| Сторінки (9/833): | « | 1 2 3 4 5 6 7 8 9 | » |
Імперії приходять і відходять - розпиляються в мить.
Народи, етнічні групи об*єднуються, щоби дружить.
І розпадаються знов та з роками шукають єднання.
Несходжені дороги біжать поколінь, куди - ніхто не зна...
Періоди розквіту та занепаду мають культури.
Віки заховані в мовчазність руїн, світ у силі тупо.
Проте окрема людина була і так залишається
Тією складовою частиною людства, в тілі - душа...
Держави, народи в певному сенсі дивне утворення.
Туманом повитий цілий світ. Жива Земля вся в тривозі.
Історія давала та дає прикладів нам багато,
Як люди стають одержимими владою зрадниками.
При цьому їх зовсім не хвилює бідність і спустошення.
Біду і зло жадоба влади несе сотням тисяч істот.
Війна оселитись бажає тепер у країні на вік...
Щоб зникло в Україні негоже, треба не тільки вірить...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=897762
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.12.2020
Збурена сторона людської натури бере гору.
Зростає злочинності рівень, немов зло хтось кришує.
Товстосуми впевнені у своїй правоті в цю пору...
Скільки провин зникають безкарними, знає і шулер.
Рамки закону в багні, система стримування дута.
Норми моральні в п*янім хмелю. Це розбещеність свідчить.
Жадібність і егоїзм породжують світ самодурства.
Впевненість, що багатим дозволено все - не відповідь!
Зло властиве людській природі. Мудрий його здолає.
Вирішення проблем неможливе без правди втручання.
Мир, безпека, єдність, демократія дишуть на ладан.
Ми надіями сягаєм простих висот небес звичайних.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=897380
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.12.2020
Болісний досвід страждання людини і породження зла -
Спроба визначення найкращого управління в державі.
Звідки і випливає маса питань... Нас куди привела?
Віддалася влада спокусі грошей. Завелася жаба.
Божа істота вступила у світову банду злочинців.
Всі чиновники втягнуті в жорстоку політику влади.
І псевдопатріотична пропаганда скрізь - вбивати вчись.
Стоячи над свіжою могилою "матері" знов- зрада!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=897303
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.12.2020
Кому потрібний сьогоднішний хаос і злочинність , грабіж,
Тарифи страшні, зарплати скудні, згвалтовані пенсії.
Немовби гриби, скрізь зростає наших депутатів бізнес.
Силовикам виділяють гроші великі - захисту сенс.
Господарі справжні владарюють до висот Батьківщини.
У кожній нормальній людині живе любов до Вітчизни.
Усі відчувають відповідальність за щастя країни
І кличуть народ до радісних звершень без відгуків грізних.
Хтозна...Люди, не спішить вже сплести вінком в колосся руки.
Не буде мить розлуки, коли побачим ми світ науки.
...Не відступать, не боятись грому, хоч невгамовні муки.
Так, я чарую свіжістю людей, не терплю темні звуки...
Країно! Я схиляю перед тобою низько голову...
Стою на колінах перед прахом батьків, прадідів наших.
Почуйте громадяни. Це не зітхання. Це правди голос.
Невже Ви не бачите розбрат, лихо, знищення нації?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=897196
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.12.2020
Наче щойно приплив із минулого до берега човен,
Де віки спливають на хвилях Дніпра і б*ються об нього.
Гордо стоять на човні три брати і сестра чорноброва.
Владним рухом показує Кий на місто владне і строге...
Щек - мудрий полководець. Лук, стріли свідчать захист і силу.
Будівничий Хорив тримає сокиру в руці для миру.
Він вдивляється в гори - стоїть споруджений красень "сивий",
Дідуган, не старіючий лицар, квітуче місто миле...
Ось стоїть на березі Дніпра велике місто-Київ
По той бік ріки берег низький, по другий - високі гори,
Променисті міста, чисті хвилі і голубінь на віки,
Зорі ясні, дух слави... Бути кращим у світі він годен.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=896950
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.12.2020
Час не зупинити, він як дихання чогось святого.
Чим охочніше змолоду його ти вбивав у житті,
Тим гостріше відчуєш потім у ритмах серця свого.
Ти замислись, чи правильно витрачаєш сили в путі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=896881
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.12.2020
Україна в путах тяжких завжди билася в минулому,
Мов народжена орлиця для сміливого польоту.
...Вистояла в суворій борні, сліз материнських зачерпнув.
Вороги палили крила, очі заливали сльози...
Із століття в століття країні не давали спокою
Війни, пожарища... -Пораду, свободу не зрозумів.
В душах зрадників горить віхолой пекло та ще, з попилом.
Осідають кам*яні склепіння... Зло зайнялось з гніву.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=896817
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.12.2020
Людино! Ти спробуй не наїхати, а поступитися.
Не захопити, не обікрасти когось, а віддати...
Та не сховати і не надкусити, а поділитися.
Не розірвати, а склеїти, тісним вузлом з*єднати.
Не показати кулак, принизити, а подати руку.
Не завдавати болю, не кричати, а вислухати...
Ти спробуй , побачиш, як хором озвуться всі твої друзі.
Ці добрі вчинки зігріють серце твоє гордовите.
Життя сповнено несподіванок, навіть випадковостей.
Так що не роби іншому, -чого не хотів би собі.
Бо все одно вчинки вернуться бумерангом, стануть комом...
Живи, будь мудрішим... Цей світ належить не тільки тобі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=896288
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.11.2020
Людські серця сповнюються священним трепетом зайвим,
Коли переступаємо пороги джерел культури.
Проходимо в урочистому мовчанні їх залами,
Де зберігаються священні реліквії з натури.
Які розповідають про далекі, давні вогнища,
Про перші поселення, про славні подвиги пращурів,
Про давніх гончарів, хліборобів, зброярів, воїнів.
Не воскресить минулий час, як сльози розгублених фраз.
Сама мати-земля розкриває для нас своє лоно.
Показує мечі й рала, луки й стріли, серпи й сокири.
Вже скільки стежок слалося та щось зосталося, зійшло,
Де не по добрій волі - по неволі не тримався мир...
Пригашені подій вогні...В землі заховані віки.
У спіненій хвилі були східно - слов*янські племена.
Багато остиглих слідів та вільні, глибокі думки.
Нам до вподоби пошук. Хіба потрібна клята війна?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=896003
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.11.2020
І скільки ж слів у сучасній рідній українській мові?
Заспокойтесь, та навіть чоло не морщіть задумливо.
На це питання ніхто не відповість. Не думайте-
Ні академік, ні мовознавець, ні вчитель чудовий...
Ніхто! Мова формується протягом сонячних віків,
Бо кожне покоління збагачувало її красу,
Передавало могутній скарб нащадкам із часу в час.
Хіба можливо порахувати всі слова - звуків вплив?...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=895819
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.11.2020
"Хворих" людей породжує хвора й здорова культура.
Чи буде порочна природа людини подолана?
Може, людство вже приречене йти дорогою тупо,
По якій рухалось так протягом історії довго...
Запитаймо себе:"І звідкіля причина хвороби,
Та симптоми зла в духовному організмі істоти".
Не реакція це на інфекцію великих грошей.
Це дефект задатків, здібностей людини. Він поточний...
Простір моралі не зніметься і зі смертю істоти.
Кожній людині все ж доведеться стати перед Судом.
На якому вона звітуватиме Богу стоячи.
Жаром совісті палає покарання... Муки довгі.
Дику ніч розвіє звіт і зжене байдужий смерті жах,
Щоб життя всміхалося чарівно для добрих, чесних дій.
Лиш під променем добра, щоб виступали сльози на очах.
Ніби зорі, звуть слова: "Де правда, там живуть надії".
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=895806
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.11.2020
Зникло уявлення, що правильно, що неправильно.
Перекреслена мораль. Знищення свого народу...
Демократія в країні - шляхом сили різних справ.
Ситуація поклала край на людській свободі.
Тут несправедливість інститутів влади на виду.
Аномалії, проблеми, очевидні помилки...
Елемент довіри в Україні, лиш несе біду.
