяча десь там між книжок
увага, шановні! здається квартира!
хотілось би в довгу, але як пощастить
я лиш приберу тут, сховаю начиння
і можна в'їжджати, запрошую!
ні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1014115
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.05.2024
собирая свой не по возрасту старый скелет
распрямляя морщины внутренних ран и отдушин
я иду и пытаюсь шагом оставить поверх
этих улиц
что-нибудь нужное
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1014105
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 26.05.2024
тобі майже тридцять один, чорт би тебе забрав!
і ніяк, і ніяк не знайдеш ти свій спокій
і тому, позаяк вибираєш фантоми
для хибних забав
все одно, все одно повертаєшся в воду
тобі майже тридцять один, хай тобі буде грець!
ця сумарна огида, відраза від подиху моря
але компаси брешуть, і в зорях все зовсім не те
все одно, як Харон, ти веслуєш і линеш до горя
поясніть, поясніть! на́що я ще стою?
за які теореми й закони чіплятися варто?
повернувся до світла, і побачив це пекло вогню
що вдавало із себе те́пле сонячне сяйво?
але досить вже, досить, я правда так довго не спав
і не бачив земель, куди мене виніс підступний приплив
я не знаю, як вам - а от Василь Симоненко казав:
"На цвинтарі ілюзій уже немає місця для могил".
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1014038
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.05.2024
Як швидко змінилися фрази,
чи то постарішав весь світ.
Чи може і людство все разом
розклалось на кулі і лід.
як швидко мені вже і тридцять
чи то я всю юність проспав.
чи то заховав срібло в листі
щоб не вкрилася їм голова
як швидко змінилися люди
чи може це просто туман
чи то все було́ так і ми позабули
а може і біс його зна.
як швидко стирається пам'ять
чи то мені просто не жаль
чи то так повинно бути і має
а може я довго не спав.
як швидко тікають години
здирають хвилини у кров
секундами ллються в руїни
й рока'ми вертаються знов
як швидко змінилися фрази
як швидко змінилися ми
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1013961
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.05.2024
Зупинись, дихай шаленим повітрям,
Згадай і забудь все, що носиш в собі.
З кожним видихом, біль відступає повільно
від полегшення хочеться впасти із ніг.
і поволі вже сонце з-за обрію сходить
та твій сум, як пітьма, розлітається в пил.
ти не можеш триматись, ти падаєш долі -
подих, серця удар - і ти зовсім зник.
сподіваюсь, душа твоя зараз співає
пісні, що собі ти не дозволяв.
це шанс, що ти втратити права не маєш
ти є світло. ти сяєш.
непоганий фінал.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=887637
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.09.2020
якщо ТИ це читаєш - то добре, бо мені не важко
нема чого боятись, чи щось тобі казать
слова вже всі злетіли в небо, як та пташка,
щоб сонце з небом десь в етері поєднать.
ти стала зовсім чужа, і це - не диво і не мара.
не тінь, що собою застила увесь горизонт.
це стало - і усесвіт, чи бог, чи сансара
нас буде судити, і вирок поставить хрестом
в пустелі мертвих снів залишимось недовго
поміж снігів, піску, та зпалених вітрил
кого поховає під попелом часу, кого змиє водою,
залИшим по собі нічого -
ні сяйва,
ні води,
ні могил.
-------------------------------------------------------
і прийде шторм! і досить вже, досить!
крізь темряву слів - зараз здіймуться хвилі
молю, щоб мій човен не розбило на косах
готуйтесь усі, піднімайте вітрила.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=887636
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.09.2020