| Сторінки (13/1240): | « | 11 12 13 | » |
[color="#ff0055"][i]Лежу….дивлюся в стелю…
Нічого там не бачу…
Образила тебе я…
Собі це не пробачу…
Окрилила надію,
Але вона в в’язниці,
Довірила коханню
Свої я таємниці…
В тобі я розчинилась,
Розвіялись проблеми
Нахабно скористалась…
А в тебе ж є потреби…
Я грішна і далека
В собі я загубилась
Думками розкидалась,
У мріях утопилась…
Взаємності хотілось -
Щоб жити і кохати…
Пробач, не маю право
Тобі життя псувати…
[/i]
[/color]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=790354
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.05.2018
Сидить хлопчик біля двору,
У пісочку грається,
А з дороги незнайомий
В хлопчика питається:
«Батько вдома»? –
Чужий дядько хлопчикові мовить,
«Так» - сказав йому Юрась,
Той пішов, та й дзвонить.
Почекав якусь хвилинку,
Прийшов до дитини,
«Так де батько, що ніхто
не відкрив хатини»?
«Тут живуть наші сусіди»
- мовило дитятко
«А у хаті що навпроти –
Живем я і татко».
1998 рік
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=790352
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 05.05.2018
На небо сонечко зійшло,
Зігріло навкруги
Безмежне поле колосків,
Замріяні луги.
І голосистих солов’їв
У молодім саду,
Краси такої більш ніде
На світі не знайду.
Цілує Удай береги,
І в соснах поринає,
Так день за днем в моїм краю
проходить проминає…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=790232
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.05.2018
Я відкриваю серце для кохання,
Його зустріну з тисяч одного,
Мабуть, це нагорода за чекання,
Тебе люблю – не знаю ще кого.
Хай зараз вітер у дротах співає,
Хай дощ дарує струни із краплин,
Ти захистиш, зігрієш, приласкаєш,
Бо Ти- один, бо Ти такий один.
Як близько, дуже близько хтось блукає,
Шукає долю в іншій площині,
Як я – він помиляється, втрачає,
І всім, так як і я говорить: «Ні»
Я мушу Тебе любий дочекатись
Торкнутись до майбутнього свого,
Тобою милуватись і пишатись,
Любити вічно тільки одного.
2008 рік
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=790231
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.05.2018
[b]А може пам’ятаєш, як колись,
Сказав: «люблю» схвильовано й не сміло,
Тоді весна буяла у шкільнім саду,
І дивне почуття в душі бриніло.
І якось дивно, ніби вся в цвіту,
Алея липова до себе звала,
Тоді, тобі з рум’янцем на щоках,
У відповідь нічого не сказала.
Я думала, жартуєш ти мабуть,
Співаєш соловейком в кроні віт,
Пройшли роки, та хочеться чомусь,
Почути з далини твоє: «Привіт»…
Стежками різними пішли ми у життя,
Пройшло немало весен в далину,
Та пам’ятаю я як ти сказав,
Про почуття свої в шкільнім саду.
06.08.13 р.[/b]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=790055
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.05.2018
[i]Коли шукаєш сенс в житті,
Відмовившись від головного,
Коли здоровий глузд у забутті,
Не хочеться вертатись до старого.
В майбутньому погашена зоря,
В якої, німб оазисом палає,
І гірко осягнути - що навкруг,
Окрім реальності - нічого більш немає…
Від дум нестерпних нудить і болить,
Вкриває холодом і спалює вогнем…
І розумію… що життя – лиш мить…
І треба жить, сьогоднішнім лиш днем…
липень 2005 рік
[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=790054
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 03.05.2018
[i]У края пропасти, под небом, над землей,
Судьбы качели бьют о скалы быта.
Мечта на небе, нарисована тобой,
Растает, ведь история забыта.
Дождем любовь прольется из небес,
Цветочные надежды оживут,
Не зарастет тропинка на наш пруд,
Где два влюбленных лебедя плывут.[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=789910
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 02.05.2018
[b]За злістю, ненавистю губиться суть,
Зникають моральні устої
В багно і болото невпинно ведуть,
У глиб порожнечі густої.
А там більш нічого, лиш спогад і біль,
Про кинуте щастя мовчання.
В липкій павутині від спалених фраз,
Втопилось колишнє кохання.
лютий 2007
[/b]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=789909
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.05.2018
[i]ЯКА БУДЕ ЗУСТРІЧ? КУДИ ЗАНЕСЕ?
ТАК ХОЧЕТЬСЯ ЗНАТИ ПРО НЕЇ УСЕ…
ТІ ПОГЛЯДИ, РУХИ, ЩО СКАЖУТЬ СЛОВА?
І ЯК ЗАХМЕЛІЄ ВІД НИХ ГОЛОВА…
ВСЕ БУДЕ СПОНТАННО БЕЗ РАМОК І СХЕМ,
ЦЕ БУДЕ ВЗІРЕЦЬ ВСІХ ПРИХОВАНИХ ТЕМ….
ЗГИНИ НАШИХ ТІЛ, ДОТИК НІГ, ГРУДЕЙ,
ВДВОХ НА САМОТІ СЕРЕД ВСІХ ЛЮДЕЙ…
БУДЕМО НЕСМІЛО РУХАТИСЬ ВПЕРЕД,
КУШТУВАТИ ДИКИЙ І БЕНТЕЖНИЙ МЕД
НЕЗНАЙОМІ ЛАСКИ, ВАБЛЯТЬ І П'ЯНЯТЬ,
ЛОВИМО ПІДКАЗКИ, МАЙБУТНІХ ЗАНЯТЬ…
ТІЛЬКИ ДОТОРКНЕМОСЬ, НІБИ ВДАРИТЬ ТОК,
ПАЛЬЦЯМИ ЗІМКНЕМОСЬ, ЗБЛИЗИМОСЬ НА КРОК,
ПОТІМ ПОЦІЛУНКИ ДОВГІ, НАЧЕ НІЧ,
ВИТРЕШ ТИ ЛЕГЕНЬКО ВСІ СЛЬОЗИНКИ З ВІЧ,
ДИХАННЯМ В ДУЕТІ ЗАКОЛИШЕМ СТРАХ ,
І СЕРЦЯ ГАРЯЧІ СПАЛИМО У ПРАХ…
ВІД ЖАГИ КОХАННЯ ВТРАТИМ СМАК БУТТЯ,
І ЗІЛЛЄМОСЬ РАЗОМ НА УСЕ ЖИТТЯ…
ЗАКУЮТЬ ОБІЙМИ У КАЙДАНКИ НАС
В ДИВНІЙ ЕЙФОРІЇ БУДЕМО НЕ РАЗ.
ПІРНЕМ У БЕЗОДНЮ – ХВИЛІ, БРИЗКИ, БЛИСК
СКУШТУЄМ, ВЗАЄМНО, ТІЛ ГОЛОДНИХ ТИСК.
І СЕКС НЕЙМОВІРНИЙ ЗАХОПИТЬ, МАБУТЬ
В ОРГАЗМАХ ТРИВАЛИХ, НЕ ГРІХ ПОТОНУТЬ,
А ПОТІМ БЕЗСИЛІ НА ЛІЖКУ РОЗТАНЕМ,
У ВСЕСВІТІ ЦЬОМУ НАЙБЛИЖЧИМИ СТАНЕМ.
І ЗНОВ НАСОЛОДОЮ ТІЛ ЗАЧАРУЄМ
КРІМ НАС - МИ НЕ ЗНАЄМ, НЕ БАЧИМ, НЕ ЧУЄМ…
ПОВІК НЕ СКІНЧИТИСЬ ТАКОМУ КОХАННЮ,
ВОЛОГОЮ ВМИЄМ МИ ОЧІ СВІТАННЮ…
І ВМИТЬ ПОДОЛАЄМ ТАБУ, ЗАБОРОНИ,
ТАК НІЖНО І ЛЕГКО ЗІТРЕМ ПЕРЕПОНИ.
ТЕБЕ ДУЖЕ ХОЧУ, ЧЕКАЮ, КОХАЮ.
ТВОЄЮ Я БУДУ…. ТИ Ж ХОЧЕШ… Я ЗНАЮ…[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=789787
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 01.05.2018
[i]Много боли в огромной душе
Много страха и переживаний…
Мыслей много в моей голове,
В сердце много тайных желаний…
Много слов жадно брошенных вдаль,
Много высохших слез на щеках,
Журавлей много в небе моих
И синиц, что были в руках…
Много масок чужих и своих,
Что прошли и что остановились,
Кто поставил на жизни печать,
Или просто во мгле растворились…
Мало нежности и забот
Ярких красок в жизни серой
Понимания мало мне…вот…
Надоело жить только верой…
Ведь я жду – а проходят года,
Что ко мне никогда не вернутся,
Промелькают они, как вода,
И останется лишь улыбнуться…
Посмотрю на абсурдный театр
Где играют написанную роль
Ведь так было и будет всегда-
Ты - лишь тень, ну а жизнь – это боль…[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=789784
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 01.05.2018
[b][color="#ff0000"]Поделенная пополам любовь,
Исколота осколками надежды,
Искрапленная ядом моих слез,
И пахнущей тобой, моей одежды.
Посоленная пригоршней обид,
И терпкой пылью неутешной боли,
Размешана в доступный для нас вид
С кусками гордости, каплями воли.
Заправленная нежностью, теплом,
Ночами страстными и сладкими словами,
И много еще в ней всего того,
Что было есть и будет между нами.
07.10.2004 г.
[/color][/b]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=789615
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 30.04.2018
[i](через п'ятнадцять років)[/i]
[color="#0033ff"]Розвіяні вітрами, розсипались світами,
Як пелюстки весняні, невІдомо куди…
Уже не пташенята, хлоп’ята і дівчата,
З гнізда повідлітали, й розтанули сліди?
Давно вже, із далЕка…верталася лелека,
І кликала стрічати нас випускну весну,
П'ятнадцять літ розтали – усі дорослі стали ,
Й стежину протоптали у доленьку рясну.
Шляхи вже відшукали, і на рушничок стали
У світ повипускали уже своїх діток…
А ніби то учора, був дитсадок і школа,
І саме нам видзвонював, дзвінкий шкільний дзвінок.
П’ятнадцять літ - багато, хоч ви вже мами й тата,
Та, ніби, наша юність з порогу нас гука,
Туди де будні й свята, в садочку біла хата
Минулим озоветься до нас іздалекА.
Усе пройшло, забулось, як сон посеред ночі,
По-іншому все буде, бо вже змінився світ,
Та й досі мені світять учительчині очі,
І школа, що дала нам в майбутнє заповіт…
Серпень 2017
[/color]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=789614
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 30.04.2018
[i]Я зацілована вчорашньою журбою,
Не прощена тобою до сих пір,
Душа повінчана ранковою грозою,
Не полетить до невідомих зір.
Твоя любов - як невідома сила,
Голубить, але знищує вбива,
З тобою вже не буду я щаслива,
Вже не потрібні нам пусті слова.
Та ти мене чомусь не відпускаєш,
Тримаєш в снах і у думках своїх,
Я знаю, ти мене іще кохаєш,
Бо нам любитись вічно- це не гріх.