Починати ми вже повинні з чогось не з під руки...
Батьківщина на межі монетарної бідності.
В колапсі політичний цикл. Пандемія і криза...
Уряд далекий від європейського рівня гідності,
В нас відсутність верховенства права, знов життю ризик.
Наші страждання, утиски і небезпека, війна.
Рабського тління темінь життя совість не збереже.
Справ сповна, щоб наш народ нерозривно поєднати.
Україно... Могуття твоє дихать повинно без меж!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=895411
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.11.2020
Невеличка, тоненька синя книжка - зіткана основа.
На обкладенці написані тверді літери країни.
Поспішаючи гортаю вже сторінки, шепочу мовно...
І в моїй уяві постає наше все життя до нині.
Боягудство, як і брехня головні вороги людини.
Хто керує державою? Де наші обов*язки, права?
Куди не глянь, кожної статті загублені навіть сліди.
Конституція країни - відповадальність, а ні-слова...
Символом праці і доброти істоті вона на завжди.
Вросла правда її в долю світову чесноті людини.
Ниви повиті красою чують це у помиті сльоти...
Непохитність і щедрість є премудрість не тільки хвилини.
Бережно книгу читайте розумну від букви до букви.
Любі поети тримайте в руці твердо правдиве перо.
В цьому Ваша чесність вірності щастю, навіть-гордість буйна.
Ваша рука допоможе у скруті. " Гроза" бере розбіг...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=894621
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.11.2020
Хліб...Не без нього починається кожний наш день.
Калачі, печиво, пироги і паляниця.
Щастя наше - шматок свіжого хліба щоденно.
Святість і пошану потребують наші ниви.
Скибка нашого хліба - праця, наука, мрія.
Суть її дорога і ціни практично нема.
У земній турботі в колоскові зерна зрілі.
Каші і макарони, мабуть смачні не дарма.
Недаремно кажуть:"Наш хліб усьому голова".
Пам*ятай...Відколи світ осяяна завжди честь.
Бо душа землі живе у хлібі, в степу - дива...
Бачиш хвилі. Глянь, яка пшениця. Росте на чесність.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=894244
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.11.2020
Тиша... Схвильовано палає вічний вогонь.
Вітер схлипує в меморіальному парку.
Пам*ятник жертвам бомбардування вагомий.
Голосить протяжний, колючий дзвін в час лампад...
Він звучить, як набат невпинний Хіросіми,
Як тривожне нагадування про минуле...
Це печальний гул, поклик густий, не сіяний.
Повторитись не повинно! Спомин понурий.
Людства проблема - проблема війни і миру.
Пам*ять знає про жахи атомного вибуху
І вона не тьманить, як і любові миті,
Щоб майбутній день не погас і Бога витвір...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=893937
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.11.2020
Час не милував Хіросіму. В пам*яті закарбувався страх.
Скинута на місто уранова бомба "Малюк" - це смерть і жах.
Тут не ясними днинами відмічені залишились сліди.
Глянь - навічно на камені дивно помічена тінь людини...
Вже минуло, по суті пів віку. Тінь є, а плоті немає.
Образ цей не блідне. Це знак скорботи, народ не забуває.
Чи загубила вона тінь свою, як у тій відомій казці?
"Ні, цієї істоти взагалі немає" - нам каже камінь.
Бо згоріла вона від атомного вибуху у час війни.
Плаче дзвоник сумовито під дугою, десь у далині.
Тінь пережила людину - віщає нам вже кожна година.
У тривозі світ - людей з*єднати неможливо воєдино...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=893671
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.11.2020
Істота зневажає чуже життя - це не тільки війна...
Сьогодні впевнено лунають слова: "Вона нам не потрібна!"
Землі дайте миру для щастя й добра. Це її доля рідна.
Планета постійний свідок злочинів шкурних...Все бачить вона.
Багато мільйонів років створювала людину природа.
Цю творчу діяльність справжні люди повинні всі поважати.
Тепер вона ображена на нас...Світ не треба руйнувати.
І відповість за це людина, навіть ще і ненароджена...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=893504
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.10.2020
Наша Вітчизна- це земля нашого дитинства,
Острів наших славних мрій, де сонце сяє пишно,
Де озера перших відкритів і шкільні мости,
Сльози почуттів, перший біль, що думки колише.
Всі шкільні роки - унікальний період душі,
Як єднання в одностайності, дружбі, в любові.
Мають один клопіт і знання небезгрішні..
Дбають за тебе батьки. Лиш вчися, будь готовим...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=893193
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.10.2020
ХлІбом-сіллю із біди ми всіх друзів завжди виручали.
Жили мирно і йшли назустріч щастю сонячного дня.
Все намарне! Заміри з*явились свого безталання...
Ласий, вкрадений шматок - буря злюча, тягне всіх до дна.
...Рік таврований - зими кінець. Онімів скелястий вал...
Край морських прибоїв, окрадений чарівний сонця рай.
Темрява, безодня, багато сліз і мук - часу інтервал.
Та пошарпаний наш стяг - анексування Криму, як крам...
Світ трухлявий. Де інформаційний простір суттєвих змін?
Справа честі... В країні владні люди - бич беззаконня.
Під п*ятою кривди їх війна... Це хвороба не хвилин.
На межі смерті і життя спільне горе. Нам не користь.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=892680
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.10.2020
Всесвіт...Один суттєвий факт - на землі людей роздавить зло.
Смерть бажає білий світ придбати, плине хвиля штормова.
І без голосів людських вінець вона одіне на чоло..
Наче зараз бачу темінь ранку... Чи дойдуть мої слова?
Тут питання виникає: "Як і ким створений Всесвіт наш?
І коли завершиться спалах цього світу існування?"
Вже останній остигає жар природи... Сумні ці знаки.
Срамота Вам, люди, бо чую я Ваших батьків ридання...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=892421
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.10.2020
Спроба погратися в богів перешла на тиранів.
Розшифровка генетичного коду - праця думок.
Скритий страх за майбутнє. В правді лише є порада.
Бо людині зміна генома, наче, сажений крок....
Термінова необхідність прозріння не зникає.
Наслідки непередбачені і це більше ніж гріх.
Нагляд високий над людством. Злу час дозволяє.
Наймогунійший інструмент влади бере розбіг...
А спочатку були високі святі пориванння.
Нас життя вимагає - контроль за вченими світу.
Хоч морально ,духовно, етично,а ні зітханням...
Інтелект людський, нові технології йдуть на зліт.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=892184
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.10.2020
Сьогодні гріх людський подібний до сильної бактерії.
Він теж зазнав мутації, став лютим, дужим, небезпечним.
Чим більш його в людині, тим зухвало поглинає темінь.
Прихований у серці гріх несе біду і біль не перший...
По-різному використовують свободу наші люди.
Відповідальність за вчинений вибір істотою хитка.
Закон, мов весло без човна. Корупція збурена всюди.
Підкралось повзуче коріння... Холодіє в грудях камінь.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=891829
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.10.2020
Хоч мова народу - це історія і почуття,
Це голос життя кожного покоління в країні
І справжня національна цінність земного буття.
Чомусь лунає в нас не гучно це слово: "Людина".
Тож нашим людям потрібні артефакти культури:
Поезія, музика і драматургія, кіно...
Людині це, як кисень для дихання, свободі - курс,
Душі - тепло, яке потрібне вже кожному давно.
Сьогодні в країні не сприяють цьому наше ЗМІ.
До молоді не звичний голод приходить "кисневий".
Нове покоління у смаках своїх не знає мір.
Воно вибирає, що пропонує ефір - недруг...
І легко піддається маніпуляціям різним.
Ефір робить ідолів з них, мабуть, зомбує розум.
А влада і ЗМІ стоять на боці олігархів скрізь.
Ось звідкіля простує розпач, розлад, розділ, розмах...
Життя - найвище призначення, це творча дорога...
Людина загубила себе та збільшилась злоба.
Час вносить свої корективи від мовчання людського.
Розставим критерії... Люде! Не дайся горю, злу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=891598
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.10.2020
Розпечене залізо в горні дихає вогнем
І випускає те яскраве гаряче світло.
