Тома

Бажаю всім родинного тепла…

 Бажаю  всім    родинного  тепла...
Сьогодні,  в  міжнародний  день  сім’я,  що  хочу  вам  сказати,  друзі  ви  мої,наш  клуб  це  теж  велика  є  сім’я,споріднені  в  нас  душі,    тому  що  кожен  з  нас  не  може  дня  прожити  не  поспілкувавшись  тут  і  нове  щось  узнати,  вірші  почитати,  свій  погляд  висловить  –це  так  важливо  для  кожного  із  нас.
       Бажаю  всім    родинного  тепла,  любові,  порозуміння,  підтримки  і  поваги  в  ваших  сім’ях!
 Добробут,  затишок  нехай  панує    в  кожнім  домі,  а  старше  покоління  молодому  сімейні  традиції  і  кращий    приклад  передасть  !!!
15.05.19 7.30

Прислів’я  і  приказки  про  родину
–  До  свого  роду  —  хоч  через  воду.  
–  Свій  хоч  не  заплаче,  то  скривиться,  хоч  не  скривиться,  то  не  висміє.  
 Батьки  бережуть  дочку  до  вінця,  а  чоловік  жінку  до  кінця.  
–  Живуть  між  собою,  як  риба  з  водою.  
–  Жінка  для  совіту,  теща  для  привіту,  матінка  рідна  краща  всього  світу.  
–  Не  вчи  дитину  штурханцями,  а  хорошими  слівцями.  
–  Дерево  тримається  корінням,  а  людина  сім’єю.  
–  Шануй  батька  та  Бога  –  буде  тобі  всюди  дорога.  
–  Яке  дерево,  такі  його  квіти;  які  батьки,  такі  й  діти.  
–  Жінка  чоловікові  подруга,  а  не  прислуга!
–  У  сім’ї  дружать  –  живуть  не  тужать.  
–  У  своєму  домі  і  стіни  допомагають.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=876043
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 15.05.2020

​Неіснуюче село в Італії

Несуществующая  деревня  в  Италии
https://www.kudatotam.ru/pages/4632-nesuschestvuyu...
Давным-давно  на  побережье  итальянской  провинции  Салерно  было  небольшое  поселение  Фуроре,  в  которое  вели  только  горные  тропы  и  одна  дорога.  Те,  кто  знал  это  местечко,  могли  приплыть  сюда  через  залив,  который  практически  не  виден  с  моря.  Зато  из  самой  деревни  море  было  видно  отлично.  Поэтому  Фуроре  прозвали  «деревней,  которая  не  существует».
Перевела  на  украинский  язык  9.05.20  17.48

​Неіснуюче  село  в  Італії

https://www.kudatotam.ru/pages/4632-nesuschestvuyu...
Давним-давно  на  узбережжі  італійської  провінції  Салерно  було  невелике  поселення  Фуроре,  в  яке  вели  тільки  гірські  стежки  і  одна  дорога.  Ті,  хто  знав  це  містечко,  могли  припливти  сюди  через  затоку,  який  практично  не  видно  з  моря.  Зате  з  самого  села  море  було  видно  відмінно.  Тому  Фуроре  прозвали  «селом,  яка  не  існує».
Переклала  українською  мовою  9.05.20  17.48

На  изображении  может  находиться:  океан,  растение,  цветок,  небо,  на  улице,  природа  и  вода
На  изображении  может  находиться:  океан,  гора,  небо,  дом,  на  улице,  природа  и  вода

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=875889
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 14.05.2020

Реалістичні скульптури з бісеру від Жанни Васильєвої

Реалистичные  скульптуры  из  бисера  от  Жанны  Васильевой

https://www.kudatotam.ru/pages/4670-realistichnyie...
Жанна  Васильева,  живет  в  посёлке  Красносельский  Гродненской  области,  Беларусь.  Жанна,  всегда  мечтала  стать  модельером-конструктором  одежды,  но  закончила  ихтиологический  ф-т  Калининградского  технического  института  рыбной  промышленности.  Рукоделием  занималась  всегда  понемногу,  бисероплетением  увлеклась  около  трех  лет  назад,  что  называется  «на  досуге».  Жанна,  создает  из  бисера  потрясающе  натуралистичных  животных,  птиц,  рыб,  насекомых.  Её  работы  хочется  разглядывать  со  всех  сторон...
Перевела  на  украинский  язык  9.05.20  18.00

Реалістичні  скульптури  з  бісеру  від  Жанни  Васильєвої
https://www.kudatotam.ru/pages/4670-realistichnyie...
Жанна  Васильєва,  живе  в  селищі  Красносельський  Гродненської  області,  Білорусь.  Жанна,  завжди  мріяла  стати  модельєром-конструктором  одягу,  але  закінчила  іхтіологічний  ф-т  Калінінградського  технічного  інституту  рибної  промисловості.  Рукоділлям  займалася  завжди  потроху,  бісероплетінням  захопилась  близько  трьох  років  тому,  що  називається  «на  дозвіллі».  Жанна,  створює  з  бісеру  приголомшливо  натуралістичних  тварин,  птахів,  риб,  комах.  Її  роботи  хочеться  розглядати  з  усіх  боків  ...
Переклала  українською  мовою  9.05.20  18.00

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=875888
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 14.05.2020

«Куди приводять мрії»: Долина Квітів в Гімалаях

«Куда  приводят  мечты»:  Долина  Цветов  в  Гималаях

https://www.kudatotam.ru/pages/2339-kuda-privodyat...
Высоко  в  Гамалаях,  в  индийском  штате  Уттаракханд  на  территории  Всемирного  биосферного  заповедника  расположилось  живописнейшее  место  в  мире  –  национальный  парк  Долина  Цветов  (Valley  of  Flowers  National  Park)  .
Парк  известен  своими  неземными  альпийскими  лугами  с  их  необычайно  разнообразной  флорой.
Менее  чем  на  2500  гектарах  Долины  встречается  свыше  600  видов  субальпийских,  альпийских  и  высокогорных  растений,  таких  как  гималайский  клён  и  голубой  мак,  которые  встречаются  только  здесь.
Ещё  31  вид  здешних  богатств  признан  исчезающим,  а  45  других  являются  лекарственными  растениями,  ежедневно  применяемыми  местными  жителями.  Некоторые  из  этих  растений  используются  также  и  для  религиозных  жертвоприношений  божеству  Нанда  Деви  и  другим.
Перевела  на  украинский  язык  9.05.20  18.15

«Куди  приводять  мрії»:  Долина  Квітів  в  Гімалаях
https://www.kudatotam.ru/pages/2339-kuda-privodyat...
Високо  в  Гамалаях,  в  індійському  штаті  Уттаракханд  на  території  Всесвітнього  біосферного  заповідника  розташувалося  живописне  місце  в  світі  -  національний  парк  Долина  Квітів  (Valley  of  Flowers  National  Park).
Парк  відомий  своїми  неземними  альпійськими  луками  з  їх  надзвичайно  різноманітною  флорою.
Менш  ніж  на  2500  гектарах  Долини  зустрічається  понад  600  видів  субальпийских,  альпійських  і  високогірних  рослин,  таких  як  гімалайський  клен  і  блакитний  мак,  які  зустрічаються  тільки  тут.
Ще  31  вид  тутешніх  багатств  визнаний  зникаючим,  а  45  інших  є  лікарськими  рослинами,  щодня  застосовуваними  місцевими  жителями.  Деякі  з  цих  рослин  використовуються  також  і  для  релігійних  жертвоприношень  божеству  Нанда  Деві  і  іншим.
Переклала  українською  мовою  9.05.20  18.15

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=875607
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 12.05.2020

Зелені твори мистецтва в Монреальському ботанічному саду

Зеленые  произведения  искусства  в  Монреальском  ботаническом  саду

https://www.kudatotam.ru/pages/2413-zelenyie-proiz...
Монреальский  ботанический  сад  -  один  из  самых  больших  и  удивительных  садов  мира.  Коллекция  ботанического  сада  собрала  22  000  видов  растений  разных  видов  и  сортов,  размещенных  в  10  оранжереях  и  теплицах.  Около  тридцати  тематических  садов  воссоздают  те  уголки  мира,  откуда  родом  собранные  экспонаты.
Независимо  от  времени  года,  он  покорит  посетителей  чудесными  ароматами  и  красками  цветов  разных  стран  мира,  наслаждаясь  которыми,  они  смогут  оказаться  как  в  восхитительном  китайском  саду,  так  и  в  пустыне  Сонорон,  увидеть  мирный  оазис  японского  сада  и  оценить  классический  стиль  французского,  а  также  полюбоваться  лесистыми  местностями  Лауренианса.
Перевела  на  украинский  язык  9.05.20  18.43

Зелені  твори  мистецтва  в  Монреальському  ботанічному  саду
https://www.kudatotam.ru/pages/2413-zelenyie-proiz...
Монреальський  ботанічний  сад  -  один  з  найбільших  і  дивовижних  садів  світу.  Колекція  ботанічного  саду  зібрала  22  000  видів  рослин  різних  видів  і  сортів,  розміщених  в  10  оранжереях  і  теплицях.  Близько  тридцяти  тематичних  садів  відтворюють  ті  куточки  світу,  звідки  родом  зібрані  експонати.
Незалежно  від  пори  року,  він  підкорить  відвідувачів  чудовими  ароматами  і  фарбами  квітів  різних  країн  світу,  насолоджуючись  якими,  вони  зможуть  виявитися  як  в  чудовому  китайському  саду,  так  і  в  пустелі  Сонорон,  побачити  мирний  оазис  японського  саду  і  оцінити  класичний  стиль  французького,  а  також  помилуватися  лісистими  місцевостями  Лауреніанса.
Переклала  українською  мовою  9.05.20  18.43

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=875605
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 12.05.2020

Китайська цукрова живопис

Китайская  сахарная  живопись

https://www.kudatotam.ru/pages/3374-kitayskaya-sah...
Для  многих  вкус  детства  ассоциируется  с  сахарными  петушками.  Яркие  и  сладкие,  сколько  же  детских  сердец  пленили  эти  леденцы.  Как  оказалось,  китайцы  тоже  знают  толк  в  карамельных  сладостях,  только  у  них  это  не  просто  сладости,  а  целое  искусство.  В  провинции  Сычуань  до  сих  пор  чтут  древнее  ремесло  сахарной  живописи,  здесь  и  сегодня  можно  увидеть  уличных  художников,  колдующих  над  карамельными  шедеврами.
Искусство  создавать  замысловатые  фигурки  из  растопленного  сахара  зародилось  во  времена  династии  Мин.  Изначально,  чтобы  создать  рисунок,  использовали  специальные  формы,  куда  заливали  сахарный  сироп,  но  со  временем  китайские  мастера  научились  виртуозно  наносить  изображение  при  помощи  небольшой  бронзовой  ложки.
Вначале  «Сахарные»  живописцы,  учатся  мастерски  рисовать  на  бумаге,  а  только  потом  переходят  к  экспериментам  с  сиропом,  так  как  застывает  он  моментально,  и  у  художника  нет  права  на  ошибку.  Каждый  штрих  выведен  точно  и  аккуратно.  Китайские  мастера  для  своих  картин  используют  белый  или  коричневый  сахар,  рисунок  застывает  на  мраморной  доске  (которая  выполняет  роль  холста).
К  нарисованной  сахарной  фигурке  крепят  палочка,  чтобы  отделить  леденец  от  поверхности  доски.  Такой  сувенир  стоит  около  1  юаня  (30центов).
Этот  вид  искусства  был  внесен  в  перечень  объектов  нематериального  культурного  наследия.
Перевела  на  украинский  язык  9.05.20  18.43

Китайська  цукрова  живопис
https://www.kudatotam.ru/pages/3374-kitayskaya-sah...
Для  багатьох  смак  дитинства  асоціюється  з  цукровими  півниками.  Яскраві  і  солодкі,  скільки  ж  дитячих  сердець  полонили  ці  льодяники.  Як  виявилося,  китайці  теж  знають  толк  в  карамельних  солодощах,  тільки  у  них  це  не  просто  солодощі,  а  ціле  мистецтво.  У  провінції  Сичуань  досі  шанують  давнє  ремесло  цукрової  живопису,  тут  і  сьогодні  можна  побачити  вуличних  художників,  що  чаклують  над  карамелевими  шедеврами.
Мистецтво  створювати  хитромудрі  фігурки  з  розтопленого  цукру  зародилося  в  часи  династії  Мін.  Спочатку,  щоб  створити  малюнок,  використовували  спеціальні  форми,  куди  заливали  цукровий  сироп,  але  з  часом  китайські  майстри  навчилися  віртуозно  наносити  зображення  за  допомогою  невеликої  бронзової  ложки.
Спочатку  «Цукрові»  живописці,  вчаться  майстерно  малювати  на  папері,  а  тільки  потім  переходять  до  експериментів  з  сиропом,  так  як  застигає  він  моментально,  і  у  художника  немає  права  на  помилку.  Кожен  штрих  виведений  точно  і  акуратно.  Китайські  майстри  для  своїх  картин  використовують  білий  або  коричневий  цукор,  малюнок  застигає  на  мармуровій  дошці  (яка  виконує  роль  полотна).
До  намальованої  цукрової  фігурці  кріплять  паличка,  щоб  відокремити  льодяник  від  поверхні  дошки.  Такий  сувенір  коштує  близько  1  юаня  (30центов).
Цей  вид  мистецтва  був  внесений  до  переліку  об'єктів  нематеріальної  культурної  спадщини.
Переклала  українською  мовою  9.05.20  18.43

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=875475
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 11.05.2020

Жінкам-матусям

 Здається  сказано  тут  все,  проте  у  кожного  свій  погляд  є,  а  також  різні  почуття...
Подяка    Всевишньому,  жінкам-матусям,  тим  що  народжують,  виховують  малят,весь  вільний  час  і  почуття  свої  вкладають  в  маленькі  ангельські  серця!!!
12.05.2019                7.30

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=875338
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 10.05.2020

Сад роздумів.

Сад  размышлений.

Это  удивительное  место  появилось  в  Шотландии  в  городке  Дамфрис  в  1989  году.  Вместо  экзотических  цветов  и  обилия  кустарников  там  алюминиевые  цветники,  вместо  бьющих  ввысь  фонтанов  —  черные  дыры  и  оптические  иллюзии,  а  ландшафт  просто  завораживает  своими  необычными  формами  и  загадками.
https://www.kudatotam.ru/pages/5055-sad-razmyishleniy-.html
Перевела  на  украинский  язык    9.05.20      11.10

Сад  роздумів.

 Це  дивовижне  місце  з'явилося  в  Шотландії  в  містечку  Дамфріс  в  1989  році.    Замість  екзотичних  квітів  і  великої  кількості  кущів  там  алюмінієві  квітники,  замість  б'ють  вгору  фонтанів  -  чорні  діри  і  оптичні  ілюзії,  а  ландшафт  просто  заворожує  своїми  незвичайними  формами  і  загадками.
 https://www.kudatotam.ru/pages/5055-sad-razmyishleniy-.html
 Переклала  українською  мовою  9.05.20  11.10

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=875225
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 09.05.2020

Єдина у світі держава, в якій існує Міністерство Щастя

Единственное  в  мире  государство,  в  котором  существует  Министерство  Счастья


Бутан  —  единственное  в  мире  государство,  чьей  официальной  религией,  «духовным  наследием»  провозглашен  тантрический  буддизм.  Поэтому  своей  главной  целью  правительство  объявляет  стремление  к  счастью  каждого  своего  гражданина;  это  закреплено  в  статье  9  Конституции.  24.08.2008  создана  государственная  «Комиссия  по  всеобщему  народному  счастью»  (Gross  National  Happiness  Commission)  во  главе  с  премьером.  22  Вопрос  «счастливы  ли  Вы?»  задается  во  время  переписей  населения.  В  ходе  последней  переписи  2005  года  45.2%  населения  ответило  на  этот  вопрос  «очень  счастлив»,  51.6%  «счастливы»,  и  только  3.3%  «не  очень  счастливы».  Что  любопытно,  общепринятое  понятие  валового  внутреннего  продукта  заменено  в  Бутане  более  уместным  индикатором  —  «валовым  национальным  счастьем».  Это  единственное  в  мире  государство,  в  котором  существует  Министерство  Счастья,  таким  образом,  счастье  поставлено  во  главу  угла  национальной  политики.
Это  поистине  удивительная  страна  без  голода  и  преступности,  где  люди  живут  в  радости,  не  зная  войн  и  нищеты.  Сами  бутанцы,  коих  в  отличие  от  остальных  стран  региона  довольно  немного,  открыты,  гостеприимны,  совершенно  не  испорчены  современным  миром  и  бережно  хранят  свою  уникальную  культуру.  Животных  здесь  убивать  запрещено,  а  потому  почти  все  вегетарианцы.  Здесь  запрещен  ввоз  химических  удобрений,  и  все  что  произрастает  на  этой  земле,  само  по  себе  является  экологически  чистым.  Еще  интересной  особенностью  этого  государства  можно  считать  то,  что  леса  в  Бутане  не  вырубаются,  а  наоборот  высаживаются.  Мало  сказать,  что  это  страна  буддизма,  это  страна  чистоты  и  просветления.  Страна  до  сих  пор  крайне  мало  изучена,  а  огромные  территории  на  юге  и  в  центральной  части  совершенно  не  освоены  людьми  и  представляют  собой  огромные  заповедники  с  удивительным  животным  и  растительным  миром.  Всё  это  Бутан  сохранил  по  очень  простым  причинам  —  запрещена  охота  и  практически  не  ведётся  вырубка  лесов.  Королевство  полностью  обеспечивает  себя  продуктами  питания  и  одеждой.  При  этом  практически  всё  население  ходит  в  национальной  одежде  —  кхо.
https://www.kudatotam.ru/pages/4686-edinstvennoe-v-mire-gosudarstvo--v-kotorom-suschestvuet-ministerstvo-schastya.html
Перевела  на  украинский  язык    9.05.20      10.52  

Єдина  у  світі  держава,  в  якій  існує  Міністерство  Щастя


Бутан  —  єдина  у  світі  держава,  чиєю  офіційною  релігією,  «духовною  спадщиною»  проголошений  тантричний  буддизм.  Тому  своєю  головною  метою  уряд  оголошує  прагнення  до  щастя  кожного  свого  громадянина;  це  закріплено  у  статті  9  Конституції.  24.08.2008  створена  державна  Комісія  по  загальному  народному  щастя»  (Gross  National  Happiness  Commission)  на  чолі  з  прем'єром.  22  Питання  «чи  щасливі  Ви?»  задається  під  час  переписів  населення.  В  ході  останнього  перепису  2005  року  45.2%  населення  відповіло  на  це  питання  «дуже  щасливий»,  51.6%  «щасливі»,  і  тільки  3.3%  «не  дуже  щасливі».  Що  цікаво,  загальноприйняте  поняття  валового  внутрішнього  продукту  замінено  в  Бутані  більш  доречним  індикатором  —  «валовим  національним  щастям».  Це  єдина  у  світі  держава,  в  якій  існує  Міністерство  Щастя,  таким  чином,  щастя  поставлено  в  основу  національної  політики.
Це  воістину  дивна  країна  без  голоду  і  злочинності,  де  люди  живуть  в  радості,  не  знаючи  воєн  і  злиднів.  Самі  бутанці,  яких  на  відміну  від  інших  країн  регіону  досить  небагато,  відкриті,  гостинні,  абсолютно  не  зіпсовані  сучасним  світом  і  дбайливо  зберігають  свою  унікальну  культуру.  Тварин  тут  вбивати  заборонено,  а  тому  майже  всі  вегетаріанці.  Тут  заборонено  ввезення  хімічних  добрив,  і  все,  що  росте  на  цій  землі,  саме  по  собі  є  екологічно  чистим.  Ще  цікавою  особливістю  цієї  держави  можна  вважати  те,  що  ліси  у  Бутані  не  вирубуються,  а  навпаки  висаджуються.  Мало  сказати,  що  це  країна  буддизму,  це  країна  чистоти  і  просвітлення.  Країна  досі  вкрай  мало  вивчена,  а  величезні  території  на  півдні  і  в  центральній  частині  зовсім  не  освоєні  людьми  і  являють  собою  величезні  заповідники  з  дивовижним  тваринним  і  рослинним  світом.  Все  це  Бутан  зберіг  за  дуже  простим  причин  —  заборонено  полювання  і  практично  не  ведеться  вирубка  лісів.  Королівство  повністю  забезпечує  себе  продуктами  харчування  та  одягом.  При  цьому  практично  все  населення  ходить  у  національному  одязі  —  кхо.
https://www.kudatotam.ru/pages/4686-edinstvennoe-v-mire-gosudarstvo--v-kotorom-suschestvuet-ministerstvo-schastya.html
Переклала  на  українську  мову  9.05.20  10.52

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=875223
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 09.05.2020

Мистецтво робити те, що важливо для вас…

Искусство  делать  то,  что  важно  для  вас  –  8  вещей,  которые  обязательно  стоит  попробовать
«Если  вы  прямолинейны  и  честны,  то  всегда  найдутся  люди,  которых  вы  будете  бесить.  И  в  этом  случае  совет  один  –  продолжайте  оставаться  самим  собой  –  без  реверансов  и  извинений»,  –  Кэти  Гудман.  
Независимо  от  того,  какой  у  вас  сейчас  период  в  жизни,  возраст  и  обстоятельства,  всех  нас  буквально  «преследуют  и  атакуют»  всякие  глупые  мелочи.  При  этом  мы  абсолютно  не  обращаем  должного  внимания  на  поистине  удивительные  и  волшебные  вещи.  Мы  позволяем  тому,  что  вообще  не  имеет  никакого  значения  для  нас,  контролировать  свою  жизнь  и  влиять  на  нее.
Это  то,  что  вы  просто  обязаны  прекратить!  Ведь  эта  вечная  суета  уже  превращается  в  настоящую  проблему.  Не  сомневаюсь,  что  многие  из  вас  столкнулись  с  ней,  и  не  знают,  что  с  этим  делать.
Как  правило,  мы  перестаем  замечать  действительно  важные  вещи  после  пережитого  стресса  или  череды  неудач  в  жизни.  Мы  позволяем  «выносить»  нам  мозги  тому,  на  что  вообще  не  должны  обращать  внимания.  Мы  начинаем  часами  думать  о  других  (кто  как  посмотрел,  подумал,  как  воспринимает  нас  и  наше  поведение).  И  вы  себе  не  представляете,  насколько  это  разрушает  нас!
Наша  жизнь  –  это  только  наша  жизнь,  и  нам  ее  проживать,  поэтому  глупо  и  нелепо  думать  о  вещах,  которые  мы  не  в  состоянии  изменить.
На  самом  деле  для  нас  важны  магические,  волшебные  вещи,  которые,  не  буду  скрывать,  иногда  бывают  и  опасными,  и  рискованными.  Наша  жизнь  слишком  коротка,  чтобы  расточительно  тратить  ее  на  глупости,  какими  бы  они  ни  казались  безопасными  и  удобными.
Но  тут  есть  одна  тонкость.  У  каждого  из  нас  –  свое  представление  и  ощущение  волшебства.  Ведь  все  люди  индивидуальны,  как  и  реакции  на  внешние  стимулы.  Вот  почему  лучший  самый  хороший  помощник  в  том,  чтобы  начать  учиться  магическим  вещам,  тратя  на  это  свое  время  и  силы,  –  это  вы  сами.
Если  вы  принадлежите  к  категории  людей,  которых  просто  домучивают  всякие  глупые  и  ненужные  вещи,  ознакомьтесь  со  списком  «искусств»,  приведенных  ниже,  и  попробуйте  воплотить  в  жизнь  хотя  бы  несколько  из  них.
Искусство  №1:  Сосредоточьтесь  на  собственных  проблемах.
«Если  вы  прямолинейны  и  честны,  то  всегда  найдутся  люди,  которых  вы  будете  бесить.  И  в  этом  случае  совет  один  –  продолжайте  оставаться  самим  собой  –  без  реверансов  и  извинений»,  –
Кэти  Гудман.
Не  позволяйте  никому  втягивать  вас  в  чужое  «дерьмо»,  у  вас  и  своего  хватает.  С  ним  бы  разобраться.
Драма  –  не  самое  прикольное  развлечение  на  Земле.  Живите  своей  жизнью,  а  другие  люди  пускай  поступают  точно  также.
В  самолете  нашей  нездоровой  культуры,  здравомыслящий  человек  первым  делом  оденет  кислородную  маску  на  себя.  Потому  что  кислород  –  это  жизнь.  Но  образно  говоря,  кислород  –  это  в  первую  очередь  здоровье.  И  вы  сможете  добраться  до  той  точки,  где  сможете  отличить  магические  вещи  от  глупой  драмы  только  при  одном  условии  –  если  будете  здоровы.
Вот  она  причина,  по  которой  жизнь  многих  людей  терпит  полный  крах:  потому  что  вместо  того,  чтобы  заботиться  о  своем  здоровье  –  мы  тратим  время  и  силы  на  разгребание  чужих  проблем.
Поступая  так,  вы  никогда  не  доживете  до  тех  времен,  когда  сможете,  наконец,  заниматься  волшебными  вещами.
Мы  должны  сосредоточиться  на  своих  проблемах,  прежде  чем  бросимся  решать  проблемы  других  людей.  Иначе  вы  просто  погрязнете  в  этих  завалах.  И  только  когда  мы,  наконец,  разберемся  со  своими  проблемами,  только  тогда,  возможно,  «заработаем»  право  разбираться  с  чужим.
Четко  для  себя  различайте,  что  представляют  собой  волшебные  вещи,  а  что  –  глупые  и  тупые  проблемы,  которые  съедят  нашу  жизнь  с  потрохами.
Искусство  №2:  Прекратите  принимать  вещи,  которые  вы  ненавидите.  Вы  тот,  кто  есть.  И  точка.
Чем  сильнее  вы  будете  становиться,  тем  яснее  будете  осознавать,  что  вы  ненавидите  в  жизни.  Или,  в  крайнем  случае,  поймете,  что  делает  вас  нездоровыми  и  раздражает  самым  адским  способом.
Ничто  так  не  вредит  здоровью,  как  тупые  мелочи,  которыми  так  полна  наша  жизнь,  к  сожалению!
И  ничто  так  не  добавляет  здоровья,  как  делать  то,  что  вы  любите.
Все  очень  просто.  Тут  важно  не  переборщить  с  волшебством.  Слишком  много  риска  и  экстрима  –  это  тоже  перебор.  Выбирайте  разумную  умеренность.
Как  только  вы  глотнете  здорового  кислорода,  то  сразу  же  научитесь  различать,  что  полезно  для  вашего  здоровья  и  благополучия.  Уверяю,  вы  поймете  еще  очень  много  важного  для  себя.
В  первую  очередь,  вы  прекратите  делать  что-то,  потому  что  все  так  делают,  и  утверждают,  что  это  здорово.  И  вы  больше  никому  в  мире  не  позволите  определять,  кем  вам  быть  и  как  вам  поступать.  Вы  –  личность,  которой  хотите  быть  сами.
Другого  выхода  нет.  Иначе  вы  утонете  в  нездоровом  болотце,  в  котором,  делая  вид,  что  им  весело,  плещутся  остальные  люди.  Потому  что  так  принято.  Забудьте  об  этом.
Отныне  выбирайте  только  здоровье.  Выбирайте  только  то,  что  вы  любите.  И  ни  в  коем  случае  не  принимайте  то,  что  вы  ненавидите.
Искусство  №3:  Когда  вас  что-то  вывело  из  себя  –  сделайте  шаг  назад  и  просто  подышите.  Оставьте  все  позади  и  двигайтесь  дальше.
Есть  определенные  причины,  по  которым  людей  накрывает  кризис  среднего  возраста.  Также  есть  причины,  по  которым  они  составляют  список  дел  или  говорят:  «Нужно  тратить  деньги  на  опыт,  а  не  на  вещи».  Все  эти  вещи  указывают  на  одно  –  насколько  важно  сделать  следующий  шаг?
Когда  что-то  или  кто-то  активно  треплет  вам  нервы  –  не  позволяйте  эмоциям  взять  над  вами  верх.  Сделайте  шаг  назад  и  просто  подышите.  Естественно,  вам  придется  постоять  за  себя,  но  после  этого  спокойно  помахайте  ручкой  тому,  кто  вас  достал:  «Теперь  ты  мой  враг,  «дружочек»,  гуд  бай».
В  жизни  каждого  человека  были  и  будут  ситуации,  когда  аж  сводит  зубы  от  гнева,  что-то  шокирует  и  удивляет.  Вы  будете  не  раз  смеяться  над  своим  прошлым,  переживать  о  будущем.  Но  все  это  следует  оставлять  позади.
Все  эти  глупые  проблемы,  которые  породила  наша  нездоровая  культура,  следует  скомкать  и  выбросить  далеко  в  море.  Эту  тупую  и  глупую  ярость  и  шаблонные  модели  поведения  нездорового  общества  –  туда  же.  Забудьте  об  этом  и  двигайтесь  дальше.
Самое  главное  –  вынести  правильный  урок  изо  всего  этого.
Примите  тот  факт,  что  ваши  прежние  неправильные  решения  и  невежество  привели  к  этой  куче  проблем,  которые  вы  до  сих  пор  разгребаете.  А  называется  эта  «куча»  —  потраченная  впустую  жизнь.
Оставьте  все  это  позади  и  двигайтесь  к  здоровому  –  волшебному  и  магическому.  Главное  –  оно  будет  настоящим,  а  не  призрачным.
Искусство  №4:  Если  вы  не  можете  что-либо  изменить  –  двигайтесь  дальше.  Вдохните  силу,  выдохните  слабость.
«Прощение  означает  отказ  от  всякой  надежды  на  лучшее  прошлое»,  –
Лили  Томлин.
Не  зацикливайтесь  над  тем,  чего  вы  не  в  силах  изменить.  Это  только  мешает  вам  жить  и  отвлекает  от  главных  целей.  Примите  вещи  такими,  какими  они  есть,  и  двигайтесь  дальше.
После  того,  как  вы  целиком  сосредоточитесь  на  своем  здоровье,  определите  для  себя,  что  вы  ненавидите  и  избавитесь  от  неприятного  прошлого,  почувствуете,  насколько  вам  стало  легче  дышать  и  слышать  свое  сердце.
Настоящая  тишина  иногда  может  быть  громче,  чем  тысячу  слов.
Продолжайте  дышать,  медитируйте,  слушайте  свое  сердце.  Ваше  сердце  –  важнее,  чем  пульс  или  ритм.  Оно  говорит  с  вами  на  языке,  который  родился  задолго  до  первых  слов  на  планете.  Научитесь  прислушиваться  к  нему.  Научитесь  чувствовать  его.  Научитесь  улыбаться  вместе  с  ним.  Смеяться  и  радоваться.  Попробуйте:  у  вас  обязательно  получится.
Искусство  №5:  Примите  как  факт,  что  некоторые  вещи  –  полная  чушь.
Как  только  вы  сделаете  это,  то  почувствуете  свободу,  о  которой  раньше  даже  не  подозревали.
Разница  между  тем,  что  кто-то  точно  «знает»  дорогу  и  теми,  кто  идет  этой  дорогой  –  самое  смешное  на  свете.  Речь  даже  не  о  том,  что  кто-то  знает  правильный  ответ  или  знает,  как  попасть  в  определенную  точку,  а  о  том,  что  это  именно  тот  юмор,  который  по-настоящему  просветлит  вас.
В  данном  случае  просветление  –  это  понимание,  что  все  это  полная  чушь,  а  «непростветление»  –  твердая  уверенность,  что  их  чушь  правдива.
Дело  в  том,  что  то,  в  чем  мы  так  сильно  уверены,  в  будущем  может  оказаться  абсолютно  устаревшим  и  неправильным.  Время  мчит  вперед,  и  мы  узнаем  совершенно  новые  вещи,  потому  следует  четко  понимать,  что  нам  не  раз  придется  менять  свое  мнение  о  многих  вещах.
В  противном  случае  мысль  о  том,  что  наше  мировоззрение  следует  менять,  нас  просто  раздавит.  Вот  почему  мы  должны  учиться  быть  гибкими,  а  также  с  известной  долей  юмора  и  непредвзятостью  относиться  к  «ответам».
Нет  ничего  страшного  в  том,  что  в  один  день  вам  придется  пожать  плечами,  посмеяться  над  собой  и  двинутся  вперед,  вооруженными  уже  новыми  знаниями.  Возможно,  наши  вчерашние  знания  и  представления  сегодня  ничего,  кроме  смеха,  вызывать  не  будут.  И  это  не  повод  для  отчаянья:  идите  вперед  с  новыми  знаниями.
Искусство  №6:  Если  вы  не  хотите  делать  чего-то  –  не  делайте  этого.
Если  что-то  расстраивает  вас  –  измените  это.  Вы  не  обязаны  делать  то,  что  ненавидите.  Кстати  есть  и  другой  выход:  некоторые  вещи  можно  делать  совсем  по-другому.
Секрет  в  том,  что  вы  не  должны  лететь  на  огонь.  Зачем?  Вы  и  сами  есть  этим  огнем.  Очень  немногие  люди  понимают  это.  Большинство  же  обреченно  летят  на  пламя,  потому  что  чертовски  заняты,  чтобы  задуматься  об  этом.
Типичный  взрослый  человек  –  это  просто  ребенок,  который  забыл,  как  не  вести  себя  слишком  уж  серьезно.
А  вот  те  взрослые,  которые  не  раздувают  от  серьезности  щеки  и  не  забыли,  как  не  относится  к  себе  слишком  серьезно,  более  гибки.  Им  намного  легче  справляться  с  трудностями  и  вызовами  жизни,  чем  остальным.
Юмор,  смешливость,  некоторая  игривость,  даже  детская  уязвимость  –  это  гораздо  эффективнее,  чем  жесткая,  серьезная,  непоколебимая  взрослая  «неуязвимость».
Искусство  №7:  Не  позволяйте  другим  людям  ломать  себя.  Будьте  собой,  отстраняйтесь  от  неважного  и  глупого.
«Если  вы  по-настоящему  увлечены  чем-то,  то  вы  не  нуждаетесь  в  поисках  подтверждения,  что  все  правильно  делаете,  или  одобрения  других  людей.  Точно  также  вам  даже  в  голову  не  придет  обвинять  их,  если  они  не  оправдывают  ваших  надежд»,  –
Вишен  Лахиани.
Некоторые  люди  будут  пытаться  сломать  вас  время  от  времени.  Не  позволяйте  им  этого.  Вы  –  особенная  личность,  вот  почему  их  разрывает  от  этого.  Просто  не  обращайте  внимания.
Непонятность  для  других  и  одержимость  –  это  не  есть  плохо  и  не  является  драмой.  Это  всего  лишь  означает,  что  вы  живете  в  гармонии  и  мире  с  самим  собой.
Никто  и  ничего  из  несущественного  не  трогает  и  не  беспокоит  вас.  Вы  просто  делаете  то  дело,  которое  считаете  важным  и  достойным.
Этой  своего  рода  отстраненности  невозможно  научится  по  книгам  или  на  курсах.  Это  можно  только  почувствовать.
Фактически  вы  станете  одним  из  немногих  людей,  которые  открыли  для  себя  магию,  состоящую  в  том,  что  вы  полностью  присутствуете  во  времени  и  пространстве,  но  при  этом  выполняете  то,  что  для  вас  действительно  важно  и  приносит  истинное  удовольствие.
Вы  станете  так  же  невозмутимыми  и  неуязвимыми,  как  во  время  занятий  медитацией,  или  когда  заливаетесь  смехом.
Вы  станете  все  более  и  более  свободными.  Только  свобода  открывает  врата  к  победе.  Ведь  вы  больше  не  будете  бояться  совершить  ошибку  или  временно  проиграть,  ведь  это  значит  приобретать  новые  знания  и  становиться  мудрее.
Если  вы  оставите  свою  «клетку»  с  проблемами  позади  (существующую  только  в  вашей  голове),  то  с  легкостью  пройдете  через  тюремную  дверь,  ведь  она  на  самом  деле  открыта.
Мало  того:  вы  покажете  пример  другим  людям  из  других  «камер»,  что  им  хватит  мужества  и  решительности  поступить  так  же.  Один  только  шаг  может  освободить  человека  из  тюремной  камеры.
Искусство  №8:  Знайте  себе  цену.
Каждый  человек  на  Земле  –  уникален  и  удивителен.  И  вы  –  тоже.  И  каждый  из  нас  заслуживает  на  большее  в  своей  жизни.  Не  позволяйте  никому  убеждать  вас  в  противоположном.  Знайте  себе  цену!
Если  вы  по-настоящему  захотите  –  научитесь  быть  невозмутимым.
Перестаньте  дергаться  по  любому  поводу  и  будьте  честны  с  собой.
Жизнь  слишком  коротка,  чтобы  бесцельно  тратить  ее  на  вещи,  которые  не  имеют  значения.
Итак,  зачем  беспокоиться  по  поводу  тупых  и  незначительных  вещей,  если  можно  сосредоточиться  на  действительно  волшебных  вещах?
Перевод  статьи  —  The  Art  of  Being  Unf*ckwithable  —  8  things  you  should  try  via  Клубер
Перевела  на  украинский  язык        5.05.20          14.04

Мистецтво  робити  те,  що  важливо  для  вас  –  8  речей,  які  обов'язково  варто  спробувати
«Якщо  ви  прямолінійні  і  чесні,  то  завжди  знайдуться  люди,  яких  ви  будете  дратувати.  І  в  цьому  випадку  порада  одна  –  продовжуйте  залишатися  самим  собою  –  без  реверансів  і  вибачень»,  –  Кеті  Гудман.  
Незалежно  від  того,  який  у  вас  зараз  період  в  житті,  вік  та  обставини,  всіх  нас  буквально  «переслідують  і  атакують»  всякі  дурні  дрібниці.  При  цьому  ми  абсолютно  не  звертаємо  належної  уваги  на  воістину  дивовижні  і  чарівні  речі.  Ми  дозволяємо  того,  що  взагалі  не  має  ніякого  значення  для  нас,  контролювати  своє  життя  і  впливати  на  неї.
Це  те,  що  ви  просто  зобов'язані  припинити!  Адже  ця  вічна  суєта  вже  перетворюється  в  справжню  проблему.  Не  сумніваюся,  що  багато  з  вас  зіткнулися  з  нею,  і  не  знають,  що  з  цим  робити.
Як  правило,  ми  перестаємо  помічати  дійсно  важливі  речі  після  пережитого  стресу  або  низки  невдач  в  житті.  Ми  дозволяємо  «виносити»  нам  мізки  того,  на  що  взагалі  не  повинні  звертати  уваги.  Ми  починаємо  годинами  думати  про  інших  (хто  як  подивився,  подумав,  як  сприймає  нас  і  нашу  поведінку).  І  ви  собі  не  уявляєте,  наскільки  це  руйнує  нас!
Наше  життя  –  це  тільки  наше  життя,  і  нам  її  проживати,  тому  нерозумно  і  безглуздо  думати  про  речі,  які  ми  не  в  змозі  змінити.
Насправді  для  нас  важливі  магічні,  чарівні  речі,  які,  не  буду  приховувати,  іноді  бувають  і  небезпечними,  і  ризикованими.  Наше  життя  надто  коротке,  щоб  марно  витрачати  її  на  дурниці,  якими  б  вони  не  здавалися  безпечними  і  зручними.
Але  тут  є  одна  тонкість.  У  кожного  з  нас  своє  уявлення  і  відчуття  чарівництва.  Адже  всі  люди  індивідуальні,  як  і  реакції  на  зовнішні  стимули.  Ось  чому  кращий  найкращий  помічник  у  тому,  щоб  почати  вчитися  магічним  речей,  витрачаючи  на  це  свій  час  та  сили,  –  це  ви  самі.
Якщо  ви  належите  до  категорії  людей,  яких  просто  домучивают  всякі  безглузді  і  непотрібні  речі,  ознайомтеся  зі  списком  «мистецтв»,  наведених  нижче,  та  спробуйте  втілити  в  життя  хоча  б  кілька  з  них.
Мистецтво  №1:  Зосередитися  на  власних  проблемах.
«Якщо  ви  прямолінійні  і  чесні,  то  завжди  знайдуться  люди,  яких  ви  будете  дратувати.  І  в  цьому  випадку  порада  одна  –  продовжуйте  залишатися  самим  собою  –  без  реверансів  і  вибачень»,  –
Кеті  Гудман.
Не  дозволяйте  нікому  втягувати  вас  у  чуже  «лайно»,  у  вас  і  свого  вистачає.  З  ним  би  розібратися.
Драма  –  не  саме  прикольне  розвага  на  Землі.  Живіть  своїм  життям,  а  інші  люди  нехай  надходять  точно  також.
У  літаку  нашої  нездорової  культури,  розсудлива  людина  насамперед  одягне  кисневу  маску  на  себе.  Тому  що  кисень  –  це  життя.  Але  образно  кажучи,  кисень  –  це  в  першу  чергу  здоров'я.  І  ви  зможете  дістатися  до  тієї  точки,  де  зможете  відрізнити  магічні  речі  від  дурної  драми  тільки  за  однієї  умови  –  якщо  будете  здорові.
Ось  вона  причина,  по  якій  життя  багатьох  людей  терпить  повний  крах:  тому  що  замість  того,  щоб  дбати  про  своє  здоров'я  –  ми  витрачаємо  час  і  сили  на  розгрібання  чужих  проблем.
Роблячи  так,  ви  ніколи  не  доживете  до  тих  часів,  коли  зможете,  нарешті,  займатися  чарівними  речами.
Ми  повинні  зосередитися  на  своїх  проблемах,  перш  ніж  кинемося  вирішувати  проблеми  інших  людей.  Інакше  ви  просто  загрузнете  в  цих  завалах.  І  тільки  коли  ми,  нарешті,  розберемося  зі  своїми  проблемами,  тільки  тоді,  можливо,  «заробимо»  право  розбиратися  з  чужим.
Чітко  для  себе  розрізняйте,  що  представляють  собою  чарівні  речі,  а  що  –  дурні  і  тупі  проблеми,  які  з'їдять  наше  життя  з  потрохами.
Мистецтво  №2:  Припиніть  приймати  речі,  які  ви  ненавидите.  Ви  той,  хто  є.  І  крапка.
Чим  сильніше  ви  будете  ставати,  тим  ясніше  будете  усвідомлювати,  що  ви  ненавидите  в  житті.  Або,  в  крайньому  випадку,  зрозумієте,  що  робить  вас  хворими  і  дратує  самим  пекельним  способом.
Ніщо  так  не  шкодить  здоров'ю,  як  тупі  дрібниці,  якими  сповнене  наше  життя,  на  жаль!
І  ніщо  так  не  додає  здоров'я,  як  робити  те,  що  ви  любите.
Все  дуже  просто.  Тут  важливо  не  переборщити  з  чарами.  Занадто  багато  ризику  і  екстриму  –  це  теж  перебір.  Обирайте  розумну  стриманість.
Як  тільки  ви  глотнете  здорового  кисню,  то  відразу  ж  навчитеся  розрізняти,  що  корисно  для  вашого  здоров'я  і  благополуччя.  Запевняю,  ви  зрозумієте  ще  дуже  багато  важливого  для  себе.
В  першу  чергу,  ви  припините  робити  що-то,  тому  що  всі  так  роблять,  і  стверджують,  що  це  здорово.  І  ви  більше  нікому  в  світі  не  дозволите  визначати,  ким  бути  і  як  вам  робити.  Ви  –  особистість,  якій  хочете  бути  самі.
Іншого  виходу  немає.  Інакше  ви  потонете  в  нездоровому  болітце,  в  якому,  роблячи  вигляд,  що  їм  весело  хлюпочуться  інші  люди.  Тому  що  так  прийнято.  Забудьте  про  це.
Відтепер  вибирайте  тільки  здоров'я.  Вибирайте  тільки  те,  що  ви  любите.  І  ні  в  якому  разі  не  приймайте  те,  що  ви  ненавидите.
Мистецтво  №3:  Коли  вас  щось  вивело  з  себе  –  зробіть  крок  назад  і  просто  подихайте.  Залиште  все  позаду  і  рухайтеся  далі.
Є  певні  причини,  за  якими  людей  накриває  криза  середнього  віку.  Також  є  причини,  за  якими  вони  складають  список  справ  або  кажуть:  «Потрібно  витрачати  гроші  на  досвід,  а  не  на  речі».  Всі  ці  речі  вказують  на  одне  –  наскільки  важливо  зробити  наступний  крок?
Коли  щось  або  хтось  активно  тріпає  вам  нерви  –  не  дозволяйте  емоціям  взяти  над  вами  верх.  Зробіть  крок  назад  і  просто  подихайте.  Природно,  вам  доведеться  постояти  за  себе,  але  після  цього  спокійно  помахайте  ручкою  того,  хто  вас  дістав:  «Тепер  ти  мій  ворог,  «любий»,  гуд  бай».
У  житті  кожної  людини  були  і  будуть  ситуації,  коли  аж  зводить  зуби  від  гніву,  що  шокує  і  дивує.  Ви  будете  не  раз  сміятися  над  своїм  минулим,  переживати  про  майбутнє.  Але  все  це  слід  залишати  позаду.
Всі  ці  дурні  проблеми,  які  породила  наша  нездорова  культура,  слід  зім'яти  і  викинути  далеко  в  море.  Цю  тупу  і  дурну  лють  і  шаблонні  моделі  поведінки  нездорового  суспільства  –  туди  ж.  Забудьте  про  це  і  рухайтеся  далі.
Найголовніше  –  винести  правильний  урок  з  усього  цього.
Прийміть  той  факт,  що  ваші  колишні  неправильні  рішення  і  неуцтво  призвели  до  цієї  купи  проблем,  які  ви  досі  розгрібаєте.  А  називається  ця  «купа»  —  витрачена  даремно  життя.
Залиште  все  це  позаду  і  рухайтеся  до  здорового  –  чарівному  і  магічного.  Головне  –  воно  буде  справжнім,  а  не  примарним.
Мистецтво  №4:  Якщо  ви  не  можете  що-небудь  змінити  –  рухайтесь  далі.  Вдихніть  силу,  видихніть  слабкість.
«Прощення  означає  відмову  від  будь-якої  надії  на  краще  минуле»,  –
Лілі  Томлін.
Не  зациклюйтеся  над  тим,  чого  ви  не  в  силах  змінити.  Це  тільки  заважає  вам  жити  і  відволікає  від  головних  цілей.  Прийміть  речі  такими,  якими  вони  є,  і  рухайтеся  далі.
Після  того,  як  ви  повністю  зосередитеся  на  своєму  здоров'ї,  визначте  для  себе,  що  ви  ненавидите  і  позбудетеся  від  неприємного  минулого,  відчуєте,  наскільки  вам  стало  легше  дихати  і  чути  своє  серце.
Справжня  тиша  іноді  може  бути  голосніше,  ніж  тисячу  слів.
Продовжуйте  дихати,  медитуйте,  слухайте  своє  серце.  Ваше  серце  –  важливіше,  ніж  пульс  або  ритм.  Воно  говорить  з  вами  на  мові,  який  народився  задовго  до  перших  слів  на  планеті.  Навчіться  прислухатися  до  нього.  Навчіться  відчувати  його.  Навчіться  посміхатися  разом  з  ним.  Сміятися  і  радіти.  Спробуйте:  у  вас  обов'язково  вийде.
Мистецтво  №5:  Прийміть  як  факт,  що  деякі  речі  –  повна  нісенітниця.
Як  тільки  ви  зробите  це,  то  відчуєте  свободу,  про  яку  раніше  навіть  не  підозрювали.
Різниця  між  тим,  що  хтось  точно  «знає»  дорогу  і  тими,  хто  йде  цією  дорогою  –  найсмішніше  на  світі.  Мова  навіть  не  про  те,  що  хтось  знає  правильну  відповідь  або  знає,  як  потрапити  в  певну  точку,  а  про  те,  що  це  саме  той  гумор,  який  по-справжньому  просветлит  вас.
В  даному  випадку  просвітлення  –  це  розуміння,  що  все  це  повна  нісенітниця,  а  «непростветление»  –  тверда  впевненість,  що  їх  нісенітниця  правдива.
Справа  в  тому,  що  те,  в  чому  ми  так  сильно  впевнені,  в  майбутньому  може  виявитися  абсолютно  застарілим  і  неправильним.  Час  мчить  вперед,  і  ми  дізнаємося  зовсім  нові  речі,  тому  слід  чітко  розуміти,  що  нам  не  раз  доведеться  змінювати  свою  думку  про  багатьох  речах.
В  іншому  випадку  думка  про  те,  що  наш  світогляд  слід  міняти,  нас  просто  розчавить.  Ось  чому  ми  повинні  вчитися  бути  гнучкими,  а  також  з  відомою  часткою  гумору  та  неупередженістю  ставитися  до  відповідей».
Немає  нічого  страшного  в  тому,  що  в  один  день  вам  доведеться  потиснути  плечима,  посміятися  над  собою  і  рушать  вперед,  озброєні  новими  знаннями.  Можливо,  наші  вчорашні  знання  та  уявлення  сьогодні  нічого,  крім  сміху,  викликати  не  будуть.  І  це  не  привід  для  відчаю:  ідіть  вперед  з  новими  знаннями.
Мистецтво  №6:  Якщо  ви  не  хочете  робити  чого-то  –  не  робіть  цього.
Якщо  щось  засмучує  вас  –  змініть  це.  Ви  не  зобов'язані  робити  те,  що  ненавидите.  До  речі,  є  й  інший  вихід:  деякі  речі  можна  робити  зовсім  по-іншому.
Секрет  в  тому,  що  ви  не  повинні  летіти  на  вогонь.  Навіщо?  Ви  і  самі  є  цим  вогнем.  Дуже  небагато  людей  розуміють  це.  Більшість  же  приречено  летять  на  полум'я,  бо  страшенно  зайняті,  щоб  задуматися  про  це.
Типовий  доросла  людина  –  це  просто  дитина,  який  забув,  як  не  вести  себе  занадто  серйозно.
А  ось  ті  дорослі,  які  не  роздувають  від  серйозності  щоки  і  не  забули,  як  не  відноситься  до  себе  занадто  серйозно,  більш  гнучкі.  Їм  набагато  легше  справлятися  з  труднощами  і  проблемами  життя,  ніж  іншим.
Гумор,  смішливість,  деяка  грайливість,  навіть  дитяча  вразливість  –  це  набагато  ефективніше,  ніж  жорстка,  серйозна,  непохитна  доросла  «невразливість».
Мистецтво  №7:  Не  дозволяйте  іншим  людям  ламати  себе.  Будьте  собою,  відстороняйтеся  від  неважливого  і  дурного.
«Якщо  ви  по-справжньому  захоплені  чимось,  то  ви  не  потребуєте  в  пошуках  підтвердження,  що  все  правильно  робите,  або  схвалення  інших  людей.  Точно  також  вам  навіть  в  голову  не  прийде  звинувачувати  їх,  якщо  вони  не  виправдовують  ваших  надій»,  –
Вишень  Лахиани.
Деякі  люди  будуть  намагатися  зламати  вас  час  від  часу.  Не  дозволяйте  їм  цього.  Ви  –  особлива  особистість,  ось  чому  їх  розриває  від  цього.  Просто  не  звертайте  уваги.
Незрозумілість  для  інших  і  одержимість  –  це  не  є  погано  і  не  є  драмою.  Це  всього  лише  означає,  що  ви  живете  в  гармонії  і  мирі  з  самим  собою.
Ніхто  і  нічого  з  несуттєвого  не  чіпає  і  не  турбує  вас.  Ви  просто  робите  те  діло,  яке  вважаєте  важливим  і  гідним.
Цієї  свого  роду  відстороненості  неможливо  вивчити  за  книгами  або  на  курсах.  Це  можна  тільки  відчути.
Фактично  ви  станете  одним  з  небагатьох  людей,  які  відкрили  для  себе  магію,  яка  полягає  в  тому,  що  ви  повністю  присутні  в  часі  і  просторі,  але  при  цьому  виконуєте  те,  що  для  вас  дійсно  важливо  і  приносить  справжнє  задоволення.
Ви  станете  так  само  незворушними  і  невразливими,  як  під  час  занять  медитацією,  або  коли  заливаетесь  сміхом.
Ви  станете  більш  вільними.  Тільки  свобода  відкриває  шлях  до  перемоги.  Адже  ви  більше  не  будете  боятися  зробити  помилку  або  тимчасово  програти,  адже  це  означає  набувати  нові  знання  і  ставати  мудрішими.
Якщо  ви  залишите  свою  «клітку»  з  проблемами  позаду  (існуючу  тільки  у  вашій  голові),  то  з  легкістю  пройдете  через  тюремну  двері,  адже  вона  насправді  відкрита.
Мало  того:  ви  покажете  приклад  іншим  людям  з  інших  камер»,  що  їм  вистачить  мужності  і  рішучості  вчинити  так  само.  Один  тільки  крок  може  звільнити  людину  з  тюремної  камери.
Мистецтво  №8:  Знайте  собі  ціну.
Кожна  людина  на  Землі  –  унікальний  і  дивовижний.  І  ви  –  теж.  І  кожен  з  нас  заслуговує  на  більше  в  своєму  житті.  Не  дозволяйте  нікому  переконувати  вас  у  протилежному.  Знайте  собі  ціну!
Якщо  ви  по-справжньому  захочете  –  навчіться  бути  незворушним.
Перестаньте  нервувати  з  будь-якого  приводу  і  будьте  чесні  з  собою.
Життя  надто  коротке,  щоб  безцільно  витрачати  її  на  речі,  які  не  мають  значення.
Отже,  навіщо  турбуватися  з  приводу  тупих  і  незначних  речей,  якщо  можна  зосередитися  на  дійсно  чарівні  речі?
Переклад  статті  —  The  Art  of  Being  Unf*ckwithable  —  8  things  you  should  try  via  Клубер
Переклала  на  українську  мову  5.05.20  14.04

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=874694
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 05.05.2020

Люба онученька Людмила!

   Люба  онученька  Людмила!  Согодні  весняний,  особливий  день  –  сонечко  всміхається  і  лагідно  всіх  гріє,  а  для  нашої  родини  свято  –  День    народження  твоє!  
     Ти  ,  як  квіточка  весняна  розцвітаєш,чарівна  молодості  ця  пора,  теплом  душі    і  ніжнісю  всіх  зігріваєш  ,    вродлива,  вихована,  лагідна  і    чемна,талановита,    високий  інтелект,      в  гармонії  живеш!
   Людмила  ,  для  нас  ти  і  натхнення  і  надія,  обожнюємо  і  пишаємось    тобою  !
   Бажаємо  міцного  здоров»я,добра,  щасливої      долі,любові,  підтримки    надійних,  відданих  друзів,  наполегливості,  оптимізму,  впевненності  для  здійснення  твоїх  заповітних  мрій,  бажань!
 Ми  безмежно    дякуємо  Всевишнього  за  дар,  що  народилась  в  нашій  родині  ти,  з  любов»ю  дідусь  і  бабуся!        4.05..20        10.00


         Любимая    внученька  Людмила!    Сегодня  весенний,  особый  день  -  солнышко  улыбается  и  ласкаво  всех  греет,  а  для  нашей  семьи  праздник  –  твой    День  рождения!
   Ты,  как  цветочек  весенний    расцветаеш,  прекрасной    молости  это  время,теплом  души  и  нежностью  всех  согреваеш,    красивая,  воспитанная,  нежная,  ласковая  ,  вежливая,  талантливая,  высокий  интеллект,      в  гармонии  живешь!
   Людмила,  для  нас  ты  и  вдохновение  и  надежда,  обожаем  и  гордимся  тобой!
   Желаем  крепкого  здоровья  ,  счастья,  любви,    добра,    поддержки  надежных,  преданных    друзей,  настойчивости,  оптимизма,  уверенности  для  осуществления  твоих  заветных  целей  и    желаний!
   Мы  очень  благодарим  Всевышнего  за  дар,  что  родилась  в  нашей  семье  ты,  с  любовью  дедушка  и  бабушка!    4.  05.  20    10:00

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=874568
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 04.05.2020

Цікаві факти про газети

10  интересных  фактов  о  газетах
Интересные  факты  о  газетах

Несмотря  на  то,  что  интернет  постепенно  вытесняет  газеты,  они  до  сих  пор  не  теряют  популярности.  Многим  людям  попросту  нравится  перелистывать  шуршащие  листы  бумаги,  читая  по  дороге  на  работу  или  во  время  отдыха.  И  действительно,  что-то  в  этом  есть  —  приятнее  держать  в  руках  газету,  чем  читать  текст  с  экрана.  По  крайней  мере,  некоторые  люди  считают  именно  так.

Интересные  факты  о  газетах
Задолго  до  их  изобретения  их  прообразом  стали  рукописные  сводки  новостей.
Своим  названием  газеты  обязаны  итальянской  мелкой  монетке  «газетта».  Около  4  веков  назад  итальянцы  платили  одну  такую  монету,  чтобы  прочитать  ежедневный  листок  с  новостями,  который  вывешивали  в  определённом  месте.
Первые  газеты  выпускались  в  Древнем  Риме.  Их  развешивали  по  городу  и  доставляли  знатным  патрициям.  Они  носили  новостной  характер,  но  Юлий  Цезарь  распорядился  включать  в  них  сводки  о  принятых  сенатом  решениях  (см.  интересные  факты  о  Цезаре).
Первая  в  мире  газета  в  привычном  понимании  этого  слова  начала  издаваться  в  Китае  около  1200  лет  назад.  Она  называлась  «Столичный  вестник».  Изготавливалась  она  методом  оттиска  иероглифов  на  доске.
Настоящие  бумажные  газеты  стали  доступны  широкой  публике  в  середине  XV  века,  когда  европейский  первопечатник  Иоганн  Гутенберг  изобрёл  печатный  станок,  чем  в  разы  удешевил  производство  печатной  продукции.
В  XVII  веке  во  Франции  газета  La  Gazette  была  настолько  популярна,  что  некоторые  сообщения  в  неё  писал  лично  король.  Она  же  стала  первой,  в  которой  стала  публиковаться  платная  реклама.
Первая  газета  в  США  была  опубликована  лишь  в  1690  году,  но  из-за  скабрезного  содержания  её  первый  выпуск  оказался  последним.  Следующая  американская  газета  появилась  лишь  спустя  14  лет.
В  мире  до  сих  пор  выпускается  одна  рукописная  газета,  «Мусальман».  Издаётся  она  в  Индии,  в  городе  Ченнаи,  и  создаётся  писцами  на  языке  урду.  После  создания  образца  она  размножается  с  помощью  печатного  станка.
Самой  популярной  в  мире  газетой  является  британское  издание  Guardian.  Оно  издаётся  уже  около  200  лет.
http://xn--80aexocohdp.xn--p1ai/10-
Перевела  на  украинский  язык        3.05.20          9.40

10  цікавих  фактів  про  газети
Цікаві  факти  про  газети

Незважаючи  на  те,  що  інтернет  поступово  витісняє  газети,  вони  досі  не  втрачають  популярності.  Багатьом  людям  просто  подобається  перегортати  шарудять  аркуші  паперу,  читаючи  по  дорозі  на  роботу  або  під  час  відпочинку.  І  справді,  щось  у  цьому  є  —  приємніше  тримати  в  руках  газету,  ніж  читати  текст  з  екрану.  Принаймні,  деякі  люди  вважають  саме  так.

Цікаві  факти  про  газетах
Задовго  до  винаходу  їх  прообразом  стали  рукописні  зведення  новин.
Своєю  назвою  газети  зобов'язані  італійської  дрібній  монеті  «газетта».  Близько  4  століть  тому  італійці  платили  одну  таку  монету,  щоб  прочитати  щоденний  листок  з  новинами,  який  вивішували  в  певному  місці.
Перші  газети  випускалися  в  Стародавньому  Римі.  Їх  розвішували  по  місту  і  доставляли  знатних  патриціїв.  Вони  носили  новинний  характер,  але  Юлій  Цезар  розпорядився  включати  в  них  відомості  про  прийняті  сенатом  рішеннях  (див.  цікаві  факти  про  Цезаря).
Перша  в  світі  газета  у  звичному  розумінні  цього  слова  почала  видаватися  в  Китаї  близько  1200  років  тому.  Вона  називалася  «Столичний  вісник».  Виготовлялася  вона  методом  відбитка  ієрогліфів  на  дошці.
Справжні  паперові  газети  стали  доступні  широкій  публіці  в  середині  XV  століття,  коли  європейський  першодрукар  Йоганн  Гутенберг  винайшов  друкарський  верстат,  ніж  в  рази  здешевило  виробництво  друкованої  продукції.
У  XVII  столітті  у  Франції  газета  La  Gazette  була  настільки  популярна,  що  деякі  повідомлення  в  неї  писав  особисто  король.  Вона  ж  стала  першою,  в  якій  стала  публікуватися  платна  реклама.
Перша  газета  в  США  була  опублікована  лише  у  1690  році,  але  через  скабрезного  змісту  її  перший  випуск  виявився  останнім.  Наступна  американська  газета  з'явилася  лише  через  14  років.
У  світі  досі  випускається  одна  рукописна  газета,  «Мусальман».  Видається  вона  в  Індії,  в  місті  Ченнаї,  і  створюється  писарів  на  мові  урду.  Після  створення  зразка  вона  розмножується  за  допомогою  друкарського  верстата.
Найпопулярнішою  в  світі  газетою  є  британське  видання  Guardian.  Воно  видається  вже  близько  200  років.
http://xn--80aexocohdp.xn--p1ai/10-
Переклала  на  українську  мову  3.05.20  9.40

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=874417
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 03.05.2020

Життєві афоризми Еміля Золя

Жизненные  афоризмы  Эмиля  Золя
https://archive.smiruponitke.info/article/zhiznennie-aforizmi-emilya-zolya
29  сентября  –  день  памяти  выдающегося  французского  писателя  Эмиля  Золя.

За  свою  жизнь  Золя  создал  множество  романов,  которые  навсегда  вошли  в  классику  мировой  литературы.

Писатель  был  одним  из  основоположников  «реализма».  В  своих  книгах  он  всегда  пытался  показать  жизнь  без  прикрас,  такой,  какой  видел  ее  в  своем  окружении.

«Буржуазия  именно  такова,  как  я  ее  рисую  в  своих  романах;  если  в  моих  сочинениях  много  грязи,  так  это  потому,  что  ее  в  жизни  столько  же»,  -  уверял  писатель.

В  этом  материале  собраны  самые  острые  цитаты  Золя,  которые  лучше  всего  передают  идеалы  и  настроения  общества.

Весь  смысл  жизни  заключается  в  бесконечном  завоевании  неизвестного,  в  вечном  усилии  познать  больше.

Воля  к  жизни,  участие  в  выполнении  ее  далекой  и  таинственной  цели  оправдывает  саму  жизнь.

Гнев  является  всегда  плохим  советником.

Даже  ничтожный  прогресс  требует  долгих  лет  мучительного  вызревания.

Деятельность  заключает  награду  в  самой  себе.

Действовать,  создавать,  вступать  в  борьбу  с  обстоятельствами,  побеждать  их  или  чувствовать  себя  побежденным,  вот  вся  радость;  все  человеческое  здоровье  заключается  в  этом!

Единственное  счастье  в  жизни  -  это  постоянное  стремление  вперед.

Если  вы  скроете  правду  и  зароете  ее  в  землю,  она  непременно  вырастет  и  приобретет  такую  силу,  что  однажды  вырвется  и  сметет  все  на  своем  пути.

Мысль  -  тоже  действие;  нет  ничего  плодотворнее  ее  влияния  на  мир.

Надо  идти  вперед,  все  вперед,  с  жизнью,  которая  никогда  не  останавливается.

Ненавидеть  -  значит  любить,  ощущать  свою  горячую,  великодушную  натуру,  жить  в  презрении  к  постыдным  и  дурным  вещам...

Я  ненавижу  никчемных  и  беспомощных  людей...  Ненавижу  тех,  кто  следует  за  стадом...  Если  я  чего-нибудь  и  стою,  то  потому,  что  одинок  и  ненавижу.

Никогда  еще  люди  не  относились  друг  к  другу  с  таким  ожесточением,  никогда  еще  не  были  в  такой  степени  ослеплены,  как  в  наше  время,  когда  они  стали  воображать,  что  знают  все.

Остроумие  часто  граничит  с  полной  глупостью.

Писатель  является  одновременно  исследователем  и  экспериментатором.

Пока  супругов  соединяет  страсть,  они  всегда  будут  в  мире,  несмотря  на  серьезные  размолвки.

Произведение  искусства  -  это  уголок  мироздания,  увиденный  сквозь  призму  определенного  темперамента.

Смех  -  это  сила,  которой  вынуждены  покоряться  великие  мира  сего.

Страдания  правого  -  приговор  неправому.

Суеверие  опасно,  допускать  его  существование  -  в  этом  даже  есть  известная  трусость.

Относиться  к  нему  терпимо  -  не  значит  ли  это  навсегда  примириться  с  невежеством,  возродить  мрак  средневековья?

Суеверие  ослабляет,  оглупляет.

Художественное  произведение  есть  кусок  природы,  профильтрованный  сквозь  темперамент  художника.

Честность,  порядочность  -  это  уже  половина  счастья.
Перевела  на  украинский  язык      2.05.20        8.00


Життєві  афоризми  Еміля  Золя
https://archive.smiruponitke.info/article/zhiznennie-aforizmi-emilya-zolya
29  вересня  –  день  пам'яті  видатного  французького  письменника  Еміля  Золя.

За  своє  життя  Золя  створив  безліч  романів,  які  назавжди  увійшли  в  класику  світової  літератури.

Письменник  був  одним  з  основоположників  «реалізму».  У  своїх  книгах  він  завжди  намагався  показати  життя  без  прикрас,  такою,  якою  бачив  її  у  своєму  оточенні.

«Буржуазія  саме  така,  як  я  її  малюю  у  своїх  романах;  якщо  в  моїх  творах  багато  бруду,  так  це  тому,  що  її  в  житті  стільки  ж»,  -  запевняв  письменник.

У  цьому  матеріалі  зібрані  найбільш  гострі  цитати  Золя,  які  найкраще  передають  ідеали  і  настрої  суспільства.

Весь  сенс  життя  полягає  в  нескінченному  завоюванні  невідомого,  у  вічному  зусиллі  пізнати  більше.

Воля  до  життя,  участь  у  виконанні  її  далекою  і  таємничої  мети  виправдовує  саму  життя.

Гнів  є  завжди  поганим  радником.

Навіть  незначний  прогрес  вимагає  довгих  років  болісного  визрівання.

Діяльність  укладає  нагороду  в  самій  собі.

Діяти,  створювати,  вступати  в  боротьбу  з  обставинами,  перемагати  їх  або  відчувати  себе  переможеним,  ось  вся  радість;  все  людське  здоров'я  полягає  в  цьому!

Єдине  щастя  в  житті  -  це  постійне  прагнення  вперед.

Якщо  ви  приховаєте  правду  і  зароете  її  в  землю,  вона  неодмінно  виросте  і  придбає  таку  силу,  що  колись  вирветься  і  змете  все  на  своєму  шляху.

Думка  -  теж  дія;  немає  нічого  плідніше  її  впливу  на  світ.

Треба  йти  вперед,  все  вперед,  з  життям,  яка  ніколи  не  зупиняється.

Ненавидіти  -  значить  любити,  відчувати  свою  гарячу,  м'якший  натуру,  жити  в  презирстві  до  ганебним  і  поганим  речам...

Я  ненавиджу  ницих  і  безпорадних  людей...  Ненавиджу  тих,  хто  слідує  за  стадом...  Якщо  я  чого-небудь  і  стою,  то  тому,  що  самотній  і  ненавиджу.

Ніколи  ще  люди  не  ставилися  один  до  одного  з  такою  жорстокістю,  ніколи  ще  не  були  в  такій  мірі  засліплені,  як  у  наш  час,  коли  вони  стали  уявляти,  що  знають  все.

Дотепність  часто  межує  з  повною  дурістю.

Письменник  є  одночасно  дослідником  і  експериментатором.

Поки  подружжя  з'єднує  пристрасть,  вони  завжди  будуть  в  світі,  незважаючи  на  серйозні  сварки.

Твір  мистецтва  -  це  куточок  всесвіту,  побачений  крізь  призму  певного  темпераменту.

Сміх  -  це  сила,  якою  вимушені  підкорятися  великі  світу  цього.

Страждання  правого  -  вирок  неправому.

Марновірство  небезпечно,  допускати  його  існування  -  в  цьому  навіть  є  відома  боягузтво.

Ставитися  до  нього  терпимо  -  чи  не  означає  це  назавжди  примиритися  з  невіглаством,  відродити  морок  середньовіччя?

Марновірство  послаблює,  оглупляет.

Художній  твір  є  шматок  природи,  профільтрований  крізь  темперамент  художника.

Чесність,  порядність  -  це  вже  половина  щастя.
Переклала  на  українську  мову  2.05.20  8.00

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=874268
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 02.05.2020

Прості поради праведного Олексія

Простые  советы  праведного  Алексия
https://archive.smiruponitke.info/article/prostie-soveti-pravednogo-aleksiya
       Кто  бы  мы  ни  были,  какое  бы  занятие  ни  лежало  на  нас  –  домом  ли  править  или  общественную  должность  исполнять,  земные  ли  дела  вести  или  о  небесном  пещись,  обрабатывать  ли  поле  или  работать  в  мастерской,  –  везде  мы  с  честным  прохождением  дела  своего  звания  призваны  соединять  исполнение  христианских  обязанностей.

***

Бог  не  исполняет  нашей  молитвы  оттого,  что  просимое  не  принесет  пользы.

