bo77om

Сторінки (1/13):  « 1»

якщо б (18. 07. 2024)

Якщо  б  навіть  
єдине
пасмо
твого  існування
було  вплетено  у  зорі,
я  б  
із  задоволенням
розплутав
плахти  цього  всесвіту,
просто  щоб
знищити  його

якщо  б  навіть
мій  подих  
врятував  тебе
від  в'язкого  небуття
я  б  
із  задоволенням
не  проронив  би
ні  слова

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1017854
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.07.2024


*** (без назви, 11. 07. 2024)

...
і  навіть  якщо  вітер  в  лице  і  дощ  періщить  в  обличчя  -  
стій  непохитно,  як  мур,  як  скала.
ми  всі  не  безсмертні,  нажаль,  і  точно  далеко  не  вічні
тому  стій,  і  міцно  затисни  кулак

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1017846
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.07.2024


я хочу додому (06. 06. 2024)

06.06.24
21:24


я  хочу  додому,  де  знайома  кожна  цеглина    
де  за  школою  хтось  залишив  позаду  стіно́пис
то  мій  перший  нікнейм.  і  школа  його  захистила
і  закрила  грудьми  із  каміння  від  поглядів  вбогих  


я  хочу  додому,  де  знаю  кожну  захе́зану  стежку
туди,  де  ростуть  біля  дому  найсмачніші  вишні
де  мій  Дніпро  видихає  пісок  і  вдихає  спеку
в  те  місце,  де  за  секундами  вже  плинуть  тижні


я  хочу  додому,  де  сонце  плавить  асфальт  в  кашу
де  люди  знають  що  таке  "таврік"  і  де  "острів"
де  з  п'ятої  ранку  вони  давляться  в  катер  на  дачу
вертаються  із  ведрами  фрукту,  стомлені,  змоклі


я  хочу  додому,  але  його  вже  майже  немає
   

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1014950
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.06.2024


*** (без назви, архівне - 12. 10. 2017)

от  всех  житейских  бурь  и  ливней,
болот  и  осыпи  камней  -  
блаженны  те,  кто  стал  наивней
несчастны  все,  кто  стал  мудрей

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1014867
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 05.06.2024


я подумаю завтра (архівне - 17. 05. 2021)

17.  05.  21  
03:20
я  подумаю  завтра


и  все  же  правду  говорят,  что  страдания  -
это  цемент,  для  скрепления  слов  воедино:
без  цемента  не  слепишь  и  стену  у  здания
а  без  крика  не  склеишь  все  то,  что  разбито.

и  все  же  правду  говорят,  что  время  лечит
только  не  так,  как  вы  все  подумали
оно  прижигает  шрамы  и  съедает  увечия
до  того,  чтоб  микробы  все  умерли

и  все  же  правду  говорят,  что  я  не  вечен
хоть  и  пытаюсь  оставить  следы  на  бумаге,
а  пока  -  глубокий  вдох  и  расправлены  плечи
а  о  смерти  и  тщетности  я  подумаю  завтра

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1014538
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 01.06.2024


падаю з нiг (архівне, 03. 03. 2014)

03.  03.  14  
11:01
падаю  з  нiг

Я  чую  останні  слова,  що  казав  собі  сам.
Дорікав-бо,  що  знову  життя  не  йде  в  гору.
мені  боляче  знати,  що  я  ні  про  кого  не  дбав,
і  про  мене  ніхто  доброго  не  вимовив  слова.

У  чужих  люде,  може,  все  буде  не  так.
Може  буде  життя,  що  гідне  життям  зватись  буде.
Може  сонце  світитиме  краще,  хто  зна,
Може  все  я  старе  врешті  решт  і  забуду.

Мою  душу  раз-по-раз  шматують  думки,
що  ми  всі,  як  один,  безкінечно  самотні,
ми  -  то  попіл,  що  вітер  розвіяв,  то  дим,
що  в  повітрі  нічному  розчинився  поволі.

ні,  в  інших  не  краще!  З  ними  так  само!
Самотньо  і  бридко,  і  сіро,  мов  сталь.
Я  знову  повинен  тікати  щодалі.
нічого,  що  залишив  позаду,  не  жаль.

Під  сонцем,  що  гріє  -  я  замерзаю;
Скрізь  сотні  знайомих,  але  не  моїх.
Я  зникнути  з  ваших  очей  намагаюсь,
Торкнувшись  до  неба,  я  падаю  з  ніг.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1014199
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.05.2024


знову у коло (27. 10. 2020)

27.  10.  20  
04:55
знову  у  коло


сьогодні  не  буде  так,  як  було  вчора
не  буде  запахом  знову  у  воду  вести
не  буде  приводити  з  лінії  знову  у  коло
щоб  там  залишИтись  і  співати  пісні

я  не  стану  таким,  як  я  був  ще  колись
коли  сонце  світило  у  очі,  як  лампа
коли  можна  було  до  людей  підійти
без  вагання,  мерзоти  і  страху

те  що  я  вже  сказав  -  знов  казати  не  стану
не  промовлю  нічого,  ані  звук  не  зроню.
я  поставив  у  книжці  життя  свого  крапку
та  гортаю  сторінку,  і  далі  пишу.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1014198
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.05.2024


здається квартира (26. 05. 2024)

увага,  шановні!  здається  квартира
чи  може  кімната,  чи  не  все  одно
хто  має  бажання,  наснагу  й  терпіння
пишіть  на  адресу,  дзвоніть  в  телефон

в  комплекті  ми  маємо  очі  зелені,
дивацькі  знання  про  все  наяву.
Якщо  докупити  цікаві  шпалери,  
то  можна  здавати  її  як  нову

іще  трохи  є  в  нас  сліпої  надії
є  посуд  із  древніх  побитих  пригод
є  кризи  й  недолі,  гідність  і  віра
і  радість  дитяча  десь  там  між  книжок  

увага,  шановні!  здається  квартира!
хотілось  би  в  довгу,  але  як  пощастить
я  лиш  приберу  тут,  сховаю  начиння
і  можна  в'їжджати,  запрошую!