Всі телефонні незабуті фрази,
І погляди заплаканих очей,
Усе мине, не швидко й не відразу,
У плин гарячих пристрасних ночей.
У чужих ліжках ми колись проснемся,
І все на відстані ми зрозумієм вмить.
Що ми в житті ніяк не розминемся,
І ця розлука нам пече й болить.
Залишим все: буденність і тривогу,
Не здійснені цілунки і слова,
Назустріч долі вирушим в дорогу,
І на шляху буятиме трава.
Ти відпусти - вуста сказать не сміють,
Ти не цілуй - але горять вуста,
Та мої очі, ще брехать не вміють,
Люби мене - та вибач, я не та.
[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=789476
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.04.2018
Це - Схід, як - казка, мрія, сон...
У нього завжди свій закон....
Краса захована в шовки,
І дуже хочеш, залюбки,
Крізь перли й хвилі оксамиту
У душу зазирнуть відкриту....
Говорять правду тільки очі...
Ну а вбрання щодня й щоночі,
У запалі танку кружляє
Летить і дихає й питає:
Хто мене любить ? хто кохає?
Ніхто, ніхто, ніхто не знає…
Та щоб відкрити свою душу -
Вуаль, я з себе зняти мушу....
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=789475
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.04.2018
[b]Бракує ласки і тепла, і ніжних слів, і поцілунків.
Не вистачає розуміння, щиріших і близьких стосунків.
А в тебе , любий, все це є? - що кидаєш мене під ноги?
Ти все забув? Навчи й мене,бо жити так - не маю змоги.
Не можу я щаслива буть, коли тебе поруч немає,
А онімівший телефон, гудками душу роздирає.
Я прокидаюсь у сльозах і з ними знову засинаю,
Себе я мучу і тебе. Як жити далі - я не знаю.
Мені потрібен тільки ти. Люблю тебе - це маєш знати.
Й те, що належить лиш тобі, не хочу іншим віддавати.
Ти подзвони мені й скажи, порадь: чи маю шанс чекати?
Я день, годину, місяць, рік...усе життя , щоб лиш кохати.
[/b]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=789347
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.04.2018
[i]Самотність - розкриває сенс буття,
Шліфує розум, воскрешає волю,
Гнітить в душі високі почуття,
Породжує лиш роздуми про долю.
В самотності лиш пізнаєш себе,
Пірнаєш в глиб скуйовджених надій,
Метаєш мрію в небо голубе,
Далеко від земних, нудних подій…[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=789345
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 28.04.2018
[i][b]Сжимает грудь печаль, любовь, сомненье,
И тело жадное мечтает о разрядке,
Невыносимо жить так долго у томленье
Я жду Его, с ним будет все в порядке.
Но кто Он? Я не знаю и сама
Он - может тот, кого забыть мечтаю,
Он - может тот, кого свожу с ума,
А может, я Его еще не знаю?
Я жду Его, и верю в чудеса,
Я чувствую, что скоро буду с Ним,
Нас ожидает света полоса,
С таким любимым, милым, дорогим…
[/b][/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=789212
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 27.04.2018
[i](Казка на сучасний лад для літнього оздоровчого табору.
На місцевому суржику. у співавторстві з І. Борзіло)[/i]
Жили собі старенькі дід та баба,
У лісі, у пентхаусі крутому.
На літаку - у сауну літали,
На BMW - верталися додому.
Баба фітнесом займалась,
Дід сидів у Інтернеті,
І в «вконтакті» він знаходив,
Друзів на усій планеті.
Також жив у них синок -
Безголовий Колобок.
Він хоча і був тінейджер,
Але мав свій власний пейджер.
В барах з ночі й до обіда,
Танцював він ай-да-ріда.
Стильний, модний наш юнак.
Обезбашенний чувак.
Слухав диски на CD
Мав він грюндери руді,
Раз із друзями на хаті
Влаштував наш Колоб паті.
Замість треків всіх зірок,-
Ті співали в стилі –рок.
Щоб рок – гурт свій розпіарить,
Треба бабок кучу впарить.
На приколі вийшов з хати,
Він продюсера шукати.
Так хотів до хіт - параду,
Що покинув діда й бабу.
Щоб знайти собі чувиху,
Божевільну Колобчиху...
Скрізь він їздив по лісам,
Побував і тут і там.
Довго мчався, аж упрів,
Доки Зайця не зустрів:
« - Косоглазий із Бішкека,
Де знаходиться аптека?
Бо ти знаєш, після п’янки,
Я так хочу валер’янки...»
«- Емендемс, ну ти й даєш,
Ти що. „Ейвон” продаєш?
«Міг, що друге грузонуть?
Де продюсери живуть???
Я його весь день шукаю,
І тебе, козла, питаю.»
« - Не козел я, - бачиш, - Кролик,
І відзняти можу ролик.
Ультрарадикалний кліп,
Бо я –Йоу – реальний тіп.»
Вмить майданчик обладнали
І масовки назганяли...
«Дали по 10 гривень.
Щоб стрибали, як дурні.
Хотіли стати модні –
Через 2 знімальні дні»*
Коли усе обмили,
В дискоклуб він потинявся,
До ранку , під Сердючку,
Із лохами відривався.
Зустрів там Вовка, та й питає:
«Чи про продюсерів не знає???»
А вовк мав погляди продвинуті й сучасні.
Пообіцяв йому пошити шмотки класні.
І той повів його до бару,
Не всі ж пошиють так, - на шару...
А далі все пішло, мов з казки:
Барменші він построїв глазки,
Гуділи з вечора до ранку,
Набив синяк дурному панку,
В курільці, біля туалета,
Штріха стрів з радіо „Планета”
Дурним базаром напрягав,
А потім взяв й таке прогнав:
«-Я протягну тебе на сайти,
Займеш ти метри й гігібайти,
Тебе пізнають у журналах,
І заговорять в колуарах.
І за полезнії труди,
Мене в „Мак Донадьс” поведи»
Колобок рішив не гнати,
Бо здоров’я барахлить.
Став в спортзал копита рвати,
Де зустрів його Ведмідь.
А Ведмідь - чувак прикольний,
Занімається Кун – фу.
він Мадонну продвигає,
А на лажу каже -- «Фу»
« -Слухай, ти, м”ячеголовий,
Мабуть хватить тормозить.
Придлагаю тобі здєлку,
Якщо хочеш круто жить.
Забрели вони в кабак,
Й підписали там контракт.
Розкрутився наш пацан
В хіт – параді Намба Ван.
Нові треки, туса, тачки,
У Швейцарському – заначки.
Якось їде – глядь, дівиця,
Зупиняє: «ач яка!»
Тож підступная Лисиця
Хоче звабить Колобка.
Зразу в барі напоїла,
В стриптиз – клітку затягла.
Пару фоточок зробила
І в журнал їх продала.
Колоб довго не вагався,
І з Лисою поквитався,
Він згадав про свого кума ...
Той усе ріша без шума...
Колобок в турне поїхав,
Так співав, що ледве дихав.
Й познайомився він там
З Колобчихою – мадам!
Ті відразу закохались,
Й незабаром повінчались...
Разом їздять на гастролі,
Він бере дружину в долю.
Ось і казочці кінець -
Колобочок молодець.
* - цитата з пісні гурту «Поющие трусы»
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=789209
рубрика: Поезія, Сюжетні, драматургічні вірші
дата поступления 27.04.2018
[i]Нещасне щастя, і щасливе горе
Смиренність дій і втрата всіх надій,
Життя ковтнуло, мов брудне, колюче море,
І потягнуло в вир своїх подій…
А я лише мовчала і чекала,
Все втратила і знову не знайшла,
І попіл сліз віршами виливала…
Я існувала лише, не жила.
А зараз що? Відродження початку?
Чи це прийшло завершення кінця?
Життя в свою зашморгнуту краватку
Сховало весь рум’янець із лиця…
А скоро, десь розпустяться троянди,
Що збрешуть, знов, про щастя - та нажаль…
Це - фарс, клубок брехні й розчарування
У масці щастя - ходить лиш печаль….
Лютий 2007
[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=789046
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 26.04.2018
[i]( За мотивами повісті М. Коцюбинського «Тіні забутих предків»)[/i]
[b]Минувши долі перепони,
Повз полонини, гори, річки,
Як голуб линув до голубки,
Вертавсь Іванко до Марічки.
Та не застав її живою,
Бо доля лихо жартувала
Марічку, смерть в свої тенета
В Іванка назавжди забрала.
Та вірить в це все, він не може,
Серденько на шматочки крає,
І в буйних хвилях водоспаду
Марічки тіло він шукає.
Шука, шука, та не знаходить
Минають ночі й дні ясні,
Може Іван знайти Марічку
У мареві, або у сні.
У сні являється до нього,
Та, що так вірно він кохає,
І жде її, як сонце влітку
Як взимку, весну він чекає.
І знов повторення, (як в казці),
І перші зустрічі й розлука
У сні це радість й сподівання,
А наяву без неї мука.
Насправді, сірих днів рутина
Івана душить і вбиває
Та як вернути знов кохану,
Ніхто не радить й сам не знає.
Чому ж на світі так буває
Любові справжньої немає,
А як навчиться хтось кохати, -
Коханню тому помирати?
Розлучить смерть, або людина,
Лишиться жить самому в світі
Навіщо ж мучитись, страждати,
Немов зимі в спекотнім літі?
Радості зірка засіяла
Від щастя, сліз потік полився
Бо образ любий і жаданий
У сні вже вкотре народився.
У сні живе він і до нині
У всіх, не в самого Івана
Усе там сонячно й привітно,
Де доленька його кохана.
Лишилось жити лише снами
У сні кохати й милуватись.
Забутись, й розтопитись в мріях,
Й ніколи більш не прокидатись.
[/b]
2001 рік
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=789044
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.04.2018
Буде інший хтось, але не ти,
Знов зігріє спраглими вустами,
Скаже, як і ти, що: ось знайшов,
Ту одну, яку чекав роками.
Буде інший хтось, та вже не ти
Знову втратить, потім відшукає
Прийде він до мене із пітьми
Щоб обняти сильними руками.
Буде інший хтось, але не ти,
Знову скаже, що мене кохає
Скаже, та не знатиме про те
Що хтось інший вже мене чекає.
Буде інший, скоро, чи колись
Точно буде, вірить у це мушу
Сподіваюсь і латаю в самоті
Скривджену понівечену душу.
Буде інший хтось, але не ти,
Хто мене насправді покохає
Зрозуміє і повірить в мене
Знайде і на мене почекає.
07.08.2007 рік
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=788901
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.04.2018
[i]Акровірш-загадка[/i]
[color="#1100ff"][b]Б[/b]ілий-білий цвіт в саду,
[b]Д[/b]есь, по саду, я іду,
[b]Ж[/b]ук гуде і птах співає,
[b]І[/b]з весною всіх вітає,
[b]Л[/b]иш вона весь час дзвенить,
[b]К[/b]вітів гай весь облетить
[b]А[/b]брикосовії гілки не страшні лише для ….[i](Бджілки)[/i]
[/color]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=788900
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 25.04.2018
Горящее пламя пылает внутри,
В душе, среди бурь ураган.
