| Сторінки (1/6): | « | 1 | » |
Я знову там, де мріяв і мужнів.
Вбирають свіжість стомлені легені —
піскова прірва Білих Берегів
гостинна до своїх аборигенів.
Стара сосна — живий самотній цвях —
стирчить з піску, який шпана місила...
Я зріс у цих божественних місцях:
від них моя закоханість і сила!
Давно розтанув слід від літака,
а з ним і ти — моя юнача мріє.
Блищить Десна — така і не така —
один лиш час ніколи не старіє.
Вітри кружляють — старості посли,
а ще ж не зникли й спогади дитячі:
я тут тонув і тут мене спасли —
мабу́ть на те, щоб я за все віддячив.
Засвою, що згубив, а що — знайшов.
Щоб знов сюди вертать — перепочину.
Мою синівську дяку і любов
прийми, моя Маленька Батьківщино!
[i]Серпень 2025[/i]
---
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1048323
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.09.2025
Щемливий серпень, тепла днина —
ще літо геть не відпливло,
та червоніє гороби́на
і ніч відрощує крило.
Гортає вітер листя кленів —
вони зелені вже не скрізь.
Чийсь дим торкається легенів
і тужить музика — до сліз.
Лежить на лавці груба книжка —
в ній пізня осінь, прах епох...
Дві тіні в парку ходять нишком.
Чи стрінуть осінь тиху вдвох?
Я шля́хом сам недавно йшо́в тим
у власну осінь — мов турист.
Там зверху й знизу синє з жовтим:
і небо, і кленовий лист.
Пречистий образ України,
яку мов матінку люблю,
із фарб осінньої хустини
тепер складаю і ліплю.
[i]Серпень 2025[/i]
---
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1048321
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.09.2025
[i]«Вже цей світ божевільний — не мій,
а моє вже тут тільки терпіння.»
(Ліна Костенко)[/i]
Так хутко літо промайнуло,
неначе молодість моя.
Нещира казка про минуле
відгупотіла за моря.
З екранів скаляться нероби —
тепер такий робочий час —
не в шані стали хлібороби,
та й правда знову не про нас.
Забитий двір ганчір'ям праним,
помиї п'є труба зливна —
можливо, все іде за планом,
та тільки ну́дить від лайна.
В повітрі — страху чорні згустки,
на серці — стомленість нічна,
душею зранку править пустка,
несамовита як війна.
Господь мовчить багатозначно,
не давши поштовху керму...
Я б далі вірив, необачний,
та тільки вірити — кому́?
---
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1048248
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.09.2025
Как хорошо — что я тут жил,
касался льда у кромки леса,
где ветер, опытный повеса,
снежинкам головы кружил;
что я любил и был любим;
что не был проклят земляками;
что раздвигал и пни, и камни,
стремясь добраться до глубин;
что я не брошен был отцом,
полжизни нужен был Отчизне
и пил на свадьбе и на тризне,
не сидя рядом с подлецом;
что я не вышел в бунтари,
не стал кумиром для урода;
что шлифовал свою породу
без помпы, штампа и пари;
что я держал в руках косьё
и нюхал лес — жили́ще ло́сье...
За "до", за "ныне" и за "после" —
спасибо, Господи, за всё!
---
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1048247
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 24.09.2025
Когда под сверкание лезвий
с нас банда рубаху не стянет,
исчезнут плохие болезни.
Но прежде — болящих не станет.
В миру, где нетвёрдой походкой
в расстёгнутой ходят одежде,
когда-то закончится водка.
Но пьющие — кончатся прежде.
Под солнцем, где люди достойны
и мира, и счастья без фальши,
однажды закончатся войны.
Но люди — закончатся раньше.
---
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1048060
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 21.09.2025
Последние тридцать пять лет нашей эпохи не сто́ят того, чтобы их описывать.
Следующие пятьдесят лет пройдут по тому же безумному, но ускоренному
сценарию.
Памятники новым героям свалят ещё скорее, чем коммунистические.
Историю перепишут ещё и ещё раз.
Уровень человеческой ненависти превысит известные с древних времён показатели.
Несогласие всех со всеми приведёт к бессмысленности каких-либо переговоров,
договоров и выборов.
Народы сплетутся в клубки ядовитых пауков, пожирающих друг друга.
На фоне этого наркобизнес и торговля человеческими органами покажутся
невинным баловством.
Новые чудовищные болезни вкупе с отравленной средой довершат это безумие.
Самая плохая новость в том, что власть, законы и Бог станут людям не в помощь.
Но есть и хорошая новость: счастливчики вроде меня и моих ровесников до этих
времён не доживут.
---
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1048059
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 21.09.2025