Підвищення температури - колір спалахне,
Від темно-червоного і до білого, звісно...
Спостерігається таке ж саме із зірками.
Ці висновки роблять вчені люди - астрономи.
З глибин неба тішать наш зір зірки кольорами.
Вони світяться для нас у красі своїй скромній...
В сузір*ї Тельця сяють зорі кольором синім,
А Бетельгейз випускає лиш колір червоний.
Можливо там... Іскорка життя жива і нині.
Німе зоряне шатро чарує нас тривожно.
В них колір - це температура і хімічний склад.
Здається, в їх пізнанні ми є вищими нараз...
Знайомий світ свій пізнаю, а де суворий лад?
Щоб наш барвистий день на цій планеті, ще не згас.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=891413
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.10.2020
Люди! Наше існування - це не просто гра долі.
Ми, і не історичний випадковий сплеск на Землі.
Ми не бранці і ні жертви на дикому роздолі.
Ми приходимо в цей світ ні за своїм бажанням злі...
І страждання наші безглузді, тому декструктивні.
Ми наділені розумом,щоб вирішувати істину.
Спомин там, де наш розпочинався шлях, а ні тирла...
Пережиті здавна сподівання не здали іспит.
...Буде тріумф справедливості, буде знищене зло.
Люд буде звільнений від усіх кайданів розпусти,
Від страждань і мук, від розкладу, як справ, так і слова.
Бо не каються люди. Порожнеча - кінцевий пункт...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=891253
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.10.2020
Гірко бачити, що сталось і знати, що ще будуть втрати...
Смерть чатує люд, не допомагають і розкішні шати.
Гріш ціна будь-яким словам, коли не видно праці влади.
Скільки біди у державі з вами, лицеміри-зрадники.
Невдоволеність життям породжують ці мінливі долі.
І в людей незаконних підстав під собою є доволі.
Правда непогрішима завжди, коли є народ єдиний.
Кожний тут буде щасливим настільки, як хоче людина.
Війни палають, соціально-зумовлені реакції...
Підкуп, брехня і злочинність - знаряддя красномовства фракцій.
Ми, напевно, всі важкі і суворі, бо душа, як камінь.
І життя, мов сон страшний, скільки горя знається із нами...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=891047
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.10.2020
Бути поетом - це порив думок і любов до мови,
Вчитися говорити письмово - скромний розуму світ...
Стати напівпрозорим, наче промінь - знань основа.
Вірш красу навчає берегти. Він, мов врочистість світла.
З погляду твору, одночасно поет і все, і ні що...
Самостійне мислення - звуків текст, мова, логос, протест.
Де словесний лад творить диво тіні й світла, мудре щось.
Честь поета в слові, яким сікти, пекти... Слова, мов тест!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=890778
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.10.2020
Зовні до величних гір всі хмари купчасті подібні.
Вкриті , мов снігом - красується це природи творіння.
Зовсім сиве, притишене, осіннє, а срібло дрібне.
В літі бабинім свої тривоги і своє прозріння.
З середини - хмари схожі на сірий похмурий туман.
Та якими б не були, це одна і та ж речовина.
Випливе сонце на них дивуватись і це не обман...
Бачим дива, які дарує землі кожна хмарина.
Незалежно від того, це чарівні краплини води.
Ніби уперше вони нас кличуть до радісних звершень.
Наша свідомість - мозку головного продукт від біди.
Відчиняються двері і вікна... Погода, мов верша.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=890694
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.10.2020
Йде неправильне ще застосування свободи долі,
Тягне вона за собою вічні наслідки вогневі.
Нами все уже відчуто, а сльозина очі коле...
Люди мріють про викорінення зла і на планеті,
Та не знають, що вони самі є носіями його.
У причинах зла творіння загрузло людство ще давно.
Задля правди і звитяг великих та слова святого
Більш всього дружба потрібна, а ні - затемнене вікно...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=890596
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.10.2020
Свідчить наше життя - кожний себе вважає нужденним
Та не взгоді з собою буття...Росте егоїзм що день.
І господарем зирнув туди-сюди, ходить вагомо.
То знедолить, то знеславить, то закине якось в гору...
Сила закону природи собі суперечить завжди.
Рід людський існувати може непогано без нужди.
І здається, де ще є такі багатства на планеті.
Україна. Народ дихає брехнею, бачить нелад...
Кожний так гарно говорить про співчуття і прихильність.
При народі навіть пробує в роботі не схибити.
Разом з тим людей плодовито обманює і краде.
Ворожба вузлом тисне. Бідних доля у прірву веде.
Кривде, зраджує людину брехня, збиває з дороги.
В більшості випадків шкодить іншій істоті, природі...
Розійшлись у всіх шляхи прямо то криво і-навпрошки.
Вибори і кроки... За гроші продаються земляки!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=890304
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.10.2020
Подібно до птахів і тварин люд відчуває страх,
Як наче механізм корисний та непривітний він...
Для захисту від небезпеки, як необхідний шлях.
Отак - в організмі виробляється адреналін.
Він змушує людей противостояти небезпеці.
Стинає груди, душу змусить утікати в п*яти...,
Лякається людина, як та риба і не вперше.
Під зорями і місяцем в напрузі її втрати.
Сам страх - емоція холодна і ближча до болю,
Яка є випробуванням характеру істоти.
І може шкодить день і ніч до ранку голубого
Чи захистити справу добру. Боягузтво стогне...
Тому плине реакція на страх - це наша мужність.
Сміливість - моральна чеснота вищої святині
І має славу гордовиту, сльози, зрілі муки.
Поразки, перемоги... Гасне людяне в людині!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=889991
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.09.2020
Володар свого здоров*я-людина. І це не белькіт.
Бо "люди не помирають,а самі вбивають себе".
На вітер не пускав ці слова і філософ Сенека.
Спадковість і довкілля, і спосіб життя - наші нетрі...
Саме по собі не існує стан здоров*я людини
І не буває постійним та не змінним, як сльозина.
Воно ни ким не дається на Ваше єдине життя.
Вітчизни полум*ям святим не стане ще довго буття.
Нормальний процес життядіяльності тривожно чахлий.
Здоров*я потребує турботи не протягом часу.
В мені цей вогник з давньої пори "вітрами" душу рве.
І рівень розвитку медичної послуги лиш вереск...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=889896
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.09.2020
Чомусь якийсь Осел, в ім*я, якоїсь "вищої мети"
Прирік народ, країну всю і на вбогість, муки, злидні.
Знедоленість, економічний крах - вітання сліпоти.
Тяжкі думки про добру працю - це спільне наше лихо.
На все, на все недобре ллються сльози горя у людей,
Життя яких не стало ще світлим, кращим і щасливим.
Які шукали святковість миру і радість для дітей.
У наслідок принижень зло в людині забрало сили.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=889560
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.09.2020
Людська сліпота...Людям рятуватися треба.
І рятуватися треба від самого себе...
Історія наша - великий третейський суддя.
Час виніс свій вирок всім законам життя.
Кінець усім соціально-політичним вершинам.
Наш уряд загруз у злочинах проти людини!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=889197
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.09.2020
Часова дистанція не змінить те, що станеться колись.
Сонце - джерело світла і тепла, слідів життя умови.
Ми залежимо від нього. Це ядро енергії, мов схов...
Свідчить нам наука - вибухне воно злобою полите.
І в один останній день життя все живе піде в минуле.
Перестане існувати наша добра матінка Земля.
Що належило людині зникне все майно в непотріб, лячно.
Серце вражене, істота кожна межу свою забула...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=889125
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.09.2020
Ми, українці, є спадкоємці мудрої нації!
Чи, може, байдужий та зневірений запроданців рій?
Безсилого бити, принизити бідного... Не наклеп.
Відсутня культура, совісті крах , дух одурених мрій...
Лиш там нація здорова, де патріотизм не хворий.
Живе ворог серед нас, який народу топче долю.
Корупція і економічна нестабільність, норми,
Фінансові кризи, злочинності ріст - міст у неволю...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=887459
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.08.2020
Осінь поспішає свято свого народження справляти.