Сметает все антициклон на пути,
Взрывается в сердце вулкан.
А ты далеко гасишь свой огонек,
И ветром гоняешь мечты
И как же понять, почему в голове,
Словно громом звучит: Ты…ты…ты?
А если б прильнуть, хоть на пару минут,
Прижаться бы грудью к груди,
В бездонных глазах навсегда утонуть,
Не спать напролет ночи, дни.
Касаться, скользить, упиваться тобой,
Ловить нежный твой аромат.
Сгорать у объятьях и сладких губах
Взаимности чувствовать дар.
Твоей быть до крошки, до мелочей
До вздоха, что рвет тишину.
Ждать огненной страсти из томных очей,
И быть в твоем грешном плену…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=788763
рубрика: Поезія, Интимная лирика
дата поступления 24.04.2018
[color="#0dff00"][b]Зелені очі, від сліз, вицвітають,
Стають безбарвні, байдужі, сумні,
Зелені очі ласки не знають,
Тому й страждають вдалині…
Вони б сіяли, як діаманти,
Стелились вірші із під пера,
Втомилась дуже, бо всім - байдуже,
Любов - не цінність для всіх, а гра.
Зелені очі вірять у диво,
Що буде радість - і на їх вік,
Взаємність буде у нас щаслива
А поруч коханий такий чоловік…
2007рік[/b][/color]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=788760
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.04.2018
Скоро встретятся наши взгляды,
И в объятиях сомкнуться руки
Я в ожидании твоих поцелуев
Потомлюсь в сладострастной муке.
ПРИПЕВ:
Только ты и я во всем мире
Молча, встретимся перед вокзалом
Как герои спектакля на сцене,
Пред пустым и безлюдным залом.
Только хватит играть нам роли
Настоящими с тобой будем
Как коснется душа с душою
Все на свете и всех мы забудем.
ПРИПЕВ:
И так хочеться близко прижаться ,
Чтоб дуэтом сердца наши бились,
Поезда в тишину умчались…
А мы в чувствах своих растворились…
ПРИПЕВ:
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=788645
рубрика: Поезія, Авторская песня
дата поступления 23.04.2018
В том городе меня уже никто не ждет
Бесстыдно осень распугала все мечты
Пройдет, как тот июльский дождь пройдет
И очень скоро обо мне забудешь ты…
ПРИПЕВ:
А я опять меняю день на ночь
Устало в памяти переберу романы
Хоть одиночество гоню я прочь
Но оно жжет, в душе несчастной раны…
Любовь? Да нет…привычка? Может быть…
Предупреждала : быстро привыкаю…
Я собираю бусы из разлук….
Нашу – иголкой с грустью протыкаю…
ПРИПЕВ:
Не думай даже ты меня жалеть…
Привыкла, много дублей в жизни было
Но почему я снова слезы лью?
Слабохарактерна? А может… я любила?
ПРИПЕВ:
В том городе меня уже никто не ждет
Где под дождем рождались все мечты
Прошло, как тот июльский дождь… прошло
Так будь счастлив в личной жизни ты….
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=788644
рубрика: Поезія, Авторская песня
дата поступления 23.04.2018
Яка вона складна й примхлива,
Всевласна, божевільна, не логічна,
Розбещена, прихована, зрадлива,
Буває мимолітна або вічна…
Ніхто не зна, якою завітає,
В якій подобі вірветься в життя,
Не здогадаєшся, не передбачиш,
Як зветься таємниче почуття?
Когось хвилюють погляди бездонні,
Когось - манери, стильність і дарунки,
То благородні вчинки та діяння,
Чи дуже пристрасні, палкі цілунки.
Хтось за любов змагається роками,
До когось же вона приходить вмить,
Один збирає радощі кохання,
А іншому - це почуття – болить.
Одному – (як випробування) – зради,
Другому ж - не проблема кілометри,
Хтось за секунду може все забути,
А інший – з пам’яті повік не може стерти.
Один купляє за великі гроші
А інший – як непотріб, продає
Один щасливий – що її немає,
Інший нещасний – бо у нього є…
Комусь різниця в віці – заборона,
Комусь – щоб змогли душі поріднитись,
Один колекції із спроб кохання робить
Хтось бережеться, щоб не помилитись…
Для когось вимір – це безсонні ночі,
Для когось - голос ніжний і ласкавий,
Для когось – це підтримка, й очі в очі,
Для когось – щирий образ, не лукавий.
А можна просто закохатись в вірші,
Коли портал із всесвітом відкрити,
Хто кращий в цьому, а хто, може, гірший,
Закоханому – важко зрозуміти…
21.03. 2018 рік
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=788472
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.04.2018
В ставку, де миють верби коси,
В’ють свої гнізда солов’ї,
Де в очерет лягають роси,
Там лине човник по воді.
Він обмине кошлаті хвилі,
Немов по небу, серед зір,
Там ллються голоси два милі,
"- Люблю тебе, мені повір."
Ось виплив місяць серед плеса,
Засяяли нічні вогні...
Немов Шекспірівськая п’єса:
" Ми ж не розлучимося? Ні?"
І задрімала вся природа,
Вже верболіз не шелестить,
Я чую... вдалині, твій човник
до того берега спішить.
Замерз ставок..., а в ньому човен
Лишився з осадом на дні
Гіркого суму і сліз повен,
Розлуку й біль лишив мені.
Але, коли вночі присниться,
І літня ніч стурбує знов,
В душі озветься і воскресне,
Та чиста, втрачена любов.
2008р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=788469
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.04.2018
[color="#007bff"][i]ЯК ХОЧУ Я ТВОЄЮ БУТИ, ЩОБ ВІДЧВУВАТИ ТІЛО Й ДУШУ,
І ДИХАТЬ РАЗОМ В УНІСОН, ЧЕКАТЬ ВЗАЄМНІСТЬ НЕ ПРИМУШУ…
ЩОБ ПОГЛЯД В ПОГЛЯД, ЯК ВОГОНЬ, ЗЕЛЕНІ, КАРІ, РОЗУМІННЯ….
І КІЛОМЕТРИ НЕ БІДА, ЧЕКАТИ - МАТИМУ ТЕРПІННЯ…
У ПОЦІЛУНКУ ЗІЛЛЄМОСЬ, ПОРИНЕМ В ЖАДІБНІ ВУСТА…
ВІДЧУЄМ СПІЛЬНИЙ СЕРЦЯ СТУК, КОХАННЯ – СПРАВА НЕ ПРОСТА…
А ПОТІМ, ПРОСТО ПРИГОРНИСЬ , ЗАКУЙ МЕНЕ У СИЛЬНІ РУКИ
ДУШІ ДУШЕЮ ДОТОРКНУСЬ…. Я НЕ ПУЩУ МІЖ НАС РОЗЛУКИ…
Я ЩАСТЯ ХОЧУ ТОБІ ДАТЬ, Й САМА Я ЩАСЛИВІША СТАНУ,
РОЗСІЯТИ БУДЕННИЙ ПИЛ І РОЗЧАРОВАНУ ОМАНУ.
ПОВІРЮ В ТЕ, ЩО ЩАСТЯ Є, КОЛИ З ЛЮБОВ’Ю, ІЗ СІМЄЮ…
ТИ ПРОСТО ЗРОЗУМІЙ МЕНЕ…Я ДУЖЕ ХОЧУ СТАТЬ ТВОЄЮ…
[/i][/color]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=788352
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 21.04.2018
[i]Життя іде повільним, рівним кроком,
По втоптаній, знайомій всім дорозі,
Світ змінює і долі рік за роком,
Майбутнє зустрічає на порозі.
Крокують всі смиренними рядами,
Колонами ступають у життя
І кожен з них очікує на щастя,
Чекає див й чудес від майбуття.
А я ступаю впоперек дороги
Свою стежину навпрошки топчу
Хоч натикаюсь на бугри й канави,
Та я не нарікаю, не кричу.
Стрічаю я життєві перепони,
Що рухатися далі не дають,
Б’ють по душі своїми батогами,
І до минулого кайданами кують.
Я не зважаю на подерті терном рани,
Іду вперед, а що там, де мета?
І все частіше з смутком помічаю
Що змінююся, я уже не та…
Научена своїми помилками,
Я висновків для себе не роблю,
Й відповісти не можу на питання:
Кого ж на цьому світі я люблю?[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=788350
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 21.04.2018
Наверно, милый, ты - не тот,
Кого назвать хотела я своим,
Но это все, было предписано судьбой,
Что были мы повенчаны мгновением одним.
Как лепестки горячих, красных роз,
Так наши губы в поцелуе слились,
Таком, котором описать я не могу
Такие поцелуи мне лишь снились.
Твои сильные нежные руки
Коснулись глаз, волос моих, плечей.
И взгляд твой раздирающий, глубокий,
Сильнее был от солнечных лучей.
И я уже тебе принадлежала
Тебе себя отдать я полностью желала
Хотела я, чтоб ты узнал меня,
Как чашу рома спитую до дна.
Уже не различала я, где ты, где я,
И было одно тело и душа одна
И наша общая дорога, венчаная веком
Не разобьется верю я, недобрым человеком.
Я поняла, ты милый - тот,
Кого всегда назвать хотела я своим,
И хорошо, что было все предписано судьбой,
И были мы повенчаны мгновением одним.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=788289
рубрика: Поезія, Интимная лирика
дата поступления 20.04.2018
Присядь, послухай, як співає дощ
Весняну, ніжну тиху серенаду
На струнах почуттів бере акорд,
І кличе у глибінь шкільного саду.
Стежина в трави росяні веде…
Тихіше, дощ співає колискову,
Перлини-сльози закликають всіх
В країну злив чарівну і казкову.
А там з гілок, вже скапують вірші
Глибоким змістом світиться краплина
Постій, послухай, як співає дощ -
Рапсодія лунає тополина.
Вітер, думки колише у гіллі
Листочок із листочком розмовляє
У весняній смарагдовій імлі
Послухай, як же гарно дощ співає!
19.03.18
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=788288
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 20.04.2018
[i][color="#ff0000"]А треба, мене лише полюбить,
І мої звички, і мою усмішку….
А треба, мене ніжить і чекать,
В зігрітому, розстеленому ліжку…
А треба зрад не допустить між нас…
І птахою в обійми обернутись…
А треба, більше мрій до себе не впускать…
А як повернуться – примусити вернутись….[/color][/i]
[b]ПЕРЕВОД:[/b]
[i][color="#0055ff"]А надо, меня только полюбить…
Знать мои мысли, и улыбки тень…
А надо, меня ждать - чтоб целовать…
В согретом ложе, провожать вчерашний день…
А надо, нам измен не допускать…
А птицей у объятья возвратиться…
А надо, все мечты к себе не подпускать...
А как воротятся - не дать им повториться…
[/color][/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=788037
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.04.2018
Все починалося з весни, із юності, горіння,
Надій крилатих, мрій і сподівання,
Із ніжності, невинності, цвітіння,
Із щирого і чистого кохання.