***

За  собой  следить  надо.  Как  видишь,  что  подходит  прилог  оскорбить,  сказать  колкость,  сейчас  же  его  прогнать,  а  то  потом  пойдет  желание,  а  за  ним  дело.

***

А  за  зло  надо  платить  добром.  Часто  бывает,  что  эти  люди  (враги)  говорят  нам  то,  чего  мы  сами-то  за  собой  не  замечаем.

***

Мы  должны  разгружать  друг  друга,  когда  видим,  что  человеку  тяжело;  нужно  подойти  к  нему,  взять  на  себя  его  груз,  облегчить,  помочь  чем  можно,  так  поступая,  входя  в  других,  живя  с  ними,  можно  совсем  отречься  от  своего  я,  совсем  про  него  забыть.  Вот  когда  мы  будем  иметь  это  и  молитву,  тогда  мы  нигде  не  пропадем,  куда  бы  мы  ни  пришли  и  с  кем  бы  мы  ни  встретились.

***

При  скорбях  не  роптать  и  не  спорить  с  Богом  нужно,  а  с  благодарностью  к  Нему  молиться.  Господь  не  так,  как  люди;  люди,  если  что-либо  от  кого  потерпят,  стараются  отплатить,  но  Господь  и  в  скорбях  старается  нас  исправить.  Если  бы  мы  знали,  как  терпят  другие,  то  не  роптали  бы.

***

Всех  объять  любовью  может  только  Господь,  а  поэтому  полюбить  всех  мы  можем  только  через  Христа.

***

Случаев  нет  на  земле;  все  от  Господа,  все  наши  встречи  не  случайны.  Господь  нас  сталкивает  с  людьми  не  напрасно.  Мы  вот  все  относимся  к  людям,  встречающимся  с  нами  в  жизни,  равнодушно,  без  внимания,  а  между  тем  Господь  его  к  тебе  приводит,  чтобы  ты  дал  ему  то,  чего  у  него  нет;  помог  ему;  конечно,  не  в  материальном  смысле,  но  более  широком:  научил  любви,  смирению,  кротости,  словом,  привел  бы  ко  Христу  своим  примером.  Если  ты  ему  откажешь,  ни  в  чем  не  послужишь,  то  помни,  что  он  все-таки  не  будет  лишен  этого.  Господь  дает  тебе  случай  сделать  добро,  приблизиться  к  Нему;  если  ты  не  хочешь,  Он  найдет  другого  человека,  который  даст  требующему  должное  и  нужное  ему.

***

Господь  так  близок  ко  всем  нам,  так  нас  любит,  что  всегда  готов  помочь  нам.  Поэтому,  когда  нападают  помыслы,  обратись  ко  Господу;  чувствуешь,  закипает  злоба,  ненависть  к  кому-нибудь,  воззови  к  Божией  Матери:  «Владычице,  помоги  мне,  я  немощен,  я  не  могу,  мне  хочется  быть  добрым,  помоги  же  мне»,  –  сердечно,  слезно  помолись,  а  потом,  знаете,  как  мать  со  всех  ног  бежит  к  ребенку,  когда  он  заплачет,  что-нибудь  с  ним  случится,  так  Господь  нас  любит  и  всегда  поможет.

***

Co  смирением  диавол  не  может  бороться.  А  у  нас  его  и  нет,  мы  все  думаем  о  себе,  все  стараемся  устроить  свое  счастье  сами,  ставим  себя  на  место  Бога;  а  всякий  гордый  человек  –  несчастный  человек,  он  удаляется  от  Бога;  поэтому  святые  избегали  чести,  боясь,  что  они  загордятся  и  удалятся  от  Господа,  перестанут  служить  Ему,  а  начнут  служить  своему  я.

***

Вы  видите,  други,  духовное  помрачение  сопровождается  удалением  Света,  просвещающего  всякого  человека,  и  глубоким  мраком,  темнотою.  Кому  не  страшна  эта  тьма,  кто  не  ужасается  ее?  Кто  не  будет  готов  бежать  из  нее,  чтобы  скорее  придти  в  чудный,  вожделенный  свет  Спасения?  Будем  понимать  и  верить,  что  только  Свет  Христов,  Свет  духовный  есть  величайшее  благо,  есть  совершенство,  блаженство.  Будем  верить  и  стремиться  к  Нему,  к  Свету  Христову.

***

Какие  молитвы  угодны  Богу?  Те,  в  которых  мы  просим  себе  действительно  полезного  и  молимся  о  славе  Божией  и  о  благе  ближних,  то  есть  являем  любовь  к  Богу  и  ближним.

***

Взывая  «Отче»,  мы  исповедуем,  что  любим  Бога,  как  Отца;  говоря  «Отче  наш»,  мы  признаем  всех  христиан  братьями  и  молимся  не  за  себя  только,  но  и  за  них.

***

Христианина  мы  не  представляем  себе  как  существо  чисто  духовное,  отрешенное  от  всех  земных  забот  и  привязанностей.  Он  прежде  всего  житель  земли,  которая  неминуемо  действует  на  него  и  налагает  свои  обязанности  и  условия  существования;  он  сын  своего  отечества,  которому  служит,  и  член  человечества,  к  которому  принадлежит,  и  вместе  с  тем  он  существо,  одаренное  умом  и  сердцем,  с  потребностями  святой  веры,  знания  и  добра,  со  стремлениями  к  высшему  развитию  на  земле  для  неба.  Согласно  с  этим  призванием  лежат  на  нем  многоразличные  заботы:  по  отношению  к  миру  –  его  долг  трудиться  и  устроить  свое  внешнее  благополучие,  по  отношению  к  отечеству  –  честно  проходить  обязанности  своего  звания  и  служить  на  пользу  общую  и,  сверх  того,  заниматься  делом  души  своей,  украшая  себя  чистотою  совести  и  добрыми  делами.
Перевела  на  украинский  язык      2.05.20        7.42

Прості  поради  праведного  Олексія
https://archive.smiruponitke.info/article/prostie-soveti-pravednogo-aleksiya
 Хто  б  ми  не  були,  яке  б  заняття  не  лежало  на  нас  –  будинком  чи  правити  або  громадську  посаду  виконувати,  земні  справи  вести  або  про  небесне  пильнувати,  обробляти  поле  або  працювати  в  майстерні,  –  скрізь  ми  з  чесним  проходженням  справи  свого  звання  покликані  поєднувати  виконання  християнських  обов'язків.

***

Бог  не  виконує  нашої  молитви  тому,  що  бажане  не  принесе  користі.

***

За  собою  стежити  треба.  Як  бачиш,  що  підходить  прилог  образити,  сказати  колючість,  зараз  же  його  прогнати,  а  то  потім  піде  бажання,  а  за  ним  справу.

***

А  за  зло  треба  платити  добром.  Часто  буває,  що  ці  люди  (вороги)  говорять  нам  те,  чого  ми  самі  за  собою  не  помічаємо.

***

Ми  повинні  розвантажувати  один  одного,  коли  бачимо,  що  людині  важко,  потрібно  підійти  до  нього,  взяти  на  себе  його  вантаж,  полегшити,  допомогти  чим  можна,  так  поступаючи,  входячи  в  інших,  живучи  з  ними,  можна  зовсім  відректися  від  свого  "я",  зовсім  про  нього  забути.  От  коли  ми  будемо  мати  це  і  молитву,  тоді  ми  ніде  не  пропадемо,  куди  б  ми  не  прийшли  і  з  ким  би  ми  не  зустрілися.

***

При  скорботах  не  нарікати  і  не  сперечатися  з  Богом  потрібно,  а  з  вдячністю  до  Нього  молитися.  Господь  не  так,  як  люди;  люди,  якщо  що-небудь  від  кого  потерплять,  намагаються  відплатити,  але  Господь  і  в  скорботах  намагається  нас  виправити.  Якби  ми  знали,  як  інші  терплять,  то  не  нарікали  б.

***

Всіх  обійняти  любов'ю  може  тільки  Господь,  а  тому  полюбити  всіх  ми  можемо  тільки  через  Христа.

***

Випадків  немає  на  землі;  все  від  Господа,  всі  наші  зустрічі  не  випадкові.  Господь  нас  зіштовхує  з  людьми  не  марно.  Ми  всі  ставимося  до  людей,  що  трапляються  з  нами  в  житті,  байдуже,  без  уваги,  а  між  тим  Господь  його  призводить  до  тебе,  щоб  ти  дав  йому  те,  чого  у  нього  немає;  допоміг  йому;  звичайно,  не  в  матеріальному  сенсі,  але  більш  широкому:  навчив  любові,  смирення,  лагідності,  словом,  привів  би  до  Христа  своїм  прикладом.  Якщо  ти  йому  відмовиш,  ні  в  чому  не  послужиш,  то  пам'ятай,  що  він  все-таки  не  буде  позбавлений  цього.  Господь  дає  тобі  випадок  зробити  добро,  наблизитися  до  Нього;  якщо  ти  не  хочеш,  Він  знайде  іншої  людини,  який  дасть  вимагає  належне  й  потрібне  йому.

***

Господь  близький  до  всіх  нас,  так  нас  любить,  що  завжди  готовий  допомогти  нам.  Тому,  коли  нападають  помисли,  звернися  до  Господа;  відчуваєш,  закипає  злість,  ненависть  до  кого-небудь,  заклич  до  Божої  Матері:  «Владичице,  поможи  мені,  я  немічний,  я  не  можу,  мені  хочеться  бути  добрим,  допоможи  мені»,  –  сердечно,  слізно  помолися,  а  потім,  знаєте,  як  мати  з  усіх  ніг  біжить  до  дитини,  коли  він  заплаче,  щось  з  ним  станеться,  так  Господь  нас  любить  і  завжди  допоможе.

***

Co  смиренням  диявол  не  може  боротися.  А  у  нас  його  немає,  ми  всі  думаємо  про  себе,  все  намагаємося  влаштувати  своє  щастя  самі,  ставимо  себе  на  місце  Бога;  а  всякий  горда  людина  –  нещасна  людина,  він  віддаляється  від  Бога;  тому  святі  уникали  честі,  боячись,  що  вони  загордятся  і  втечуть  від  Господа,  перестануть  слугувати  Йому,  а  почнуть  служити  своєму  я.

***

Ви  бачите,  други,  духовне  затьмарення  супроводжується  видаленням  Світла,  просвіщає  кожну  людину,  і  глибоким  мороком,  темрявою.  Кому  не  страшна  ця  темрява,  хто  не  жахається  її?  Хто  не  буде  готовий  бігти  з  неї,  щоб  швидше  прийти  в  дивний  жаданий  світло  Спасіння?  Будемо  розуміти  і  вірити,  що  тільки  Світло  Христове,  духовний  Світ  є  найбільше  благо,  є  досконалість,  блаженство.  Будемо  вірити  і  прагнути  до  Нього,  до  Світла  Христового.

***

Які  молитви  угодні  Богу?  Ті,  в  яких  ми  просимо  собі  дійсно  корисного  та  молимося  про  славу  Божу  і  про  благо  ближніх,  тобто  являємо  любов  до  Бога  і  ближніх.

***

Волаючи  «Отче»,  ми  визнаємо,  що  любимо  Бога,  як  Батька;  кажучи  «Отче  наш»,  ми  визнаємо  всіх  християн  братами  і  молимося  не  за  себе,  а  й  за  них.

***

Християнина  ми  не  уявляємо  собі  як  істота  чисто  духовна,  відчужений  від  усіх  земних  турбот  і  прихильностей.  Він  насамперед  житель  землі,  яка  неминуче  діє  на  нього  і  накладає  свої  обов'язки  і  умови  існування;  він  син  своєї  вітчизни,  якому  служить,  і  член  людства,  до  якого  належить,  і  разом  з  тим  він  істота,  обдароване  розумом  і  серцем,  з  потребами  святої  віри,  знання  і  добра,  з  прагненнями  до  вищого  розвитку  на  землі  для  неба.  Згідно  з  цим  покликанням  лежать  на  ньому  многоразличные  турботи:  по  відношенню  до  світу  –  його  обов'язок  трудитися  і  влаштувати  своє  зовнішнє  благополуччя,  по  відношенню  до  батьківщини  –  чесно  проходити  обов'язки  свого  звання  і  служити  на  користь  загальну  і,  крім  того,  займатися  справою  душі  своєї,  прикрашаючи  себе  чистотою  совісті  та  добрими  справами.
Переклала  на  українську  мову  2.05.20  7.42

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=874267
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 02.05.2020

10 ЖИТТЄВИХ ПОРАД ВІД ЦАРЯ СОЛОМОНА

10  ЖИЗНЕННЫХ  СОВЕТОВ  ОТ  ЦАРЯ  СОЛОМОНА
https://archive.smiruponitke.info/article/10-zhiznennih-sovetov-ot-tsarya-solomona

С  древних  времен  и  по  сей  день  мудрость  израильского  царя  Соломона  восхищала  людей.  Его  наблюдения  и  жизненные  советы  сохранились  до  наших  дней,  и  мы  можем  использовать  их  для  своего  блага.  Большая  часть  интересных  высказываний  царя  Соломона  сохранилась  в  книги  «Притчи»  и  «Экклезиаст»,  которые  стали  разделами  Библии.  К  сожалению,  в  многочисленных  переводах  этой  мудрой  книги  есть  неточности,  но  в  большинстве  случаев,  они  не  изменили  суть.  Сегодня  мы  предлагаем  Вам  задуматься  над  этими,  актуальными  и  в  наше  время  советами  великого  мудреца.



10  жизненных  советов  от  царя  Соломона


1.  Не  поручайтесь  за  других  людей.
В  книге  «Притчи»  есть  несколько  высказываний  Соломона  на  эту  тему.  Но,  их  смысл  очень  похож.  Мудрый  царь  советует  нам,  никогда  не  поручаться  за  другого  человека,  так  как  мы  не  всегда  можем  быть  уверены  даже  в  самих  себе,  не  говоря  уже  о  других  людях.  К  примеру,  разберем  ситуацию  –  вы  ходатайствуете  перед  начальником  о  приеме  на  работу  вашего  друга,  которого  знаете  с  детства,  говоря  о  том,  какой  он  ответственный  и  насколько  вы  в  нем  уверены.  Вы  поручаетесь  за  него,  и  ваш  начальник,  видя  вашу  уверенность,  и  доверяя  вам,  берет  вашего  друга  в  штат.  Но,  внезапно,  в  жизни  вашего  друга  случается  сложный  период,  он  отказывается  выходить  на  работу,  чем  подводит  весь  коллектив.  В  итоге,  страдаете  вы.  В  лучшем  случае  вы  потеряете  доверие  начальника  и  свою  репутацию,  а  в  худшем  случае  –  будете  уволены  и  вынуждены  компенсировать  убыток  от  халатного  отношения  друга.

2.  Не  вмешивайтесь  в  конфликты  других  людей.
Царь  сравнивает  вмешательство  в  чужой  конфликт,  с  хватанием  агрессивного  пса  за  уши.  Люди  рано  или  поздно  найдут  общий  язык,  и  спор  разрешится,  а  вмешавшийся  человек  может  остаться  крайним.  Конфликт  между  двумя  людьми  –  это  только  их  дело,  и  никто  не  в  состоянии  повлиять  на  ход  событий.  Конечно  же,  речь  не  идет  о  таких  ситуациях,  когда  другому  человеку  угрожает  опасность  –  в  таких  случаях  необходимо  оказать  помощь,  ан  е  пройти  мимо.

3.  Не  будьте  слишком  самоуверенными.
Царь  Соломон  достаточно  резко  высказывается  о  людях,  которые  считают  свое  мнение  и  точку  зрения  единственной,  существующей  истиной.  Он  называет  их  глупцами.  Излишняя  самоуверенность  высмеивалась  многими  философами  и  мыслителями  разных  времен.  Человек,  который  глух  к  мнению  других  людей,  просто  неспособен  чему-либо  учиться  и  извлекать  ценное  из  общения.  Он  практически  неисправим.

4.  Прислушивайтесь  к  советам.
В  своих  записях  царь  рекомендовал  прислушиваться  к  советом  перед  тем,  как  начать  любое  важное  дело.  В  народе  по  этому  поводу  родилась  поговорка  о  том,  что  две  головы  лучше  одной.  Так  и  есть.  Когда  мы  задумываем  что-то  важное,  особенно  если  нас  переполняют  эмоции,  мы  можем  не  очень  объективно  мыслить.  Но,  если  попросить  совета  у  мудрых  людей,  можно  лучше  подготовиться  к  реализации  задуманного,  Учесть  все  риски  и  настроиться  на  правильные  решения.

5.  Осторожно  выбирайте  друзей.
В  записях  царя,  которые  сохранились  до  наших  времен,  очень  часто  встречаются  высказывания  о  том,  что  окружение  влияет  на  нас.  Поэтому,  он  рекомендует  осторожно  выбирать  друзей  и  людей  для  общения.  Находясь  в  близком  общении  с  глупыми  людьми,  мы  не  сможем  сделать  их  умнее,  говорит  Соломон.  Но,  они  точно  повлияют  на  нас  негативно,  потому  что  гораздо  проще  тянуть  человека  вниз,  чем  поднимать  вверх.

6.  Цените  дружбу  и  вкладывайте  в  нее  свое  время.
В  одном  из  своих  высказываний  Соломон  отметил,  что  друг  может  любить  сильнее  брата  и  быть  привязан  даже  больше,  чем  родственник.  К  сожалению,  или  к  счастью,  это  правда.  Часто,  вырастая  братья  и  сестры,  и  другие  родственники  утрачивают  близкие  связи.  Многие  разъезжаются  по  разным  городам  и  лишь  обмениваются  открытками  по  праздникам.  Но,  настоящие,  близкие  друзья  могут  оказаться  рядом  всегда,  когда  это  необходимо.

7.  Делайте  все  усердно  и  с  любовью.
Сохранилось  несколько  записей,  где  царь  выражал  эту  мысль.  Он  говорит  о  том,  что  небрежно  выполняющий  свою  работу  человек  подобен  расточителю.  Он  не  приобретает,  а  теряет  –  время,  усилия,  и  прочее.  Но,  тот,  кто  выполняет  свою  работу  с  любовью  и  усердием,  обязательно  будет  вознагражден  и  замечен.

8.  Будьте  трудолюбивыми.
Крайне  негативно  Соломон  выражался  о  ленивых  людях.  Он  был  человеком,  который  сделал  многое  для  своего  народа,  и  сам  лично  участвовал  в  большинстве  процессов,  которыми  руководил.  Он  предлагает  в  своих  советах  обратить  внимание  на  муравья,  у  которого  нет  начальства,  но  несмотря  на  это,  он  трудится  днями  и  ночами,  делая  вклад  в  благополучие  муравейника.

9.  Не  отвечайте,  не  выслушав  собеседника.
Это  распространенная  проблема  многих  людей.  Людям  кажется,  что  они  могут  наперед  знать,  о  чем  сейчас  пойдет  речь,  и  они  бесцеремонно  обрывают  речь  собеседника,  желая  поскорее  ответить.  Но,  мы  часто  упускаем  саму  суть,  обрывая  речь  собеседника.  Такая  коммуникационная  привычка  приводит  к  проблемам  во  взаимопонимании  и  построении  отношений.

10.  Останавливайте  конфликты  на  начальной  стадии  развития.
Соломон  сравнивает  конфликт  с  прорывом  воды.  Легче  всего  заделать  щель  в  дамбе,  пока  она  небольшая  и  вода  только  просачивается  сквозь  нее.  Но,  невозможно  остановить  разрушительный,  бурный  поток,  который  сорвал  дамбу.  Так  же  и  с  ссорами  –  пока  они  не  разгорелись,  легче  всего  промолчать,  извиниться  и  перенести  разговор  до  лучших  времен,  а  затем  провести  его  в  нормальной  эмоциональной  атмосфере.

Перевела  на  украинский  язык    1.05.20        20.36

10  ЖИТТЄВИХ  ПОРАД  ВІД  ЦАРЯ  СОЛОМОНА
https://archive.smiruponitke.info/article/10-zhiznennih-sovetov-ot-tsarya-solomona

З  давніх  часів  і  донині  мудрість  ізраїльського  царя  Соломона  захоплювала  людей.  Його  спостереження  і  життєві  поради  збереглися  до  наших  днів,  і  ми  можемо  використовувати  їх  для  свого  блага.  Більша  частина  цікавих  висловлювань  царя  Соломона  збереглася  до  книги  «Притчі»  та  «Еклезіаст»,  які  стали  розділами  Біблії.  На  жаль,  в  численних  перекладах  цієї  мудрої  книги  є  неточності,  але  в  більшості  випадків,  вони  не  змінили  суть.  Сьогодні  ми  пропонуємо  Вам  задуматися  над  цими  актуальними  і  в  наш  час  радами  великого  мудреця.



10  життєвих  порад  від  царя  Соломона


1.  Не  поручайтесь  за  інших  людей.
У  книзі  «Притчі»  є  кілька  висловлювань  Соломона  на  цю  тему.  Але,  їх  зміст  дуже  схожий.  Мудрий  цар  радить  нам,  ніколи  не  доручатися  за  іншу  людину,  так  як  ми  не  завжди  можемо  бути  впевнені  навіть  у  самих  собі,  не  кажучи  вже  про  інших  людей.  Приміром,  розберемо  ситуацію  –  ви  подали  клопотання  перед  начальником  про  прийом  на  роботу  вашого  друга,  якого  ви  знаєте  з  дитинства,  говорячи  про  те,  якою  він  відповідальний  і  наскільки  ви  в  ньому  впевнені.  Ви  поручаетесь  за  нього,  і  ваш  начальник,  бачачи  вашу  впевненість,  і  довіряючи  вам,  бере  вашого  друга  в  штат.  Але,  раптово,  в  житті  вашого  друга  трапляється  складний  період,  він  відмовляється  виходити  на  роботу,  ніж  підводить  весь  колектив.  У  підсумку,  ви  страждаєте.  У  кращому  випадку  ви  втратите  довіру  начальника  і  свою  репутацію,  а  в  гіршому  випадку  –  будете  звільнені,  і  змушені  компенсувати  збиток  від  недбалого  ставлення  одного.

2.  Не  втручайтеся  в  конфлікти  інших  людей.
Цар  порівнює  втручання  в  чужий  конфлікт,  з  хапанням  агресивного  пса  за  вуха.  Люди  рано  чи  пізно  знайдуть  спільну  мову,  і  спір  вирішиться,  а  вмешавшийся  людина  може  залишитися  крайнім.  Конфлікт  між  двома  людьми  –  це  тільки  їхня  справа,  і  ніхто  не  в  змозі  вплинути  на  хід  подій.  Звичайно  ж,  мова  не  йде  про  таких  ситуаціях,  коли  іншій  людині  загрожує  небезпека  –  у  таких  випадках  необхідно  надати  допомогу,  ан  е  пройти  повз.

3.  Не  будьте  занадто  самовпевненими.
Цар  Соломон  досить  різко  висловлюється  про  людей,  які  вважають  свою  думку  і  точку  зору  єдиною  існуючою  істиною.  Він  називає  їх  дурнями.  Зайва  самовпевненість  висміювалася  багатьма  філософами  і  мислителями  різних  часів.  Людина,  яка  глухим  до  думки  інших  людей,  просто  нездатний  чого-небудь  вчитися  і  отримувати  цінне  з  спілкування.  Він  практично  безнадійний.

4.  Прислухайтеся  до  порад.
У  своїх  записах  цар  рекомендував  прислухатися  до  радою  перед  тим,  як  почати  будь-яка  важлива  справа.  В  народі  з  цього  приводу  народилася  приказка  про  те,  що  дві  голови  краще  однієї.  Так  і  є.  Коли  ми  замислюємося  щось  важливе,  особливо  якщо  нас  переповнюють  емоції,  ми  можемо  не  дуже  об'єктивно  мислити.  Але,  якщо  попросити  поради  мудрих  людей,  можна  краще  підготуватися  до  реалізації  задуманого,  Врахувати  всі  ризики  і  налаштуватися  на  правильні  рішення.

5.  Обережно  вибирайте  друзів.
У  записах  царя,  які  збереглися  до  наших  часів,  дуже  часто  зустрічаються  висловлювання  про  те,  що  оточення  впливає  на  нас.  Тому,  він  рекомендує  обережно  вибирати  друзів  та  людей  для  спілкування.  Перебуваючи  в  близькому  спілкуванні  з  дурними  людьми,  ми  не  зможемо  зробити  їх  розумнішими,  каже  Соломон.  Але  вони  вплинуть  на  нас  негативно,  тому  що  набагато  простіше  тягнути  людину  вниз,  ніж  піднімати  вгору.

6.  Цінуйте  дружбу  і  вкладайте  в  неї  свій  час.
В  одному  зі  своїх  висловлювань  Соломон  зазначив,  що  один  може  любити  сильніше  брата  і  бути  прив'язаний  навіть  більше,  ніж  родич.  На  жаль,  чи  на  щастя,  це  правда.  Часто,  виростаючи  брати  і  сестри,  інші  родичі  втрачають  близькі  зв'язки.  Багато  роз'їжджаються  по  різних  містах  і  лише  обмінюються  листівками  по  святах.  Але,  справжні  друзі  можуть  виявитися  поруч  завжди,  коли  це  необхідно.

7.  Робіть  все  старанно  і  з  любов'ю.
Збереглося  кілька  записів,  де  цар  висловлював  цю  думку.  Він  говорить  про  те,  що  недбало  виконує  свою  роботу  людина  подібна  расточителю.  Він  не  набуває,  а  втрачає  час,  зусилля,  та  інше.  Але  той,  хто  виконує  свою  роботу  з  любов'ю  і  старанністю,  обов'язково  буде  винагороджений  і  помічений.

8.  Будьте  працьовитими.
Вкрай  негативно  Соломон  висловлювався  про  ледачих  людей.  Він  був  людиною,  який  багато  зробив  для  свого  народу,  і  сам  особисто  брав  участь  у  більшості  процесів,  якими  керував.  Він  пропонує  у  своїх  радах  звернути  увагу  на  мурашку,  у  якого  немає  начальства,  але  незважаючи  на  це,  він  трудиться  днями  і  ночами,  роблячи  внесок  у  добробут  мурашника.

9.  Не  відповідайте,  не  вислухавши  співрозмовника.
Це  поширена  проблема  багатьох  людей.  Людям  здається,  що  вони  можуть  наперед  знати,  про  що  зараз  піде  мова,  і  вони  безцеремонно  обривають  мова  співрозмовника,  бажаючи  швидше  відповісти.  Але,  ми  часто  втрачаємо  саму  суть,  обриваючи  мова  співрозмовника.  Така  комунікаційна  звичка  призводить  до  проблем  у  взаєморозумінні  і  побудові  стосунків.

10.  Зупиняйте  конфлікти  на  початковій  стадії  розвитку.
Соломон  порівнює  конфлікт  з  проривом  води.  Найлегше  закрити  щілину  в  дамбі,  поки  вона  невелика  і  вода  тільки  просочується  крізь  неї.  Але,  неможливо  зупинити  руйнівний,  бурхливий  потік,  який  зірвав  дамбу.Так  само  і  зі  сварками  -  поки  вони  не  розгорілися,  найлегше  промовчати,  вибачитися  і  перенести  розмову  до  кращих  часів,  а  потім  провести  його  в  нормальній  емоційній  атмосфері.

 Переклала  українською  мовою  1.05.20  20.36

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=874223
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 01.05.2020

В яких країнах святкують 1 травня.

В  каких  странах  празднуют  1  Мая
День  труда  отмечают  в  142  странах  мира
.  В  некоторых  странах  Первомай  отмечается  в  иное  время  —  к  ним  относятся,  например,  США  и  Япония.  Более  чем  в  80  государствах  (включая  Индию)  День  труда  не  отмечается.
Изначально  1  мая  —  День  международной  солидарности  трудящихся.
1  мая  1886  года  американские  рабочие  организовали  забастовку  с  требованием  восьмичасового  рабочего  дня.  Забастовка  и  сопутствующая  демонстрация  закончились  кровопролитным  столкновением  с  полицией.
   В  июле  1889  года  Парижский  конгресс  II  Интернационала,  в  память  о  выступлении  рабочих  Чикаго,  принял  решение  о  проведении  1  мая  ежегодных  демонстраций.  Впервые  день  международной  солидарности  трудящихся  был  отмечен  в  1890  году  в  Австро-Венгрии,  Бельгии,  Германии,  Дании,  Испании,  Италии,  США,  Норвегии,  Франции,  Швеции  и  некоторых  других  странах.  Долгое  время  Первомай  был  символом  революции,  непримиримой  классовой  борьбы.
     В  СССР  Первомай  долгие  годы  был  основным  государственным  праздником.  1  мая  1990  года  руководство  Советского  Союза  и  КПСС  в  последний  раз  поднялось  на  трибуну  Мавзолея  для  проведения  последней  официальной  первомайской  демонстрации.  В  1992  году  Международный  день  солидарности  трудящихся  был  переименован  в  праздник  Весны  и  Труда.  В  мире  Первомай  по-прежнему  отмечается  как  пролетарский  праздник  солидарности.
https://delo.ua/econonomyandpoliticsinukraine/v
Перевела  на  украинский  язык      1.05.20        11.14

В  яких  країнах  святкують  1  травня.
 День  праці  відзначають  у  142  країнах  світу
 .    У  деяких  країнах  Першотравень  відзначається  в  інший  час  -  до  них  відносяться,  наприклад,  США  і  Японія.    Більш  ніж  в  80  державах  (включаючи  Індію)  День  праці  не  відзначається.
 Спочатку  1  травня  -  День  міжнародної  солідарності  трудящих.
 1  травня  1886  року  американська  робочі  організували  страйк  з  вимогою  восьмигодинного  робочого  дня.    Страйк  і  супутня  демонстрація  закінчилися  кровопролитним  зіткненням  з  поліцією.
   У  липні  1889  року  Паризький  конгрес  II  Інтернаціоналу,  на  згадку  про  виступ  робітників  Чикаго,  прийняв  рішення  про  проведення  1  травня  щорічних  демонстрацій.    Вперше  день  міжнародної  солідарності  трудящих  був  відзначений  в  1890  році  в  Австро-Угорщині,  Бельгії,  Німеччині,  Данії,  Іспанії,  Італії,  США,  Норвегії,  Франції,  Швеції  і  деяких  інших  країнах.    Довгий  час  Першотравень  був  символом  революції,  непримиренної  класової  боротьби.
   В  СРСР  Першотравень  довгі  роки  був  основним  державним  святом.    1  травня  1990  року  керівництво  Радянського  Союзу  і  КПРС  востаннє  піднялося  на  трибуну  Мавзолею  для  проведення  останньої  офіційної  першотравневої  демонстрації.    У  1992  році  Міжнародний  день  солідарності  трудящих  був  перейменований  у  свято  Весни  і  Праці.    У  світі  Першотравень  як  і  раніше  відзначається  як  пролетарське  свято  солідарності.
 https://delo.ua/econonomyandpoliticsinukraine/v
 Переклала  українською  мовою  1.05.20  11.14

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=874176
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 01.05.2020

Міжнародний день інтелектуальної власності

12  фактов  об  интеллектуальной  собственности,  которые  нужно  знать  каждому
Artemy  I.  Follow  Apr  14,  2016  ·  4  min  read
       Уверен,  все  читатели  этого  поста,  владеют  правами  на  интеллектуальную  собственность.  Если  в  своей  жизни  вы  сделали  хотя  бы  одну  фотографию,  рисунок,  написали  песню,  сочинение,  дипломную  работу,  компьютерную  программу,  вам  принадлежат  права  на  эти  произведения.  Хотя  бы  что-то  из  этого  списка  создал  каждый  —  мы  все  можем  гордо  носить  звание  авторов  и  авторок  (правда  второго  слова  нет  в  гражданском  кодексе).
           Мир  полон  владельцев  интеллектуальной  собственности,  но  ее  концепция  понятна  не  всем.  Даже  некоторые  юристы,  занимающиеся  гораздо  более  сложными  вещами,  признаются,  что  интеллектуальная  собственность  им  кажется  слишком  запутанной.  Наверное,  потому  что  это  нечто  неосязаемое,  что  сложно  представить.  В  общем,  у  этой  темы  своя  атмосфера.
         Уровень  сложности
         На  мой  взгляд,  ничего  сверхсложного  в  интеллектуальной  собственности  нет.  Чтобы  понять  это  явление  достаточно  знать  несколько  тезисов.  Еще  я  слышал,  что  даже  самые  скучные  вещи  проще  усвоить  при  помощи  гифок.
1.  Объект  интеллектуальной  собственности  —  это  не  вещь,  он  всегда  нематериальный.  Изображение  на  картине  —  интеллектуальная  собственность.  Сама  картина  (холст  и  слой  краски)  —  материальный  носитель.  На  материальный  носитель  интеллектуальные  права  не  распространяются,  это  физический  объект.  Права  на  носитель  и  воплощенное  в  нем  произведение  могут  принадлежать  разным  людям.

2  Защита  интеллектуальной  собственности  не  зависит  от  её  художественной  или  коммерческой  ценности.  Например,  если  вы  скачали  альбом  Канье  Уэста,  и  он  вам  не  понравился,  это  не  основание  для  возврата  денег.

3  Интеллектуальная  собственность  разная.  И  в  разных  странах  ее  защита  отличается.  Например,  в  нескольких  странах  у  одного  автора  на  одну  и  ту  же  фотографию  может  быть  различный  набор  прав.
4  Некоторые  виды  интеллектуальной  собственности  нужно  регистрировать.  Например,  товарные  знаки,  патенты.  Без  регистрации  ни  прав,  ни  самих  товарных  знаков  с  патентами  не  существует.
Патент  на  айфон  в  США  и  патент  на  айфон  в  России  —  два  разных  патента.

5    Но  чаще  интеллектуальную  собственность  не  требуется  регистрировать.  Например,  объекты  авторских  прав  —  литературные  и  музыкальные  произведения,  фотографии,  компьютерные  программы.  А  также  “права,  смежные  с  авторскими”,  которые  распространяются  на  исполнения  произведений,  театральные  постановки,  фонограммы.
Эти  объекты  защищены  во  всех  странах,  где  такой  вид  интеллектуальной  собственности  признается  местным  законодательством.  Когда  произведение  создано,  на  него  возникают  права,  дополнительно  ничего  не  нужно  делать.

6    В  России  владельцам  интеллектуальной  собственности  могут  принадлежать  права  двух  категорий  —  личные  имущественные  и  личные  неимущественные.
7    Имущественные  права  на  интеллектуальную  собственность  называются  исключительными.  Исключительные  права  разрешают  коммерческое  или  некоммерческое  использование.  В  том  числе  воспроизведение  или  трансляцию,  копирование,  изменение  и  переработку  (например,  перевод).
Такими  правами  можно  распорядиться  по  договору  —  продать  их  полностью  (договор  об  отчуждении  прав)  или  предоставить  на  время  (лицензионный  договор).  Исключительные  права  могут  принадлежать  кому  угодно  —  человеку,  юридическому  лицу,  государству.

8  Неимущественные  права  включают  право  считаться  автором  или  исполнителем  произведения,  право  на  обнародование  произведения  и  его  неприкосновенность  от  искажений.  Такие  права  могут  принадлежать  только  автору  произведения,  то  есть  человеку.  Продать  их  нельзя.  После  смерти  автора,  его  неимущественные  права  реализуют  наследники.

9    Товарный  знак  —  это  способ  защиты  бренда.  В  качестве  товарного  знака  можно  зарегистрировать  слово,  слоган,  картинку,  много  что  еще  —  об  этом  отдельно  поговорим.  Без  товарного  знака  даже  самый  классный  бренд  довольно  слабо  защищен.

10    Идея  правом  не  защищена.  Чтобы  застолбить  идею  можно  зарегистрировать  патент  (если  идея  достаточно  технологична)  или  ввести  режим  коммерческой  тайны  (если  идея  никому  не  известна  и  имеет  коммерческую  ценность).

11    Правообладатель  самостоятельно  решает  как  распорядиться  правами  на  интеллектуальную  собственность  —  разрешить  всем  пользоваться  бесплатно  или  требовать  деньги.  Может  не  давать  никому  пользоваться  даже  за  вознаграждение.
Если  ваш  любимый  сериал  не  показывают  в  вашей  стране,  это  не  значит,  что  его  пиратское  распространение  законно.

12    Но  разрешены  некоторые  случаи  бесплатного  использования  без  спроса  правообладателя  —  fair  use.  Цитирование,  пародия,  использование  в  научных  или  образовательных  целях.

Dear  Jurisprudence  —  авторский  блог  о  праве  для  всех.  Ссылки:  https://medium.com/juris-prudence  http://vk.com/dear_jurisprudence
JURIS  PRUDENCE
Перевела  на  украинский  язык        26.04.20        9.17

12  фактів  про  інтелектуальної  власності,  які  потрібно  знати  кожному
Artemy  I.  Follow  Apr  14,  2016  ·  4  min  read
 Упевнений,  усі  читачі  цього  посту,  володіють  правами  на  інтелектуальну  власність.  Якщо  у  своєму  житті  ви  зробили  хоча  б  одну  фотографію,  малюнок,  написали  пісню,  твір,  дипломну  роботу,  комп'ютерну  програму,  вам  належать  права  на  ці  твори.  Хоча  б  щось  з  цього  списку  створив  кожен  —  ми  всі  можемо  гордо  носити  звання  авторів  і  авторок  (правда  другого  слова  немає  в  цивільному  кодексі).
 Світ  сповнений  власників  інтелектуальної  власності,  але  її  концепція  зрозуміла  не  всім.  Навіть  деякі  юристи,  які  займаються  набагато  більш  складними  речами,  зізнаються,  що  інтелектуальна  власність  їм  здається  занадто  заплутаною.  Напевно,  тому  що  це  щось  невідчутне,  що  складно  уявити.  Загалом,  у  цієї  теми  своя  атмосфера.
 Рівень  складності
 На  мій  погляд,  нічого  надскладного  в  інтелектуальній  власності  немає.  Щоб  зрозуміти  це  явище  досить  знати  декілька  тез.  Ще  я  чув,  що  навіть  самі  нудні  речі  простіше  засвоїти  за  допомогою  гифок.
1.  Об'єкт  інтелектуальної  власності  —  це  не  річ,  він  завжди  нематеріальний.  Зображення  на  картині  —  інтелектуальна  власність.  Сама  картина  (полотно  і  шар  фарби)  —  матеріальний  носій.  На  матеріальний  носій  інтелектуальні  права  не  поширюються,  це  фізичний  об'єкт.  Права  на  носій  і  втілене  в  ньому  твір  можуть  належати  різним  людям.

2  Захист  інтелектуальної  власності  не  залежить  від  її  художньої  або  комерційної  цінності.  Наприклад,  якщо  ви  завантажили  альбом  Каньє  Уеста,  і  він  вам  не  сподобався,  це  не  підстава  для  повернення  грошей.

3  Інтелектуальна  власність  різна.  І  в  різних  країнах  її  захист  відрізняється.  Наприклад,  у  кількох  країнах  у  одного  автора  на  одну  і  ту  ж  фотографію  може  бути  різний  набір  прав.
4  Деякі  види  інтелектуальної  власності  потрібно  реєструвати.  Наприклад,  товарні  знаки,  патенти.  Без  реєстрації  ні  прав,  ні  самих  товарних  знаків  з  патентами  не  існує.
Патент  на  айфон  в  США  і  патент  на  айфон  в  Росії  —  два  різних  патенту.

5  Але  частіше  інтелектуальну  власність  не  потрібно  реєструвати.  Наприклад,  об'єкти  авторських  прав  на  літературні  та  музичні  твори,  фотографії,  комп'ютерні  програми.  А  також  "права,  суміжні  з  авторськими",  які  поширюються  на  виконання  творів,  театральні  постановки,  фонограми.
Ці  об'єкти  захищені  у  всіх  країнах,  де  такий  вид  інтелектуальної  власності  визнається  місцевим  законодавством.  Коли  твір  створено,  на  нього  виникають  права,  додатково  нічого  не  потрібно  робити.

6  У  Росії  власникам  інтелектуальної  власності  можуть  належати  права  двох  категорій  —  особисті  майнові  та  особисті  немайнові.
7  Майнові  права  на  інтелектуальну  власність  називаються  виключними.  Виключні  права  дозволяють  комерційне  або  некомерційне  використання.  В  тому  числі  відтворення  або  трансляцію,  копіювання,  зміна  і  переробку  (наприклад,  переклад).
Такими  правами  можна  розпорядитися  по  договору  —  продати  їх  повністю  (договір  про  відчуження  прав)  чи  надати  на  час  (ліцензійний  договір).  Виключні  права  можуть  належати  кому  завгодно  —  людині,  юридичній  особі,  державі.

8  Немайнові  права  включають  право  вважатися  автором  або  виконавцем  твору,  право  на  оприлюднення  твору  та  його  недоторканність  від  спотворень.  Такі  права  можуть  належати  тільки  авторові  твору,  тобто  людині.  Продати  їх  не  можна.  Після  смерті  автора,  його  немайнові  права  реалізують  спадкоємці.

9  Товарний  знак  —  це  спосіб  захисту  бренду.  В  якості  товарного  знака  можна  зареєструвати  слово,  слоган,  зображення,  багато  що  ще  —  про  це  окремо  поговоримо.  Без  товарного  знака  навіть  самий  класний  бренд  досить  слабо  захищений.

10  Ідея  правом  не  захищена.  Щоб  застовпити  ідею  можна  зареєструвати  патент  (якщо  ідея  досить  технологічна)  або  ввести  режим  комерційної  таємниці  (якщо  ідея  нікому  не  відома  і  має  комерційну  цінність).

11  Правовласник  самостійно  вирішує,  як  розпорядитися  правами  на  інтелектуальну  власність  —  дозволити  всім  користуватися  безкоштовно  або  вимагати  гроші.  Може  не  давати  нікому  користуватися  навіть  за  винагороду.
Якщо  ваш  улюблений  серіал  не  показують  у  вашій  країні,  це  не  означає,  що  його  піратське  поширення  законно.

12  Але  дозволені  деякі  випадки  безкоштовного  використання  без  дозволу  правовласника  —  fair  use.  Цитування,  пародія,  використання  у  наукових  або  освітніх  цілях.

Dear  Jurisprudence  —  авторський  блог  про  право  для  всіх.  Посилання:  https://medium.com/juris-prudence  http://vk.com/dear_jurisprudence
JURIS  PRUDENCE
Переклала  на  українську  мову  26.04.20  9.17

Международный  день  интеллектуальной  собственности
Ежегодно,  начиная  с  2001  года,  26  апреля  отмечается  Всемирный  день  интеллектуальной  собственности  (World  Intellectual  Property  Day)

Решение  об  учреждении  этого  праздника  было  принято  в  октябре  1999  года  на  заседании  Генеральной  ассамблеи  Всемирной  организации  интеллектуальной  собственности  (World  Intellectual  Property  Organization,  WIPO).

Выбор  даты  не  случаен,  это  день  основания  WIPO  —  организации,  призванной  содействовать  охране  и  развитию  интеллектуальной  собственности  во  всем  мире.      

Международный  день  интеллектуальной  собственности  предоставляет  возможность  подчеркнуть  значение  инноваций  в  повседневной  жизни  человека  и  совершенствовании  общества.  Патенты,  товарные  знаки,  авторское  право  и  смежные  права,  как  результаты  творчества  и  знаний,  являются  мощными  инструментами  содействия  экономическому  и  культурному  развитию  всего  мирового  сообщества.

Поэтому  в  этот  день  проходят  различные  тематические  мероприятия,  акции  и  кампании,  целью  которых  является  привлечение  внимания  мировой  общественности  к  тем  проблемам,  с  которыми  сталкивается  «Всемирная  организация  интеллектуальной  собственности».  

Каждый  год  День  интеллектуальной  собственности  посвящается  какой-либо  теме.  Так,  первый,  2001-й,  год  прошел  под  девизом  «Сегодня  создается  будущее»,  а    тема  2015  года  –  «Поднимайся,  вставай!  За  музыку!».
http://www.tonb.ru/activities_and_events/detail.php
Перевела  на  украинский  язык        26.04.20        9.49

Міжнародний  день  інтелектуальної  власності
 Щорічно,  починаючи  з  2001  року,  26  квітня  відзначається  Всесвітній  день  інтелектуальної  власності  (World  Intellectual  Property  Day)

 Рішення  про  заснування  цього  свята  було  прийнято  в  жовтні  1999  року  на  засіданні  Генеральної  асамблеї  Всесвітньої  організації  інтелектуальної  власності  (World  Intellectual  Property  Organization,  WIPO).

 Вибір  дати  не  випадковий,  це  день  заснування  WIPO  -  організації,  покликаної  сприяти  охороні  і  розвитку  інтелектуальної  власності  в  усьому  світі.

 Міжнародний  день  інтелектуальної  власності  надає  можливість  підкреслити  значення  інновацій  у  повсякденному  житті  людини  і  вдосконаленні  суспільства.    Патенти,  товарні  знаки,  авторське  право  і  суміжні  права,  як  результати  творчості  і  знань,  є  потужними  інструментами  сприяння  економічному  і  культурному  розвитку  всього  світового  співтовариства.

 Тому  в  цей  день  проходять  різні  тематичні  заходи,  акції  та  кампанії,  метою  яких  є  привернення  уваги  світової  громадськості  до  тих  проблем,  з  якими  стикається  «Всесвітня  організація  інтелектуальної  власності».

 Щороку  День  інтелектуальної  власності  присвячується  якій-небудь  темі.    Так,  перший,  2001-й,  рік  пройшов  під  девізом  «Сьогодні  створюється  майбутнє»,  а  тема  2015  року  -  «Вставай,  вставай!    За  музику!  ».
 http://www.tonb.ru/activities_and_events/detail.php
 Переклала  українською  мовою  26.04.20  9.49

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=873486
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 26.04.2020

Пам'яті Євгена Євтушенка

Памяти  Евгения  Евтушенко
         Евгений  Евтушенко...  Судьба  несколько  раз  сводила  нас  в  Филадельфии  и  Нью-Йорке.  Впервые  я  увидела  его  «живьём»  на    вечере  в  Филадельфии  в  1990-м  году.  Это  был  мой  первый  год  в  Штатах,  и  ощущение  марсианских  хроник  только  усилилось  известием  о  том,  что  к  нам  едет  Евтушенко.  Могла  ли  я  помечтать  о  том,  чтобы  попасть  на  его  вечер,  будучи  в  Одессе!
     Зал  был  в  полном  смысле  загипнотизирован  его  аурой,  его  дивной  энергетикой,  из  которой  рождалась  его  манера  чтения.  Он  сначала  словно  зажигался  изнутри,  начинал  светиться,  и  колебания  этого  внутреннего  накала  захватывали  зал  прежде,  чем  он  произносил  что-то.  Первое  слово  буквально  взрывало  пространство.  А  потом  всё  –  образы,  ритмы,  звук  его  голоса,  мы  –  сливалось  в  единую  вселенную,  перемешивалось,  страдало,  восходило.  И  только  он  имел  власть  прервать  эту  соборность.  Я  ушла  совершенно  ошеломлённая,  не  в  состоянии  даже  подойти  и  поблагодарить,  как  это  делали  почти  все.
       А  на  следующий  день  зазвонил  телефон  и  голос  сказал:
       –  Здравствуйте,  это  говорит  Евгений  Евтушенко.  Могу  ли  я  поговорить  с  Верой  Зубревой?
       Оказалось,  что  устроитель  вечера  передал  ему  вырезку  из  моей  публикации  в  журнале  «Смена»  с  предисловием  Беллы  Ахмадулиной.
     –  Что  вы  здесь  делаете?  Ваше  место  в  России,  –  сказал  мне  тогда  он.  Разговор  был  серьёзный,  сложный,  трудный  для  меня,  совсем  не  такой,  как  с  Ахмадулиной,  сказавшей  мне  слова  успокоения  на  прощание.
     Спустя  год  он  номинировал  меня  на  Поэта  года  в  Пушкинском  обществе  в  Нью-Йорке,  куда  я  и  приехала,  и  сидела  с  ним  рядом,  и  читала  стихи  со  сцены,  а  он  мне  аплодировал...
       А  ещё  спустя  год  его  пригласили  читать  курс  лекций  в  аспирантуру  Пенсильванского  университета,  где  я  училась,  и  я  была  свидетелем  того,  как  завороженно  слушали  его  американские  аспиранты.  Слушали,  практически  ничего  не  понимая.  Он  пел  свои  лекции,  и  маленькая  аудитория  вдруг  раздувалась,  как  дирижабль,  и  все  мы  плыли,  подчиняясь  волнам  его  речитатива.  Это  было  абсолютно  нетрадиционное  чтение  лекций.  Никто  никогда  ничего  подобного  не  слышал  в  стенах  американского  университета.  Лекции,  которые  нельзя  было  законспектировать,  по  которым  невозможно  было  задать  вопросов,  и  уж  тем  более  сдавать  экзамен.  Зато  можно  было  в  полной  мере  ощутить  и  соприкоснуться  с  не  имеющим  себе  аналога  в  мировой  литературе  явлением  русской  поэзии  и  русского  поэта.
Светлая  память!        Вера  Зубарева
Филадельфия    2  апреля  2017  года
https://45parallel.net/evgeniy_evtushenko/#biography
Перевела  на  украинский  язык        24.04.20        9.22  

Пам'яті  Євгена  Євтушенка
 Євген  Євтушенко...  Доля  кілька  разів  зводила  нас  у  Філадельфії  та  Нью-Йорку.  Вперше  я  побачила  його  «живцем»  на  вечорі  у  Філадельфії  в  1990-му  році.  Це  був  мій  перший  рік  в  Штатах,  і  відчуття  марсіанських  хронік  тільки  посилилося  звісткою  про  те,  що  до  нас  їде  Євтушенко.  Чи  Могла  я  помріяти  про  те,  щоб  потрапити  на  його  вечір,  будучи  в  Одесі!
 Зал  був  у  повному  розумінні  загіпнотизований  його  аурою,  його  чудовою  енергетикою,  з  якого  народжувалася  його  манера  читання.  Він  спочатку  немов  запалювався  зсередини,  починав  світитися,  і  коливання  цього  внутрішнього  напруження  захоплювали  зал  перш,  ніж  він  вимовляв  щось.  Перше  слово  буквально  взрывало  простір.  А  потім  все  –  образи,  ритми,  звук  його  голосу,  ми  –  зливалося  в  єдину  всесвіт,  перемішувалося,  страждало,  сходило.  І  тільки  він  мав  владу  перервати  цю  соборність.  Я  пішла  абсолютно  приголомшена,  не  в  змозі  навіть  підійти  і  подякувати,  як  це  робили  майже  все.
 А  на  наступний  день  задзвонив  телефон  і  голос  сказав:
 –  Здрастуйте,  це  говорить  Євген  Євтушенко.  Чи  можу  я  поговорити  з  Вірою  Зубревой?
 Виявилося,  що  організатор  вечора  передав  йому  вирізку  з  моєї  публікації  в  журналі  «Зміна»  з  передмовою  Белли  Ахмадуліної.
 –  Що  ви  тут  робите?  Ваше  місце  в  Росії,  –  сказав  мені  тоді  він.  Розмова  була  серйозна,  складний,  важкий  для  мене,  зовсім  не  такий,  як  з  Ахмадуліної,  яка  сказала  мені  заспокійливі  слова  на  прощання.
 Через  рік  він  номінував  мене  на  Поета  року  в  Пушкінському  суспільстві  в  Нью-Йорку,  куди  я  приїхала,  і  сиділа  з  ним  поруч,  і  читала  вірші  зі  сцени,  а  він  мені  аплодував...
 А  ще  через  рік  його  запросили  читати  курс  лекцій  в  аспірантуру  Пенсільванського  університету,  де  я  вчилася,  і  я  була  свідком  того,  як  зацікавлено  слухали  його  американські  аспіранти.  Слухали,  практично  нічого  не  розуміючи.  Він  співав  свої  лекції,  та  маленька  аудиторія  раптом  роздувалася,  як  дирижабль,  і  всі  ми  пливли,  підкоряючись  хвилях  його  речитативу.  Це  було  абсолютно  нетрадиційне  читання  лекцій.  Ніхто  ніколи  нічого  подібного  не  чув  у  стінах  американського  університету.  Лекції,  які  не  можна  було  законспектувати,  за  якими  неможливо  було  поставити  питань,  і  вже  тим  більше  здавати  іспит.  Зате  можна  було  в  повній  мірі  відчути  і  пізнати  не  має  собі  аналога  у  світовій  літературі  явищем  російської  поезії  і  російського  поета.
Світла  пам'ять!  Віра  Зубарєва
Філадельфія  2  квітня  2017  року
Переклала  на  українську  мову  24.04.20  9.22

 Евтушенко  Евгений  Александрович
Нежность
Разве  же  можно,
               чтоб  все  это  длилось?
Это  какая-то  несправедливость...
Где  и  когда  это  сделалось  модным:
"Живым  -  равнодушье,
               внимание  -  мертвым?"
Люди  сутулятся,
                       выпивают.
Люди  один  за  другим
                               выбывают,
и  произносятся
               для  истории
нежные  речи  о  них  -
                               в  крематории...
Что  Маяковского  жизни  лишило?
Что  револьвер  ему  в  руки  вложило?
Ему  бы  -
               при  всем  его  голосе,
                                       внешности  -
дать  бы  при  жизни
                       хоть  чуточку  нежности.
Люди  живые  -
                 они  утруждают.
Нежностью
             только  за  смерть  награждают.
https://poems.net.ua/poet
Перевела  на  украинский    язык    24.04.20        13.10

Євтушенко  Євген  Олександрович
 Ніжність
 Хіба  ж  можна,
   щоб  все  це  тривало?
 Це  якась  несправедливість  ...
 Де  і  коли  це  сталося  модним:
 "Живим  -  байдужість,
   увагу  -  мертвим?  "
 Люди  сутуляться,
   випивають.
 Люди  один  за  іншим
   вибувають,
 і  вимовляються
   для  історії
 ніжні  мови  про  них  -
   в  крематорії  ...
 Що  Маяковського  життя  позбавило?
 Що  револьвер  йому  в  руки  вклало?
 Йому  б  -
   при  всьому  його  голосі,
   зовнішності  -
 дати  б  за  життя
   хоч  трішки  ніжності.
 Люди  живі  -
   вони  обтяжують.
 Ніжністю
   тільки  за  смерть  нагороджують.
 https://poems.net.ua/poet
 Переклала  українською  мовою  24.04.20  13.10

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=873227
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 24.04.2020

Максим Аверін

Максим  Аверин

Краткая  биография

Максим  Аверин  –  российский  актер  театра  и  кино,  режиссер,  певец  и  телеведущий.  Является  одним  из  самых  востребованных  артистов  российской  эстрады.  В  2014  г.  он  был  удостоен  звания  заслуженного  артиста  РФ.
Прямо  сейчас  вы  можете  узнать  историю  биографии  Максима  Аверина  и  самые  интересные  факты  из  его  жизни.
Максим  Викторович  Аверин  родился  26  ноября  1975  года  в  Москве.  Его  отец  был  художником-декоратором  на  «Мосфильме»,  а  мать  работала  портнихой.
Иначе  говоря,  семья  Авериных  была  самой  обычной  советской  семьей,  ничем  не  отличающейся  от  общей  массы  граждан.
Детство  и  юность
Когда  Максиму  Аверину  едва  исполнилось  6  лет,  он  впервые  появился  на  телеэкране  в  эпизодической  роли.  Спустя  3  года  он  дебютировал  на  театральной  сцене,  сыграв  одну  из  ведущих  ролей  в  постановке  «Бранденбургские  ворота».
Когда  Аверину  было  16  лет,  его  родители  решили  развестись.  Подросток  не  мог  поверить,  что  отец  и  мать  больше  никогда  не  будут  вместе.  По  словам  Максима,  это  событие  стало  одним  из  самых  тяжелых  в  его  биографии.
Стоит  заметить,  что  во  время  учебы  в  школе  юноша  нисколько  не  сомневался,  что  в  будущем  станет  актером.  Он  не  расстраивался,  когда  получал  низкие  оценки  по  математике,  поскольку  говорил,  что  этот  предмет  не  пригодится  ему  в  театральном  училище.
После  получения  аттестата  Максим  Аверин  попробовал  поступить  во  ВГИК.  Во  время  сдачи  экзамена  члены  приемной  комиссии  попросили  абитуриента  показать  им  зубы,  на  что  тот  ответил:  «Я  –  не  лошадь».
Не  стоит  удивляться,  что  после  произнесенной  фразы  биография  Аверина  могла  бы  пойти  по  совершенно  иному  сценарию,  ведь  он  уже  не  имел  никаких  шансов  стать  студентом  института.
Однако  Аверин  поступил  в  Щукинское  училище,  хотя  и  со  второй  попытки.  Во  время  учебы  у  него  были  прекрасные  отношения,  как  с  сокурсниками,  так  и  с  преподавателями.
В  1997  г.  актер  Аверин  окончил  училище  и  начал  думать  о  дальнейшей  карьере.
После  получения  диплома,  по  приглашению  Константина  Райкина  Максим  Аверин  начал  работать  в  театре  «Сатирикон».
Изначально  ему  доверяли  второстепенные  роли,  и  только  в  прошествии  3-х  лет  он  стал  играть  главных  героев.  За  это  время  он  появлялся  в  спектаклях  «Гамлет»  и  «Лев  зимой».
В  2002  г.  Аверин  сыграл  Бранко  в  постановке  «Макбет».  Ему  удалось  прекрасно  передать  образ  своего  персонажа  и  мастерски  справиться  со  сложной  ролью.
В  скором  времени  он  оказался  в  числе  лучших  актеров  «Сатирикона».
После  этого  Максим  появился  в  спектакле  «Ричард  3»,  где  снова  удивил  критиков  и  зрителей  своей  великолепной  игрой.  Некоторые  называли  его  одним  из  самых  выдающихся  актеров  современности.
Первой  значимой  кинокартиной  в  творческой  биографии  Аверина  стала  комедия  «Любовь  зла»,  в  которой  он  сыграл  Корабельникова.  После  этого  он  снялся  в  нескольких  фильмах,  играя  разных  забавных  персонажей.
В  2003  г.  Максиму  доверили  серьезную  роль  в  мелодраме  «Магнитные  бури».  Он  вновь  показал  профессиональную  актерскую  игру,  за  которую  удостоился  престижной  премии  «Триумф».
После  этого  Аверин  снялся  в  мини-сериале  «Карусель»,  перевоплотившись  в  образ  хирурга.  Затем  он  сыграл  одну  из  ведущих  ролей  в  драме  «Город  без  солнца».
С  каждым  днем  Максим  становился  все  более  популярным,  в  связи  с  чем  он  постоянно  получал  приглашения  от  известных  режиссеров.  Артист  сыграл  главные  роли  в  таких  картинах,  как  «Запасной  инстинкт»,  «Любовь  Авроры»,  «Люблю  тебя  до  смерти»,  «Варварины  свадьбы»  и  др.
Отдельное  место  в  творческой  биографии  Аверина  следует  уделить  сериалу  «Глухарь»,  который  принес  ему  невероятную  популярность  и  всенародную  любовь.
В  этой  многосерийной  ленте  главному  герою  приходилось  раскрывать  сложные  преступления  и  находить  выходы  из  непростых  ситуаций.  Образ  Глухарева  стал  своего  рода  визитной  карточкой  актера.
После  этого  Максиму  Аверину  достались  звездные  роли  в  телесериалах  «Беглецы»  и  «Склифосовский».  Последний  сериал  принес  ему  еще  больший  рост  популярности.
Аверину  удалось  прекрасно  сыграть  доктора-ловеласа,  обладающего  обаянием  и  тонким  чувством  юмора.  Интересен  факт,  что  в  2014  г.  телесериал  был  номинирован  на  премию  «Золотой  орел».
Параллельно  со  съемками  в  кинематографе,  Аверин  принимал  участие  в  разных  телепроектах.  Он  читал  стихи,  исполнял  песни  со  звездами  эстрады  и  был  ведущим  разных  программ.
В  2013  г.  Максим  Аверин  выпустил  сольный  альбом  под  названием  «Многоточие»,  в  котором  представил  авторские  песни.  Вскоре  у  него  появилась  армия  поклонников,  которые  видели  в  нем  не  только  актера,  но  и  талантливого  певца.
Личная  жизнь  Аверина
Личная  жизнь  Максима  Аверина  –  это  цепь  бесконечных  приключений.  За  свою  биографию  у  Аверина  было  множество  романов  с  самыми  разными  женщинами.
Он  всегда  пользовался  интересом  у  слабого  пола,  поскольку  обладал  природным  обаянием  и  физической  красотой.  Его  неоднократно  женили  на  актрисах  Виктории  Тарасовой,  Марии  Куликовой  и  Анне  Ардовой,  однако  ни  с  одной  из  этих  девушек  он  не  вступил  в  брак.
Не  так  давно  Аверин  признался  журналистам,  что  у  него  появилась  вторая  половина,  но  рассказывать  о  ней  артист  наотрез  отказался.
По  одним  источникам  возлюбленную  Аверина  зовут  Татьяна.  Возможно  уже  в  скором  будущем  мы  узнаем  больше  подробностей  о  его  избраннице.
Интересно,  что  с  недавнего  времени  Максим  является  вегетарианцем.  Он  называет  мясо  тяжелым  продуктом,  в  то  время  как  любой  артист  нуждается  в  «легкости  и  энергичности».
В  2018  г.  после  долгого  перерыва  Аверин  снова  вернулся  на  театральную  сцену.  Он  сыграл  преступника  в  спектакле  «Опера  нищих»,  которого  любовь  заставляет  встать  на  путь  исправления.  Эта  постановка  оказалась  в  числе  лучших  на  фестивале  «Балтийский  дом».
В  этом  же  году  на  телеэкраны  вышел  6-й  сезон  нашумевшего  сериала  «Склифосовский».  Картина  имела  настолько  большой  успех,  что  в  2019  г.  должна  состояться  премьера  7-го  сезона.
Максим  Аверин  по-прежнему  продолжает  читать  стихи  русских  поэтов  и  исполнять  музыкальные  композиции.  Он  с  удовольствием  поет  романсы  и  песни  советской  эпохи.
Также  ему  удалось  прекрасно  исполнить  знаменитую  песню  Владимира  Высоцкого  «07»  и  хит  Михаила  Боярского  «Ланфрен  Ланфра».
Поскольку  Максим  Аверин  продолжает  сниматься  в  кино,  а  также  появляться  в  разных  программах  в  качестве  гостя  и  ведущего,  поклонники  еще  не  раз  увидят  его  на  телеэкранах.
сайт  InteresnyeFakty.org  https://interesnyefakty.org/maksim-averin/
Перевела  на  украинский  язык  24.04.20  8.43
Максим  Аверін  
Коротка    біографія
Максим  Аверін  –  російський  актор  театру  і  кіно,  режисер,  співак  і  телеведучий.  Є  одним  з  найбільш  затребуваних  артистів  російської  естради.  У  2014  р.  він  був  удостоєний  звання  заслуженого  артиста  РФ.
Прямо  зараз  ви  можете  дізнатися  історію  біографії  Максима  Аверіна  і  найцікавіші  факти  з  його  життя.
Максим  Вікторович  Аверін  народився  26  листопада  1975  року  в  Москві.  Його  батько  був  художником-декоратором  на  «Мосфільмі»,  а  мати  працювала  кравчинею.
Інакше  кажучи,  сім'я  Авериных  була  звичайнісінькою  радянської  сім'єю,  нічим  не  відрізняється  від  загальної  маси  громадян.
Дитинство  і  юність
Коли  Максиму  Аверіну  ледве  виповнилося  6  років,  він  вперше  з'явився  на  телеекрані  в  епізодичній  ролі.  Через  3  роки  він  дебютував  на  театральній  сцені,  зігравши  одну  з  провідних  ролей  у  постановці  «Бранденбурзькі  ворота».
Коли  Аверіну  було  16  років,  його  батьки  вирішили  розлучитися.  Підліток  не  міг  повірити,  що  батько  і  мати  більше  ніколи  не  будуть  разом.  За  словами  Максима,  ця  подія  стала  одним  із  самих  важких  у  його  біографії.
Варто  зауважити,  що  під  час  навчання  у  школі  хлопець  анітрохи  не  сумнівався,  що  в  майбутньому  стане  актором.  Він  не  засмучувався,  коли  отримував  низькі  оцінки  з  математики,  оскільки  говорив,  що  цей  предмет  не  стане  в  нагоді  йому  в  театральному  училищі.
Після  отримання  атестата  Максим  Аверін  спробував  вступити  до  ВДІКУ.  Під  час  здачі  іспиту  члени  приймальної  комісії  попросили  абітурієнта  показати  їм  зуби,  на  що  той  відповів:  «Я  –  не  кінь».
Не  варто  дивуватися,  що  після  вимовленої  фрази  біографія  Аверіна  могла  б  піти  зовсім  іншим  сценарієм,  адже  він  вже  не  мав  жодних  шансів  стати  студентом  інституту.
Однак  Аверін  вступив  в  Щукінське  училище,  хоч  і  з  другої  спроби.  Під  час  навчання  в  нього  були  прекрасні  відносини,  як  з  однокурсниками,  так  і  з  викладачами.
У  1997  р.  актор  Аверін  закінчив  училище  і  почав  думати  про  подальшу  кар'єру.
Після  отримання  диплома,  на  запрошення  Костянтина  Райкіна  Максим  Аверін  почав  працювати  в  театрі  «Сатирикон».
Спочатку  йому  довіряли  другорядні  ролі,  і  лише  після  3-х  років  він  став  грати  головних  героїв.  За  цей  час  він  з'являвся  в  спектаклях  «Гамлет»  і  «Лев  узимку».
У  2002  р.  Аверін  зіграв  Бранко  в  постановці  «Макбет».  Йому  вдалося  чудово  передати  образ  свого  персонажа  і  майстерно  впоратися  зі  складною  роллю.
Незабаром  він  опинився  в  числі  кращих  акторів  «Сатирикону».
Після  цього  Максим  з'явився  у  виставі  «Річард  3»,  де  знову  здивував  критиків  і  глядачів  своєю  чудовою  грою.  Деякі  називали  його  одним  з  найвидатніших  акторів  сучасності.
Першою  значимою  кінокартиною  у  творчій  біографії  Аверіна  стала  комедія  «Любов  зла»,  в  якій  він  зіграв  Корабельникова.  Після  цього  він  знявся  в  декількох  фільмах,  граючи  різних  забавних  персонажів.
У  2003  р.  Максиму  довірили  серйозну  роль  в  мелодрамі  «Магнітні  бурі».  Він  знову  показав  професійну  акторську  гру,  за  яку  удостоївся  престижної  премії  «Тріумф».
Після  цього  Він  знявся  у  міні-серіалі  «Карусель»,  перевтілившись  в  образ  хірурга.  Потім  він  зіграв  одну  з  провідних  ролей  у  драмі  «Місто  без  сонця».
З  кожним  днем  Максим  ставав  все  більш  популярним,  у  зв'язку  з  чим  він  постійно  отримував  запрошення  від  відомих  режисерів.  Артист  зіграв  головні  ролі  в  таких  картинах,  як  «Запасний  інстинкт»,  «Кохання  Аврори»,  «Люблю  тебе  до  смерті»,  «Варварины  весілля»  та  ін
Окреме  місце  у  творчій  біографії  Аверіна  слід  приділити  серіалу  «Глухар»,  який  приніс  йому  неймовірну  популярність  і  всенародну  любов.
У  цієї  багатосерійної  стрічки  головному  герою  доводилося  розкривати  складні  злочини  і  знаходити  виходи  з  непростих  ситуацій.  Образ  Глухарьова  став  свого  роду  візитною  карткою  актора.
Після  цього  Максиму  Аверіну  дісталися  зоряні  ролі  в  телесеріалах  «Втікачі»  і  «Скліфосовський».  Останній  серіал  приніс  йому  ще  більше  зростання  популярності.
Аверіну  вдалося  чудово  зіграти  доктора-ловеласа,  що  володіє  чарівністю  і  тонким  почуттям  гумору.  Цікавий  факт,  що  в  2014  р.  телесеріал  був  номінований  на  премію  «Золотий  орел».
Паралельно  зі  зйомками  в  кінематографі,  Аверін  брав  участь  у  різних  телепроектах.  Він  читав  вірші,  виконував  пісні  з  зірками  естради  та  був  ведучим  різних  програм.
У  2013  р.  Максим  Аверін  випустив  сольний  альбом  під  назвою  «три  Крапки»,  в  якому  представив  авторські  пісні.  Незабаром  у  нього  з'явилася  армія  шанувальників,  які  бачили  в  ньому  не  тільки  актора,  але  і  талановитого  співака.
Особисте  життя  Аверіна
Особисте  життя  Максима  Аверіна  –  це  ланцюг  нескінченних  пригод.  За  свою  біографію  у  Аверіна  було  безліч  романів  з  різними  жінками.
Він  завжди  користувався  інтересом  у  слабкої  статі,  оскільки  володів  природним  шармом  і  фізичною  красою.  Його  неодноразово  одружили  на  актрис  Вікторії  Тарасової,  Марії  Куликової  і  Ганні  Ардів,  проте  ні  з  однією  з  цих  дівчат  він  не  одружився.
Не  так  давно  Аверін  зізнався  журналістам,  що  у  нього  з'явилася  друга  половина,  але  розповідати  про  неї  артист  навідріз  відмовився.
За  одними  джерелами  кохану  Аверіна  звуть  Тетяна.  Можливо,  вже  в  недалекому  майбутньому  ми  дізнаємося  більше  подробиць  про  його  обраниці.
Цікаво,  що  з  недавнього  часу  Максим  є  вегетаріанцем.Він  називає  м'ясо  важким  продуктом,  в  той  час  як  будь-який  артист  потребує  «легкості  і  енергійності».
У  2018  році  після  довгої  перерви  Аверін  знову  повернувся  на  театральну  сцену.  Він  зіграв  злочинця  в  спектаклі  «Опера  жебраків»,  якого  любов  змушує  встати  на  шлях  виправлення.  Ця  постановка  виявилася  в  числі  кращих  на  фестивалі  «Балтійський  дім».
В  цьому  ж  році  на  телеекрани  вийшов  6-й  сезон  популярного  серіалу  «Скліфосовський».  Картина  мала  настільки  великий  успіх,  що  в  2019  року  має  відбутися  прем'єра  7-го  сезону.
Максим  Аверін  і  раніше  продовжує  читати  вірші  російських  поетів  і  виконувати  музичні  композиції.  Він  із  задоволенням  співає  романси  і  пісні  радянської  епохи.
Також  йому  вдалося  прекрасно  виконати  знамениту  пісню  Володимира  Висоцького  «07»  і  хіт  Михайла  Боярського  «Ланфрен  Ланфра».
Оскільки  Максим  Аверін  продовжує  зніматися  в  кіно,  а  також  з'являтися  в  різних  програмах  в  якості  гостя  і  ведучого,  шанувальники  ще  не  раз  побачать  його  на  телеекранах.
сайт  InteresnyeFakty.org  https://interesnyefakty.org/maksim-averin/
Переклала  українською  мовою  24.04.20  8.43

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=873225
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 24.04.2020

КНИГИ БАЙРОН КЕЙТІ

КНИГИ  БАЙРОН  КЕЙТИ
         Маленькая  книга  о  Работе  Байрон  Кейти.
«Никто  не  может  дать  тебе  свободу  кроме  тебя.  Эта  маленькая  книга  покажет  тебе  как...»  
В  «Маленькой  книге»  изложена  суть  метода  и  описан  способ  обрести  покой  внутри  себя  и  в  мире.  Все,  что  нужно  для  Работы,  –  это  открытый  разум.
         Мне  нужна  твоя  любовь  -    Байрон  Кейти  
       Люди  ищут  любовь  всю  жизнь.  Иногда  ее  трудно  удержать,  но  бывает,  что  хочется  избавиться.  Большую  часть  жизни  мы  тратим  свою  энергию  на  бесконечную  гонку  за  признанием  и  одобрением.  Мы  хотим  понравиться  и  угодить  другим  людям,  произвести  хорошее  впечатление,  завоевать  любовь.  Мы  полагаем,  что  только  так  и  надо  жить.
         Автор  этой  замечательно  книги  сделала  полезное  открытие:  когда  вы,  наконец,  подвергните  исследованию  ваши  мысли  о  любви,  то  поймете,  что  мир  гораздо  добрее,  чем  вы  себе  представляли,  и  нет  никакой  необходимости  засыпать  в  страхе  и  просыпаться  в  тревоге.  Когда  вы  по-настоящему  начинаете  смотреть  вокруг  себя,  оказывается,  что  мир  полон  любви  –  и  эта  любовь  безгранична.  Задайте  себе  вопросы  Кейти  и  то,  что  произойдет  потом,  действительно  не  поддается  никакому  описанию.
         Байрон  Кейти.  Стивен  Митчел.  Любить  то,  что  есть.  Четыре  вопроса,  которые  могут  изменить  вашу  жизнь.
           Книга,  которая  стала  мировым  бестселлером  несколько  лет  назад  и  переведена  на  16  языков,  может  перевернуть  ваш  мир.  Или  оказаться  бесполезной.  Это  зависит  от  того,  как  вы  отнесетесь  к  работе  над  своими  мыслями,  от  вашего  интереса  и  желания  привнести  изменения  в  собственную  жизнь.      Автор  предлагает  конкретный,  приятный  и  очень  результативный  инструмент  для  самостоятельного  решения  любой  проблемы  –  от  внутренних  конфликтов,  беспокойства  и  несогласия  с  реальностью  до  взаимоотношений  с  другими  людьми,  с  телом  и  с  собственной  жизнью.
     Байрон  Кейти.  Стивен  Митчел.        У  радости  тысяча  имен.  Я  +  Мир  =  Гармония.
В  своих  первых  двух  бестселлерах  Байрон  Кейти  показала,  как  навсегда  покончить  со  страданием,  обратив  внимание  на  его  источник:  мысли,  наполненные  стрессом.  Процесс  внутреннего  исследования  и  вопросов,  обращенных  вглубь  себя,  она  назвала  Работой,  и  теперь  в  своей  новой  книге  приглашает  нас  открыть  свободу,  которая  всегда  ждет  на  том  конце  поиска.
         Знаменитый  переводчик  Дао  дэ  цзина,  Стивен  Митчел,  выбрал  фрагменты  из  манускрипта,  которые  дают  возможность  Кейти  осветить  самые  важные  вызовы,  которые  стоят  перед  нами:  жизнь  и  смерть,  добро  и  зло,  любовь,  труд,  удовлетворение  собой.
https://theworkrussia.ru/ru/resources/books
Перевела  на  украинский  язык        23.04.20              9.03    

КНИГИ  БАЙРОН  КЕЙТІ
 Маленька  книжка  про  Роботу  Байрон  Кейті.
«Ніхто  не  може  дати  тобі  волю  крім  тебе.  Ця  маленька  книга  покаже  вам,  як...»  
В  «Маленькій  книжці»  викладено  суть  методу  і  описаний  спосіб  знайти  спокій  всередині  себе  і  в  світі.  Все,  що  потрібно  для  Роботи,  –  це  відкритий  розум.
 Мені  потрібна  твоя  любов  -  Байрон  Кейті  
 Люди  шукають  любов  все  життя.  Іноді  її  важко  втримати,  але  буває,  що  хочеться  позбутися.  Велику  частину  життя  ми  витрачаємо  свою  енергію  на  нескінченну  гонку  за  визнанням  і  схваленням.  Ми  хочемо  сподобатися  і  догодити  іншим  людям,  справити  гарне  враження,  завоювати  любов.  Ми  вважаємо,  що  тільки  так  і  треба  жити.
 Автор  цієї  чудово  книжки  зробила  корисне  відкриття:  коли  ви,  нарешті,  піддайте  дослідженню  ваші  думки  про  кохання,  то  зрозумієте,  що  світ  набагато  добріші,  ніж  ви  собі  уявляли,  і  немає  ніякої  необхідності  засипати  в  страху  і  прокидатися  в  тривозі.  Коли  ви  по-справжньому  починаєте  дивитися  навколо  себе,  виявляється,  що  світ  сповнений  любові  –  і  ця  любов  безмежна.  Задайте  собі  питання  Кейті  і  те,  що  відбудеться  потім,  дійсно  не  піддається  ніякому  опису.
 Байрон  Кейті.  Стівен  Мітчел.  Любити  те,  що  є.  Чотири  питання,  які  можуть  змінити  ваше  життя.
 Книга,  яка  стала  світовим  бестселером  кілька  років  тому  і  переведена  на  16  мов,  може  перевернути  ваш  світ.  Або  виявитися  марною.  Це  залежить  від  того,  як  ви  поставитеся  до  роботи  над  своїми  думками,  від  вашого  інтересу  і  бажання  привнести  зміни  у  власну  життя.  Автор  пропонує  конкретний,  приємний  і  дуже  результативний  інструмент  для  самостійного  вирішення  будь-якої  проблеми  –  від  внутрішніх  конфліктів,  занепокоєння  і  незгоду  з  реальністю  до  взаємин  з  іншими  людьми,  з  тілом  і  з  власним  життям.
 Байрон  Кейті.  Стівен  Мітчел.  У  радості  тисяча  імен.  Я  +  Світ  =  Гармонія.
У  своїх  перших  двох  бестселерах  Байрон  Кейті  показала,  як  назавжди  покінчити  зі  стражданнями,  звернувши  увагу  на  його  джерело:  думки,  наповнені  стресом.  Процес  внутрішнього  дослідження  питань,  звернених  всередину  себе,  вона  назвала  Роботою,  і  тепер  у  своїй  новій  книзі  запрошує  нас  відкрити  свободу,  яка  завжди  чекає  на  тому  кінці  пошуку.
 Знаменитий  перекладач  Дао  дэ  цзина,  Стівен  Мітчел,  вибрав  фрагменти  з  манускрипту,  які  дають  можливість  Кейті  висвітлити  найважливіші  виклики,  які  стоять  перед  нами:  життя  і  смерть,  добро  і  зло,  любов,  працю,  задоволення  собою.
https://theworkrussia.ru/ru/resources/books
Переклала  на  українську  мову  23.04.20  9.03

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=873106
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 23.04.2020

Люба, онученька Марія!