Ніжно свіжість обвіяла груди, а потім - і обняла.
Сонце згубивши в повітрі жару, наче йде спочивати.
Осінь, ніби додому, вернулась та звикло влагу дала.
Дощ ударив, що є сили - похилилася суха трава.
"Де ти в світі пропадав?" Не розчувши, далі він подибав.
Рвійно прошумів шальний... Лякав вогнем, грім гримів на славу.
Гомонів здивовано комиш під натиском краплин води.
У дорогу осяяна блакить сумним пташиним співом.
По країні всій пролинув він і віддалив себе від нас.
Звідки ця планида? Клином в*ється тонка срібна нить птахів.
Кличуть хмари, небо їх. Шукають всі тепло, нових прикрас.
Скоро снігу благатимуть сосни зелені, голі вільшини.
Кожній вершині буде місяць приміряти срібний вінець.
Гусне день... Дошумовує гай у найбарвистіші днині.
Осінь люба красою і тим, що ця мить життя не кінець...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=887310
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.08.2020
На небі сяє багато ясних і світлих зірок.
У кожної людини своя, як не даремний крок...
З далеких далей відкликається нам синє небо.
В диханні спалахають зірки і зовуть до себе.
Краса на диво вночі. Нас розлучає час і мла.
Зірок сяє стільки, скільки людей живе на Землі.
Народжується дитя - засвічується нова зоря,
А помирає людина - гасне, "падає в моря".
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=887082
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.08.2020
Бідний край там, де серце з щедрістю ще не в лад...
Жменя рідної землі боронить солдата.
Навіть буремно розгортає книгу слави,
Де страждання його береже кожна дата.
З давнини збереглося багато повір*їв.
Свідчать міфічні історії, навіть казки
І легенди про велич нашого світу...
Стогне Земля, палає планета, топче кат.
Мати-земля. Тобою кляли і клялися.
Це була клятва найвірніша, гордовита.
Нею знедолить, знеславить, принизить могли.
Клятва - сила кипіння подиху щомиті.
...Темінь ночі, землею найстрашніший прокльон.
Плач жіночий, розпач слова і дійсність справи.
День по дню затужить, охолоне піт долонь...
Серце - кріпак і пан, володар і управа!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=886979
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.08.2020
Питання задаєш і чуєш у відповідь образу.
Лиш губи розтулить, що слово, то культуру "підніма".
Він пан, господар. Геть недарма високий чин займає.
Цей дар, скажімо: "Найвища повна вільність, як зараза."
Живуть собі такі, як хочуть, хоч знань у них замало.
Верховна Рада. Галас... Тут всюди точать теревені.
Гуде висока стеля. Скандали, бійки, мовить "геній"...
Суспільний дім, люди інші. Країни долі тут нема.
І наче кожен із них захисник державного блага,
Повинен відстоювати наші права - спільні, людські.
Для чого ми їм дали вільні крила і гострі штики?
Народ повний докору, пожадливі - злочинцям баласт.
Усі вони занадто добряче дбають про власний рот.
Навчились ловкачі між трудяг-людей нечесно жити.
Обранці вдовольняють втіхи і збещені, і ситі.
За що така їм плата, коли наш втрачаємо народ!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=886753
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.08.2020
Хворобу країни відчував я відразу.
Всі смерті приймаю за кровну образу.
Шлю Україні лиш побажання прегарні.
У чари зануривши всі насилля марні.
Бо люди загубили, забули смак правди,
Яка світлочола, величава до справи.
Державу не дасть розірвати, знищить горе.
І Конституція наша вірте, ще гожа.
Нам досить жити у жорстокому цейтноті
І працювати до ста років на роботі.
Лиш шахраї приховані резерви мають.
І добре пенсії, зарплати в них зростають.
В себе повір, в добро. Відкрий нарешті очі...
Це не пусте, повір - засяють дні і ночі.
Та ось прийшов фінал, де знешкодим кримінал,
Покращим і моральний стан, знищемо накал...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=886365
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.08.2020
Ой, люди, Ви сміховиськом зробилися в Україні.
Покиньте олігархів, не потрібно Вам водиться з ними.
Ой, мовчання Ваше стане вже могилою країни.
Гонгадзе, Скрябін, Шеремет геть не шукали домовини...
Небесна сотня, одеські смерті - підтверження фактичне.
Крім вогнища, що немає винних? Задумайся людина!
До правди нахилися. У зла приховане обличчя.
Лиш у повітрі чистім засяє та радісна година.
Невже у Вас припало серце байдужістю і гниллю,
Не бачите своїх усіх бідот людських на Батьківщині.
Вшануйте долю покоління в суспільному зусиллі.
Таке життя несе непереможну стать героям нині.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=886327
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.08.2020
Давайте на деякі речі дивитися прямо.
Кого і що чекає в майбутньому не будем гадать.
Бездарні люди у владі і вже, мабуть, незрячі.
Ось зріє знане питання: "За що нашим душам страждать?"
Людська біда таким іде з рук на руки, з баришем.
З своїх палат вони не бачать , не чують плач народу.
Лише б*ють себе в груди ці лжепатріоти-шельми.
В країні повсяклюдно йде грабіж нахабно і "сходу".
Злочинність і шахрайство з демократією в змові.
Гадюча зграя тут завелась на утіху горю, злу,
Щоб в небі смеркла вся безплямна лазур волошкова,
Щоб не згасла сирітська і материнська сльоза розлук...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=885944
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.08.2020
Наші багатства безкрайні - поля, луги і сади,
Могутні ріки і гори та дари щедрої вроди.
Шануймо. Те втрачене - відродим. ...Не буде диво.
Люби добро і не рий комусь могилу. Досить шкоди...
Простори країни - отча земля і райський наш край.
Вітчизна - постать жіноча, свята, провісниця долі.
Скарби і багатства свої, людино, не продавай!
Це спадщина "вдячних" рідних потомків. Не сльози голі.
Народе мій! Не дайся горю і біді, не гасни!
Колись казали батько й мати: " Де правда, там і щастя."
Ой люде! Вгомони жадобу, бо попадеш на гак
Затягне арканом правди гнів і лишися "масті".
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=885913
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.08.2020
Ми знаємо все про хімічні процеси в тілі людини,
Але слабо вміємо запобігти фізичним хворобам.
І зовсім не знаємо, звідкіля у нас хижість тварини,
Чому люди не можуть жити в світі одним щедрим родом.
Не знаємо, чому відчуваєм ненависть, завість душить,
Чому страждаємо від почуття тривоги і провини,
Чому знищують люди одне одного, стали байдужі...
Живучи в зловісній тіні, руйнується знову країна!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=885644
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.08.2020
Батьківський садок, батьківські руки.
Радує око ніжністю рута.
Слух чарують пташині сонати.
В пам*яті років і подій натиск.
Сад навіває згадки весілля.
Обізвалось мов шелестом гілля.
Обізвалось мереживом тіней -
Днів суєтних, сердець палахтіння.
Ти, як пташка летіла до мене.
Чашу щастя ми пили до денця.
Доля мрію перетворила в яв.
Я твоїм коханим єдиним став.
Травень - рідний та лагідний місяць.
Молодість пливе у райське місце.
...Добрий дім і в земній турботі сад.
Дідуган-горіх нам завжди радий.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=885486
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.08.2020
Соняшник - дивна врода. В ньому барви палають.
Сонечко манить його теплом привітних кларнетів.
Небо вабить до себе ніжною ласкою.
Свідчить природа і не тільки словами поетів.
Соняшник - красень городів, степових ланів.
Все повітря просякнуто жовтим їхнім полум*ям.
Куля висить на стеблинах, вогонь з пелюстків.
Жар-рослина, що хвилини у день змінює погляд.
Соняшники горять на подвір*ях, на полях.
Вже вони повисходили до самої дороги.
Добре ростуть на вільному місці. Мужній шлях.
Їм води ковток, світла, тепла. ...Життя без тривоги.
Тішить зір краса. Квітуче стає на душі.