А за весною літо нагодилось,
Коли людина зіп’ялась на ноги,
Перед очима - сто нових шляхів відкрилось,
Ступивши на чужі, незвідані пороги.
В турботах про оселю та родину,
Підкралась щедра осінь непомітно,
Не встиг з дитини виховать людину -
А старість дивиться в вікно привітно.
Щось не зробив – не встиг просто зробити,
Щось не сказав – про що сказати слід,
Але і сам навчивсь й дітей навчив любити,
І тільки цим, вже по собі залишив слід.
Однак, не все відновленню підвладне,
Не бачимо і виходу з пітьми,
І переконуємось, що не завжди ладні,
У всьому, залишатися людьми.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=788036
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 19.04.2018
[i]Я хочу ще….бо спілкування мало…
Дзвінків ривки по 30 лиш хвилин
Я хочу ще …щоб почуття палало,
Щоб в вічність поєднався часу плин…
Я хочу ще… тих ніжних слів родзинку,
В серйозних темах згладжувать кути,
Я хочу ще… еротики перлинку
Й цілунки, про які промовив ти…
Я хочу ще… писати аж до ранку,
А краще у бажаннях потонуть,
Я хочу ще… купатися в коханні,
І знати, що роки в житті не марно йдуть.
Я хочу ще … не спати і кохати
Дарма, що ночі вже 02.45
Хочу тебе із вечора до ранку,
Щоб не давав мені й хвилини спать…
[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=787874
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 18.04.2018
[i]Вона дрімала вкутана в листок,
Зігрів її промінь і вмила роса,
Під сонним маревом хмарин-думок,
Втішала її вранішня краса.
Її голубили блакитні небеса,
Поки безповоротний долі рок,
Впустив людину в ріднії ліси
Дозволив їй наблизитись на крок.
Ось, уже близько та безжалісна рука,
Яка посміла ніжний цвіт зірвати,
Беззахисна стеблиночка тонка,
Не знала, як їй далі існувати.
Не думала, що доленька така,
В букеті в’ялім тихо помирати.
[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=787873
рубрика: Поезія, Сонет, канцон, рондо
дата поступления 18.04.2018
Спустошена душа без цінностей і мрій,
Розбите серце, втрачена любов,
З брехні й ненависті бджолиний рій,
Німі думки ґвалтують щастя знов.
З реальності створився лабіринт
Без виходу…та й входу вже нема,
В полоні сподівань й пересторог
В безодні я залишилась сама…
Ніхто мене не помічає там,
Де в темряві вже світить каганець,
Де нитка Аріадни що веде
Загубленого в радісний кінець.
Мовчання, тиша і сердечний біль,
Ступити важко, а як далі йти?
Як втриматись і пережити все?
Хтось допоможе…та нажаль, не ти…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=787752
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 17.04.2018
[b]ВОТ ТАК-ТО ЖИВЕМ… ЧАСТО НЕ ЗАМЕЧАЕМ,
И С КЕМ-ТО ЧУЖИМ КОРОТАЕМ ДЕНЬКИ,
И НЕ ПОНИМАЕМ, И НЕ ЗАМЕЧАЕМ ,
ЧТО К СВОЕМУ СЧАСТЬЮ, МЬІ ОЧЕНЬ БЛИЗКИ…
В СЕТИ…И НА САЙТЕ … ГОДА ПРОЛЕТЕЛИ…
ПРОСМОТРЬІ АНКЕТЬІ …ТУПОЙ ДИАЛОГ,
КТО Ж ЗНАЛ ЧТО ЖИВЕТ, ОЖИДАЕТ НА СВЕТЕ,
ТОТ, КТО МЕНЯ ЖДЕТ… КТО ПОДУМАТЬ ЖЕ МОГ?
ВЗАИМНОСТЬ СИМПАТИЙ, ОН ЛАЙН ОЖИДАЯ
ХОТЬ ДОЖДЬ, ХОЛОДА, А НА САЙТЕ – УЮТ.
В ЛЮБОВЬ Я ИГРАЛА И НЕ ПОНИМАЛА,
МЕНЯ, ЗДЕСЬ НА САЙТЕ, ДАВНО УЖЕ ЖДУТ…
ЛЕТЯТ, ДОГАНЯЯ МЕЧТУ СООБЩЕНЬЯ,
СИМПАТИИ , ФЛИРТ, КОМПЛИМЕНТЬІ, ВРАНЬЕ,
ПОТОМ ПОНИМАЕМ, ПОТОМ ЗАМЕЧАЕМ,
ЧТО ВНОВЬ ОШИБАЕМСЯ, ВНОВЬ «НЕ МОЕ».
А ВОТ, ОЧЕНЬ РЕДКО, ИЗ ВСЕХ ЕДИНИЦА,
ВЗАИМНОСТЬ РЕЧЕЙ, НЕЖНЬІЙ ОТБЛИСК ОЧЕЙ,
КАК ПОЙМАНА В РУКУ ШАЛЬНАЯ СИНИЦА,
А НЕ ОЖИДАНЬЕ ЧУЖИХ ЖУРАВЛЕЙ.
И ЧУВСТВА УЖЕ ПРУТ С ДУШИ УРАГАНОМ,
НЕ СИЛА ТЕРПЕТЬ… ЖДУ ЖИВЬІЕ СЛОВА,
В ТОМЛЕНИЕ СГОРАЮ, ВО СНЕ Я МЕЧТАЮ,
ОТ СРАСТНЬІХ ЖЕЛАНИЙ, КИПИТ ГОЛОВА.
И ВЛАЖНОЕ ТЕЛО ТЕПЛА ОЖИДАЯ,
ЗА СОТНИ КМ ЖДЕТ БУРЛЕНЬЕ В КРОВИ…
Я БУДУ ТВОЕЙ, Я НЕ БУДУ ИНАЯ,
ТЬІ ТОЛЬКО МЕНЯ НЕ БРОСАЙ И ЛЮБИ…[/b]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=787751
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 17.04.2018
[color="#ff0000"][i]Я с тобой станцую танго страсти…
Чтоб исполнять заветные мечты...
Чтобы быть покорной твоей власти,
Чувствовать, как жаждишь меня ты…
Вонзи в меня горячий, сладкий меч,
Проткни меня взбесившейся стрелой...
Иди ко мне, а может, лучше лечь?
Хочу я чувствовать, что ты - лишь мой.
Люби меня – будто, последний раз,
Ласкай меня вином своих речей,
Целуй меня, и сыпь цепочку фраз,
Что это - твоя лучшая с ночей...[/i][/color]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=787611
рубрика: Поезія, Интимная лирика
дата поступления 16.04.2018
В буянні віт прокинулась весна,
Не встиг ще травень кліпнути хоч оком,
Погода склалася: і тепла, і ясна,
Та в душу глянула тривога ненароком.
Далеко ти … де блискавка і грім,
Хто друг, хто ворог - важко зрозуміти…
Думок нема ніяких…тих окрім,
Що вдалині, тебе поможуть захистити.
Спонтанно народились почуття,
І підростали в гамірній розмові,
Вже планувались зустрічі, життя,
Все буде - при одній лише умові…
Скоріш вертайся - цілим і живим
З сяйвом очей, що вміють чарувати,
Я буду віддано писати… і чекати,
Щоб мати шанс, в реалі покохати…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=787610
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.04.2018
На лісовій галявині берізка молода
На гілочках тонесеньких бринить-бринить сльоза,
А слізоньки ці капали – солодкі, як меди,
Та це ж весна підкралася на луки і в сади!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=787486
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 15.04.2018
[color="#0000ff"][b]Я[/b]скравих вражень хай дарує день…
[b]Т[/b]равичка пробивається весняна,
[b]Е[/b]нергія в повітрі задзвенить,
[b]Б[/b]ерізка сік проллє, така жадана.
[b]Е[/b]лектротоком, в тілі оживуть
[b]Л[/b]аскаві почуття, що зиму спали,
[b]Ю[/b]нацькі сни у далеч проженуть
[b]Б[/b]ентежні думи, що ночами задрімали.
[b]Л[/b]юбов весняна в серці спалахне,
[b]Ю[/b]лою-вихрем у життя ввірветься,
[b]М[/b]істочок з серця в серце прокладе
[b]І[/b] казкою весняною озветься.
[b]Й[/b] розкаже мрію спільну і одну:
[b]К[/b]оли птахи розбудять все довкола,
[b]О[/b]кликне музика про долю осяйну,
[b]Х[/b]тось чарами покличе в дивне коло.
[b]А[/b] поки що, читай все згори вниз
[b]НИ[/b]ті кохання зав’яжи між нами,
[b]Й[/b] радій віршам, які немов, весняний бриз,
в душі виводять хроматичні гами.[/color]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=787485
рубрика: Поезія, Акровірші
дата поступления 15.04.2018
[i]И ОПЯТЬ, Я ОСТАЛАСЬ БРОШЕННОЙ,
КАК БРОСАЮТ ЩЕНКА ПОД ЗАБОР,
Я О ЧУВСТВАХ ТОБОЙ НЕ СПРАШЕНА,
НЕ ПРОДОЛЖИЛСЯ НАШ РАЗГОВОР.
А СЕЙЧАС, Я ОПЯТЬ ОДИНОКАЯ,
БЕЗ ОБИДНЫХ РАСТЕРЯНЫХ ССОР,
НА СТРАНИЦЕ, ЗАПИСКА ЖЕСТОКАЯ,
ЧТО В ДУШЕ, ПРОБУЖДАЕТ ЛИШЬ СПОР.
ВЕДЬ ЗАЧЕМ, Я ВСЕ ВРЕМЯ НАДЕЯЛАСЬ,
ОКОЛДОВАННА В МЕД ТВОИХ СЛОВ?
О ТЕБЕ, В ГОЛОВЕ МЕЧТА ВЕЯЛАСЬ,
ПРЕВРАТИВ СВОИ МЫСЛИ - В ЛЮБОВЬ.
ВНОВЬ, ОСТАЛАСЬ Я БЕЗ ПОНИМАНИЯ,
БОЛЬЮ, НЕРВАМИ НАЕДИНЕ,
СНОВА, НЕ В КОМ ИСКАТЬ УТЕШЕНИЯ,
КАК ЖИТЬ ДАЛЬШЕ? ПОВЕДАЙ МНЕ…
ВЕДЬ ОПЯТЬ, Я ОСТАЛАСЬ БРОШЕНОЙ,
ТЫ СЕЙЧАС СТАЛ СОВСЕМ НЕ ТАКОЙ,
ЧУВСТВА В СЕРДЦЕ ПЕСКОМ ЗАПОРОШЕНЫ,
ВСЕ ПРОЩУ…ЖИЗНЬ - ВАЖНЕЙ ЧЕМ ЛЮБОВЬ…
[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=787374
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 14.04.2018
[color="#ff0000"][b][i]Я - мед і отрута, майбутнє й колишнє.
Ненависть і ніжність, потворність й краса.
Я можу усе затоптати в болото,
А можу – піднести, аж під небеса.
Я - трішки мислитель, й пропаща людина,
Духовність і пристрасть, байдужість і страх.
Я можу із попелу випестить квіти,
А можу - з життя, залишити лиш прах.
