| Сторінки (1/8): | « | 1 | » |
«Голодний шлунок, порожній гаманець і розбите серце
можуть дати вам найкращі уроки життя».
Актор Робін Вільямс
Вулиці темні, ночі ховають тіні,
Думки як леза, гартуються у цій рутині.
Коли в кишенях нуль, і вітер свище замість гривень,
Життя одразу переводить на виживальний рівень.
Порожній гаманець це найкращий сканер,
Хто був поруч з тобою заради наживи -
зникне як вчорашній рекламний банер
Фальшиві посмішки стираються в один момент,
Фінансова криза для таких друзів це єдиний аргумент.
Поки ти маєш гроші - ти найкращий друг,
А коли проблеми будуть в тебе
То хай зайві люди
зникнуть із життя навкруг.
Голод вчить цінувати прості речі,
Коли тягар відповідальності
лягає на наші плечі.
Без розкоші, але з хлібом і в чистій воді,
Знаходиш собі сили не зламатися у глухім куті.
Безвихідь загострює інстинкти і змиває лінь,
Ти виходиш на світло, залишаючи позаду тінь.
А третій майстер по життю — це розбите серце,
нерозділена колись любов,
Що віддавалося комусь наївно,
йдучи напролом.
Ілюзії згорять, залишиться лише один каркас,
Але саме цей біль виковує броню для нас.
Як на передовій, де кожен день — це новий бій,
Ти розумієш: ти живий, і вибір тільки твій.
Немає часу на скиглення чи порожній страх,
Ця рана стане потім мудрістю в твоїх очах.
Голодний шлунок,
порожній гаманець,
і колись розбите серце —
Це ще не кінець
Пройти ці всі етапи -
значить будеш молодець.
Життєва школа, правильний закон,
Що робить з духу воїна, міцного як бетон.
Природа речей — вона така,
і без прикрас,
Біда, голод й нелюбов
Повинна сформувати воїна в середині нас.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1064354
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.06.2026
...
В-Василиса.
-Ми зустрілися в ауд. 13
о 13 год. і 13 хвмлин.
Цей день увійшов в мою пам'ять
і знаходився в ній до останніх сивин.
-Наклавши на всю долю печать ...
У приміщення зайшла вчителька,
крім нас із нею тут нікого не було
в розкладі виявилася помилка
і це тоді до знайомства призвело.
-Мене відразу збентежив збіг
місця, дати і час,
бо я вже мав такий
фатальний долі викрутас:
-Мені тоді тринадцятий минало
нас їхало 14 чоловік
все перед очима замелькало
-з переду почувся страшний крик.
На повороті мене викинуло у відчинене вікно,
а сам автобус в обрив до моря понесло.
Оговтавшись, в глибочезній ущелині
побачив полаючого автобуса зім'ятого...
-Тоді крім мене загинули всі -
Це була п'ятниця 13-го.
(Трішки про себе#5)
Так з Василисою ми залишились на одинці
її любов я збирав по краплинці.
-Натяк життя на рахунок числа
чортової дюжини
я тоді проігнорував
і в капкан долі безповоротно попав.
(+18)
Одна ніч мене з нею поєднала
й не знав до якого приведе це фіналу
:
Василиса була така чудова!
Але ж не стан її стрункий,
а очі голубі
-і мова
мене уразили на вік
.
-Причиною забути її
не могла б стати ніяка умова ...
...-Через життя я проніс любов до неї
(ммм - задумався)
-Чи я ніс ахинею? -
Чи це була хвороба-залежність?
А чи від всіх хворіб панацея ?...
...Ми були разом всього лиш півроку,
коли
-я зазнав глибокого шоку.
Чим більше я був від дому подалі
Тим яскравіше тут запалювались червоні ліхтарі.
Василиса зі
-своїм начальником
зраджувала мені ...
А він натомість пообіцяв підвищення
і підкидував купюри їй зелені -...
На моїй зеленій вулиці червоне світло запалало.
-Тим часом, як Василисин кар'єрний ріст
здійснювався вдало.
Вона того міліціонера собі теж в мужі не обрала
Бо для її майбутнього з нього
було толку мало.
Її небесно блакитні очі стали
Грунтово-коричневими
..
На мене все звалилося
в один момент
Коли за справу взявся
той, "не дуже чесний" мент.