       Люба,  онученька  Марія!  Согодні  весняний,  особливий  день  –  сонечко  всміхається  і  лагідно  всіх  гріє,  на  рік  доросліше  ти  стала  –  чарівна  юності  пора!  
     Ти  дівчина,  вродлива,  вихована,ніжна,  лагідна  і    чемна,  високий  інтелект,  пізнаєш  світ,  розвиваєш  здібності,  в  гармонії  живеш!
   Марія,  для  нас  ти  і  натхнення  і  надія,  обожнюємо  і  пишаємось    тобою!
   Бажаємо  міцного  здоров»я,добра,  щасливої      долі,  надійних  друзів,наполегливості,    впевненності  для  здійснення  твоїх  завітних  мрій,  бажань!
 Ми  безмежно    дякуємо  Всевишнього  за  дар,  що  народилась  в  нашій  сім»ї  ти,  з  любов»ю  дідусь  і  бабуся!        22.04.20        10.00

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=872992
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 22.04.2020

Смичок і струни

Иннокентий  Федорович  Анненский

Смычок  и  струны


Какой  тяжелый,  темный  бред!
Как  эти  выси  мутно-лунны!
Касаться  скрипки  столько  лет
И  не  узнать  при  свете  струны!

Кому  ж  нас  надо?  Кто  зажег
Два  желтых  лика,  два  унылых...
И  вдруг  почувствовал  смычок,
Что  кто-то  взял  и  кто-то  слил  их.

"О,  как  давно!  Сквозь  эту  тьму
Скажи  одно:  ты  та  ли,  та  ли?"
И  струны  ластились  к  нему,
Звеня,  но,  ластясь,  трепетали.

"Не  правда  ль,  больше  никогда
Мы  не  расстанемся?  довольно?.."
И  скрипка  отвечала  да,
Но  сердцу  скрипки  было  больно.

Смычок  все  понял,  он  затих,
А  в  скрипке  эхо  все  держалось...
И  было  мукою  для  них,
Что  людям  музыкой  казалось.

Но  человек  не  погасил
До  утра  свеч...  И  струны  пели...
Лишь  солнце  их  нашло  без  сил
На  черном  бархате  постели.
Перевела  на  украинский  язык      18.04.20    22.25

Інокентій  Федорович  Анненський

 Смичок  і  струни


 Яке    важке,  темне    марення!
 Як  ці  вершини  мутно-лунні!
 Торкатися  скрипки  стільки  років
 І  не  впізнати  при  світлі  струни!

 Кому  ж  нас  треба?    хто  запалив
 Два  жовтих  лика,  два  смутних  ...
 І  раптом  відчув  смичок,
 Що  хтось  взяв  і  хтось  злив  їх.

 "О,  як  давно!  Крізь  цю  темряву
 Скажи  одне:  ти    та,  чи  та?  "
 І  струни  ластились    до  нього,
 Брязкаючи,  але,  ластились,  тріпотіли.

 "Чи  правда  ж,  більше  ніколи
 Ми  не  розлучимося?    досить?  ..  "
 І  скрипка  відповідала  так,
 Але  серцю  скрипки  було  боляче.

 Смичок  все  зрозумів,  він  затих,
 А  в  скрипці  луна  все  трималася  ...
 І  було  мукою  для  них,
 Що  людям  музикою  здавалося.

 Але  чоловік    не  погасив
 До  ранку  свічок  ...  І  струни  співали  ...
 Лише  сонце  їх  знайшло  без  сил
 На  чорному  оксамитовому    ліжку.
 Переклала  українською  мовою  18.04.20  22.25

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=872565
рубрика: Поезія, Поетичні переклади
дата поступления 18.04.2020

«Аве Марія» Франца Шуберта

         В  поисках  автора.  «Аве  Мария»  Франца  Шуберта  (Третья  песнь  Эллен)
Предыдущая  часть  -  «Аве  Мария»  Каччини  —  Вавилова
 Ва­ри­ант  «Аве  Ма­рия»  Фран­ца  Шу­бер­та,  на­вер­ное  один  из  са­мых  из­ве­ст­ных  и  по­пу­ляр­ных,  при  этом  ок­ру­жен­ный  сразу  несколькими  ми­с­ти­фи­ка­ци­я­ми:
   Фран­ц  Шу­бер­т.  Литография  Йозефа  Крихубера
На­чать  хо­тя  бы  с  то­го,  что  сло­жи­лась  тра­ди­ция  не­пре­мен­но  вклю­чать  «Аве  Ма­рия»  Шу­бер­та  в  Ро­ж­де­ст­вен­ские  ве­че­ра,  хо­тя  по  со­дер­жа­нию  она  от­но­сит­ся  к  Бла­го­ве­ще­нию.  «Ave  Maria»  в  пе­ре­во­де  с  ла­тин­ско­го  —  ра­дуй­ся,  Ма­рия.  С  та­ки­ми  сло­ва­ми  ар­хан­гел  Гав­ри­ил  об­ра­тил­ся  к  Пре­свя­той  Де­ве,  имея  в  ви­ду  бу­ду­щее  ро­ж­де­ние  от  нее  Ии­су­са.  Далее,  ес­ли  при­гля­деть­ся,  то  ка­но­ни­че­с­кий  вид  «Ave  Maria»,  ка­то­ли­че­с­кая  мо­лит­ва  к  Бо­го­ро­ди­це,  стран­ным  об­ра­зом  из­ме­нен.  Вот  ори­ги­наль­ный  текст  мо­лит­вы:
   «Áve,  María,  grátia  pléna;  Dóminus  técum:  benedícta  tu  in  muliéribus,  et  benedíctus  frúctus  véntris  túi,  Iésus.
Sáncta  María,  Máter  Déi,  óra  pro  nóbis  peccatóribus,  nunc  et  in  hóra  mórtis  nóstrae.  Ámen.»
 А  вот  ее  песенный  вариант:

«Ave  Maria
Gratia  plena
Maria,  gratia  plena
Maria,  gratia  plena
Ave,  ave  dominus
Dominus  tecum

Benedicta  tu  in  mulieribus
Et  benedictus
Et  benedictus  fructus  ventris
Ventris  tui  Jesus

Ave  Maria
Ave  Maria  Mater  Dei
Ora  pro  nobis  peccatoribus
Ora  pro  nobis
Ora,  ora  pro  nobis  peccatoribus

Nunc  et  in  hora  mortis
Et  in  hora  mortis,  mortis  nostrae
Et  in  hora  mortis  nostrae
Ave  Maria»
 От­че­го  так  про­изош­ло?  Де­ло  в  том,  что  Шу­берт  пи­сал  му­зы­ку  на  со­вер­шен­но  дру­гой  текст.  Но  обо  всем  по  по­ряд­ку.
 В  1825  Шу­берт  по­з­на­ко­мил­ся  с  по­э­ма­ми  шот­ланд­ско­го  по­э­та  Валь­те­ра  Скот­та  в  не­мец­ких  пе­ре­во­дах.  По­сколь­ку  Скотт  был  очень  по­пу­ляр­ным  по­э­том  и  ро­ма­ни­стом,  Шу­берт  ре­шил  на­пи­сать  на  ос­но­ве  его  поэмы  пе­с­ни  и  из­дать  их  сра­зу  на  двух  язы­ках:  ан­г­лий­ском  и  не­мец­ком,  ведь  в  та­ком  ва­ри­ан­те  на  бу­ду­щую  по­пу­ляр­ность  пе­сен  ком­по­зи­то­ра  бу­дет  ра­бо­тать  еще  и  ав­то­ри­тет  Валь­тера  Скот­та.  Для  этого  Шу­берт  от­би­ра­ет  семь  из  три­на­д­ца­ти  пе­сен,  вхо­дя­щих  в  по­э­му  "Де­ва  озе­ра"  Валь­те­ра  Скот­та,  опуб­ли­ко­ва­ную  в  Ав­ст­рии  еще  в  1810  го­ду.  При­ме­ча­тель­но,  что  в  свое  вре­мя  на  эту  по­э­му  об­ра­тил  вни­ма­ние  и  Рос­си­ни,  на­пи­савщий  в  1819  го­ду  од­но­имен­ную  опе­ру:
   La  donna  del  lago  -  Gioachino  Rossini  -  1992  (  Milan  )
Но  вренемся  к  истории  Шуберта.  Тек­стом,  ко­то­рый  Шу­берт  по­ло­жил  на  му­зы­ку  в  "Ave  Maria",  был  сво­бод­ный  пе­ре­вод  с  ан­г­лий­ско­го  на  не­мец­кий  треть­ей  пе­с­ни  Эл­лен  из  по­э­мы  Валь­те­ра  Скот­та  "Де­ва  озе­ра".  В  рус­ском  пе­ре­во­де  на­ча­ло  тек­ста  вы­гля­дело  так

«Ave  Maria!  Пред  Тобой
Чело  с  молитвой  преклоняю...
К  Тебе,  заступнице  святой,
С  утёса  мрачного  взываю...
Людской  гонимые  враждою,
Мы  здесь  приют  себе  нашли...
О,  тронься  скорбною  мольбою
И  мирный  сон  нам  ниспошли!»
   Так  мо­лит­ся  Божь­ей  Ма­те­ри  дочь  ок­ле­ве­тан­но­го  ры­ца­ря,  ко­то­рый  вме­сте  со  ста­рым  вер­ным  бар­дом  вы­ну­ж­ден  скры­вать­ся  от  ко­ро­ля  в  глу­хих,  поч­ти  не­про­лаз­ных  ме­с­тах  гор­ной  Шот­лан­ди.  Ну  а  даль­ше  на­ча­лись  сло­ж­но­сти.  Из-за  то­го,  что  не­мец­кий  пе­ре­вод  был  сде­лан  «сво­бод­ным»,  то  по  ме­т­ри­кам  он  не  все­гда  сов­па­дал  с  ан­г­лий­ским.  Му­зы­ка  бы­ла  на­пи­са­на  под  не­мец­кий  ва­ри­ант,  и  ан­г­лий­ский  на  нее  не  ло­жил­ся.  Де­ло  дош­ло  до  то­го,  что  ан­г­ло­го­во­ря­щим  из­да­те­лям  при­шлось  де­лать  об­рат­ный  пе­ре­вод  с  не­мец­ко­го,  так  чтобы  текст  зву­чал  ор­га­ни­ч­но.
 План  Шу­бер­та,  ка­сав­ший­ся  пуб­ли­ка­ции  этих  пе­сен  на  двух  язы­ках  —  не­мец­ком  и  ан­г­лий­ском  ис­по­л­нил­ся  лишь  ча­с­ти­ч­но.  С  од­ной  сто­ро­ны,  пес­ни  на  сти­хи  Валь­те­ра  Скот­та  не  при­не­с­ли  Шу­бер­ту  ни  го­но­ра­ров,  ни  при­гла­ше­ний  из-за  гра­ни­цы,  а  с  дру­гой  —  бла­го­доря  ему  бы­ла  создана  «Ave  Maria».
Хо­тя  всем  из­ве­ст­ным  и  зна­ме­ни­тым  стал  ва­ри­ант  на  сло­ва  ка­то­ли­че­с­кой  мо­лит­вы  «Ave  Maria»,  а  не  тот,  что  за­ду­мы­вал  ав­тор.
 По  ле­ген­де  «ав­то­ром»  тек­ста  и  пер­вым  ис­по­л­ни­те­лем  став­ше­го  по­пу­ляр­ным  ва­ри­ан­та  ста­ла  по­кро­ви­тель­ни­ца  Шу­бер­та  гра­фи­ня  Со­фи  Га­б­ри­эль  фон  Вей­сен­вольф.  Бу­ду­чи  боль­шой  по­чи­та­тель­ни­цей  та­лан­та  ком­по­зи­то­ра  и  ис­по­л­ни­тель­ни­цей  его  про­из­ве­де­ний,  она  до­ба­ви­ла  не­об­хо­ди­мые  реф­ре­ны  и  спе­ла  под  му­зы­ку  Шу­бер­та  не  ори­ги­наль­ный  текст  Валь­те­ра  Скот­та,  а  мо­лит­ву  "Ave  Maria"  на  ла­тин­ском  язы­ке,  и  имен­но  этот  ва­ри­ант  зна­ем  мы.
 "Ave  Maria"  сни­ска­ла  та­кую  по­пу­ляр­ность,  что  со­пер­ни­чать  с  ней  не  мог­ла  уже  ни  од­на  дру­гая  его  пе­с­ня.  По­с­ле  пуб­ли­ка­ции  она  бы­ла  ис­по­л­не­на  в  хра­ме,  и  зна­ме­ни­тая  дра­ма­ти­че­с­кая  ар­ти­ст­ка  То­ни  Адам­бер­гер:
     Петь  ко­то­рую  учил  сам  Бет­хо­вен,  рас­ска­зы­ва­ла  об  этом  со­бы­тии  так:
"В  цер­к­ви  бы­ло  со­в­сем  тем­но.  Кру­гом  сто­я­ла  глу­бо­кая  ти­ши­на.  Слыш­но  бы­ло  да­же  ды­ха­ние.  Ох­ва­чен­ная  тре­пе­том  и  ду­хов­ным  во­л­не­ни­ем,  я  спе­ла  эту  чу­де­с­ную  пе­с­ню  луч­ше,  чем  ко­г­да-ли­бо  пре­ж­де,  и  про­чув­ст­во­ван­нее,  чем  пе­ла  ее  по­том.  Я  ска­за­ла  –  пе­с­ню?  Гимн,  ле­та­нию,  мо­лит­ву  в  зву­ках,  не  пре­взой­ден­ную  ни­кем  и  ни­ко­г­да!  Я  бы­ла  на­столь­ко  по­тря­се­на,  что  сле­зы  по­ка­ти­лись  по  мо­им  ще­кам,  и  у  ме­ня  пе­ре­хва­ти­ло  ды­ха­ние".
   Та­кая  вот  ро­ман­ти­че­с­кая  ис­то­рия.
«Ave  Maria»  Шуберта  в  разных  вариантах  исполнения
Никола  Бенедетти  (Nicola  Benedetti)
         Никола  Бенедетти  —  ан­г­лий­ская  скри­па­ч­ка  италь­ян­ско­го  про­ис­хо­ж­де­ния,  один  из  наи­бо­лее  яр­ких,  при­знан­ных  и  вос­тре­бо­ван­ных  му­зы­кан­тов  на­ча­ла  XXI  ве­ка.  На­ча­ла  учить­ся  скри­пи­ч­но­му  ис­кус­ст­ву  с  че­ты­рех  лет.  В  1997  по­сту­пи­ла  в  Шко­лу  Ие­гу­ди  Ме­ну­хи­на  в  Сур­рее.  Вы­сту­па­ла  на  ме­мо­ри­аль­ном  кон­цер­те  в  честь  Ме­ну­хи­на  в  Ве­ст­мин­стер­ском  аб­бат­ст­ве.  В  1999  иг­ра­ла  в  Хо­ли­руд­ха­ус  с  На­ци­о­наль­ным  юно­ше­ским  ор­ке­ст­ром  Шот­лан­дии.  За­тем  вы­сту­па­ла  с  Ко­ро­лев­ским  фи­лар­мо­ни­че­с­ким  ор­ке­ст­ром  Ве­ли­ко­бри­та­нии  и  дру­ги­ми  из­ве­ст­ны­ми  ор­ке­ст­ра­ми  Ве­ли­ко­бри­та­нии  и  Шот­лан­дии.  С  2002  бра­ла  ча­ст­ные  уро­ки  у  Ма­чея  Ра­ков­ско­го.  В  2004  вы­иг­ра­ла  кон­курс  Би-би-си  как  луч­ший  юный  му­зы­кант  го­да,  ис­по­л­нив  пер­вый  скри­пи­ч­ный  кон­церт  Ши­ма­нов­ско­го  (в  2005  за­пи­са­ла  его  вме­сте  с  про­из­ве­де­ни­я­ми  Шос­со­на,  Сен-Сан­са,  Брам­са,  Масс­не  и  Та­ве­не­ра  как  свой  де­бют­ный  аль­бом  в  Deutsche  Grammophon  c  Лон­дон­ским  сим­фо­ни­че­с­ким  ор­ке­ст­ром  под  уп­ра­в­ле­ни­ем  Дэ­ни­е­ла  Хар­дин­га).  В  даль­ней­шем  иг­ра­ла  с  круп­ней­ши­ми  ор­ке­ст­ра­ми  Ве­ли­ко­бри­та­нии,  вклю­чая  Ака­де­мию  Св.  Мар­ти­на  в  по­лях  (Academy  of  St.  Martin  in  the  Fields),  за­пи­са­в  с  этим  ор­ке­ст­ром  свой  вто­рой  аль­бом  в  2006.  В  2005  де­бю­ти­ро­ва­ла  в  США.  Инструментальный  вариант  «Аве  Мария»  Франца  Шуберта:  Nicola  Benedetti.  «Ave  Maria»
Нана  Мусхури  (Nana  Mouskouri)
         Гре­че­с­кая  пе­ви­ца.  Ро­ди­лась  13  ок­тя­б­ря  1934  в  Ха­нье.  Од­на  из  из­ве­ст­ней­ших  пе­виц  гре­че­с­ко­го  про­ис­хо­ж­де­ния,  до­бив­ших­ся  ме­ж­ду­на­род­но­го  при­зна­ния.  В  1994-99  го­дах  На­на  Му­с­ху­ри  бы­ла  де­пу­та­том  Ев­ро­пар­ла­мен­та  от  Гре­ции.  По­с­ле  то­го,  как  в  на­ча­ле  2010  го­да  Гре­ция  ока­за­лась  в  за­тя­ж­ном  кри­зи­се,  как  эко­но­ми­че­с­ком  (со­сто­я­ние  на  гра­ни  де­фол­та),  так  и  со­ци­аль­ном  (стра­ну  ох­ва­ти­ли  мас­штаб­ные  ак­ции  про­те­с­та  про­тив  сво­ра­чи­ва­ния  со­ци­аль­ных  про­грамм),  75-летняя  ар­ти­ст­ка  с  ми­ро­вым  име­нем  объ­я­ви­ла,  что  от­да­ет  го­су­дар­ст­ву  свою  пен­сию,  ко­то­рую  за­ра­бо­та­ла  как  де­пу­тат  Ев­ро­пар­ла­мен­та  (по  дан­ным  Би-би-си  речь  идет  об  еже­год­ной  сум­ме  в  25000  ев­ро).  В  пись­ме  Ми­ни­стер­ст­ву  фи­нан­сов  Гре­ции  На­на  Му­с­ху­ри  на­пи­са­ла,  что  счи­та­ет  та­кой  шаг  сво­им  дол­гом  Ро­ди­не,  ко­то­рая  по­па­ла  в  за­труд­ни­тель­ное  фи­нан­со­вое  по­ло­же­ние,  а  к  со­оте­че­ст­вен­ни­кам  пе­ви­ца  об­ра­ти­лась  с  при­зы­вом  ока­зать  по­силь­ную  по­мощь  го­су­дар­ст­ву.    «Nana  Mouskouri.  «Ave  Maria»
       Джо­шуа  Белл  (Joshua  Bell)      Джо­шуа  Белл  —  аме­ри­кан­ский  скри­пач.  Ла­у­ре­ат  пре­мии  Грэм­ми.  Уче­ник  Джо­зе­фа  Гин­голь­да.    Джозеф  Гингольд  —  американский  скрипач  и  педагог.
     Белл  от­ли­чал­ся  от  мно­гих  юных  му­зы­кан­тов  сво­ей  при­вер­жен­но­стью  к  обы­ч­но­му  для  де­тей  и  под­ро­ст­ков  об­ра­зу  жиз­ни  (из­ве­ст­но,  в  ча­ст­но­сти,  что  в  де­ся­ти­лет­нем  воз­рас­те  он  да­же  уча­ст­во­вал  в  дет­ском  чем­пи­о­на­те  США  по  тен­ни­су).  В  даль­ней­шем  Белл  так­же  со­че­тал  карь­е­ру  бле­стя­ще­го  ака­де­ми­че­с­ко­го  му­зы­кан­та  с  уча­сти­ем  в  раз­ли­ч­ных  те­ле­пе­ре­да­чах,  за­пи­сью  му­зы­ки  для  по­пу­ляр­ных  филь­мов.  В  ча­ст­но­сти,  имен­но  Белл  ис­по­л­нял  му­зы­ку  Джо­на  Ко­риль­я­но  для  са­ун­дт­ре­ка  к  филь­му  «Кра­с­ная  скрип­ка»  (Ко­риль­я­но  спе­ци­аль­но  бла­го­да­рил  Бел­ла  за  вдох­но­вен­ное  ис­по­л­не­ние  при  по­лу­че­нии  пре­мии  Ос­кар  за  луч­шую  ори­ги­наль­ную  му­зы­ку);  позд­нее  скрип­ка  Бел­ла  зву­ча­ла  в  са­ун­дт­ре­ке  к  филь­му  «Ан­ге­лы  и  де­мо­ны».
   Джон  Ко­риль­я­но  —  аме­ри­кан­ский  ком­по­зи­тор  и  му­зы­каль­ный  пе­да­гог
 В  рам­ках  склон­но­сти  Бел­ла  к  уча­стию  в  не  со­в­сем  обы­ч­ных  для  круп­но­го  ака­де­ми­че­с­ко­го  му­зы­кан­та  ак­ци­ях  мо­ж­но  рас­сма­т­ри­вать  и  экс­пе­ри­мент,  про­ведённый  с  его  уча­сти­ем  12  ян­ва­ря  2007  го­да  по  ини­ци­а­ти­ве  га­зе­ты  «Ва­шин­г­тон  пост»:  на  про­тя­же­нии  45  ми­нут  Белл  иг­рал  в  ве­с­ти­бю­ле  стан­ции  ме­т­ро  в  Ва­шин­г­то­не  под  ви­дом  обы­ч­но­го  ули­ч­но­го  му­зы­кан­та,  при  этом  он  за­ра­бо­тал  32,74  дол­ла­ра  —  из  ты­ся­чи  че­ло­век,  про­хо­див­ших  ми­мо,  лишь  один  уз­нал  его  в  ли­цо  и  лишь  на  пять  или  шесть  он  про­извёл  осо­бое  впе­чат­ле­ние,  имен­но  де­ти  ре­а­ги­ро­ва­ли  на  не­го,  но  их  ро­ди­те­ли  сил­ком  тя­ну­ли  —  "не­ко­г­да,  не­ко­г­да"  —  этот  экс­пе­ри­мент  был  от­ражён  в  раз­вёрнутом  очер­ке  из­ве­ст­но­го  жур­на­ли­ста  Джи­на  Вайн­гар­те­на,раз­мыш­ляв­ше­го  на  этом  при­ме­ре  о  при­ро­де  пре­кра­с­но­го  и  о  его  ме­с­те  в  жиз­ни  со­в­ре­мен­но­го  че­ло­ве­ка.
Джошуа  Белл  сыграл  в  метро  на  скрипке  Страдивари
       Соб­ст­вен­но  му­зы­каль­ные  до­с­ти­же­ния  Бел­ла  бы­ли  в  2007  г.  от­ме­че­ны  вы­с­шей  на­гра­дой  для  ака­де­ми­че­с­ких  ис­по­л­ни­те­лей  США  —  Пре­ми­ей  Эве­ри  Фи­ше­ра.  Джо­шуа  Белл  иг­ра­ет  на  скрип­ке  Gibson  ex-Huberman  ра­бо­ты  Ан­то­нио  Стра­ди­ва­ри  1713  го­да.
«Джошуа  Белл.  «Ave  Maria».
Такая  вот  история.
https://cultprosvet-mag.livejournal.com/6615.html
Перевела  на  украинский  язык          18.04.20        7.08

             У  пошуках  автора.  «Аве  Марія»  Франца  Шуберта  (Третя  пісня  Еллен)
Попередня  частина  -  «Аве  Марія»  Каччіні  Вавілова
 Варіант  «Аве  Марія»  Франца  Шуберта,  напевно  один  з  найбільш  відомих  і  популярних,  при  цьому  оточений  відразу  декількома  містифікаціями:
 Франц  Шуберт.  Літографія  Йозефа  Крихубера
Почати  хоча  б  з  того,  що  склалася  традиція  неодмінно  включати  «Аве  Марія»  Шуберта  у  Різдвяні  вечори,  хоча  за  змістом  вона  відноситься  до  Благовіщення.  «Ave  Maria»  у  перекладі  з  латинського  —  радуйся,  Маріє.  З  такими  словами  архангел  Гавриїл  звернувся  до  Пресвятої  Діви,  маючи  на  увазі  майбутнє  народження  від  неї  Ісуса.  Далі,  якщо  придивитися,  то  канонічний  вигляд  «Ave  Maria»,  католицька  молитва  до  Богородиці,  дивним  чином  змінений.  Ось  оригінальний  текст  молитви:
 «Áve,  María,  grátia  pléna;  Dóminus  técum:  benedícta  tu  in  muliéribus,  et  benedíctus  frúctus  véntris  túi,  Iésus.
Sáncta  María,  Máter  Déi,  óra  pro  nóbis  peccatóribus,  et  nunc  in  hóra  mórtis  nóstrae.  Ámen.»
 А  ось  її  пісенний  варіант:

«Ave  Maria
Gratia  plena
Maria,  gratia  plena
Maria,  gratia  plena
Ave,  ave  dominus
Dominus  tecum

Benedicta  tu  in  mulieribus
Et  benedictus
Et  benedictus  fructus  ventris
Ventris  tui  Jesus

Ave  Maria
Ave  Maria  Mater  Dei
Ora  pro  nobis  peccatoribus
Ora  pro  nobis
Ora,  ora  pro  nobis  peccatoribus

Nunc  et  in  hora  mortis
Et  in  hora  mortis,  mortis  nostrae
Et  in  hora  mortis  nostrae
Ave  Maria»
 Чому  так  сталося?  Справа  в  тому,  що  Шуберт  писав  музику  на  зовсім  інший  текст.  Але  про  все  по  порядку.
 У  1825  Шуберт  познайомився  з  поемами  шотландського  поета  Вальтера  Скотта  у  німецьких  перекладах.  Оскільки  Скотт  був  дуже  популярним  поетом  і  романістом,  Шуберт  вирішив  написати  на  основі  його  поеми  пісні  і  видати  їх  відразу  на  двох  мовах:  англійській  і  німецькій,  адже  в  такому  варіанті  на  майбутню  популярність  пісень  композитора  буде  працювати  ще  й  авторитет  Вальтера  Скотта.  Для  цього  Шуберт  відбирає  сім  з  тринадцяти  пісень,  що  входять  в  поему  "Діва  озера"  Вальтера  Скотта,  опубликованую  в  Австрії  ще  в  1810  році.  Примітно,  що  в  свій  час  на  цю  поему  звернув  увагу  і  Россіні,  написавщий  в  1819  році  однойменну  оперу:
 La  donna  del  lago  -  Gioachino  Rossini  -  1992  (  Milan  )
Але  вренемся  до  історії  Шуберта.  Текстом,  який  Шуберт  поклав  на  музику  "Ave  Maria",  був  вільний  переклад  з  англійської  на  німецьку  третьої  пісні  Еллен  з  поеми  Вальтера  Скотта  "Діва  озера".  У  російському  перекладі  початок  тексту  виглядало  так

«Ave  Maria!  Перед  Тобою
Чоло  з  молитвою  схиляю...
До  Тебе,  заступниці  святий,
З  кручі  похмурого  взиваю...
Людський  гнані  враждою,
Ми  тут  притулок  собі  знайшли...
О,  тронься  скорбною  благанням
І  мирний  сон  ниспошли  нам!»
 Так  молиться  Божої  Матері  дочка  обмовленого  лицаря,  який  разом  зі  старим  вірним  бардом  змушений  ховатися  від  короля  в  глухих,  майже  непролазних  місцях  гірської  Шотланди.  Ну  а  далі  почалися  складності.  З-за  того,  що  німецький  переклад  був  зроблений  «вільним»,  то  за  метрик  він  не  завжди  співпадав  з  англійською.  Музика  була  написана  під  німецький  варіант,  і  англійська  на  неї  не  лягав.  Справа  дійшла  до  того,  що  англомовним  видавцям  довелося  робити  зворотний  переклад  з  німецького,  так  щоб  текст  звучав  органічно.
 План  Шуберта,  стосувався  публікації  цих  пісень  на  двох  мовах  —  німецькою  і  англійською  виповнився  лише  частково.  З  одного  боку,  пісні  на  вірші  Вальтера  Скотта  не  принесли  Шуберту  ні  гонорарів,  ні  запрошень  з-за  кордону,  а  з  іншого  —  завдяки  йому  була  створена  «Ave  Maria».
Хоча  всім  відомим  і  знаменитим  став  варіант  на  слова  католицької  молитви  «Ave  Maria»,  а  не  той,  що  задумував  автор.
 За  легендою  «автором»  тексту  і  першим  виконавцем  став  популярним  варіанту  стала  покровителька  Шуберта  графиня  Софі  Габріель  фон  Вейсенвольф.  Будучи  великою  шанувальницею  таланту  композитора  і  виконавицею  його  творів,  вона  додала  необхідні  рефрени  і  заспівала  під  музику  Шуберта  не  оригінальний  текст  Вальтера  Скотта,  а  молитву  "Ave  Maria"  латинською  мовою,  і  саме  цей  варіант  ми  знаємо.
 "Ave  Maria"  здобула  таку  популярність,  що  змагатися  з  нею  не  могла  вже  жодна  інша  пісня.  Після  публікації  вона  була  виконана  в  храмі,  і  знаменита  драматична  артистка  Тоні  Адамбергер:
 Співати  яку  вчив  сам  Бетховен,  розповідала  про  цю  подію  так:
"У  церкви  було  зовсім  темно.  Кругом  стояла  глибока  тиша.  Чути  було  навіть  дихання.  Охоплений  трепетом  і  духовним  хвилюванням,  я  заспівала  цю  чудову  пісню  краще,  ніж  коли-небудь  раніше,  і  прочувствованнее,  що  співала  її  потім.  Я  сказала  –  пісню?  Гімн,  летанию,  молитву  у  звуках,  не  перевершену  ніким  і  ніколи!  Я  була  настільки  вражена,  що  сльози  покотилися  по  моїх  щоках,  і  в  мене  перехопило  подих".
 Ось  така  романтична  історія.
«Ave  Maria»  Шуберта  в  різних  варіантах  виконання
Нікола  Бенедетті  (Nicola  Benedetti)
 Нікола  Бенедетті  —  англійська  скрипалька  італійського  походження,  один  з  найбільш  яскравих,  визнаних  і  популярних  музикантів  початку  XXI  століття.  Почала  вчитися  скрипкового  мистецтва  з  чотирьох  років.  У  1997  поступила  в  Школу  Ієгуді  Менухіна  в  Сурреї.  Виступала  на  меморіальному  концерті  в  честь  Менухіна  у  Вестмінстерському  абатстві.  У  1999  грала  в  Холірудхаус  з  Національним  юнацьким  оркестром  Шотландії.  Потім  виступала  з  Королівським  філармонічним  оркестром  Великобританії  та  іншими  відомими  оркестрами  Великобританії  і  Шотландії.  З  2002  брала  приватні  уроки  у  Мачея  Раковського.  У  2004  виграла  конкурс  Бі-бі-сі  як  кращий  юний  музикант  року,  виконавши  перший  скрипковий  концерт  Шимановського  (у  2005  записала  його  разом  з  творами  Шоссона,  Сен-Санса,  Брамса,  Массне  і  Тавенера  як  свій  дебютний  альбом  у  Deutsche  Grammophon  c  Лондонським  симфонічним  оркестром  під  управлінням  Деніела  Хардінга).  Надалі  грала  з  найбільшими  оркестрами  Великобританії,  включаючи  Академію  Св.  Мартіна  в  полях  (Academy  of  St.  Martin  in  the  Fields),  записавши  з  цим  оркестром  свій  другий  альбом  2006.  У  2005  дебютувала  в  США.  Інструментальний  варіант  «Аве  Марія»  Франца  Шуберта:  Nicola  Benedetti.  «Ave  Maria»
Нана  Мусхури  (Nana  Mouskouri)
 Грецька  співачка.  Народилася  13  жовтня  1934  в  Ханьї.  Одна  з  найвідоміших  співачок  грецького  походження,  що  досягли  міжнародного  визнання.  В  1994-99  роках  Нана  Мусхури  була  депутатом  Європарламенту  від  Греції.  Після  того,  як  на  початку  2010  року  Греція  опинилася  в  затяжній  кризі,  як  економічному  (стан  на  межі  дефолту),  так  і  соціальному  (країну  охопили  масштабні  акції  протесту  проти  згортання  соціальних  програм),  75-річна  артистка  з  світовим  ім'ям  оголосила,  що  віддає  державі  свою  пенсію,  яку  заробила  як  депутат  Європарламенту  (за  даними  Бі-бі-сі  йдеться  про  щорічній  сумі  25000  євро).  У  листі  Міністерства  фінансів  Греції  Нана  Мусхури  написала,  що  вважає  такий  крок  своїм  боргом  Батьківщині,  яка  потрапила  в  скрутне  фінансове  становище,  а  до  співвітчизників  співачка  звернулася  з  закликом  надати  посильну  допомогу  державі.  «Nana  Mouskouri.  «Ave  Maria»
 Джошуа  Белл  (Joshua  Bell)  Джошуа  Белл  —  американський  скрипаль.  Лауреат  премії  Греммі.  Учень  Джозефа  Гингольда.  Джозеф  Гінгольд  —  американський  скрипаль  і  педагог.
 Белл  відрізнявся  від  багатьох  юних  музикантів  своєю  прихильністю  до  звичайного  для  дітей  і  підлітків  способу  життя  (відомо,  зокрема,  що  в  десятирічному  віці  він  навіть  брав  участь  у  дитячому  чемпіонаті  США  з  тенісу).  Надалі  Белл  також  поєднував  кар'єру  блискучого  академічного  музиканта  з  участю  в  різних  телепередачах,  записом  музики  для  популярних  фільмів.  Зокрема,  саме  Белл  виконував  музику  Джона  Корильяно  для  саундтрека  до  фільму  «Червона  скрипка»  (Корильяно  спеціально  дякував  Белла  за  натхненне  виконання  при  отриманні  премії  Оскар  за  кращу  оригінальну  музику);  пізніше  скрипка  Белла  звучала  в  саундтреці  до  фільму  «Ангели  і  демони».
 Джон  Корильяно  —  американський  композитор  і  музичний  педагог
 В  рамках  схильності  Белла  до  участі  в  не  зовсім  звичайних  для  великого  академічного  музиканта  акції  можна  розглядати  і  експеримент,  проведений  з  його  участю  12  січня  2007  року  з  ініціативи  газети  «Вашингтон  пост»:  протягом  45  хвилин  Белл  грав  у  вестибюлі  станції  метро  у  Вашингтоні  під  виглядом  звичайного  вуличного  музиканта,  при  цьому  він  заробив  32,74  долара  —  з  тисячі  осіб,  що  проходили  мимо,  лише  один  впізнав  його  в  обличчя  і  лише  на  п'ять  або  шість  він  справив  особливе  враження,  саме  діти  реагували  на  нього,  але  їхні  батьки  силоміць  тягнули  —  "колись,  колись"  —  цей  експеримент  був  відображений  у  розгорнутому  нарисі  відомого  журналіста  Джина  Вайнгартена,розмірковує  на  цьому  прикладі  про  природу  прекрасного  і  про  його  місце  в  житті  сучасної  людини.
 Джошуа  Белл  зіграв  в  метро  на  скрипці  Страдіварі
   Власне  музичні  досягнення  Белла  були  в  2007  р  відзначені  найвищою  нагородою  для  академічних  виконавців  США  -  Премією  Евері  Фішера.    Джошуа  Белл  грає  на  скрипці  Gibson  ex-Huberman  роботи  Антоніо  Страдіварі  1713  року.
 «Джошуа  Белл.    «Ave  Maria».
 Така  ось  історія.
Переклала  на  українську  мову  18.04.20  7.08

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=872486
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 18.04.2020

Вдячність здатна перетворити недолік в достаток…

10  малоизвестных  законов  благодарности  (они  изменят  вашу  жизнь)
Благодарность  способна  превратить  недостаток  в  изобилие,  работу  в  удовольствие,  облачить  хаос  в  одежды  порядка,  прояснить  неясное  и  привнести  мир  и  спокойствие  в  ваш  день,  каким  бы  хаотичным  он  ни  был.

Чтобы  понять,  что  на  самом  деле  вам  очень  и  очень  повезло,  прежде  всего,  стоит  взглянуть  на  собственную  жизнь  со  стороны.  Вы  должны  признать  и  принять  все  те  хорошие  вещи,  замечательных  людей  и  полные  радости  события,  которыми  одаривает  жизнь,  потому  что  то,  что  вы  цените,  с  каждым  днем  становится  сильнее,  занимает  все  более  и  более  прочное  место  в  вашей  жизни.

Но  нас  настолько  затягивает  суета  и  хаос  повседневной  жизни,  что  мы,  к  сожалению,  начинаем  игнорировать  большинство  законов  благодарности,  своими  руками  лишая  себя  всех  их  позитивных  эффектов.  Именно  поэтому  стоит  напомнить  себе  вот  о  чем:

1.  Чем  больше  вы  будете  благодарны  за  то,  что  у  вас  есть,  тем  больше  у  вас  будет  того,  за  что  вы  сможете  быть  благодарны.

Будьте  благодарны  за  то,  что  у  вас  есть,  и  этого  станет  больше.

Сосредоточьтесь  на  том,  чего  нет,  и  у  вас  никогда  не  будет  достаточно.

2.  Когда  вы  счастливы,  это  не  всегда  делает  вас  благодарными,  но  если  вы  благодарны,  это  всегда  делает  вас  счастливыми.

Невозможно  искренне  ценить  какой-то  момент  жизни  и  быть  одновременно  чем-то  недовольным.

Если  вы  счастливы  здесь  и  сейчас,  это  вовсе  не  значит,  что  вы  не  желаете  чего-то  еще,  это  значит,  что  вы  благодарны  за  то,  что  есть,  и  терпеливо  ждете  того,  что  еще  будет.

3.  Благодарность  способна  привести  к  настоящему  прощению.

Бессмысленно  сожалеть  о  важном  жизненном  уроке  или  относиться  к  нему  негативно.

Благодарность  придает  смысл  вчерашнему  дню,  наполняет  спокойствием  день  сегодняшний,  и  помогает  позитивно  смотреть  в  будущее.

4.  Поверьте,  того,  что  у  вас  есть  сейчас,  в  этот  момент,  вполне  достаточно.

Говорят,  что  самая  лучшая  молитва,  какая  только  может  быть  —  это  искренняя  благодарность.  Вместо  того,  чтобы  молиться  для  того,  чтобы  вам  что-то  было  даровано,  вознесите  хвалу  за  то,  что  у  вас  уже  есть.

Когда  жизнь  дает  вам  кучу  причин  для  того,  чтобы  быть  негативными,  постарайтесь  вспомнить  хотя  бы  одну  причину  сохранять  позитивный  взгляд  на  мир.  Такая  причина  есть  всегда  —  хотя  бы  одна.

5.  Будьте  благодарны  за  то,  что  есть  у  вас  здесь  и  сейчас,  потому  что  все  течет  и  все  меняется.

Будьте  благодарны  за  то,  что  есть  у  вас  здесь  и  сейчас,  потому  что  вы  никогда  не  знаете,  что  случится  завтра…  или  даже  сегодня.  Рано  или  поздно  то,  что  у  вас  есть,  станет  тем,  что  у  вас  было.

Жизнь  меняется  каждый  день,  и  то,  чем  она  вас  благословляет,  меняется  вместе  с  ней.

6.  Благодарный  разум  не  воспринимает  ничего  как  должное.

Обстоятельства  или  человек,  которые  вы  принимаете  сегодня  как  должное,  могут  оказаться  завтра  тем,  без  чего  вам  никак  не  обойтись.

7.  Настоящая  благодарность  выражается  каждодневными  поступками.

Слова  важны,  и  без  них  не  обойтись,  но  важнее  всего  не  то,  что  вы  говорите,  а  то,  как  вы  живете.

Не  говорите  пустые  слова,  проявляйте  благодарность  в  делах.  Выполняйте  обещанное.

8.  Благодарность  —  это  умение  не  только  брать,  но  и  отдавать.

В  хаосе  повседневной  жизни  мы  едва  ли  понимаем,  что  зачастую  мы  берем  куда  больше,  чем  отдаем,  и  что  наша  жизнь  попросту  не  может  стать  по-настоящему  счастливой,  если  мы  не  восстановим  баланс  благодарности.

Подумайте  над  тем,  чему  в  вашей  жизни  вы  обязаны  собственным  усилиям,  а  чему  —  помощи  окружающих.

9.  Если  вы  хотите  почтить  память  людей  и  жизненных  обстоятельств,  которые  потеряли  навсегда,  сделайте  это  не  с  помощью  скорби,  а  с  истинной  благодарностью.

Когда  что-то  в  вашей  жизни  не  длится  вечно,  это  вовсе  не  значит,  что  это  «что-то»  не  было  неоценимым  даром.
Будьте  благодарны  судьбе  за  то,  что  это  у  вас  было,  и  что  была  возможность  испытать  нечто  по-настоящему  замечательное.

10.  Когда  вы  перестаете  пытаться  контролировать  то,  что  не  поддается  контролю,  возможность  быть  благодарными  возрастает  во  много  крат.

Порою  мы  тратим  так  много  своего  времени  на  попытки  контролировать  все  аспекты  своей  жизни,  что  мы  не  видим  леса  за  деревьями.

Научитесь  отпускать,  научитесь  расслабляться  (хотя  бы  немного),  научитесь  плыть  вместе  с  потоком  жизни,  и  посмотрите,  куда  это  вас  приведет.  Попробуйте  что-то  новое,  откажитесь  от  страха,  но  самое  главное,  делайте  все,  на  что  вы  способны,  и  не  сокрушайтесь,  если  не  получается  сделать  больше.

Когда  вы  избавляетесь  от  ненужных  и  нереалистичных  ожиданий,  это  позволяет  в  полной  мере  наслаждаться  неожиданным.  И  порою  неожиданные  сюрпризы  и  возможности,  о  которых  вы  и  не  подозревали,  способны  стать  для  вас  истинным  благословением.

Подумайте  и  осознайте,  насколько  вам  все-таки  повезло  —  думайте  об  этом  каждый  день,  когда  выдастся  свободная  минутка.  Чем  чаще  мы  будем  благодарны  за  то,  что  у  нас  есть,  тем  больше  у  нас  будет  того,  за  что  можно  быть  благодарными.

Источник:  www.cluber.com.ua
Перевела  на  украинский  язык          15.04.20              7.19

10  маловідомих  законів  подяки  (вони  змінять  ваше  життя)
Вдячність  здатна  перетворити  недолік  в  достаток,  роботу  в  задоволення,  вдягнути  хаос  в  одягу  порядку,  прояснити  неясне  і  привнести  спокій  у  ваш  день,  яким  би  хаотичним  він  не  був.

Щоб  зрозуміти,  що  насправді  вам  дуже  і  дуже  пощастило,  перш  за  все,  варто  поглянути  на  власне  життя  зі  сторони.  Ви  повинні  визнати  і  прийняти  всі  ті  гарні  речі,  чудових  людей  і  повні  радості  події,  якими  обдаровує  життя,  тому  що  те,  що  ви  цінуєте,  з  кожним  днем  стає  сильнішою,  займає  все  більш  і  більш  міцне  місце  у  вашому  житті.

Але  нас  настільки  затягує  суєта  і  хаос  повсякденному  житті,  що  ми,  на  жаль,  починаємо  ігнорувати  більшість  законів  подяки,  своїми  руками  позбавляючи  себе  всіх  їх  позитивних  ефектів.  Саме  тому  варто  нагадати  собі  ось  про  що:

1.  Чим  більше  ви  будете  вдячні  за  те,  що  у  вас  є,  тим  більше  у  вас  буде  того,  за  що  ви  зможете  бути  вдячні.

Будьте  вдячні  за  те,  що  у  вас  є,  і  цього  стане  більше.

Зосередьтеся  на  тому,  чого  немає,  і  у  вас  ніколи  не  буде  достатньо.

2.  Коли  ви  щасливі,  це  не  завжди  робить  вас  вдячними,  але  якщо  ви  вдячні,  це  завжди  робить  вас  щасливими.

Неможливо  щиро  цінувати  якийсь  момент  життя  і  бути  одночасно  чимось  незадоволеним.

Якщо  ви  щасливі  тут  і  зараз,  це  зовсім  не  означає,  що  ви  не  бажаєте  чогось  ще,  це  означає,  що  ви  вдячні  за  те,  що  є,  і  терпляче  чекаєте  того,  що  ще  буде.

3.  Вдячність  здатна  призвести  до  теперішнього  прощення.

Безглуздо  шкодувати  про  важливому  життєвому  уроці  чи  ставитися  до  нього  негативно.

Подяку  надає  сенс  вчорашнього  дня,  наповнює  спокоєм  день  сьогоднішній,  і  допомагає  позитивно  дивитися  в  майбутнє.

4.  Повірте,  того,  що  у  вас  є  зараз,  у  цей  момент,  цілком  достатньо.

Кажуть,  що  найкраща  молитва,  яка  тільки  може  бути  —  це  щира  подяка.  Замість  того,  щоб  молитися  для  того,  щоб  вам  щось  було  даровано,  вознесите  хвалу  за  те,  що  у  вас  вже  є.

Коли  життя  дає  вам  купу  причин  для  того,  щоб  бути  негативними,  постарайтеся  пригадати  хоча  б  одну  причину  зберігати  позитивний  погляд  на  світ.  Така  причина  є  завжди  —  хоча  б  одна.

5.  Будьте  вдячні  за  те,  що  є  у  вас  тут  і  зараз,  тому  що  все  тече  і  все  змінюється.

Будьте  вдячні  за  те,  що  є  у  вас  тут  і  зараз,  тому  що  ви  ніколи  не  знаєте,  що  станеться  завтра...  або  навіть  сьогодні.  Рано  чи  пізно  те,  що  у  вас  є,  стане  тим,  що  у  вас  було.

Життя  змінюється  щодня,  і  те,  чим  вона  вас  благословляє,  змінюється  разом  з  нею.

6.  Вдячний  розум  не  сприймає  нічого  як  належне.

Обставини  або  людина,  які  ви  приймаєте  сьогодні  як  належне,  можуть  опинитися  завтра  тим,  без  чого  вам  ніяк  не  обійтися.

7.  Справжня  вдячність  виражається  щоденними  вчинками.

Слова  важливі,  без  них  не  обійтися,  але  найважливіше  не  те,  що  ви  говорите,  а  те,  як  ви  живете.

Не  кажіть  порожні  слова,  проявляйте  подяку  у  справах.  Виконуйте  обіцяне.

8.  Вдячність  —  це  вміння  не  тільки  брати,  але  й  віддавати.

У  хаосі  щоденного  життя  ми  чи  розуміємо,  що  часто  ми  беремо  куди  більше,  ніж  віддаємо,  і  що  наше  життя  просто  не  може  стати  по-справжньому  щасливою,  якщо  ми  не  відновимо  баланс  подяки.

Подумайте  над  тим,  чому  у  вашому  житті  ви  зобов'язані  власним  зусиллям,  а  чого  —  допомоги  оточуючих.

9.  Якщо  ви  хочете  вшанувати  пам'ять  людей  і  життєвих  обставин,  які  втратили  назавжди,  зробіть  це  не  з  допомогою  скорботи,  а  з  щирою  вдячністю.

Коли  щось  у  вашому  житті  не  триває  вічно,  це  зовсім  не  означає,  що  це  «щось»  не  було  неоціненним  даром.
Будьте  вдячні  долі  за  те,  що  це  у  вас  було,  і  що  була  можливість  випробувати  щось  по-справжньому  чудове.

10.  Коли  ви  перестаєте  намагатися  контролювати  те,  що  не  піддається  контролю,  можливість  бути  вдячними  зростає  у  багато  разів.

Іноді  ми  витрачаємо  так  багато  часу  на  спроби  контролювати  всі  аспекти  свого  життя,  що  ми  не  бачимо  лісу  за  деревами.

Навчіться  відпускати,  навчіться  розслаблятися  (хоча  б  трохи),  навчитеся  плисти  разом  з  потоком  життя,  і  подивіться,  куди  це  вас  приведе.  Спробуйте  щось  нове,  відмовтеся  від  страху,  але  саме  головне,  робіть  все,  на  що  ви  здатні,  і  не  журіться,  якщо  не  виходить  зробити  більше.

Коли  ви  позбавляєтеся  від  непотрібних  і  нереалістичних  очікувань,  це  дозволяє  в  повній  мірі  насолоджуватися  несподіваним.  І  часом  несподівані  сюрпризи  і  можливості,  про  які  ви  і  не  підозрювали,  здатні  стати  для  вас  справжнім  благословенням.

Подумайте  і  усвідомте,  наскільки  вам  все-таки  пощастило  —  думайте  про  це  кожен  день,  коли  видасться  вільна  хвилинка.  Чим  частіше  ми  будемо  вдячні  за  те,  що  у  нас  є,  тим  більше  у  нас  буде  того,  за  що  можна  бути  вдячними.

Джерело:  www.cluber.com.ua
Переклала  на  українську  мову  15.04.20  7.19

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=872093
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 15.04.2020

Наталія Бехтерева: «Розумні живуть довго»

Наталья  Бехтерева:  «Умные  живут  долго»
Внучка  всемирно  известного  физиолога,  психиатра  и  невропатолога  Владимира  Бехтерева,  нейрофизиолог  с  мировым  именем,  руководитель  Института  мозга  человека  РАН,  академик  Наталья  Бехтерева  считала,  что  человеческий  мозг  —  это  живое  существо,  находящееся  в  нашем  теле.

Ей  всегда  хотелось  заглянуть  за  грань,  за  предел,  побывать  там,  где  никто  еще  не  был,  хотелось  понять,  что  делает  человека  —  человеком.  И,  кажется,  ей  это  удалось.  Подробности  в  ее  цитатах.



1.  Фактором,  наиболее  часто  и  существенно  влияющим  на  состояние  мозга  здорового  человека,  являются  эмоции.

2.  При  эмоциональных  расстройствах  очень  хороши  прогулки,  разного  рода  двигательная  активность.  Что  может  сделать  с  человеком  плавание,  движение  в  воде!  После  водных  процедур  становишься  просто  другим  человеком.

3.  Воспитанный  баланс  эмоций,  разумная  гордость  и  стойкость  –  важнейшие  условия  для  полной  реализации  таланта.

4.  Если  бы  люди  были  здоровы  и,  скажем  так,  оказывались  бы  менее  часто  подавленны  или  перевозбуждены  проблемами,  творческий  потенциал  человечества  значительно  увеличился  бы.  Особенно  сейчас,  в  фазу  растущего  информационного  потока.

5.  Говорят,  Юлий  Цезарь  мог  одновременно  заниматься  несколькими  делами.  Когда  хотят  впечатляюще  оценить  интеллект  человека,  нередко  вспоминают  эту  «историческую  легенду»  –  и  чаще  всего  без  имени  героя  (Юлия  Цезаря)  говорят:  X  (Y,  Z)  может  одновременно  слушать,  писать,  говорить.  Почему-то  я  в  такой  вариант  в  прямом  его  смысле  не  поверила.  И  показалось  мне,  что  здесь  используется  как  бы  обходной  вариант  –  идет  быстрое  переключение  с  одной  деятельности  на  другую  при  минимальных  потерях  информации  и  с  удержанием  в  памяти  ведущей  линии  во  всех  трех  ситуациях.  И,  как  я  думаю  сейчас,  не  очень  «захватывающих»,  не  очень  эмоционально  значимых.  Если  хотя  бы  одно  из  «дел»  окажется  доминирующим  –  в  его  пользу  сломается  вся  система.

6.  Я  часто  думаю  о  мозге  так,  будто  он  —  отдельный  организм,  как  бы  «существо  в  существе».  Мозг  охраняет  сам  себя  от  того,  чтобы  шквал  негативных  эмоций  не  захватил  его  целиком.  Когда  я  поняла  это,  то  испытала  такое  чувство,  будто  нашла  жемчужину.



7.  Ещё  одна  тайна  мозга  —  сны.  Наибольшей  загадкой  мне  кажется  сам  факт  того,  что  мы  спим.  Мог  бы  мозг  устроиться  так,  чтобы  не  спать?  Думаю,  да.  Например,  у  дельфинов  спят  по  очереди  левое  и  правое  полушария…  Чем  можно  объяснить  «сны  с  продолжением»  и  тому  подобные  странности?  Допустим,  вам  не  в  первый  раз  снится  какое-то  очень  хорошее,  но  незнакомое  место  —  например,  город.  Скорее  всего,  «сказочные  города»  снов  формируются  в  мозге  под  влиянием  книг,  кинофильмов,  становятся  как  бы  постоянным  местом  мечты.  Нас  тянет  к  чему-то  ещё  не  испытанному,  но  очень  хорошему…  Или  вещие  сны  —  это  получение  информации  извне,  предвидение  будущего  или  случайные  совпадения?..  Я  сама  за  две  недели  «до  события»  со  всеми  подробностями  увидела  во  сне  смерть  моей  матери.

8.  Мне  всегда  хотелось  заглянуть  за  грань,  за  предел,  побывать  там,  где  никто  еще  не  был,  хотелось  понять,  что  делает  человека  —  человеком.

9.  Между  прочим,  вы  знаете,  что  у  вас  в  мозгу  постоянно  действует  детектор  ошибок?  Он  напоминает  —  «вы  не  выключили  свет  в  ванной»,  обращает  ваше  внимание  на  неправильное  выражение  «синий  лента»  и  предлагает  другим  отделам  мозга  его  проанализировать,  лента-то  «синяя»,  но  что  кроется  за  ошибкой  —  ирония,  незнание  или  небрежность  чьей-то  быстрой  речи,  выдающая  волнение?  Вы  же  человек,  вам  надо  знать  и  понимать  не  один,  а  множество  планов.

10.  Оказывается,  когда  кто-то  говорит  «после  всего  пережитого  я  стал  совсем  другим»,  он  совершенно  прав  —  перестроилась  вся  работа  его  мозга,  даже  некоторые  центры  переместились.  Мы  видим,  как  люди  мыслят,  как  вспыхивают  огоньками  отдельные  активные  клеточки,  но  еще  не  расшифровали  код  мышления  и  не  в  состоянии  по  картинке  на  экране  прочитать,  о  чем  вы  думаете.  Может  быть,  никогда  и  не  расшифруем.

11.  Я  допускаю,  что  мысль  существует  отдельно  от  мозга,  а  он  только  улавливает  ее  из  пространства  и  считывает.  Мы  видим  многое,  что  не  в  состоянии  объяснить.  Я  встречалась  с  Вангой  —  она  читала  прошлое,  видела  будущее.  По  данным  Болгарской  академии  наук,  число  ее  сбывшихся  предвидений  —  80  %.  Как  у  нее  это  получалось?

12.  Принято  говорить,  что  у  нас  задействованы  только  5—7  %  мозговых  клеток.  Лично  я  на  основе  своих  исследований  склонна  полагать,  что  у  творчески  мыслящего  умного  человек  работают  почти  все  100  %  —  но  не  разом,  а  как  огоньки  елочной  гирлянды  —  по  очереди,  группами,  узорами.

13.  Я  выступала,  читала  лекции,  занималась  громадной  организационной  работой,  но  —  не  жила.  Пока  у  меня  не  появилась  очередная  сверхзадача  —  доклад,  который  позволил  оценить,  сколько  сделано  в  прошлом,  и  показал,  что  есть  смысл  в  будущем.  Без  сверхзадачи  человеческое  существование  лишено  смысла.  Животные  рождаются,  дают  жизнь  новым  поколениям,  потом  функция  размножения  угасает,  и  наступает  смерть.  А  мы  —  мы  не  умираем,  пока  у  нас  есть  цель  —  дождаться  внуков  и  правнуков,  написать  книгу,  увидеть  мир,  заглянуть  в  Зазеркалье…  Старости  не  существует,  и  ничего  не  заканчивается,  пока  вы  сами  этого  не  захотите.

14.  Годы  уносят  все  внешнее,  и  с  возрастом  душа  человеческая  постепенно  освобождается  от  покровов  и  предстает  в  своем  первозданном  виде.  Уже  нет  нужды  нравиться,  играть  в  какие-то  игры.  Можно  быть  самой  собой,  говорить  что  думаешь  и  как  чувствуешь.  Наконец  понимаешь,  что  счастье  —  это  то,  чем  можно  прямо  сегодня  и  сейчас  поделиться  с  другими,  нечто  крошечное,  хрупкое  и  ужасно  важное  —  семга  по  четвергам,  которой  так  любит  лакомиться  приходящая  домработница.  Отрез  самой  лучшей  шерсти  для  дорогой  подруги.  Теплый  автограф  на  подаренной  книге.  Или  десять  самых  вкусных  пирожных  из  французской  кондитерской.

15.  Мы  бьемся  с  жизнью,  думаем:  вот  получим  премию,  купим  квартиру,  машину,  завоюем  должность  —  то-то  будем  довольны!  А  запомнится  навеки  другое  —  как  молодой  и  красивый  папа  играет  на  рояле  старинный  вальс  «Осенний  сон»,  а  ты  —  кружишься,  кружишься  под  музыку,  словно  лист  на  ветру…

Наталья  Бехтерева  всю  жизнь  посвятила  изучению  мозга.  Незадолго  до  ухода  в  лучший  мир  она  написала  научную  работу  «Умные  живут  долго»

Источник:  mirkrasoty.life
Перевела  на  украинский  язык        15.04.20            6.54

Наталія  Бехтерева:  «Розумні  живуть  довго»
Внучка  всесвітньо  відомого  фізіолога,  психіатра  і  невропатолога  Володимира  Бехтерева,  нейрофізіолог  з  світовим  ім'ям,  керівник  Інституту  мозку  людини  РАН,  академік  Наталія  Бехтерева  вважала,  що  людський  мозок  —  це  жива  істота,  що  знаходиться  в  нашому  тілі.

Їй  завжди  хотілося  заглянути  за  межу,  за  межу,  побувати  там,  де  ніхто  ще  не  був,  хотілося  зрозуміти,  що  робить  людину  —  людиною.  І,  здається,  їй  це  вдалося.  Подробиці  в  її  цитатах.



1.  Фактором,  що  найбільш  часто  і  суттєво  впливає  на  стан  мозку  здорової  людини,  є  емоції.

2.  При  емоційних  розладах  дуже  гарні  прогулянки,  різного  роду  рухова  активність.  Що  може  зробити  з  людиною  плавання,  рух  у  воді!  Після  водних  процедур  стаєш  просто  іншою  людиною.

3.  Вихований  баланс  емоцій,  розумна  гордість  і  стійкість  –  найважливіші  умови  для  повної  реалізації  таланту.

4.  Якби  люди  були  здорові  і,  скажімо  так,  виявлялися  б  менш  часто  подавленны  або  перевозбуждены  проблемами,  творчий  потенціал  людства  значно  збільшився  б.  Особливо  зараз,  у  фазу  зростаючого  інформаційного  потоку.

5.  Кажуть,  Юлій  Цезар  міг  одночасно  займатися  декількома  справами.  Коли  хочуть  вражаюче  оцінити  інтелект  людини,  нерідко  згадують  цю  «історичну  легенду»  –  і  найчастіше  без  імені  героя  (Юлія  Цезаря)  кажуть:  X  (Y,  Z)  може  одночасно  слухати,  писати,  говорити.  Чомусь  я  в  такий  варіант  у  прямому  його  розумінні  не  повірила.  І  здалося  мені,  що  тут  використовується  як  би  обхідний  варіант  –  йде  швидке  переключення  з  однієї  діяльності  на  іншу  при  мінімальних  втратах  інформації  і  з  утриманням  в  пам'яті  провідної  лінії  у  всіх  трьох  ситуаціях.  І,  як  я  думаю  зараз,  не  дуже  «захоплюючих»,  не  дуже  емоційно  значущих.  Якщо  хоча  б  одне  з  «справ»  виявиться  домінуючим  –  в  його  користь  зламається  вся  система.

6.  Я  часто  думаю  про  мозок  так,  ніби  він  —  окремий  організм,  як  би  «істота  в  істоту».  Мозок  охороняє  сам  себе  від  того,  щоб  шквал  негативних  емоцій  не  захопив  його  цілком.  Коли  я  це  зрозуміла,  то  відчула  таке  відчуття,  ніби  знайшла  перлину.



7.  Ще  одна  таємниця  мозку  —  сни.  Найбільшою  загадкою  мені  здається  сам  факт  того,  що  ми  спимо.  Міг  би  мозок  влаштуватися  так,  щоб  не  спати?  Думаю,  так.  Наприклад,  у  дельфінів  сплять  по  черзі  ліве  і  праве  півкулі...  Чим  можна  пояснити  «сни  з  продовженням»  і  тому  подібні  дивацтва?  Припустимо,  вам  не  в  перший  раз  сниться  якесь  дуже  гарне,  але  незнайоме  місце  —  наприклад,  місто.  Швидше  за  все,  «казкові  міста»  снів  формуються  в  мозку  під  впливом  книжок,  кінофільмів,  стають  як  би  постійним  місцем  мрії.  Нас  тягне  до  чогось  ще  не  випробуваного,  але  дуже  хорошому...  Або  віщі  сни  —  це  отримання  інформації  ззовні,  передбачення  майбутнього  або  випадкові  збіги?..  Я  сама  за  два  тижні  до  події»  з  усіма  подробицями  побачила  уві  сні  смерть  моєї  матері.