Світла врочистість, святковість сонця - сила рослини.
Радість підносить, схиляє голову в тиші.
Спалах жари очікуваний гість навіть і нині...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=885303
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.08.2020
Неприємно бачити, який у злочинців достаток дома
І не помічати, як знесилюється могутність держави.
Що це за людина-потвора? Яка нам ще здавна знайома...
Яку матері і батьки ростили в силі правди і слави.
Та тепер піднялась у вишину і занесла пута-чвари.
Свій народ кривде жорстоко і руйнує свою Батьківщину.
І чого від таких чекати? Рабський дух - не наша примара.
Зрада люд знову лякає. ...Українці - єдина родина?
Прийде той день і час, коли в країні підлість стане минулим.
Не забудемо хижих і злих , усіх владних людців країни.
Тих, які носять сьогодні золоті галуни і руйнують
Святість, науку, освіту. Зло виростає - чия провина?.
Україні навіщо безграмотні діти, кривду чинити,
Нелад на нашій землі, за яку лягали батьки кістками?
Шахраї, вгомоніться люд грабувати, розладдя робити.
Досі втішатись, радіти, вважати людей бидлом, рабами.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=884733
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.08.2020
Живіть, українці, на землі, настроївши душу,
Своє серце і розум на хвилю пізнання буття,
Бо зріє право людське. Настала година слушна...
Нам усміхнеться мачуха - доля, а щастю - життя.
Масштабами країни мислити - наша потреба.
Потрібна впевненість люду, що краще стане життя,
Що буде воно цікавіше, не тільки для себе.
Потрібне нам усім зростання власного почуття.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=884390
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.07.2020
Тривожний рух у великій лабораторії неба.
Процес відбувається наростання дихання грози.
Бешкетниця у полон захопила полум*я рясне.
Зловісною синявою палахкотять висот низи.
Гроза над великим містом темні хмари гуртувала.
Підсвічувала блискавка церкви, вулиці, квартали.
Ставало боязно людям, що аж душа завмирала.
Негода, розбередивши себе, бурчанням лякала.
В глибинах будувалася, стугоніла гнівна сила.
Заметушилися розгублені птахи у повітрі.
Знов прокотилось ліниво страшне гримотіння з тилу.
Яскраві блискавки рвали чорні запони без вітру.
Освітлювались сумні та затихлі сиві хмарини.
Тривожно гриміло все ближче, спішила зріла злива.
Упали на землю перші холодні, дрібні краплини.
А потім залопотіло - полився дощ без упину.
Могутньо ударив, що є сили - похилилась трава.
І щедро сіяли хмари. Тихо воду пила земля.
В дощу чудодійна сила справжня і незгасна, жива.
Купаються сади, зеленіє ліс, радіють поля...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=883900
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.07.2020
Стоїть персик задумливий, печальний.
Йому час знов іде вбрання скидати.
Жовтіє з суму лист - провідник часу.
Крилатий крок важка в природі дата...
Скрізь листя шепчеться у всіх на виду.
Здається, прощається лист з листками:
"Я згасну в турботі земній, пропаду..."
Летить у даль, розлучившись з братами.
Йому не хочеться на вічний спокій
І тліти серед собратів померлих.
Кружляє, підноситься, мов на сповідь
Та хиляться до землі його перси.
...Танцює смерті танець у повітрі.
Ось сили залишають, -затихає.
На землю тихо падає на віки...
В природі рух ніколи не вщухає.
Всьому на Землі є межа і строки.
Було, одвіку так і буде завжди.
Вогнем думок висот сягають кроки.
Життя суєтних днів - зріє загадка...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=883544
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.07.2020
Соціальна справедливість - міф чи реальність?
Може, наївне прагнення нашого світу?
Відповіді сутність ясних днів не начало...
Тільки сходи честі і совісті щастя цвіт.
Українці знедолені і принижені...
Стратегічні об*єкти України продані.
З плямами зради народу віє знищення.
Знищення нації - це всі злочинні кроки.
Чесні люди в нещасті, забуті в державі.
Влада працює на себе. Знов гріють руки
Ці гнобителі природних усіх наших прав.
...Їхні програми осудять діти і внуки.
Виродилася наша еліта незнана.
Неучам ми нашу Батьківщину віддали.
Став бізнес гральний осередком криміналу.
П*янство, розбещеність, наркотики - замало?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=883485
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.07.2020
Світанкові зорі чарують міцніше,
А серце стукоче жвавіше, скоріше.
Не гасне, палає, горить щастям людським,
А час підганяє, хоч стає запальним...
Кохання завжди, неначе свято душі.
Наповнене ласкою, теплом у тиші.
Приємно кохати і бути коханим,
Живеш - не старієш, коли сам собі пан...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=882685
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.07.2020
Сьогодні живе в дисгармонійному світі людина,
Яка сама постійно руйнує всі духовні здобутки.
Тому приречена вона на муки в буйному плині.
Моральні приписи втратили сили від букви до букви.
Бажання жити не всім талант відкритий, дан від Бога.
Як реагує людство? Чи шукає зернини досвіду?
...Потужня " праця"ворожої душі - гибла дорога.
Тому зникли: добро, людяність, гуманність, мудрість і досвіт.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=882581
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.07.2020
Моральні орієнтири втратила людина.
Не розрізняє вона де добро і де зло.
Не має більш святих крітерій. Суспільство гине.
Знов не працюють закони і влади "стебло".
Стандарти життя викликають думку на зміни.
І факти цього це аргументи вагомі.
Тому нам варто дивитись на долю країни.
Обізнаність свідчить і про зрілість та гомін...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=882443
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.07.2020
Звучить голос поета сполохом над землею.
Щасливе життя без втрат приємлю, як належне.
Що б істина завжди в душі народу горіла.
Зову живих без клятв безгрішне творити діло.
Що б кожне слово впивалось злочинцям у груди.
Що б правду почули, не задихаючись, люди.
Цю думку на волю пускаю. Іде час громад...
Набрид вже обстріл ворожнечі людської і зрад!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=882297
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.07.2020
Летить павутиння у далі.
Стоять, мов голі сухі деревця
Беззахистно чекаючи жалю.
Сушить губи неправда ченця.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=882192
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.07.2020
Українські масиви ще неозорі.
Їм не легко стає - відсутні згустки тепла,
Бо у кожній кровині незнане горе.
Бачу тут зло скрізь холодне мереживо скла.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=882180
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.07.2020
Завжди літом він пахне сонцем і небом.
В*яне зірвавший та аромат не втрачає.
Зеленіє судьбою ,лікує нелад.
Астму, гастріт і різні хвороби лякає.
Лихо людське - темний кадрик круговерті.
Не схиляється лиш ця рослина від вітру.
Царство чабрецю не знає силу смерті.
Ти не думай, що правда посохне у світі!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=882178
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.07.2020
Ми згадали про рідні околиці,
Про добро і про минуле своє.
Вуркотіли, як наче ті горлиці...
Радість сповила, заснуть не дає.
Наше щастя таємниця юнацька.
Знати її нам можливо лиш двом.
Жар душі, торжествує серця струна.
Трель кохання чути знов за вікном.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=881692
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.07.2020
Мовлення - хід міркування мовця, борця.
Різні твори лиш точка зору творця,
Інтелект, темперамент і мудрі знання,
Де відтворюється вербальність щодня.
Слово художнє не красить безліч думок,
Ряд уявлень, питань і ряд помилок.
Все емоційно впливає на читача.
Вухо мимоволі його поміча.
Не погляне в далеч з-під руки земляка
І кульгава рима, кустарність рядка.
Смак гарних слів не покращить, мабуть, всього.
Люд, відчуй дійсність існування всього.
Наша мова, суржик і сленг - пишемо так.
Вчись поважати себе, ти ж не будяк.
Вчись поважати і свою Батьківщину.
Вже куди ти мандруєш? Слав Вітчизну...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=881370
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.07.2020
На диво вродлива зросла вже верба.
На диво розквітла закохано в світ.
Знов віти хилила, та це не журба.
Завжди серед поля одна стоїть вік.
