| Сторінки (1/5): | « | 1 | » |
О, вічне таїнство причастя,
де перед Богом я і ти —
село моє — колиска щастя,
вино священне й хліб святий!
Ніщо у пам'яті не меркне:
ні спів, ні погляд, ні мотив,
ні шлях, де вперше проти церкви
я лоб собі перехрестив.
Колись ми згадкою лиш станем,
та сумувать за цим не слід:
якщо кохав і був коханим —
село продовжував і рід.
Нехай вітри невтішні віють,
чорніє ба́тьківське весло,
дуби на цвинтарі сивіють —
цвіти в віках, моє село!
Тоді вже й я не буду скніти,
а стану жити залюбки —
лиш не згубилися б у світі
моє село і земляки.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1043459
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.07.2025
Колись я мав шляхетну мрію:
лишити слід, змінити світ...
Ще й вірив, щедрий, що зігрію
кого і слід, кого й не слід.
Лишав черстви́м шматочки серця —
гадав, не зменшиться воно,
аж поки мовчки в дно не вперся —
в живе́ ще, вилизане дно.
О, Божа Матінко Маріє!
Вже доля й рештки підгребла...
То хто ж тепер мене́ зігріє,
надасть хоч крапельку тепла?
Дожить як жив, не хочу — мушу.
А мав би вічності тавро,
то знов би краяв серце й душу,
лиш тільки б сходило добро.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1043339
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.07.2025
Хорошо бы когда́-нибудь — раненько —
очутиться в краю, что был мил:
я б купил тебе воблы да пряников
и на велике в лес прокатил.
Ты надела бы платье в горошину,
в небо выплыл бы ангел с трубой
и сложилось бы всё по-хорошему —
как мы в детстве мечтали с тобой.
Подпевали бы Галичу с Визбором
и не знали б во веки веков
ни войны, ни Европы, ни выборов,
а ценили бы синь васильков!..
Позабыли б о Грозном и Ленине,
а кого восхваляли б гурьбой,
то лишь воблу в седьмом поколении,
что теперь доедаем с тобой.
Хорошо бы с тобою — не пьяненькой —
помолиться с утра за страну,
где давно уже нету тех пряников,
а детей наших шлют на войну.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1042775
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 30.06.2025
Вийшло так, як ти хотіла:
менше слова — більше тіла...
Зі шпалер, що час не з'їв,
чути зойки солов'їв.
В жовту шибку місяць нишком
розглядає сцену з ліжком:
не Поділ і не Монмартр,
не життя і не театр.
Ні візниці, ні карети:
дві душі — дві сигарети.
Як знущання, крутять знов
знизу "Вечную любовь".
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1042523
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.06.2025
Спасибі, мудрий Боже, за блакить,
що скоро стане сивою й рябою,
за те, що в море річенька біжить
з отруєною стронцієм водою;
за те, що в цій війні я сам не свій,
бо мрію перегризти горло звірю;
за те, що я хоч хворий, та живий
і в Тебе за інерцією вірю.
Спасибі за картоплю і кисіль,
за вищу справедливість, що не діє,
за те, що Ти даєш нам тільки сил,
щоб плюнути на всі свої надії.
---
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1040948
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.06.2025