8.  Мені  завжди  хотілося  заглянути  за  межу,  за  межу,  побувати  там,  де  ніхто  ще  не  був,  хотілося  зрозуміти,  що  робить  людину  —  людиною.

9.  Між  іншим,  ви  знаєте,  що  у  вас  в  мозку  постійно  діє  детектор  помилок?  Він  нагадує  —  «ви  не  вимкнули  світло  у  ванній»,  звертає  вашу  увагу  на  неправильний  вираз  «синя  стрічка»  і  пропонує  іншим  відділам  мозку  його  проаналізувати,  стрічка-то  «синя»,  але  що  криється  за  помилкою  —  іронія,  незнання  або  недбалість  чиєюсь  швидкої  мови,  що  видає  хвилювання?  Ви  ж  людина,  вам  треба  знати  і  розуміти  не  один,  а  безліч  планів.

10.  Виявляється,  коли  хтось  каже  «після  всього  пережитого  я  став  зовсім  іншим»,  він  абсолютно  прав  —  перебудувалася  вся  його  робота  мозку,  навіть  деякі  центри  перемістилися.  Ми  бачимо,  як  люди  мислять,  як  вогниками  спалахують  окремі  активні  клітини,  але  ще  не  розшифрували  код  мислення  і  не  в  змозі  по  картинці  на  екрані  прочитати,  про  що  ви  думаєте.  Може  бути,  ніколи  і  не  розшифруємо.

11.  Я  допускаю,  що  думка  існує  окремо  від  мозку,  а  він  тільки  уловлює  її  з  простору  і  зчитує.  Ми  бачимо  багато  чого,  що  не  в  змозі  пояснити.  Я  зустрічалася  з  Вангою  —  вона  читала  минуле,  бачила  майбутнє.  За  даними  Болгарської  академії  наук,  число  її  справджених  передбачень  —  80  %.  Як  у  неї  це  виходило?

12.  Прийнято  говорити,  що  у  нас  задіяні  лише  5-7  %  мозкових  клітин.  Особисто  я  на  основі  своїх  досліджень  схильна  вважати,  що  у  творчо  мислячого  розумного  осіб  працюють  майже  всі  100  %  —  але  не  разом,  а  як  вогники  ялинкової  гірлянди  —  по  черзі,  групами,  візерунками.

13.  Я  виступала,  читала  лекції,  займалася  величезною  організаційною  роботою,  але  —  не  жила.  Поки  у  мене  не  з'явилася  чергова  надзавдання  —  доповідь,  який  дозволив  оцінити,  скільки  зроблено  в  минулому,  і  показав,  що  є  сенс  у  майбутньому.  Без  надзавдання  людське  існування  позбавлене  сенсу.  Тварини  народжуються,  дають  життя  новим  поколінням,  потім  функція  розмноження  згасає,  і  настає  смерть.  А  ми  —  ми  не  вмираємо,  поки  у  нас  є  мета  —  дочекатися  онуків  і  правнуків,  написати  книгу,  побачити  світ,  зазирнути  у  Задзеркалля...  Старості  не  існує,  і  нічого  не  закінчується,  поки  ви  самі  цього  не  захочете.

14.  Роки  забирають  все  зовнішнє,  і  з  віком  душа  людська  поступово  звільняється  від  покривів  і  постає  у  своєму  первозданному  вигляді.  Вже  немає  потреби  подобатися,  грати  в  якісь  ігри.  Можна  бути  самою  собою,  говорити  що  думаєш  і  відчуваєш.Нарешті  розумієш,  що  щастя  -  це  те,  чим  можна  прямо  сьогодні  і  зараз  поділитися  з  іншими,  щось  крихітне,  тендітне  і  страшенно  важливо  -  сьомга  по  четвергах,  якої  так  любить  ласувати  приходить  домробітниця.    Відріз  найкращою  вовни  для  дорогої  подруги.    Теплий  автограф  на  подарованій  книзі.    Або  десять  найсмачніших  тістечок  з  французької  кондитерської.

 15.  Ми  б'ємося  з  життям,  думаємо:  от  отримаємо  премію,  купимо  квартиру,  машину,  завоюємо  посаду  -  то-то  будемо  задоволені!    А  запам'ятається  навіки  інше  -  як  молодий  і  красивий  тато  грає  на  роялі  старовинний  вальс  «Осінній  сон»,  а  ти  -  кружляв,  кружляв  під  музику,  немов  лист  на  вітрі  ...

 Наталія  Бехтерєва  все  життя  присвятила  вивченню  мозку.    Незадовго  до  відходу  в  кращий  світ  вона  написала  наукову  роботу  «Розумні  живуть  довго»

 Джерело:  mirkrasoty.life
 Переклала  українською  мовою  15.04.20  6.54

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=872088
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 15.04.2020

Як вітають один одного в різних країнах світу?

Как  приветствуют  друг  друга  в  разных  странах  мира?
Интересные  приветствия  народов  мира
Если  Ты  когда-нибудь  окажешься  в  Кении,  и  кто-то  вдруг  смачно  плюнет  в  Твою  сторону,  не  спеши  сжимать  кулаки  —  с  Тобой  просто  поздоровались.  Так  проявляют  уважение  друг  к  другу  в  племени  камба.  А  как  здороваются  в  других  странах  мира...
Собираясь  в  далекое  путешествие,  не  забудь  изучить  хотя  бы  элементарные  правила  поведения,  приняты  в  той  или  иной  экзотической  стране.  Уважительное  приветствие  —  первое,  что  не  только  обеспечит  хорошее  настроение  Тебе  и  окружающим,  но  и  поможет  обрести  новых  друзей.
В  Гренландии  принято  «целоваться»  носами,  прижимая  верхнюю  губу  и  нос  к  лицу  (носу,  щекам  или  лбу)  другого  человека.  Правда,  такое  приветствие  приемлемо  лишь  между  близкими,  и  отнюдь  не  используется  незнакомцами.  Встретившись,  гренландцы  говорят:  «Отличная  погода!»  —  даже  если  на  улице  –40  °С.  Трение  носами  в  качестве  приветствия  распространено  и  в  Новой  Зеландии.
Необычные  и  оригинальные  приветствия  в  разных  странах  мира
Если  Тебе  посчастливится  побывать  в  Тибете,  приготовься  удивляться:  там  вместо  традиционного  украинцу  рукопожатия  прохожие  показывают  друг  другу  языки.  Традиция  берет  начало  из  IX  века,  в  котором  правил  царь  Ландарма,  гонитель  буддизма.  По  преданию,  правитель  имел  черный  язык.  Тибетцы  боялись,  что  Ландарма  может  переродиться.  Чтобы  доказать,  что  Ты  не  перерожденный  спустя  много  веков  жестокий  царь,  полагается  показать  встречному  язык.
В  кенийском  племени  масаев  перед  тем,  как  подать  встречном  руку,  нужно  на  нее  плюнуть.  А  еще  представители  племени  могут  приветствовать  гостей,  высоко  подпрыгивая.  Необычная  традиция  происходит  от  военного  танца  «адуму»,  в  конце  которого  воины  становятся  в  одну  шеренгу  и  начинают  соревнования  по  прыжкам  в  высоту.
В  Африке  до  сих  пор  есть  племена  (например,  зулусы),  в  которых  вместо  приветствия  используются  слова  «я  тебя  вижу».
Если  Ты  собираешься  поздороваться  со  своими  французскими  друзьями,  не  забудь  о  знаменитом  «la  bise»  —  двойном  поцелуе  в  обе  щечки.  Французы  обожают  целоваться  при  встрече  и  отправлять  от  одного  до  пяти  воздушных  поцелуев.
Филиппинцы  проявляют  уважение  к  старшим,  наклоняясь  и  прижимая  свой  лоб  к  их  правой  руке.  А  если  Ты  еще  и  уважительное  «Mano  Po»  (  «Позвольте  вашу  руку,  пожалуйста»)  скажешь,  можешь  рассчитывать  на  особое  расположение.
В  Лапландии  при  встрече  принято  тереться  носами.  Учти  это,  если  планируешь  провести  Рождество  на  родине  Санта-Клауса.  А  вот  эскимосы  слегка  ударяют  знакомого  по  голове  и  плечах  (правда,  так  здороваются  только  мужчины).
А  если  Тебя  занесет  в  Китай,  не  забудь:  там  здороваются,  кланяясь  друг  другу  с  вытянутыми  вдоль  тела  руками,  или  обмениваются  странными  для  европейца  репликами:  «Поели  ли  вы  сегодня  риса?»  «Да,  спасибо,  а  вы?»  На  самом  деле  никого  не  интересует,  завтракал  ли  Ты  утром  —  это  просто  дань  традициям.
У  японцев  приветствие  —  целый  ритуал.  Жители  страны  восходящего  солнца  кланяются  друг  другу.  Более  того,  в  Японии  есть  три  разновидности  поклонов:  «сэкэрэй»  —  самый  низкий  поклон,  используется  для  самых  почетных  гостей;  средний  —  под  наклоном  30  °;  легкий  —  под  наклоном  15  °,  в  знак  дружеского  приветствия.  Кланяясь,  японцы  говорят:  «День  настал».
Традиционное  приветствие  в  Индии  (знаменитое  Namaste)  выглядит  следующим  образом:  человек  соединяет  ладони,  прижимает  руки  к  груди  и  слегка  наклоняется.  Слово  «namaste»  происходит  из  древнего  санскрита  и  означает  «Я  кланяюсь  Тебе».
Интересная  привычка  здороваться  существует  в  Замбезии:  там  встречному  аплодируют,  слегка  приседая.  А  вот  в  Самоа  (островная  страна  в  Тихом  океане)  друзья  обнюхивают  друг  друга.
Традиционное  приветствие  жителей  Ботсваны  —  «Пула»  —  переводится  как  пожелание:  «Пусть  идет  дождь!»  Неудивительно,  ведь  значительную  территорию  этой  африканской  страны  занимает  пустыня  Калахари.
В  Арабских  странах  скрещивают  руки  на  груди,  а  представители  некоторых  индейских  племен  снимают  обувь  при  встрече.  В  Конго  протягивают  навстречу  друзьям  руки  и  дуют  на  них.
Очень  красиво  здороваются  в  Таиланде.  Называется  такое  приветствие  «Вай»  —  ладони  складывают  вместе  и  подносят  к  груди  или  лицу,  слегка  наклоняясь.
Необычные  и  оригинальные  приветствия  в  разных  странах  мира  -  фото  12
А  если  Ты  попадешь  в  гости  к  монголу,  будь  на  чеку:  приглашая  в  дом  незнакомца,  хозяева  жалуют  им  хаду  —  длинный  отрезок  шелка  или  хлопка.  Возьми  ее  двумя  руками  и  слегка  поклонись.  Принять  дар  одной  рукой  —  верх  неуважения.
Необычные  и  оригинальные  приветствия  в  разных  странах  мира
https://pustunchik.ua/online-school/etiquette-for-...
Перевела  на  украинский  язык  12.04.20  13.35​

Як  вітають  один  одного  в  різних  країнах  світу?
Цікаві  привітання  народів  світу
Якщо  Ти  коли-небудь  опинишся  в  Кенії,  і  хтось  раптом  смачно  плюне  в  Твою  сторону,  не  поспішай  стискати  кулаки  —  з  Тобою  просто  привіталися.  Так  виявляють  повагу  один  до  одного  племені  камба.  А  як  вітаються  в  інших  країнах  світу...
Збираючись  у  далеку  подорож,  не  забудь  вивчити  хоча  б  елементарні  правила  поведінки,  прийняті  в  тій  чи  іншій  екзотичній  країні.  Шанобливе  вітання  —  перше,  що  не  тільки  забезпечить  гарний  настрій  Тобі  і  оточуючим,  але  і  допоможе  знайти  нових  друзів.
У  Гренландії  прийнято  «цілуватися»  носами,  притискаючи  верхню  губу  і  ніс  до  обличчя  (носа,  щоках  або  лобі)  іншої  людини.  Правда,  таке  вітання  прийнятно  лише  між  близькими,  і  аж  ніяк  не  використовується  незнайомцями.  Зустрівшись,  гренландці  кажуть:  «Чудова  погода!»  —  навіть  якщо  на  вулиці  -40  °С.  Тертя  носами  в  якості  привітання  поширене  і  в  Новій  Зеландії.
Незвичайні  і  оригінальні  привітання  в  різних  країнах  світу
Якщо  Тобі  пощастить  побувати  в  Тибеті,  приготуйся  дивуватися:  там  замість  традиційного  українцю  рукостискання  перехожі  показують  один  одному  мови.  Традиція  бере  початок  з  IX  століття,  в  якому  правив  цар  Ландарма,  гонитель  буддизму.  За  переказами,  правитель  мав  чорний  язик.  Тибетці  боялися,  що  Ландарма  може  переродитися.  Щоб  довести,  що  Ти  не  перероджений  через  багато  століть  жорстокий  цар,  покладається  показати  зустрічному  мову.
У  кенійському  племені  масаїв  перед  тим,  як  подати  зустрічному  руку,  потрібно  на  неї  плюнути.  А  ще  представники  племені  можуть  вітати  гостей,  високо  підстрибуючи.  Незвичайна  традиція  походить  від  військового  танцю  «адуму»,  в  кінці  якого  воїни  стають  в  одну  шеренгу  і  починають  змагання  зі  стрибків  у  висоту.
В  Африці  досі  є  племена  (наприклад,  зулуси),  в  яких  замість  привітання  використовуються  слова  «я  тебе  бачу».
Якщо  Ти  збираєшся  привітатися  зі  своїми  французькими  друзями,  не  забудь  про  знаменитому  «la  bise»  —  подвійному  поцілунку  в  обидві  щічки.  Французи  обожнюють  цілуватися  при  зустрічі  і  відправляти  від  одного  до  п'яти  повітряних  поцілунків.
Філіппінці  виявляють  повагу  до  старших,  нахиляючись  і  притискаючи  свій  лоб  до  їх  правій  руці.  А  якщо  Ти  ще  й  шанобливе  «Mano  Po»  (  «Дозвольте  вашу  руку,  будь  ласка»)  скажеш,  можеш  розраховувати  на  особливе  розташування.
У  Лапландії  при  зустрічі  прийнято  тертися  носами.  Запам'ятай  це,  якщо  плануєш  провести  Різдво  на  батьківщині  Санта-Клауса.  А  ось  ескімоси  злегка  вдаряють  знайомого  по  голові  і  плечах  (правда,  так  вітаються  тільки  чоловіки).
А  якщо  Тебе  занесе  в  Китай,  не  забудь:  там  вітаються,  кланяючись  один  одному  з  витягнутими  уздовж  тіла  руками,  або  обмінюються  дивними  для  європейця  репліками:  «Поїли  ви  сьогодні  рису?»  «Так,  дякую,  а  ви?»  Насправді  нікого  не  цікавить,  чи  снідав  Ти  вранці  —  це  просто  данина  традиціям.
У  японців  привітання  —  цілий  ритуал.  Жителі  країни  висхідного  сонця  вклоняються  один  одному.  Більш  того,  в  Японії  є  три  види  поклонів:  «сэкэрэй»  —  найнижчий  уклін,  використовується  для  самих  почесних  гостей;  середній  —  під  кутом  30  °;  легкий  —  під  кутом  15  °,  в  знак  дружнього  привітання.  Кланяючись,  японці  кажуть:  «День  настав».
Традиційне  вітання  в  Індії  (знамените  Namaste)  виглядає  наступним  чином:  людина  з'єднує  долоні,  притискає  руки  до  грудей  і  злегка  нахиляється.  Слово  «namaste»  походить  з  давнього  санскриту  і  означає  «Я  вклоняюсь  Тобі».
Цікава  звичка  вітатися  існує  в  Замбезии:  там  зустрічному  аплодують,  злегка  присідаючи.  А  ось  в  Самоа  (острівна  країна  в  Тихому  океані)  друзі  обнюхують  один  одного.
Традиційне  вітання  жителів  Ботсвани  —  «Пулу»  —  перекладається  як  побажання:  «Нехай  йде  дощ!»  Не  дивно,  адже  значну  територію  цієї  африканської  країни  займає  пустеля  Калахарі.
В  Арабських  країнах  схрещують  руки  на  грудях,  а  представники  деяких  індіанських  племен  знімають  взуття  при  зустрічі.  У  Конго  простягають  назустріч  друзям  руки  і  дмуть  на  них.
Дуже  красиво  вітаються  в  Таїланді.  Називається  таке  вітання  «Вай»  —  складають  долоні  разом  і  підносять  до  грудей  або  особі,  злегка  нахиляючись.
Незвичайні  і  оригінальні  привітання  в  різних  країнах  світу  -  фото  12
А  якщо  Ти  потрапиш  в  гості  до  монголії,  будь  на  чеку:  запрошуючи  в  будинок  незнайомця,  господарі  дарують  їм  хаду  —  довгий  відрізок  шовку  або  бавовни.  Візьми  її  двома  руками  і  злегка  вклонися.  Прийняти  дар  однією  рукою  —  верх  неповаги.
Незвичайні  і  оригінальні  привітання  в  різних  країнах  світу
https://pustunchik.ua/…/etiqu…/privetstviya-v-raznih-stranah
Переклала  на  українську  мову  12.04.20  13.35

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=872008
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 14.04.2020

Плакуча верба - дерево з легенд

Плакучая  ива  -  дерево  из  легенд
         Ива  (верба)  —  растение  чрезвычайно  интересное.  Она  вызывает  интерес  не  только  как  символ  Украины,  необычный  биологический  вид,  но  и  как  ритуальное  растение.
         В  предыдущей  статье  я  рассказывал  легенду  о  вербе  и  калине,  неизменных  символах  нашего  государства.  Поэтому  сейчас  я  хочу  поговорить  об  интересных  характеристиках  и  фактах,  которые  удалось  исследовать  нашим  биологам.  А  потом  мы  погрузимся  в  тайны  библейской  истории  и  узнаем,  почему  именно  это  растение  освящают  накануне  Пасхи.
     Верба
Итак,  что  же  сообщают  нам  ученые:

1.  внешний  вид  растений  этой  группы  очень  разнообразен:  от  деревьев  до  кустарников;

2.  цвет  листьев:  от  зеленого  до  серо-белого;

3.  листочки  разнообразных  форм:  широкие,  эллиптические,  узкие,  длинные,  ровные  и  зубчатые;

4.  период  цветения  у  одних  видов  в  начале  весны,  в  других  летом;

5.  даже  вбитый  в  землю  корешок  может  дать  корни  и  прорасти;

6.  большая  вариативность  названий:  ива  белая,  ломкая,  плакучая,  миндальная,  красная,  прутовидная,  чернотал,  ива  бредана,  ива  ушастая,  чернеющая,  росистая,  лапландская,  ползучий  тальник.
Верба
     Не  менее  интересную  информацию  об  иве,  а  именно  об  одном  из  ее  подвидов  —  вербе,  предоставляет  нам  христианская  традиция.  Ты,  наверное,  слышал  «Вербное  воскресенье»,  «освящать  вербу»,  а  еще  популярное  «не  я  бью,  верба  бьет  ...»  Почему  же  верба?  Не  береза  или  дуб,  не  клен  или  липа,  не  осина  или  ольха?  Заинтересовало?  =)
     Верба
Тогда  читай  дальше!  Евангельское  сказание  говорит,  что,  когда  Иисус  Христос  воскресил  Лазаря  из  мертвых,  многие  поверили,  что  он  действительно  Сын  Божий.  На  входе  в  Иерусалим  Иисуса  встречало  много  людей.  Они  устилали  дорогу  пальмовыми  ветвями  и  своей  одеждой,  отмечая  Его.  Вот  почему  память  об  этом  событии  даже  через  много  сотен  лет  люди  несут  в  церковь  зеленые  веточки.  А  поскольку  в  нашей  среде  в  это  время  распускается  только  верба,  покрываясь  маленькими  листочками,  то  именно  она  выбрана  для  освящения.
Верба
Происходит  это  за  неделю  до  Пасхи.  И  называется  она  Вербной.  Такое  внимание  вербе  объясняется  еще  и  тем,  что  она  считается  символом  весны,  плодородия,  здоровья,  радости  и  жизни.  Кроме  того,  растение  обладает  магическими  и  лечебными  свойствами.  В  народе  говорят,  что  верба  может  исцелять:  снимать  головную  боль,  лечить  от  бесплодия,  залечивать  раны,  забирать  отрицательную  энергию.
Верба
     Некоторые  утверждают,  что  на  Руси  использовали  вербу  для  прекращения  бури,  града,  пожаров.  Испокон  веков  она  защищала  людей,  скот,  земли  от  всего  злого  и  нечистого.

https://pustunchik.ua/online-school/biology/botany/tcikave-pro-verbu
Перевела  на  украинский  язык      12.04.20          12.30

Плакуча  верба  -  дерево  з  легенд
 Іва  (верба)  —  рослина  надзвичайно  цікаве.  Вона  викликає  інтерес  не  тільки  як  символ  України,  незвичайний  біологічний  вид,  але  і  як  ритуальна  рослина.
 У  попередній  статті  я  розповідав  легенду  про  вербу  і  калину,  незмінні  символи  нашої  держави.  Тому  зараз  я  хочу  поговорити  про  цікаві  характеристики  і  факти,  які  вдалося  дослідити  нашим  біологам.  А  потім  ми  поринемо  в  таємниці  біблійної  історії  і  дізнаємося,  чому  саме  ця  рослина  освячують  напередодні  Великодня.
Верба
Отже,  що  ж  повідомляють  нам  вчені:

1.  зовнішній  вигляд  рослин  цієї  групи  дуже  різноманітний:  від  дерев  до  чагарників;

2.  колір  листя:  від  зеленого  до  сіро-білого;

3.  листочки  різноманітних  форм:  широкі,  еліптичні,  вузькі,  довгі,  рівні  та  зубчасті;

4.  період  цвітіння  у  одних  видів  на  початку  весни,  в  інших  влітку;

5.  навіть  вбитий  в  землю  корінець  може  дати  коріння  і  прорости;

6.  велика  варіативність  назв:  верба  біла,  ламка,  плакуча,  мигдальний,  червона,  прутовидна,  чернотал,  верба  бредина,  верба  вухата,  чорніючий,  росиста,  лапландська,  повзучий  тальник.
Верба
 Не  менш  цікаву  інформацію  про  вербу,  а  саме  про  один  з  її  підвидів  —  вербі,  надає  нам  християнська  традиція.  Ти,  напевно,  чув  «Вербна  неділя»,  «святити  вербу»,  а  ще  популярний  «не  я  б'ю,  верба  б'є  ...»  Чому  ж  саме  верба?  Не  береза  або  дуб,  клен  не  чи  липа,  не  осика  або  вільха?  Зацікавило?  =)
Верба
Тоді  читай  далі!  Євангельський  переказ  говорить,  що,  коли  Ісус  Христос  воскресив  Лазаря  з  мертвих,  багато  людей  повірили,  що  він  дійсно  Син  Божий.  На  вході  в  Єрусалим  Ісуса  зустрічало  багато  людей.  Вони  встеляли  дорогу  пальмовим  гіллям  і  своїм  одягом,  відзначаючи  Його.  Ось  чому  пам'ять  про  цю  подію  навіть  через  багато  сотень  років  люди  несуть  до  церкви  зелені  гілочки.  А  оскільки  в  нашому  середовищі  в  цей  час  розпускається  тільки  верба,  покриваючись  маленькими  листочками,  то  саме  вона  обрана  для  освячення.
Верба
Відбувається  це  за  тиждень  до  Великодня.  І  вона  називається  Вербним.  Така  увага  до  цієї  рослини  пояснюється  ще  й  тим,  що  вона  вважається  символом  весни,  родючості,  здоров'я,  радості  і  життя.  Крім  того,  рослина  володіє  магічними  та  лікувальними  властивостями.  У  народі  кажуть,  що  вона  може  зцілювати:  знімати  головний  біль,  лікувати  від  безпліддя,  заліковувати  рани,  забиратимуть  негативну  енергію.
Верба
 Деякі  стверджують,  що  на  Русі  використовували  вербу  для  припинення  бурі,  граду,  пожеж.  Споконвіку  вона  захищала  людей,  худобу,  землі  від  усього  злого  і  нечистого.

https://pustunchik.ua/online-school/biology/botany/tcikave-pro-verbu
Переклала  на  українську  мову  12.04.20  12.30

Легенда  о  вербе  и  калине  -  символы  Украины
       Каждая  страна  имеет  свою  символику.  Я  имею  в  виду  не  флаг  или  государственный  герб.  Речь  идет  о  несколько  других  символах...
       Глядя  на  тюльпан,  мы  почему-то  вспоминаем  Голландию,  кленовый  лист  напоминает  нам  Канаду,  хризантема  -  Японию,  нарцисс  -  Китай,  лотос  -  Египет.  А  какие  растения  представляют  украинцев?
     Догадаться  не  трудно.  «Без  вербы  и  калины  нет  Украины!»  Именно  эти  два  растения  символизируют  наше  государство.  О  них  сложены  предания,  легенды,  песни,  их  прославляют  и  почитают.  Я  нашел  одну  очень  интересную  легенду  о  наших  национальных  символах.  Надеюсь  она  понравится  и  Тебе!
Легенда  о  вербе  и  калине
https://pustunchik.ua/online-school/biology/botany/verba-i-kalyna
Перевела  на  украинский  язык          12.04.20      12.53

Легенда  про  вербу    і  калину    -  символи  України
   Кожна  країна  має  свою  символіку.    Я  маю  на  увазі  не  прапор  або  державний  герб.    Йдеться  про  кілька  інших  символах  ...
   Дивлячись  на  тюльпан,  ми  чомусь  згадуємо  Голландію,  кленовий  лист  нагадує  нам  Канаду,  хризантема  -  Японію,  нарцис  -  Китай,  лотос  -  Єгипет.    А  які  рослини  представляють  українців?
   Не  важко  здогадатись.    «Без  верби  і  калини  нема  України!»    Саме  ці  дві  рослини  символізують  нашу  державу.    Про  них  складені  перекази,  легенди,  пісні,  їх  прославляють  і  шанують.    Я  знайшов  одну  дуже  цікаву  легенду  про  наших  національних  символах.    Сподіваюся  вона  сподобається  і  Тобі!
 Легенда  про  вербі  і  калині
 https://pustunchik.ua/online-school/biology/botany/verba-i-kalyna
 Переклала  українською  мовою  12.04.20  12.53

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=871719
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 12.04.2020

Фестиваль «Битва Квітів» на острові Джерсі

Фестиваль  «Битва  Цветов»  на  острове  Джерси
Автор:Алла  Макарова  /  10.06.2018Рубрика:Фестивали  и  праздники  цветов
Добрый  день,  друзья!
           Лето  –  пора  цветения  и  благоухания!
Неудивительно,  что  именно  в  это  время  во  всем  мире  проводят  великолепные  и  удивительные  праздники  –  Фестивали  Цветов.
Каждый  из  них  имеет  свою  собственную  историю,  традиции  и  обычаи,  в  каждом  из  них  есть  своя  изюминка  и  «перчинка».
Сегодня  я  расскажу  вам  об  одном  из  самых  любимых  мероприятий  жителей  Туманного  Альбиона.  Это    цветочный  парад  с  воинственным  названием  «Битва  Цветов»Немного  истории
       Сама  задумка  проведения  этого  ежегодного  парада  возникла  совершенно  случайно.
       В  далеком  1901  году,  9  августа,  на  трон  Соединенного  Королевства  Великобритании  взошел  король  Эдуард  VII  –  сын  королевы  Виктории.
Коронация  проводилась,  как  и  полагается,  в  Лондоне,  в  Вестминстерском  аббатстве.
       Но  на  острове  Джерси  (который  сегодня,  к  слову,  не  является  частью  Великобритании,  а  считается  автономным  государством,  находящимся  под  протекцией  Объединенного  Королевства)  в  этот  день  было  организовано  пышное  праздничное  шествие,  частью  которого  стал  парад  цветов.
   Это  мероприятие  имело  бешеный  успех,  все  восхищались  размахом  празднества,  поэтому  было  решено  добавить  в  список  британских  традиций  еще  одну  –  ежегодно,  начиная  со  следующего,  1902  года,  во  второй  четверг  августа  проводить  пышный  и  яркий  Фестиваль  Цветов.
Откуда  же  взялось  такое  «устрашающее»  название  парада?
Основной  атрибут  праздника  в  первые  годы  его  проведения  –  повозки,  пышно  украшенные  живыми  цветами  и  композициями  из  них.
       И  даже  в  чопорной  Великобритании  во  все  времена  находились  хулиганы,  которые,  срывая  лепестки  с  повозок,  бросали  их  в  дам,  пришедших  полюбоваться  грандиозным  шествием.
         Случалось  и  такое,  что  какая-нибудь  веселая  чертовка  отвечала  своему  «обидчику»,  бросив  в  него  горстью  бутонов  в  отместку.  Вот  вам  и  битва!
         Как  ни  странно,  именно  это  название  закрепилось  за  мероприятием  до  наших  дней,  хотя  в  1962  году  на  любые  хулиганские  действия  в  отношении  живых  цветов  и  милых  дам  были  строго  настрого  запрещены!
         От  истоков  до  наших  дней
Итак,  история  «Битвы  цветов»  берет  свое  начало  в  1902  году.
         За  115  лет  проведение  парада  было  отменено  только  на  несколько  лет.  Нетрудно  догадаться,  каких.  Все  мы  знаем,  что  две  самые  кровопролитные  войны  20  века  –  Первая  и  Вторая  Мировая  –  подкосили  многие  страны.
     В  это  время  многие  великолепнейшие  парки  Европы  пришли  в  упадок,  например,  Сады  Маркессак  во  Франции.
         Неудивительно,  что  на  время  проведения  военных  действий  Фестиваль  пришлось  на  время  отменить.  Хотя,  есть  данные  о  том,  что  даже  во  время  бомбежек  нацисткой  авиации  жители  острова  старались  хоть  как-то  развеять  упаднические  настроения  и  провести  этот  праздник  цветов.
       Начиная  с  1951  года  Парад  проводится  ежегодно,  как  и  было  задумано.
       С  каждым  годом  организаторы  стремятся  внести  в  мероприятие  нечто  новое  и  интересное.  Однако  суть  остается  неизменной  –  цветы,  букеты,  сказочные  декорации  и  безудержное  веселье:
           Вообще  «Битва  цветов»  делится  на  два  пышных  мероприятия.  Первое  из  них  –  Парад  цветов,  который  проводится  во  второй  четверг  августа.  Второе  –  Лунный  парад,  время  которого  наступает  вечером  в  пятницу.
Парад  цветов  длится  всего  несколько  часов.  В  шествии  участвуют  повозки,  длина  которых  может  достигать  15  метров.  Все  они  декорированы  пышными  композициями,  составленными  из  различных  видов  цветов,  в  основном  из  хризантем  и  астр,  выращенных  в  Нидерландах,  Великобритании  и  на  самом  острове.  Здесь  можно  увидеть  самые  замысловатые  фигуры  из  букетов.  Организаторы  праздника  строго  следят  за  тем,  чтобы  в  композициях  было  использовано  не  менее  99%  живых  цветов!
         На  одной  из  таких  повозок  чинно  следует  победительница  местного  конкурса  красоты  –  Мисс  «Цветочная  битва».  Сопровождает  ее  не  кто  иной,  как  Мистер  «Цветочное  сражение».  Он,  конечно,  не  является  победителем  конкурса  –  каждый  год    этот  пост  выбирают  кого-нибудь  из  известных  людей.
Шествие  во  время  Парада  цветов  сопровождается  музыкой,  танцевальными  постановками,  акробатическими  номерами.
           Вечером  в  пятницу  наступает  время  для  второй  части  праздника.  Лунный  парад  –  это  час  волшебных  цветов  и  великолепных  композиций,  украшенных  сотнями  огней,  ламп  и  фонариков,  которые  делают  вечернее  шествие  поистине  завораживающим  и  мистическим.  А  для  любителей  ярких  аттракционов  и  развлечений  здесь  проводится  традиционная  ярмарка.
О  завершении  гуляний  возвещает  пышный  фейерверк.
         Фестиваль  «Битва  цветов»  весьма  популярен  как  у  местных  жителей,  так  и  среди  туристов,  которые  специально  приезжают  сюда  посмотреть  на  феерическое  шоу.  Ежегодно  Парад  собирает  не  менее  30  тысяч  зрителей!
         Хотите  увидеть  великолепный  в  своем  размахе  праздник  цветов?  Непременно  отправляетесь  на  остров  Джерси  в  начале  августа.  Ну  а  пока  вы  можете  увидеть  все  прелести  этого  фестиваля  на  фото.
     Спасибо  за  внимание!
С  уважением,  Алла  Макарова.
https://artmaki.su/cvety/festivali-i-prizdniki-cvetov/festival-bitva-cvetov-na-ostrove-dzh.html
Перевела  на  украинский  язык    12.04.20            11.54

Фестиваль  «Битва  Квітів»  на  острові  Джерсі
Автор:Алла  Макарова  /  10.06.2018  Рубрика:Фестивалі  та  свята  квітів
Добрий  день,  друзі!
 Літо  –  пора  цвітіння  і  пахощів!
Не  дивно,  що  саме  в  цей  час  у  всьому  світі  проводять  чудові  і  дивовижні  свята  –  Фестивалі  Квітів.
Кожен  з  них  має  свою  власну  історію,  традиції  і  звичаї,  в  кожному  з  них  є  своя  родзинка  і  «перчинка».
Сьогодні  я  розповім  вам  про  один  з  найулюбленіших  заходів  жителів  Туманного  Альбіону.  Це  квітковий  парад  з  войовничим  назвою  «Битва  Квітів»Трохи  історії
 Сама  задумка  проведення  цього  щорічного  параду  виникла  зовсім  випадково.
 У  далекому  1901  році,  9  серпня,  на  трон  Сполученого  Королівства  Великобританії  зійшов  король  Едуард  VII  –  син  королеви  Вікторії.
Коронація  проводилася,  як  і  годиться,  у  Лондоні  у  Вестмінстерському  абатстві.
 Але  на  острові  Джерсі  (який  сьогодні,  до  речі,  не  є  частиною  великої  Британії,  а  вважається  автономною  державою,  перебувають  під  протекцією  Об'єднаного  Королівства)  в  цей  день  було  організовано  пишне  святкова  хода,  частиною  якого  став  парад  квітів.
 Цей  захід  мав  шалений  успіх,  всі  захоплювалися  розмахом  святкування,  тому  було  вирішено  додати  в  список  британських  традицій  ще  одну  –  щорічно,  починаючи  з  наступного,  1902  року,  у  другий  четвер  серпня  проводити  пишний  і  яскравий  Фестиваль  Квітів.
Звідки  ж  взялося  таке  страхітливе»  назва  параду?
Основний  атрибут  свята  в  перші  роки  його  проведення  –  вози,  пишно  прикрашені  живими  квітами  та  композиціями  з  них.
 І  навіть  в  манірною  Великобританії  в  усі  часи  знаходилися  люди,  які,  зриваючи  пелюстки  з  возів,  кидали  їх  у  дам,  які  прийшли  помилуватися  грандіозним  ходою.
 Траплялося  й  таке,  що  якась  весела  чертовка  відповідала  своєму  «кривднику»,  кинувши  в  нього  жменею  бутонів  в  помсту.  Ось  вам  і  битва!
 Як  не  дивно,  саме  ця  назва  закріпилася  за  заходом  до  наших  днів,  хоча  в  1962  році  на  будь-які  хуліганські  дії  відносно  живих  квітів  і  милих  дам  були  строго  настрого  заборонені!
 Від  витоків  до  наших  днів
Отже,  історія  «Битва  квітів»  бере  свій  початок  в  1902  році.
 За  115  років  проведення  параду  було  скасовано  лише  на  кілька  років.  Неважко  здогадатися,  яких.  Всі  ми  знаємо,  що  дві  найбільш  кровопролитні  війни  20  століття  –  Перша  і  Друга  Світова  –  підкосили  багато  країн.
 У  цей  час  багато  прекрасна  парки  Європи  прийшли  в  занепад,  наприклад,  Сади  Маркессак  у  Франції.
 Не  дивно,  що  на  час  проведення  військових  дій  Фестиваль  довелося  на  час  скасувати.  Хоча,  є  дані  про  те,  що  навіть  під  час  бомбардувань  авіації  нацистської  жителі  острова  намагалися  хоч  якось  розвіяти  занепадницькі  настрої  і  провести  це  свято  квітів.
 Починаючи  з  1951  року  Парад  проводиться  щорічно,  як  і  було  задумано.
 З  кожним  роком  організатори  прагнуть  внести  в  захід  щось  нове  і  цікаве.  Однак  суть  залишається  незмінною  –  квіти,  букети,  казкові  декорації  і  нестримні  веселощі:
 Взагалі  «Битва  квітів»  ділиться  на  два  пишних  заходи.  Перше  з  них  –  Парад  квітів,  який  проводиться  у  другий  четвер  серпня.  Друге  –  Місячний  парад,  час  якого  настає  ввечері  в  п'ятницю.
Парад  квітів  триває  всього  кілька  годин.  У  ході  беруть  участь  вози,  довжина  яких  може  досягати  15  метрів.  Всі  вони  декоровані  пишними  композиціями,  складеними  з  різних  видів  квітів,  в  основному  з  хризантем  і  айстр,  вирощених  в  Нідерландах,  Великобританії  і  на  самому  острові.  Тут  можна  побачити  найбільш  хитромудрі  фігури  з  букетів.  Організатори  свята  строго  стежать  за  тим,  щоб  у  композиціях  було  використано  не  менше  99%  живих  квітів!
 На  одній  з  таких  возів  чинно  слід  переможниця  місцевого  конкурсу  краси  –  Міс  «Квіткова  битва».  Супроводжує  її  не  хто  інший,  як  Містер  «Квіткове  бій».  Він,  звичайно,  не  є  переможцем  конкурсу  –  кожен  рік  цю  посаду  обирають  кого-небудь  з  відомих  людей.
Хода  під  час  Параду  квітів  супроводжується  музикою,  танцювальними  постановками,  акробатичними  номерами.
 Увечері  в  п'ятницю  настає  час  для  другої  частини  свята.  Місячний  парад  –  це  годину  чарівних  квітів  і  чудових  композицій,  прикрашених  сотнями  вогнів,  ламп  і  ліхтарів,  які  роблять  вечірня  хода  воістину  чарівним  і  містичним.  А  для  любителів  яскравих  атракціонів  і  розваг  тут  проводиться  традиційний  ярмарок.
Про  завершення  гулянь  сповіщає  пишний  феєрверк.
 Фестиваль  «Битва  квітів»  дуже  популярний  як  у  місцевих  жителів,  так  і  серед  туристів,  які  спеціально  приїжджають  сюди  подивитися  на  феєричне  шоу.  Щороку  Парад  збирає  не  менше  30  тисяч  глядачів!
 Хочете  побачити  чудовий  у  своєму  розмаху  свято  квітів?  Неодмінно  відправляєтеся  на  острів  Джерсі  на  початку  серпня.  Ну  а  поки  ви  можете  побачити  всі  принади  цього  фестивалю  на  фото.
 Спасибі  за  увагу!
З  повагою,  Алла  Макарова.
https://artmaki.su/cvety/festivali-i-prizdniki-cvetov/festival-bitva-cvetov-na-ostrove-dzh.html
Переклала  на  українську  мову  12.04.20  11.54

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=871711
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 12.04.2020

Безмежно вдячна…

         Що  може  бути  краще,  позитива  від  присутності  поряд  рідних  і  близьких  людей...
Душа  співає,  ранок,  сонечко  промінячком  ласкає...Чекаю,  коли  проснуться  донька  Надія  і  онученька  Аліса...  Займусь  я  вивченням  німецької  мови,  вже  більше  місяця  навчаюсь,  корисно  і  подобається  це  мені...  
Я  настрій  свій  намалювала  ,  а  далі  море  позитива  і  задоволення  від  спілкування  з  ними,  цікавих  справ  і  малювання  ,  щоб  настрій  і  в  малюнках  передать.
 Всевишньому  безмежно  вдячна  за  себе,  рідних  і  близьких  людей!!!
8.04.20 8.44
На  фото  –  квітучий  сад.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=871211
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 08.04.2020

Сьогодні особливий день…

Сьогодні  особливий  день,  
Благовіщення  –  святе,  
Багато  з  ним  зв  язано  прикмет,  
А  саме  головне  це  те,  що  
Весною  надихається  
Здоров  я  і  життя.
Повірити,  радіти  кожній  миті.
Всевишнього  дякувати,  
Сіяти  у  мир  добро  –  це  головне!!!
7.04.20 6.57
На  фото  –  квітуча  яблуня  в  саду.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=871060
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 07.04.2020

Всевишній нам подарував життя!!!

Цвітуть  квіти,  гойдається  трава,
Весною  ранньою  все  ожива,
Вітерець  тихесенько  працює,
Повітрячко  навколо  свіже....
Неймовірно...це  краса!!!
Душа  співає,  почався  ранок,
Сонечко  яскраво  світить,
Усі  куточки  прогріва...
Всевишній  нам  подарував  життя!!!
6.04.20 9.28  
На  фото  –  квітуча  алича  в  саду.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=870942
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 06.04.2020

Вічнозелене дерево ТУЛЕ

ВЕЧНОЗЕЛЕНОЕ  ДЕРЕВО  ТУЛЕ

Это  вечнозеленое  хвойное  дерево  рода  Таксодиум  семейства  Кипарисовые,  которое  растёт  в  мексиканском  городе  Санта-Мария-дель-Туле  (штат  Оахака)  имеет  самый  толстый  ствол  среди  всех  деревьев  в  мире.

В  2005  году  его  ствол  составлял  11,62  метра,  что  несколько  больше  чем  в  1982  году.  Высота  его  35,4  метров  (стало  несколько  ниже).  Дерево  растёт  в  священном  месте  индейцев  и  по  легенде  было  посажено  жрецом  Эхекатля  1400  лет  назад.

На  самом  деле  возраст  дерева  неизвестен  и  составляет,  по  различным  оценкам,  от  1200  до  3000  лет,  а  по  одной  из  гипотез  ему  около  6000  лет.  Дерево  имеет  неофициальное  прозвище  ''Древо  жизни''  из-за  изображений  различных  животных,  которые  якобы  можно  различить  на  его  стволе.

В  2001  году  ''Дерево  Туле''  включено  в  Список  всемирного  наследия  ЮНЕСКО.
https://www.kudatotam.ru/pages/4685
Перевела  на  украинский  язык      3.04.20        6.12

Вічнозелене  дерево  ТУЛЕ

 Це  вічнозелене  хвойне  дерево  роду  Таксодіум  сімейства  Кипарисові,  яке  росте  в  мексиканському  місті  Санта-Марія-дель-Туле  (штат  Оахака)  має  самий  товстий  стовбур  серед  всіх  дерев  в  світі.

 У  2005  році  його  стовбур  становив  11,62  метра,  що  трохи  більше  ніж  в  1982  році.    Висота  його  35,4  метрів  (стало  трохи  нижче).    Дерево  росте  в  священному  місці  індіанців  і  за  легендою  було  посаджено  жерцем  Ехекатля  1400  років  тому.

 Насправді  вік  дерева  невідомий  і  становить,  за  різними  оцінками,  від  1200  до  3000  років,  а  за  однією  з  гіпотез  йому  близько  6000  років.    Дерево  має  неофіційне  прізвисько  ''  Древо  життя  ''  через  зображень  різних  тварин,  які  нібито  можна  розрізнити  на  його  стовбурі.

 У  2001  році  ''  Дерево  Тулі  ''  включено  до  Списку  всесвітньої  спадщини  ЮНЕСКО.
 https://www.kudatotam.ru/pages/4685
 Переклала  українською  мовою  3.04.20  6.12

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=870495
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 03.04.2020

Гігантська печера Хан Сон Дунг

 Гигантская  пещера  Хан  Сон  Дунг  
https://masterok.livejournal.com/878274.html
За  последние  несколько  лет  во  Вьетнаме  было  открыто  двадцать  новых  пещер,  в  том  числе  и  гигантская  пещера  Хан  Сон  Дунг  (название  можно  перевести  как  «Пещера  горной  реки»).  На  самом  деле  местные  племена,  живущие  в  джунглях  давно  знали  об  этой  пещере,  но  они  ее  боялись  из-за  свистящих  звуков,  которые    издает  подземная  река,  текущая  в  этой  пещере.  Мировая  общественность  узнала  об  этом  чуде  природы  только  в  2009  году,  когда  группа  британских  исследователей  из  Британской  ассоциации  исследователей  пещер  (BCRA)  осмотрела  эту  пещеру.  Исследования  проводились  с  10  по  14  апреля  2009  года.
     Это  пещера  Хан  Сон  Дунг  и  она  претендует  на  звание  самой  большой  пещеры.  Самое  настоящее  подземное  королевство  обнаружили  в  самом  сердце  джунглей.  Огромнейшая  сеть  пещер,  расположившаяся  в  лесах  Вьетнама,  оказалась  велика  настолько,  что  учёные  теперь  говорят  о  самом  крупном  открытии  в  истории  мировой  спелеологии.  Проход  в  Пещеру  горной  реки,  которая  пролегает  прямо  в  средине  Национального  парка,  имя  которого  Пхонг  Нха-Ке  Банг,  открыт  был  ещё  в  2009  году  британскими  исследователями  пещер.  Тогда  спелеологи  решили,  что  эта  пещера  составляет  всего-то  150  метров  в  своей  длине  и  60  метров  в  ширину.  Но,  как  показали  недавние  исследования,  истинный  размах  пещеры  куда  более  масштабен.
   Пещера  была  открыта  и  исследована  в  апреле  2009  года.  Местный  фермер  водил  по  пещере  британскую  экспедицию  в  апреле.  Как  рассказали  команде  исследователей,  местные  жители  знали  о  пещере  еще  раньше,  но  боялись  в  нее  входить.  Обнаружили  эту  пещеру  по  ветру,  которые  достаточно  хорошо  позволяет  найти  пустоты  в  породах.  Команда  спелеологов,  почувствовав  ветер,  решила  обследовать  эту  пещеру.
     Вход  в  пещеру  довольно  узкий  —  10  м  в  высоту  и  30  м  в  ширину.  Через  него  идет  сильный  поток  воздуха.  В  пещере  всегда  стоит  шум  от  подземной  реки,  которая  продолжает  свою  работу  по  вымыванию  породы.  Британские  исследователи  полагают,  что  этот  ветер  на  входе  и  шум  реки  внутри  пещеры  могли  в  прежние  времена  отпугивать  местных  жителей  от  ее  детального  изучения,  тем  более,  в  отсутствие  сильных  источников  освещения.  «Это  очень  большая  полость  и  вы  можете  услышать  шум  реки  еще  при  входе.  Именно  этот  шум  и  производит  некоторый  отпугивающий  эффект»,  —  объяснил  спелеолог  Адам  Спиллан,  член  британской  Исследовательской  спелеологической  ассоциации.
     Начав  обследование,  они  были  поражены  размерами  открытой  пещеры!  Группа  британских  исследователей  под  предводительством  Говарда  Лимберта  четверо  суток  бродили  по  залам  этого  природного  чуда.  Они  сделали  вывод,  что  данная  пещера  самая  большая  во  Вьетнаме.  По  их  данным  пещера  Хан  Сон  Дунг  по  меньшей  мере  в  пять  раз  больше,  чем  пещера  Пхонг  Нха,  которая  до  сих  пор  считалась  самой  большой  во  Вьетнаме.
     После  более  подробного  обследования,  спелеологи  сообщили,  что  в  этой  пещере  можно  летать  на  самолете  и  воздушном  шаре!  Пока  исследовано  только  6500  метров  протяженности  этой  пещеры.  По  мере  исследования,  спелеологи  обнаружили,  что  пещера  расширяется  до  80  метров  в  ширину  и  до  200  метров  в  высоту.  Именно  эти  цифры  и  делают  эту  пещеру  самой  большой  на  Земле!  После  открытия  в  2009  году  этого  удивительного  прохода,  внимание  к  пещере  было  привлечено  колоссальное.  Две,  следовавшие  за  самим  открытием  прохода,  экспедиции  открыли  проходы  к  целой  сети  подземных  лабиринтов,  неописуемая  красота  которых  никак  не  может  быть  выражена  словами  —  всё  это  великолепие  нужно  только  увидеть.  Подземное  царство  не  оставит  равнодушным  даже  очень  далёких  от  спелеологии  людей.
     Удивительно,  но  некоторые  участки  царства  подземного  настолько  огромны,  что  сплошь  заросли  непролазными  лесами  и  джунглями.  В  самой  пещере  настолько  разные  воздушные  массы,  что  внутри  образуются  облака.  Сталагмиты  вьетнамской  пещеры  достигают  70-метровой  высоты.  Потоки  воды  вырезали  фантастический  орнамент  на  скалах.  Здесь  есть  и  озеро,  и  настоящие  джунгли  с  разными  обитателями.  А  обитают  здесь,  насекомые,  грызуны,  змеи,  птицы  и  даже  обезьяны.
     Сегодня  открыта  лишь  часть  пещерного  царства.  Ширина  подземных  коридоров  при  этом  составляет  около  100  метров,  при  том,  что  и  в  высоту  они  достигают  250  метров.  Известнейший  художник  Карстен  Петер,  который  провёл  почти  две  недели  под  землёй,  фотографируя  невероятные  пещерные  пейзажи,  был  настолько  удивлён  всем  увиденным,  что  долго  не  мог  описать  это  словами.  В  мире  существуют  гораздо  более  длинные  и  более  глубокие  пещеры,  однако,  по  вышеизложенным  параметрам,  пещера  во  Вьетнаме  является  самой  большой.
     Вообще,  трудно  представить  себе  такую  огромную  и  большую  пещеру.  Еще  труднее  представить,  как  образовалась  эта  пещера.  Подземную  реку,  глубиной  до  200  метров  вообще  сложно  вообразить.  Однако,  эта  пещера  существует!  Невероятной  красоты  пейзажи  не  оставляют  равнодушными  никого,  кто  хотя  бы  одним  глазком  смог  насладиться  чудесными  подземными  красотами.  И  хотя  мы  не  знаем,  сколько  ещё  удивительного  и  прекрасного  скрывает  от  нас  наша  удивительная  и  полная  загадок  планета,  но  те  уголки,  которые  она  нам  приоткрывает,  не  перестают  восхищать  и  удивлять.
     Фотограф  из  Мюнхена  Карстен  Петер,  почти  две  недели  проведший  под  землей  в  составе  британско-немецкой  экспедиции  в  Пещеру  горной  реки,  назвал  это  время  «настоящим  вызовом»  своему  профессионализму,  потребовавшим  от  него  максимальной  подготовки.
       «Я  занимался  фотографией  и  спелеологическими  исследованиями  на  протяжении  последних  35  лет  и  посетил  так  много  пещер,  что  сбился  со  счета,  –  рассказывает  52-летний  Петер.  –  Но  это,  безусловно,  самая  уникальная  и  необычная  пещера  из  всех,  что  я  когда-либо  видел.  Увидеть  пещеру  настолько  огромную,  что  внутри  нее  поместился  целый  лес,  –  это  было  потрясающе!»
     Два  с  половиной  миллиона  лет  назад  подземная  река,  несущая  свои  воды  под  горой,  взялась  за  обустройство  своих  личных  «покоев».  Слабый  известняк  крепился,  сколько  мог,  но  не  устоял…  Река  получила  свои  роскошные  апартаменты  с  огромными  «окнами»  с  видом  на  небеса.  Так  образовалась  самая  большая  в  мире  и,  наверняка,  одна  из  самых  прекрасных  пещер  —  Hang  Son  Doong.
     А  в  небольших  ячейках  в  известняке  можно  найти  уникальный  пещерный  жемчуг.  Он  растете  в  лужицах  влаги  сам  по  себе  и,  хотя  и  не  переливается  благородным  перламутром,  чрезвычайно  ценится:  ведь  встречается  он  очень  редко.
       Благодаря  смешению  воздушных  масс  разной  температуры  облака  образуются  даже  под  землей.  Река  Рао  Туонг  за  много  веков  создала  в  твердых  горных  породах  туннели.  Во  время  засушливых  месяцев  река  превращается  в  небольшой  ручей.  Но  когда  начинается  сезонное  наводнение,  река  опять  становится  огромной.  В  некоторых  местах  подземная  река  выходит  на  поверхность  земли.
       Там,  где  в  пещеру  пробивается  достаточно  света,  известняковые  уступы  покрыты  сплошным  ковром  нежной  зелени.  Небольшие  углубления  в  известняке  наполнены  пещерным  жемчугом.  Этот  редкий  вид  жемчуга  растет  сам  в  лужах  известковой  воды.  Его  состав  мало  отличается  от  жемчуга,  который  производят  моллюски,  но  он  не  имеет  красивого  перламутрового  блеска.  Тем  не  менее,  это  редкое  природное  явление,  привлекающее  спелеологов.
     Вслед  за  растениями  в  пещеру  спускаются  не  только  насекомые  и  змеи,  но  даже  обезьяны  и  птицы.  Пещеры  связаны  друг  с  другом  в  гигантскую  сеть.  Во  время  сезона  дождей  эти  пещеры  заполняются  водой,  становясь  недоступными  для  исследователей.
       Сад  Кактусов  —  гигантские  сталагмиты,    в  лучах  света  похожи  на  каменные  кактусы.  Группа  британских  исследователей  под  предводительством  Говарда  Лимберта  четверо  суток  бродили  по  залам  этого  природного  чуда.  Они  сделали  вывод,  что  данная  пещера  —  самая  большая  во  Вьетнаме.
Перевела  на  украинский  язык      2.04.20      11.42

Гігантська  печера  Хан  Сон  Дунг  
https://masterok.livejournal.com/878274.html
За  останні  кілька  років  у  В'єтнамі  було  відкрито  двадцять  нових  печер,  в  тому  числі  і  гігантська  печера  Хан  Сон  Дунг  (назву  можна  перекласти  як  «Печера  гірської  річки»).  Насправді  місцеві  племена,  що  живуть  в  джунглях  давно  знали  про  цю  печеру,  але  вони  її  боялися  за  свистячих  звуків,  які  видає  підземна  річка,  що  тече  в  цій  печері.  Світова  громадськість  дізналася  про  це  диво  природи  тільки  в  2009  році,  коли  група  британських  дослідників  з  Британської  асоціації  дослідників  печер  (BCRA)  оглянула  цю  печеру.  Дослідження  проводилися  з  10  по  14  квітня  2009  року.
Це  печера  Хан  Сон  Дунг  і  вона  претендує  на  звання  самої  великої  печери.  Саме  справжнє  підземне  королівство  виявили  в  самому  серці  джунглів.  Величезна  мережа  печер,  яка  розташувалася  в  лісах  В'єтнаму,  виявилася  настільки  велика,  що  вчені  тепер  говорять  про  самому  великому  відкритті  в  історії  світової  спелеології.  Прохід  в  Печеру  гірської  річки,  яка  пролягає  прямо  в  середині  Національного  парку,  ім'я  якого  Пхонг  Нха-Ке  Банг,  був  відкритий  ще  в  2009  році  британськими  дослідниками  печер.  Тоді  спелеологи  вирішили,  що  ця  печера  складає  всього  150  метрів  в  своїй  довжині  і  60  метрів  в  ширину.  Але,  як  показали  недавні  дослідження,  справжній  розмах  печери  куди  більш  масштабний.
Печера  була  відкрита  і  досліджена  в  квітні  2009  року.  Місцевий  фермер  водив  по  печері  британську  експедицію  в  квітні.  Як  розповіли  команді  дослідників,  місцеві  жителі  знали  про  печері  ще  раніше,  але  боялися  в  неї  входити.  Виявили  цю  печеру  за  вітром,  які  досить  добре  дозволяє  знайти  порожнечі  в  породах.  Команда  спелеологів,  відчувши  вітер,  вирішила  обстежити  цю  печеру.
Вхід  в  печеру  досить  вузький  —  10  м  у  висоту  і  30  м  в  ширину.  Через  нього  йде  сильний  потік  повітря.  В  печері  завжди  стоїть  шум  від  підземної  річки,  яка  продовжує  свою  роботу  по  вимиванню  породи.  Британські  дослідники  вважають,  що  цей  вітер  на  вході  і  шум  річки  всередині  печери  могли  в  колишні  часи  відлякувати  місцевих  жителів  від  її  детального  вивчення,  тим  більше,  у  відсутність  сильних  джерел  освітлення.  «Це  дуже  велика  порожнину  і  ви  можете  почути  шум  річки  ще  при  вході.  Саме  цей  шум  і  виробляє  певний  відлякуючий  ефект»,  —  пояснив  спелеолог  Адам  Спіллан,  член  британської  Дослідницької  спелеологічної  асоціації.
Почавши  обстеження,  вони  були  вражені  розмірами  відкритої  печери!  Група  британських  дослідників  під  керівництвом  Говарда  Лимберта  четверо  діб  бродили  по  залах  цього  природного  дива.  Вони  зробили  висновок,  що  дана  печера  найбільша  у  В'єтнамі.  За  їх  даними  печера  Хан  Сон  Дунг  щонайменше  в  п'ять  разів  більше,  ніж  печера  Пхонг  Нха,  яка  досі  вважалася  найбільшою  у  В'єтнамі.
Після  більш  детального  обстеження,  спелеологи  повідомили,  що  в  цій  печері  можна  літати  на  літаку  і  повітряній  кулі!  Поки  досліджено  тільки  6500  метрів  протяжності  цієї  печери.  По  мірі  дослідження,  спелеологи  виявили,  що  печера  розширюється  до  80  метрів  в  ширину  і  до  200  метрів  у  висоту.  Саме  ці  цифри  і  роблять  цю  печеру  найбільшою  на  Землі!  Після  відкриття  у  2009  році  цього  дивного  проходу,  увагу  до  печери  було  залучено  колосальне.  Дві,  що  слідували  за  самим  відкриттям  проходу,  експедиції  відкрили  проходи  до  цілої  мережі  підземних  лабіринтів,  невимовна  краса  яких  ніяк  не  може  бути  виражена  словами  —  все  це  пишність  треба  тільки  побачити.  Підземне  царство  не  залишить  байдужим  навіть  дуже  далеких  від  спелеології  людей.
Дивно,  але  деякі  ділянки  підземного  царства  настільки  величезні,  що  суцільно  заросли  непролазними  лісами  і  джунглями.  В  самій  печері  настільки  різні  повітряні  маси,  що  утворюються  всередині  хмари.  Сталагміти  в'єтнамської  печери  досягають  70-метрової  висоти.  Потоки  води  вирізали  фантастичний  орнамент  на  скелях.  Тут  є  і  озеро,  і  справжні  джунглі  з  різними  мешканцями.  А  живуть  тут,  комахи,  гризуни,  змії,  птахи  і  навіть  мавпи.
Сьогодні  відкрита  лише  частина  печерного  царства.  Ширина  підземних  коридорів  при  цьому  складає  близько  100  метрів,  при  тому,  що  і  у  висоту  вони  досягають  250  метрів.  Відомий  художник  Карстен  Петер,  який  провів  майже  два  тижні  під  землею,  фотографуючи  неймовірні  печерні  пейзажі,  був  настільки  здивований  всім  побаченим,  що  довго  не  міг  описати  це  словами.  У  світі  існують  набагато  більш  довгі  і  глибокі  печери,  однак,  з  вищевикладеним  параметрами,  печера  у  В'єтнамі  є  найбільшою.
Взагалі,  важко  уявити  собі  таку  величезну  і  велику  печеру.  Ще  важче  уявити,  як  утворилася  ця  печера.  Підземну  річку,  глибиною  до  200  метрів  взагалі  складно  уявити.  Однак,  ця  печера  існує!  Неймовірної  краси  пейзажі  не  залишають  байдужими  нікого,  хто  хоча  б  одним  оком  зміг  насолодитися  чудовими  підземними  красотами.  І  хоча  ми  не  знаємо,  скільки  ще  дивного  і  прекрасного  приховує  від  нас  наша  дивовижна  і  повна  загадок  планета,  але  ті  куточки,  які  вона  нам  відкриває,  не  перестають  захоплювати  і  дивувати.
Фотограф  з  Мюнхена  Карстен  Петер,  майже  два  тижні  провів  під  землею  у  складі  британсько-німецької  експедиції  в  Печеру  гірської  річки,  назвав  цей  час  «справжнім  викликом»  своєму  професіоналізму,  вимагала  від  нього  максимальної  підготовки.
«Я  займався  фотографією  і  спелеологическими  дослідженнями  протягом  останніх  35  років  і  відвідав  так  багато  печер,  що  збився  з  рахунку,  –  розповідає  52-річний  Петер.  –  Але  це,  безумовно,  сама  унікальна  і  незвичайна  печера  з  усіх,  що  я  коли-небудь  бачив.  Побачити  печеру  настільки  величезний,  що  всередині  вмістився  цілий  ліс,  –  це  було  приголомшливо!»
Два  з  половиною  мільйони  років  тому  підземна  річка,  що  несе  свої  води  під  горою,  взялася  за  облаштування  своїх  особистих  покоїв».  Слабкий  вапняк  кріпився,  скільки  міг,  але  не  встояв...  Річка  отримала  свої  розкішні  апартаменти  з  величезними  вікнами  з  видом  на  небеса.  Так  утворилася  найбільша  в  світі  і,  напевно,  одна  з  найкрасивіших  печер  —  Hang  Son  Doong.
А  в  невеликих  осередках  у  вапняку  можна  знайти  унікальний  печерні  перли.  Він  ростете  в  калюжках  вологи  сам  по  собі  і,  хоча  і  не  переливається  благородним  перламутром,  надзвичайно  цінується:  адже  він  зустрічається  дуже  рідко.
Завдяки  змішування  повітряних  мас  різної  температури  хмари  утворюються  навіть  під  землею.  Річка  Рав  Туонг  за  багато  століть  створила  в  твердих  гірських  породах  тунелі.  Під  час  посушливих  місяців  річка  перетворюється  в  невеликий  струмок.  Але  коли  починається  сезонна  повінь,  ріка  знову  стає  величезною.  В  деяких  місцях  підземна  річка  виходить  на  поверхню  землі.
Там,  де  в  печеру  пробивається  достатньо  світла,  вапнякові  уступи  вкриті  суцільним  килимом  ніжної  зелені.  Невеликі  поглиблення  у  вапняку  наповнені  печерним  перлами.  Цей  рідкісний  вид  перлів  росте  сам  в  калюжах  вапняної  води.  Його  складу  мало  відрізняється  від  перлів,  який  виробляють  молюски,  але  він  не  має  гарного  перламутрового  блиску.  Тим  не  менш,  це  рідкісне  природне  явище,  яке  привертає  спелеологів.
Слідом  за  рослинами  в  печеру  спускаються  не  тільки  комахи  і  змії,  але  навіть  мавпи  і  птахи.  Печери  пов'язані  один  з  одним  в  гігантську  мережу.  Під  час  сезону  дощів  ці  печери  заповнюються  водою,  стаючи  недоступними  для  дослідників.
Сад  Кактусів  —  гігантські  сталагміти,  в  променях  світла  схожі  на  кам'яні  кактуси.  Група  британських  дослідників  під  керівництвом  Говарда  Лимберта  четверо  діб  бродили  по  залах  цього  природного  дива.  Вони  зробили  висновок,  що  дана  печера  —  найбільша  у  В'єтнамі.
Переклала  на  українську  мову  2.04.20  11.42



 

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=870387
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 02.04.2020

Найдивовижніший птах з Південної Америки

Самая  удивительная  птица  из  Южной  Америки
https://grimnir74.livejournal.com/12047524.html
     Вау,  это  большая  птица!  Именно  так  реагирует  большинство  людей,  когда  они  впервые  видят  южноамериканскую  гарпию,  и  абсолютно  неважно,  где  —  на  картинки  или  вживую.  Массивная  птица  действительно  огромна,  при  этом  всем  своим  внешним  видом  она  как  будто  бы  говорит:  «Тебе  лучше  не  связываться  со  мной,  детка,  я  ем  таких,  как  ты,  на  завтрак».
     Южноамериканская  гарпия  настолько  своеобразна,  что  с  одной  стороны  она  выглядит  как  человек  в  костюме  птицы,  вызывая  эффект  «зловещей  долины».  С  другой  стороны,  пернатое  похоже  на  покемона  (пожалуйста,  скажите  нам,  что  глядя  на  птицу  вы  тоже  в  ней  видите  покемона).  Тогда  как  с  третьей  стороны  она  напоминает  нечто,  что  могло  храниться  в  одной  из  клеток  где-то  в  Зоне  51,  где  существо  оказалось  после  крушения  какого-нибудь  инопланетного  корабля.Южноамериканская  гарпия  —  это  громадная  птица,  обитающая  в  основном  в  тропических  лесах  Южной  Америки.
         Отметим,  что  фотографии  с  гарпиями  невероятно  популярны  в  Интернете,  так,  один  из  постов  с  величественной  птицей  смог  собрать  в  Reddit  более  91  600  голосов  менее  чем  за  20  часов.  В  то  же  время  та  же  картинка  получила  более  120  тысяч  просмотров  на  Imgur,  за  тот  же  временной  период.Некоторые  люди  считают,  что  южноамериканские  гарпии  похожи  на  людей  в  костюмах  птиц.
       Южноамериканские  гарпии  —  самые  крупные  и  мощные  хищники,  встречающиеся  в  тропических  лесах  по  всему  миру.  Более  того,  они  являются  одним  из  самых  крупных  видов  орлов  на  планете  Земля.  Их  размах  крыльев  может  достигать  224  сантиметров,  правда  весят  они  всего  3,8-9  кг.
       Гарпии  обычно  живут  в  верхнем  слое  тропического  равнинного  леса.  В  мире  осталось  менее  50  тысяч  особей.  Основные  причины  этого  —  уничтожение  лесов  в  районах  гнездования  гарпий,  а  также  особенности  размножения:  пара  обычно  выращивает  только  одного  птенца  раз  в  2–3  года.  В  Бразилии  южноамериканская  гарпия  также  известна  под  другим  названием  —  королевский  ястреб.
       Основной  пищей  гарпии  являются  ленивцы,  обезьяны  и  другие  млекопитающие,  второстепенной  —  рептилии  и  крупные  птицы.  В  частности,  в  их  рацион  входят  агути,  носухи,  опоссумы,  броненосцы,  муравьеды,  змеи  диаметром  до  5  см,  ящерицы  (в  том  числе  тейиды)  и  амфисбены;  среди  птиц  —  краксы,  кариамы,  попугаи-ара  и  другие.  Гарпии  охотятся  и  на  цепкохвостых  дикобразов,  у  которых  почти  нет  врагов  среди  хищников.  Из  деревень  гарпии  иногда  таскают  кур,  кошек,  поросят  и  ягнят.
Перевела  на  украинский  язык          1.04.20      8.54


Найдивовижніший    птах  з  Південної  Америки
https://grimnir74.livejournal.com/12047524.html
Вау,  це  великий  птах!  Саме  так  реагує  більшість  людей,  коли  вони  вперше  бачать  південноамериканську  гарпию,  і  абсолютно  неважливо,  де  —  на  картинки  або  наживо.  Масивна  птах  справді  величезна,  при  цьому  всім  своїм  зовнішнім  виглядом  вона  ніби  говорить:  «Тобі  краще  не  зв'язуватися  зі  мною,  дитино,  я  їм  таких,  як  ти,  на  сніданок».
Південноамериканська  гарпія  настільки  своєрідна,  що  з  одного  боку  вона  виглядає  як  людина  в  костюмі  птиці,  викликаючи  ефект  «зловісної  долини».  З  іншого  боку,  пернате  схоже  на  покемона  (будь  ласка,  скажіть  нам,  що  дивлячись  на  птицю  ви  теж  в  ній  бачите  покемона).  Тоді  як  з  третьої  сторони  вона  нагадує  щось,  що  могло  зберігатися  в  одній  з  клітин  десь  в  Зоні  51,  де  істота  виявилося  після  аварії  якогось  інопланетного  корабля.Південноамериканська  гарпія  —  це  величезна  птах,  що  мешкає  в  основному  в  тропічних  лісах  Південної  Америки.
Зазначимо,  що  фотографії  з  гарпиями  неймовірно  популярні  в  Інтернеті,  так,  один  з  постів  з  величною  птахом  зміг  зібрати  в  Reddit  більше  91  600  голосів  менше  ніж  за  20  годин.  Водночас  та  ж  картинка  отримала  понад  120  тисяч  переглядів  на  Imgur,  за  той  же  часовий  період.Деякі  люди  вважають,  що  південноамериканські  гарпії  схожі  на  людей  в  костюмах  птахів.
Південноамериканські  гарпії  —  самі  великі  і  потужні  хижаки,  що  зустрічаються  в  тропічних  лісах  по  всьому  світу.  Більше  того,  вони  є  одним  з  найбільш  великих  видів  орлів  на  планеті  Земля.  Їх  розмах  крил  може  досягати  224  сантиметрів,  правда  важать  вони  всього  3,8-9  кг.
Гарпії  зазвичай  живуть  у  верхньому  шарі  тропічного  рівнинного  лісу.  У  світі  залишилося  менше  50  тисяч  особин.  Основні  причини  цього  —  знищення  лісів  у  районах  гніздування  гарпій,  а  також  особливості  розмноження:  пара  зазвичай  вирощує  тільки  одного  пташеняти  раз  в  2-3  року.  У  Бразилії  південноамериканська  гарпія  також  відома  під  іншою  назвою  —  королівський  яструб.
Основною  їжею  гарпії  є  лінивці,  мавпи  та  інші  ссавці,  другорядною  —  рептилії  і  великі  птахи.  Зокрема,  в  їх  раціон  входять  агути,  носухи,  опосуми,  броненосці,  мурахоїди,  змії  діаметром  до  5  см,  ящірки  (у  тому  числі  тейиды)  і  амфисбены;  серед  птахів  —  кракси,  кариамы,  папуги-ара  та  інші.  Гарпії  полюють  і  на  цепкохвостых  дикобразів,  у  яких  майже  немає  ворогів  серед  хижаків.  З  сіл  гарпії  іноді  тягають  курей,  котів,  поросят  і  ягнят.
Переклала  на  українську  мову  1.04.20  8.54