Вже зеленіє невтримно голова
Тож довго плакуча падала верба.
Безсильна, але була, мабуть, жива.
Схилялась з тріском. Злому вітру - ганьба.
Розгульно стиснув - біль страшенний завдав.
Побив її грім і зламав буревій.
У слід падіння сильний стогін звучав.
Щось обірвалось на опорі живій...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=880957
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.06.2020
На все, що кличе, закликає
І за собою вабить йти у світ
Частіше слуху не хватає,
Душі не достає воєнних літ.
Не випадкове добре слово,
Немов роки давні викликає.
Згорає пам*ять, лиш розмови...
Як щит, нас ще твердь земна тримає.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=880864
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.06.2020
Час. Невже ти, як вічний тягар,
То ж не буде гріхам забуття.
Кожна хвиля - страшенні чвари.
Горе стинає наше життя.
Божа істота - вічність сама,
Відгримілих часів, як суддя.
Світ без тебе... Такого нема.
Серце в грудях - іржава руда.
Що чудово, а що огидно?
Розбере, не шкодуючи сил
Тільки час. Цей простір ще гідний,
Він - володар усіх білих крил.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=880749
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.06.2020
У галасливому житті і у поспішному -
Я ні в гірку, ні в мирну щасливу годину
Широку свою тіньолюбну душу людини
Не виставляв на показ. Не зникає підступ...
Не оголяв я її безсоромно донині.
Тепер в туманний час майбутнього початку...
Не спи...Ми коли його розсіємо, нащадку?
Не спи над безладдю гіркою в Україні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=880593
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.06.2020
У згадках - спотворна вуаль,
Худа тінь невтішної дами.
Скрізь млу років дивлюся в даль,
Коли назустріч ішла біда.
Її погляд, мов горя струм.
В очах ці приховані муки.
Ти ходиш у мареві дум.
Слабіють до праці і руки.
Мене біда вела в оман.
Біда - самотності задуха.
Біда ставала, як паркан.
Біда мене зробила дужим...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=880496
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.06.2020
Світоносного літа надійшла вже пора,
Тільки швидко листи спадають з календаря.
І січуть знов дощі на зелені гектари.
Не згаса гріє сонце з-під чорної хмари.
Лагідне й гоже світило міцніше води.
Благотворна земля...Твоє чую дихання.
Не боюся втрат. Все приємлю, як належне.
Щастя і радість оглядаю обережно...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=880344
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.06.2020
Не прагни бути видатним - тебе здолає суєта.
Не прагни бути самобутнім - відвернеться простота.
Не прагни бути досконалим в байдужому безмір*ї.
Не прагни бути і сучасним, де кублиться зневір*я.
Сьогодні день не добрих дій. Він беззахисно відкритий.
"Його не затулить лукаво тінню" - сказав так критик.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=880075
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.06.2020
Чому собі ніяк не дам я ради?
Життя у тьмі...Наш люд дивиться в пітьму,
Схиляє розум свій над суттю справи.
Передає з уст в уста про силу мук.
Розкритий світ, безмірний, наче вічний
І підступає суть до нього жахом.
Бо кроками відзначається наш вік.
Лягає спомином на плечі жалість.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=879980
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.06.2020
Поезія - це сенс емоцій слова.
Вона навчає нас красу берегти.
Збагни премудру рідну знану мову
Та стався ти до життя без німоти.
Найкраще стався і до свого слова.
Позбався злого, сірого, простого.
Буває нас стискає знань окова.
У вічність не одна лиш путь готова...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=879905
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.06.2020
Буває і геніїв не розуміють за життя.
Надія одна - з часом, мабуть, належно оцінять.
Велика втіха правда - не забуте ще почуття.
У світі впевненість і вагомість не долі цівка.
Можливо у тебе виходить не гірше за інших.
Хоч лаврів не маєш, та ти - не продажна людина.
Скрізь виросли, немовби грибки ці лаврові вінки.
Гойдає людей слава й гроші, мов та хуртовина.
Творець повинен шанувати себе не на стільки...
Самодоволеність, пихатість і вибір не гожий.
Вірш... Проступають мовно словесні "співи" і тільки.
Відсутність смислу - не власна уява, хоч зміст голий.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=879649
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.06.2020
Зачаровуюся і дихаю блакиттю
Та милуюся красою... Душу сповило.
Розмовляє гай... Шепче змовно верховіття
І здавалося мені, наче небо попливло.
На душі безсилля плодить та біль помітив...
Скільки вроди, " ласки" в червні літа я знайшов.
Враження калічать роки, а люди - квіти.
Круговерть життя. Влади - невдячні розмови.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=879447
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.06.2020
Не зупиняється людина на досягнутому,
Тому увесь час зріло прагне до вдосконалення,
Поріднюється з красою та торкається сяйва
І жити вчиться не стардатним словом на полі знань.
У кого величезний мовний запас, легкі крила.
Велике вміння людей - потрібне вибрати слово.
Тому шумлять про досвід життя поета вітрила
І л*ються здобутки, де логіка тексту готова.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=879288
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.06.2020
Хто такі ми у Всесвіті: сущі чи вже колишні,
Що не можемо зігріти свій край любов*ю, теплом.
Бережіть своє ім*я та імена своїх близьких
Від лакейських всіх інформацій за ворожим зразком.
Треба пізнати самого себе, мораль - головне.
Егоїзм, байдужість, холодність - не сутність людини.
Неуки владні знов душать суспільство наше рясне
І до благ громадських вони, як та - хижа пташина...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=879124
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.06.2020
Політики очима, мов "цвітуть"до людей
І черстві серця спокушає зло і брехня.
Скупа в них душа і руки скупі день у день.
У них жага до крові, для них гроші - рідня.
Їхні обіцянки стають, як ті вже мозолі.
Донині багато слідів - злочини цебто.
Не сплять у мовчанні людей загиблих долі.
...Брехливі - оновлюють своє завжди лице.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=878273
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.06.2020
Талановитість, мудрість, краса - сила слави.
Історія свідчить про реалії життя,
Які тепер втрачають свою велич, лаври.
Із року в рік, із краю в край кривдить забуття.
...Османської імперії воїнів набіг.
Захоплена у полон священика донька.
Рогатін впав до турецьких притомлених ніг.
Гуркоче простір в козацькі часи недолі.
Прощай, рідна земле. Життя веде в неволю.
Згадаємо дні бранки Насті Лісовської -
Життя - тернового вінця і серця болю,
Труди і матріархати, пісні і совість.
Красою визначалась у спогаді вона.
Світилася розумом, музичним талантом...
Порив висот - підкорилась мова не одна.
Арабська влила в долю світову сил, змагань.
Ось, пятнадцатирічне білолице дівча.
Її краси, мабуть, ще і не бачив Едем.
В обіймах султана - дурман, жага і чари.
Зростають пориви - є щасливі в гаремі.
Минає рік - стає дружиною султана
В політиці її думи поривань святі.
Вона сорок років впливала на весь табір.
В османській імперії тож послабшав батіг.
Ця жінка на Землі удостоєна честі.
...Тому стоїть - усипальниця многогранна.
З рахунку, часе не скидай та знайди четьї...
Бо Роксолана - рідне, святе існування.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=878056
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.05.2020
Щось сучасна людина, мабуть, здрібніла
І чомусь морально розвинута слабо.
Наче ерудована, зрідка хворіла.
То ж бракує надійної долі слава.
В неуцтві рада, в неуцтві наш і народ.
Тільки злочинець тут стає найбагатшим,
І на запах влади лізе нечисть зброду.
Розбрат у державі, "живуть" лиш пихаті...
Наші люди, лиш згадують честь і працю.
Гомонять за зраду, знов мріють про гроші.
...Скуповаті виглядають із палацу,
Дні похмурі - із життєвої пороші.
Шахраї гріють руки, мають декілька лиць.
Досить керувати: Бадону, Соросу -
Вибір один, щоб народу не впасти ниць,
А країні цвісти, не маючи сором...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=877622
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.05.2020
Вирвав камінь із холодної скелі.
Стиснувши волю, обламаєш кути,
Створиш всі контури тіла в шинелі.