Хабарі він справно
зліва брав і
давав направо.
А ось в особистому житті
Йому Василиси не вистачало...
Всю решту життя він буде
без жінки,
що й стало результатом
-його
поведінки.
У своєму бездонному горі
він звинувачував
мене
так відкрито заявив,
Що тюрма мене не обмине.
-Й неофіційну охоту оголосив.
Результату ждати прийшлося не довго.
Я тоді і гадки не мав,
що в тюрму потраплю надовго.
...
Отож,
згадаю про розкопки:
Якраз кургани ми розвернули
і скарб безцінний там знайшли...
-Тут і міліція з'явилась -
мене й в кайданки закули.
Отак тодішній міліціонер
мені узяв і відомстив.
-А собі порахував,
що свою місію здійснува
.
Він підключив тоді усі
свої зв'язки
-можливі й неможливі
тоді
запроторив мене до тюрми
на на довгі і нудні роки...
жахливі.
...
Відбув, відробив, відсидів.
Від дзвінка до дзвінка
Коли аж потім з'явиться у мене
своя нова сім'я та улюблена жінка.
..
-Час минув-
душевні рани загоїлись.
Але ж відкрилися тілесні!
Полегшення наступало лишень уві сні
В яких, іноді,
бачив рай на землі
І там картини чудесні
...
...
6.Г-Галина
-Доля посміхнулася з роками.
Одного разу на весні
Тоді вже влада помінялась
-
чиновники стали більш чесні.
І от мене знайшла нагорода
Немов дарунок за кривду долі.
Тоді в лікарні я лежав
І знайомство там із
медсестрою Галиною мав
-Вона жила у селі
одиноко
і щирою душі
-Вона запала мені в око.
А потім у душу ...
І стали жити ми удвох
А її син, його дружина і донька
у місті проживали в трьох
О.
-Про чиновників...
Вони стали ділом займатись
І старі діла стали розкриватись.
-Також дослідили проблему мою.
І був я виправданий
Обвинувачення знято
За заслуги в історії...
-у ріднім краю
Мене нагородили завзято
-Подарували у центрі картиру ...
...- А ми із Галиною дітям її дали щиро
Внучці ... тепер вже в магістратурі
-На канікули приїзджає
І мені, як своєму рідному дідові,
Коло землі помагає.
-...
А ми із Галиною сядемо у двох
Спокійно біля хати
-Згадаємо прожиті роки,
Щоб більше горя ніколи не знати!..
.
____________________
Вона стала моєю музою
і була єдина
з ким я хотів би
Щоб була дитинка -коло
Нас*
_______________________________________________________
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=849288
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.09.2019
Бабусі - сто гривень дати,
А собі мільярд-
Знаєте ці схеми?
Хто тут казнокрад?
'
У пенсіонера
на комуналці взяти
І собі мільйон в карман
Кум мусить куму помагати -
В Україні деребан ...
'
Гинуть тисячі солдатів
Народ проклинає цей балаган
Верховенству наплювати -
В Україні деребан ...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=849284
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.09.2019
- Закрывая глаза
нарисуй себе мечту
Каждый день иди к ней
и скажи себе найду
Я нешел мечту
теперь найду пути к ней
Серце растает весной
Снова будешь ты моей (или же она твоей)
Я с другою согрешил
Своих бесов не победил
Теперь гореть с ними в аду
Больше любовь я не найду
Закрывая глаза
напиши себе
Я счастлив
Даже если это был
Самый в жизни
день ненастный.
Вот уже и весна
Снова вместе мы (вы) вдвоем
Теперь только крепче держи
Ее руку в мире своем
Сделай рай на земле
Ведь в аду ты бывал
Как бывает тяжело
Ты хорошо уже узнал.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=834303
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.05.2019
Борей.Так назвали мене у зоні
На Колимі я відбував 25 років,
у робочому комбінезоні.
Статей було три:
Ненавмисне вбивство,
Розкрадання майна
і щось, на кшталт,
з криміналом
зв'язків і кумовства.
Розкажу про себе у двох словах :
Був я вчителем історії,
Непоганим фахівцем
і працівником археології.
П'ять років працював в університеті,
Паралельно з групою
їздили в похід.
Розкопки там робили вправно
і ось натрапили на слід.