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=870224
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 01.04.2020

НЕЗВИЧАЙНІ БУДИНКИ СВІТУ

НЕОБЫЧНЫЕ  ДОМА  МИРА

[url]https://www.livemaster.ru/topic/693443-neobychnye-doma-mira[/url]
Мы  все  привыкли,  что  наши  дома,  это  строения  прямоугольной  формы  с  прямоугольными  дверями  и  прямоугольными  окнами.  Любой,  глядя  на  подобные  сооружения,  сможет  уверенно  сказать,  что  это  здание  является  домом  или  местом,  где  проживают  люди.  Но  есть  люди,  которые  подходят  к  постройке  дома  творчески,  на  планете  много  уникальных  и  необычных  домов  которые  привлекают  внимание.  У  этих  домов  необычная  форма  и  элементы,  оригинальный  стиль  и  особенности,  они  бывают  причудливыми,  смешными,  странными.
Предлагаю  Вам  подборку  из  50  наиболее  необычных  и  экстравагантных  домов  в  мире.
1.  Дом  самолет  в  Коста-Рике.
2.  Дом  в  традиционном  африканском  стиле.  Сделан  он  из  природных  материалов:  стены  из  камня,  раствор  из  песка,  почвы  и  навоза,  крыша  сделана  из  веток.
3.  Экодом  построенный  по  технологии,  которую  разработал  американский  архитектор  Майк  Рейнольдс  из  Нью-Мексико.
4.  Гелиодом,  биоклиматический  солнечный  дом,  был  построен  в  местечке  Косвиллер  недалеко  от  Страсбурга  (Восточная  Франция)  в  2011  году.  Дом  представляет  собой  огромные  трёхмерные  солнечные  часы.  Он  поставлен  под  определённым  углом  по  отношению  к  движению  солнца,  поэтому  в  жаркие  летние  месяца  в  доме  всегда  тень  и  прохлада,  а  осенью,  зимой  и  весной  солнце  на  небе  расположено  ниже  и  светит  прямо  в  большие  окна,  согревая  дом  внутри.
5.  В  городе  Зальцбург  (Австрия)  находиться  дом,  который  очень  напоминает  автомобиль  70-х  годов.  Однако,  это  вполне  жилой  дом,  где  можно  жить  круглогодично,  так  как  в  нём  есть  отопление,  вентиляция,  канализация  и  другие  коммуникации.  Это  проект  архитектора  Маркуса  Фогльрайтера.
6.  Дом  -  клубника  в  Бразилии.
7.  Дом  летающая  тарелка  в  Теннесси,  США.  Один  из  наиболее  старых  домов  в  форме  космических  кораблей,  построенный  еще  в  1970.  Идея  построить  именно  такой  дом  пришла  после  просмотра  знаменитого  фильма  «Звездные  войны».  Он  окрашен  в  белый  цвет  и  имеет  достаточно  большие  размеры  –  25  метров  в  диаметре.  Дом  имеет  всего  один  этаж,  но  при  этом  в  доме  есть  все  удобства  для  полноценной  жизни  в  нем  на  протяжении  всего  года.  Дом  отапливается,  есть  электричество,  вода.  Вход  находится  на  уровне  5  метров  от  уровня  земли,  куда  можно  подняться  по  лестнице,  сделанной  в  общем  стиле.
8.  Дом  для  загородного  отдыха  построен  на  территории  заповедника  Гриметон  в  Швеции.  Дом  смонтирован  на  вершине  холма  в  лесном  окружении,  из  его  комнат  открывается  живописный  вид  на  природу  и  находящееся  внизу  озеро.  У  него  есть  три  спальни,  кухня-столовая  и  гостиная  с  камином.
9.  Дома  в  Исландии.
10.  Дом  в  Австралии  собран  из  небольших  панелей  разных  размеров,  напоминающих  пазл.  При  этом  часть  деталей  намеренно  забыли  собрать,  чтобы  позволить  прохожим  заглянуть  внутрь  дома.
11.  Дом  расположенный  в  Индианаполисе,  штат  Индиана.
12.  Дом  леденец  для  корейской  семьи.  Полосатые  малиновые  фасады  домика  для  одной  семьи  Lollipop  House  ярко  выделяются  на  фоне  серо-белых  соседних  построек.  Конструкция  дома  общей  площадью  102,  98  м  организована  вокруг  центральной  лестницы,  которая  связывает  между  собой  семь  различных  пространств.  Учебная  комната,  гостиная,  кухня  и  столовая,  спальни  родителей  и  детей,  игровая  и  гостевая  комнаты.
13.  Дом  ракушка,  построенный  мексиканским  архитектором  Октавио  Окампо  в  виде  ракушки  на  берегу  океана.  В  строительстве  применялись  природные  материалы,  собранные  на  пляже.  Внутри  ракушки  –  5500  кв.  футов  жилья  и  ни  одного  прямого  угла.
15.  Разработанный  испанским  архитектором,  дом  на  пляже  форма  которого  является  ярким  символом  океанской  волны.
16.  Необычный  дом  FabLab  House  площадью  75  квадратных  метров  был  создан  сотрудниками  Института  передовой  архитектуры  Каталонии.  Основным  материалом  стали  сосновые  фанерные  панели  и  цельная  древесина.  Каркас  выполнен  из  сборных  элементов,  и  его  можно  собрать  в  другом  месте  за  15  дней.  FabLab  House  предназначен  для  проживания  четырех  человек.  Сверху  на  нем  расположены  дождевые  накопители,  устройство  контроля  температуры  и  настраиваемые  фотогальванические  панели.  Дом  полностью  обеспечивает  себя  электроэнергией,  а  переизбыток  копится  для  пасмурных  дней.  Необычная  форма  специально  создана  в  виде  параболоида  для  Мадрида  для  максимально  эффективного  сбора  солнечной  энергии  в  течение  всего  года.
17.  Дом  в  Ванкувере.
18.  Дом  камень  в  Португалии.  Этот  дом  был  сооружен  еще  в  1974  году,  между  двумя  очень  огромными  валунами  и  привлекает  массу  туристов  со  всего  мира.
19.  Этот  сказочный  дом  принадлежит  индийскому  чемпиону  по  крокету  Сачину  Тендулкару  и  находится  в  пригороде  Мумбаи.  Дом  в  виде  спиральной  изогнутой  ракушки  от  студии  дизайна  Senosiain  Arquitectos  был  возведен  с  использованием  специальной  бетонной  смеси  и  стальной  проволоки.  Благодаря  своим  неповторимым  изгибам  дом  выглядит  очень  волшебно  и  напоминает  чем-то  сказочный  домик.
20.  Дом  Shell  House  расположен  Нагано,  Япония.  Вилла  с  оболочкой  овальной  формы  построена  в  самом  сердце  лесного  массива.  Структура  его,  кажется,  парит  над  землей  подобно  космическому  кораблю.  Этот  дом  площадью  329  квадратных  метров  (3541  квадратных  футов)  имеет  центральную  систему  управления,  которая  позволяет  управлять  всем  механическим  и  электрическим  оборудованием  с  помощью  всего  трех  кнопок.  Системы  отопления  пола  сводит  к  минимуму  расход  тепловой  энергии.
21.  Пляжный  дом  в  Лас  Ломас  в  Перу.  Этот  многоплановый  дом  для  семейного  отдыха  построен  у  тихого  океана  на  небольшом  каменном  холме  на  высоте  48  метров  над  уровнем  моря.
22.  Дом  в  Голландии
23.  Дом  автобус  в  Колорадо.
24.  Дома  в  Корее.
25.  Дом  в  Сингапуре.
26.  Лесной  дом  в  Норвегии.
27.  Дом  пузырь.  Необычный  дом  фэшн-дизайнера  Пьера  Кардена  (Pierre  Cardin)  под  названием  Maison  Bulle,  который  находится  на  французском  курорте  Канн  (Cannes).  Все  началось  с  того,  что  в  80-х  годах  Пьер  Карден  хотел  приобрести  дом  на  Французской  Ривьере.  Его  внимания  привлек  тогда  еще  строящий  дом  для  одного  французского  капиталиста.  После  смерти  предпринимателя,  Карден  выкупил  строительную  площадку  и  вместе  с  архитектором  Антти  Ловагом  (Antti  Lovag),  который  исповедует  идеи  органической  архитектуры,  вдохновляемой  природными  формами  и  образами,  превратил  дом  в  такое  необычное  "пузырчатое"  сооружение.
28.  Дом  недалеко  от  Одессы.
29.  Дом-рояль  со  скрипкой  в  Китае.  Этот  «музыкальный»  дом  находится  в  Китайском  городе  Хуайнань.  Огромная  скрипка  служит  входом  в  здание  и  в  ней  находится  эскалатор  для  подъема  в  «рояль».  Выполнено  строение  из  прозрачного  и  черного  стекла.  В  здании  находится  выставочный  комплекс,  в  котором  демонстрируются  планы  улиц  и  районов  города.
30.  Дом  в  Канаде.  Эти  деревянные  сферы  могут  быть  подвешены  на  дерево,  мост  или  даже  утес...  Доступ  в  дом  осуществляется  по  спиральной  дестнице  или  по  подвесному  мостику.  Система  канатов  удерживает  дом  в  постоянном  положении,  заменяя  фундамент  здания,  хотя  можно  убрать  нижний  якорь  и  покачаться...
31.  Дом  в  Японии.
32.  Дом  оркестр.  Этот  дом  находится  в  Дрездене,  Германия.  Называется  Neustadt  Kunsthofpassage.  Водостоки  на  этом  доме  сделаны  так,  что  когда  идет  дождь  -  играет  музыка.
33.  Дома  в  деревне  Кандован  высечены  прямо  в  скалах,  в  каждой  скале  по  дому.  Возраст  этого  дома  превышает  700  лет.
34.  Во  французском  городе  Гренобле  появился  необычный  жилой  дом  Quai  de  la  Graille.  Здание  выделяют  деревянные  балконы  органической  формы,  которые  напоминают  древесные  грибы.  Стандартная  прямоугольная  форма  здания  выполнена  из  гладкого  белого  цемента  с  закругленными  углами,  а  окна  прямоугольной  формы  разбросаны  по  фасаду  в  хаотичном  порядке.
35.  Дом  в  Лондоне,  бывшая  водонапорная  башня.  Первоначальная  конструкция  была  возведена  еще  в  1877  году.  Впоследствии,  в  2008  году  постройка  была  приобретена  архитекторами  для  последующей  трансформации  за  395  тысяч  фунтов  стерлингов.  Частью  роскошной  резиденции  стали  толстые  стены,  огромный  стальной  бак  для  воды  и,  конечно  же,  великолепный  фасад  в  стиле  венецианской  готики.  Постройка  возвышается  на  30  метров  и  привлекает  внимание  каждого,  кто  оказывается  рядом  с  этой  диковинкой.
36.  4  января  в  немецком  городе  Абенсберг  в  Баварии  состоялось  торжественное  открытие  «Башни  Хундертвассера».  Башня  –  одно  из  последних  архитектурных  творений  Фриденсрайха  Хундертвассера,  реализовать  которое  удалось  лишь  спустя  10  лет  после  его  смерти.  Башня  построена  по  заказу  местной  пивоварни  «Kuhlbauer»,  насчитывающей  более  700  лет  в  своей  истории.
37.  Дом  в  Японии.
38.  Дом-отель  в  Чили  "Волшебная  Гора".
39.  Необыкновенный  дом  на  манговой  ферме  в  Таиланде.
40.  Дом  в  Голландии.
41.  Дом  в  пещере  Фестус,  Миссури
Эта  пещера  к  югу  от  Сент-Луиса,  которая  использовалась  в  качестве  роликового  катка  и  концертного  зала,  впоследствии  была  переделана  в  огромный  современный  семейный  дом,  площадь  дома130  квадратных  метров.
42.  Пиратский  дом.
43.  Дом-ананас  в  Шотландии.
44.  Дом  на  реке  Дрина  в  Сербии.
45.  "  Угольный  дом"  в  Нагано.  В  доме  оборудована  гостиная,  обеденная  зона,  две  спальни,  комната  для  учебы  и  чайная  комната,  которую  разместили  в  башне.
46.  Дом-испытание.  Япония
В  пригороде  Токио  расположен  так  называемый  «Комплекс  обратимой  судьбы»,  который  включает  в  себя  девять  домиков.  Внутри  домов  все  непривычно  для  обычного  человека  —  все  предметы  и  комнаты  находятся  не  на  своих  местах.  По  замыслу  архитектора,  такие  сложности  не  только  бодрят,  но  и  способствуют  пробуждению  инстинктов  —  удлиняют  жизнь.
47.  Дом  в  Беверли  Хилз.
48.  Дом-кактус.  Голландия
Этот  причудливый  дом  в  Роттердаме  превращает  садоводство  в  простое  и  приятное  занятие  —  выступающие  части  создают  большие  террасы,  разнообразные  формы  и  изгибы  позволяют  освещать  растения  с  разных  углов.
49.  Дом-корабль.
50.  Дом  в  Огайо,  построен  в  1986  году.  Корабль  был  построен  в  1924  году  в  Мичигане  и  списан  в  декабре  1981  года.
[url]https://www.livemaster.ru/topic/693443-neobychnye-...
Перевела  на  украинский  язык  31.03.20  15.30


НЕЗВИЧАЙНІ  БУДИНКИ  СВІТУ
[url]https://www.livemaster.ru/topic/693443-neobychnye-doma-mira[/url]
Ми  всі  звикли,  що  наші  будинки,  це  будівлі  прямокутної  форми  з  прямокутними  дверима  і  прямокутними  вікнами.  Будь-хто,  дивлячись  на  подібні  споруди,  зможе  впевнено  сказати,  що  ця  будівля  є  домом  чи  місцем,  де  проживають  люди.  Але  є  люди,  які  підходять  до  будівництва  будинку  творчо,  на  планеті  багато  унікальних  і  незвичайних  будинків  які  привертають  увагу.  У  цих  будинків  незвичайна  форма  і  елементи,  оригінальний  стиль  і  особливості,  вони  бувають  химерними,  смішними,  дивними.
Пропоную  Вам  підбірку  з  50  найбільш  незвичайних  і  екстравагантних  будинків  у  світі.
1.  Будинок  літак  в  Коста-Ріці.
2.  Будинок  в  традиційному  африканському  стилі.  Зроблений  він  з  природних  матеріалів:  стіни  з  каменю,  розчин  з  піску,  грунту  і  гною,  дах  зроблений  з  гілок.
3.  Екодім  побудований  за  технологією,  яку  розробив  американський  архітектор  Майк  Рейнольдс  з  Нью-Мексико.
4.  Гелиодом,  біокліматичний  сонячний  будинок  був  побудований  в  містечку  Косвиллер  недалеко  від  Страсбурга  (Східна  Франція)  в  2011  році.  Будинок  являє  собою  величезні  тривимірні  сонячні  години.  Він  поставлений  під  певним  кутом  по  відношенню  до  руху  сонця,  тому  в  жаркі  літні  місяці  в  домі  завжди  тінь  і  прохолода,  а  восени,  взимку  і  навесні  сонце  на  небі  розташоване  нижче  і  світить  прямо  в  великі  вікна,  зігріваючи  будинок  всередині.
5.  У  місті  Зальцбург  (Австрія)  перебувати  будинок,  який  дуже  нагадує  автомобіль  70-х  років.  Однак,  це  цілком  житловий  будинок,  де  можна  жити  цілий  рік,  так  як  в  ньому  є  опалення,  вентиляція,  каналізація  та  інші  комунікації.  Це  проект  архітектора  Маркуса  Фогльрайтера.
6.  Будинок  -  полуниця  в  Бразилії.
7.  Будинок  літаюча  тарілка  в  Теннессі,  США.  Один  з  найбільш  старих  будинків  у  формі  космічних  кораблів,  побудований  ще  в  1970  році.  Ідея  побудувати  саме  такий  будинок  прийшла  після  перегляду  знаменитого  фільму  «Зоряні  війни».  Він  пофарбований  у  білий  колір  і  має  досить  великі  розміри  –  25  метрів  в  діаметрі.  Будинок  має  всього  один  поверх,  але  при  цьому  в  будинку  є  всі  зручності  для  повноцінного  життя  в  ньому  на  протязі  всього  року.  Будинок  опалюється,  є  електрика,  вода.  Вхід  знаходиться  на  рівні  5  метрів  від  рівня  землі,  куди  можна  піднятися  по  сходах,  зробленої  в  загальному  стилі.
8.  Будинок  для  заміського  відпочинку  побудований  на  території  заповідника  Гриметон  в  Швеції.  Будинок  змонтований  на  вершині  пагорба  в  лісовому  оточенні,  з  його  кімнат  відкривається  мальовничий  вид  на  природу  і  знаходиться  внизу  озеро.  У  нього  є  три  спальні,  кухня-їдальня  і  вітальня  з  каміном.
9.  Будинки  в  Ісландії.
10.  Будинок  в  Австралії  зібраний  з  невеликих  панелей  різних  розмірів,  що  нагадують  пазл.  При  цьому  частина  деталей  навмисно  забули  зібрати,  щоб  дозволити  перехожим  заглянути  всередину  будинку.
11.  Будинок  розташований  в  Індіанаполісі,  штат  Індіана.
12.  Будинок  льодяник  для  корейської  сім'ї.  Смугасті  малинові  фасади  будинку  для  однієї  сім'ї  Lollipop  House  яскраво  виділяються  на  тлі  сіро-білих  сусідніх  будівель.  Конструкція  будинку  загальною  площею  102,  98  м  організована  навколо  центральної  сходи,  яка  пов'язує  між  собою  сім  різних  просторів.  Навчальна  кімната,  вітальня,  кухня  і  їдальня,  спальні  батьків  і  дітей,  ігрова  та  гостьова  кімнати.
13.  Будинок  черепашка,  побудований  мексиканським  архітектором  Октавіо  Окампо  у  вигляді  мушлі  на  березі  океану.  У  будівництві  застосовувалися  природні  матеріали,  зібрані  на  пляжі.  Всередині  черепашки  –  5500  кв.  футів  житла  і  жодного  прямого  кута.
15.  Розроблений  іспанським  архітектором,  будинок  на  пляжі  форма  якого  є  яскравим  символом  океанської  хвилі.
16.  Незвичайний  будинок  FabLab  House  площею  75  квадратних  метрів  був  створений  співробітниками  Інституту  передової  архітектури  Каталонії.  Основним  матеріалом  стали  соснові  фанерні  панелі  і  цілісна  деревина.  Каркас  виконаний  зі  збірних  елементів,  і  його  можна  зібрати  в  іншому  місці  за  15  днів.  FabLab  House  призначений  для  проживання  чотирьох  осіб.  Зверху  на  ньому  розташовані  дощові  накопичувачі,  пристрій  контролю  температури  і  настроювані  фотогальванічні  панелі.  Будинок  повністю  забезпечує  себе  електроенергією,  а  надлишок  накопичується  для  похмурих  днів.  Незвичайна  форма  спеціально  створена  у  вигляді  параболоїда  для  Мадрида  для  максимально  ефективного  збору  сонячної  енергії  протягом  всього  року.
17.  Дім  у  Ванкувері.
18.  Будинок  камінь  в  Португалії.  Цей  будинок  був  споруджений  ще  у  1974  році,  між  двома  величезними  валунами  і  приваблює  масу  туристів  зі  всього  світу.
19.  Цей  казковий  будинок  належить  індійському  чемпіону  з  крокету  Сачину  Тендулкару  і  знаходиться  в  передмісті  Мумбаї.  Будинок  у  вигляді  спіральної  зігнутої  черепашки  від  студії  дизайну  Senosiain  Arquitectos  був  зведений  з  використанням  спеціальної  бетонної  суміші  і  сталевого  дроту.  Завдяки  своїм  неповторним  вигинів  будинок  виглядає  дуже  чарівно  і  нагадує  чимось  казковий  будиночок.
20.  Будинок  Shell  House  розташований  Нагано,  Японія.  Вілла  з  оболонкою,  овальної  форми  побудована  у  самому  серці  лісового  масиву.  Структура  його,  здається,  ширяє  над  землею  подібно  космічному  кораблю.  Цей  будинок  площею  329  квадратних  метрів  (3541  квадратних  футів)  має  центральну  систему  управління,  яка  дозволяє  керувати  всім  механічним  та  електричним  обладнанням  за  допомогою  трьох  кнопок.  Системи  опалення  підлоги  зводить  до  мінімуму  витрату  теплової  енергії.
21.  Пляжний  будинок  в  Лас  Ломас  в  Перу.  Цей  багатоплановий  будинок  для  сімейного  відпочинку  побудований  у  тихого  океану  на  невеликому  кам'яному  пагорбі  на  висоті  48  метрів  над  рівнем  моря.
22.  Будинок  в  Голландії
23.  Будинок  автобус  в  Колорадо.
24.  Будинки  в  Кореї.
25.  Будинок  у  Сінгапурі.
26.  Лісовий  будинок  в  Норвегії.
27.  Будинок  міхур.  Незвичайний  будинок  фешн-дизайнера  П'єра  Кардена  (Pierre  Cardin)  під  назвою  Maison  Bulle,  який  знаходиться  на  французькому  курорті  Канн  (Cannes).  Все  почалося  з  того,  що  у  80-х  роках  П'єр  Карден  хотів  придбати  будинок  на  Французькій  Рив'єрі.  Його  увагу  привернув  тоді  ще  будує  будинок  для  одного  французького  капіталіста.  Після  смерті  підприємця,  Карден  викупив  будівельний  майданчик  і  разом  з  архітектором  Антті  Ловагом  (Antti  Lovag),  який  сповідує  ідеї  органічної  архітектури,  яку  надихають  природними  формами  та  образами,  перетворив  будинок  в  таке  незвичайне  "пузырчатое"  споруда.
28.  Будинок  недалеко  від  Одеси.
29.  Будинок-рояль  зі  скрипкою  в  Китаї.  Цей  «музичний»  будинок  знаходиться  в  Китайському  місті  Хуайнань.  Величезна  скрипка  служить  входом  в  будівлю  і  в  ній  знаходиться  ескалатор  для  підйому  в  «рояль».  Виконано  будова  з  прозорого  і  чорного  скла.  У  будівлі  знаходиться  виставковий  комплекс,  у  якому  демонструються  плани  вулиць  і  районів  міста.
30.  Будинок  в  Канаді.  Ці  дерев'яні  сфери  можуть  бути  підвішені  на  дерево,  міст  або  навіть  скеля...  Доступ  у  будинок  здійснюється  за  спіральної  дестнице  або  по  підвісному  містку.  Система  канатів  утримує  будинок  в  постійному  положенні,  замінюючи  фундамент  будівлі,  хоча  можна  прибрати  нижній  якір  і  покачатися...
31.  Будинок  в  Японії.
32.  Будинок  оркестр.  Цей  будинок  знаходиться  в  Дрездені,  Німеччина.  Називається  Neustadt  Kunsthofpassage.  Водостоки  на  цьому  будинку  зроблені  так,  що  коли  йде  дощ  -  грає  музика.
33.  Будинки  в  селі  Кандован  висічені  прямо  в  скелях,  у  кожній  скелі  по  дому.  Вік  цього  будинку  перевищує  700  років.
34.  У  французькому  місті  Греноблі  з'явився  незвичайний  житловий  будинок  Quai  de  la  Graille.  Будівля  виділяють  дерев'яні  балкони  органічної  форми,  які  нагадують  деревні  гриби.  Стандартна  прямокутна  форма  будівлі  виконана  з  гладкого  білого  цементу  з  закругленими  кутами,  а  вікна  прямокутної  форми  розкидані  по  фасаду  в  хаотичному  порядку.
35.  Будинок  в  Лондоні,  колишня  водонапірна  вежа.  Первісна  конструкція  була  зведена  ще  в  1877  році.  Згодом,  у  2008  році  споруда  була  придбана  архітекторами  для  подальшої  трансформації  за  395  тисяч  фунтів  стерлінгів.  Частиною  розкішної  резиденції  стали  товсті  стіни,  величезний  сталевий  бак  для  води  і,  звичайно  ж,  чудовий  фасад  в  стилі  венеціанської  готики.  Споруда  височить  на  30  метрів  і  привертає  увагу  кожного,  хто  опиняється  поряд  з  цією  дивиною.
36.  4  січня  в  німецькому  місті  Абенсберг  в  Баварії  відбулося  урочисте  відкриття  «Вежі  Хундертвассера».  Вежа  –  одне  з  останніх  архітектурних  творінь  Фріденсрайха  Хундертвассера,  реалізувати  яку  вдалося  лише  через  10  років  після  його  смерті.  Вежа  побудована  за  замовленням  місцевої  пивоварні  «Kuhlbauer»,  що  нараховує  понад  700  років  у  своїй  історії.
37.  Будинок  в  Японії.
38.  Будинок-готель  в  Чилі  "Чарівна  Гора".
39.  Незвичайний  будинок  на  мангової  фермі  в  Таїланді.
40.  Будинок  в  Голландії.
41.  Будинок  в  печері  Фестус,  Міссурі
Ця  печера  на  південь  від  Сент-Луїса,  яка  використовувалася  в  якості  роликового  ковзанки  і  концертного  залу,  згодом  була  перероблена  у  величезний  сучасний  сімейний  будинок,  площа  дома130  квадратних  метрів.
42.  Піратський  будинок.
43.  Будинок-ананас  в  Шотландії.
44.  Будинок  на  річці  Дріна  в  Сербії.
45.  "Вугільний  дім"  в  Нагано.  В  будинку  обладнана  вітальня,  їдальня,  дві  спальні,  кімнати  для  навчання  та  чайна  кімната,  яку  розмістили  у  вежі.
46.  Будинок-випробування.  Японія
У  передмісті  Токіо  розташований  так  званий  «Комплекс  оборотної  долі»,  який  включає  в  себе  дев'ять  будиночків.  Всередині  будинків  все  незвично  для  звичайної  людини  —  всі  предмети  і  кімнати  знаходяться  не  на  своїх  місцях.  За  задумом  архітектора,  такі  труднощі  не  тільки  бадьорять,  але  і  сприяють  пробудженню  інстинктів  —  подовжують  життя.
47.  Будинок  у  Беверлі  Хілз.
48.  Будинок-кактус.  Голландія
Цей  химерний  будинок  в  Роттердамі  перетворює  садівництво  в  просте  і  приємне  заняття  —  виступаючі  частини  створюють  великі  тераси,  різноманітні  форми  і  вигини  дозволяють  висвітлювати  рослини  з  різних  кутів.
49.  Будинок-корабель.
50.  Будинок  в  Огайо,  побудований  у  1986  році.  Корабель  був  побудований  в  1924  році  в  Мічигані  і  списаний  в  грудні  1981  року.
[url]https://www.livemaster.ru/topic/693443-neobychnye-doma-mira[/url]
Переклала  на  українську  мову  31.03.20  15.30

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=870206
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 01.04.2020

ФАНТАСТИЧНІ ПЕЙЗАЖІ,

 НАСТОЛЬКО  ФАНТАСТИЧЕСКИЕ  ПЕЙЗАЖИ,  ЧТО  ВЫ  НЕ  ПОВЕРИТЕ  В  ТО,  ЧТО  ОНИ  ЕСТЬ  НА  ЗЕМЛЕ.
Мы  все  стремимся  к  звездам,  нам  интересны  другие  миры,  мы  хотим  изучать  их.  Однако  многие  даже  не  догадываются  о  том,  сколько  всего  невероятного,  фантастического,  завораживающего  и  удивительного  есть  на  нашей  планете.  Здесь  такие  пейзажи,  что  невольно  ощущаешь  себя  где-то  далеко  за  пределами  Галактики  и  кажется,  что  сейчас  вон  из-за  той  странной  скалы  выйдут  не  менее  странные  инопланетяне.
https://tainyvselennoi.ru/blog
1.  Бисти  Бадлендс  18  000  га  пустынных  земель,  расположенных  в  округе  Сан-Хуан  в  США,  штата  Нью-Мексико.  
2.  
3.  
4.  Пункайки,  Новая  Зеландия  –  так  называемые"блинные  скалы"  
5.  Мрамор  Моки  –  железооксидные  шарики,  штат  Юта,  США.  
6.  Хофсос,  Исландия  –  базальтовые    столбы.  
7.  
8.  Черный  пляж  Вик,  Исландия.  
9.  Гейзер  Флай  находится  в  засушливой  пустыне-солончаке  Блэк-Рок  американского  штата  Невада,  США,  на  высоте  1230  м  над  уровнем  моря,  в  тридцати  километрах  от  города  Геррлах.
Интересно,  что  это  творение  дело  рук  человеческих,  а  дорисовала  картину  уже  сама  природа.  Здесь  век  назад  проходили  бурильные  работы  (то  ли  нефть  искали,  то  ли  воду),  но  добурились  до  источника  с  кипящей  водой.  Отверстие  забросили,  но  вода  уже  нашла  путь  к  выходу  и  теперь  на  этом  месте  кипящий  фонтан,  который  постоянно  бьет  в  небо  огромной  струей  и  разноцветные  скалы,  которые  стали  такими  из-за  вымываемых  водой  минералов.
10.  
11.  Вода  гейзера  чрезвычайно  сильно  насыщена  полезными  минеральными  веществами,  которые  обогащают  её,  проходя  через  различные  слои  геологических  пород.  Растворённые  минералы,  появляясь  на  поверхности,  вступают  в  реакцию  с  находившимися  там  веществами,  взаимодействуют  с  ними  и  приобретают  тот  или  иной  цвет  и  оттенок,  а  затем,  скапливаясь  вокруг  источника,  затвердевают  и  начинают  нарастать  друг  на  друга,  довольно  быстро  формируя  три  небольших  скалы,  которые  с  каждым  годом  значительно  увеличиваются  в  размерах.
12.  Каньон  Антилопы  –  каньон,  расположенный  на  юго-западе  США,  на  севере  Аризоны,  рядом  с  городом  Пейдж,  неподалеку  от  границы  с  Ютой,  в  240  км  от  Большого  каньона.  Каньон  получил  своё  название,  благодаря  рыже-красным  стенам,  напоминающим  шкуру  антилопы.  
13.  
14.  Ленские  столбы,  Якутия  
15.  Каменный  лес,  Китай.  
16.  Цинги-де-Бемараха  –  странные  минеральные  леса,  заповедник  расположенный  примерно  в  80  километрах  от  западного  побережья  Мадагаскара.  
17.  Тафони  –  по  одной  из  версий  –  это  выветриваемые  ветром  и  вымываемые  водой  полости.  Однако  споры  об  их  происхождении  еще  идут.  Это  очень  красиво!  
18.  Камушки  в  отверстиях  тафони,  пляж  Бин  Холлоу  Стейт,  Калифорния,  США.  
19.  Кольца  Лизеганга  –  концентрические  кольца  или  ритмически  перемежающиеся  полосы,  возникающие  в  результате  периодического  осаждения  каких-либо  соединений.  Widemouth  Bay,  Корнуолл,  Англия.  
20.  Национальный  парк,  Новый  Южный  Уэльс,  Австралия.  
21.  Paria  Canyon-Vermilion,  Аризона,  Юта,  США.  
22.  Норт-У́ист  –  остров  в  архипелаге  Внешние  Гебриды,  Шотландия.  
23.  Аш  По  Каньон,  Нью-Мексико,  США.  
24.  
25.  Национальный  парк  Петрифайд-Форест  –  один  из  национальных  парков  США.  Расположен  в  штате  Аризона,  между  городами  Навахо  и  Холбрук.  Представляет  собой  одно  из  самых  крупных  мест  нахождения  окаменелых  деревьев.  
26.  
И  еще  немного  из  серии  "Природа  лучший  инженер"
27.  
28.  
29.  
30.  
31
32.  
33.  
Источник:  https://fishki.net/2875450.
Перевела  на  украинский  язык    31.03.20            15.32


НАСТІЛЬКИ  ФАНТАСТИЧНІ  ПЕЙЗАЖІ,  ЩО  ВИ  НЕ  ПОВІРИТЕ  В  ТЕ,  ЩО  ВОНИ  Є  НА  ЗЕМЛІ.
Ми  всі  прагнемо  до  зірок,  нам  цікаві  інші  світи,  ми  хочемо  вивчати  їх.  Однак  багато  хто  навіть  не  здогадуються  про  те,  скільки  всього  неймовірного,  фантастичного,  чаруючого  і  дивного  є  на  нашій  планеті.  Тут  такі  краєвиди,  що  мимоволі  відчуваєш  себе  десь  далеко  за  межами  Галактики  і  здається,  що  зараз  он  з-за  тої  дивної  скелі  вийдуть  не  менш  дивні  інопланетяни.
https://tainyvselennoi.ru/blog
1.  Бісті  Бадлендс  18  000  га  пустельних  земель,  розташованих  в  окрузі  Сан-Хуан  в  США,  штату  Нью-Мексико.  
2.  
3.  
4.  Пункайки,  Нова  Зеландія  –  так  звані"млинцеві  скелі"  
5.  Мармур  Моки  –  железооксидные  кульки,  штат  Юта,  США.  
6.  Хофсос,  Ісландія  –  базальтові  стовпи.  
7.  
8.  Чорний  пляж  Вік,  Ісландія.  
9.  Гейзер  Флай  знаходиться  у  посушливій  пустелі-солончаку  Блек-Рок  американського  штату  Невада,  США,  на  висоті  1230  м  над  рівнем  моря,  в  тридцяти  кілометрах  від  міста  Геррлах.
Цікаво,  що  це  творіння  справа  рук  людських,  а  домалювала  картину  вже  сама  природа.  Тут  століття  тому  проходили  бурильні  роботи  (нафта  шукали,  то  воду),  але  добурілісь  до  джерела  з  киплячою  водою.  Отвір  закинули,  але  вода  вже  знайшла  шлях  до  виходу  і  тепер  на  цьому  місці  киплячий  фонтан,  який  постійно  б'є  в  небо  потужним  струменем  і  різнокольорові  скелі,  які  стали  такими  через  вимиваються  водою  мінералів.
10.  
11.  Вода  гейзера  надзвичайно  сильно  насичена  корисними  мінеральними  речовинами,  які  збагачують  її,  проходячи  через  різні  шари  геологічних  порід.  Розчинені  мінерали,  з'являючись  на  поверхні,  що  вступають  у  реакцію  з  розташованими  там  речовинами,  взаємодіють  з  ними  і  набувають  той  чи  інший  колір  і  відтінок,  а  потім,  збираючись  навколо  джерела,  тверднуть  і  починають  наростати  один  на  одного,  досить  швидко  формуючи  три  невеликі  скелі,  які  з  кожним  роком  значно  збільшуються  в  розмірах.
12.  Каньйон  Антилопи  –  каньйон,  розташований  на  південно-заході  США,  на  півночі  Арізони,  поруч  з  містом  Пейдж,  неподалік  від  кордону  з  Ютою,  в  240  км  від  Великого  каньйону.  Каньйон  отримав  свою  назву,  завдяки  рудо-червоним  стін,  нагадує  шкуру  антилопи.  
13.  
14.  Ленські  стовпи,  Якутія  
15.  Кам'яний  ліс,  Китай.  
16.  Цинги-де-Бемараха  –  дивні  мінеральні  лісу,  заповідник  розташований  приблизно  в  80  кілометрах  від  західного  узбережжя  Мадагаскару.  
17.  Тафони  –  за  однією  з  версій  –  це  выветриваемые  вітром  і  вимиваються  водою  порожнини.  Однак  суперечки  про  їх  походження  ще  йдуть.  Це  дуже  красиво!  
18.  Камінчики  в  отворах  тафони,  пляж  Бін  Холлоу  Стейт,  Каліфорнія,  США.  
19.Кільця  Лізеганга  -  концентричні  кільця  або  ритмічно  перемежовуються  смуги,  що  виникають  в  результаті  періодичного  осадження  будь-яких  з'єднань.    Widemouth  Bay,  Корнуолл,  Англія.
 20.  Національний  парк,  Новий  Південний  Уельс,  Австралія.
 21.  Paria  Canyon-Vermilion,  Арізона,  Юта,  США.
 22.  Норт-Уіст  -  острів  в  архіпелазі  Зовнішні  Гебріди,  Шотландія.
 23.  Аш  За  Каньйон,  Нью-Мексико,  США.
 24.
 25.  Національний  парк  Петріфайд-Форест  -  один  з  національних  парків  США.    Розташований  в  штаті  Арізона,  між  містами  Навахо  і  Холбрук.    Є  одним  з  найбільших  місць  знаходження  скам'янілих  дерев.
 26.
 І  ще  трохи  з  серії  "Природа  кращий  інженер"
 27.
 28.
 29.
 30.
 31
 32.
 33.
 Джерело:  https://fishki.net/2875450.
 Переклала  українською  мовою  31.03.20  15.32

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=870129
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 31.03.2020

Камелії чудові квіти піднебесну…

Камелии  дивные  –  цветы  поднебесные...
https://artmaki.su/cvety/neobychnye-cvety/kamelii-divnye-cvety-podnebesnye.html
Автор:Алла  Макарова  /  24.03.2019
Рубрика:Необычные  цветы
Приветствую,  друзья  мои!
Япония  –  самобытная  страна,  островное  государство  и,  как  результат,  совершенно  уникальная  культура!  Сколько  прекрасных  произведений  искусства  подарила  нам  Страна  Восходящего  Солнца!
И  сколько  чудес  природы  принесла  она  на  земли  европейцев!
Мы  уже  говорили  о  Лотосе  –  японском  чуде  природы,  о  Глицинии  –  редком  цветке…    И  сегодня  наша  героиня  –  коренная  японка  по  имени  Камелия  Японская.    Встречайте!
Прекраснее  рубинов  драгоценных,
Багряный  шелк  камелий  незабвенных,
Изысканный  и  томный  идеал
В  тени  восточных  храмов  расцветал…
Многоликая  азиатская  красавица
Камелия  Японская  принадлежит  к  семейству  Чайные,  но  сразу  скажу  –  чай  из  ее  листьев  и  цветов  не  заваривают.

Это  исключительно  декоративный  цветок.  А  вот  любимый  многими  согревающий  напиток  готовят  из  листочков  ее  близкой  родственницы  –  Камелии  Китайской  (собственно  говоря,  это  и  есть  растение  Чай  или  Чайный  куст).

Существует  достаточно  много  сортов  Камелии  Японской:  одни  представляют  собой  невысокие  кустарники,  другие  вырастают  высотой  до  10-11  метров!

Цветы  могут  быть  самого  разного  цвета  –  от  чисто-белого  до  насыщенного  малинового  или  бордового.

И  самое  главное  –  каждый  из  них  имеет  особое  символичное  значение  для  японцев!

Вы  слышали  про  Ханакотоба?  Это  ни  что  иное,  как  японский  язык  цветов!  Так  вот,  на  этом  языке  Камелия  красная  означает  любовь,  белая  –  ожидание,  желтая  –  страстное  желание,  стремление.
От  истоков  до  наших  дней
Красивые  цветы  Камелии  Японской  известны  с  самых  древних  времен,  в  Японии  и  в  Китае  они  встречаются  в  дикой  природе,  в  Европе  активно  культивируются  с  18  века,  и,  кстати,  весьма  успешно  –  к  концу  19  столетия  появилось  несколько  десятков  новых  сортов,  каждый  из  которых  представлял  миру  совершенно  новую  форму  бутона  и  окрас  лепестков.
Название  «Камелия»  произошло  от  имени  чешского  ботаникам  Георга  Иозефа  Камела.
Сегодня  Камелия  –  еще  и  популярное  женское  имя,  которое  олицетворяет  женственность,  доброту,  красоту,  утонченность,  мягкость  характера.  К  сожалению,  не  могу  точно  сказать,  что  было  раньше–  название  цветка  или  женское  имя…
Интересные  цветы  Камелии  Японской  неизменно  привлекают  взгляды:
Поверхность  листьев  глянцевая,  окрас  –  ярко-зеленый.  Размер  листочков  –  до  8  сантиметров  в  длину  и  до  6  сантиметров  в  ширину.  Форма  –  овальная,  заостренная  к  кончику.
Цветы  поражают  разнообразием  форм  и  окрасов.  Есть  белые,  желтые,  бледно  и  ярко  розовые,  алые,  малиновые,  темно-бордовые.  Встречаются  сорта  с  пышными  махровыми  или  гладкими  лепестками,  размер  бутонов  в  некоторых  сортах  достигает  15  сантиметров!
Деревца  или  кустарники  с  достаточно  густой  кроной,  в  оранжереях,  зимних  садах  в  высоту  могут  доходить  до  2-3  метров,  а  вот  в  комнатных  условиях  редко  вырастают  выше  1,5  метров.
Необычный  прекрасный  цветок  может  украсить  и  ваш  подоконник  –  главное  четко  следовать  советам  успешных  цветоводов!
Камелия  Японская  в  комнатном  горшочке
Итак,  приступаем  к  выращиванию  Камелии  Японской  в  домашних  условиях.  Сразу  скажу,  в  отличие  от  Протеи,  которая  не  отличается  особой  требовательностью  к  уходу,  наша  сегодняшняя  героиня  хорошо  растет  только  при  соблюдении  некоторых  условий:
На  открытой  земле  на  свежем  воздухе  или  в  хорошо  оборудованном  зимнем  саду  Камелию  лучше  высаживать  рядом  со  стеной,  каким-нибудь  высоким  растением  или  забором.
Освещенность.  Одно  из  самых  важных  условий  появления  роскошных  цветов  на  кустарнике  –  продолжительность  светового  дня  не  менее  12-14  часов.  Конечно,  в  обычных  комнатных  условиях  добиться  этого  весьма  проблематично,  а  вот  в  оранжерее  вполне  реально.  Еще  один  важный  момент  –  раннее  утреннее  солнце  может  повредить  молодые  бутоны,  поэтому  старайтесь  не  сажать  Камелию  с  восточной  стороны.
Грунт.  Лучше  всего  купить  готовый  грунт  в  магазине.  Выбирайте  смесь  для  комнатных  растений  –  Азалий  –  она  как  нельзя  лучше  подходит  и  для  все  видов  Камелии  Японской.  Если  подходящей  смесь  в  магазине  не  оказалось,  можно  приготовить  ее  самостоятельно  –  берем  песок,  торф,  дерновую  землю  и  листовой  грунт  (пропорции  1*1*1*2).
Полив.  Камелия  не  переносит  излишнюю  влажность  грунта,  поэтому  будьте  внимательны  и  аккуратны  во  время  полива.  К  слову,  чтобы  создать  идеальные  условия  для  роста  растения  желательно  добавлять  в  отстоенную  поливочную  воду  немного  лимонного  сока  для  увеличения  кислотности  почвы.
Уход  во  время  цветения.  В  отличие  от  многих  других  растений  Камелия  цветет  в  зимнее  время.  В  период  появления  и  распусканию  бутонов  горшок  с  растением  ни  в  коем  случае  нельзя  поворачивать,  переставлять,  двигать,  переносить  –  вот  такая  особенность  ухода!  Если  не  выполнять  его,  то  растение  может  резко  сбросить  все  бутоны  и  даже  листья!
Размножение.  Камелии  выращивают  из  семян  (такие  кустарники  зацветут  не  раньше,  чем  через  7-8  лет  после  прорастания)  или  черенков.
Ну  а  теперь  по  традиции  я  предлагаю  полюбоваться  на  эти  красивые  необычные  цветы!
Наслаждайтесь!
ШЕЛКОВЫЕ  КАМЕЛИИ
Спасибо  за  внимание!

С  уважением,  Алла  Макарова.
Перевела  на  украинский  язык          31.03.20          13.31


Камелії  чудові  квіти  піднебесну...
https://artmaki.su/cvety/neobychnye-cvety/kamelii-divnye-cvety-podnebesnye.html
Автор:Алла  Макарова  /  24.03.2019
Рубрика:Незвичайні  квіти
Вітаю,  друзі  мої!
Японія  –  самобутня  країна,  острівна  держава  і,  як  результат,  абсолютно  унікальна  культура!  Скільки  прекрасних  творів  мистецтва  подарувала  нам  Країна  Висхідного  Сонця!
І  скільки  чудес  природи  принесла  вона  на  землі  європейців!
Ми  вже  говорили  про  Лотосі  –  японському  диво  природи,  про  Гліцинії  –  рідкісному  квітці...  І  сьогодні  наша  героїня  –  корінна  японка  по  імені  Камелія  Японська.  Зустрічайте!
Прекрасніше  рубінів  дорогоцінного,
Багряний  шовк  камелій  незабутніх,
Вишуканий  і  томний  ідеал
У  тіні  східних  храмів  розквітало...
Багатолика  азіатська  красуня
Камелія  Японська  належить  до  сімейства  Чайних,  але  відразу  скажу  –  чай  з  листя  і  квітів  не  заварюють.

Це  виключно  декоративний  квітка.  А  от  улюблений  багатьма  зігріваючий  напій  готують  з  листочків  її  близької  родички  –  Камелії  Китайської  (власне  кажучи,  це  і  є  рослина  Чай  або  Чайний  кущ).

Існує  досить  багато  сортів  Камелії  Японської:  одні  представляють  собою  невисокі  чагарники,  інші  виростають  заввишки  до  10-11  метрів!

Квіти  можуть  бути  самого  різного  кольору  –  від  чисто-білого  до  насиченого  малинового  або  бордового.

І  найголовніше  –  кожен  з  них  має  особливе  символічне  значення  для  японців!

Ви  чули  про  Ханакотоба?  Це  ні  що  інше,  як  японська  мова  квітів!  Так  от,  на  цій  мові  Камелія  червоний  означає  любов,  біла  –  очікування,  жовта  –  пристрасне  бажання,  прагнення.
Від  витоків  до  наших  днів
Красиві  квіти  Камелії  Японської  відомі  з  найдавніших  часів,  в  Японії  і  в  Китаї  вони  зустрічаються  в  дикій  природі,  в  Європі  активно  культивуються  з  18  століття,  і,  до  речі,  досить  успішно  –  до  кінця  19  століття  з'явилося  кілька  десятків  нових  сортів,  кожен  з  яких  представляв  світу  абсолютно  нову  форму  бутона  і  забарвлення  пелюсток.
Назва  «Камелія»  походить  від  імені  чеського  ботанікам  Георга  Йозефа  Камела.
Сьогодні  Камелія  –  ще  й  популярне  жіноче  ім'я,  яке  уособлює  жіночність,  доброту,  красу,  витонченість,  м'якість  характеру.  На  жаль,  не  можу  точно  сказати,  що  було  раніше–  назва  квітки  або  жіноче  ім'я...
Цікаві  квіти  Камелії  Японської  незмінно  привертають  погляди:
Глянсова  поверхня  листя,  забарвлення  –  яскраво-зелений.  Розмір  листочків  –  до  8  сантиметрів  в  довжину  і  до  6  сантиметрів  завширшки.  Форма  –  овальна,  загострена  до  кінчика.
Квіти  вражають  різноманітністю  форм  і  забарвлень.  Є  білі,  жовті,  блідо  і  яскраво  рожеві,  червоні,  малинові,  темно-бордові.  Зустрічаються  сорти  з  пишними  махровими  або  гладкими  пелюстками,  розмір  бутонів  в  деяких  сортах  досягає  15  сантиметрів!
Дерева  або  чагарники  з  досить  густою  кроною,  в  оранжереях,  зимових  садах  у  висоту  можуть  доходити  до  2-3  метрів,  а  ось  в  кімнатних  умовах  рідко  виростають  вище  1,5  метрів.
Незвичайний  прекрасний  квітка  може  прикрасити  ваш  підвіконня  –  головне  чітко  дотримуватися  порад  успішних  квітникарів!
Камелія  Японська  у  кімнатному  горщику
Отже,  приступаємо  до  вирощування  Камелії  Японської  в  домашніх  умовах.  Відразу  скажу,  на  відміну  від  Протеї,  яка  не  відрізняється  особливою  вимогливістю  до  догляду,  наша  сьогоднішня  героїня  добре  росте  тільки  при  дотриманні  деяких  умов:
На  відкритій  землі  на  свіжому  повітрі  або  в  добре  обладнаному  зимовому  саду  Камелію  краще  висаджувати  поруч  зі  стіною,  якимось  високим  рослиною  або  парканом.
Освітленість.  Одне  з  найважливіших  умов  появи  розкішних  квітів  на  чагарнику  –  тривалість  світлового  дня  не  менше  12-14  годин.  Звичайно,  в  звичайних  кімнатних  умовах  домогтися  цього  вельми  проблематично,  а  от  в  оранжереї  цілком  реально.  Ще  один  важливий  момент  –  раннє  ранкове  сонце  може  пошкодити  молоді  бутони,  тому  намагайтеся  не  садити  Камелію  з  східної  сторони.
Грунт.  Краще  всього  купити  готовий  грунт  в  магазині.  Вибирайте  суміш  для  кімнатних  рослин  –  Азалій  –  вона  як  не  можна  краще  підходить  для  всіх  видів  Камелії  Японської.  Якщо  підходящої  суміш  в  магазині  не  виявилося,  можна  приготувати  її  самостійно  –  беремо  пісок,  торф,  дернову  землю  і  листової  грунт  (пропорції  1*1*1*2).
Полив.  Камелія  не  переносить  зайву  вологість  ґрунту,  тому  будьте  уважні  і  обережні  під  час  поливу.  До  речі,  щоб  створити  ідеальні  умови  для  росту  рослини  бажано  додавати  в  отстоенную  поливну  воду  трохи  лимонного  соку  для  збільшення  кислотності  грунту.
Догляд  під  час  цвітіння.  На  відміну  від  багатьох  інших  рослин  Камелія  цвіте  в  зимовий  час.  В  період  появи  і  розпускання  бутонів  горщик  з  рослиною  ні  в  якому  разі  не  можна  повертати,  переставляти,  рухати,  переносити  –  ось  така  особливість  догляду!  Якщо  не  виконувати  його,  то  рослина  може  різко  скинути  всі  бутони  і  навіть  листя!
Розмноження.  Камелії  вирощують  з  насіння  (такі  чагарники  зацвітуть  не  раніше,  ніж  через  7-8  років  після  проростання)  або  живців.
Ну  а  тепер  по  традиції  я  пропоную  помилуватися  на  ці  красиві  незвичайні  квіти!
Насолоджуйтесь!
ШОВКОВІ  КАМЕЛІЇ
Спасибі  за  увагу!

З  повагою,  Алла  Макарова.
Переклала  на  українську  мову  31.03.20  13.31

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=870120
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 31.03.2020

Стрелитция — квітка Райської птиці

Стрелитция  —  цветок  Райской  птицы
Автор:Алла  Макарова  /  28.03.2020
Рубрика:Необычные  цветы
Приветствую  вас,  дорогие  друзья!
Думается,  что  за  время  карантина  мы  с  вами  успеем  переделать  все  домашние  дела,  и  наконец-то,  сможем    уделить  немного  времени  себе  любимым  и  заняться  чем-то  для  души!
А  еще  это  время  идеально  подходит  для  того,  чтобы  заняться  красивым  творчеством  или  узнать  что-то  новое  о  наших  любимых  цветах.
Сегодняшний  наш  материал  будет  посвящен  южноафриканской  красотке  –  Стрелитции  или  Райской  птице,    которая  успешно  «переехала»  в  наши  широты,  правда,  поселилась  не  на  открытом  воздухе,  как  у  себя  на  родине,  а  в  цветочных  горшках  и  контейнерах.
Африканская  экзотика:  чем  хороша  Стрелитция?
Райская  птица  –  очень  популярный,  безумно  красивый  и  необычный  цветок,  излюбленный  «питомец»  многих  флористов.
Как  и  Вигна  Каракалла,  немалой  популярностью  Стрелитция  обязана  своему  интересному  внешнему  виду:
На  толстых  стеблях  расположено  по  одному  мясистому,  крупному  овальному  листу  темно-зеленого  цвета  (листья  могут  достигать  в  длину    от  30см  до  200см,  в  ширину  –  10-80  см).
В  высоту  растение  достигает  2-3  метров,  хотя  некоторые  представители  рода  Стрелитциевых  достигают  роста  10  метром.
Корневая  стержневидная  система  хорошо  развита  –  ведь  в  естественной  природе  это  многолетней  цветок.
Но  самая  главная  изюминка  Райской  птицы  –  это  необычные  цветы  диаметром  до  15см,    которые  складываются  из  наружных  ярко-оранжевых    лепестков  околоцветников  (причем  оттенки  могут  быть  самими  разными  –  от  густо-апельсинового  до  нежно-лимонного)    и  внутренних  синих  лепестков  (часто  синий  плавно  переходит  в  голубой,  сиреневый  или  фиолетовый).    Цветы  расположены  в  горизонтальном  соцветии,  словно  лодочки.  А  веер  эффектных  лепестков  придают  цветку  невероятно  красочный  вид,  напоминающий  птицу  Феникс.
 Своим  названием  Стрелитция  обязана  Королеве  Великобритании  –  Шарлотте-Софии  Мекленбург-Стрелитц.  Родом  это  чудо  света  из  ЮАР  –  именно  там  в  дикой  природе  растут  все  виды  Стрелиции:
Стрелитция  Королевская.  Самый  популярный  среди  флористов  вид.  В  естественной  среде  обитания  Королевская  Райская  Птица  достигает  высоты  2  метра.  Цветет  2  раза  в  год.
Стрелитция  Николая  (названа  в  честь  Российского  Императора  Николая  II).  Этот  вид  гораздо  крупнее  «Королевской  Стрелитции»  –  в  высоту  растение  может  вырастать  до  10  метров.  Цветы  также  немного  отличаются  –  внешние  лепестки  окрашены  в  густо-оранжевый,  почти  красный  оттенок,  внутренние  –  белые  и  синие.
Стрелитция  Горная.  «Банан  пустыни»  (так  ее  называют  на  родине)  также  нельзя  назвать  мелким  комнатным  цветком  –  этот  древесный  вид  вырастает  до  9  метров  в  высоту,  а  цветы  у  него  бело-красные.
Стрелитция  Тростниковая.  Внешне  она  очень  похожа  на  Королевскую  Стрелитцию,  основное  отличие  –  более  узкие  листья.  Стебли  растут  очень  густо,  а  диаметр  куста  может  достигать  2  метров.
Стрелитция  Августа  (Белая).  В  высоту  вырастает  до  1  метра.  Основная  отличительная  черта  –  цветы  белого  цвета.
Также  известен  гибридный  вид  –  помесь  Королевской  и  Белой  Стрелитции.
Так  как  Стрелитция  –  многолетнее  растение,  то  чаще  всего  стебли  у  основания  земли  покрываются  плотной  корой,  поэтому  очень  напоминают  кустарник,  а  у  Горной  Стрелитции  и  Стрелитции  Николая  –  пальмовый  ствол.

Ну  а  теперь  наслаждайтесь  Райской  птичкой!
Спасибо  за  внимание!

С  уважением,  Алла  Макарова.
Перевела  на  украинский  язык        28.03.20          15.14


Стрелитция  —  квітка  Райської  птиці
Автор:Алла  Макарова  /  28.03.2020
Рубрика:Незвичайні  квіти
Вітаю  вас,  дорогі  друзі!
Думається,  що  за  час  карантину  ми  з  вами  встигнемо  переробити  всі  домашні  справи,  і  нарешті,  зможемо  приділити  трохи  часу  собі  коханим  і  зайнятися  чимось  для  душі!
А  ще  це  час  ідеально  підходить  для  того,  щоб  зайнятися  красивим  творчістю  або  дізнатися  щось  нове  про  наших  найулюбленіших  кольорах.
Сьогоднішній  наш  матеріал  присвячений  південноафриканської  красуні  –  Стрелитции  або  Райської  птиці,  яка  успішно  «переїхала»  в  наші  широти,  правда,  оселилася  не  на  відкритому  повітрі,  як  у  себе  на  батьківщині,  а  в  квіткових  горщиках  і  контейнерах.
Африканська  екзотика:  чим  хороша  Стрелитция?
Райський  птах  –  дуже  популярний,  шалено  красивий  і  незвичайний  квітка,  улюблений  «вихованець»  багатьох  флористів.
Як  і  Вігна  Каракалла,  чималою  популярністю  Стрелитция  зобов'язана  своєму  цікавому  зовнішньому  вигляду:
На  товстих  стеблах  розташовано  по  одному  мясистому,  великому  овальному  листу  темно-зеленого  кольору  (листя  можуть  досягати  в  довжину  від  30см  до  200см,  ширина  –  10-80  см).
У  висоту  рослина  досягає  2-3  метрів,  хоча  деякі  представники  роду  Стрелитциевых  досягають  зростання  10  метром.
Коренева  стержневидная  система  добре  розвинена  –  адже  в  природі  це  багаторічної  квітка.
Але  найголовніша  родзинка  Райського  птаха  –  це  незвичайні  квіти  діаметром  до  15см,  які  складаються  з  зовнішніх  яскраво-помаранчевих  пелюсток  околоцветников  (причому  відтінки  можуть  бути  самими  різними  –  від  густо-апельсинового  до  ніжно-лимонного)  і  внутрішніх  синіх  пелюсток  (часто  синій  плавно  переходить  в  блакитний,  пурпуровий  або  фіолетовий).  Квіти  розташовані  в  горизонтальному  суцвітті,  ніби  човники.  А  віяло  ефектних  пелюсток  надають  квітці  неймовірно  барвистий  вигляд,  що  нагадує  птаха  Фенікс.
Своєю  назвою  Стрелитция  зобов'язана  Королеві  Великобританії  –  Шарлотті-Софії  Мекленбург-Стрелитц.  Родом  це  чудо  світу  з  ПАР  –  саме  там  у  дикій  природі  ростуть  всі  види  Стреліції:
Стрелитция  Королевська.  Найпопулярніший  серед  флористів  вигляд.  У  природному  середовищі  існування  Королевська  Райський  Птах  досягає  висоти  2  метри.  Цвіте  2  рази  в  рік.
Стрелитция  Миколи  (названа  на  честь  Російського  Імператора  Миколи  II).  Цей  вид  набагато  більше  «Королівської  Стрелитции»  –  у  висоту  рослина  може  виростати  до  10  метрів.  Квіти  також  трохи  відрізняються  –  зовнішні  пелюстки  забарвлені  в  густо-помаранчевий,  майже  червоний  відтінок,  внутрішні  –  білі  і  сині.
Стрелитция  Гірська.  «Банан  пустелі»  (так  її  називають  на  батьківщині)  також  не  можна  назвати  дрібним  кімнатною  квіткою  –  цей  деревний  вид  зростає  до  9  метрів  у  висоту,  а  квіти  в  нього  біло-червоні.
Стрелитция  Очеретяна.Зовні  вона  дуже  схожа  на  Королівську  стрелітціі,  основна  відмінність  -  більш  вузькі  листя.    Стебла  ростуть  дуже  густо,  а  діаметр  куща  може  досягати  2  метрів.
 Стрелітція  Августа  (Біла).    У  висоту  виростає  до  1  метра.    Основна  відмінна  риса  -  квіти  білого  кольору.
 Також  відомий  гібридний  вид  -  помісь  Королівської  і  Білої  стрелітціі.
 Так  як  Стрелітція  -  багаторічна  рослина,  то  найчастіше  стебла  біля  основи  землі  покриваються  щільною  корою,  тому  дуже  нагадують  чагарник,  а  у  Гірської  стрелітціі  і  стрелітціі  Миколи  -  пальмовий  стовбур.

 Ну  а  тепер  насолоджуйтеся  Райського  пташкою!
 Дякую  за  увагу!

 З  повагою,  Алла  Макарова.
 Переклала  українською  мовою  28.03.20  15.14

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=869740
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 28.03.2020

Джей Стронгуотер

Ювелирные  изделия  от  американского  дизайнера  Джея  Стронгуотера
Джей  Стронгуотер  (Jay  Strongwater),  настоящее  имя  Джей  Фейнберг  (Jay  Feinberg),  родился  в  1960  году,  -  американский  дизайнер  и  ювелир.
Стронгуотер  (Strongwater)  -  это  английская  версия  девичьей  фамилии  его  матери,  Старквассер  (Starkwasser).  Он  пошел  в  Школу  Дизайна  в  Род-Айленде,  прежде  чем  начал  заниматься  ювелирным  искусством,  когда  учился  на  втором  курсе.  К  22  годам  его  произведения  уже  продавались  в  Neiman's,  Bloomingdales,  I  Magnin  и  Bonwit  Teller.
Джей  Стронгуотер  начинал  свою  карьеру  как  ювелир  -  в  1981  году  он  создал  небольшую  коллекцию  бижутерии.  Молодого  дизайнера  почти  сразу  же  заметил  Оскар  де  ля  Рента,  и  уже  на  следующий  год  украшения  от  Jay  Strongwater  появились  в  Vogue  и  Harper's  Bazaar.  Это  позволило  Джею  открыть  свою  первую  студию  на  39-й  авеню  в  Нью-Йорке,  а  его  ювелирные  изделия  начали  свое  восхождение  на  мировые  подиумы.
Однако  постепенно  мода  на  использование  драгоценностей  во  время  показов  проходит  -  кутюрье  предпочитают  обходиться  более  дешевыми  версиями  украшений  или  вовсе  без  них.  Понимая  это,  в  1994  году  Джей  Стронгуотер  выпускает  коллекцию  рамок  для  фотографий!
"Я  сделал  несколько  подарков  для  своих  друзей,  и  они  им  так  понравились,  что  все  в  один  голос  заявили:  ты  должен  сделать  коллекцию!"  -  рассказывал  дизайнер  позже.
В  своей  работе  он  впервые  использует  ювелирные  техники  для  создания  предметов  интерьера:  ювелирные  сплавы  олова,  бронзы  и  меди,  покрытие  цветной  эмалью  в  технике  Фаберже  и  инкрустация  полудрагоценными  камнями  и  кристаллами  Swarovski.  Он  уделяет  одинаковое  внимание  как  лицевой,  так  и  тыльной  стороне  изделий,  что  впоследствии  становится  его  знаком  качества  и  визитной  карточкой.  Благодаря  бешеному  успеху  коллекции  рамок,  Стронгуотер  разрабатывает  концепцию  "Ювелирные  украшения  для  дома".  Он  начинает  создавать  мелкие  предметы  интерьера:  подсвечники,  шкатулки,  вазы,  фигурки  животных  -  милые  драгоценные  безделушки,  которые,  кажется,  оживают  в  руках.
В  2004  году  его  коллекция  предметов  для  дамской  сумочки  в  стиле  золотой  эпохи  Голливуда  -  компактные  зеркальца,  флаконы  для  духов,  футляры  для  помад  -  была  выбрана  в  качестве  подарков  номинантам  церемонии  вручения  наград  Американской  Киноакадемии  "Оскар".
Коллекции  Jay  Strongwater  включают  в  себя  также  крупные  предметы  интерьера:  столики,  ширмы,  бра,  зеркала,  часы.  Некоторые  изделия  выпускаются  ограниченным  тиражом  от  100  до  300  экземпляров.  Изделия  от  Jay  Strongwater  коллекционируют  многие  знаменитости,  среди  них:  сэр  Элтон  Джон,  Опра  Винфри,  Кейт  Бланшет,  Халли  Берри,  Том  Хэнкс,  Мадонна  и  другие.
Подарок  к  празднику  ...Чародей  ювелирного  искусства  Joy  Strongwater
https://lovers-of-art.livejournal.com/643838.html
Перевела  на  украинский  язык    28.03.20        6.51

Ювелірні  вироби  від  американського  дизайнера  Джея  Стронгуотера
Джей  Стронгуотер  (Jay  Strongwater),  справжнє  ім'я  Джей  Фейнберг  (Jay  Feinberg),  народився  в  1960  році,  -  американський  дизайнер  і  ювелір.
Стронгуотер  (Strongwater)  -  це  англійська  версія  дівочого  прізвища  її  матері,  Старквассер  (Starkwasser).  Він  пішов  у  Школу  Дизайну  в  Род-Айленді,  перш  ніж  почав  займатися  ювелірним  мистецтвом,  коли  навчався  на  другому  курсі.  До  22  років  його  твори  вже  продавалися  в  Neiman's,  Bloomingdales,  I  Magnin  і  Bonwit  Teller.
Джей  Стронгуотер  починав  свою  кар'єру  як  ювелір  -  в  1981  році  він  створив  невелику  колекцію  біжутерії.  Молодого  дизайнера  майже  відразу  ж  помітив  Оскар  де  ля  Рента,  і  вже  на  наступний  рік  прикраси  від  Jay  Strongwater  з'явилися  в  Vogue  і  Harper's  Bazaar.  Це  дозволило  Джею  відкрити  свою  першу  студію  на  39-й  авеню  в  Нью-Йорку,  а  його  ювелірні  вироби  почали  своє  сходження  на  світові  подіуми.
Однак  поступово  мода  на  використання  коштовностей  під  час  показів  проходить  -  кутюр'є  воліють  обходитися  більш  дешевими  версіями  прикрас  або  зовсім  без  них.  Розуміючи  це,  в  1994  році  Джей  Стронгуотер  випускає  колекцію  рамок  для  фотографій!
"Я  зробив  кілька  подарунків  для  своїх  друзів,  і  вони  їм  так  сподобалися,  що  всі  в  один  голос  заявили:  ти  повинен  зробити  колекцію!"  -  розповідав  дизайнер  пізніше.
У  своїй  роботі  він  вперше  використовує  ювелірні  техніки  для  створення  предметів  інтер'єру:  ювелірні  сплави  олова,  бронзи  та  міді,  покриття  кольоровою  емаллю  в  техніці  Фаберже  і  інкрустація  напівдорогоцінним  камінням  і  кристалами  Swarovski.  Він  приділяє  однакову  увагу  як  лицьової,  так  і  тильній  стороні  виробів,  що  згодом  стає  його  знаком  якості  та  візитною  карткою.  Завдяки  скаженого  успіху  колекції  рамок,  Стронгуотер  розробляє  концепцію  "Ювелірні  прикраси  для  дому".  Він  починає  створювати  дрібні  предмети  інтер'єру:  свічники,  шкатулки,  вази,  фігурки  тварин  -  милі  дорогоцінні  дрібнички,  які,  здається,  оживають  у  руках.
У  2004  році  його  колекція  предметів  для  дамської  сумочки  в  стилі  золотої  епохи  Голлівуду  -  компактні  дзеркальця,  флакони  для  парфумів,  футляри  для  помад  -  була  обрана  в  якості  подарунків  номінантів  церемонії  вручення  нагород  Американської  Кіноакадемії  "Оскар".
Колекції  Jay  Strongwater  включають  в  себе  також  великі  предмети  інтер'єру:  столики,  ширми,  світильники,  дзеркала,  годинники.  Деякі  вироби  випускаються  обмеженим  тиражем  від  100  до  300  примірників.  Вироби  від  Jay  Strongwater  колекціонують  багато  знаменитостей,  серед  них:  сер  Елтон  Джон,  Опра  Вінфрі,  Кейт  Бланшет,  Халлі  Беррі,  Том  Хенкс,  Мадонна  та  інші.
Подарунок  до  свята  ...Чародій  ювелірного  мистецтва  Joy  Strongwater
https://lovers-of-art.livejournal.com/643838.html
Переклала  на  українську  мову  28.03.20  6.51

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=869681
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 28.03.2020

Дивовижний тропічний сад в Норвегії

Удивительный  тропический  сад  в  Норвегии
https://www.kudatotam.ru/pages/4633-udivitelnyiy-tropicheskiy-sad-v-norvegii.html?yrwinfo=1585313526327052-

Flor  og  fjære  -  небольшой  тропический  сад  экзотических  растений  на  острове  недалеко  от  города  Ставангер  в  Норвегии.  Учитывая  широту,  этот  сад  удивляет!

Сад  был  открыт  в  1995  году.  Сад  молодой,  многие  экзотические  растения  высажены  относительно  недавно  (большинство  пальм  растет  в  открытом  грунте  с  2004  года,  только  трахикарпусы  с  1998  года)  Это  семейный  бизнес,  который  включает  не  только  экскурсии,  но  и  организацию  всяческих  мероприятий,  а  также  два  ресторана  с  великолепной  кухней.

Разумеется,  усилия  по  поддержанию  всего  этого  великолепия  необходимы  значительные.  Основная  идея  в  том,  что  все  теплолюбивые  растения  сосредоточены  в  центральной  части  острова,  а  сам  он  по  периметру  обсажен  хвойными  деревьями.  Они  задерживают  почти  весь  ветер,  дующий  с  моря,  поэтому  в  центре  он  не  ощущается.