ні.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1014115
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.05.2024


поверх этих улиц (12. 01. 2016)

собирая  свой  не  по  возрасту  старый  скелет
распрямляя  морщины  внутренних  ран  и  отдушин
я  иду  и  пытаюсь  шагом  оставить  поверх
этих  улиц
что-нибудь  нужное

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1014105
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 26.05.2024


хай тобі буде грець (25. 05. 2024)

тобі  майже  тридцять  один,  чорт  би  тебе  забрав!
і  ніяк,  і  ніяк  не  знайдеш  ти  свій  спокій
і  тому,  позаяк  вибираєш  фантоми  
для  хибних  забав
все  одно,  все  одно  повертаєшся  в  воду    


тобі  майже  тридцять  один,  хай  тобі  буде  грець!
ця  сумарна  огида,  відраза  від  подиху  моря
але  компаси  брешуть,  і  в  зорях  все  зовсім  не  те  
все  одно,  як  Харон,  ти  веслуєш  і  линеш  до  горя


поясніть,  поясніть!  на́що  я  ще  стою?
за  які  теореми  й  закони  чіплятися  варто?
повернувся  до  світла,  і  побачив  це  пекло  вогню
що  вдавало  із  себе  те́пле  сонячне  сяйво?


але  досить  вже,  досить,  я  правда  так  довго  не  спав
і  не  бачив  земель,  куди  мене  виніс  підступний  приплив  
я  не  знаю,  як  вам  -  а  от  Василь  Симоненко  казав:
"На  цвинтарі  ілюзій  уже  немає  місця  для  могил".

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1014038
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.05.2024


́́як швидко (24. 05. 2023)

Як  швидко  змінилися  фрази,
чи  то  постарішав  весь  світ.
Чи  може  і  людство  все  разом
розклалось  на  кулі  і  лід.

як  швидко  мені  вже  і  тридцять
чи  то  я  всю  юність  проспав.
чи  то  заховав  срібло  в  листі
щоб  не  вкрилася  їм  голова

як  швидко  змінилися  люди
чи  може  це  просто  туман
чи  то  все  було́  так  і  ми  позабули
а  може  і  біс  його  зна.

як  швидко  стирається  пам'ять
чи  то  мені  просто  не  жаль
чи  то  так  повинно  бути  і  має
а  може  я  довго  не  спав.

як  швидко  тікають  години
здирають  хвилини  у  кров
секундами  ллються  в  руїни
й  рока'ми  вертаються  знов

як  швидко  змінилися  фрази
як  швидко  змінилися  ми  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1013961
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.05.2024


ти - світло (30. 12. 2019)

Зупинись,  дихай  шаленим  повітрям,
Згадай  і  забудь  все,  що  носиш  в  собі.
З  кожним  видихом,  біль  відступає  повільно
від  полегшення  хочеться  впасти  із  ніг.

і  поволі  вже  сонце  з-за  обрію  сходить
та  твій  сум,  як  пітьма,  розлітається  в  пил.
ти  не  можеш  триматись,  ти  падаєш  долі  -
подих,  серця  удар  -  і  ти  зовсім  зник.

сподіваюсь,  душа  твоя  зараз  співає
пісні,  що  собі  ти  не  дозволяв.
це  шанс,  що  ти  втратити  права  не  маєш
ти  є  світло.  ти  сяєш.
                                непоганий  фінал.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=887637
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.09.2020


ні сяйва, ні води, ні могил. (01. 09. 2020)

якщо  ТИ  це  читаєш  -  то  добре,  бо  мені  не  важко
нема  чого  боятись,  чи  щось  тобі  казать
слова  вже  всі  злетіли  в  небо,  як  та  пташка,
щоб  сонце  з  небом  десь  в  етері  поєднать.

ти  стала  зовсім  чужа,  і  це  -  не  диво  і  не  мара.
не  тінь,  що  собою  застила  увесь  горизонт.
це  стало  -  і  усесвіт,  чи  бог,  чи  сансара
нас  буде  судити,  і  вирок  поставить  хрестом

в  пустелі  мертвих  снів  залишимось  недовго
поміж  снігів,  піску,  та  зпалених  вітрил
кого  поховає  під  попелом  часу,  кого  змиє  водою,
залИшим  по  собі  нічого  -  
ні  сяйва,  
ні  води,  
ні  могил.  


-------------------------------------------------------

і  прийде  шторм!  і  досить  вже,  досить!
крізь  темряву  слів  -  зараз  здіймуться  хвилі
молю,  щоб  мій  човен  не  розбило  на  косах
готуйтесь  усі,  піднімайте  вітрила.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=887636
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.09.2020