Яка б не була я - таких більш немає,
І кожну з цих рис, можливо кохати,
Лишаюсь собою... ти ж маєш можливість,
Мене справжню, краще від мене пізнати.
[/i][/b][/color]
ПЕРЕВОД:
[b][i]
Я - мед и яд, будущее в прошлом,
Ненависть и нежность, уродливость и красота
Я могу, все затоптать в болото,
А могу - вознести туда, где высота.
Мыслитель я и человек пропащий,
Духовность в страсти, равнодушний страх…
Могу из пепла выростить цветы,
Или наоборот, из клумбы - слелать прах.
Какой бы не была, таких же - нет на свете,
Характера черты - можно боготворить,
Остаюсь собой, а у тебя есть возможность,
Узнать меня, почувствовать , любить…[/i]
[/b]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=787372
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 14.04.2018
Зігрій мене, як вмієш тільки ти,
Без дотиків, обіймів, поцілунків,
Де можу я тепло душі знайти,
Й прийняти, як найкращий із дарунків…
Ти залиши на сайті кілька слів,
Від яких кров у серці запалає…
В розмові телефонній розкажи,
Про жар, який в собі, твоя душа тримає….
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=787243
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.04.2018
Крізь браму сутінків, крізь темряву нічну,
Погляну в ясну синь нічного неба.
На його плесі, зірку я знайду,
В якої, попрохать поради треба.
Озвись до мене, зіронько моя,
Поглянь сюди із глибини небес,
Скажи що-небудь про своє життя,
Яких з небес ти бачила чудес.
Та пестить розум, тиша лиш нічна,
Чому ж мовчиш ти блискітко тендітна?
Чому ж крізь павутину буднів я
Небесним зорям зовсім непомітна?
Та ось, я чую музику небес,
Мінорні, ніжні гами гармонічні,
І розумію, що життя - лиш мить,
І тільки зорі можуть бути вічні.
2001 рік
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=787242
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 13.04.2018
[color="#ff0000"][i]НЕТ СЛЕЗ, ЧТОБЫ ВЫПЛАКАТЬ БОЛЬ БЕЗРАЗЛИЧИЯ,
ПЕРЕБОРОТЬ В ДУШЕ ЧУВСТВА ГЛУБОКИЕ,
ВОТ ВИДИШЬ, КАКИЕ С ТОБОЮ ОТЛИЧИЯ?
МЫ ОЧЕНЬ ЧУЖЫЕ…. И ОЧЕНЬ ДАЛЕКИЕ…
ТАКАЯ ВОТ Я, ДЛЯ ТЕБЯ НЕРЕАЛЬНАЯ,
ТЕБЕ ЖЕ - СВОЕ ОЧЕНЬ БЛИЗКОЕ ВАЖНО,
ЗАЧЕМ МНЕ СТУЧАТЬ, КОГДА В ДОМЕ ЗАПЕРТО
ЗАЧЕМ СВОЮ ЖИЗНЬ РАЗМЕНЯТЬ ТАК ОТВАЖНО?
ЗАЧЕМ ЖЕ, ТОГДА, МНЕ ЛИТЬ СЛЕЗЫ КОЛЮЧИЕ,
ДРОЖАТЬ ОТ ЗВОНКА И СГОРАТЬ В СООБЩЕНИИ,
А ТАК МНЕ ХОТЕЛОСЬ ТВОЕЙ БЫТЬ ЛЮБИМОЮ!
А НЕ ОГРАНИЧИТЬСЯ, ПРОСТО В ОБЩЕНИИ…[/i]
[/color]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=787095
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 12.04.2018
День сегодня тихий, мил как никогда,
Из-под крыш закапала талая вода.
Солнце улыбалось мне, тучи разгоня,
Как давно уж не было вот такого дня.
Белая березка распустила ветки ,
А под ней счастливые веселятся детки.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=787093
рубрика: Поезія, Сказки, детские стихи
дата поступления 12.04.2018
У тихому, зимовому гаю,
З-під снігу виглянули синьоокі квіти.
Це проліски прокинулись від сну,
Весняним, теплим сонечком зігріті.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=786954
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 11.04.2018
Лиш ельф у квітах проживає,
Кохання в зелені шукає.
Ранком, вмивається росою,
Милується її красою....
Блукає дотик в пелюстках,
Неначе, мрії у думках.
Шукає пристрасну панянку,
Яку б, будив кожного ранку
Запахом квітів медових
І поцілунків чарівних…
З нею б на крилах він літав,
Під дощем з променів купав,
З пилку – ельф, викував серпанок,
Щоб прикрашав їй день і ранок.
А коли ляже сонце спати,
Кохану кличе ельф в палати,
В квітковім царстві розчинитись,
І міцно, палко разом злитись…
Він зацілує ніжне тіло,
Що кликало до себе сміло,
Він подарує теплий дотик,
І маревом наповнить ротик
Від губ, до чудо-намистинки
Цілунком прокладе стежинки....
І коли казка в них складеться,-
Нектаром їх любов проллється...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=786953
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 11.04.2018
Ти читаєш мене, як розгорнуту книгу,
Між рядків, розглядєш прихований зміст,
Розморожуєш в серці потріскану кригу,
Прокладаєш до мене невидимий міст.
Відшукав й зачепив вмить струну ту тремтячу,
Яка зв’язує мрії й реальне життя
Бо в рутині заплуталась, втратила вдачу
І не знаю, як все розгребти до пуття.
Розбираєш по реченню, світ на абзаци,
Заримовуєш наші тривоги сердечні,
Зводиш в віршах для нас, кришталеві палаци
Та слова і думки - для нас вже не доречні.
Бо ти там, а я - тут… кожен має свій світ,
Різні ми, наче два континенти,
Та назустріч, збираються душі в політ,
Фільмувати щасливі моменти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=786844
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.04.2018
Минає час, летить у вічність мить,
І змінюються люди з року в рік
В безодню сьогодення від нас мчить,
В ріці життя, людина - лиш потік.
В потоку різна доля й різний вік,
Його ніхто не має права зупинить.
Хоч інші хочуть витиснути в бік -
Не смій ти людяність в болоті загубить.
Ти, маєш вибрати в майбутнє свій маршрут,
І безупинно мчатись до мети,
Ну а якщо придушать тебе в кут,
Не ображайся- а за все прости.
Ти ближньому допоможи звільнити путь,
У завтра шлях зорею освіти.
2007 рік
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=786843
рубрика: Поезія, Сонет, канцон, рондо
дата поступления 10.04.2018
Зачем молчать?
Когда, несколько слов, приносят счастье...
Когда, в строке - надежда есть...
Зачем страдать?
Сквозь бури и ненастья...Ведь, счастье есть...
Я жду от него весть...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=786762
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 09.04.2018
Так страшно, бути вкованій у мрію!
Із мрією змагатись - я не вмію.
Та коректив: (з реальності життя),
Холодить душу й душить почуття...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=786669
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 09.04.2018
Думками лоскотиш мої долоні,
Бо відчуваєш: я - уже в полоні,
Знов, хочеться в словах твоїх купатись,
Й немає сил, мені назад вертатись...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=786529
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.04.2018
Я, із хаосу, виткала мрії
Без ясного, чіткого сюжету,
Я - нова, не прочитана книга,
Яка слави не знайде поету.
Мрії - мариво: ніжне й прозоре,
І думками гаптоване рясно,
Мов з блакитних небес, неозоре,
Спогадом облямоване ясно...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=786528
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 08.04.2018
Природа рідної землі!!!
Чи є гарніше щось у світі?
Блискучі зорі навесні,
Пташиний спів в спекотнім літі...
Дзвінкі джерела і струмки,
Що ллють із надр цілющу воду,
Люблю: калину і вербу -
Символи рідного народу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=786380
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.04.2018
Я бачу тишу,
Чую - далину,
Вдихаю світло,
Відчуваю сльози,
Знаходжу вічність,
Віддаю любов...
І йду, повільно,
Від вірша - до прози...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=786379
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 07.04.2018
В долині, засина моє село,
Колишуть Рудку хвилі голубі,
Тумани - заплетуть в вінок зело,
І таємницю згублять у траві.
Зелених верб над ставом хоровод,
Та шепіт очерету й осоки,
Картоплею заквітчаний город,
Схил неба, що зронив униз зірки.
Покоси тихо сплять під сяйвом рос,
Поля пшениці линуть ввись до неба,
Пісні птахів, що чуються із лоз,
Що ще для щастя нам з тобою треба?
Подумай тільки, сотні літ тому,
Топтав наш пращур скошені обніжки,
Щоб не полохати красу німу,
І нам лишить цієї казки трішки.
Щоб кожен з нас навчився берегти,
Оте святе, що дане нам від Бога,
Свій рідний край, свій рід, своє село,
Яке всіх кличе до свого порога.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=786217
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.04.2018
Так стало холодно в мережі Інтернету,
Не пишеш зовсім ти мені самій…
Немов, рядки із давнього сонету,
Бувай… прощай…з трьох крапок зрозумій…
А може просто видалить анкету?
(Ніхто і не помітить в чому річ…)
І жить реально….. ради етикету
З буденністю лишитись віч на віч…
Я – тільки профіль, фотки різних років,
Де в зморщечках ховалося життя,
Я вірила, що віднайду кохання,
Та кому треба мої справжні почуття?
Не тіло - я… для втіхи і розваги,
Ще у мені захована душа…
Якби, ви більше мали всі поваги,
І розуміли справжні почуття…
Я, просто, вже втомилася чекати,
Щоденно, мовчки, я вмикаю сайт
Нові історії, обличчя, жарти
Провайдер інший додає ще мегабайт.
А що чекать, як мрія – не здійсненна?
А що писать? Як гріш - словам ціна,
Розчарувалась…. Що в реалі, що на сайті,
Я завжди залишаюся сама.
2009 рік
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=786216
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.04.2018
[b]Хто сказав, що я - така як всі?
Що мої дії до чужих прикуті?
Ні, хочу я у всій своїй красі,
Заглибитись у порожнину суті.
Сховаюсь від допитливих очей,
У маску «легковажного приколу»
Душі безмежність важко втиснуть в грань
А тут, ще й ці безглуздості по-колу.
Хтось щось шукає, а хтось - не встигає
Хтось ловить щастя, а спіймає горе,
Хтось, оболонку в золото вдягає
Хоча, всередині - брудне й смердюче море.
Не треба й намагатись приховать,
Мене в мені ніхто шукать не стане.
І зостаюсь з собою тільки «я»,
Навколо все - стирається і тане.
В розмитому навколишньому «я»
Конкретний обрис, лиш не зрозумілий
Все розгадати дуже просто,але ще
Не відшукавсь мудрець, на це умілий. [/b]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=786084
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 05.04.2018
[i]Той, хто любить, мене не осудить,
Не покине i не залишить
Той, хто любить, його лиш думка
Про єдину, про мене тiшить.
Той, хто любить, мене не образить,
Лихим словом, думками, дiлом.
Той, хто любить зi мною завжди,
У думках, у душi, і тiлом…
Той, хто любить, далеко дуже,
I вiд того на серцi страждання
Той, хто любить, зi мною буде
I покаже, яке ж те кохання.