Говорят,  что  температура  там  может  быть  градусов  на  5  выше,  чем  в  том  же  Ставангере.  Конечно,  есть  и  такие  нежные  растения,  которые  на  зиму  уносят  в  помещения,  но  основная  часть  круглый  год  живет  в  естественных  условиях.
Перевела  на  украинский    язык    27.03.20    


Дивовижний  тропічний  сад  в  Норвегії
 https://www.kudatotam.ru/pages/4633-udivitelnyiy-tropicheskiy-sad-v-norvegii.html?yrwinfo=1585313526327052-

 Flor  og  fjære  -  невеликий  тропічний  сад  екзотичних  рослин  на  острові  недалеко  від  міста  Ставангер  в  Норвегії.    З  огляду  на  широту,  цей  сад  дивує!

 Сад  був  відкритий  в  1995  році.    Сад  молодий,  багато  екзотичних  рослин  висаджено  відносно  недавно  (більшість  пальм  росте  у  відкритому  грунті  з  2004  року,  тільки  Трахикарпус  з  1998  року)  Це  сімейний  бізнес,  який  включає  не  тільки  екскурсії,  а  й  організацію  усіляких  заходів,  а  також  два  ресторани  з  чудовою  кухнею.

 Зрозуміло,  зусилля  по  підтримці  усієї  цієї  пишноти  необхідні  значні.    Основна  ідея  в  тому,  що  всі  теплолюбні  рослини  зосереджені  в  центральній  частині  острова,  а  сам  він  по  периметру  обсаджена  хвойними  деревами.    Вони  затримують  майже  весь  вітер,  що  дме  з  моря,  тому  в  центрі  він  не  відчувається.

 Кажуть,  що  температура  там  може  бути  градусів  на  5  вище,  ніж  в  тому  ж  Ставангері.    Звичайно,  є  і  такі  ніжні  рослини,  які  на  зиму  забирають  у  приміщення,  але  основна  частина  круглий  рік  живе  в  природних  умовах.
 Переклала  українською  мовою  27.03.20

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=869590
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 27.03.2020

Острів Ісігакі і віддалені острови, Японія

Остров  Исигаки  и  отдаленные  острова,  Япония
https://www.kudatotam.ru/pages/4379-ostrov-isigaki-i-otdalennyie-ostrova--yaponiya.html?yrwinfo=1585204511274

Исигаки  -  остров  в  архипелаге  Окинава.  Это  ворота  к  самым  отдаленным  и  уединенным  островам  архипелага  Рюкю  -  Такетоми  и  Ириомоте.  На  острове  роскошные,  сияющие  белизной  пляжи.  Это  отличное  место  для  любителей  подводного  плавания.

Окинава  -  это  группа  ласкаемых  солнцем  островов  в  южных  морях  Японии.  Она  приветствует  гостей  пышной  природой  и  собственной  культурой.  Оставаясь  предпочитаемым  направлением  внутреннего  туризма,  в  последние  годы  Окинава  стала  также  популярной  среди  зарубежных  туристов.  Благодаря  своему  расположению  в  субтропиках,  она  предлагает  мягкий  климат  круглый  год.  Здесь  первыми  в  Японии  начинают  цвести  вишни  по  весне,  и  тропические  цветы,  такие,  как  гибискус,  украшают  острова  в  течение  всего  года.  В  число  других  достопримечательностей  входят  захватывающие  коралловые  рифы,  где  обитают  цветные  колонии  тропических  рыбок,  и  леса,  которые  скрывают  редких  животных,  таких,  как  окинавский  погоныш.

В  недавнем  прошлом  Окинава  стала  популярной  и  среди  иностранных  туристов.  В  обзоре  Японской  организации  национального  туризма,  опубликованном  в  марте  2008  г.,  где  названы  места  в  Японии,  которые  зарубежные  туристы  рекомендуют  своим  друзьям,  "остров  Исигаки  и  отдаленные  острова"  названы  на  4-ом  месте,  тогда  как  "северный  остров  Окинава"  назван  на  6-ом  месте.
Перевела  на  украинский  язык  26.03.20          8.46

Острів  Ісігакі  і  віддалені  острови,  Японія
 https://www.kudatotam.ru/pages/4379-ostrov-isigaki-i-otdalennyie-ostrova--yaponiya.html?yrwinfo=1585204511274

 Ісігакі  -  острів  в  архіпелазі  Окінава.    Це  ворота  до  найвіддаленіших  і  відокремленим  островам  архіпелагу  Рюкю  -  Такетомі  і  Іріомоте.    На  острові  розкішні,  сяючі  білизною  пляжі.    Це  відмінне  місце  для  любителів  підводного  плавання.

 Окінава  -  це  група  пестити  сонцем  островів  в  південних  морях  Японії.    Вона  вітає  гостей  пишною  природою  і  власною  культурою.    Залишаючись  віддається  перевага  напрямком  внутрішнього  туризму,  в  останні  роки  Окінава  стала  також  популярною  серед  іноземних  туристів.    Завдяки  своєму  розташуванню  в  субтропіках,  вона  пропонує  м'який  клімат  круглий  рік.    Тут  першими  в  Японії  починають  цвісти  вишні  по  весні,  і  тропічні  квіти,  такі,  як  гібіскус,  прикрашають  острова  протягом  усього  року.    У  число  інших  пам'яток  входять  захоплюючі  коралові  рифи,  де  мешкають  кольорові  колонії  тропічних  рибок,  і  ліси,  які  приховують  рідкісних  тварин,  таких,  як  окинавский  погониші.

 У  недавньому  минулому  Окінава  стала  популярною  і  серед  іноземних  туристів.    В  огляді  Японської  організації  національного  туризму,  опублікованому  в  березні  2008  р,  де  названі  місця  в  Японії,  які  зарубіжні  туристи  рекомендують  своїм  друзям,  "острів  Ісігакі  і  віддалені  острови"  названі  на  4-му  місці,  тоді  як  "північний  острів  Окінава"  названий  на    6-му  місці.
 Переклала  українською  мовою  26.03.20  8.46

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=869419
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 26.03.2020

Сад чудес в Дубаї посеред пустелі

Сад  чудес  в  Дубае  посреди  пустыни
https://www.kudatotam.ru/pages/6540-sad-chudes-v-dubae-posredi-pustyini.html?yrwinfo=1585203023466485-1239945914412497129900202-vla1-1850

На  территории  уникального  цветочного  парка  Miracle  Garden  Dubai  в  ОАЭ  растет  более  45  миллионов  цветов,  семена  которых  привозились  со  всего  мира,  а  цветочная  стена  Сада  чудес,  высотой  в  три  метра  и  протяженностью  800  метров,  была  занесена  в  книгу  рекордов  Гиннеса.

Особенностью  Miracle  Garden  Dubai  является  и  технология  полива  с  помощью  системы  подземного  капельного  орошения,  когда  вода  и  удобрения  поступают  по  направлению  к  корням  растений,  помогая  сэкономить  около  75  процентов  воды  и  электроэнергии.  Для  тщательно  разработанной  системы  полива  используется  сточная  вода.
Перевела  на  украинский  язык  26.03.20          8.24

Сад  чудес  в  Дубаї  посеред  пустелі
 https://www.kudatotam.ru/pages/6540-sad-chudes-v-dubae-posredi-pustyini.html?yrwinfo=1585203023466485-1239945914412497129900202-vla1-1850

 На  території  унікального  квіткового  парку  Miracle  Garden  Dubai  в  ОАЕ  зростає  більше  45  мільйонів  квітів,  насіння  яких  привозилися  з  усього  світу,  а  квіткова  стіна  Сада  чудес,  висотою  в  три  метри  і  довжиною  800  метрів,  була  занесена  в  книгу  рекордів  Гіннеса.

 Особливістю  Miracle  Garden  Dubai  є  і  технологія  поливу  за  допомогою  системи  підземного  крапельного  зрошення,  коли  вода  і  добрива  надходять  у  напрямку  до  коренів  рослин,  допомагаючи  заощадити  близько  75  відсотків  води  і  електроенергії.    Для  ретельно  розробленої  системи  поливу  використовується  стічна  вода.
 Переклала  українською  мовою  26.03.20  8.24

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=869417
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 26.03.2020

Перголи, повиті квітами, чудові прикраси саду

Перголы,  увитые  цветами,  чудесные  украшения  сада



Пергола,  в  переводе  с  латыни  –  навес  или  пристройка.    В  современном  дизайне  загородных  домов  и  дач    используют    самые  разнообразные  строения  перголы.    Это  эффектное  решение  для  вьющихся  растений,  призванных  создать  эстетический  вид  любому  уголку  сада.

Перголы,  увитые  цветами,    это  не  только  декоративный  элемент  в  дизайнерском  оформлении  -    это  прекрасное  место,  где    можно  укрыться  от  палящих  лучей  солнца,  отдохнуть  на  свежем  воздухе,  комфортно  расположившись    в  мягком    кресле  с  книгой  в  руках  или  освежающим  напитком.

Вашему  вниманию  подборка  тенистых  райских  уголков,  где  ажурные    перголы,  увитые  розами,  клематисами  и  другими  ампельными  растениями,  словно  укрытые    волшебным    цветущим  ковром!
Автор:Алла  Макарова  /  16.04.2017Рубрика:Красота  ландшафтного  дизайна
https://artmaki.su/cvety/krasota-landshaftnogo-dizayna/pergoly-uvitye-cvetami-chudesnye-ukra.html
Перевела  на  украинский  язык    25.03.20          15.45

Перголи,  повиті  квітами,  чудові  прикраси  саду



 Пергола,  в  перекладі  з  латині  -  навіс  або  прибудова.    У  сучасному  дизайні  заміських  будинків  і  дач  використовують  найрізноманітніші  будови  перголи.    Це  ефектне  рішення  для  витких  рослин,  покликаних  створити  естетичний  вигляд  будь-якому  куточку  саду.

 Перголи,  повиті  квітами,  це  не  тільки  декоративний  елемент  в  дизайнерському  оформленні  -  це  прекрасне  місце,  де  можна  сховатися  від  палючих  променів  сонця,  відпочити  на  свіжому  повітрі,  комфортно  розташувавшись  в  м'якому  кріслі  з  книжкою  в  руках  або  освіжаючим  напоєм.

 Вашій  увазі  добірка  тінистих  райських  куточків,  де  ажурні  перголи,  повиті  трояндами,  клематисами  і  іншими  ампельними  рослинами,  немов  вкриті  чарівним  квітучим  килимом!
 Автор:  Алла  Макарова  /  16.04.2017Рубріка:  Краса  ландшафтного  дизайну
 https://artmaki.su/cvety/krasota-landshaftnogo-dizayna/pergoly-uvitye-cvetami-chudesnye-ukra.html
 Переклала  українською  мовою  25.03.20  15.45

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=869337
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 25.03.2020

Стародавня Сен-Сирк-Лапопи

ВХОД  В  ДЕРЕВНЮ  СБОРНИКОВ  РАССКАЗОВ  СЕН-СИРК  ЛАПОПИ
Это  как  деревня  сборников  рассказов,  взятая  прямо  из  средневековых  басен.  Расположенные  на  скале  над  рекой  Лот,  скопления  старомодных  домов  из  камня  или  дерева  с  плоскими  черепичными  крышами  выровняли  лабиринтные  мощеные  аллеи,  окружающие  скалу  с  несколькими  крепостями,  покоящимися  на  ее  короне.

Вид  с  воздуха  на  Святой  Цирк  Лапопи

Древняя  Сен-Сирк-Лапопи  считается  одной  из  самых  красивых  деревень  во  Франции,  и  нетрудно  понять,  почему.  Прогулка  по  странной  деревне  -  все  равно  что  войти  в  портал  времени  в  прошлое,  где  террасные  сады  расцветают  цветами,  трещинами  и  лианами,  которые  добавляют  характер  его  зданиям,  а  теплая  и  дружеская  атмосфера  наполняет  деревню.

Встречается  как  еще  в  10  -  е  столетия,  живописная  деревня  Сент  -  Cirq  в  Occitanie  области  опровергает  шумное  прошлое.  К  концу  средневековья  деревня  воевала  с  религиозными  фанатиками  и  английскими  захватчиками.  Между  14  -  я  и  15  -  го  века,  сто  лет  войны  вызвали  село  на  землю  в  руках  различных  держав,  и  в  16  -  м  века,  он  был  в  авангарде  французских  религиозных  войн  между  католиками  и  протестантскими  гугенотами  ,  Разрушения  этих  конфликтов  оставили  свои  следы,  добавив  различные  характеристики  деревне.

Дома  Святого  Цирка  Лапопия

Сегодня  Сен-Сирк-Лапопи  очаровывает  своими  художественными  галереями,  уютными  ресторанами  и  пышной  зеленью.  Современности  здесь  почти  не  существует,  о  чем  свидетельствуют  только  туристы,  вооруженные  сотовыми  телефонами  и  камерами  DSLR.  Чтобы  сохранить  ощущение  старого  мира  в  деревне,  электрические  кабели  и  телефонные  провода  скрыты  под  карнизом  и  булыжником,  а  телевизионные  антенны  спрятаны  в  лофтах.  Здесь  вы  не  можете  найти  никаких  рекламных  щитов,  неоновых  огней  или  спутниковых  антенн.  Парковочные  места  тщательно  спланированы  таким  образом,  чтобы  транспортные  средства  можно  было  направить  в  районы,  которые  не  будут  противоречить  эстетике  деревни.

13-й  век  Шато  де  Сеневьер

Деревня  расположена  в  укрепленных  воротах  и  ​​имеет  13  исторических  зданий.  Одной  из  достопримечательностей  деревни  являются  различные  замки,  которые  переполнены  его  богатой  историей.  Есть  три  главных  крепости,  которые  все  еще  гордо  стоят  на  вершине  скалы,  несмотря  на  то,  что  в  разных  штатах  находятся  руины.  Прогулка  по  ним  все  еще  вызывает  чувство  глубокой  истории.  Chateau  de  Cénevières  восходит  к  13-  му  веку  и  является  красотой  эпохи  Возрождения.  Перечисленные  в  качестве  исторического  памятника  в  1957  году,  его  нынешние  владельцы  тепло  приветствуют  посетителей,  желающих  осмотреть  замок  и  полюбоваться  потрясающим  видом  на  долину  под  его  террасами.  Вы  получите  хорошее  представление  о  его  прошлом,  путешествуя  по  обширным  комнатам  замка  -  от  кухонь  до  комнат  охраны,  часовни,  подземелья  до  его  жилых  помещений.

Знаете  ли  вы  :  если  вы  влюбились  в  это  место,  есть  хорошие  новости.  Вы  можете  арендовать  замок  для  проведения  таких  мероприятий,  как  свадьбы,  встречи  или  даже  крещение.

Chateau  de  Cénevières  цепляются  за  скалы

Английские  замки  могут  быть  одними  из  самых  уникальных  сооружений,  которые  вы  увидите.  Вместо  того,  чтобы  находиться  на  суше,  он  на  самом  деле  вырезан  со  стороны  утеса  и  встраивается  в  известняковые  стены  скал  Долины  Лота.  Его  единственная  в  своем  роде  архитектура  была  построена  по  необходимости,  чтобы  обеспечить  сельским  жителям  защиту  во  время  нападений.

Лестница,  ведущая  к  Форту  в  Сен-Сирк-Лапопи,  расположенному  на  вершине  утеса.  

Построенный  в  10-  м  веке,  Форт  в  Сен-Сирк-Лапопи,  построенный  на  самой  высокой  части  скалы  на  вершине  скалы,  вы  можете  увидеть  только  остатки  руин  сооружения,  которое  когда-то  защищало  деревню  от  многих  атак.  Посетители  могут  подняться  по  лестнице  наверх,  чтобы  окунуться  в  захватывающий  дух  вид,  который  он  предлагает,  представляя  себе  когда-то  жестокое  прошлое.

Церковь  Святого  Цирка  Лапопия  в  готическом  стиле

Чуть  ниже  крепостей  вы  найдете  внушительную  церковь  в  стиле  римской  готики  15-  го  века.  В  то  время  как  интерьер  церкви  не  о  чем  кричать,  он  предлагает  панорамный  вид  на  деревню  под  ней.

Исторический  центр  Saint-Cirq  Lapopie  -  жемчужина  деревни.  Ремесленные  магазины  с  любовью  демонстрируют  изящную  ручную  работу  жителей  деревни,  уютные  кафе  предлагают  полезные  блюда,  а  его  жители  приветствуют.

Уютные  рестораны  в  Saint  Cirq  Lapopie

Рядом  с  деревней,  вдоль  реки,  вы  можете  найти  старые  мельницы  и  здания,  которые  дают  вам  представление  о  том,  что  делали  жители  деревни  много  веков  назад.



Совершенно  в  глуши,  чтобы  добраться  до  Saint-Cirq  Lapopie  может  потребоваться  небольшое  усилие.  Из-за  его  расположения  в  глубине  долины,  между  рекой  и  скалами.  Откуда  бы  вы  ни  приехали,  вам  все  равно  придется  пройти  несколько  крутых  извилистых  тропинок,  прежде  чем  вы  доберетесь  до  деревни.  Хорошей  новостью  является  то,  что  путешествие  здесь  наполнено  множеством  цветов  и  зелени,  что  делает  его  восхитительным  путешествием.

Ближайший  аэропорт  -  Тулуза,  куда  отправляются  прямые  рейсы  из  крупных  городов.  

Так  как  в  2012  году  она  была  названа  самой  красивой  деревней  Франции,  Сен-Сирк-Лапопи  наводнили  туристы.  

Источники  изображения:  tourisme-lot.com  ,  Photorendu.com  ,  Les  Sportifs  ,  Шато  де  Франс  
http://thegallivantpost.com/entering-the-storybook-village-of-saint-cirq-lapopie/
Перевела  на  украинский  язык      23.03.20        16.56

ВХІД  В  СЕЛО  ЗБІРОК  ОПОВІДАНЬ  СЕН-СИРК  ЛАПОПИ
Це  село  збірок  оповідань,  взята  прямо  з  середньовічних  байок.  Розташовані  на  скелі  над  рікою  Лот,  скупчення  старомодних  будинків  з  каменю  або  дерева  з  пласкими  черепичними  дахами  вирівняли  лабіринтові  бруковані  алеї,  навколишні  скелю  з  кількома  фортецями,  розташованими  на  її  короні.

Вид  з  повітря  на  Святий  Цирк  Лапопи

Стародавня  Сен-Сирк-Лапопи  вважається  однією  з  найкрасивіших  сіл  Франції,  і  неважко  зрозуміти,  чому.  Прогулянка  по  дивною  селі  -  все  одно  що  увійти  до  портал  часу  в  минуле,  де  терасові  сади  розцвітають  квітами,  тріщинами  і  ліанами,  які  додають  характер  його  будівлям,  а  тепла  і  дружня  атмосфера  наповнює  село.

Зустрічається  ще  в  10  -  е  сторіччя,  мальовнича  село  Сент  -  Cirq  в  Occitanie  області  спростовує  гучне  минуле.  До  кінця  середньовіччя  село  воювала  з  релігійними  фанатиками  і  англійськими  загарбниками.  Між  14  -  я  і  15  -  го  століття,  сто  років  війни  викликали  село  на  землю  в  руках  різних  держав,  і  в  16  -  м  століття,  він  був  в  авангарді  французьких  релігійних  війн  між  католиками  та  протестантськими  гугенотами  ,  Руйнування  цих  конфліктів  залишили  свої  сліди,  додавши  різні  характеристики  селі.

Будинку  Святого  Цирку  Лапопия

Сьогодні  Сен-Сирк-Лапопи  зачаровує  своїми  художніми  галереями,  затишними  ресторанами  і  пишною  зеленню.  Сучасності  тут  майже  не  існує,  про  що  свідчать  тільки  туристи,  збройні  стільниковими  телефонами  і  DSLR  камерами.  Щоб  зберегти  відчуття  старого  світу  в  селі,  електричні  кабелі  та  телефонні  проводи  приховані  під  карнизом  і  бруківкою,  а  телевізійні  антени  заховані  в  лофтах.  Тут  ви  не  можете  знайти  ніяких  рекламних  щитів,  неонових  вогнів  або  супутникових  антен.  Паркувальні  місця  ретельно  сплановані  таким  чином,  щоб  транспортні  кошти  можна  було  спрямувати  в  райони,  які  не  будуть  суперечити  естетиці  села.

13-го  століття  Шато  де  Сеневьер

Село  розташована  в  укріплених  воротах  і  має  13  історичних  будівель.  Однією  з  визначних  пам'яток  села  є  різні  замки,  які  переповнені  його  багатою  історією.  Є  три  головних  фортеці,  які  все  ще  гордо  стоять  на  вершині  скелі,  незважаючи  на  те,  що  в  різних  штатах  знаходяться  руїни.  Прогулянка  по  ним  все  ще  викликає  почуття  глибокої  історії.  Chateau  de  Cénevières  сходить  до  13  -  го  століття  і  є  красою  епохи  Відродження.  Перераховані  як  історичного  пам'ятника  в  1957  році,  його  нинішні  власники  тепло  вітають  відвідувачів,  охочих  оглянути  замок  і  помилуватися  приголомшливим  видом  на  долину  під  його  терасами.  Ви  отримаєте  гарне  уявлення  про  його  минуле,  подорожуючи  по  великих  кімнатах  замку  -  від  кухонь  до  кімнат  охорони,  каплиці,  підземелля  до  його  жилих  приміщень.

Чи  знаєте  ви  :  якщо  ви  закохалися  в  це  місце,  є  хороші  новини.  Ви  можете  орендувати  замок  для  проведення  таких  заходів,  як  весілля,  зустрічі  або  навіть  хрещення.

Chateau  de  Cénevières  чіпляються  за  скелі

Англійські  замки  можуть  бути  одними  з  найбільш  унікальних  споруд,  які  ви  побачите.  Замість  того,  щоб  перебувати  на  суші,  він  насправді  вирізаний  з  боку  скелі  і  вбудовується  в  вапнякові  стіни  скель  Долини  Лота.  Його  єдина  у  своєму  роді  архітектура  була  побудована  за  необхідності,  щоб  забезпечити  сільським  жителям  захист  під  час  нападів.

Сходи,  що  ведуть  до  Форту  Сен-Сирк-Лапопи,  розташованому  на  вершині  скелі.  

Побудований  у  10  -  му  столітті,  Форт  Сен-Сирк-Лапопи,  побудований  на  найвищій  частині  скелі  на  вершині  скелі,  ви  можете  побачити  тільки  залишки  руїн  споруди,  що  колись  захищали  село  від  багатьох  атак.  Відвідувачі  можуть  піднятися  по  сходах  нагору,  щоб  поринути  в  захоплюючий  дух  вигляд,  який  він  пропонує,  уявляючи  собі  коли-то  жорстоке  минуле.

Церква  Святого  Цирку  Лапопия  в  готичному  стилі

Трохи  нижче  фортець  ви  знайдете  значну  церква  у  стилі  римської  готики  15  -  го  століття.  У  той  час  як  інтер'єр  церкви  не  кричати,  він  пропонує  панорамний  вид  на  село  під  нею.

Історичний  центр  Saint-Cirq  Lapopie  -  перлина  села.  Ремісничі  магазини  з  любов'ю  демонструють  витончену  ручну  роботу  жителів  села,  затишні  кав'ярні  пропонують  корисні  страви,  а  його  жителі  вітають.

Затишні  ресторани  у  Saint  Cirq  Lapopie

Поруч  з  селом,  вздовж  річки,  ви  можете  знайти  старі  млини  і  будинки,  які  дають  вам  уявлення  про  те,  що  робили  жителі  села  багато  століть  тому.



Абсолютно  в  глушині,  щоб  дістатися  до  Saint-Cirq  Lapopie  може  знадобитися  невелике  зусилля.  Через  його  розташування  в  глибині  долини,  між  річкою  й  скелями.  Звідки  б  ви  не  приїхали,  вам  все  одно  доведеться  пройти  кілька  крутих  звивистих  стежок,  перш  ніж  ви  дістанетеся  до  села.  Доброю  новиною  є  те,  що  подорож  тут  наповнене  безліччю  квітів  і  зелені,  що  робить  його  чудовим  подорожжю.

Найближчий  аеропорт  -  Тулуза,  куди  відправляються  прямі  рейси  з  великих  міст.  

Так  як  в  2012  році  вона  була  названа  найкрасивішою  селом  Франції,  Сен-Сирк-Лапопи  заполонили  туристи.  

Джерела  зображення:  tourisme-lot.com  ,  Photorendu.com  ,  Les  Sportifs  ,  Шато  де  Франс  
http://thegallivantpost.com/entering-the-storybook-village-of-saint-cirq-lapopie/
Переклала  на  українську  мову  23.03.20  16.56

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=869092
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 23.03.2020

Екскурс в історію декоративного городу

Экскурс  в  историю  декоративного  огорода
UleyskayaUleyskaya  ЭКСПЕРТ
Людмила  Улейская  Ялта  10  декабря  2013,  23:50

Затронув  тему  современного  дизайна  огорода,  думаю,  что  пользователям  сайта  будет  интересно  совершить  сегодня  небольшой  экскурс  в  историю  и  увидеть,  что  идея  создания  декоративного  огорода  имеет  очень  давнее  происхождение.  Оказывается,  что  в  глубокой  древности,  а  также  в  века  не  столь  отдаленные,  декоративный  огород  имел  право  на  существование  и  играл  немаловажную  роль  в  украшении  виллы,  усадьбы.

Фрагмент  современного  декоративного  огорода  с  салатами
Использовано  фото  из  презентации  господина  Ales  Jezdinsk
Первое  упоминание  о  декоративном  огороде  находим  в  древнеримских  источниках.  В  них  говорится,  что  виллы,  принадлежавшие  зажиточным  горожанам,  разделяли,  как  правило,  на  три  части:  господскую  (городскую),  людскую  (сельскую)  и  экономическую  (плодовую).  Последняя,  в  свою  очередь,  состояла  из  плодовника,  виноградника  и  огорода,  которые  уже  тогда  выполняли  не  только  утилитарную  (хозяйственную)  роль.  Их  старались  украсить  и  придать  декоративный  вид,  особенно  в  том  случае,  когда  эта  часть  примыкала  к  парадному  въезду.  Если  участки,  занимаемые  овощными  культурами  располагались  по  краю,  они  разбивались  на  правильной  формы  гряды,  разделяемые  чаще  живой  изгородью,  на  фоне  которой  высаживали  неаристократические  цветы:  ирисы,  перистую  гвоздику,  мальву,  акант  и  др.  В  огороде  выращивали  всякого  рода  овощи  и  “кухонную  зелень”:  капусту,  петрушку,  огурцы,  латук,  сельдерей,  анис  и  т.д.  Наряду  с  этим,  здесь  могли  располагать  и  плодовые  деревья,  а  на  свободные  места  между  ними  высаживали  редьку,  мак,  тыкву,  бобы,  пастернак,  щавель,  клещевину,  артишоки,  сорго,  катран  приморский  и  т.д.  Несколько  позднее  тенденция  симметрии  на  огороде  еще  более  усилилась.  Например,  на  загородной  вилле  римского  полководца-консула  Лукулла  в  Баях  можно  было  видеть  гряды  с  овощами,  расположенные  в  строго  симметричном  порядке.
Артишок  колючий  занимал  свободные  места
Как  видим,  уже  на  древнеримских  виллах  огородам  придавали  декоративный  вид,  разбивая  их  на  правильные  участки  с  помощью  цветочных  растений  или  живых  изгородей.
В  эпоху  Средневековья  была  сохранена  симметрия  дорожек  и  посадок,  которые  велись  прямолинейно  с  учетом  утилитарности  растений.  На  аванс-сцену  в  этот  период  выступили  “кухонные”  и  лекарственные  травы.  Кроме  того,  часто  стали  разводить  овощи  и  фрукты,  располагая  их  на  16  симметричных  друг  другу  грядках,  из  красивоцветущих  растений  –  главным  образом,  лилии  и  розы,  которые  соседствовали  рядом  с  укропом,  чесноком  и  шалфеем.
Подобные  розы  соседствовали  с  укропом
Такие  огороды  получили  широкое  распространение  во  второй  половине  VIII  —  начале  IX  века  во  время  правления  императора  Карла  Великого,  издавшего  в  свое  время  особый  закон  “Капитулярий”.  В  нем  он  повелевал  выращивать  не  только  лекарственные  растения,  но  и  новые  в  те  времена  овощи  и  цветы.  Он  сам  развел  в  Германии  и  Франции  значительное  количество  бобовых  культур,  дынь.  В  приводимом  списке  значилось  более  70  растений,  используемых  как  приправы  к  различным  блюдам  и  для  лечения.  Среди  них  уже  были:  шалфей  лекарственный  и  мускатный,  девясил,  любисток  (зоря),  майоран,  чабер,  кориандр;  ради  украшения  –  розмарин;  в  огородах  —  бобы,  горох,  брюква,  свекла,  лук  испанский,  лук  репчатый,  лук  порей,  чеснок,  петрушка,  сельдерей,  из  ароматических  —  фенхель,  рута,  пижма  бальзамическая  и  др.  История  сохранила  меткое  определение,  сформулированное  Карлом  в  ответ  на  вопрос  известного  в  те  времена  ученого  “Что  такое  трава?”.  Король  сказал:  “Друг  врача  и  похвала  повару”.
Шалфей  -  друг  врача
Это  было  монастырско-дворцовое  средневековое  садоводство  Карла  Великого,  которое  не  носило  исключительно  утилитарного  характера,  но  и  было  от  него  очень  недалеко:  лучшими  садами  считались  те,  в  которых  росло  наибольшее  количество  полезных,  а  главное  –  редких,  и  особенно  лечебных  трав.
 Примером  таких  садов  были  монастырские,  служившие  полузнахарской  медицине  того  времени.  Именно  монахи  в  монастырских  садах  и  огородах  приспособились  выращивать  растения  с  лечебной  целью.  К  сожалению,  сведения  о  выращиваемых  растениях  в  монастырских  садах  не  многочисленны  и  большей  частью  основываются  на  рисунках  в  церковных  часословах,  финансовых  и  иных  документах,  где  так  или  иначе  речь  шла  о  растениях.  Так,  в  поэме  средневекового  поэта  Страбо  “Сад”,  написанной  в  827  г.  и  посвященной  саду  монастыря  святого  Галлена  в  Швейцарии,  упомянуты  пищевые,  лекарственные  растения,  а  также  ирис  германский,  лилия  белая,  роза  галльская  и  другие  декоративные  виды.  Хотя  о  цветах  как  садовом  украшении  стали  писать  лишь  со  второй  половины  XI  столетия.
Полезные  растения  в  Чехии
Использовано  фото  из  презентации  господина  Ales  Jezdinsk
В  более  позднем  источнике  —  каталоге  настоятельницы  Бингенского  монастыря  (на  Рейне)  Хильдегарды  встречаются  сладкий  корень,  первоцвет,  пионы,  медуница,  ноготки,  перечный  кресс,  тимьян,  редька,  редис,  кудрявая  капуста  и  другие  растения,  многие  из  которых  не  были  известны  при  Карле.  Это  свидетельствовало  о  том,  что  ассортимент  пищевых  и  целебных  трав  продолжал  пополняться.
Немного  позднее  в  Европе  появились  медицинские  сады,  не  принадлежавшие  монастырям.  Вероятно,  первым  из  них  был  Пражский,  сведения  о  котором  датируются  XIV  в.  Еще  позднее,  в  первой  половине  XVI  в.  при  университетах  возникли  ботанические  сады.  Все  они  представляли  собой  питомники  лекарственных  растений.
Нельзя  не  отметить,  что  важным  моментом  в  формировании  европейского  овощного  ассортимента  стало  появление  американских  растений,  проникнувших  в  Европу  преимущественно  через  Испанию.  С  1542  г.  там  стали  выращивать  кукурузу,  затем  туда  были  привезены  стручковый  перец,  подсолнечник,  томаты.
Немаловажный  вклад  в  развитие  декоративного  огорода  в  XVII  в.  внесла  Голландия.  Отвоевав  землю  у  моря,  жители  этой  страны  сделали  из  прибрежной  полосы  плодородные  участки,  на  которых  научились  выращивать  овощи,  пряности  и  самые  красивые  цветы.  Значительный  ассортимент  их  пополнялся  в  заморских  странах,  куда  часто  снаряжали  свои  корабли  богатые  торговцы.  Ограниченные  земельные  наделы,  сложные  условия  земледелия  требовали  от  голландцев  внимательного  и  бережного  отношения  к  каждой  привезенной  новинке,  к  каждому  выращенному  растению.  Такой  подход  привел  к  созданию  множества  различных  декоративных  сортов  цветочных  и  овощных  культур.
Источник:  https://7dach.ru/Uleyskaya/ekskurs-v-istoriyu-dekorativnogo-ogoroda-3734.html
Перевела  на  украинский  язык      22.03.20          15.26

Екскурс  в  історію  декоративного  городу
UleyskayaUleyskaya  ЕКСПЕРТ
Людмила  Улейська  Ялта  10  січня  2013,  23:50

Торкнувшись  теми  сучасного  дизайну  городу,  думаю,  що  користувачам  сайту  буде  цікаво  зробити  сьогодні  невеликий  екскурс  в  історію  і  побачити,  що  ідея  створення  декоративного  городу  має  дуже  давнє  походження.  Виявляється,  що  в  глибоку  давнину,  а  також  в  століття  не  настільки  віддалені,  декоративний  город  мав  право  на  існування  і  грав  важливу  роль  в  оздобленні  вілли,  садиби.

Фрагмент  сучасного  декоративного  городу  з  салатами
Використано  фото  з  презентації  пана  Ales  Jezdinsk
Перша  згадка  про  декоративному  городі  знаходимо  в  давньоримських  джерелах.  У  них  говориться,  що  вілли,  належали  заможним  городянам,  розділяли,  як  правило,  на  три  частини:  панську  (міську),  людську  (сільську)  і  економічну  (плодову).  Остання,  в  свою  чергу,  складалася  з  плодовника,  виноградника  і  городу,  які  вже  тоді  виконували  не  тільки  утилітарну  (господарську)  роль.  Їх  намагалися  прикрасити  і  додати  декоративний  вигляд,  особливо  в  тому  разі,  коли  ця  частина  примикала  до  парадного  в'їзду.  Якщо  ділянки,  зайняті  овочевими  культурами  розташовувалися  по  краю,  вони  розбивалися  на  правильної  форми  пасма,  розділені  частіше  живоплотом,  на  тлі  якої  висаджували  неаристократические  квіти:  іриси,  пір'ясту  гвоздику,  мальву,  акант  та  ін.  В  городі  вирощували  всякого  роду  овочі  та  "кухонну  зелень":  капусту,  петрушку,  огірки,  латук,  селеру,  аніс  і  т.  д.  Поряд  з  цим,  тут  могли  розташовувати  і  плодові  дерева,  а  на  вільні  місця  між  ними  висаджували  редьку,  мак,  гарбуз,  боби,  пастернак,  щавель,  рицину,  артишоки,  сорго,  катран  приморський  і  т.  д.  Дещо  пізніше  тенденція  симетрії  на  городі  ще  більше  посилилася.  Наприклад,  на  заміській  віллі  римського  полководця-консула  Лукулла  в  Баях  можна  було  бачити  гряди  з  овочами,  розташовані  в  строго  симетричному  порядку.
Артишок  колючий  займав  вільні  місця
Як  бачимо,  вже  на  римських  віллах  городах  надавали  декоративний  вигляд,  розбиваючи  їх  на  правильні  ділянки  з  допомогою  квіткових  рослин  або  живих  огорож.
В  епоху  Середньовіччя  була  збережена  симетрія  доріжок  і  посадок,  які  велися  прямолінійно  з  урахуванням  утилітарності  рослин.  На  аванс-сцену  в  цей  період  виступили  "кухонні"  і  лікарські  трави.  Крім  того,  часто  стали  розводити  овочі  і  фрукти,  розташовуючи  їх  на  16  симетричні  один  одному  грядках,  з  красивоцветущих  рослин  –  головним  чином,  лілії  і  троянди,  які  стояли  поруч  з  кропом,  часником  і  шавлією.
Подібні  троянди  сусідили  з  кропом
Такі  городи  отримали  широке  поширення  в  другій  половині  VIII  —  початку  IX  століття  під  час  правління  імператора  Карла  Великого,  який  видав  свого  часу  особливий  закон  "Капітулярій".  У  ньому  він  наказував  вирощувати  не  тільки  лікарські  рослини,  але  і  нові  в  ті  часи  овочі  і  квіти.  Він  сам  розвів  у  Німеччині  та  Франції  значну  кількість  бобових  культур,  динь.  У  наведеному  списку  значилося  понад  70  рослин,  які  використовуються  як  приправи  до  різних  страв  і  для  лікування.  Серед  них  були:  і  мускатний  шавлія  лікарська,  оман,  любисток  (зоря),  майоран,  чабер,  коріандр;  заради  прикраси  –  розмарин;  в  городах  —  боби,  горох,  бруква,  буряк,  цибуля  іспанська,  цибулю  ріпчасту,  цибулю  порей,  часник,  петрушка,  селера,  з  ароматичних  —  фенхель,  рута,  пижмо  бальзамічна  та  ін.  Історія  зберегла  влучне  визначення,  сформульоване  Карлом  у  відповідь  на  питання  відомого  в  ті  часи  вченого  "Що  таке  трава?".  Король  сказав:  "Один  лікаря  і  похвала  кухареві".
Шавлія  -  одна  лікаря
Це  було  монастирсько-палацове  середньовічне  садівництво  Карла  Великого,  яке  не  носило  виключно  утилітарного  характеру,  але  і  від  нього  дуже  недалеко:  кращими  садами  вважалися  ті,  в  яких  зростала  найбільшу  кількість  корисних,  а  головне  –  рідкісних,  і  особливо  лікувальних  трав.
Прикладом  таких  садів  були  монастирські,  що  служили  полузнахарской  медицині  того  часу.  Саме  ченці  в  монастирських  садах  і  городах  пристосувалися  вирощувати  рослини  з  лікувальною  метою.  На  жаль,  відомості  про  вирощуваних  рослин  у  монастирських  садах  не  численні  і  здебільшого  ґрунтуються  на  малюнках  у  церковних  часословах,  фінансових  та  інших  документах,  де  так  чи  інакше  йшлося  про  рослини.  Так,  у  поемі  середньовічного  поета  Страбо  "Сад",  написаної  в  827  р.  і  присвячена  саду  монастиря  святого  Галлена  в  Швейцарії,  згадані  харчові,  лікарські  рослини,  а  також  ірис  німецький,  лілія  біла,  троянда  галльская  та  інші  декоративні  види.  Хоча  про  квіти  як  садовому  прикрасі  стали  писати  лише  з  другої  половини  XI  століття.
Корисні  рослини  в  Чехії
Використано  фото  з  презентації  пана  Ales  Jezdinsk
У  більш  пізньому  джерелі  —  каталозі  настоятельки  Бингенского  монастиря  (на  Рейні)  Хільдегради  зустрічаються  солодкий  корінь,  первоцвіт,  півонії,  медунка,  нігтики,  перцевий  крес,  чебрець,  редька,  редис,  кучерява  капуста  та  інші  рослини,  багато  з  яких  не  були  відомі  при  Карлі.  Це  свідчило  про  те,  що  асортимент  харчових  і  цілющих  трав  продовжував  поповнюватися.
Трохи  пізніше  в  Європі  з'явилися  медичні  сади,  які  не  належали  монастирям.  Ймовірно,  першим  з  них  був  Празький,  відомості  про  який  датуються  XIV  ст.Ще  пізніше,  в  першій  половині  XVI  ст.    при  університетах  виникли  ботанічні  сади.    Всі  вони  представляли  собою  розплідники  лікарських  рослин.
 Не  можна  не  відзначити,  що  важливим  моментом  у  формуванні  європейського  овочевого  асортименту  стала  поява  американських  рослин,  проникли  в  Європу  переважно  через  Іспанію.    З  1542  р  там  стали  вирощувати  кукурудзу,  потім  туди  були  привезені  стручковий  перець,  соняшник,  томати.
 Важливий  внесок  у  розвиток  декоративного  городу  в  XVII  в.    внесла  Голландія.    Відвоювавши  землю  біля  моря,  жителі  цієї  країни  зробили  з  прибережної  смуги  родючі  ділянки,  на  яких  навчилися  вирощувати  овочі,  прянощі  і  найкрасивіші  квіти.    Значний  асортимент  їх  поповнювався  в  заморських  країнах,  куди  часто  споряджали  свої  кораблі  багаті  торговці.    Обмежені  земельні  наділи,  складні  умови  землеробства  вимагали  від  голландців  уважного  і  дбайливого  ставлення  до  кожної  привезеної  новинці,  до  кожного  вирощеному  рослині.    Такий  підхід  призвів  до  створення  безлічі  різних  декоративних  сортів  квіткових  і  овочевих  культур.
 Джерело:  https://7dach.ru/Uleyskaya/ekskurs-v-istoriyu-dekorativnogo-ogoroda-3734.html
 Переклала  українською  мовою  22.03.20  15.26

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=868929
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 22.03.2020

Художник Pal Fried

Pal  Fried  (1893-1976)  родился  в  Будапеште.  Он  получил  художественное  образование  в  Венгерская  академия  искусств.  Позже  художник  учился  в  Париже  в  Академии,  где  был  учеником  Клода  Моне.  В  Париже  на  него  сильно  повлияли  французские  импрессионисты,  особенно  Пьер  Огюст  Ренуар  и  Эдгар  Дега.  Это  вдохновило  его  на  подготовку  многих  картин  балерин,  танцоров  и  цирковых  артистов.  Фрид  эмигрировал  в  Соединенные  Штаты  в  1946  году  после  Второй  мировой  войны,  где  преподавал  в  Нью-Йоркской  академии  художеств.  Художник  подготовил  портреты  американских  знаменитостей,  таких  как  Мэрилин  Монро.  Благодаря  его  работе  в  портретной  живописи  он  добился  значительных  финансовых  успехов.  Pal  Fried  стал  гражданином  США  в  1953  году,  жил  в  Лос-Анджелесе  и  Нью-Йорке
Дневник  Rietta
Перевела  на  украинский  язык      22.03.20            7.46


Pal  Fried  (1893-1976)  народився  в  Будапешті.    Він  отримав  художню  освіту  в  Угорська  академія  мистецтв.    Пізніше  художник  навчався  в  Парижі  в  Академії,  де  був  учнем  Клода  Моне.    У  Парижі  на  нього  сильно  вплинули  французькі  імпресіоністи,  особливо  П'єр  Огюст  Ренуар  і  Едгар  Дега.    Це  надихнуло  його  на  підготовку  багатьох  картин  балерин,  танцюристів  і  циркових  артистів.    Фрід  емігрував  до  Сполучених  Штатів  в  1946  році  після  Другої  світової  війни,  де  викладав  в  Нью-Йоркської  академії  мистецтв.    Художник  підготував  портрети  американських  знаменитостей,  таких  як  Мерилін  Монро.    Завдяки  його  роботі  в  портретному  живописі  він  домігся  значних  фінансових  успіхів.    Pal  Fried  став  громадянином  США  в  1953  році,  жив  в  Лос-Анджелесі  і  Нью-Йорку
 щоденник  Rietta
 Переклала    українською      мовою      22.03.20  7.46

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=868876
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 22.03.2020

Красиве село

 Красивая  деревня  
https://www.kudatotam.ru/pages

В  Польше  есть  потрясающая  деревня,  где  принято  раскрашивать  дома  цветочными  орнаментами.  Повелось  это  издавна,  и  традиция  хранится  до  сих  пор.

Традиция  украшать  дома  цветочными  орнаментами  существует  в  этой  деревне  еще  с  конца  XIX  века.  Изначально  занимались  этим  искусством  женщины.  Сейчас  в  деревне  есть  класс,  где  желающих  учат  залипской  технике  рисования.
Краски  делали  самостоятельно  из  подручных  материалов  —  золы,  глины,  извести  и  кирпича.  Кисточки  делали  тоже  сами  —  использовали  коровий  волос.

С  середины  XX  века  в  польской  деревушке  проводят  ежегодный  праздник  —  «Малевана  хата».  Хозяйки  домов  стараются  превзойти  своих  соперниц  в  умении  украшать  дом,  создавая  все  новые  и  новые  узоры.
Рисунками  покрывают  не  только  фасад  дома  и  пристройки,  но  и  стены  в  доме,  мебель  и  утварь.

Это  не  просто  деревня-музей,  а  настоящая  обитаемая  деревня.  Туристов  здесь  пока  немного,  поэтому  вокруг  царит  деревенская  тишина  и  спокойствие.
Перевела  на  украинский  язык        21.03.20            8.33

Красиве    село
 https://www.kudatotam.ru/pages

 У  Польщі  є  приголомшливе  село,  де  прийнято  розфарбовувати  будинки  квітковими  орнаментами.    Повелося  це  здавна,  і  традиція  зберігається  до  цих  пір.

 Традиція  прикрашати  будинки  квітковими  орнаментами  існує  в  цьому  селі  ще  з  кінця  XIX  століття.    Спочатку  займалися  цим  мистецтвом  жінки.    Зараз  в  селі  є  клас,  де  бажаючих  вчать  Заліпська  техніці  малювання.
 Фарби  робили  самостійно  з  підручних  матеріалів  -  золи,  глини,  вапна  та  цегли.    Пензлика  робили  теж  самі  -  використовували  коров'ячий  волосся.

 З  середини  XX  століття  в  польській  селі  проводять  щорічне  свято  -  «Мальована  хата».    Господині  будинків  намагаються  перевершити  своїх  суперниць  в  умінні  прикрашати  будинок,  створюючи  все  нові  і  нові  візерунки.
 Малюнками  покривають  не  тільки  фасад  будинку  і  прибудови,  а  й  стіни  в  будинку,  меблі  і  начиння.

 Це  не  просто  село-музей,  а  справжня  жила  село.    Туристів  тут  поки  що  небагато,  тому  навколо  панує  сільська  тиша  і  спокій.
 Переклала    на  українську    мову    21.03.20  8.33

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=868756
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 21.03.2020

21 березня Всесвітній день поезії

21  марта    Всемирный  день  поэзии
Возрождая  извечную  традицию  живого  звучащего  поэтического  слова...  (Фото:  Graeme  Dawes,  Shutterstock)
В  1999  году  на  30-й  сессии  генеральной  конференции  ЮНЕСКО  было  решено  ежегодно  отмечать  Всемирный  день  поэзии  (World  Poetry  Day)  21  марта.  Первый  Всемирный  день  поэзии  прошел  в  Париже,  где  находится  штаб-квартира  ЮНЕСКО.
 
«Поэзия,  —  говорится  в  решении  ЮНЕСКО,  —  может  стать  ответом  на  самые  острые  и  глубокие  духовные  вопросы  современного  человека  —  но  для  этого  необходимо  привлечь  к  ней  как  можно  более  широкое  общественное  внимание».

Поэзия  объединяет  страны,  народы,  культуры  и  помогает  людям  понять  друг  друга.  На  протяжении  веков  мысли  и  чувства,  облеченные  в  поэтическую  форму,  проникают  в  сердца  людей,  напоминая,  что  мы  все  одна  большая  семья  и  что  мы,  такие  разные,  на  самом  деле  очень  похожи  друг  на  друга.

Отмечая  Всемирный  день  поэзии  ЮНЕСКО  также  обращает  наше  внимание  на  удивительную  способность  поэтического  слова  пробуждать  в  человеке  его  творческие  способности.
       Поэзия  может  стать  ответом  на  любые  вопросы  современного  человека  (Фото:  Boiarkina  Marina,  Shutterstock)
Поэзия  может  стать  ответом  на  любые  вопросы  современного  человека  (Фото:  Boiarkina  Marina,  Shutterstock)
Одной  из  основных  целей  Дня  является  поощрение  языкового  разнообразия  и  поддержка  исчезающих  языков  посредством  поэзии.  Более  того,  Всемирный  День  поэзии  призван  дать  возможность  шире  заявить  о  себе  малым  издательствам,  чьими  усилиями,  в  основном,  доходит  до  читателей  творчество  современных  поэтов,  литературным  клубам,  возрождающим  извечную  традицию  живого  звучащего  поэтического  слова.

Этот  День,  считает  ЮНЕСКО,  призван  содействовать  развитию  поэзии,  возвращению  к  устной  традиции  поэтических  чтений,  преподаванию  поэзии,  восстановлению  диалога  между  поэзией  и  другими  видами  искусства,  такими,  как  театр,  танцы,  музыка,  живопись,  а  также  поощрению  издательского  дела  и  созданию  в  средствах  массовой  информации  позитивного  образа  поэзии  как  подлинно  современного  искусства,  открытого  людям.

Считается,  что  самые  древние  стихи-гимны  были  созданы  в  23  веке  до  нашей  эры.  Автор  стихов  —  поэтесса-жрица  Эн-хеду-ана  (En-hedu-ana),  про  которую  известно  лишь  то,  что  она  была  дочерью  аккадского  царя  Саргона,  завоевавшего  Ур  (территория  Ирана).  Эн-хеду-ана  писала  о  лунном  боге  Нанне  и  его  дочери,  богине  утренней  звезды  Инанне.

В  настоящее  же  время  в  этот  День  по  всему  миру  —  в  учреждениях  культуры,  образования,  творческих  коллективах  и  т.п.  —  проходят  различные  поэтические  концерты,  авторские  чтения,  конференции  и  семинары,  посвященные  поэтам  и  их  творчеству,  презентации  новой  поэтической  литературы.
Перевела  на  украинский  язык        21.03.20        8.01


21  березня  Всесвітній  день  поезії
Відроджуючи  одвічну  традицію  живого  звучного  поетичного  слова...  (Фото:  Graeme  Dawes,  Shutterstock)
У  1999  році  на  30-й  сесії  генеральної  конференції  ЮНЕСКО  було  вирішено  відзначати  Всесвітній  день  поезії  (World  Poetry  Day)  21  березня.  Перший  Всесвітній  день  поезії  пройшов  в  Парижі,  де  знаходиться  штаб-квартира  ЮНЕСКО.

«Поезія,  —  говориться  в  рішенні  ЮНЕСКО,  —  може  стати  відповіддю  на  найгостріші  і  найглибші  духовні  питання  сучасної  людини  —  але  для  цього  необхідно  привернути  до  неї  якнайширшу  громадську  увагу».

Поезія  об'єднує  країни,  народи,  культури  і  допомагає  людям  зрозуміти  один  одного.  Протягом  століть  думки  і  почуття,  зодягнені  в  поетичну  форму,  проникають  у  серця  людей,  нагадуючи,  що  ми  всі  одна  велика  сім'я  і  що  ми,  такі  різні,  насправді  дуже  схожі  один  на  одного.

Відзначаючи  Всесвітній  день  поезії  ЮНЕСКО  також  звертає  нашу  увагу  на  дивовижну  здатність  поетичного  слова  будити  в  людині  її  творчі  здібності.
Поезія  може  стати  відповіддю  на  будь-які  питання  сучасної  людини  (Фото:  Boiarkina  Marina,  Shutterstock)
Поезія  може  стати  відповіддю  на  будь-які  питання  сучасної  людини  (Фото:  Boiarkina  Marina,  Shutterstock)
Однією  з  основних  цілей  Дня  є  заохочення  мовного  розмаїття  та  підтримка  зникаючих  мов  за  допомогою  поезії.  Більш  того,  Всесвітній  День  поезії  повинен  дати  можливість  ширше  заявити  про  себе  малим  видавництвам,  чиїми  зусиллями,  в  основному,  доходить  до  читачів  творчість  сучасних  поетів,  літературним  клубам,  возрождающим  одвічну  традицію  живого  звучного  поетичного  слова.

Цей  День,  вважає  ЮНЕСКО,  покликаний  сприяти  розвитку  поезії,  поверненню  до  усної  традиції  поетичних  читань,  викладання  поезії,  відновленню  діалогу  між  поезією  та  іншими  видами  мистецтва,  такими,  як  театр,  танці,  музика,  живопис,  а  також  заохоченню  видавничої  справи  і  створенню  в  засобах  масової  інформації  позитивного  образу  поезії  як  справді  сучасного  мистецтва,  відкритого  людям.

Вважається,  що  найдавніші  вірші-гімни  були  створені  в  23  столітті  до  нашої  ери.  Автор  віршів  —  поетеса-жриця  Ен-хеду-ана  (En-hedu-ana),  про  яку  відомо  лише  те,  що  вона  була  дочкою  царя  Саргона  аккадського,  завоював  Ур  (територія  Ірану).  Ен-хеду-ана  писала  про  місячному  бога  Нанне  і  його  дочки,  богині  ранкової  зорі  Інанни.

Нині  ж  у  цей  День  по  всьому  світу  —  в  установах  культури,  освіти,  творчих  колективах  і  т.  п.  —  проходять  різні  поетичні  концерти,  авторські  читання,  конференції  і  семінари,  присвячені  поетам  і  їх  творчості,  презентації  нової  поетичної  літератури.
Переклала  на  українську  мову  21.03.20  8.01

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=868755
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 21.03.2020

Замок Аруе (Chateau de Haroue)

Замок  Аруэ  (Chateau  de  Haroue)
Замок  Бово-Краон  (еще  его  называют  замок  Аруэ  или  дворец  Аруэ)  -  это  замок  восемнадцатого  века,  расположенный  в  маленькой  долине  в  центре  французской  деревни  Аруэ,  в  историческом  регионе  Франции  Сатуа,  на  юге  французской  коммуны  Нанси  (округ  Морт  и  Мезель).  Он  был  построен  в  25  километрах  к  югу  от  Нанси,  между  1720  и  1729  годом  Жерменом  Боффрани,  для  Марка  де  Бово-Краона,  коннетабля  Лотарингии,  позже  вице-короля  Тосканы.

Интересно,  что  архитектор  включил  в  архитектурный  план  четыре  башни  и  рвы  с  водой  средневекового  замка  предшественника  (бывшие  имения  маркиза  Франсуа  де  Бассомпьерра,  родившегося  в  1579  года).  Такая  практика  –  особенность  классического  периода.  В  замке  представлены  другие  забавные  особенности,  которые  согласно  традиции,  напоминают  о  композиции  города:
365  окон  (другие  большие  замки  также  имеют  такую  редкую  особенность)  -  по  числу  дней  в  году

52  камина  -  по  числу  недель  в  году

12  башен  (некоторые  из  них  включены  в  здания)  -  по  числу  месяцев

4  моста,  преодолевающие  рвы  с  водой  -  по  числу  времен  года
Оформление  убранств  замка  в  основном  было  возложено  на  выдающихся  художников  Лотарингии:  Жан  Ламура  (1698-1771  гг.),  который  работал  над  решетками,  балконами  и  перилами;  Пиймонта  (1698-1771  гг.),  работавшего  над  росписью  башен;  Бартелеми  Гибаййа  (1699-1757  гг.),  который  был  известен  своими  фонтанами  на  площади  Станислава  в  Нанси.

Часть  мебели  в  Реставрированном  стиле  исключительного  качества  досталась  королевской  семье  в  подарок  от  Зои  Талон,  графини  дю  Кейла,  любовницы  короля  Людовика  XVIII.  Эта  мебель  перешла  во  владения  семье  Бово-Краон  как  семейная  реликвия  из  рук  в  руки.  Парк  на  французский  манер  был  создан  архитектором-офорителем  Эмильо  Терри.

В  настоящее  время  замок  Аруэ  заселен  потомками  князя  Марка  де  Бово-Краона,  его  дочерью  Марией  Изабель  Адель  Кристиной  Грейси  и  ее  детьми.  Некоторые  элементы  замка  Аруэ  объявлены  памятниками  истории  Франции  постановлением  от  27  июня  1983  года  и  взяты  под  государственную  охрану.  Замок,  его  парк  и  долина  Мадонн  с  3  июля  1990  года  также  входят  в  список  памятников  архитектуры.
http://vision7.ru/publ/dvorcy_i_zamki_francii/zamok_arueh_chateau_de_haroue
Перевела  на  украинский  язык        20.03.20      15.47      

Замок  Аруе  (Chateau  de  Haroue)
Замок  Бово-Краон  (ще  його  називають  замок  Аруе  або  палац  Аруе)  -  це  замок  вісімнадцятого  століття,  розташований  в  маленькій  долині  в  центрі  французької  села  Аруе,  в  історичному  регіоні  Франції  Сатуа,  на  півдні  французької  комуни  Нансі  (округ  Морт  і  Мезель).  Він  був  побудований  в  25  кілометрах  на  південь  від  Нансі,  між  1720  і  1729  роком  Жерменом  Боффрани,  для  Марка  де  Бово-Краона,  коннетабля  Лотарингії,  пізніше  віце-короля  Тоскани.

Цікаво,  що  архітектор,  який  включив  в  архітектурний  план  чотири  вежі  та  рови  з  водою  середньовічного  замку  попередника  (колишні  маєтки  маркіза  Франсуа  де  Бассомпьерра,  народженого  в  1579  року).  Така  практика  –  особливість  класичного  періоду.  У  замку  представлені  інші  цікаві  особливості,  які  згідно  з  традицією,  нагадують  про  композиції  міста:
365  вікон  (інші  великі  замки  також  мають  таку  рідкісну  особливість)  -  за  кількістю  днів  у  році

52  каміна  -  за  кількістю  тижнів  у  році

12  веж  (деякі  з  них  включені  в  будівлі)  -  за  кількістю  місяців

4  мосту,  долають  рови  з  водою  -  по  числу  часів  року
Оформлення  вбрання  замку  в  основному  було  покладено  на  видатних  художників  Лотарингії:  Жан  Ламура  (1698-1771  рр..),  який  працював  над  ґратами,  балконами  та  поручнями;  Пиймонта  (1698-1771  рр..),  який  працював  над  розписом  веж;  Бартелемі  Гибаййа  (1699-1757  рр..),  який  був  відомий  своїми  фонтанами  на  площі  Станіслава  в  Нансі.

Частина  меблів  в  Реставрированном  стилі  виняткової  якості  дісталася  королівської  сім'ї  в  подарунок  від  Зої  Талон,  графині  дю  Кейла,  коханки  короля  Людовика  XVIII.  Ця  меблі  перейшла  у  володіння  сім'ї  Бово-Краон  як  сімейна  реліквія  з  рук  в  руки.  Парк  на  французький  манер  був  створений  архітектором-офорителем  Эмильо  Террі.

В  даний  час  замок  Аруе  заселений  нащадками  князя  Марка  де  Бово-Краона,  його  дочкою  Марією  Ізабель  Адель  Христиною  Грейсі  і  її  дітьми.  Деякі  елементи  замку  Аруе  оголошені  пам'ятниками  історії  Франції  постановою  від  27  червня  1983  року  і  взяті  під  державну  охорону.  Замок,  його  парк  і  долина  Мадонн  з  3  липня  1990  року  також  входять  в  список  пам'яток  архітектури.
Переклала  на  українську  мову  20.03.20  15.47

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=868683
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 20.03.2020

20 березня - мiжнародний День щастя!

20  марта  -  международный  День  счастья!
Пусть  счастье  к  Вам  стучиться  в  дом  утром,  вечером  и  днем!
Давайте  радовать  друг  друга  и  улыбаться  каждый  час  !
 Лишь  наберите  номер  друга  и  будет  Счастья  день  у  Вас!
Давайте  проявлять  заботу,  дарить  поддержку  для  друзей!
Ведь  даже  с  трудною  работой  справляться  вместе  веселей!
Перевела  на  украинский  язык  20.03.20  12.21

20  березня  -  мiжнародний  День  щастя!
Нехай  щастя  до  Вас  завiтае  вранцi,  вечером  i  вдень!
Давайте  радовать  друг  друга  i  посмiхатись  кожний  час!
Лише  наберiть  номер  друга  i  буде  Щастя  день  у  Вас!
Давайте  проявляти  турботу,  дарувати  пiдтримку  для  друзiв!
Навiть  з  важкою  роботою  впоратися  разом  веселiше!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=868661
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 20.03.2020

Один з найдавніших спортивних «стадіонів» майя

Один  из  древнейших  спортивных  «стадионов»  майя
https://www.abcfact.ru/11022-odin-iz-drevneishih-sportivnyh-stadionov-maija.html


В  мексиканском  штате  Оакаха  археологи  обнаружили  одну  из  древнейших  спортивных  площадок  народа  майя.  «Стадион»  оборудовали  для  игры  в  мяч  –  тлачтли.

Известно,  что  такие  состязания  имели  большое  значение  для  жителей  Мезоамерики.  В  некоторых  случаях  матчи  заменяли  военные  столкновения,  и  от  их  исхода  зависела  судьба  той  или  иной  общины.

Мяч  для  тлачтли  изготавливался  из  каучука  и  весил  около  четырех  килограммов.  Его  следовало  отправить  в  зону  соперника,  пользуясь,  в  зависимости  от  принятых  правил,  бедрами,  локтями,  ногами  или  специальными  битами.

Считалось,  что  эта  игра  появилась  сначала  в  низинных  областях,  и  лишь  спустя  примерно  тысячу  лет  добралась  до  высокогорья.  Но  новые  данные  заставили  ученых  усомниться  в  этой  теории.

В  руинах  города  Этлатонго  нашли  остатки  сразу  двух  «стадионов»,  один  из  которых  был  выстроен  поверх  другого.  Радиоуглеродный  анализ  показал,  что  более  раннее  сооружение  было  выстроено  примерно  в  1374  году  до  нашей  эры  –  то  есть  почти  в  то  же  время,  что  и  древнейшие  площадки  из  городов  Тлатилко  и  Тласкалы.

Ученые  предположили,  что  традиции  игры  в  мяч  развивались  параллельно  в  разных  регионах  Мезоамерики:  и  в  низинах,  и  в  горах.  Описания  матчей  оставили  испанские  конкистадоры,  прибывшие  в  Новый  свет  сотни  лет  спустя.
Перевела  на  украинский  язык      19.03.20          10.26


Один  з  найдавніших  спортивних  «стадіонів»  майя
 https://www.abcfact.ru/11022-odin-iz-drevneishih-sportivnyh-stadionov-maija.html


 У  мексиканському  штаті  Оакаха  археологи  виявили  одну  з  найдавніших  спортивних  майданчиків  народу  майя.    «Стадіон»  обладнали  для  гри  в  м'яч  -  тлачтлі.

 Відомо,  що  такі  змагання  мали  велике  значення  для  жителів  Мезоамерики.    У  деяких  випадках  матчі  замінювали  військові  зіткнення,  і  від  їх  результату  залежала  доля  тієї  чи  іншої  громади.

 М'яч  для  тлачтлі  виготовлявся  з  каучуку  і  важив  близько  чотирьох  кілограмів.    Його  слід  було  відправити  в  зону  суперника,  користуючись,  в  залежності  від  прийнятих  правил,  стегнами,  ліктями,  ногами  або  спеціальними  бітами.

 Вважалося,  що  ця  гра  з'явилася  спочатку  в  низинних  областях,  і  лише  через  приблизно  тисячу  років  дісталася  до  високогір'я.    Але  нові  дані  змусили  вчених  засумніватися  в  цій  теорії.

 У  руїнах  міста  Етлатонго  знайшли  залишки  відразу  двох  «стадіонів»,  один  з  яких  був  збудований  поверх  іншого.    Радіовуглецевий  аналіз  показав,  що  більш  раннє  споруда  була  збудована  приблизно  в  1374  році  до  нашої  ери  -  тобто  майже  в  той  же  час,  що  і  найдавніші  майданчики  з  міст  Тлатілко  і  Тласкали.

 Вчені  припустили,  що  традиції  гри  в  м'яч  розвивалися  паралельно  в  різних  регіонах  Мезоамерики:  і  в  низинах,  і  в  горах.    Описи  матчів  залишили  іспанські  конкістадори,  які  прибули  в  Новий  світ  сотні  років  тому.
 Переклала    на  українську    мову    19.03.20  10.26

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=868553
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 19.03.2020

Плітвіцькі озера

Плитвицкие  озера
https://planetofhotels.com/horvatiya/plitvickie-ozera/plitvickie-ozera
Плитвицкие  озера  —  каскад  из  16  озер,  соединенных  между  собой  проливами  и  водопадами.  Это  настоящее  сокровище  Хорватии  и  одно  из  самых  красивых  мест  Европы.  Национальный  парк-заповедник,  на  территории  которого  расположены  озера,  занимает  площадь  300  кв.  км,  он  является  самым  крупным  в  стране.
       Парк  находится  в  долине  реки  Корана,  в  котловине  Динарского  нагорья.  Основная  задача  заповедника  состоит  в  сохранении  фауны,  уникального  ландшафта  и  растительности.  Каждый  год  Плитвицкие  озера  посещает  1,2  млн.  человек.
     Заповедник  Плитвицкие  озера:  общие  сведения
По  мнению  ученых,  Плитвицким  озерам  более  4000  лет.  А  открыли  и  описали  местность  всего  400  лет  тому  назад.  Статус  Национального  парка  край  Плитвицких  озер  получил  в  1949  году,  а  в  1979  году  его  внесли  в  список  Всемирного  наследия  ЮНЕСКО.
         Плитвицкие  озера  делят  на  две  группы  —  верхнюю  и  нижнюю.  Верхние  лежат  в  доломитовой  долине  в  окружении  густых  лесов.  Здесь  обитают  косули,  медведи,  дикие  коты,  рыси,  волки  и  др.  Нижние  озера  располагаются  на  известняковой  скале  и  имеют  небольшие  размеры.  Вода  в  водоемах  поражает  своим  ярким  изумрудно-голубым  окрасом.  Такой  цвет  озерам  придает  наличие  бактерий  и  водорослей,  а  также  большого  содержания  карбоната  кальция.
         Плитвицкие  озера  в  Хорватии
Верхние:

Козяк.
Прошче;
Цигиновац;
Мали  Йовиновац;
Округляк;
Головац;
Велики  Йовиновац;
Милино  озеро;
Вир;
Градинско;
Батиновац;
Велики  Бургет;
Нижние:

Милановац;
Калуджеровац,
Гавановац;
Новаковича-брод.
Озера  располагаются  вниз  друг  за  другом  и  простираются  на  5460  м.  Самое  крупное  и  глубокое  озеро  —  Козьяк,  длина  его  составляет  около  3  км,  а  глубина  47,6  м.  Вторым  по  величине  и  самым  высоким  является  Прошче,  находится  оно  на  высоте  636  м  над  уровнем  моря.  Питается  это  озеро  от  двух  рек  —  Биела  и  Црна.  Самое  низкое  озеро  носит  название  Новаковица-Брод,  оно  лежит  на  уровне  503  м  над  уровнем  моря.  Конец  цепи  озер  завершается  водопадом  Саставци,  который  извергает  поток  воды  с  высоты  72  м  в  реки  Плитвица  и  Корана.
         Помимо  водопадов  и  озер  в  Национальном  парке  есть  еще  36  пещер.  Самые  известные  —  Голубняча  и  Мрацна.  Здесь  водится  пещерная  фауна,  которая  представлена  летучими  мышами,  ракообразными  и  насекомыми.
       Климат  и  погода  на  Плитвицких  озерах
В  этой  местности  особый  микроклимат,  так  как  озера  расположены  на  стыке  двух  климатических  зон:  морской  и  континентальной.  Температура  воздуха  здесь  на  3-4  градуса  ниже,  чем  на  Адриатическом  побережье.  Здесь  часто  наблюдаются  осадки  и  пасмурная  погода.  Во  время  дождей  разница  температур  может  составлять  15  градусов.  Зимой  Плитвицкие  озера  замерзают,  здесь  выпадает  много  снега.  Поэтому  для  посещения  лучше  выбирать  время  с  апреля  по  ноябрь.
       На  Плитвицких  озерах  предусмотрено  8  маршрутов.  Самый  простой  —  маршрут  А,  прогулка  займет  часа  3.  Самый  длинный  и  наиболее  сложный  —  маршрут  К,  его  лучше  растянуть  на  пару  дней.  Посмотреть  программу  маршрутов  с  картой  Плитвицких  озер  можно  на  официальном  сайте.  У  входа  в  парк  продаются  подробные  карты,  где  указаны  места  для  фотосъемки.
         Добраться  до  Национального  парка  можно  из  любого  курортного  города  на  рейсовом  автобусе,  на  такси,  арендованной  машине  или  с  экскурсией,  которые  предоставляют  все  агентства  и  многие  курортные  отели  Хорватии.  
Расстояние  от  курортных  городов  Хорватии  до  Плитвицких  озер:
от  Задара  –  132  км;
от  Загреба  134  км;
от  Шибеника  –  187  км;
от  Сплита  –  256  км;
от  Пулы  –  275  км;
от  Дубровника  –  454  км.
Национальный  парк  Плитвицкие  озера  работает  круглый  год.  Время  посещения  и  стоимость  билетов  зависит  от  месяца.
         На  территории  Национального  парка  есть  2  отеля,  а  около  него  —  множество  небольших  гостиниц  и  вилл.  .  Также  возле  парка  есть  киоски  с  сувенирами,  лавки  с  мороженым  и  водой,  кафе,  пару  фаст-фудов.  Для  тех,  кто  едет  сюда  на  машине,  предусмотрен  паркинг    По  территории  парка  курсируют  панорамные  трамваи,  а  через  крупные  озера  можно  перемещаться  на  пароме.
     В  290  км  от  Плитвицких  озер  находится  еще  один  природный  парк  —  Биоково.
Перевела  на  украинский  язык  19.03.20            8.45    

Плітвіцькі  озера
https://planetofhotels.com/horvatiya/plitvickie-ozera/plitvickie-ozera
Плітвіцькі  озера  —  каскад  з  16  озер,  з'єднаних  між  собою  протоками  і  водоспадами.  Це  справжній  скарб  Хорватії  й  одне  з  найкрасивіших  місць  Європи.  Національний  парк-заповідник,  на  території  якого  розташовані  озера,  займає  площу  300  кв.  км,  він  є  найбільшим  у  країні.
Парк  знаходиться  в  долині  річки  Корану,  в  улоговині  Дінарського  нагір'я.  Основне  завдання  заповідника  полягає  у  збереженні  фауни,  унікального  ландшафту  й  рослинності.  Кожен  рік  Плітвіцькі  озера  відвідує  1,2  млн.  чоловік.
Заповідник  Плітвіцькі  озера:  загальні  відомості
На  думку  вчених,  Плітвіцьких  озерах  понад  4000  років.  А  відкрили  і  описали  місцевість  всього  400  років  тому.  Статус  Національного  парку  край  Плітвіцьких  озер  отримав  в  1949  році,  а  в  1979  році  його  внесли  в  список  Всесвітньої  спадщини  ЮНЕСКО.
Плітвіцькі  озера  поділяють  на  дві  групи  —  верхню  і  нижню.  Верхні  лежать  в  доломітового  долині  в  оточенні  густих  лісів.  Тут  живуть  косулі,  ведмеді,  дикі  коти,  рисі,  вовки  та  ін  Нижні  озера  розташовуються  на  вапняковій  скелі  і  мають  невеликі  розміри.  Вода  у  водоймах  вражає  своїм  яскравим  смарагдово-блакитним  забарвленням.  Такий  колір  озер  надає  наявність  бактерій  та  водоростей,  а  також  великий  вміст  карбонату  кальцію.
Плітвіцькі  озера  в  Хорватії
Верхні:

Козяк.
Прошче;
Цигиновац;
Малі  Йовиновац;
Округляк;
Головац;
Великі  Йовиновац;
Милино  озеро;
Вир;
Градинско;
Батиновац;
Великі  Бургет;
Нижні:

Милановац;
Калуджеровац,
Гавановац;
Новаковича-брід.
Озера  розташовуються  вниз  один  за  одним  і  простягаються  на  5460  м.  Найбільше  і  найглибше  озеро  —  Козьяк,  довжина  його  становить  близько  3  км,  а  глибина  47,6  м.  Другим  за  величиною  і  найвищим  є  Прошче,  знаходиться  воно  на  висоті  636  м  над  рівнем  моря.  Живиться  озеро  від  двох  річок  —  Биела  і  Црна.  Найнижче  озеро  носить  назву  Новаковіца-Брід,  воно  лежить  на  рівні  503  м  над  рівнем  моря.  Кінець  ланцюга  озер  завершується  водоспадом  Саставці,  який  вивергає  потік  води  з  висоти  72  м  до  річки  Плитвица  і  Корану.
Крім  водоспадів  і  озер  в  Національному  парку  є  ще  36  печер.  Найвідоміші  —  Голубняча  і  Мрацна.  Тут  водиться  печерна  фауна,  яка  представлена  летючими  мишами,  ракоподібними  і  комахами.
Клімат  і  погода  на  Плітвіцьких  озерах
У  цій  місцевості  особливий  мікроклімат,  так  як  озера  розташовані  на  стику  двох  кліматичних  зон:  морської  і  континентальної.  Температура  повітря  тут  на  3-4  градуси  нижче,  ніж  на  Адріатичному  узбережжі.  Тут  часто  спостерігаються  опади  і  похмура  погода.  Під  час  дощів  різниця  температур  може  становити  15  градусів.  Взимку  Плітвіцькі  озера  замерзають,  тут  випадає  багато  снігу.Тому  для  відвідування  краще  вибирати  час  з  квітня  по  листопад.
   На  Плітвицьких  озерах  передбачено  8  маршрутів.    Найпростіший  -  маршрут  А,  прогулянка  займе  години  3.  Найдовший  і  найбільш  складний  -  маршрут  К,  його  краще  розтягнути  на  пару  днів.    Подивитися  програму  маршрутів  з  картою  Плітвицьких  озер  можна  на  офіційному  сайті.    Біля  входу  в  парк  продаються  докладні  карти,  де  вказані  місця  для  фотозйомки.
   Дістатися  до  Національного  парку  можна  з  будь-якого  курортного  міста  на  рейсовому  автобусі,  на  таксі,  орендованій  машині  або  з  екскурсією,  які  надають  всі  агентства  і  багато  курортні  готелі  Хорватії.
 Відстань  від  курортних  міст  Хорватії  до  Плітвицьких  озер:
 від  Задара  -  132  км;
 від  Загреба  134  км;
 від  Шибеника  -  187  км;
 від  Спліта  -  256  км;
 від  Пули  -  275  км;
 від  Дубровника  -  454  км.
 Національний  парк  Плітвіцькі  озера  працює  цілий  рік.    Час  відвідування  і  вартість  квитків  залежить  від  місяця.
   На  території  Національного  парку  є  2  готелі,  а  біля  нього  -  безліч  невеликих  готелів  і  вілл.    .    Також  біля  парку  є  кіоски  з  сувенірами,  лавки  з  морозивом  і  водою,  кафе,  пару  фаст-фудів.    Для  тих,  хто  їде  сюди  на  машині,  передбачений  паркінг  Територією  парку  курсують  панорамні  трамваї,  а  через  великі  озера  можна  переміщатися  на  поромі.
   У  290  км  від  Плітвіцьких  озер  знаходиться  ще  один  природний  парк  -  Біоково.
 Переклала  на    українську    мову    19.03.20  8.45

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=868548
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 19.03.2020

Кілька дивовижних куточків і явищ нашої прекрасної планети

Несколько  удивительных  уголков  и  явлений  нашей  прекрасной  планеты:

Озеро  Полумесяца  в  пустыне  Гоби


Барселона  с  высоты  птичьего  полета



Вид  на  ночной  Симеиз,  Крым



Ресторан  в  швейцарских  Альпах



Туман  в  Национальном  парке  Олимпик,  Штат  Вашингтон,  США



Купание  слонов)



Парк  в  Австрии  ,  который  полгода  находится  на  суше,  полгода  —  на  дне  озера



Планета  Земля.  День  и  Ночь  из  космоса



Mount  Hua,  China



Речные  ласточки  (Tachycineta  bicolor)  жмутся  друг  к  дружке,  чтобы  согреться  во  время  нежданной  весенней  метели.  Юкон,  Канада.