...Світло, молитви, металеві дроти.
Не спинити залізну волю різця.
Зосередженість, граніт і почуття.
Скульпторські руки знають мужність бійця.
Твориться диво - обеліск для життя.
Ось стоїть мовчазний, безсмертний солдат.
Він піднявся чолом у зоряну синь.
Слава зросла і про тата, про брата.
Миру володар для усіх поколінь!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=877273
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.05.2020
Величава, активніша людина в праці.
Якщо їй дати волю для часу захоплень,
То життя духовне більш заохочуване.
Наше корисне буття - повнота практики.
Вимагати до себе поваги - природно.
Мати власну точку зору - є необхідність.
Власне все це. Але головне - сама гідність.
Час не зупинити, хоч змінює погоду!
Чим охочіше ти його сам витрачаєш,
Тим гостріше відчуваєш нестачу потім.
Ниті життя, не мають всіх надій поступу -
Дні в труді, в скорботі - ночі. Чуже начало...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=876585
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.05.2020
За зраду, за хабар, коли вже буде суд над владними людьми?
Як далі жити - не однаково мені, бо наш шлях миршавий...
Не діє правда. Посміємось над собою, поки час не згас.
Народ бажають, в який раз, пошити в дурні. Істина - гасло.
На нашій землі ніхто не повинен бути забутим, зайвим.
Кому із нас все одно, яким буде небо в країні завтра?
Лягають спомином на плечі веселий сміх і дитячий спів.
Не затуманити захмарене життя, де пінява морів...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=876318
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.05.2020
Серце мріє, каже:"Втішайся, люби".
Сплять незабутні наших предків хрести.
Мислю, оглядаюся - ми як раби.
Вітер не чує. Земля шепче: "Прости".
Скільки у світі зірок і блакиті?
Стільки горя і пекельної туги.
Скільки людей помирають шомиті?
Стільки слідів протертої наруги.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=876241
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.05.2020
Безцільні роки у славі, мабуть, стільки в ганьбі...
Людина Батьківщину не вибирає собі,
Не вибирає і матір - порадницю в судьбі,
Що наставляла:" Увесь світ щиро завжди люби".
Дари безцінні ми одержуєм з життям разом:
Вітчизну, материнську ласку і рідну мову.
Надходить час найглибшій думі. Не перший раунд...
У цій піднесеній блакиті земля - основа.
Несе істоту крізь роки до отчої землі,
До того куточка, де вперше побачила світ,
Де все їй знайоме, звичне і рідне, як літо.
Ось зустріч, нестримані сльози, надій буйноцвіт...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=875633
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.05.2020
Просто і дійсно - біда приходить не звідти
Звідкіля очікуєш її кроки завжди.
Самовладна причуда - судьба, зоряний світ.
Чуються ритми життя, поривання біди.
Ні знання, ні обережність, ні радість душі
Не врятують людину від зустрічі з нею.
Більш очікувана вона, тим більше грішить
І перемогти стає важче... Давить нелад.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=875047
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.05.2020
Важка демографічна картина в обкраденій Україні.
Громадськість б*є вже на сполох, щомиті піднімаються хвилі.
Психічні, онкологічні хвороби більше зростають нині.
Кричить немовлятко... В аптеці немає цілющого зілля.
Нервові стискання. Панує пневмонія і туберкульоз.
Нестримані сльози. Медицина безсила. Де всі умови?
Гіпертонія, інфаркт і інсульт та діабет...! Це не прогноз!
У мовчазності наша злочинність живе. Це, - сказано мовно.
Нам поважати треба працю розумну та призначення знань.
Час підганяє: жвавіше, скоріше. ...Люд, врятуй рідний свій край.
Здаля, крізь тінь густу світиться: совість і честь, верховенство звань.
Сьогодні в Україні тішить долю людини, мабуть - онлайн.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=874712
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.05.2020
Кипить піною байдужості світ. Брехунів дзвенить злослів*є.
Не дайся горю, не гасни, будь мудрим люд. Вже час підганяє.
Зваж свій кожен день на вітрах у рідному своєму подвір*ї.
Ми всі мов поле без сонця. Зрадженість, продажність не зникає.
Земля. Ростуть квіти і дерева, могили і мрії людські...
Стоять верби з опущеним гіллям, мов чують горе країни.
Шумлять про топтану долю і сьогоднішні дні неспокійні,
Шумлять і про не знайдене щастя у непоказній годині.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=874619
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.05.2020
На нас блакитними очима дивиться прийдешняя весна.
Вона ніжно-молода , усміхається чисто і святково.
Цвітіння в природі. Білий квіт у тріумфі. Пора голосна,
В ній радість, осріблена сміхом і тихі, як поле, розмови
І свіжості таємниця збудлива у чутному диханні,
А шовковисте, лагідне повітря, як поцілунок вітру.
Земля випромінює присуд долі, а наше життя - плоди.
Все, ніби казку, приємлю. Хтось чекає, кличе чи шле привіт...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=874429
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.05.2020
Вітаю тебе найповніша тиха річка країни.
Дунай! Ти пам*ятаєш мужніх предків славні походи:
Чумацькі, бурлацькі і давні козацькі. Час не згоди.
Ці муки й болі, солдатські могили, війни родини.
Колись про тебе складали поети пісні невгасні,
Які і сьогодні лунають. Через століття пройшли.
Вони до неба сягають. Чуйні слова та вродливі.
У них єдність кровна звучить. Сльози нестримні тут вчасні.
Нікому не випити твої повені наш Дунаю.
Пливеш пробиваючи гори. Не даєшся ти горю.
Несеш безсонні, блакитні води до Чорного моря.
...Струмить прорізаючи долини лиш течія одна.
У хвилях правдиво інколи сивина прблисне,
А рум*янцю іскорка жива - купається в повазі,
Де колір воронованої криці - щирість вікова.
Іскрин життя не змиє, не розтисне Дунай тужливий.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=874107
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.04.2020
Немає сенсу закривати очі на останній факт.
У кожного з нас є примхи свої і навіть дивацтва,
Приховані муки, коли погляд і подих мов важель.
Від букви до букви люди лукавлять про фейк і теракт.
На це свою руку наклав "вселенський" шкідник - капітал.
Хвороба автономію має на опорі живій
І сили захисні має людина - згортання крові,
Імунна система - плоті щит та здоров*ю - " номінал".
Який розпізнає й видаляє сторонній елемент,
Обмежує деструктивний вплив його, знищує злобу
Та передбачає і попереджує про хворобу
І забезпечує видужання... Зникає інцидент.
Все незабутньо никне, що кров*ю підтекло в народі.
Тремтить капіталізм та безсердечності готує "фарш" -
Вакцину з чипом. Самовдоволеність, впевненість їх фарс.
...Замало з нас зробити гуманоїдів та роботів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=873722
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 27.04.2020
Перетворилося у пекло життя на українських просторах,
Та сонце в диму світить на землю полянську, засіяну горем,
Де марево згарищ, палахкотіння заграви, у маках трава.
Підступний чобіт фашиста навічно залишив слід свій кровавий.
Минули десятиліття гіркої долі в лихолітті війни.
Хіба можна забути тих, хто поліг у боях, згорів у вогні.
Немає цілого міста й села, нема такого поля, гаю,
Де б не пролилася кров солдата - захисника рідного краю.
У наших серцях пам*ять не згасне про тих, хто віддав хвилі життя.
Врятуймо наш рідний край зниклих могил... Війні не дамо вороття,
Бо скрут і туга ножами проймає наше бідне кожне дитя
І пережиті давно сподівання втрачають свої почуття.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=873519
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 26.04.2020
Постривай, солдате! Зупинись, нехай спочинуть ноги.
Хоч не бачив ти своїх дітей, пройшов усі дороги.
Розкажи, не сердься про війну і мужній дух народу
І про час тривог початку, про гарант безсмертя роду...
До Берліна він дійшов, знищив геть фашистську вражу кров.
Повернувся переможцем, забилось мрійно серце знов.
У духовному двобої той шлях призначено пройти.