[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=786083
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.04.2018
[color="#0022ff"][i]ТИ ЩЕ НЕ ЗНАЄШ, АЛЕ Я ТВОЯ,
ХОТІЛА ВСЕ ЖИТТЯ ТВОЄЮ СТАТИ.
ДУМКАМИ, НІЖНИМ ПОГЛЯДОМ, СЛОВАМИ,
ТОБІ ОДНОМУ, ВСЮ СЕБЕ ВІДДАТИ.. .
ТА ЧИ ПОТРІБНА ТОБІ БУДУ Я,
В ЖИТТЯ ШАЛЕННІЙ, ДИКІЙ КРУГОВЕРТІ?
(ЦЕ Ж ВСЕ СЕРЙОЗНО,НЕ ЛИШЕ ВІРШІ,
Й ПО ТЕЛЕФОНУ БЕСІДИ ВІДВЕРТІ….)
І ЗВІДКИ ЗНАТИ, ЩО ЦЕ САМЕ Я?
ХТО В ВІЧНІСТЬ УПЛЕТЕ ПРИЄМНІ МИТІ,
ХТО ПЕРЕТВОРИТЬ ТВОЇ МРІЇ - У РЕАЛ,
І ПЛАНИ У КАЗКИ ДЛЯ ДВОХ ПРОЖИТІ…
І ЗВІДКИ ЗНАТИ ЩО ЦЕ САМЕ ТИ?
ЩО ПОДАРУЄШ НАШЕ СПІЛЬНЕ ДИВО,
ЩОБ ТИ І Я, І МИ УСЕ ЖИТТЯ,
ЖИЛИ В ЛЮБОВІ ДРУЖНО І ЩАСЛИВО…
[/i][/color]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=785945
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.04.2018
[color="#610505"][i][b]Ще гріє душу той солодкий хміль,
Що заморожував гарячі почуття,
Нанизує на долю гнів і біль,
І воском скрапує на дно буття…
Колись містив в своїй кришталь-душі,
Густу, п’янку, червону, ніжну кров.
Лишилась пляма осаду на дні, -
Воскресла в серці Феніксом любов.
Упала брама тих пересторог,
Що стримує й не дозволяє жити,
Лише щемить у серці і кричить,
Благає і примушує любити.
Коли прошепче темрява в вікні,
Коли прийдуть в життя буденні дні,
Не бійся ти всьому сказати: «Ні»,
І зрозуміти - істина в вині.
[/b][/i][/color]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=785943
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 04.04.2018
[color="#d41515"][i]Ти справді хочеш…щоб була я поруч?
Навпроти… в очі зазирнуть ясні?
Чи справді хочеш, щоб наскрізь всі ночі,
Я не могла б тобі сказати «ні»?
Мабуть, ти хочеш…дихання синхронність?
Щоб тіла й душі…завжди в унісон…
Стискала у собі нестримну сутність…
І це була реальність, а не сон…
Щоб відкривав цілунками на тілі
Прикриті від усіх мої скарби…
Зливавсь зі мною….тонув в насолоді…
І мріяв…. ну скоріше б це…. «якби»…
[/i][/color]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=785771
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 03.04.2018
[color="#1f0707"][i]Твої слова - гарячий шоколад,
Солодкі, теплі, ніжні і м’які,
Я й не надіялась, що буде так,
Не вірила, що в світі є такі….
Такі, як ти - з безоднею очей,
Такі, як ти - із виром почуттів,
Такі, як ти - з бажанням тих ночей,
Чекати яких, декілька життів.
Далеко ти, та відчуваю я,
Як б’ється серце і душа тремтить,
Як ти друкуєш, поспіхом, слова,
І як чекаєш кожну нашу мить…
Ти вартий щастя…й здійснення всіх мрій,
Але, усе, що я можу зробити, -
Без поцілунків сонних твоїх вій,
На відстані чекати і любити…
[/i][/color]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=785770
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.04.2018
[color="#00ff44"][i][b]Где смысла нет – там смысла много…
Из мыслей стелется дорога…
Свобода полная мечтам…
Ответа я тебе не дам….
Ты посмотри, и все поймешь…
Где правда, а где просто ложь…[/b][/i][/color]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=785599
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 02.04.2018
[color="#ff0000"][b][i]Пестив вітер ароматну бездоганність ,
Дарував троянді подих свій,
В ніжності і свіжості підкралась,
Дивна казка, що торкнулась вій...[/i][/b][/color]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=785597
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.04.2018
Я себе загубила у просторі мрій,
В незбагненності суті людської.
Десь, далеко, в безодності вічних надій,
Ніде більше немає такої.
Лине подих акордів, з роялю зліта,
І у вись підлітає до неба,
Із грозою і леготом плинуть літа,
Та і з цим сперечатись не треба.
У тривожних сонетах зникає «вона»,
Не шукаючи вірного змісту.
Нісенітниці пише на клапті життя,
Що не мають конкретного вмісту.
У сполохану душу ховається страх,
Він, руйнує приховану ласку.
Із прадавніх законів, що спалені в прах,
Знову пише нечувану казку.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=785438
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.04.2018
Ми – жінки, юні чи сиві, хочемо бути красиві…
І тому, важливо знати: як же краси досягати?
Технології сучасні всі новітні, модні, класні,
Але, кожна із нас знає: що в житті усе буває.
От одна моя знайома, не сиділа просто дома,
А успішно працювала, власний бізнес вона мала.
А тут криза, сльози, стрес, давсь взнаки нервовий прес
Все відбилося на шкірі, сухість, в’ялість в вищій мірі?
Зморшки стали як гармошки, та допомогла їй трошки.
Радила: спокійно спати, на проблеми не зважати
В житті більше позитиву, бачить далі перспективу,
Їсти фрукти вітамінні, мінерали необхідні,
Та важливий ще момент, розкажу один секрет.
Розкажу без зайвих тем про елітний чудо-крем.
Хвилюватися не треба, крем цей - як дарунок з неба!
Є на формулу патенти, пройшов всі експерименти,
Живить шкіру з середини, стимулює еластини,
Це ноу-хау на весь світ –омолодить на кілька літ.
Тож дівчата й молодички, щоб сіяли ваші личка
Для душі, не для розваги, перегляньте переваги.
Шкіра стане молодою, променистою, ясною,
Зморшки будуть непомітні, а ви добрі і привітні.
Тож купуйте, не вагайтесь, і у розкоші купайтесь.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=785434
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 01.04.2018
Це мабуть, просто, дурний жарт,
У мене не працює сайт…
А як же ти? Повірити несила
Невже тебе знайшла ….і загубила?
Бо тільки тут, щасливі ми з тобою,
Життя рутину замінив мені собою.
Дарує крила кожна наша мить
Як я могла раніш без тебе жить?
Коштовніші скарбів твої палкі слова
В мені тремтить чуттів струна нова
Намріяла тебе, фантазувала,
Я, ніби, все життя, лише тебе чекала!
Але, мабуть, це просто дурний жарт…
Ще й досі, в мене не працює сайт…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=785284
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.03.2018
[i](за мотивами казки «Снігуронька»)[/i]
В Мороза і квітучої Весни
Зростала славна донечка рідненька,
Від матері - красу вона взяла,
Від батька, лише, - льодяне серденько.
Прекрасна, ніжна і завжди сумна,
Снігуронька краси не відчувала,
В розкішнім замку, вічно жить могла б,
І цілим світом володарювала.
Та ось, Весна покликала дочку
І стала з нею щиро розмовляти:
Чи вічно залишатись в самоті,
А чи з людьми простими проживати?
Тепер, Снігуронька живе у бідноті,
Пряде і шиє з річки носить воду,
Не знає лиш, про ніжні почуття,
Хоч має таку гарну вроду.
Купава говорила їй не раз,
Про щастя, вірність, про палке кохання,
Та це було для неї - щось чуже,
І в душу пробиралося страждання.
Матусю, Весно, розтопи льоди,
Серця примусь по-справжньому палати,
Хай знають люди на усій землі:
Що щастя - лиш у тому, щоб кохати.
1997 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=785283
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 31.03.2018
[i]Кричала тиша мовою німою,
Самотні тіні в темряві губились,
У натовпі густої порожнечі,
Лиш мрії нездійсненні залишились.
В незграбному танку чужих думок,
Від твого імені губилися склади,
Скрутився світ увесь в заплутаний клубок,
З душею вогнища і вдачею води.
Ніхто не знав де виходу знайти,
У миті вічність хтось скоріш шукав.
За брамою безглуздя й суєти,
Бог довго й тихо всіх оберігав.
Не всі пройшли свій віковий маршрут,
Не всі посміли на коліна стати,
Щоб у тенетах непролазних пут,
Покаятись й спасіння попрохати.
[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=785117
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 30.03.2018
[color="#ff00ee"][i][b]Білий цвіт, навесні, у розкішнім саду,
Як з фати нареченої біла вуаль,
Солов”їні пісні та джмелів діалог,
Закликають в казкову, незвідану даль…
[/b][/i][/color]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=785116
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 30.03.2018
Твои руки творят чудеса,
Скользят нежно по атласной коже,
Долго- долго чаруют…. Пока…
Доводя до экстаза до дрожи.
Твои руки владеют мною.
Мои мысли, мечты, и желанья …
Между маслом (пролитым тобою)…
И касаньем, - века ожидания.
Гладишь нежно… вот миг…и опять,
Остановишь ты стон мой движением,
Как же можно вот так колдовать,
Упиваться земным наслажденьем?
Тело медленно движется в такт,
И синхронно дыхание ловит,
Тело может сказать все и так…
То, что слово, увы, не промолвит…
Сердце бешено рвется вперед
Наслаждаясь желанья форсажем…
А тебе это - просто работа…
Называется это…массажем.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=784943
рубрика: Поезія, Интимная лирика
дата поступления 29.03.2018
[i](повчальна казка на сучасний лад, для літнього дитячого оздоровчого табору)
[/i]
Серед лісу, біля річки,
В кумедній хатинці,
Жила сім’я, що носила,
Дітлахам гостинці.
Такі собі дід та баба,
В мирі проживали,
І, як засіб збагачення,
Курку рябу мали.
А вона несе їм яйця,
То, щоб був порядок,
Бабця в табір їх сплавляла,
Тридцять - за десяток.
Отак, вони в мирі, в дружбі,
Жили довгі годи.
Аж допоки не трапилось
Цієї пригоди.
Рано вранці дід до курки
підійшов близенько,
Взявсь за голову, як глянув,
І промовив :”Ненько!”
Схудла курка, як модель,
У гнізді лежала,
Й діда із зерном своїм,
Бачить не бажала.
Синій гребінь, гола спина,
І запухлі очі…
Ще не бачив білий світ,
Ції поторочі.
Дід злякався і задумавсь,
А тоді спитав:-
" - Та невже це грип курячий
На тебе напав ?
Чи зурочив тебе хтось,
Що, як крейда біла?,
Чи побилася?
Чи може, ти не те щось з’їла"???
Мене діти із «Веселки*»
В гості запросили,
Й подарунками із дому
Мене пригостили.
Їла чіпси й сухарі,
Насіння лузала.