Арктические  зайцы,  Канада



Цветение  агавы  в  пустыне  Анза  Боррего,  Калифорния



Красные  Земли  Дончуань,  Китай



Отель  Plaza  Athne,  Париж,  Франция



Сердце  из  мангровых  деревьев,  Кур  де  Во,  Новая  Каледония,  Фр



Центральный  парк,  Нью-Йорк



Шри-Ланка



Национальный  парк  Цзючжайгоу,  Китай



Метеора,  Греция



Атолл  в  Тихом  океане



Весна  в  австрийских  альпах



Необычное  озеро  в  Таиланде



Карликовые  сумчатые  летяги



Монастырский  комплекс  Метеора,  Греция



Кемпинг  на  деревьях,  побережье  Калифорнии



Исландия



Фантастический  лес  в  Кантабрии,  Испания



Национальный  парк  Хорватии



Сказочные  бассейны,  острова  Скай,  Шотландия



Китай,  Гуанчжоу  ночью



Сады  Глицинии  в  Китайкюсю,  Япония



Виадук  Гленфиннан  в  Шотландии




   https://www.livemaster.ru/topic/302401-udivitelnye-ugolki-planety
Перевела  на  украинский  язык      18.03.20          16.22

Кілька  дивовижних  куточків  і  явищ  нашої  прекрасної  планети:

 Озеро  Півмісяця  в  пустелі  Гобі


 Барселона  з  висоти  пташиного  польоту



 Вид  на  нічний  Сімеїз,  Крим



 Ресторан  в  швейцарських  Альпах



 Туман  в  Національному  парку  Олімпік,  Штат  Вашингтон,  США



 Купання  слонів)



 Парк  в  Австрії,  який  півроку  знаходиться  на  суші,  півроку  -  на  дні  озера



 Планета  Земля.    День  і  Ніч  з  космосу



 Mount  Hua,  China



 Річкові  ластівки  (Tachycineta  bicolor)  туляться  один  до  одного,  щоб  зігрітися  під  час  наглої  весняної  хуртовини.    Юкон,  Канада.



 Арктичні  зайці,  Канада



 Цвітіння  агави  в  пустелі  Анза  Боррего,  Каліфорнія



 Червоні  Землі  Дончуань,  Китай



 Готель  Plaza  Athne,  Париж,  Франція



 Серце  з  мангрових  дерев,  Кур  де  Во,  Нова  Каледонія,  Фр



 Центральний  парк,  Нью-Йорк



 Шрі  Ланка



 Національний  парк  Цзючжайгоу,  Китай



 Метеора,  Греція



 Атолл  в  Тихому  океані



 Весна  в  австрійських  Альпах



 Незвичайне  озеро  в  Таїланді



 Карликові  тагуанові



 Монастирський  комплекс  Метеора,  Греція



 Кемпінг  на  деревах,  узбережжі  Каліфорнії



 Ісландія



 Фантастичний  ліс  в  Кантабрії,  Іспанія



 Національний  парк  Хорватії



 Казкові  басейни,  острова  Скай,  Шотландія



 Китай,  Гуанчжоу  вночі



 Сади  Глицинии  в  Китайкюсю,  Японія



 Віадук  Гленфіннан  в  Шотландії




   https://www.livemaster.ru/topic/302401-udivitelnye-ugolki-planety
 Переклала    на  українську    мову    18.03.20  16.22

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=868474
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 18.03.2020

Подорожі …

Путешествия  —  лучший  способ  преодолеть  творческий  ступор.
Об  этом  говорят  известные  и  успешные  дизайнеры  и  художники  во  всем  мире.  Передвигаясь  по  миру,  начинаешь  чувствовать  себя  живым  и  полным  сил,  а  возвращаясь  к  работе  —  голова  кипит  от  мыслей  и  новых  идей.  Новые  места  и  созданные  самой  природой  шедевры  красоты  вдохновляют  и  помогают  сбежать  от  повседневной  профессиональной  рутины.  Достаточно  взять  неделю-другую  отпуска  и  просто  ездить,  смотреть  и  слушать.

А  если  нет  возможности  попутешествовать  вживую,  можно  совершить  виртуальную  экскурсию  по  красивейшим  местам  на  нашей  планете.  Традиционно  для  посещения  туристы  выбирают  наиболее  распиаренные  места.  А  менее  известные  или  труднодоступные  природные  и  архитектурные  достопримечательности  посещают  лишь  единицы.  Хотя  в  некоторых  из  них  непременно  стоит  побывать  хотя  бы  раз  в  жизни.


Preachers  Rock,  Прекестулен,  Норвегия


Голубые  пещеры  —  Закинф,  Греция


Skaftafeli,  Исландия


Плитвицкие  озера,  Хорватия
https://www.livemaster.ru/topic/200961-samye-krasivye-mesta-na-zemle


Бирюзовое  озеро,  Национальный  парк  Цзючжайгоу,  Китай


Отель  Four  Seasons  Hotel,  Бора-Бора


Катание  на  коньках  на  озере  Paterswoldse  Meer,  расположенном  к  югу  от  города  Гронинген,  Нидерланды


Мраморные  пещеры,  Чиле-Чико,  Чили


Ледяной  каньон,  Гренландия


Долина  «Десяти  пиков»,  озеро  Морейн,  Альберта,  Канада


Малтнома-Фолс,  штат  Орегон


Водопад  Сельяландфосс,  Исландия


Петра,  Иордания


Вердон,  Прованс,  Франция


Национальный  парк  Фрейсине,  Тасмания,  Австралия


Алесунд,  Норвегия


Benteng  Chittorgarh,  Индия


Риомаджоре,  Италия


Кекенхоф,  Нидерланды


Фестиваль  фонариков,  Таиланд


Склон  Койот  Бют,  штат  Аризона


Гора  Рорайма,  Венесуэла


Сейшельские  острова


Ресторан  рядом  с  пещерой  Sanyou  над  рекой  Янцзы,  провинция  Хубэй,  Китай


Восточная  Исландия


Лукка,  Тоскана,  Италия


Озеро  Пейто,  Канада


Будда  на  острове  Лантау,  Гонконг


Фернандо  де  Норонья,  Бразилия


Spirit  Island,  Альберта,  Канада


Рисовые  террасы  в  провинции  Юньнань,  Китай


Остров  Боракай,  Филиппины


Rocky  Village,  Вернацца,  Италия


Порто  Кацики,  Лефкас,  Греция


Национальный  заповедник  Гиффорд  Пинчот,  Вашингтон,  США


Озеро  Пангонг  Цо  в  Гималаях


Отель  Golden  Eye,  Ямайка


Остров  Брач,  Хорватия


Залив  Уильям,  Западная  Австралия


Soneva  Fushi,  Мальдивы


Река  Уангани,  Северный  остров,  Новая  Зеландия


Алентежу,  Португалия


Этрета,  Нормандия,  Франция


Водопад  Жемчужина,  долина  Цзючжайгоу,  Китай


Норвегия


Awapuhi  Trail  Kauai,  Гавайи
   https://www.livemaster.ru/topic/200961-samye-krasivye-mesta-na-zemle.
Перевела  на  украинский  язык      18.03.20        15.48


Подорожі  —  найкращий  спосіб  подолати  творчий  ступор.
Про  це  говорять  відомі  та  успішні  дизайнери  і  художники  в  усьому  світі.  Пересуваючись  по  світу,  починаєш  відчувати  себе  живим  і  повним  сил,  а  повертаючись  до  роботи  —  голова  кипить  від  думок  і  нових  ідей.  Нові  місця  і  створені  самою  природою  шедеври  краси  надихають  і  допомагають  втекти  від  повсякденної  професійної  рутини.  Достатньо  взяти  тиждень  відпустки  і  просто  їздити,  дивитися  і  слухати.

А  якщо  немає  можливості  помандрувати  вживу,  можна  здійснити  віртуальну  екскурсію  по  красивих  місцях  на  нашій  планеті.  Традиційно  для  відвідування  туристи  вибирають  найбільш  розпіарені  місця.  А  менш  відомі  або  важкодоступні  природні  та  архітектурні  пам'ятки  відвідують  лише  одиниці.  Хоча  в  деяких  з  них  неодмінно  варто  побувати  хоча  б  раз  у  житті.


Preachers  Rock,  Прекестулен,  Норвегія


Блакитні  печери  —  Закінф,  Греція


Skaftafeli,  Ісландія


Плітвіцькі  озера,  Хорватія
https://www.livemaster.ru/topic/200961-samye-krasivye-mesta-na-zemle


Бірюзове  озеро,  Національний  парк  Цзючжайгоу,  Китай


Готель  Four  Seasons  Hotel,  Бора-Бора


Катання  на  ковзанах  на  озері  Paterswoldse  Meer,  розташованому  на  південь  від  міста  Гронінген,  Нідерланди


Мармурові  печери,  Чиле-Чіко,  Чилі


Крижаний  каньйон,  Гренландія


Долина  «Десяти  піків»,  озеро  Морейн,  Альберта,  Канада


Малтнома-Фолс,  штат  Орегон


Водоспад  Сельяландфосс,  Ісландія


Петра,  Йорданія


Вердон,  Прованс,  Франція


Національний  парк  Фрейсіне,  Тасманія,  Австралія


Алесунд,  Норвегія


Benteng  Chittorgarh,  Індія


Ріомаджоре,  Італія


Кекенхоф,  Нідерланди


Фестиваль  ліхтариків,  Таїланд


Схил  Койот  Бют,  штат  Арізона


Гора  Рорайма,  Венесуела


Сейшельські  острови


Ресторан  поруч  з  печерою  Sanyou  над  річкою  Янцзи,  провінція  Хубей,  Китай


Східна  Ісландія


Лукка,  Тоскана,  Італія


Озеро  Пейто,  Канада


Будда  на  острові  Лантау,  Гонконг


Фернандо  де  Норонья,  Бразилія


Spirit  Island,  Альберта,  Канада


Рисові  тераси  в  провінції  Юньнань,  Китай


Острів  Боракай,  Філіппіни


Rocky  Village,  Вернацца,  Італія


Порто  Кацікі,  Лефкас,  Греція


Національний  заповідник  Гіффорд  Пінчот,  Вашингтон,  США


Озеро  Пангонг  Цо  в  Гімалаях


Готель  Golden  Eye,  Ямайка


Острів  Брач,  Хорватія


Затока  Вільям,  Західна  Австралія


Soneva  Fushi,  Мальдіви


Річка  Уангани,  Північний  острів,  Нова  Зеландія


Алентежу,  Португалія


Етрета,  Нормандія,  Франція


Водоспад  Перлина,  долина  Цзючжайгоу,  Китай


Норвегія


Awapuhi  Trail  Kauai,  Гаваї
https://www.livemaster.ru/topic/200961-samye-krasivye-mesta-na-zemle.
Переклала  на  українську  мову  18.03.20  15.48

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=868470
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 18.03.2020

Бернардо Бертолуччі. Італійський кінорежисер, драматург, поет

Бернардо  Бертолуччи.  Итальянский  кинорежиссер,  драматург,  поэт
       Бернардо  Бертолуччи  по  праву  считается  одним  из  лучших  режиссеров  мирового  кинематографа.  Он  обладатель  многих  призов  различных  международных  кинофестивалей.

Бернардо  Бертолуччи  (итал.  Bernardo  Bertolucci)  родился  в  Парме  (Италия)  16  марта  1941  года  в  семье  поэта  Артилио  Бертолуччи.  Окончил  философский  факультет  Римского  университета.  В  двадцать  лет  Бернардо  уже  был  признанным  поэтом,  в  1962  году  вышла  книга  его  стихотворений  «В  поисках  загадки»,  но  его  увлек  кинематограф.

В  1961  году  он  получил  работу  помощника  режиссёра  и  три  года  ассистировал  знаменитому  Пьеру  Паоло  Пазолини.  В  1964  году  Бертолуччи  снял  свой  первый  самостоятельный  фильм  «Перед  революцией».  В  1968  году  он  выпустил  фильм  «Партнёр»  по  мотивам  повести  Фёдора  Михайловича  Достоевского  «Двойник».

Особенный  успех  имел  фильм  «Конформист»,  выпущенный  в  1971  году,  который  буквально  сразу  критики  назвали  шедевром  кинематографа,  а  самым  запоминающимся  фильмом  для  зрителей  и  критиков  стало  «Последнее  танго  в  Париже»,  вышедшее  в  1973  году.

Грандиознейшим  фильмом  режиссера  стала  кинолента  «Двадцатый  век»,  снятая  в  1976  году.  А  самым  титулованным  фильмом  –  «Последний  император»,  увидевший  свет  в  1987  году  и  получивший  девять  «Оскаров».

Самыми  заметными  лентами  Бертолуччи  в  конце  20-го  века  и  в  новом  тысячелетии  стали:  «Ускользающая  красота»,  «Маленький  Будда»,  «Осажденные»,  «Мечтатели»,  «Я  и  ты».

Бертолуччи  по  праву  считается  одним  из  лучших  и  выдающихся  режиссеров  мирового  кинематографа.  А  ещё  его  перу  принадлежит  несколько  книг  стихов.

Он  обладатель  многих  призов  различных  международных  кинофестивалей,  в  2013  году  был  удостоен  звезды  на  голливудской  Аллее  славы,  а  в  2014  году  на  проходившем  в  Риме  14-м  саммите  лауреатов  Нобелевской  премии  мира  Бертолуччи  наградили  Премией  мира  (Peace  Summit  Award)  за  вклад  в  борьбу  за  права  человека.

Скончался  Бернардо  Бертолуччи  26  ноября  2018  года  в  Риме  на  78  году  жизни,  после  продолжительной  болезни.
https://www.abcfact.ru/11002-bernardo-bertoluchchi-italjanskii-kinorezhisser-dramaturg-poet.html
Перевела  на  украинский  язык    16.03.20        11.14

Бернардо  Бертолуччі.  Італійський  кінорежисер,  драматург,  поет
Бернардо  Бертолуччі  по  праву  вважається  одним  з  кращих  режисерів  світового  кінематографа.  Він  володар  багатьох  призів  різних  міжнародних  кінофестивалів.

Бернардо  Бертолуччі  (італ.  Bernardo  Bertolucci)  народився  в  Пармі  (Італія)  16  березня  1941  року  в  сім'ї  поета  Артилио  Бертолуччі.  Закінчив  філософський  факультет  Римського  університету.  У  двадцять  років  Бернардо  вже  був  визнаним  поетом,  в  1962  році  вийшла  книга  його  віршів  «У  пошуках  загадки»,  але  його  захопив  кінематограф.

У  1961  році  він  отримав  роботу  помічника  режисера  і  три  роки  асистував  знаменитому  П'єр  Паоло  Пазоліні.  У  1964  році  Бертолуччі  зняв  свій  перший  самостійний  фільм  «Перед  революцією».  У  1968  році  він  випустив  фільм  «Партнер»  за  мотивами  повісті  Федора  Михайловича  Достоєвського  «Двійник».

Особливий  успіх  мав  фільм  «Конформіст»,  випущений  в  1971  році,  який  буквально  відразу  критики  назвали  шедевром  кінематографа,  а  самим  незабутнім  фільмом  для  глядачів  і  критиків  стало  «Останнє  танго  в  Парижі»,  що  вийшла  в  1973  році.

Грандіозним  фільмом  режисера  стала  кінострічка  «Двадцяте  століття»,  знята  в  1976  році.  А  найтитулованішим  фільмом  –  «Останній  імператор»,  який  побачив  світ  у  1987  році  і  отримав  дев'ять  «Оскарів».

Найпомітнішими  стрічками  Бертолуччі  в  кінці  20-го  століття  і  в  новому  тисячолітті  стали:  «Вислизаюча  краса»,  «Маленький  Будда»,  «Осаджені»,  «Мрійники»,  «Я  і  ти».

Бертолуччі  по  праву  вважається  одним  з  кращих  і  видатних  режисерів  світового  кінематографа.  А  ще  його  перу  належить  кілька  книг  віршів.

Він  володар  багатьох  різних  призів  міжнародних  кінофестивалів,  у  2013  році  був  удостоєний  зірки  на  голлівудській  Алеї  слави,  а  в  2014  році  на  проведеному  в  Римі  14-му  саміті  лауреатів  Нобелівської  премії  миру  Бертолуччі  нагородили  Премією  миру  (Peace  Summit  Award)  за  внесок  у  боротьбу  за  права  людини.

Помер  Бернардо  Бертолуччі  26  листопада  2018  року  в  Римі  на  78  році  життя,  після  тривалої  хвороби.
https://www.abcfact.ru/11002-bernardo-bertoluchchi-italjanskii-kinorezhisser-dramaturg-poet.html
Переклала  на  українську  мову  16.03.20  11.14

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=868211
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 16.03.2020

26 зцілювальних думок від Луїзи Хей

26  исцеляющих  мыслей  от  Луизы  Хей
https://www.polsov.com/journal/30-26-isceljayuschi...t-luizy-hei.html#comment_51739
Чтобы  наши  мысли  не  вредили  нам  самим,  важно  помнить  эти  несколько  уроков  от  Луизы  Хей.

Многие  из  нас  слышали  о  Луизе  Хей  –  пионере  (и  одном  из  основателей)  техник  самопомощи  через  позитивное  мышление  и  систему  правильных  регулярно  повторяемых  установок  (аффирмаций).  У  этой  по-настоящему  культовой  персоны  вышло  30  книг  популярной  психологии,  в  числе  которых  —  «Ты  можешь  исцелить  свою  жизнь».  Бестселлер  был  переведен  на  30  языков  мира,  а  тираж  книги  превысил  50  тысяч  экземпляров.

Луиза  Хей  убеждена,  что  мы  несем  всю  ответственность  за  события  в  своей  жизни  —  как  прекрасные,  так  и  ужасные.  Основная  идея  книги  «Ты  можешь  исцелить  свою  жизнь»  в  том,  что  вселенной  абсолютно  все  равно,  хорошие  мы  или  плохие.  Вселенная  –  не  судья  и  не  критик,  она  принимает  нас  такими,  какие  мы  есть,  чтобы  потом  автоматически  отражать  наши  убеждения.

Как  сделать  так,  чтобы  наши  негативные  переживания  не  сыграли  с  нами  злую  шутку?  Как  всегда  оставаться  на  «правильной  волне»?  Просто  помните,  что:

1.  Ваша  сила  –  в  ваших  умах  и  руках.  Не  стоит  искать  ее  вовне.  Найдите  лучше  гармонию  с  самим  собой.

2.  Все,  что  вы  ретранслируете  в  мир,  неизбежно  возвращается  назад.

3.  Прошлое  не  стоит  многократно  переживать.  Его  нужно  уметь  отпускать.  Обязательно  –  с  любовью  и  благодарностью.

4.  Пришла  негативная  установка  –  отнеситесь  к  ней  спокойно,  пожмите  плечами  и  переключите  внимание  на  что-то  более  интересное.

5.  Нужно  уметь  слушать  свое  тело.  Оно  постоянно  общается  с  нами,  шлет  различные  сигналы.  Каждая  клетка  реагирует  на  мысли  и  слова.  Если  вы  заболели  –  то  попробуйте  поискать  причины  в  глубине  себя:  старые  обиды,  страхи,  злость,  неудовлетворенность.  Избавляясь  от  них,  вы  сами  не  замечаете,  как  лечитесь.
 
6.  Любовь  –  это  чудесно.  Но  помните  известную  цитату  Оскара  Уайльда  «Отношения  с  собой  –  роман  на  всю  жизнь».  Поверьте,  этим  отношениям  нужно  уделять  куда  больше  внимания,  чем  амурным  переживаниям  из-за  кого-либо,  ведь  все  они,  по  сути,  преходящи.  Любите  себя  и  своего  внутреннего  ребенка,  цените  своего  внутреннего  взрослого.

7.  Не  ждите,  пока  станете  совершенным.  Идеал  –  не  цель,  а  стремление  к  ней.  Любите  себя  таким,  какой  вы  есть.  Здесь  и  сейчас.  Не  откладывая.

8.  Пожалуйста,  забудьте  о  самокритике.  Наоборот  старайтесь  любить  и  принимать  себя  таким,  какой  вы  есть.  Возможно,  вы  не  знали,  но  люди,  которые  не  умеют  испытывать  любовь  к  себе,  не  только  не  умеют  притягивать  к  себе  положительные  перемены,  но  и  не  умеют  сопереживать  другим.

9.  Наш  мир  –  не  бескрайняя  пустыня.  Здесь  достаточно  всего.  И  вселенная  только  ждет,  чтобы  вы  познакомились  с  ее  богатствами.  Как  только  вы  поверите,  что  здесь  для  вас  достаточно  всего  –  денег,  возможностей,  счастья,  любви  –  вы  получите  это  все  и  многое  еще  из  того,  о  чем  всегда  мечтали.

10.  Люди,  которые  вас  чем-то  обидели  или  заставили  страдать,  сами  страдают  и  заблудились  в  жизни.  Помните  об  этом  и  не  будьте  слишком  строги.

11.  Наши  убеждения  формируются  еще  в  детстве.  Потом  мы  идем  по  жизни  и  только  воссоздаем  ситуации,  которые  подошли  бы  нашему  мировоззрению.

12.  Старайтесь  вкладывать  свою  любовь  во  все,  что  вы  делаете.

13.  Заниматься  сравнением  себя  с  другими  –  пустое  и  неблагодарное  занятие.  Это  только  мешает  развиваться  и  быть  счастливым.

14.  Если  вас  пугают  перемены  –  представьте,  что  вы  наводите  порядок  дома.  Сначала  одно,  потом  другое  и  вот  уже  везде  чисто.

15.  Любые  наши  отношения  с  миром  отражают  наше  восприятие  себя.  Если  вы  не  любите  себя  и  постоянно  чувствуете  вину  –  вселенная  не  замедлит  подбросить  вам  поводов  для  огорчений  и  недовольства.

16.  Что  значит  любить  себя?  Это  значит  праздновать  сам  факт  своего  присутствия  на  этой  земле.  Когда  вы  благодарны  себе  только  за  то,  что  вы  есть,  этого  достаточно,  чтобы  и  мир  любил  вас.

17.  Все,  что  должно  произойти,  обязательно  случится.  В  нужное  время.  В  нужном  месте.  С  нужными  людьми.

18.  Прошлое  ушло  насовсем.  Смиритесь  с  этим  фактом.  Единственное,  что  вы  можете  сделать  –  изменить  свои  мысли  о  нем.  Кстати,  очень  глупо  корить  себя  за  то,  что  вы  кого-то  обидели  или  кто-то  задел  вас  давным-давно.

19.  Любовь  –  единственный  ответ  на  любую  нашу  проблему.  Дорога  к  ней  всегда  лежит  через  прощение.  Прощение  избавляет  от  обиды  и  вины.

20.  Любовь  не  бывает  вне  человека.  Она  живет  внутри  него.  Чем  сильнее  вы  любите,  тем  большей  любовью  окружены.

21.  Если  видеть  в  проблеме  возможность  меняться,  а  в  кризисе  –  потенциал  для  роста,  то  вы  никогда  не  будете  застигнуты  обстоятельствами  врасплох.

22.  Вы  не  измените  другого  человека,  пока  не  изменитесь  сами.

23.  Примите  в  себе  то,  что  раньше  отвергали.  Примите  то,  что  кажется  глупым  и  смешным.  Перестаньте  стыдиться  и  комплексовать.

24.  Вместе  с  любовью  к  себе  культивируйте  самоуважение.

25.  Что  такое  любовь  к  себе?  Это  определить  цель  жизни  и  найти  себе  дело  по  душе.

26.  Не  стоит  пытаться  исправить  проблему.  Лучше  изменить  свои  мысли.  И  проблема  удивительным  образом  исправит  сама  себя.
Перевести    на  украинский  язык        16.03.20          10.47    


26  зцілювальних  думок  від  Луїзи  Хей
https://www.polsov.com/journal/30-26-isceljayuschi...t-luizy-hei.html#comment_51739
Щоб  наші  думки  не  шкодили  нам  самим,  важливо  пам'ятати  ці  кілька  уроків  від  Луїзи  Хей.

Багато  хто  з  нас  чули  про  Луїзи  Хей  –  піонера  (і  одному  із  засновників)  технік  самодопомоги  через  позитивне  мислення  і  систему  правильних  регулярно  повторюваних  установок  (аффірмаций).  У  цій  по-справжньому  культової  персони  вийшло  30  книг  з  популярної  психології,  в  числі  яких  —  «Ти  можеш  зцілити  своє  життя».  Бестселер  був  переведений  на  30  мов  світу,  а  наклад  перевищив  50  тисяч  примірників.

Луїза  Хей  переконана,  що  ми  несемо  всю  відповідальність  за  події  в  своєму  житті  —  як  прекрасні,  так  і  жахливі.  Основна  ідея  книги  «Ти  можеш  зцілити  своє  життя»  в  тому,  що  всесвіт  абсолютно  все  одно,  хороші  ми  чи  погані.  Всесвіт  –  не  суддя  і  не  критик,  вона  приймає  нас  такими,  які  ми  є,  щоб  потім  автоматично  відображати  наші  переконання.

Як  зробити  так,  щоб  наші  негативні  переживання  не  зіграли  з  нами  злий  жарт?  Як  завжди  залишатися  на  «правильної  хвилі»?  Просто  пам'ятайте,  що:

1.  Ваша  сила  –  у  ваших  головах  і  руках.  Не  варто  шукати  її  назовні.  Знайдіть  краще  гармонію  з  самим  собою.

2.  Все,  що  ви  ретранслируете  у  світ,  неминуче  повертається  назад.

3.  Минуле  не  варто  багаторазово  переживати.  Його  потрібно  вміти  відпускати.  Обов'язково  –  з  любов'ю  і  вдячністю.

4.  Прийшла  негативна  установка  –  поставтеся  до  неї  спокійно,  потисніть  плечима  і  перемкніть  увагу  на  щось  більш  цікаве.

5.  Потрібно  вміти  слухати  своє  тіло.  Вона  постійно  спілкується  з  нами,  шле  різні  сигнали.  Кожна  клітина  реагує  на  думки  і  слова.  Якщо  ви  захворіли  –  то  спробуйте  пошукати  причини  в  глибині  себе:  старі  образи,  страхи,  злість,  незадоволення.  Позбавляючись  від  них,  ви  самі  не  помічаєте,  як  лікуєтеся.

6.  Любов  –  це  чудово.  Але  пам'ятайте  відому  цитату  Оскара  Уайльда  «Відносини  з  собою  –  роман  на  все  життя».  Повірте,  цим  відносинам  потрібно  приділяти  значно  більше  уваги,  ніж  амурним  переживань  через  кого-небудь,  адже  всі  вони,  по  суті,  минущі.  Любіть  себе  і  свого  внутрішнього  дитини,  цінуєте  свого  внутрішнього  дорослого.

7.  Не  чекайте,  поки  станете  досконалим.  Ідеал  –  не  мета,  а  прагнення  до  неї.  Любіть  себе  таким,  який  ви  є.  Тут  і  зараз.  Не  відкладаючи.

8.  Будь  ласка,  забудьте  про  самокритику.  Навпаки  намагайтеся  любити  і  приймати  себе  таким,  який  ви  є.  Можливо,  ви  не  знали,  але  люди,  які  не  вміють  відчувати  любов  до  себе,  не  тільки  не  вміють  притягувати  до  себе  позитивні  зміни,  але  і  не  вміють  співпереживати  іншим.

9.  Наш  світ  –  не  безкрайня  пустеля.  Тут  достатньо.  І  всесвіт  тільки  чекає,  щоб  ви  познайомилися  з  її  багатствами.  Як  тільки  ви  повірите,  що  тут  для  вас  достатньо  всього  –  грошей,  можливостей,  щастя,  любові  –  ви  отримаєте  це  все  і  ще  багато  з  того,  про  що  завжди  мріяли.

10.  Люди,  які  вас  чимось  образили  або  змусили  страждати,  самі  страждають  і  заблукали  в  житті.  Пам'ятайте  про  це  і  не  будьте  занадто  суворі.

11.  Наші  переконання  формуються  ще  в  дитинстві.  Потім  ми  йдемо  по  життю  і  тільки  відтворюємо  ситуації,  які  підійшли  б  нашому  світогляду.

12.  Намагайтеся  вкладати  свою  любов  на  все,  що  ви  робите.

13.  Займатися  порівнянням  себе  з  іншими  –  порожнє  і  невдячне  заняття.  Це  тільки  заважає  розвиватися  і  бути  щасливим.

14.  Якщо  вас  лякають  зміни  –  уявіть,  що  ви  наводите  порядок  вдома.  Спочатку  одне,  потім  інше  і  ось  вже  скрізь  чисто.

15.  Будь-які  наші  відносини  зі  світом  відображають  наше  сприйняття  себе.  Якщо  ви  не  любите  себе  і  постійно  відчуваєте  провину  –  всесвіт  не  сповільнить  підкинути  вам  приводів  для  засмучень  і  невдоволення.

16.  Що  означає  любити  себе?  Це  значить  святкувати  сам  факт  своєї  присутності  на  цій  землі.  Коли  ви  вдячні  собі  тільки  за  те,  що  ви  є,  цього  достатньо,  щоб  і  світ  любив  вас.

17.  Все,  що  має  статися,  обов'язково  трапиться.  В  потрібний  час.  У  потрібному  місці.  З  потрібними  людьми.

18.  Минуле  пішло  назавжди.  Змиріться  з  цим  фактом.  Єдине,  що  ви  можете  зробити  –  змінити  свої  думки  про  нього.  До  речі,  дуже  нерозумно  картати  себе  за  те,  що  ви  когось  образили  або  хтось  зачепив  вас  давним-давно.

19.  Любов  –  єдина  відповідь  на  будь-яку  нашу  проблему.  Дорога  до  неї  завжди  лежить  через  прощення.  Прощення  позбавляє  від  образи  і  провини.

20.  Любов  не  буває  поза  людини.  Вона  живе  всередині  нього.  Чим  сильніше  ви  любите,  тим  більшою  любов'ю  оточені.

21.  Якщо  бачити  в  проблемі  можливість  змінюватися,  а  в  кризі  –  потенціал  для  зростання,  то  ви  ніколи  не  будете  захоплені  обставинами  зненацька.

22.  Ви  не  зміните  іншої  людини,  поки  не  змінитеся  самі.

23.  Прийміть  в  собі  те,  що  раніше  відкидали.  Прийміть  те,  що  здається  дурним  і  смішним.  Припиніть  соромитися  і  комплексувати.

24.  Разом  з  любов'ю  до  себе  мати  самоповагу.

25.  Що  таке  любов  до  себе?  Це  визначити  мету  життя  та  знайти  собі  справу  по  душі.

26.  Не  варто  намагатися  виправити  проблему.  Краще  змінити  свої  думки.  І  проблема  дивним  чином  виправить  сама  себе.
Перекласти  на  українську  мову  16.03.20  10.47
 

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=868207
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 16.03.2020

Коротка біографія Жана де Лафонтена

Краткая  биография  Жана  де  Лафонтена  (8  июля  1621  -  13  апреля  1695).
Жан  де  Лафонтен  -  французский  поэт,  писатель,  прославленный  баснописец,  член  Французской  академии  -  родился  в  провинции  Шампань,  в  Шато-Тьерри  8  июля  1621  г.  Отец  его  был  государственным  лесничим,  поэтому  детство  будущей  знаменитости  прошло  на  природе.  Жан  получил  первоначальное  образование  в  деревенской  школе,  затем  в  реймском  коллеже.  Позднее  изучал  в  парижской  ораторианской  семинарии  право,  т.к.  отец  видел  его  в  будущем  священником,  однако  поэзия  и  философия  увлекали  Лафонтена  гораздо  больше.
В  1647  г.  Лафонтен  возвращается  в  Шампань,  занимает  должность  отца  и  по  его  настоянию  в  возрасте  26  лет  женится  на  совсем  молоденькой  Мари  Эрикар.  Однако  вовсе  не  это  становится  переломным  моментом  в  его  биографии.  Служебные  и  семейные  обязанности  оставляют  его  равнодушным,  и  уже  скоро  Лафонтен  отправляется  в  столицу,  где  планирует  вести  совершенно  другой  образ  жизни,  заниматься  только  литературной  деятельностью.
Его  расчет  оказался  верным:  он  быстро  обрел  покровителей  среди  знати,  сумел  добиться  славы  на  литературном  поприще,  нашел  себе  друзей,  в  том  числе  среди  очень  известных  людей,  в  частности,  принца  Конде,  мадам  де  Лафайед,  Ларошфуко  и  др.  Знаменитый  министр  Фуке  сделал  его  обладателем  большой  пенсии.  В  то  же  время  Людовик  XIV  не  слишком  жаловал  поэта:  ему  не  нравились  выходившие  из-под  его  пера  новеллы  слишком  фривольного  содержания,  кроме  того,  ему  не  импонировали  безответственность,  легкомысленность  литератора,  который  не  хотел  признавать  каких-либо  обязанностей.  По  понятным  причинам  не  одобряла  его  творчества  и  церковь.  Одно  время  король  даже  препятствовал  тому,  чтобы  Лафонтена  избрали  членом  академии.  Это  событие  стало  несколько  запоздалым,  произошло  лишь  в  1684  г.
Образ  жизни  литератора  был  сугубо  светским,  он  не  отказывал  себе  в  удовольствиях,  которые  делало  доступными  его  положение,  в  том  числе  в  любовных  связях,  а  его  общение  с  семьей,  оставшейся  в  имении,  сводилось  в  основном  к  редкой  переписке  с  женой.  Только  друзья  заставляли  его  хоть  иногда  наносить  короткие  визиты  на  родину.  Собственные  дети  интересовали  поэта  очень  мало,  однажды  он  даже  не  узнал  своего  сына,  который  успел  сильно  повзрослеть  после  последней  встречи  с  отцом.
В  большую  литературу  Лафонтен  вошел  в  1654  г.,  когда  ему  было  уже  33  года.  Из-под  его  пера  выходили  произведения  самых  разных  литературных  жанров,  например,  мадригалы,  баллады,  оды,  послания,  пьесы,  эклоги.  И  лишь  в  1668  г.  Лафонтен  впервые  выступил  в  амплуа  баснописца,  принесшем  ему  мировую  славу:  в  этом  году  было  опубликовано  первое  издание  «Басен  Эзопа,  переложенных  на  стихи  г-ном  де  Лафонтеном»,  состоявшее  из  шести  книг.  Во  втором  издании,  увидевшем  свет  в  1678  г.,  было  уже  11  томов,  в  1694  г.  были  опубликовано  последнее  издание  в  12  книгах.  Опираясь  на  наследие  античных  авторов,  используя  их  внешние  фабулы,  Жан  де  Лафонтен,  по  сути,  выступил  создателем  нового  жанра  и  тем  самым  обеспечил  себе  достойное  место  в  истории  литературы.  Басни  сделали  его  одним  из  великих  народных  национальных  поэтов,  были  переведены  на  самые  разные  языки  мира.
В  последние  годы  жизни  под  воздействием  общения  с  мадам  де  Саблиер  Лафонтен  переосмыслил  взгляды,  стал  более  благочестивым  и  отказался  от  фривольных  произведений.  В  73-летнем  возрасте  он  скончался  13  апреля  1695  г.  в  Париже.

http://www.wisdoms.one/biografiya_jan_lafonten.html


Высказывания  и  афоризмы  Жана  де  Лафонтена
 Человек  устроен  таким  образом,  что  для  него  нет  ничего  невозможного,  если  что-то  зажгло  пламя  в  его  душе.
Так  кратость  действует  успешнее  насилия.
Путь,  усыпанный  цветами,  никогда  не  приводит  к  славе.
Скрывать  что-либо  от  друзей  опасно;  но  еще  опасней  ничего  от  них  не  скрывать.
На  крыльях  времени  уносится  печаль.
Терпение  и  время  дают  больше,  чем  сила  или  страсть.
В  меде  тонет  больше  мух,  чем  в  уксусе.
Любовь,  любовь,  когда  ты  овладеваешь  нами,  можно  сказать:  прости,  благоразумие!
Мы  встречаем  свою  судьбу  на  пути,  который  избираем,  чтобы  уйти  от  неё.
Истинное  величие  состоит  в  том,  чтобы  владеть  собою.
Вдвойне  приятно  обманывать  обманщика.
Человек  устроен  так,  что,  когда  что-то  зажигает  его  душу,  всё  становится  возможным.
Тонет  больше  мух  в  меду,  нежели  в  уксусе.
Из  врагов  наших  часто  следует  бояться  больше  всего  самых  малых.
Нет  ничего  опаснее  невежественного  друга.
Выведи,  мой  друг,  меня  сперва  из  затруднения,  а  нравоучение  ты  и  потом  прочтешь.
Редка  истинная  любовь,  истинная  же  дружба  -  ещё  более  редка.
http://www.wisdoms.one/aforizmi_jan_lafonten.html


Басня  Жана  де  Лафонтена
Ворона  (  в  павлиных  перьях)
Когда  не  хочешь  быть  смешон,
Держися  звания,  в  котором  ты  рождён.
Простолюдин  со  знатью  не  роднися;
И  если  карлой  сотворён,
То  в  великаны  не  тянися,
А  помни  свой  ты  чаще  рост.
Утыкавши  себе  павлиным  перьем  хвост,
Ворона  с  Павами  пошла  гулять  спесиво
И  думает,  что  на  неё
Родня  и  прежние  приятели  её
Все  заглядятся,  как  на  диво;
Что  Павам  всем  она  сестра
И  что  пришла  её  пора
Быть  украшением  Юнонина  двора.
Какой  же  вышел  плод  её  высокомерья?
Что  Павами  она  ощипана  кругом,
И  что,  бежав  от  них,  едва  не  кувырком,
Не  говоря  уж  о  чужом,
На  ней  и  своего  осталось  мало  перья.
Она  было  назад  к  своим;  но  те  совсем
Заклёванной  Вороны  не  узнали,
Ворону  вдосталь  ощипали,
И  кончились  её  затеи  тем,
Что  от  Ворон  она  отстала,
А  к  Павам  не  пристала.
Я  эту  басенку  вам  былью  поясню.
Матрёне,  дочери  купецкой,  мысль  припала,
Чтоб  в  знатную  войти  родню.
Приданого  за  ней  полмиллиона.
Вот  выдали  Матрёну  за  барона.
Что  ж  вышло?  Новая  родня  ей  колет  глаз
Попрёком,  что  она  мещанкой  родилась,
А  старая  за  то,  что  к  знатным  приплелась:
И  сделалась  моя  Матрёна
Ни  Пава,  ни  Ворона
Источник:  https://pritchi.ru/id_6853
Перевела  на  украинский  язык  15.03.20        14.14

Коротка  біографія  Жана  де  Лафонтена  (8  липня  1621  -  13  квітня  1695).
Жан  де  Лафонтен,  французький  поет,  письменник,  славетний  байкар,  член  Французької  академії  -  народився  в  провінції  Шампань,  у  Шато-Тьєррі  8  липня  1621  р.  його  Батько  був  державним  лісничим,  тому  дитинство  майбутньої  знаменитості  пройшло  на  природі.  Жан  отримав  початкову  освіту  в  сільській  школі,  потім  у  реймському  коледжі.  Пізніше  навчався  в  паризькій  ораторианской  семінарії  право,  т.  к.  батько  бачив  його  в  майбутньому  священиком,  однак  поезія  і  філософія  захоплювали  Лафонтена  набагато  більше.
У  1647  р.  Лафонтен  повертається  в  Шампань,  займає  посаду  батька  і  за  його  наполяганням  у  віці  26  років  одружується  на  зовсім  молоденькою  Марі  Ерікар.  Однак  зовсім  не  це  стає  переломним  моментом  у  його  біографії.  Службові  та  сімейні  обов'язки  залишають  його  байдужим,  і  вже  скоро  Лафонтен  відправляється  в  столицю,  де  планує  вести  зовсім  інший  спосіб  життя,  займатися  тільки  літературною  діяльністю.
Його  розрахунок  виявився  вірним:  він  швидко  знайшов  покровителів  серед  знаті,  зумів  домогтися  слави  на  літературному  терені,  знайшов  собі  друзів,  у  тому  числі  дуже  відомих  людей,  зокрема,  принца  Конде,  мадам  де  Лафайед,  Ларошфуко  і  ін.  Знаменитий  міністр  Фуке  зробив  його  володарем  великої  пенсії.  У  той  же  час  Людовік  XIV  не  дуже  жалував  поета:  йому  не  подобалися  виходили  з-під  його  пера  новели  занадто  фривольного  змісту,  крім  того,  йому  не  імпонували  безвідповідальність,  легковажність  літератора,  який  не  хотів  визнавати  будь-яких  обов'язків.  Зі  зрозумілих  причин  не  схвалювала  його  творчості  і  церква.  Один  час  король  навіть  перешкоджав  тому,  щоб  Лафонтена  обрали  членом  академії.  Ця  подія  стала  дещо  запізнілим,  відбулося  лише  в  1684  р.
Спосіб  життя  літератора  був  суто  світським,  він  не  відмовляв  собі  в  задоволеннях,  які  робив  доступними  його  положення,  в  тому  числі  в  любовних  зв'язках,  а  його  спілкування  з  родиною,  яка  залишилася  в  маєтку,  зводилося  в  основному  до  рідкісної  листуванні  з  дружиною.  Лише  друзі  змушували  його  хоч  іноді  наносити  короткі  візити  на  батьківщину.  Власні  діти  цікавили  поета  дуже  мало,  одного  разу  він  навіть  не  впізнав  свого  сина,  який  встиг  сильно  подорослішати  після  останньої  зустрічі  з  батьком.
У  велику  літературу  Лафонтен  увійшов  у  1654  р.,  коли  йому  було  вже  33  роки.  З-під  його  пера  виходили  твори  різних  літературних  жанрів,  наприклад,  мадригали,  балади,  оди,  послання,  п'єси,  еклоги.  І  лише  в  1668  р.  Лафонтен  вперше  виступив  в  амплуа  байкаря,  який  приніс  йому  світову  славу:  в  цьому  році  було  опубліковано  перше  видання  «Байок  Езопа,  перекладених  на  вірші  паном  де  Лафонтена»,  що  складалося  з  шести  книг.  У  другому  виданні,  що  побачив  світ  у  1678  р.,  було  вже  11  томів,  у  1694  р.  було  опубліковано  останнє  видання  в  12  книгах.  Спираючись  на  спадщину  античних  авторів,  використовуючи  їх  зовнішні  фабули,  Жан  де  Лафонтен,  по  суті,  виступив  творцем  нового  жанру  і  тим  самим  забезпечив  собі  гідне  місце  в  історії  літератури.  Байки  зробили  його  одним  з  великих  народних  національних  поетів,  були  переведені  на  різні  мови  світу.
В  останні  роки  життя  під  впливом  спілкування  з  мадам  де  Саблиер  Лафонтен  переосмислив  погляди,  став  більш  благочестивим  і  відмовився  від  фривольних  творів.  В  73-річному  віці  він  помер  13  квітня  1695  р.  в  Парижі.

http://www.wisdoms.one/biografiya_jan_lafonten.html


Висловлювання  та  афоризми  Жана  де  Лафонтена
Людина  влаштована  таким  чином,  що  для  нього  немає  нічого  неможливого,  якщо  щось  запалила  полум'я  в  його  душі.
Так  кратость  діє  успішніше  насильства.
Шлях,  усипаний  квітами,  ніколи  не  призводить  до  слави.
Приховувати  що-небудь  від  друзів  небезпечно;  але  ще  небезпечніше  нічого  від  них  не  приховувати.
На  крилах  часу  несеться  печаль.
Терпіння  і  час  дають  більше,  ніж  сила  або  пристрасть.
У  меді  тоне  більше  мух,  ніж  в  оцті.
Любов,  любов,  коли  ти  опановує  нами,  можна  сказати:  вибач,  розсудливість!
Ми  зустрічаємо  свою  долю  на  шляху,  який  обираємо,  щоб  піти  від  неї.
Істинна  велич  полягає  в  тому,  щоб  володіти  собою.
Подвійно  приємно  обманювати  обманщика.
Людина  влаштована  так,  що,  коли  що-то  запалює  його  душу,  все  стає  можливим.
Тоне  більше  мух  в  меду,  ніж  в  оцті.
З  ворогів  наших  часто  слід  боятися  найбільше  малих.
Немає  нічого  небезпечніше  неосвіченого  одного.
Виведи,  мій  друг,  мене  спершу  зі  скрути,  а  мораль  ти  і  потім  прочитаєш.
Рідкісна,  справжня  любов,  справжня  дружба  -  ще  більш  рідкісна.
http://www.wisdoms.one/aforizmi_jan_lafonten.html


Байка  Жана  де  Лафонтена
Ворона  (  в  павлиному    пір'ї)
Коли  не  хочеш  бути  смішним,
Держися  звання,  в  якому  ти  народжений.
Простолюдин  зі  знаттю  не  роднися;
І  якщо  карлою  створений,
То  в    велетні  не  тянися,
А  пам'ятай  свій  ти  частіше  зрiст.
Утикавши  собі  павлиним  пером  хвіст,
Ворона  з  Павами  пішла  гуляти  пихато
І  думає,  що  на  неї
Рідня  і  колишні  приятелі  її
Всі  заглядяться,  як  на  диво;
Що  Павам  всім  вона  сестра
І  що  прийшла  її  пора
Бути  прикрасою  Юнонина  двора.
Який  же  вийшов  плід  її  надмiнностi?
Що  Павами  вона  ощипана  колом,
І  що,  втікши  від  них,  ледь  не  шкереберть,
Не  кажучи  вже  про  чужий,
На  ній  і  свого  залишилося  мало  пір'я.
Вона  була  назад  до  своїх;  але  ті  зовсім
Закльованноi    Ворони  не  впізнали,
Ворону  вдосталь  обпатрошили,
І  скінчилися  її  витівки  тим,
Що  від  Ворон  вона  відстала,
А  до  Пав  не  пристала.
Я  цю  баєчку  вам  дійсністю  поясню.
Мотрону,  дочки  Купецкий,  думка  припала,
 Щоб  в  знатну  увійти  рідню.
 Приданого  за  нею  півмільйона.
 Ось  видали  Мотрону  за  барона.
 Що  ж  вийшло?    Нова  рідня  їй  коле  очей
 Докори,  що  вона  міщанином  народилася,
 А  стара  за  те,  що  до  знатних    припленталася:
 І  стала  моя  Мотрона
 Ні  Пава,  ні  Ворона
 Джерело:  https://pritchi.ru/id_6853
 Переклала  на    українську    мову    15.03.20  14.14

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=868110
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 15.03.2020

Дивовижний казковий світ японської американки Кинуко Крафт (Kinuko Craft)

Удивительный  сказочный  мир  японской  американки  Кинуко  Крафт(Kinuko  Craft)
         Американская  художница  японского  происхождения  Кинуко  Крафт  (Kinuko  Craft)  создает  удивительный  волшебный  мир  сказок  так,  как  будто  у  нее  в  руках  волшебная  палочка  вместо  кисточек  и  красок.
         Кинуко  Крафт  одна  из  наиболее  уважаемых  и  известных  сегодня  фэнтезийных  художниц  в  жанре  Renaissance.
       Она  родилась  в  1940  г.  в  Японии,  где  жила  и  училась  до  1962  года,  потом  переехала  в  США,  где  продолжает  жить  и  творить  до  сих  пор.
       Первыми  учебниками  Кинуко  стали  книги  из  библиотеки  деда-каллиграфа,  и  девочка  получила  такой  заряд  вдохновения,  что  решила  поступать  сначала  в  художественный  колледж  Канадзава  в  Японии,  а  затем  изучать  искусство  иллюстрации  в  Чикагском  университете.
           Как  и  многие  другие  художники,  Кинуко  начинала  свою  карьеру  как  внештатный  сотрудник  целого  ряда  журналов,  таких  как  The  New  York  Times,  Newsweek,  Time,  Forbes,  Sports  Illustrated  и  т.д.  и  надо  сказать,  достигла  многого,  но,  все  же  решила  «отправиться  в  свободное  плавание»,  чтобы  иметь  возможность  решать  самой  что  и  как  рисовать.  С  середины  девяностых,  специализируется  на  иллюстрирование  детских  книг,  суперобложках  к  книгам  фэнтези  и  плакатах.
         В  «New  York  Times»  о  ее  работах  писали:  «Иллюстрации  К.И.  Крафт  —  настоящее  чудо…  Они  неизменно  поражают  тщательной  прорисовкой  мельчайших  деталей  и  множеством  удивительных  находок».
Фантазии  тех,  кто  верит  в  чудеса  и  волшебниц,  в  прекрасные  балы  и  в  счастливую  судьбу,  воплощаются  в  жизнь  с  пронизанными  чудесным  светом  иллюстрациями  Кинуко  Крафт,  творения  которой  навеяны  полотнами  французских  живописцев  XVII-XVIII  веков…»
       Не  каждый  мастер  способен  похвастаться  большим  количеством  профессиональных  наград,  а  у  Кинуко  из  ни  мало-ни  много,  а  100(!)  в  том  числе  пять  золотых  медалей  от  нью-йоркского  Общества  иллюстраторов.  Впрочем,  как  настоящий  профессионал,  художница  никогда  не  остается  довольной  до  конца  тем,  что  сделано.
       Принято  считать,  что  художник,  всю  жизнь  проживший  в  другом  мире  в  другой  стране  не  способен  понять  чужие  сказки  или  почувствовать  их,  но  Кинуко  рассказала  историю  Василисы  Прекрасной  и  Бабы  Яги  (!)  так,  что  кажется,  будто  В.М.Васнецов  стоял  за  ее  спиной  и  давал  советы.
         Тончайшие  паутинки  лучиков  света  и  игра  теней,  каждый  листик,  травинки  в  сказочном  лесу,  цветы…  Сказочные  наряды,  украшения  и  антуражи,  пейзажи  притягивают  взгляд  словно  магнитом  и  кажется,  что  попадаешь  в  другое  измерение.
         Сказать,  что  иллюстрации  Кинуко  хороши,  значит  не  сказать  ровным  счетом  ничего.  Честно  говоря,  слова  не  способны  выразить  все  те  чувства  и  ощущения,  которые  возникают  в  душе,  когда  рассматриваешь  работы  художницы.  Впрочем  и  слово  «рассматриваешь»  не  совсем  правильное,  здесь  уместно  лишь  слово  «созерцать».
       Кроме  этого  она  рисовала  и  просто  картины  с  разными  темами.  Одна  из  картин  любимых  многими  почитателями  ее  таланта,  посвящена  незаурядной  женщине  Элеоноре  или  Альеноре  Аквитанской,  самой  красивой  девушке  средневековья.
             Она  родилась  в  1122  году  и  умерла  в  возрасте  82  лет,  прожив,  наверное,  самую  бурную  и  насыщенную  жизнь,  среди  всех  средневековых  личностей…  Она  была  дважды  замужем-первый  раз  за  королем  Франции,  а  потом  разведясь  с  ним,  стала  королевой  Англии.
Ее  сын-всем  известный  Ричард  Львиное  сердце.
Турандот      Золушка      Король  Мидас      Манон    Кармен  Спящая  красавица
Ромео  и  Джульетта      Аида
Дневник  ЗИТТА
Перевела  на  украинский  язык    15.03.20          6.27    

Дивовижний  казковий  світ  японської  американки  Кинуко  Крафт(Kinuko  Craft)
Американська  художниця  японського  походження  Кинуко  Крафт  (Kinuko  Craft)  створює  дивовижний  чарівний  світ  казок  так,  як  ніби  у  неї  в  руках  чарівна  паличка  замість  пензликів  і  фарб.
Кинуко  Крафт  одна  з  найбільш  шанованих  і  відомих  сьогодні  фентезійних  художниць  в  жанрі  Renaissance.
Вона  народилася  в  1940  р.  в  Японії,  де  жила  і  навчалася  до  1962  року,  потім  переїхала  до  США,  де  продовжує  жити  і  творити  досі.
Першими  підручниками  Кинуко  стали  книги  з  бібліотеки  діда-каліграфа,  і  дівчинка  отримала  такий  заряд  натхнення,  що  вирішила  вступати  спочатку  в  художній  коледж  Канадзава  в  Японії,  а  потім  вивчати  мистецтво  ілюстрації  в  Чиказькому  університеті.
Як  і  багато  інших  художників,  Кинуко  починала  свою  кар'єру  як  позаштатний  співробітник  цілого  ряду  журналів,  таких  як  The  New  York  Times,  Newsweek,  Time,  Forbes,  Sports  Illustrated  і  т.  д.  і  треба  сказати,  досягла  багато  чого,  але,  все  ж  вирішила  відправитися  у  вільне  плавання»,  щоб  мати  можливість  вирішувати  самій,  що  і  як  малювати.  З  середини  дев'яностих,  спеціалізується  на  ілюстрування  дитячих  книжок,  суперобложках  до  книг  фентезі  і  плакатах.
В  «New  York  Times»  про  її  роботах  писали:  «Ілюстрації  К.  І.  Крафт  —  справжнє  диво...  Вони  незмінно  вражають  ретельної  промальовуванням  найдрібніших  деталей  та  безліччю  дивовижних  знахідок».
Фантазії  тих,  хто  вірить  в  чудеса  та  чарівниць,  в  прекрасні  бали  і  в  щасливу  долю,  втілюються  в  життя  з  пронизаними  чудесним  світлом  ілюстраціями  Кинуко  Крафт,  творення  якої  навіяні  полотнами  французьких  живописців  XVII-XVIII  століть...»
Не  кожен  майстер  здатний  похвалитися  великою  кількістю  професійних  нагород,  а  у  Кинуко  з  ні  мало  ні  багато,  а  100(!)  у  тому  числі  п'ять  золотих  медалей  від  нью-йоркського  Товариства  ілюстраторів.  Втім,  як  справжній  професіонал,  художниця  ніколи  не  залишається  задоволеною  до  кінця  тим,  що  зроблено.
Прийнято  вважати,  що  художник,  який  все  життя  прожив  в  іншому  світі  в  іншій  країні  не  здатний  зрозуміти  чужі  казки  або  відчути  їх,  але  Кинуко  розповіла  історію  Василини  Прекрасної  і  Баби  Яги  (!)  так,  що  здається,  ніби  В.  М.  Васнецов  стояв  за  її  спиною  і  давав  поради.
Тоненькі  павутинки  промінчиків  світла  і  гра  тіней,  кожен  листочок,  травинки  в  казковому  лісі,  квіти...  Казкові  наряди,  прикраси  і  антуражи,  пейзажі  немов  магнітом  притягують  погляд  і  здається,  що  потрапляєш  в  інший  вимір.
Сказати,  що  ілюстрації  Кинуко  гарні,  значить  не  сказати  нічого.  Чесно  кажучи,  слова  не  здатні  виразити  ті  почуття  і  відчуття,  які  виникають  в  душі,  коли  розглядаєш  роботи  художниці.Втім  і  слово  «розглядаєш»  не  зовсім  правильне,  тут  доречно  лише  слово  «споглядати».
   Крім  цього  вона  малювала  і  просто  картини  з  різними  темами.    Одна  з  картин  улюблених  багатьма  шанувальниками  її  таланту,  присвячена  неабиякою  жінці  Елеонорі  або  Альеноре  Аквитанской,  найкрасивішій  дівчині  середньовіччя.
   Вона  народилася  в  1122  році  і  померла  у  віці  82  років,  проживши,  напевно,  саму  бурхливу  і  насичене  життя,  серед  всіх  середньовічних  особистостей  ...  Вона  була  двічі  заміжня-перший  раз  за  королем  Франції,  а  потім  розлучившись  з  ним,  стала  королевою  Англії.
 Її  син-всім  відомий  Річард  Левине  серце.
 Турандот  Попелюшка  Король  Мідас  Манон  Кармен  Спляча  красуня
 Ромео  і  Джульєтта  Аїда
 щоденник  Зітта
 Переклала  на    українську    мову    15.03.20  6.27

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=868049
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 15.03.2020

Дивовижні замки Ірландії

Изумительные  замки  Ирландии
Ирландия  считается  одним  из  рекордсменов  по  количеству  средневековых  замков  на  своей  территории.  К  сожалению,  от  разрушительной  силы  времени  «спаслись»  немногие  когда-то  величественные  сооружения.  На  сегодняшний  день  здесь  находятся  тысячи  руин  древних  замков.
Стоит  отметить,  что  даже  в  разрушенном  виде  они  представляют  огромною  историческую  ценность  и  являются  гордостью  страны.  Дошедшие  до  нашего  времени  замки  служат  в  качестве  популярных  достопримечательностей  для  туристов.  Некоторые  из  них  были  отреставрированы  и  переоборудованы  под  отели  или  музеи.  Так  что  каждый  путешественник-толстосум  имеет  возможность  остановиться  в  одном  из  старинных  замков  и  ощутить  дух  прошлого.
10  место.  Замок  Бэлликэрбери
9  место.  Замок  Бунратти

8  место.  Замок  Бларни

7  место.  Замок  Дангвайр

6  место.  Замок  Гленвех

5  место.  Замок  Мэлахайд

4  место.  Замок  Эшфорд
3  место.  Замок  Блэкрок


2  место.  Замок  Килкенни
1  место.  Замок  Лисмор
Перевела  на  украинский  язык      14.03.20        14.15


Дивовижні  замки  Ірландії
 Ірландія  вважається  одним  з  рекордсменів  за  кількістю  середньовічних  замків  на  своїй  території.    На  жаль,  від  руйнівної  сили  часу  «врятувалися»  мало  хто  колись  величні  споруди.    На  сьогоднішній  день  тут  знаходяться  тисячі  руїн  древніх  замків.
 Варто  відзначити,  що  навіть  в  зруйнованому  вигляді  вони  представляють  огромною  історичну  цінність  і  є  гордістю  країни.    Дійшли  до  нашого  часу  замки  служать  в  якості  популярних  пам'яток  для  туристів.    Деякі  з  них  були  відреставровані  і  переобладнані  під  готелі  або  музеї.    Так  що  кожен  мандрівник-товстосум  має  можливість  зупинитися  в  одному  із  старовинних  замків  і  відчути  дух  минулого.
 10  місце.    замок  Беллікербері
 9  місце.    замок  Бунратті

 8  місце.    замок  Бларні

 7  місце.    замок  Дангвайр

 6  місце.    замок  Гленвех

 5  місце.    замок  Мелахайд

 4  місце.    замок  Ешфорд
 3  місце.    замок  Блекрок


 2  місце.    замок  Кілкенні
 1  місце.    замок  Лісмор
 Переклала    на  українську    мову    14.03.20  14.15

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=867971
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 14.03.2020

МАЛЕНЬКА ТАЄМНИЦЯ ШВАРЦВАЛЬДСКИХ ГІР.

МАЛЕНЬКАЯ  ТАЙНА  ШВАРЦВАЛЬДСКИХ  ГОР.
     Дунай  -  самая  длинная  река  на  территории  Европейского  союза.  Она  несет  свои  воды  по  территории  десяти  государств  и  проходит  через  столицы  четырех  стран.  В  завершении  своего  пути  она  образует  дельту  на  границе  Украины  и  Румынии  и    впадает  в  Черное  море.  А  вот  начало  река  берет  в  горах  Шварцвальда  в  Германии.  Исток  Дуная  (Донаукель)  находится  в  небольшом  городе  Донауэшинген.
         И  хотя  Донауэшинген  -  очаровательный  старинный  немецкий  городок,  его  единственная  достопримечательность  -  это  источник  Дуная,  отмеченный  небольшим  водоемом  с  прозрачной  голубой  водой.  Он  окружен  кованым  железным  забором  и  аллегорическими  статуями,  которые  были  созданы  Адольфом  Хиром  в  1895  году.  Они  изображают  Баар  (большое  центральное  плато  Германии)  как  мать,  которая  показывает  своей  дочери  (Дунаю)  выход  в  мир.
         Самые  ранние  достоверные  сведения  о  Дунае  можно  найти  в  работах  Геродота,  которые  относятся  к  V  веку  до  нашей  эры.  Река  Истр  (так  в  Древней  Греции  называли  Дунай)  начинается  в  стране  кельтов,  течет,  пересекая  Европу  посередине,  и  впадает  в  Эвксинский  понт  (Черное  море)  семью  рукавами.  Знаменитый  император  Траян  в  105  году  н.э.  возвел  через  Дунай  первый  каменный  мост.  Это  сооружение  стало  самым  длинным  мостом  античности:  его  длина  составляла  более  километра.  Однако  менее,  чем  через  полвека  мост  был  разрушен  по  приказу  императора  Адриана,  чтобы  затруднить  варварам  переправу  через  Дунай.
         Официально  Дунай  начинается  в  месте  встречи  двух  рек  -  Брега  и  Бригаха.  Однако  в  процессе  определения  источника  реки  не  обошлось  без  споров.  Брег,  который  больше  по  размеру,  чем  Бригах,  берет  свое  начало  на  горе  Бренд  возле  маленького  городка  Фуртванген,  где  считают,  что  размер  имеет  значение  и  поэтому  утверждают,  что  именно  в  их  городе  находится  истинное  место  происхождения  Дуная.
         Однако  еще  во  времена  Римской  империи  считалось,  что  источник  Дуная  находится  в  Донауэшингене.  В  1981  году  немецкое  правительство  дало  небольшому  водоему,  окруженному  ротондой,  официальное  название  -  Донаукель.
 
Перевела  на  украинский  язык  13.03.20      19.07


МАЛЕНЬКА  ТАЄМНИЦЯ  ШВАРЦВАЛЬДСКИХ  ГІР.
Дунай  -  найдовша  річка  на  території  Європейського  союзу.  Вона  несе  свої  води  по  території  десяти  держав  і  проходить  через  столиці  чотирьох  країн.  На  завершення  свого  шляху  вона  утворює  дельту  на  кордоні  України  і  Румунії,  і  впадає  в  Чорне  море.  А  ось  початок  річка  бере  в  горах  Шварцвальду  в  Німеччині.  Витік  Дунаю  (Донаукель)  знаходиться  в  невеликому  місті  Donaueschingen.
І  хоча  Donaueschingen  -  чарівне  старовинне  німецьке  містечко,  його  єдина  пам'ятка  -  це  джерело  Дунаю,  зазначений  невеликою  водоймою  з  прозорою  блакитною  водою.  Він  оточений  кованим  залізним  парканом  і  алегоричними  статуями,  які  були  створені  Адольфом  Хиром  в  1895  році.  Вони  зображують  Баар  (велике  центральне  плато  Німеччини)  як  мати,  яка  показує  своєї  дочки  (Дунаю)  вихід  у  світ.
Найбільш  ранні  достовірні  відомості  про  Дунаї  можна  знайти  у  працях  Геродота,  які  відносяться  до  V  століття  до  нашої  ери.  Річка  Істр  (так  у  Стародавній  Греції  називали  Дунай)  починається  в  країні  кельтів,  тече,  перетинаючи  Європу  посередині,  і  впадає  в  Евксинський  понт  (Чорне  море)  сімома  рукавами.  Знаменитий  імператор  Траян  у  105  році  н.  е.  звів  через  Дунай  перший  кам'яний  міст.  Це  споруда  стало  найдовшим  мостом  античності:  його  довжина  становила  більше  кілометра.  Проте  менш  ніж  через  півстоліття  міст  був  зруйнований  за  наказом  імператора  Адріана,  щоб  утруднити  варварам  переправу  через  Дунай.
Офіційно  Дунай  починається  в  місці  зустрічі  двох  річок  -  Брега  і  Бригаха.  Однак  у  процесі  визначення  джерела  річки  не  обійшлося  без  суперечок.  Брег,  який  більше  за  розміром,  ніж  Бригах,  бере  свій  початок  на  горі  Бренд  біля  маленького  містечка  Furtwangen,  де  вважають,  що  розмір  має  значення  і  тому  стверджують,  що  саме  в  їх  місті  знаходиться  справжнє  місце  походження  Дунаю.
Однак  ще  в  часи  Римської  імперії  вважалося,  що  джерело  Дунаю  перебуває  в  Донауэшингене.  У  1981  році  німецький  уряд  дало  невеликого  водоймища,  оточеного  ротондою,  офіційна  назва  -  Донаукель.