В 70-их роках
У південних пісках
Знайшовся курган,
а в нім був скарб,
Причому значний.
Щоб знайти його я достатньо
Вивчав потрібні книжки
Через знахідку були до мене
Із міністерства тривожні дзвінки.
5кг золота і чудова робота
Давнього фахівця
Зуміли заставити в теперішнім часі
Бігати за тим скарбом чиновника
і податківця.
Скарбом був Давній бог
із слоновою головою,
А руки його і тіло людські
Перехожого жителя
затьмарювали собою ...
Розкопки завершились
і мене попросили
Тихенько відійти від справ.
І потім чомусь, несподівано для мене
Уряд усі мої заслуги собі відібрав.
Все з'ясувалось пізніше ...
А тепер я був взятий під варту тодішнім КДБ
І вищезгадані статті
Були незаконним чином кваліфіковано мені.
Виходячи із судової зали
Я побачив його -
Причину усіх своїх бід !..
Із скривленою фізіономією
він тоді у мене одібрав увесь світ ...
Так, це був той самий міліціонер
Корумпований, продажний.
Деякий час потому
У нас був знову конфлікт
І був я тоді необережний!
Мене осліпила любов ...
Між нами стала дівчина
Він відступати не хотів,
А я полюбив і в цьому була причина.
Отож, ми зустрілись для розмови,
Він був не один
Запропонував відразу гроші,
як вельможний господин.
Я відповів, що їх не візьму,
Які б вони не були хороші.
Ось і настала моя черга казати ...
Я стиснув кулак - підніс йому під ніс
Очі загорілись, кістки затріщали
Діалог трохи у бій не переріс.
Я запропонував йому
двобій, такий собі, джентльменский ...
Чи може й і ні?!
- бо суперник був, все-таки, слабший
Пропоную йому,
щоб з ним ще був міліцейський.
Кажу : бери в поміч собі співслужбовця ...
А він збагровів - я його сильно задів
Гроші забрав і у дверях пропав,
Пообіцявши розправу ...
Отож, як я раніше казав
Мент з помстою не довго чекав
І тепер з'явився знову
Увесь цей час він під мене копав,
щоб зарити моє життя під основу.
Ще до тюрьми я на морфлоті служив
І охоче спортом займався
Зимою з хлопцями так і грілись
по 40 раз підтягався
і 100 раз від землі віджимались.
За вміння знайти компроміс
і до людини не байдужим бути
заслужив авторитет і в очах оточуючих зріс.
Була скрута, звичайно, і важко.
Почали думати головами
і, як співав шановний В.С. Висоцький,
"Почали допомагати
голові руками".
Тишком-нишком пішло золото в рух,
якого було тут достатньо.
Дисциплінарність, праця і труд
мали зробити у нашім життю
добру справу ...
На південь потік жовтий метал
через місто Бодайбо,
а звідти повертались харчі.
Ми казали: - "Бо дай Бог!
Вони будуть ніж баланда смачні!"
Чутка про мене пішла на південь -
мене там стали впізнавати
І як північний вітер стали називати.
Борей.
А в миру Бронислав мене звати ...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=832894
рубрика: Поезія, Міська (урбаністична) поезія
дата поступления 16.04.2019
Я схилився над сміттєвим баком,
А він підійшов із-за кута
Я обернутися не встиг,
Як блиснула його нога
Із словами " Чьо по баках
шариш скатіна ? "
Кастетом межі очі вцілив щосили.
Зціпивши щелепи,стікаючи кров'ю
Крізь зуби у пику виплюнув йому слова:
"Недопалок запалений хтось кинув туди,
-Хіба ти хочеш, щоб була пожежа
чи ні ?!"
Він зморщився хижо,
Зблиснуло око.
Тепер вже кастет направив мені в щоку
.
Довго не чекаючи,
Зібравши останню силу,
Я правим хуком дав йому в рило.
Удар той був точним
В нижню щелепу -
Отак розібрався я з ним без пістолета.
Як бувало колись,
Після "відсидки" в тюрмі ...
.
Нападник лежав на землі
Я його зміг розгледіти:
Метри два зростом і метр у плечах,
Шрам на все око і ніс в кровотечах.
Розглянувся навколо -
Праворуч був прохід
Він вів у подвір'я лікарні
Там випадково йшов поліцейський мимохідь
Він й упізнав нападника -
Це був Аїд ...