Вищий дар людської долі - у собі людяність знайти.
Йшов по вулиці солдат, його родина вже чекала.
Шерех під ногами і тільки травиченька мовчала...
Скільки літ прожив боєць на світі, не узнає й мати.
Втомлений, зазнавши біль і горе, поспішав до хати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=873117
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 23.04.2020
Хочеться, щоб зникла реальність кожної війни.
Наче б не існувала вона на нашій Землі.
Навіть не віриться, що ми у полоні вини
Перед тими, хто жив і йшов на смерть, в бою поліг...
Вже давно відгриміла та Вітчизняна війна.
Змінюються покоління солдатів країни.
Кров жива пролита за перемогу...Знов весна
Неспокійна, бо на Землі бентежно й понині.
І при думці, що зло коїть не вперше людина,
Коїть споконвіку не раз, стискається серце,
Каламутиться розум, плаче кров*ю калина.
Спокій зневаживши, страх ворог незримий несе.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=872783
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 20.04.2020
Світ слів і мови від народження оточує всіх нас.
Обпікає долю нашу життям суворим без прикрас.
Чуєш дзвін у злитках втілених думок горнеться в пісок?
До цієї теми з року в рік влада не зробила крок...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=872680
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 19.04.2020
Зріє злиденність в душі, хто не знає рідної мови.
Щирість роздолля її, мелодії звуків готових
Слово створює майстерно красу та чарує мозок.
Мова - дивний витвір людини і виховання модус.
Слово - найшвидше і найтонше доторкання до серця.
Сяє живою водою, чашою горя до денця
І стає гострим ножем, металом у горні і пером.
Слово у тяжку годину повертає віру в добро.
Проявляє у кожній людині гординю, свій голос
І гнітить нерозуміле і зле, та діє на когось...
Необдумане, нетактовне приносять біль і біду.
Словом можно вбити, оживити. І це все на виду.
Ще посіяти тривогу, безнадію , з таврами світ.
І розсіяти сумнів, одухотворити "Заповіт".
Поетична грань живе у слові, втілена в природу
І вона немислима без неї, як дитя без роду.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=872675
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 19.04.2020
Шпак - вісник пори року - весни, погоди і суєти.
Птаха знають усі. Та хочу про нього розповісти.
З ним пов*язано вже багато прикмет і навіть легенд.
Наші сади розцвітають і злилися ноти пісень.
Ці пернаті по-сусідству з людьми жити прагнуть здавна.
Розумом славиться птах. У нього здібність це не одна.
Він соліст, парадист. Всі слова іметує пернатих...
Цвірінчить як горобчик, скреготить як сорока, хтозна.
Та немов сова кричить. Відтворює будь-які звуки
Кішки, собаки. Балує, після довгих днів розлуки.
Шпак щодня проводить дезінфекцію своєї хати.
Він приносить рослини, які про життя вміють дбати.
Всі пернаті природі славу несуть, дивують наш день.
Кожний птах - це лікар...Дихать не може земля без пісень.
Вже розквітла весна. Врочистість, свіжість чарує людей.
Їхній крок у житті все тяжчим стає , час сумний іде...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=872149
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.04.2020
Кожне життя- не річ, не товар, яким можна маніпулювати
Та дозволено знищувати для досягнення своєї мети.
Вірусна хвороба, карбоване слово, війна...Що нам ще ждати?
Скрижаніли люди, не бажають зернами дозріти до "черти".
Знову недоля і отрута в душі, темінь, неспокій та втрати.
Горе знається з нами. Ми знищуєм не тільки здоров*є своє
Та своїх майбутніх дітей. покоління цілі і це - не жарти.
Звикли ми скромно мовчати, хоч нас скоро гріхів рука обів*є.
Сьогоденні підходи чинуш до законів - ряд освітніх проблем.
Геть порушені санітарно- гігієнічні правила, норми.
Наша система здоров*я слабка, вже ніяка- здавна під вогнем
І її персонал кинутий на виживання , кинутий в жорна.
Спосіб життя, поведінка системи , як і відсотки здоров*я
Громадян України в жахливому стані. Щось треба міняти.
"Хвора істота у владі і вже не одна"- це лікаря слово.
Бо коли людина здорова, вона майже все може здолати!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=871588
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 11.04.2020
Людям шановним Бог дарував цей талант особливого смислу.
Хист натхнення засобів художніх і на образ вплинути вміння.
Дійсний поет - митець над словом, наче творець див, краси цвітіння.
Філософської сентеції мудрець нестандартного мислення.
Механічна суміш стилів письма, мов перші розмовні умови.
Образність, упередженість, точність - це властивість і риси життя.
Простота, стислість і ритмічність, тотальність - ніби самі почуття.
Знаки розділові- відтінки дихання, інтонація мови.
Майстра рима проявляє голос - шлях пера. Оживає віра...
Висловити факти, дії правди, даруючи любов і тепло,
Бо знаменність людини закладена у труді, боротьбі, слові.
Афоризм мудрий, хоч древній: "Життя коротке, а мистецтво вічне."
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=871258
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 08.04.2020
По-різному ставляться до Батьківщини сини...
По-справжньому згасає патріотизм без вини.
По-всякому пестують люди і тіло своє.
Хитнувся світ та помітно рід людський зникає.
Часи лихі, часи нещастя - сумні всі дати...
Роки гріхів - всім забуте треба пригадати.
Життя, мов дзеркало, де бачимо нашу сутність.
Людська біда. Знов самотність смерті брови супить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=870851
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 05.04.2020
Люди п*ють з власних рук отруту - ця справа викриває ситу "знать".
Свідчать факти останніх років, хто народи позбавляє долі.
Нас віддали на страту владні сноби, треба швидко захист шукать.
Зрілі олігархи більше всіх лукавлять, прикладів геть доволі.
Зло - найвища їх культура.Метою всього життя є лиш гроші.
Зріє глобальна екологічна криза. Природи гине вокал.
Буде безлюдна пустиня, каменів гори, і місія грому.
Люди! Довіртесь щирій правді, як мечу, бо всьому іде фінал.
Дійсність страшна: отруєні річки, озера, ставки, навіть весна.
І задушливе шкідливе повітря та голі ділянки "лісні",
Сотні зниклих видів тварин і рослин, відкрита гібридна війна,
Небезпечні дороги, лабораторії...Влада вже у багні.
Так грабують комори, які багатьом поколінням належать.
Це бездумне втручання невдячних людей у природні процеси.
Кліматичні аномалії загроза всьому...І планеті зле.
І сьогодні_ відплачує Бог чи природа незвичайним вінцем!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=870464
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 02.04.2020
Минули роки, змішались суспільні устрої...Гребемо далі,
Де потрясають світ нищівні війни, злочини, марево згарищ.
Є часу сіль, є духу спіль...На землі зникло вже слово товариш.
Нас сушить лихо, духовні пута і думи журливі недбалі.
Мов ті журавлі розлетілися люди по далеких чужинах.
Не скрізь вони знаходили надійний та небезпечний притулок,
Не всюди їх зустрічали з розпростертими руками без смути.
Цілюща пам*ять жаліє землю, де бідує люба родина.
Довірливе, друковане слово - розрада і світла надія.
Лиш Батьківщина, як ніхто, може влучливо твоє серце погріть,
Де мерхне білизна і знов легко хижацька віддзеркалює хіть.
На ріднім порозі жити в тривозі - це приховати не смію .
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=869894
рубрика: Поезія, Нарис
дата поступления 29.03.2020
Пройшов він білий світ віками створений,
Здобутий величчю релігій і могил.
Над ним ясніє німбом чистий небосхил,
І синява німа бовваніє поряд.
Тож Хрест - символ християнства, захист, сила.
Це знак святий спокути, осяйність світу.
Як знак чотирьох вітрів- вічний чесний слід.
Знамена хресні мають могутні крила.
У Християнстві Хрест усьому початок,
Яким освячують та благословляють.
І лагода з добром душу полюбляє,
Смолистих пахощів пронизує нас чад.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=869659
рубрика: Поезія, Нарис
дата поступления 27.03.2020