А банани з цукерками
Соком запивала.
Печивом і йогуртами,
Вони частували.
І багато кока – коли
Мені наливали.
Дід і баба замислились:
Що ж далів робити?
Треба лікарів заморських
скоріш запросити.
Приїжджали лікарі,
Знахарі, ворожки,
Та курочці ніхто з них
Не поміг і трошки.
Курочку провідать діти,
Прийшли рано „по – утру”,
Із собою прихватили,
Нашу медсестру.
Вона змірювала тиск,
ЇЇ оглядала,
Дала ліків і пігулок,
І таке сказала:
«- Вашу курку чим попало
Перегодували,
От тому, ви і мороку
З курочкою мали.
Зараз дам їй вітамінів,
(І ще для порядку)
Треба курочці робити
Щоранку зарядку.
Щоб не часто відвідувать
Лікарів й аптеку
Водіть курочку на нашу
Модну дискотеку».
Знову курка несе яйця,
І щоб був порядок,
Бабця в табір їх сплавляє,
Тридцять – за десяток.
[i]
"Веселка" - літній дитячий оздоровчий табір на Чернігіщині.[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=784940
рубрика: Поезія, Сюжетні, драматургічні вірші
дата поступления 29.03.2018
[i]І знов весна настала, так хороше навкруг,
Сіяє сонце в небі, і зеленіє луг.
Біжить струмок, наосліп, до синьої ріки,
Минаючи горбочки, дерева і пеньки.
Біжить, тому що знає, мине холодна мить,
І у душі, веселка барвиста забринить.
І буде знову свято для кожного із нас,
Вінок, з польових квітів, мені буде якраз,
Розквітне знов барвінок й калини ніжний цвіт,
І буде все так само, як сотні тисяч літ…
[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=784783
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 28.03.2018
У лісі сталася афера:
Скинули з трону царя-лева.
Туди, до лісу, за паркан,
Забрався дядечко тарган.
Не знаю, спереду, чи ззаду,
Потрапив він на цю посаду,
Почав він, зразу ж, керувать,
Свої порядки наставлять.
Сторожим псам - кожної днини,
Ганяти і гавкать щогодини.
Козлам відпущення – не спать,
Документацію складать.
Ну, а зозулі, для охоти, -
Велів «узяти, хоч дві ноти»
Всі свої блохи з голови, -
Носив до мудрої сови.
Вона ретельно відбирала,
І по адресі направляла.
Іще, шакал там проживав,
(Нагору файли відправляв).
А лис-атлет - лиш посміхався,
Бо тарганець його боявся.
На троні таракан усе ,
Радіє й вусами трясе.
Не знає, що богам на втіху,
Його поставили для сміху.
Щоб скинуть лева лиш із трону,
І закотить в кущі корону.
Щоб тарганчик- молодець,
Довів державу до «Капець»
______________
Оце таке в житті буває,
Коли тарган на трон сідає…
Липень 2005р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=784782
рубрика: Поезія, Байка
дата поступления 28.03.2018
[color="#0000ff"]В далеком городе, среди шумной суеты,
ОН жил спокойно, не спеша,
Ждал он кого-то, и дарил цветы,
Спокойная была его душа.[/color]
[color="#ff0040"] А в іншім краї, котрий рік підряд,
ВОНА чекала одного ЙОГО,
Калічила і нерви й почуття,
Не знаючи, потрібно їй кого?[/color]
[color="#000dff"]Совсем свежи еще в его душе,
Мечты, разбитые об рифы скал,
Пока, однажды, молча в тишине,
ОН сообщение на сайте написал.[/color]
[color="#ff0040"]За слово зачіплялися слова,
Історію у чаті друкували,
Що буде далі і для чого це?
Ні ВІН і ні ВОНА іще не знали.[/color]
[color="#0900ff"]Внимательно на фотки ОН смотрел,[/color]
[color="#ff0048"]А ВОНА жмутками вірші писала,[/color]
[color="#000dff"]Все чаще отвлекался ОН от дел,[/color]
[color="#ff005e"]Цілодобово повідомлення чекала.[/color]
[color="#000dff"]Надеялся…. А может быть ОНА?[/color]
[color="#ff0055"]Може це ВІН?…вже вкотре сподівалась.[/color]
[color="#0000ff"]В глазах зеленых ОН тонул до дна,[/color]
[color="#ff0040"]А ВОНА у п’янких словах купалась…[/color]
[color="#0900ff"]ОН ждал их встречи, и считал деньки[/color]
[color="#ff0048"]ВОНА всі мрії в риму виливала…[/color]
[color="#000dff"]Хотел каснуться ЕЕ плеч, руки[/color]
[color="#ff005e"]Себе віддать ЙОМУ ВОНА бажала.[/color]
[color="#1e00ff"]- Как хорошо, что я нашел тебя …[/color]
- [color="#ff005e"]Тепер я бачу світло там де край…[/color]
[color="#000dff"]- Позволь, беречь, лелеять и любить…[/color]
[color="#ff0073"]- Візьми мене і більш не відпускай…[/color]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=784613
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.03.2018
[i][b]Ти, тікай! Тенета тягнуть
Тінь, тавровану туманом,
Танець тісний та тендітний,
Тхне торішнім тархуном.
Там, трава тріпоче танго,
Талану тупу токату,
Тільки тілу темп трактує,
Тихий, теплий телефон.
22.07. 2011р.[/b][/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=784611
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.03.2018
Все як раніше...тиша і мовчання,
Та очі - зачаровані красою.
Вже солов’ї всіх кличуть на гуляння,
Й повітря, вмить, наповнилось весною.
Зовуть ключі сполоханих струмків,
Лиш тільки росами умиється світанок,
Із перших маргариток й васильків,
Плести чарівний, зоряний серпанок.
Знов леготом окутує весна ,
Буяють пишні, соковиті трави.
І розквіта душа, і ожива,
Мов колір веселкової заграви.
Коли засяє сонце над лугами,
Й повернуться птахи у рідний край,
Вмить, на барвистий килим з перших квітів,
Закличе всіх весняний дивограй.
2007 рік
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=784418
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 26.03.2018
[b][i]Я - квітка - зіткана з роси і світла,
Ранкових променів, і співу солов'їв...
Від подиху вітру - душа вмить розквітла...
Й знов кличе мрій ключі з чужих країв...
[/i][/b]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=784417
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.03.2018
Вже дихає пробуджена весна,
Хоч мляво, тихо, повагом та знову,
Озветься щебетом галявина ясна,
Й дерева справлять дорогу обнову.
Як довго сумував старий пеньок,
Ховався у снігу, від ливнів мок,
Не знав, що поспішаючи в луги,
Веснянку заспіва йому струмок.
Самотні клени, з подиву мабуть,
Затріпотіли голими гілками.
Мені сказати хочуть новину,
І поділитись власними думками.
Напружився й розправив плечі,
Відкривши в світ тендітні очі сині..
Весняний пролісок, найперший він до речі,
Послав привіти пагорбу і долині.
ПЕРЕВОД:
Дышит прохладой ранняя весна,
Но скоро, соловьем, зальется сад,
Поляны будут слать из трав ковры,
Сошьют деревья праздничный наряд.
Грустил тихонько старый пень,
Прятался в снег от бурь, дождей,
Не знал, что пробегая у луга
Разбудит его радостный ручей…
Грустили клены, (видно потому),
Шептались, молча, голыми ветвями,
Будто, хотели новость расказать,
И поделится давними мечтами...
Расправил плечи, к солнцу потянулся,
Раскрыл на свет невинные глаза,
Подснежник, лесу, молча улыбнулся,
В цветке его играла, радугой, слеза...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=784238
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 25.03.2018
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=784205
[i]Продовжуючи тему розпочату Тарасом Комаринським:[/i]
[b]ТАРАС :
Ностальгія за літом[/b]
Засвітилися надворі ліхтарі
І кусаються до крові комарі.
Після спеки вже приходить холодок,
А довкола чути запах квіточок.
Я зі шланга поливаю грядочки,
Щоб росли петрушка, кріп і огірки,
І цибуля, й помідори, й бурячок.
Он летить на павутинці павучок...
Коник пісеньку тихесенько сюрчить,
А бджола уже до вулика спішить.
Описати все — не вистачить вірша.
Літній вечір... Просто тішиться душа...
Я:
Літній вечір... Просто тішиться душа...
Десь ірже-переривається лоша,
У сусідів знову п’янка – буде бій,
Над садочками літа бджолиний рій.
На картоплі колоради лиш не сплять,
Від тих гадів - деркачі самі стоять.
В небі ще зірок і місяця нема,
Хтось, когось, біля тиночка зажима.
А в болоті кричать жаби, як дурні,
Карасі дрімають в ятерці на дні.
Треба, мабуть, уже йти лягати спать
Бо, до ранку, можна оце так писать.
ТАРАС:
Ми прості і ми доступні,
Наші музи непідкупні.
Вірші пишемо чудові,
Наші рими кольорові.
В Клюб вступили не для слави,
А щоб всі нас прочитали,
З наших жартів реготали --
Сміх продовжує життя.
Ось такі ми: Ви і я.
Я:
Ось такі ми: я і Ви
Як закотим рукави,
І собі і всім на втіху
Як напишемо для сміху.
Яка тема – без різниці:
Пишем оди, небилиці,
І присвяти, і сонети
І про мухи, й про котлети…
Та боюсь набрать розгон, -
Щоб не получився гон….
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=784234
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 25.03.2018
[i]Я – ГАРЯЧА, ЧОРНА КАВА…
ТО ПРИМХЛИВА, ТО ЛУКАВА,
ТО СОЛОДКА І ПЕКУЧА,
ЯК ПОЛИН, ГІРКА Й КОЛЮЧА.
АРОМАТНА І ЖАДАНА,
ТО ХОЛОДНА, НЕЗРІВНЯННА,
ТО НЕЧУВАНО ЗВАБЛИВА,
НЕ КУШТОВАНА Й ЩАСЛИВА…
ХОЧЕШ МНОЮ СМАКУВАТИ,
Й ДО ОСТАНКУ ПОРИНАТИ,
У МІЙ СМАК У ТІЛО Й ДУШУ?
Я ЧЕКАТИ НЕ ПРИМУШУ…
ПОКИ КАВА ЩЕ ГАРЯЧА,
Я ТВОЯ, Я НЕТЕРПЛЯЧА ,
ПРИСТРАСТЬ В ТІЛІ ЗАКИПАЄ,
І НІХТО, НІХТО НЕ ЗНАЄ,
ЯК ТИ МНОЮ ПОСМАКУЄШ,
ЯК ПРИГОРНЕШ, ПРИГОЛУБИШ
ЯК ТЕБЕ Я РОЗІГРІЮ….
ЯК ПОРИНУ В ТВОЮ МРІЮ,
ЯК З ТОБОЮ МИ ЗІЛЛЄМСЯ,
ЯК НЕКТАРАМИ ПРОЛЛЄМСЯ…
ЯК ВІДЧУЄМ СЕРДЕЦЬ СТУКИ,
ГРУДИ, СТЕГНА, НОГИ, РУКИ,
ЇХ СПЛЕТЕМ ЇХ ПОЄДНАЄМ,
БО МИ ЛЮБИМ І КОХАЄМ…
[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=784091
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 24.03.2018
[b]Навесні, коли пашать теплом поля,
У барвінок одягається земля,
В полі засіває хлібороб зерно,
Щоб на втіху зашуміло би воно.