.
Маніяк-рецедивіст,
На прізвисько Аїд,
Який приніс вже людству
Не один десяток бід :
П'ять десятків осіб
"Переправлено" на той світ.
Слідство уже 5 років
Не нападає на його слід.
.
Навіть разом із міліцією
Авторитети криміналітету
Оголосили дозвіл
На його піймання і
узяття під приціл.
У разі спроби втечі
Можливий був обстріл.
.
Так закінчилася кривава ера
Маніяка й людожера.
І почалась ера протистояння мені
Міліціонера,
Котрий захотів собі приписати
Піймання злочинця,
Але я зміг йому тоді помішати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=832877
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.04.2019
Витягнув із свого плеча спис,
забитий ворогами
Мене ламали
І я діставав удари
по голові ногами
.
Але, брате, як ти думаєш,
хто мені поміг?
В житті нелегкім
взяв і уберіг?!
.
Ангел-хоронитель загоїв
моє змерзле, ранене плече
Сяйво вночі запалив
і стало гаряче!
.
Узяв мене із собою
і посадив у бою
Швидкість набираємо
Нас вітає зорепад,
Там і рани свої загою
.
З'явились міста обриси
побачились вогні
Ангел наближається -
ми разом на коні.
.
Поселення зустріло нас
похмурими мурами
Колись цей край славився
своїми піснями.
.
Тут недавно посилився
чорний демон-біс
Він повиганяв із дому всіх
і загнав у ліс.
.
Його план - це розкіл
громадської єдності навпіл
Зіткнення людей лобами
Й збудувати частокіл
супроти бійців світла
Здолати їх напір
.
І я попав
під цей розподіл,
коли друзі стали ворогами
І був побитий ними
по голові ногами
.
Чорний демон у їхню душу вліз
І доводив матерів їх
до гірких сліз
Чорний демон тут уводив
всіх людей у блуд
Забирав їхню ідею
і втоптував їх у бруд
.
Фінал став неочікуваним
для нього і для всіх
Просто змогли демона
підняти ми на сміх
.
Із центру паранормальних явищ
прибула бригада фізиків
Й команду надала
Розбити протонами на атоми
Цього бісового чорта
.
Щоб у світ більше не показувалась
його рогата голова
Біса закатала фізиків братва
В трьохлітрову банку,
плюмбомом покриту
Бісівська натура
навіки закрита.
.
І катали його по цирках
з вечора до ранку
Потім до обіду
і знову до світанку
.
Показували, як приклад,
як не потрібно бути
І, що потрібно робити,
щоб совість не забути
.
У людей щирих той контейнер
викликав посмішку легку
У людей брехливих -
Міміку надважку.
.
Обійшла та банка різні коридори
У народі її назвали банкою "Пандори".
.
А тим часом мій Ангел-хоронитель до себе полетів,
А я чекаю тільки від вірних друзів
щирих почуттів.
.
А що ж там у рідненьких
В далекім краю
А там уже дружина наділа
Мого сина своєю вродою
В цей день визначний
Його народила
І йому сил небесних додала .
.
Поставила його
на тяжкую стезю
Й помолилися, щоб він
мав удачливу "броню" ...
Назвавши сина
Броніслав ...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=831488
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.04.2019
Навіщо писати,
як можна мовчати
і цим самим чином
людям спокою дати
Я не прошу уваги
і в душу не лізу -
просто думки
не притаманні головорізу
буває переслідують
мене у ночі,
як ж люди черствіють
поруч живучи ?..
Я вже думки не триматиму,
А вписатиму їх у слова,
щоб на ранок
не боліла моя голова.
Це не графоманія,
не залежність писати
А просто, щоб свідомість
у контролі втримати.
Її зруйнувати є кому - я й не сумніваюсь
З такими людьми я більше не знаюсь
"Паразитуй на паразитові!"
Їм мої слова
Щоб у них там, у двох
боліла своя голова.
Голови то дві,
лишень думка одна,
як іншим зробити побільше лайна.
Я їх об'єднаю і здам у музей
Там місце знайдете для своїх ідей.
Вже пилом покрились
переживання мої,
коли обертаюсь до посмішки долі
своєї єхидної.
Це не графоманія,
а проба письма
й поки пишу це
іде моя 38-а весна.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=831153
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.03.2019