Укриває все туман-димок,
Дозріває золотавий колосок.
Долинає пісня із села,
Заколисує поля вечірня мла.
Іще мить, й все стане золоте,
І волошка синьоока відцвіте,
Й перепілка виростить діток,
І прийде той довгожданий строк.
Коли буде, щедро, литися врожай,
Хліборобе, не лінуйся, а збирай!
Стануть ситі і багаті у рідні,
Й святкуватимуть три ночі і три дні,
Ну а потім, всі поринуть в тихі сни,
Щоб чекати, знов, наступної весни.
[/b]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=784090
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.03.2018
Останній вечір випускний,
Недавно, він здававсь далеким.
Переступивши наш поріг,
Полинем в світ, немов лелеки.
ПРИСПІВ: Але ми будем пам’ятать
І не забудемо повік
Будемо згадувать щораз
Випускний 2002 рік.
Згадаєм знову той дзвінок, -
Що кликав нас щораз до школи.
І той, найперший наш урок,
Що не повернеться ніколи.
ПРИСПІВ:
І ця одна хвилина мить,
Нас всіх навіки роз’єднає.
Отож: «До зустрічі мій клас,
Майбутнє вже на нас чекає»!!!
ПРИСПІВ:
2002 рік
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=783900
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 23.03.2018
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=f9fuA9okMvU[/youtube]
На ярмарку походила -2р
Усі гроші розпустила. Грошей нема.
Гей, грошей нема.
Усі гроші розпустила -2р.
Зате всього накупила, Грошам хана.
Гей, грошам хана.
Я купила модну блузку-2р.
І пляшечку і закуску. Треба обмить.
Гей, треба обмить.
Я купила класні боти -2р.
Дотягнуть би до суботи. А що робить.
Гей, а що робить.
Я купила черевики -2р.
Тепер піду на музики, таке життя.
Гей, таке життя.
Взяла шубу із лисиці -2р.
Тепер зуби на полицю. Нехай лежать.
Гей, нехай лежать.
В таксі сіла, та й думаю-2р.
Що я грошей вже не маю. Чим заплатить,
Гей, чим заплатить.
На ярмарку походила.-2р
Усі гроші розпустила. Весела я.
Гей, весела я.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=783898
рубрика: Поезія, Авторська пісня
дата поступления 23.03.2018
Я знов дивлюсь у ваші очі ясні,
Хоче душа моя співати.
Спасибі, вам мої дорогі вчителі,
Ви, в школі, - ніби, батько й мати.
Завжди поради мудрі чую від вас ,
Повчань і докорів багато .
За неслухняність, ви пробачте, всіх нас,
Й прийміть вітання у це свято.
ПРИСПІВ:
Мої учителі,
Вклоняюсь низько я вам,
До землі.
І подарую квіти ва свої
Улюблені учителі.
Мої учителі,
Вклоняюсь низько я вам.
До землі.
І подарую квіти вам свої
Мої учителі.
Навчили нас читати по складах,
І перше слово написати.
Любити й берегти свій рідний край,
Батьків і друзів поважати.
Ви – ніби, хлібороб на ниві знань,
А діти - наливне колосся.
В турботі й праці пролітає ваш час,
Сріблом вкриваючи волосся.
ПРИСПІВ:
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=783700
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 22.03.2018
[b][i]Йду додому зимнім ранком,
Завірюха стогне, плаче,
А на гілці реп’яховій,
Одинокий дятлик скаче.
Крильця білі нашорошив,
підняв голову червону,
Знайде зернечко, посніда,
Й полетить в гніздечко-нору.
Хай бушує завірюха,
Хай хоч плаче, хоч сміється,
Дятлик зна – обов’язково,
Ця, зима страшна минеться.
14.12.1994р.[/i]
[/b]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=783699
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 22.03.2018
[b]Хочу вам сказати правду,
І повірте, не хвалюсь,
Найсильніший, наймудріший
І найкращий мій татусь.
Він і шафу зремонтує,
І садок посадить вмить.
Нас виховує й навчає,
Що аж дим навкруг димить.
Не боїться татко зміїв,
Не боїться і мишей.
Із роботи він приносить
Повен гаманець грошей.
І урок перевіряє,
Рідний край любити вчить.
У футбола хвацько грає.
Й як на білім світі жить.
[/b]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=783471
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 21.03.2018
[b][i]Кулінарні обговорення з Тарасом Комаринським (продовжуючи тему...)
[/i][/b]
Пельмень смачний – коли свининка свіжа….
То фарш у роті - тане, наче, мед,
А коли він з копит, хвоста і рила,
То не врятує навіть парамед…
Коли придбаєш кілограм у магазині,
Де собівартість, не вміщається в ціні.
Як ви – не знаю, ну а я б таким пельменям,
На 100% відповіла – «НІ».
Ще й зараз піст – то зуби на полицю,
Хай спочивають ще до Пасхи тижнів три
А я писатиму усяку небилицю,-
Її не знищиш, хоч гризи, кусай, чи три…
Їстимемо картоплю у мундирі,
Й капуста - хай за вухами лящить,
Якщо не можна зараз їсти м’яса, -
То, мабуть, можна гарячіше пить…
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=783245
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=783470
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 21.03.2018
У моноліті мелодійних звуків,
Котрі надію втілюють в життя,
В мелодіях, мотивах і рингтонах
Не можна розібратись до пуття.
Який в них вік? Яка духовна цінність?
Який в них задум і яка мета?
Не встиг запам’ятать акорди три, три слова
І вже ніде не чуть цього хіта.
Із хаосу думок із моря звуків,
Із різних стилів зіткана канва.
В яку, посіявши, пусте насіння,
Триденний хіт, лиш, надають жнива.
Там дуже рідко, наче іскру Божу,
Натхнення й талану дарунок.
Приносять в світ щось рідкісне, чудесне,
Яке оцінюється, як «вищий ґатунок».
Цей шлягер до вподоби всім і всюди,
Він, ніби вихор в душі увірвався,
Народжувались й помирали люди,
А шлягер в пам’яті народній залишався.
Кілька століть народ співає залюбки
І «Цвіте терен» і про «Два дубки»
Щоразу ці пісні прищеплюють всім моду
Любов до пісні й до свого народу.
Коли солдати йшли у бій,
Назустріч ворогу, чи танку.
Співали подумки і вголос,
Або «Катюшу» чи «Смуглянку».
А коли час прийде кохати
Згадаєш знов пісню забуту,
Яка б, покликала шукати,
Увечері «Червону руту».
Під шлягери гойдалася колиска,
Зростали, розумнішали, мужніли,
Своїх дітей на ноги піднімали,
Сріблились скроні і вуста марніли.
Та пройде час оновить покоління
Розвине далі технології космічні…
Але в нових витках життєвих буднів,
Всі розуміють – шлягери не вічні.
Існують твори перевірені віками
Безкраї, всюдисущі, гармонічні,
Як фуги Баха, й Моцарта сонати
Завжди сучасні, модні, хоч класичні.
Це - геніальність втілена в полотнах,
Це - точність мрій акордами пролита,
Це велич духу і безмежна воля,
Душа до вічності й краси відкрита.
Шедевр – це ніби золота перлина
Котра сіяє серед куп сміття,
І обраним лиш пророковано створити,
Шедевр єдиний за своє життя.
2008 рік
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=783293
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 20.03.2018
Ми веселі лісові, лісові грибочки
Обійшли старі пеньки, сіли на горбочки.
ПРИСПІВ:
Туп-туп, диб-диб під листком сховався гриб
Гриб, грибочок і грибок стали дружно у танок
Ми у променях купаєм капелюшки і шапки
На галявинах й узліссях затанцюєм залюбки
ПРИСПІВ:
Туп-туп, диб-диб під листком сховався гриб
Гриб, грибочок і грибок стали дружно у танок
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=783291
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 20.03.2018
[b]Темная комнатка, ночь за окном,
Свечи горят и мы лишь вдвоем...
Звуки мелодии слышатся мне,
Как шорохи листьев степных мотыльков,
Сгоревших в горячем костре...
Нам божественно легко сейчас...
Одни на земле, ничего нам не надо…
О, сон не развейся в пучине ты тьмы,
Отдай дань прекрасную нашей любви,
Ведя нас аллеями райского сада...
На стенах, осеченных лишь той свечей,
Фрагменты зеркалятся нашей любви...
И тени ложатся на потолок...
Сливаются тени и души...Пойми...
Пойми и поверь ... мы на свете одни...[i][/i][/b]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=783060
рубрика: Поезія, Интимная лирика
дата поступления 19.03.2018
Ми всі друзі – ти і я, дитсадок – немов, сім’я,
Виховательки всі - стали нам рідненькими,
Всіх виховували нас, і навчили сотню раз,
І втішали, коли ми були маленькими.
ПРИСПІВ:
Тут залишим іграшки
І нечитані книжки
Вихователів своїх,
Ігри, радощі і сміх.
Все залишим дітворі,
Візьмем в руки букварі.
Зробимо в майбутнє крок,
У клас перший на урок.
А сьогодні свято в нас, нас чекає перший клас
Тому скажемо: «садочку, до побачення!!!»
Прощавай, садочку наш, пам’ятай веселий час,
Ми ще прийдемо до тебе на побачення.
ПРИСПІВ:
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=783057
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 19.03.2018
У тихому зимовому гаю,
З-під снігу виглянули синьоокі квіти.
Це проліски прокинулись від сну,
Весняним, теплим сонечком зігріті.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=782913
рубрика: Поезія, Дитячі віршики
дата поступления 18.03.2018
На лісовій галявині берізка молода
На гілочках тонесеньких бринить-бринить сльоза,
А слізоньки ці капали – солодкі, наче мед,
«Та це ж весна»-озвався веселий соловей.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=782909
рубрика: Поезія, Дитячі віршики
дата поступления 18.03.2018
[b]Сплять сполохані світанки,
Сонце скоро спалахне,
Сліпа скеля стрепенеться
Сон сопілка сполохне.
Сік струмує стоголосо
Сім сонетів сповістить,
Сіра, схована самотність
Стелеться, сумує, спить.
22.07.2011р.[/b]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=782854
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 18.03.2018
Білі хати в зелених садочках,
Жовте сонце з блакитних небес,
Рожі-мальви в барвистих віночках,
Скільки ще є у тебе чудес?
ПРИСПІВ: Україно моя, кольорова,
Веселкова, барвиста земля,
Я милуюсь твоєю красою,
Буду вічно любить тебе я.
На ланах, неозорих, пшениці
Достига золотий колосок,
І тендітні, блакитні волошки,
Дуже хочуть до мене в вінок.
ПРИСПІВ:
На долині червона калина,
Прикрашає собою природу,
І зелена верба похилила,
Свої віти у синю воду.
ПРИСПІВ:
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=782853
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 18.03.2018