Переклала  на  українську  мову  13.03.20  19.07

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=867881
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 13.03.2020

«Музейний Оскар» за найкращу архітектуру отримала галерея з Норвегії

«Музейный  Оскар»  за  лучшую  архитектуру  получила  галерея  из  Норвегии
 
Галерея  «Твист»  (Twist  gallery),  расположенная  в  музее  и  парке  скульптур  Кистефос  примерно  в  часе  езды  от  норвежской  столицы  Осло,  получила  награду  LCD  в  Берлине  2020  года  за  лучшую  архитектуру.  В  этой  номинации  она  обошла  двух  конкурентов  —  Национальный  музей  Катара  в  Дохе  и  Музей  Виктории  и  Альберта  в  шотландском  Данди.
     Награду  LCD  Awards  (Leading  Culture  Destinations)  за  выдающиеся  культурные  достижения  называют  «музейным  Оскаром».  В  этом  году  её  вручали  в  шестой  раз,  и  впервые  церемония  проходила  не  в  Лондоне,  а  в  Берлине.  Учредители  премии  отмечают  исключительные  культурные  инициативы  —  как  существующие,  так  и  возникающие  —  чтобы  вдохновить  динамический  обмен  и  создать  глобальную  сеть  между  культурой  и  туризмом.
     Сооружение  «Твист»  в  музее  Кистефос  представляет  собой  одновременно  галерею,  мост  и  скульптуру.  Здание  площадью  1000  квадратных  метров  было  спроектировано  компанией  BIG  (Bjarke  Ingels  Group)  из  Дании.  Оно  соединяет  берега  реки  Рандсельва  и  примерно  на  середине  превращается  в  скульптурную  форму,  «перекручиваясь»  на  90  градусов.  Такие  влиятельные  издания,  как  «Нью-Йорк  Таймс»,  «Блумберг»  и  «Телеграф»  уже  назвали  галерею  культурным  центром,  который  обязательно  нужно  посетить.
       Внешний  вид  и  интерьеры  галереи  «Твист».  Источник:  kistefosmuseum.com
Биргитте  Эспеланд,  директор  музея  и  парка  скульптур  Кистефос,  отметила  большое  значение,  которое  имеет  награда  LCD  Awards  —  она  помещает  учреждение  «на  карту  и  повышает  его  узнаваемость  во  всём  мире».  «Мы  с  нетерпением  ждём  возможности  в  ближайшие  годы  представить  выставки  и  художников  международного  значения,  а  также  создать  незабываемые  впечатления  у  посетителей»,  —  добавила  руководитель.
       Международное  жюри  отметило  ещё  одного  номинанта  из  Норвегии  —  фонд  «Бергенская  ассамблея»  получил  награду  Avis  Travellers'  за  лучший  культурный  фестиваль.  Эта  же  премия  в  категории  «Лучший  развивающийся  культурный  город»  была  вручена  столице  Грузии,  Тбилиси.
       Грузинская  столица  Тбилиси  стала  «Лучшим  развивающимся  культурным  городом».  Источник:  Национальная  туристическая  администрация  Грузии
         Национальный  музей  Катара  -  один  из  номинантов  на  премию  LCD  Awards  за  лучшую  архитектуру.  Источник:  artnet.News
       Национальный  музей  Катара  стал  победителем  в  категории  «Лучший  музейный  магазин».  Источник:  theceomagazine.net
       Ещё  один  претендент  на  LCD  Awards  за  лучшую  архитектуру  -  музей  V&A  Dundee  в  Шотландии.  Источник:  vam.ac.uk
       Экспозиция  «Хильма  аф  Клинт.  Картины  для  будущего»  в  нью-йоркском  Музее  Гуггенхайма  признана  выставкой  года.  Источник:  guggenheim.org
         Грузинская  столица  Тбилиси  стала  «Лучшим  развивающимся  культурным  городом».  Источник:  Национальная  туристическая  администрация  Грузии
       Национальный  музей  Катара  -  один  из  номинантов  на  премию  LCD  Awards  за  лучшую  архитектуру.  Источник:  artnet.News
         Уже  упомянутый  Национальный  музей  Катара  стал  победителем  в  номинации  «Лучший  музейный  магазин».  А  «Выставкой  года»  была  признана  экспозиция  «Хильма  аф  Клинт.  Картины  для  будущего»  в  нью-йоркском  Музее  Гуггенхайма.  Наш  материал  «Хороший  вопрос:  кто  такая  Хильма  аф  Клинт  и  почему  её,  а  не  Кандинского,  назвали  пионером  абстракции»,  приуроченный  к  этому  показу,  читайте  по  ссылке.
Всего  LCD  Awards  в  Берлине  получили  18  победителей  в  разных  категориях  из  13-ти  стран.
По  материалам  официального  сайта  Музея  и  парка  скульптур  Кистефос,  официального  сайта  Leading  Culture  Destinations  Awards,  изданий  ArtDaily  и  Islamic  Arts  Magazine
Перевела  на  украинский  язык        13.03.20        18.11

«Музейний  Оскар»  за  найкращу  архітектуру  отримала  галерея  з  Норвегії

Галерея  «Твіст»  (Twist  gallery),  розташована  в  музеї  і  парку  скульптур  Кистефос  приблизно  в  годині  їзди  від  норвезької  столиці  Осло,  отримала  нагороду  LCD  в  Берліні  2020  року  за  найкращу  архітектуру.  У  цій  номінації  вона  обійшла  двох  конкурентів  —  Національний  музей  Катару  в  Досі  і  Музей  Вікторії  і  Альберта  в  шотландському  Данді.
Нагороду  LCD  Awards  (Leading  Culture  Destinations)  за  видатні  культурні  досягнення  називають  «музейним  Оскаром».  У  цьому  році  її  вручали  в  шостий  раз,  і  вперше  церемонія  проходила  не  в  Лондоні,  а  в  Берліні.  Засновники  премії  відзначають  виняткові  культурні  ініціативи  —  як  існуючі,  так  і  нові  —  щоб  надихнути  динамічний  обмін  і  створити  глобальну  мережу  між  культурою  і  туризмом.
Споруда  «Твіст»  в  музеї  Кистефос  являє  собою  одночасно  галерею,  міст  і  скульптуру.  Будівля  площею  1000  квадратних  метрів  було  спроектовано  компанією  BIG  (Bjarke  Ingels  Group)  з  Данії.  Воно  з'єднує  береги  річки  Рандсельва  і  приблизно  на  середині  перетворюється  в  скульптурну  форму,  «перекручиваясь  на  90  градусів.  Такі  впливові  видання,  як  «Нью-Йорк  Таймс»,  «Блумберг»  і  «Телеграф»  вже  назвали  галерею  культурним  центром,  який  обов'язково  потрібно  відвідати.
Зовнішній  вигляд  та  інтер'єри  галереї  «Твіст».  Джерело:  kistefosmuseum.com
Біргітта  Espeland,  директор  музею  і  парку  скульптур  Кистефос,  зазначила  велике  значення,  яке  має  нагорода  LCD  Awards  —  вона  поміщає  установа  «на  картку  і  підвищує  його  впізнаваність  у  всьому  світі».  «Ми  з  нетерпінням  чекаємо  можливості  в  найближчі  роки  уявити  виставки  художників  міжнародного  значення,  а  також  створити  незабутні  враження  у  відвідувачів»,  —  додала  керівник.
Міжнародне  журі  відзначило  ще  одного  номінанта  з  Норвегії  —  фонд  «Бергенская  асамблея»  отримав  нагороду  Avis  Travellers'  за  кращий  культурний  фестиваль.  Ця  ж  премія  в  категорії  «Кращий  розвивається  культурний  місто»  була  вручена  столиці  Грузії,  Тбілісі.
Грузинська  столиця  Тбілісі  стала  «Кращим  розвиваються  культурним  містом».  Джерело:  Національна  туристична  адміністрація  Грузії
Національний  музей  Катару  -  один  з  номінантів  на  премію  LCD  Awards  за  найкращу  архітектуру.  Джерело:  artnet.News
Національний  музей  Катару  став  переможцем  у  категорії  «Кращий  музейний  магазин».  Джерело:  theceomagazine.net
Ще  один  претендент  на  LCD  Awards  за  найкращу  архітектуру  -  музей  V&A  Dundee  в  Шотландії.  Джерело:  vam.ac.uk
Експозиція  «Хильма  аф  Клінт.  Картини  для  майбутнього»  в  нью-йоркському  Музеї  Гуггенхайма  визнана  виставкою  року.  Джерело:  guggenheim.org
Грузинська  столиця  Тбілісі  стала  «Кращим  розвиваються  культурним  містом».Джерело:  Національна  туристична  адміністрація  Грузії
   Національний  музей  Катару  -  один  з  номінантів  на  премію  LCD  Awards  за  кращу  архітектуру.    Джерело:  artnet.News
   Уже  згаданий  Національний  музей  Катару  став  переможцем  в  номінації  «Кращий  музейний  магазин».    А  «Виставкою  року»  була  визнана  експозиція  «Хільмі  аф  Клінт.    Картини  для  майбутнього  »в  нью-йоркському  Музеї  Гуггенхайма.    Наш  матеріал  «Хороше  запитання:  хто  така  Хільмі  аф  Клінт  і  чому  її,  а  не  Кандинського,  назвали  піонером  абстракції»,  приурочений  до  цього  показу,  читайте  за  посиланням.
 Всього  LCD  Awards  в  Берліні  отримали  18  переможців  в  різних  категоріях  з  13-ти  країн.
 За  матеріалами  офіційного  сайту  Музею  і  парку  скульптур  Кістефос,  офіційного  сайту  Leading  Culture  Destinations  Awards,  видань  ArtDaily  і  Islamic  Arts  Magazine
 Переклала  на  українську    мову    13.03.20  18.11

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=867872
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 13.03.2020

Приголомшливі мереживні вази Gordon Pembridge

Потрясающие  кружевные  вазы  Gordon  Pembridge
       Гордон  Пэмбридж  —  прирожденный  художник.  Живописец,  фотограф,  резчик  по  дереву,  скульптор  и  гравер,  его  таланты  многочисленны  и  разнообразны,  и,  кажется,  всё  легко  ему  дается.  Родился  Гордон  в  Кении  и  провел  там  первые  десять  своих  лет.  Очарование  дикими  пейзажами  этой  страны  стало  вдохновением  при  создании  его  работ.
         Большую  часть  своей  жизни  Гордон  Пембридж  живет  в  Новой  Зеландии.Для  своих  резных  чаш  Гордон  использует  древесину  кипарисов,  которые  упали  и  пролежали  долгое  время  в  болотах.  Сперва  он  вытачивает  на  токарном  станке  чашу,  толщиной  несколько  миллиметров,  а  потом  при  помощи  гравировки  вырезает  тончайшие  детали  потрясающих  природных  ландшафтов  и  диких  животных.
         В  настоящее  время  Гордон  Пембридж  признанный  мастер,  работает  на  себя,  сам  определяет  цены  на  свое  искусство  и  поэтому  может  больше  уделять  времени  тончайшей  проработке  своих  изделий.
https://www.livemaster.ru/topic/2295847-potryasayuschie-kruzhevnye-vazy-gordon-pembridge
http://gordonpembridge.com/
Перевела  на  украинский  язык  12.03.20        16.43
 
Приголомшливі  мереживні  вази  Gordon  Pembridge
   Гордон  Пембрідж  -  природжений  художник.    Живописець,  фотограф,  різьбяр  по  дереву,  скульптор  і  гравер,  його  таланти  численні  і  різноманітні,  і,  здається,  все  легко  йому  дається.    Народився  Гордон  в  Кенії  і  провів  там  перші  десять  своїх  років.    Чарівність  дикими  пейзажами  цієї  країни  стало  натхненням  при  створенні  його  робіт.
   Більшу  частину  свого  життя  Гордон  Пембрідж  живе  в  Новій  Зеландіі.Для  своїх  різьблених  чаш  Гордон  використовує  деревину  кипарисів,  які  впали  і  пролежали  довгий  час  в  болотах.    Спершу  він  виточує  на  токарному  верстаті  чашу,  товщиною  кілька  міліметрів,  а  потім  за  допомогою  гравіювання  вирізає  найтонші  деталі  приголомшливих  природних  ландшафтів  і  диких  тварин.
   В  даний  час  Гордон  Пембрідж  визнаний  майстер,  працює  на  себе,  сам  визначає  ціни  на  своє  мистецтво  і  тому  може  більше  приділяти  часу  найтоншої  опрацюванні  своїх  виробів.
 https://www.livemaster.ru/topic/2295847-potryasayuschie-kruzhevnye-vazy-gordon-pembridge
 http://gordonpembridge.com/
 Переклала  на  українську    мову    12.03.20  16.43

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=867760
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 12.03.2020

Баварська КАЗКА, оточена Альпами

БАВАРСКАЯ  СКАЗКА,  ОКРУЖЕННАЯ  АЛЬПАМИ

Гармиш-Партенкирхен  -  это  настоящая  баварская  сказка,  окруженная  Альпами

Бавария  славится  на  весь  мир  не  только  легендарным  пивом,  но  и  роскошными  дворцами,  величественными  замками  и  потрясающей  природой.
Здесь  много  красивых  мест.
Одно  из  них  –  очень  интересный  и  необычный  городок  Гармиш-Партенкирхен,  расположенный  в  долине  и  окруженный  Баварскими  Альпами.  От  него  рукой  подать  до  Цугшпитце  —  самой  высокой  горы  в  Германии.  Река  Лойзак  делит  городок  на  две  части.

Гармиш-Партенкирхен  образован  в  1935  году,  перед  проведением  IV  Зимних  олимпийских  игр.  Город  совсем  молодой,  ему  нет  и  100  лет.  Он  был  образован  путем  слияния  двух  древних  поселений,  существующих  со  времен  раннего  Средневековья.  Местные  жители  не  восприняли  нововведение,  и  до  сих  пор  называют  свои  поселки  старыми  названиями.  Западная  часть  городка  —  Гармиш,  а  восточная  —  Партенкирхен.  Разделены  эти  населенные  пункты  железной  дорогой,  под  которой  проходят  автомобильный  и  пешеходный  тоннели.
Интересен  и  тот  факт,  что  до  сих  пор  Гармиш-Партенкирхен  не  имеет  официального  статуса  города.
Источник:  https://turizm.mirvokrugnas.com/
Перевела  на  украинский  язык  11.03.20      19.35

Баварська  КАЗКА,  оточена    Альпами

 Гарміш-Партенкірхен  -  це  справжня  баварська  казка,  оточена  Альпами

 Баварія  славиться  на  весь  світ  не  лише  легендарним  пивом,  а  й  розкішними  палацами,  величними  замками  і  приголомшливою  природою.
 Тут  багато  красивих  місць.
 Одне  з  них  -  дуже  цікавий  і  незвичайний  містечко  Гарміш-Партенкірхен,  розташований  в  долині  і  оточений  Баварськими  Альпами.    Від  нього  рукою  подати  до  Цугшпітце  -  найвищої  гори  в  Німеччині.    Річка  Лойзак  ділить  містечко  на  дві  частини.

 Гарміш-Партенкірхен  утворений  в  1935  році,  перед  проведенням  IV  Зимових  олімпійських  ігор.    Місто  зовсім  молодий,  йому  немає  і  100  років.    Він  був  утворений  шляхом  злиття  двох  стародавніх  поселень,  що  існують  з  часів  раннього  Середньовіччя.    Місцеві  жителі  не  сприйняли  нововведення,  і  до  сих  пір  називають  свої  селища  старими  назвами.    Західна  частина  міста  -  Гарміш,  а  східна  -  Партенкірхен.    Розділені  ці  населені  пункти  залізницею,  під  якою  проходять  автомобільний  і  пішохідний  тунелі.
 Цікавий  і  той  факт,  що  до  сих  пір  Гарміш-Партенкірхен  не  має  офіційного  статусу  міста.
 Джерело:  https://turizm.mirvokrugnas.com/
 Переклала  на    українську    мову    11.03.20  19.35

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=867670
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 11.03.2020

12 кращих замків для відвідування в Шотландії:

Известно,  что  в  Шотландии  одни  из  самых  красивых  пейзажей  во  всем  мире,  что  делает  его  отличным  местом  для  поездок  и  прогулок.  Более  того,  замки  для  посещения  в  Шотландии  практически  бесконечны!  Этот  широкий  спектр  красивых  замков  и  руин  замка  по  всей  стране  только  добавляет  очарования  Шотландии.

Хотите  знать,  сколько  в  Шотландии  замков?  Оценки  варьируются  от  2000  до  4000  ,  но  вот  12  лучших  шотландских  замков!

12  лучших  замков  для  посещения  в  Шотландии:
Замок  Слейнс
Замок  Данноттар
Эдинбургский  замок
Дунробинский  замок
Fyvie  Castle
Замок  Килчурн
Замок  Фрейзер
Замок  Черноты
Замок  Дуарт
Замок  Стерлинг
Эйлин  Донан  Замок
Замок  Сталкер
1.  Замок  Слейнс
Расположенные  в  заливе  Круден,  руины  замка  Слейнс  можно  посещать  круглый  год.  Находясь  на  вершине  скалы,  замок  предлагает  живописные  виды  и  прекрасную  прогулку.
 С  точки  зрения  доступности,  в  заливе  Круден  есть  автостоянка,  которая  позволяет  вам  дойти  до  замка,  или  вы  можете  довезти  свою  машину  до  замка  -  хотя  я  не  рекомендую  этого,  поскольку  там  ограниченное  пространство.

2.  Замок  Данноттар
   Второй  по  значимости  замок  TripAdvisor  в  Шотландии  на  2017  год,  замок  Данноттар,  находится  примерно  в  3  км  к  югу  от  портового  города  Стонхейвен.  Часто  описываемый  как  разрушенная  средневековая  крепость,  замок  находится  на  скалистом  мысе,  и,  хотя  за  его  посещение  взимается  небольшая  плата,  он  того  стоит.
3.  Эдинбургский  замок
   Он  довольно  центральный  в  Эдинбурге,  и  вы  можете  исследовать  территорию  с  помощью  экскурсий  или  самостоятельно.  Эдинбургский  замок  великолепен,  потому  что  в  нем  есть  музей,  который  научит  вас  истории  замка  и  Эдинбурга.  Это  один  из  замков,  в  котором  есть  встроенный  ресторан.  Отлично  подходит  для  детей  и  взрослых.
4.  Дунробинский  замок
     Величественный  дом,  базирующийся  в  Сазерленде,  он  был  домом  для  графов  и  герцогов  Сазерлендских  островов  с  13-  го  века,  что  делает  его  старейшим  непрерывно  заселенным  домом  в  Британии,  поэтому  здесь  много  истории.  Сам  замок  напоминает  французский  замок  со  шпилями  и  башнями.
     Вы  можете  посетить  все  внутри  замка,  чайную  комнату,  магазин  и  сады.  т.
5.  Замок  Фиви
Одна  из  известных  историй  заключается  в  том,  что  еще  в  1920  году,  когда  проводился  ремонт  замка,  за  одной  из  стен  спальни  были  найдены  останки  женщины.  В  тот  же  день  жители  замков  начали  страдать  от  странных  шумов  и  необъяснимых  событий.  После  этого  лорд  из  замка  положил  скелет  обратно,  и  преследование  прекратилось.
6.  Замок  Килчурн
Разрушенная  структура  на  скалистом  полуострове  Аргайл  и  Бьют.  Замок  Килчурн  открыт  для  публики  с  1  апреля  по  30  сентября  с  9:30  до  17:30  каждый  день.  Это  бесплатно  для  посещения  и  имеет  много  интересной  истории,  основанной  на  нем,  потому  что  он  изначально  был  построен  в  1400-х  годах.
Это  была  крепость,  резиденция  и  гарнизонная  крепость,  и  в  настоящее  время  она  содержит  старейшие  из  сохранившихся  казарм  на  материковой  части  Великобритании.  
7.  Замок  Фрейзер
Замок  Фрейзер,  один  из  самых  больших  башенных  домов  в  Шотландии,  находится  в  4  милях  к  северу  от  Дюнехта  и  всего  в  16  милях  от  Абердина.  Замок  Фрейзер  предлагает  широкий  выбор  развлечений,  включая  экскурсии  с  гидом,  наблюдение  за  природой,  прогулки  и  игровые  площадки  для  детей,  и  даже  есть  кафе,  где  можно  перекусить  .
8.  Замок  Черноты
         Расположенный  недалеко  от  деревни  Чернота  в  Линлитгоу,  замок  Черноты  является  замком  15-  го  века,  который  когда-то  был  тюрьмой  и  в  какой-то  момент  гарнизонной  крепостью.  Построенный  одним  из  самых  влиятельных  семейств,  Crichtons,  его  часто  называют  «кораблем,  который  никогда  не  плавал»  из-за  своего  внешнего  вида  каменного  корабля.
Замок  использовался  во  многих  телевизионных  шоу  и  фильмах,  включая  «Айвенго»,  «Судный  день»  и  «Аутлендер».
9.  Замок  Дуарт
В  острове  Малл  сидит  DUART  замок,  он  восходит  с    13      века  и  является  местом  Маклина  Клана.  В  замке  вы  можете  найти  выставку,  посвященную  истории  вождей  клана  Маклин  на  протяжении  веков.
   Этот  замок  также  снимался  во  многих  телешоу  и  фильмах,  включая  «Захват»,  «Когда  звонят  восемь  колоколов»  и  «Я  знаю,  куда  я  иду».  Замок  Дуарта  даже  предлагает  возможность  провести  там  свадьбу,  что  звучит  как  абсолютная  сказка.
10.  Замок  Стерлинг
     Расположенный  в  Стерлинге,  это  один  из  самых  больших  и  важных  замков  для  посещения  в  Шотландии,  как  в  архитектурном,  так  и  в  историческом  плане.  Многие  основные  здания  в  замке  датируются  15-  м  и  16-  м  веками,  но  есть  также  несколько  сооружений,  оставшихся  с  14-  го  века.  Там  было  по  крайней  мере  8  осад    замка  Стерлинг,  многие  во  время  войн  за  независимость  Шотландии.
11.  Эйлин  Донан  Замок
Этот  полностью  отреставрированный  замок  13-  го  века,  один  из  самых  живописных  замков  для  посещения  в  Шотландии,  расположен  на  острове  недалеко  от  Дорни,  где  встречаются  три  озера,  и  окружен  величественными  и  великолепными  пейзажами.  Он  участвовал  во  многих  фильмах,  включая  «Горец»,  «Джеймс  Бонд  -  мира  не  достаточно»  и  «Бонни  Принц  Чарли».
Там  вы  можете  воспользоваться  центром  для  посетителей,  который  включает  в  себя  кафе  и  сувенирный  магазин.
12.  Замок  Сталкер
   Известный  фанатам  Монти  Пайтона  как  «Замок  Aaaaarrrrrrggghhh»,  Castle  Stalker  -  это  четырехэтажный  замок  на  озере  Лох-Лайч,  расположенный  примерно  в  1,5  милях  от  Аппина  на  северо-западе  Шотландии.
   Живописный  и  красивый,  этот  замок  был  построен  сэром  Джоном  Стюартом  где-то  в  середине  15-  го  века.  
Но  только  когда  в  1975-х  годах  были  показаны  «Монти  Пайтон»  и  Святой  Грааль,  «Замок  Сталкер»  стал  настолько  известным  и  узнаваемым.
https://moderntrekker.com/castles-to-visit-in-scotland/
Перевела  на  украинский  язык  11.03.20        16.02

Відомо,  що  в  Шотландії  одні  з  найкрасивіших  пейзажів  у  всьому  світі,  що  робить  його  відмінним  місцем  для  поїздок  і  прогулянок.  Більш  того,  замки  для  відвідування  в  Шотландії  практично  нескінченні!  Цей  широкий  спектр  красивих  замків  і  руїн  замку  по  всій  країні  тільки  додає  чарівності  Шотландії.

Хочете  знати,  скільки  у  Шотландії  замків?  Оцінки  варіюються  від  2000  до  4000  ,  але  от  12  кращих  шотландських  замків!

12  кращих  замків  для  відвідування  в  Шотландії:
Замок  Слейнс
Замок  Данноттар
Единбурзький  замок
Дунробинский  замок
Fyvie  Castle
Замок  Килчурн
Замок  Фрейзер
Замок  Чорноти
Замок  Дуарт
Замок  Стерлінг
Ейлін  Донан  Замок
Замок  Сталкер
1.  Замок  Слейнс
Розташовані  в  затоці  Круден,  руїни  замку  Слейнс  можна  відвідувати  цілий  рік.  Перебуваючи  на  вершині  скелі,  замок  пропонує  мальовничі  краєвиди  і  чудову  прогулянку.
З  точки  зору  доступності,  в  затоці  Круден  є  автостоянка,  яка  дозволяє  вам  дійти  до  замку,  або  ви  можете  довезти  свою  машину  до  замку  -  хоча  я  не  рекомендую  цього,  оскільки  там  обмежений  простір.

2.  Замок  Данноттар
Другий  за  значимістю  замок  TripAdvisor  в  Шотландії  на  2017  рік,  замок  Данноттар,  знаходиться  приблизно  в  3  км  на  південь  від  портового  міста  Стонхейвен.  Часто  описуваний  як  зруйнована  середньовічна  фортеця,  замок  знаходиться  на  скелястому  мисі,  і,  хоча  за  його  відвідини  стягується  невелика  плата,  він  того  вартий.
3.  Единбурзький  замок
Він  досить  центральний  в  Единбурзі,  і  ви  можете  досліджувати  територію  з  допомогою  екскурсій  або  самостійно.  Единбурзький  замок  прекрасний,  тому  що  в  ньому  є  музей,  який  навчить  вас  історії  замку  та  Единбурга.  Це  один  із  замків,  в  якому  є  вбудований  ресторан.  Відмінно  підходить  для  дітей  і  дорослих.
4.  Дунробинский  замок
Величний  будинок,  який  базується  в  Сазерленде,  він  був  домом  для  графів  і  герцогів  Сазерлендских  островів  з  13  -  го  століття,  що  робить  його  найстарішим  безперервно  заселеним  будинком  у  Британії,  тому  тут  багато  історії.  Сам  замок  нагадує  французький  замок  зі  шпилями  і  баштами.
Ви  можете  відвідати  всі  всередині  замку,  чайну  кімнату,  магазин  і  сади.  т.
5.  Замок  Фіві
Одна  з  відомих  історій  полягає  в  тому,  що  ще  в  1920  році,  коли  проводився  ремонт  замку,  за  однією  зі  стін  спальні  були  знайдені  останки  жінки.  У  той  же  день  жителі  замків  почали  страждати  від  дивних  шумів  і  непояснених  подій.  Після  цього  лорд  із  замку  поклав  скелет  назад,  і  переслідування  припинилося.
6.  Замок  Килчурн
Зруйнована  структура  на  скелястому  півострові  Аргайл  і  Б'ють.  Замок  Килчурн  відкритий  для  публіки  з  1  квітня  по  30  вересня  з  9:30  до  17:30  щодня.  Це  безкоштовно  для  відвідування  і  має  багато  цікавої  історії,  заснованої  на  ньому,  тому  що  він  спочатку  був  побудований  у  1400-х  роках.
Це  була  фортеця,  резиденція  і  гарнізонна  фортеця,  і  в  даний  час  вона  містить  найдавніші  зі  збережених  казарм  на  материковій  частині  Великобританії.  
7.  Замок  Фрейзер
Замок  Фрейзер,  один  з  найбільших  баштових  будинків  в  Шотландії,  що  знаходиться  в  4  милях  на  північ  від  Дюнехта  і  всього  в  16  милях  від  Абердіна.  Замок  Фрейзер  пропонує  широкий  вибір  розваг,  включаючи  екскурсії  з  гідом,  спостереження  за  природою,  прогулянки  та  ігрові  майданчики  для  дітей,  і  навіть  є  кафе,  де  можна  перекусити  .
8.  Замок  Чорноти
Розташований  недалеко  від  села  Чорнота  в  Linlithgow,  замок  Чорноти  є  замком  15  -  го  століття,  який  колись  був  в'язницею  і  в  якийсь  момент  гарнізонної  фортецею.  Побудований  одним  з  найвпливовіших  родин,  Crichtons,  його  часто  називають  «кораблем,  який  ніколи  не  плавав»  з-за  свого  зовнішнього  вигляду  кам'яного  корабля.
Замок  використовувався  у  багатьох  телевізійних  шоу  та  фільмах,  включаючи  «Айвенго»,  «Судний  день»  і  «Аутлендер».
9.  Замок  Дуарт
В  острові  Малл  сидить  DUART  замок,  він  походить  з  13  століття  і  є  місцем  Макліна  Клану.  У  замку  ви  можете  знайти  виставку,  присвячену  історії  вождів  клану  Маклін  протягом  століть.
Цей  замок  також  знімався  у  багатьох  телешоу  і  фільмах,  включаючи  «Захоплення»,  «Коли  дзвонять  вісім  дзвонів»  і  «Я  знаю,  куди  я  йду».  Замок  Дуарта  навіть  пропонує  можливість  провести  там  весілля,  що  звучить  як  абсолютна  казка.
10.  Замок  Стерлінг
Розташований  у  Стерлінгу,  це  один  з  найбільших  і  важливих  замків  для  відвідування  в  Шотландії,  як  в  архітектурному,  так  і  в  історичному  плані.  Багато  основні  будівлі  у  замку  датуються  15  -  м  і  16  -  м  століттями,  але  є  також  кілька  споруд,  що  залишилися  з  14  -  го  століття.  Там  було  принаймні  8  облог  замку  Стерлінг,  багато  хто  під  час  воєн  за  незалежність  Шотландії.
11.  Ейлін  Донан  Замок
Цей  повністю  відреставрований  замок  13  -  го  століття,  один  із  самих  мальовничих  замків  для  відвідування  в  Шотландії,  розташований  на  острові  недалеко  від  Дорн,  де  зустрічаються  три  озера,  і  оточений  величними  і  прекрасними  пейзажами.  Він  брав  участь  у  багатьох  фільмах,  включаючи  «Горець»,  «Джеймс  Бонд  -  світу  не  досить»  і  «Бонні  Принц  Чарлі».
Там  ви  можете  скористатися  центром  для  відвідувачів,  який  включає  в  себе  кафе  і  сувенірний  магазин.
12.  Замок  Сталкер
Відомий  фанатам  Монті  Пайтона  «Замок  Aaaaarrrrrrggghhh»,  Castle  Stalker  -  це  чотириповерховий  замок  на  озері  Лох-Лайч,  розташований  приблизно  в  1,5  милі  від  Аппина  на  північно-заході  Шотландії.
Мальовничий  і  красивий,  цей  замок  був  побудований  сером  Джоном  Стюартом  десь  в  середині  15  -  го  століття.  
Але  тільки  коли  в  1975-х  роках  були  показані  «Монті  Пайтон»  і  Святий  Грааль,  «Замок  Сталкер»  став  настільки  відомим  і  пізнаваним.https://moderntrekker.com/castles-to-visit-in-scotland/
 Переклала  на    українську    мову    11.03.20  16.02

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=867650
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 11.03.2020

15 КРАЩИХ ПАМ'ЯТОК ЯПОНІЇ

15  ЛУЧШИХ  ДОСТОПРИМЕЧАТЕЛЬНОСТЕЙ  ЯПОНИИ
Наталья  (Наталья)  2016-12-21  17:11:29

Япония  удивительная  страна.  ArtaLife  собрал  самые  красивые  места  и  достопримечательности  страны  восходящего  солнца.  Теперь  у  Вас  есть  15  причин  посетить  страну  восточной  экзотики.

1.  Дождливый  День  в  Осаке
В  этом  городе  погода  не  имеет  значение.  В  солнечный  или  дождливый  день  в  Оксаке,  третьем  по  населению  городе  Японии,  скучать  будет  некогда.  Исторические  музеи,  восхитительная  архитектура,  знаменитый  самурайский  замок,  бурная  ночная  жизнь  и  улицы  с  многочисленными  магазинами  не  оставят  равнодушным  любого  путешественника.amazing-places-japan-23-57512c59d504f__880

2.  Дорога  Накасэндо  –  путь  к  Сердцу  Японии

Это  пешеходная  дорога,  которая  начинается  в  Киото  и  заканчивается  в  Эдо.  В  17  веке  Накасэндо  являлась  важной  транспортной  развязкой,  а  сейчас  это  прогулочная  дорога  с  живописным  сельским  колоритом.  Путешествие  по  всему  пути  занимает  около  10  дней  с  3-4  часами  ходьбы.  Туроператоры  предлагают  разные  программы,  включая  гидов,  питание  и  проживание.amazing-places-japan-40-57556e025102b__880

3.  Храм  Сэйганто-дзи  и  Водопад  Начи-Но-Таки

Удивительное  сочетание  древней  истории  и  захватывающего  пейзажа.  Высота  водопада  составляет  133  м.  По  древней  легенде  в  водах  Начи  живет  Божество.  В  2004  году  храм  внесен  в  список  ЮНЕСКО.  Это  стоит  увидеть!amazing-places-japan-34-57512c78e089b__880

4.  Река  в  Кавагоэ

В  40  км  от  Токио  находится  город-крепость  Кавагоэ.  В  переводе  «Кавагоэ»  означает  «город  речной  переправы».  Своему  благополучию  город  обязан  выгодному  месторасположению  –  на  реке  Сингаси.  Лучшее  время  посещения  города  –  третьи  выходные  октября.  В  это  время  здесь  проходит  традиционный  фестиваль.amazing-places-japan-27-57512c64d7402__880

5.  Туннель  из  Глицинии  в  Ботаническом  Саду  в  Китакюсю

Восхитительный  туннель  с  цветущими  глициниями.  Лучшее  время  для  посещений  –  конец  апреля.amazing-places-japan-25-57512c5fc10d6__880

6.  Осень  в  Национальном  Парке  Хитачи

Национальный  приморский  парк  Хитачи  (Hitachi  Seaside  Park)  находится  в  городе  Хитатинака  (префектура  Ибарака).  Парк  основан  в  1991  г.  на  месте  бывшей  американской  военной  базы  и  на  данный  момент  занимает  190  га.  Главной  особенностью  Хитачи  являются  цветущие  цветы  круглый  год.  Здесь  вы  найдете  немофилы  (американская  незабудка),  нарциссы,  более  170  видов  тюльпанов  и  много  других  цветов.  Парк  включает  в  себя  сады,  леса,  мини-парк  развлечений,  колесо  обозрения,  прогулочные  и  велосипедные  дорожки.  Это  прекрасное  место  отдыха  для  всей  семьи.  Лучшее  время  посещения  парка  –  осень.  Пушистые  поля  из  кохии  в  это  время  окрашиваются  в  желто-красные  тона  и  покрывают  землю  ярким  осенним  одеялом.amazing-places-japan-24-57512c5bc7824__880

7.  4,5  миллиона  Голубых  Незабудок  в  Национальном  Парке  Хитачи

В  этом  парке  в  любое  время  года  цветут  цветы.  Но  если  Вы  хотите  увидеть  цветение  немофил,  то  приезжайте  в  конце  апреля-начале  мая.  Милионны  Голубых  Глаз  украшают  Хитачи  в  это  время.amazing-places-japan-11-2amazing-places-japan-11-1-57512c3e9627a__880

8.  Бамбуковый  лес  Сагано  в  Арасияма

Арасияма  –  это  район  на  западной  окраине  Киото  в  Японии  (дорога  от  главных  улиц  Киото  занимает  30  минут  на  поезде).  Именно  здесь  находится  удивительный  бамбуковый  лес  Сагано.  Тропинки  по  бамбуковым  рощам  прекрасно  подойдут  для  прогулки  пешком  или  на  велосипеде.amazing-places-japan-20-57512c52c845a__880

9.  Голубой  Пруд  в  Хоккайдо

Голубой  пруд  находится  на  втором  по  величине  острове  Японии  –  Хоккайдо.  Свое  название  пруд  получил  благодаря  неестественному  ярко-голубому  оттенку  воды.  При  этом  цвет  изменяется  в  зависимости  от  времени  суток  и  ракурса  наблюдения.  Много  исследований  провели  ученые,  но  так  и  не  раскрыли  секрет  такого  необычного  оттенка.  Голубой  пруд  получил  огромную  популярность  благодаря  компании  Apple,  которая  в  2012  году  включила  фотографию  фантастического  пейзажа  в  свою  операционную  систему.  Сейчас  миллионы  туристов  приезжают  посмотреть  на  это  удивительное  создание  природы.amazing-places-japan-17-57512c4a9f4cd__880

10.  Цветение  Сакуры

Цветение  Сакуры  –  это  национальный  праздник  в  Японии.  Каждую  весну  страна  проводит  фестивали  для  любования  за  цветением  вишни  и  сливы  умэ.  В  конце  марта,  во  время  цветения  сакуры,  Япония  превращается  в  бело-розовое  облако.amazing-places-japan-13-57512c42af153__880

11.  Поля  Шибо-Сакуры

Фестиваль  Фуджи  Шибо-Сакуры  проводят  ежегодно.  Миллионы  туристов  могут  насладиться  незабываемым  видом  ярких  розовых,  белых  и  фиолетовых  полей  мха  Шибо-Сакуры  и  горы  Фуджи.amazing-places-japan-12-57512c409f963__880

12.  Храм  Фусими  Инари

Самая  важная  святыня,  посвященная  Инари  –  богу  риса  и  покравителю  бизнесаamazing-places-japan-10-57512c3aa812f__880

13.  Храм  Натадера  Зимой

Натадера  –  буддийский  храм  в  Комацу,  основан  в  717  году  манахом.  Храм  прекрасен  в  любое  время  года,  но  зимой  он  выглядит  по-настоящему  сказочным..amazing-places-japan-1-57512c226b849__880

14.Бамбуковый  фестиваль  в  Такете,  город  Оита

Традиция  проводить  бамбуковый  фестиваль  света  началась  в  2000  году.  Туристы  со  всего  мира  приезжают  увидеть  20  000  фонарей,  которые  горят  3  ночи  подряд.  Начало  фестиваля  третья  пятница  ноября.amazing-places-japan-4-57512c2acd0d8__880

15.  Храм  Чурието  и  Гора  Фуджи

Популярное  место  среди  фотографов,  особенно  в  период  цветения  сакуры.  Идеальное  сочетание  древней  истории  и  великолепной  природы.  С  верхней  точки  храма  открывается  великолепный  вид  на  гору  Фуджи.amazing-places-japan-9-57512c38a0706__880http://artalife.com/15-luchshix-dostoprimechatelnostej-yaponii/
Перевела  на  украинский  язык  10.03.20      6.12


15  КРАЩИХ  ПАМ'ЯТОК  ЯПОНІЇ
Наталія  (Наталя)  2016-12-21  17:11:29

Японія  дивовижна  країна.  ArtaLife  зібрав  найкрасивіші  місця  і  пам'ятки  країни  висхідного  сонця.  Тепер  у  Вас  є  15  причин  відвідати  країну  східної  екзотики.

1.  Дощовий  День  в  Осаці
У  цьому  місті  погода  не  має  значення.  У  сонячний  чи  дощовий  день  в  Оксаке,  третьому  за  населенням  місті  Японії,  нудьгувати  буде  ніколи.  Історичні  музеї,  чудова  архітектура,  знаменитий  самурайський  замок,  бурхливе  нічне  життя  і  вулиці  з  численними  магазинами  не  залишать  байдужим  будь-якого  мандрівника.amazing-places-japan-23-57512c59d504f__880

2.  Дорога  Накасэндо  –  шлях  до  Серця  Японії

Це  пішохідна  дорога,  яка  розпочинається  в  Кіото  і  закінчується  в  Едо.  У  17  столітті  Накасэндо  була  важливою  транспортною  розв'язкою,  а  зараз  це  прогулянкова  дорога  з  мальовничим  сільським  колоритом.  Подорож  по  всьому  шляху  займає  близько  10  днів  з  3-4  годинами  ходьби.  Туроператори  пропонують  різні  програми,  включаючи  гідів,  харчування  та  проживання.amazing-places-japan-40-57556e025102b__880

3.  Храм  Сэйганто-дзі  і  Водоспад  Почи-Таки

Дивовижне  поєднання  давньої  історії  та  захоплюючого  пейзажу.  Висота  водоспаду  складає  133  м.  За  давньою  легендою  у  водах  Почи  живе  Божество.  У  2004  році  храм  внесений  в  список  ЮНЕСКО.  Це  варто  побачити!amazing-places-japan-34-57512c78e089b__880

4.  Річка  в  Кавагоэ

В  40  км  від  Токіо  знаходиться  місто-фортеця  Кавагоэ.  У  перекладі  «Кавагоэ»  означає  «місто  річкової  переправи».  Своєму  добробуту  місто  завдячує  вигідним  місцем  розташування  –  на  річці  Сингаси.  Найкращий  час  відвідування  міста  –  треті  вихідні  жовтня.  В  цей  час  тут  проходить  традиційний  фестиваль.amazing-places-japan-27-57512c64d7402__880

5.  Тунель  з  Гліцинії  в  Ботанічному  Саду  в  Кітакюсю

Чудовий  тунель  з  квітучими  гліциніями.  Кращий  час  для  відвідин  –  кінець  квітня.amazing-places-japan-25-57512c5fc10d6__880

6.  Осінь  в  Національному  Парку  Хітачі

Національний  приморський  парк  Хітачі  (Hitachi  Seaside  Park)  розташований  в  місті  Хитатинака  (префектура  Ибарака).  Парк  заснований  в  1991  р.  на  місці  колишньої  американської  військової  бази  і  на  даний  момент  займає  190  га.  Головною  особливістю  Хітачі  є  квітучі  квіти  круглий  рік.  Тут  ви  знайдете  немофіли  (американська  незабудка),  нарциси,  понад  170  видів  тюльпанів  і  багато  інших  квітів.  Парк  включає  в  себе  сади,  ліси,  міні-парк  розваг,  колесо  огляду,  прогулянкові  і  велосипедні  доріжки.  Це  чудове  місце  відпочинку  для  всієї  родини.  Найкращий  час  відвідування  парку  –  осінь.  Пухнасті  поля  з  кохіі  в  цей  час  забарвлюються  в  жовто-червоні  тони  і  покривають  землю  яскравим  осіннім  ковдрою.amazing-places-japan-24-57512c5bc7824__880

7.  4,5  мільйона  Блакитних  Незабудок  в  Національному  Парку  Хітачі

В  цьому  парку  в  будь-який  час  року  цвітуть  квіти.  Але  якщо  Ви  хочете  побачити  цвітіння  немофил,  то  приїжджайте  в  кінці  квітня-початку  травня.  Милионны  Блакитних  Очей  прикрашають  Хітачі  в  цей  час.amazing-places-japan-11-2amazing-places-japan-11-1-57512c3e9627a__880

8.  Бамбуковий  ліс  Сагано  в  Арасияма

Арасияма  –  це  район  на  західній  околиці  Кіото  в  Японії  (дорога  від  головних  вулиць  Кіото  займає  30  хвилин  на  поїзді).  Саме  тут  знаходиться  дивовижний  бамбуковий  ліс  Сагано.  Стежки  з  бамбукових  гаях  чудово  підійдуть  для  прогулянки  пішки  або  на  велосипеді.amazing-places-japan-20-57512c52c845a__880

9.  Блакитний  Ставок  у  Хоккайдо

Блакитний  ставок  знаходиться  на  другому  за  величиною  острові  Японії  –  Хоккайдо.  Свою  назву  ставок  отримав  завдяки  неприродного  яскраво-блакитного  відтінку  води.  При  цьому  колір  змінюється  в  залежності  від  часу  доби  і  ракурсу  спостереження.  Багато  досліджень  провели  вчені,  але  так  і  не  розкрили  секрет  такого  незвичайного  відтінку.  Блакитний  ставок  отримав  величезну  популярність  завдяки  компанії  Apple,  яка  в  2012  році  включила  фотографію  фантастичного  пейзажу  в  свою  операційну  систему.  Зараз  мільйони  туристів  приїжджають  подивитися  на  це  дивовижне  створіння  природи.amazing-places-japan-17-57512c4a9f4cd__880

10.  Цвітіння  Сакури

Цвітіння  Сакури  –  це  національний  свято  в  Японії.  Кожну  весну  країна  проводить  фестивалі  для  милування  за  цвітінням  вишні  і  сливи  умэ.  В  кінці  березня,  під  час  цвітіння  сакури,  Японія  перетворюється  на  біло-рожеве  хмара.amazing-places-japan-13-57512c42af153__880

11.  Поля  Шібо-Сакури

Фестиваль  Фуджі  Шібо-Сакури  проводять  щорічно.  Мільйони  туристів  можуть  насолодитися  незабутнім  видом  яскравих  рожевих,  білих  і  фіолетових  полів  моху  Шібо-Сакури  і  гори  Фуджі.amazing-places-japan-12-57512c409f963__880

12.  Храм  Фусімі  Інарі

Найважливіша  святиня,  присвячена  Інарі  –  богу  рису  і  покравителю  бизнесаamazing-places-japan-10-57512c3aa812f__880

13.  Храм  Натадера  Взимку

Натадера  –  буддійський  храм  в  Комацу,  заснований  у  717  році  манахом.  Храм  прекрасний  у  будь-яку  пору  року,  але  взимку  він  виглядає  по-справжньому  казковим..amazing-places-japan-1-57512c226b849__880

14.Бамбуковий  фестиваль  в  Такете,  місто  Оіта

Традиція  проводити  бамбуковий  фестиваль  світла  почалася  в  2000  році.  Туристи  з  усього  світу  приїжджають  побачити  20  000  ліхтарів,  які  горять  3  ночі  підряд.  Початок  фестивалю  третя  п'ятниця  листопада.amazing-places-japan-4-57512c2acd0d8__880

15.  Храм  Чурието  і  Гора  Фуджі

Популярне  місце  серед  фотографів,  особливо  в  період  цвітіння  сакури.  Ідеальне  поєднання  давньої  історії  і  чудової  природи.  З  верхньої  точки  храму  відкривається  чудовий  вид  на  гору  Фуджі.amazing-places-japan-9-57512c38a0706__880http:  //artalife.com/15-luchshix-dostoprimechatelnostej-yaponii/

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=867485
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 10.03.2020

«КВІТУЧІ ДЕРЕВА ІЗРАЇЛЮ»

«ЦВЕТУЩИЕ  ДЕРЕВЬЯ  ИЗРАИЛЯ»

В  Израиле  растут  красивые  цветущие  деревья.  Деревья  в  Израиле  цветут  то  все  вместе,  то  один  вид  за  другим,  и  все  разного  цвета,  яркие  и  нежные.  В  феврале-марте  зацветает  жакаранда  и  мимоза,  в  мае-июне  -  делоникс  королевский  огненное  дерево),  а  в  июле  расцветает  Цезальпиния  ржавая,  он  же  Пелтофорум  крылатоплодный  (Peltophorum  dubium)  с  желтыми  цветами  в  виде  огромных  ослепительных  свечей.  С  июня  лагерстремия  индийская  цветет  3-4  месяца.  Гибискус,  каллистемон  с  ярко-красными  ершиками,  Иудино  дерево  (церцис),  глициния,  Бомбакс  малабарский  (Bombax  ceiba  L.),  кассия  трубчатая  (золотой  дождь),  баухиния,  плюмерия,  Брахихитон  кленолистный,  он  же  Стеркулия  кленолистная,  он  же  пламенное  дерево  (Brachychiton  acerifolius)  цветет  красивым  алым  цветом,  миндальное,  гранатовое,  оливковое  дерево  и  еще  очень  много  других  деревьев  украшают  улицы  и  парки  Израиля.
Бомбакс  малабарский  (Bombax  ceiba  L.)
Delonix  REGIA-делоникс  королевский  огненное  дерево
Цезальпиния  ржавая,  он  же  Пелтофорум  крылатоплодный  (Peltophorum  dubium)  -  одно  из  самых  красивоцветущих  деревьев  мира,  принадлежит  семейству  Бобовые.
Иудино  дерево  или  Багрянник  европейский,  церцис-cercis  siliquastrum
Каллистемон(Callistemon)  –  это  красивоцветущее  древесное  или  кустарниковое  растение.  Каллистемон  известен  также  под  названием  краснотычинника.
Дерево  золотого  дождя-  Кассия  трубчатая-  Cassia  fistula.
Листопадное  быстрорастущее  дерево  ,  в  природе  выростает  до  10-15  метров.  Цветет  многочислеными  золотисто-  желтыми  цветками  4-7  см  в  диаметре  собраными  в  поникающие  кисти  20-40  см  длинной.
Hibiscus-Гибискус  сирийский  (или  же  еще  одно  его  название  -  гибискус  садовый  древовидный)  является  красивейшим  растением,  его  цветение  приносит  много  радости  и  эстетического  удовольствия  своим  хозяевам.
Баухиния  пурпурная  (Bauhiniapurpurea)  Это  небольшое  быстрорастущее  деревце  с  округлой  кроной  и  поникающими  ветвями  достигает  в  природе  высоты  10  м.
жакаранда  (Jacaranda)  фиалковое  дерево
Стеркулия  кленолистная,  он  же  пламенное  дерево  (Brachychiton  acerifolius)
Плюмерия(франжипани)  символ  бессмертия.  Плюмерия  (лат.  Plumeria)  —  род  тропических  деревьев  семейства  Кутровые.Основное  достоинство  плюмерии  –  нежные  цветки  самых  разнообразных  оттенков:  от  белых,  жёлтых  и  нежно-розовых  до  коралловых  и  ярко-красных.  Каждый  цветок,  как  правило,  имеет  5  лепестков,  но  у  некоторых  видов  их  может  быть  4,  6  и  7.  Небольшие,  размером  около  4  см,  цветки  собраны  в  крупные  соцветия  и  отличаются  необыкновенно  нежным  ароматом.  С  16  века  плюмерия  используется  в  парфюмерии  для  изготовления  духов  и  душистых  масел,  имеющих  успокаивающее  действие.
В  Израиле  много  миндальных  деревьев.
Гранат
Мимоза
Квисквалис  индийский  (Quisquális  índica)
Кроме  этого  названия  существуют  еще  два  -  Chinese  honeysuckle  и  Rangoon  Creeper.  Есть  и  смешное  -  Drunken  Sailors  («пьяные  матросы»
Квисквалис  индийский  —  вечнозеленая  кустовая  лиана,  в  длину  достигает  6  м.  При  грамотной  обрезке  растить  ее  можно  и  кустом.  Тем  более,  что  квисквалис  начинает  расти  кустом,  его  нижняя  часть  такой  остается  на  всю  жизнь,  а  от  ствола  ответвляются  многочисленные  гибкие  побеги-лианки,  цепляющиеся  за  все  близлежащие  опоры  –  створки  окна,  стены,  на  улице  они  залезают  на  деревья  и  крыши  домов.
Дневник  ЕЖИЧКА
Перевела  на  украинский  язык  8.03.20    8.40

«КВІТУЧІ  ДЕРЕВА  ІЗРАЇЛЮ»
В  Ізраїлі  ростуть  гарні  квітучі  дерева.  Дерева  в  Ізраїлі  цвітуть  то  всі  разом,  то  один  вигляд  за  іншим,  і  всі  різного  кольору,  яскраві  і  ніжні.  У  лютому-березні  зацвітає  жакаранда  і  мімоза,  у  травні-червні  -  делоникс  королівський  вогняне  дерево),  а  в  липні  розквітає  Цезальпіно  іржава,  він  же  Пелтофорум  крылатоплодный  (Peltophorum  dubium)  з  жовтими  квітами  у  вигляді  величезних  сліпучих  свічок.  З  червня  лагерстремия  індійська  цвіте  3-4  місяці.  Гібіскус,  каллістемон  з  яскраво-червоними  йоржиками,  Юдине  дерево  (церцис),  гліцинія,  Бомбакс  малабарський  (Bombax  ceiba  L.),  касія  трубчаста  (золотий  дощ),  баухинія,  плюмерії,  Брахіхітон  кленолистих,  він  же  Стеркулії  кленолистная,  він  же  полум'яне  дерево  (Brachychiton  acerifolius)  цвіте  красивим  червоним  кольором,  мигдальне,  гранатове,  оливкове  дерево  і  ще  дуже  багато  інших  дерев  прикрашають  вулиці  і  парки  Ізраїлю.
Бомбакс  малабарський  (Bombax  ceiba  L.)
Delonix  REGIA-делоникс  королівський  вогняне  дерево
Цезальпіно  іржава,  він  же  Пелтофорум  крылатоплодный  (Peltophorum  dubium)  -  одне  із  самих  прекрасних  квітучих  дерев  світу,  належить  до  родини  Бобові.
Юдине  дерево  або  Багрянник  європейський,  церцис-cercis  siliquastrum
Каллістемон(Callistemon)  –  це  красивоцветущее  деревне  або  чагарникова  рослина.  Каллістемон  відомий  також  під  назвою  краснотычинника.
Дерево  золотого  дощу  -  Касія  трубчаста  -  Cassia  fistula.
Листопадне  швидкоростуча  дерево  ,  в  природі  виростає  до  10-15  метрів.  Цвіте  многочислеными  золотисто  -  жовтими  квітками  4-7  см  в  діаметрі  зібраними  у  пониклі  кисті  20-40  см  довжиною.
Hibiscus-Гібіскус  сірійський  (або  ж  ще  одне  його  назва  -  гібіскус  садовий  деревовидний)  є  красивим  рослиною,  його  цвітіння  приносить  багато  радості  і  естетичного  задоволення  своїм  господарям.
Баухинія  пурпурова  (Bauhiniapurpurea)  Це  невелике  швидкоросле  деревце  з  округлою  кроною  і  никнуть  гілками  досягає  в  природі  висоти  10  м.
жакаранда  (Jacaranda)  фіалкове  дерево
Стеркулії  кленолистная,  він  же  полум'яне  дерево  (Brachychiton  acerifolius)
Плюмерія(франжіпані)  символ  безсмертя.  Плюмерія  (лат.  Plumeria)  —  рід  тропічних  дерев  сімейства  Кутровые.Основне  гідність  плюмерії  –  ніжні  квіти  найрізноманітніших  відтінків:  від  білих,  жовтих  і  ніжно-рожевих  до  коралових  і  яскраво-червоних.  Кожна  квітка,  як  правило,  має  5  пелюсток,  але  у  деяких  видів  їх  може  бути  4,  6  і  7.  Невеликі,  розміром  близько  4  см,  квітки  зібрані  у  великі  суцвіття  і  відрізняються  надзвичайно  ніжним  ароматом.  З  16  століття  плюмерія  використовується  в  парфумерії  для  виготовлення  парфумів  і  запашних  масел,  мають  заспокійливу  дію.
В  Ізраїлі  багато  мигдалевих  дерев.гранат
 Мімоза
 Квіскваліс  індійський  (Quisquális  índica)
 Крім  цього  назви  існують  ще  два  -  Chinese  honeysuckle  і  Rangoon  Creeper.    Є  й  смішне  -  Drunken  Sailors  (  «п'яні  матроси»
 Квіскваліс  індійський  -  вічнозелена  кущова  ліана,  в  довжину  досягає  6  м.  При  грамотній  обрізку  ростити  її  можна  і  кущем.    Тим  більше,  що  квіскваліс  починає  рости  кущем,  його  нижня  частина  такої  залишається  на  все  життя,  а  від  стовбура  відгалужуються  численні  гнучкі  пагони-Ліанка,  що  чіпляються  за  всі  довколишні  опори  -  стулки  вікна,  стіни,  на  вулиці  вони  залазять  на  дерева  і  дахи  будинків.
 щоденник
 Переклала    на  українську    мову    8.03.20  8.40

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=867280
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 08.03.2020

Жінка…

Жінка  -творіння  Творця,досконалого  і  вищого  Митця,
Рисами  наділив  її  такими,  задум  цей  слід  зрозуміти,
Щоб  життя  на  Землі  процвітало,    щасливо  дорослі  і  діти  жили...
         Чоловіки  –  це  мужність,  сила  і  відвага,
Щоб  на  Землі  був  мир  і  спокій,  головна  їх  роль...
           Якщо  ці  ролі  не  ганьбити,  не  рватись  до  багатства,  і    сумнівних  утіх,
Гармонічно  жити  в  мирі,  природу  і  людей  навколо  цінувати,  поважати,
Багато  кращим  стане  все,  що  бачить  зір...
           Доросле  покоління,  передасть  наступним,той  приклад  –  кращий  всяких  слів,  законів,
Що  є  хороше,  а  що  ні,  чого  слід  уникати,  чого  не  слід  робити...            4.03.18              10.40

О,  жінка,  ти  досконалість,
Природою  в  дар  тобі  дано,
Народжувати  дитя,  і  не  одне
Ти  стимул  в  житті  для  чоловіків,
Не  потрібно  їм  інших  причин,
Щоб  в  політ  завжди  прагнути,
І  честі,  слави  їм  домогтися,
Така  граціозна,  така  красива,
По  життю,  ти  йдеш  як  диво,
Блаженство,  радість  випромінюючи,
Завжди  впевнено  крокуючи,
Хочеш  зробити  світ  добріше,
Створити  затишок  і  виховати  дітей  ...2009
(переклала  на  українську  мову  22.05.18  6.10)
Что  может  женщина  –  не  счесть,
Природа  главную  ей  роль  дала
И  материнством  наделила,
         Рожать,  воспитывать  детей,
       Свое  тепло  и  душу  им  отдать,
Чтобы  потом  гордиться  ими…
18.06.17

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=867268
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.03.2020

В весенний, ласковый денек

В  весенний,  ласковый  денек,
Слова  для  женщин,  с  песен  взяты.
Мужчинам,  даже  невдомек,
Насколько  женщины  богаты,
Богаты  женскою  судьбой,
Быть  мамой,  бабушкой,  сестрой,  
Хранить  очаг  в  семье  своей,
Душой  заботиться  о  ней,
Красивы,  ласковы,  умелы,
Их  совершенству  нет  предела,
Мужчин  вокруг  зачаровали
Свои  улыбки  всем  раздали…
Март,2009

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=867151
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.03.2020

ЧИНАДІЄВО

ЧИНАДИЕВО
           Чинадиево  называют  одним  из  самых  сказочных  мест  Закарпатья.  Здесь  удивляет  и  восхищает  все,  начиная  от  волшебно  красивой  природы  и  заканчивая  древними  архитектурными  сокровищами.
Впервые  поселок,  который  с  1944  года  именуют  «Чинадиево»,  упоминается  в  письменных  источниках  под  венгерским  названием  Сент-Миклош  (Святой  Николай)  в  1214  году.
     До  1726  года  селение  находилось  во  владении  Венгрии  и  принадлежало  роду  Перени,  а  затем  после  подавления  освободительной  войны  император  Австрии  Карл  VI  пожаловал  его  графу  Эрвину-Фридриху  Шенборну.  Род  Шенборнов  владел  им  до  середины  прошлого  века.  Нынешнее  название  Чинадиево  связывают  с  тем,  что  здесь  проходили  суды,  то  есть  местная  знать  «учиняла  суд».
Это  небольшое,  малоизвестное  поселение  удивительно  тем,  что  в  нем  сохранились  сразу  два  древних  замка  –  Чинадиевская  крепость  и  дворец  Шенборнов,  который  по  праву  можно  назвать  одним  из  самых  красивых  замков  Украины.  Что  интересно,  эти  замки  —  полная  противоположность  один  другому,  однако  история  обоих  одинаково  захватывающая.
       Дворец  Шенборнов  –  французский  романтизм  Закарпатья
       В  далеком  XVIII  веке,  в  1729  году,  король  Венгрии  Карл  VI  Габсбург  передал  Чинадиево  и  другие  земельные  угодья  во  владение  архиепископу  Лотару  Шенборну.  Сначала  на  месте  нынешнего  дворца  был  построен  небольшой  охотничий  домик.
     И  только  в  1890  был  возведен  каменный  замок  во  французском  стиле.  Отличается  замок  не  только  красотой  архитектуры,  но  и  символичностью,  которую  вложили  в  него  создатели.  Так,  замок  имеет  ровно  365  окон,  52  комнаты,  12  входных  дверей  —  это  количество  дней,  недель  и  месяцев  в  году.
Но  и  это  еще  не  все.  Напротив  дворца  был  разбит  пруд,  форма  которого  отвечала  контуру  Австро-Венгерской  империи  на  карте.  Сегодня  пруд  утратил  эту  форму,  однако  продолжает  служить  природным  украшением  замка.
         Вокруг  сказочного  дворца  раскинулся  поразительной  красоты  парк,  куда  из  разных  стран  завезли  редкие  виды  деревьев  и  кустов,  таких  как  розовый  бук,  японская  вишня,  канадская  елка,  самшит  и  др.  С  1946  года  в  замке  разместился  санаторий  “Карпаты”,  специализирующийся  на  сердечно-неврологических  заболеваниях,  который  действует  и  сегодня.
       Cтариннaя  крепость  “Сент-Миклош”.
В  XVII  в.  судьба  Сент-Миклоша  связана  с  князьями  Ракоци:  в  1600-х  гг.  владельцем  был  правитель  Трансильвании  Ференц  Ракоци  Первый,  затем  дворец  перешел  к  его  жене  Илоны  Зрини,  затем  –  к  сыну,  Ференца  Ракоци  II,  национального  героя  Венгрии.
Первое  упоминание  о  замке  датируется  1450  годом
С  1729  имение  переходит  обладателям  Мукачевской  доминии  Шенборнам,  которые  пользовались  им  более  двух  столетий.
В  послевоенные  годы  здание  использовалось  по  различным  назначениям,  и  все  больше  разрушалась,  пока  в  2001  г.  государство  не  отдалo  замок  в  аренду  местному  художнику  Иосифу  Бартошу.  Он  стал  добрым  ангелом-хранителем  исторического  сооружения.
Сегодня,  замок  стал  местом  паломничества  украинских  и  зарубежных  туристов,  здесь  проходят  культурные  мероприятия,  художественные  выставки,  концерты  классической  музыки,  а  в  восстановленных  помещениях  первого  этажа  открыли  музей.
Сегодня  работы  по  восстановлению  замка  продолжаются.
Дневник    ulakisa
Перевела  на  украинский  язык        5.03.20          6.12
ЧИНАДІЄВО
Чинадієво  називають  одним  із  казкових  місць  Закарпаття.  Тут  дивує  і  захоплює  все,  починаючи  від  чарівно  красивої  природи  і  закінчуючи  древніми  архітектурними  скарбами.
Вперше  селище,  який  з  1944  року  іменують  «Чинадієво»,  згадується  в  письмових  джерелах  під  угорською  назвою  Сент-Міклош  (Святий  Миколай)  у  1214  році.
До  1726  року  село  перебувало  у  володінні  Угорщини  і  належало  роду  Перені,  а  потім  після  придушення  визвольної  війни  імператор  Австрії  Карл  VI  завітав  його  графу  Ервіна-Фрідріха  Шенборна.  Рід  Шенборнів  володів  ним  до  середини  минулого  століття.  Нинішню  назву  Чинадієво  пов'язують  з  тим,  що  тут  відбувалися  суди,  тобто  місцева  знать  «учиняла  суд».
Це  невелике,  маловідоме  поселення  дивно  тим,  що  в  ньому  збереглися  відразу  два  стародавніх  замку  –  Чинадієвська  фортеця  і  палац  Шенборнів,  який  по  праву  можна  назвати  одним  з  найкрасивіших  замків  України.  Що  цікаво,  ці  замки  —  повна  протилежність  один  одному,  проте  історія  обох  однаково  захоплююча.
Палац  Шенборнів  –  французький  романтизм  Закарпаття
У  далекому  XVIII  столітті,  в  1729  році,  король  Угорщини  Карл  VI  Габсбург  передав  Чинадієво  та  інші  земельні  угіддя  у  володіння  архієпископу  Лотару  Шенборну.  Спочатку  на  місці  нинішнього  палацу  був  побудований  невеликий  мисливський  будиночок.
І  тільки  в  1890  році  був  зведений  кам'яний  замок  у  французькому  стилі.  Відрізняється  замок  не  тільки  красою  архітектури,  але  і  символічністю,  яку  вклали  в  нього  творці.  Так,  замок  має  рівно  365  вікон,  52  кімнати,  12  вхідних  дверей  —  це  кількість  днів,  тижнів  і  місяців  у  році.
Але  і  це  ще  не  все.  Навпроти  палацу  був  розбитий  ставок,  форма  якого  відповідала  контуру  Австро-Угорської  імперії  на  карті.  Сьогодні  ставок  втратив  цю  форму,  проте  продовжує  служити  природним  прикрасою  замку.
Навколо  казкового  палацу  розкинувся  вражаючої  краси  парк,  куди  з  різних  країн  завезли  рідкісні  види  дерев  і  кущів,  таких  як  рожевий  бук,  вишня,  канадська  ялинка,  самшит  та  ін  З  1946  року  в  замку  розмістився  санаторій  "Карпати",  що  спеціалізується  на  серцево-неврологічних  захворюваннях,  який  діє  і  сьогодні.
Старовинна  фортеця  "Сент-Міклош".
У  XVII  ст.  доля  Сент-Міклоша  пов'язана  з  князями  Ракоці:  в  1600-х  рр.  власником  був  правитель  Трансильванії  Ференц  Ракоці  Перший,  потім  палац  перейшов  до  його  дружини  Ілони  Зріні,  потім  –  до  сина,  Ференца  Ракоці  II,  національного  героя  Угорщини.
Перша  згадка  про  замок  датується  1450  роком
З  1729  маєток  переходить  власникам  Мукачівської  домінії  Шенборнам,  які  користувалися  ним  більше  двох  століть.
У  повоєнні  роки  будівля  використовувалася  за  різним  призначенням,  і  все  більше  руйнувалася,  поки  в  2001  р.держава  не  отдалo  замок  в  оренду  місцевому  художнику  Йосипу  Бартошу.    Він  став  добрим  ангелом-хранителем  історичної  споруди.
 Сьогодні,  замок  став  місцем  паломництва  українських  та  зарубіжних  туристів,  тут  проходять  культурні  заходи,  мистецькі  виставки,  концерти  класичної  музики,  а  в  відновлених  приміщеннях  першого  поверху  відкрили  музей.
 Сьогодні  роботи  по  відновленню  замку  тривають.
 щоденник  ulakisa
 Переклала    на  українську    мову  5.03.20  6.12

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=866946
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 05.03.2020

ЯК ЖИВУТЬ ЖИРАФИ

КАК  ЖИВУТ  ЖИРАФЫ

Эти  животные,  без  преувеличения,  известны  нам  еще  с  раннего  детства  —  мы  видели  их  в  мультфильмах,  зоопарках,  в  азбуке  возле  буквы  «Ж»,  а  кто-то  даже  в  дикой  природе.  И  все  наверняка  знают,  что  жираф  —  самое  высокое  животное  в  мире,  в  частности,  благодаря  своей  шее,  длина  которой  в  некоторых  случаях  может  достигать  почти  двух  метров!  Но  мало  кто  догадывается,  что  эта  часть  тела  доставляет  жирафам  немало  неудобств.  Подробнее  о  том,  с  какими  проблемами  им  приходится  постоянно  сталкиваться,  читайте  в  нашем  материале.

 

С  самого  рождения  жизнь  жирафа  сложна  и  опасна,  а  начинаются  проблемы  еще  на  этапе  появления  на  свет.  Сначала  малышу  приходится  15  месяцев  томиться  в  утробе  матери,  а  затем  встретить  свой  первый  день  на  земле,  пережив  падение  с  высоты  двух  метров.  Новорожденный  жирафенок  достигает  примерно  1,8  м  в  высоту  и  весит  около  50  кг.  Уже  спустя  час  после  рождения  он  может  уверенно  стоять  на  ногах  и  даже  бегать.  Как  живут  жирафы


И  вот  тут  начинаются  настоящие  приключения!  Юную  особь  изгоняют  из  стада  примерно  на  2-3  недели,  видимо,  чтобы  проверить  на  прочность.  Но  даже  если  жирафу  повезет  и  в  первые  же  дни  жизни  его  не  съест  изголодавшийся  лев,  дальше  начнутся  другие  испытания.  Как  живут  жирафы


Например,  проблемы  со  сном,  а  вернее,  почти  полным  его  отсутствием.  Так  как  жирафам  ввиду  физиологических  особенностей  очень  сложно  спрятаться  на  просторах  саванны,  им  приходится  всегда  быть  начеку.  Животное  может  позволить  себе  вздремнуть  лишь  на  10  минут,  и  так  несколько  раз  за  день.  Согласитесь,  это  сложно  назвать  полноценным  отдыхом.  Как  живут  жирафы

Еще  одна  проблема  жирафа  —  водопой.  Даже  огромная  шея  не  помогает  «дяде  Степе»  животного  царства,  когда  речь  заходит  о  том,  чтобы  дотянуться  до  земли.  Откусить  сочный  листик  с  верхушки  дерева  —  без  проблем!  Но  вот  чтобы  просто  попить  воды,  жирафу  необходимо  практически  сесть  на  шпагат.  В  эти  моменты  он  наиболее  уязвим  —  хищники  часто  подстерегают  бедняг  на  водопоях  и  ждут,  когда  они  примут  свою  фирменную  позу,  чтобы  напасть  сзади.  По  этой  причине  жирафы  могут  не  пить  неделями,  а  если  все  же  добираются  до  воды,  то  напиваются  впрок,  поглощая  примерно  40  литров  за  раз!  Как  живут  жирафы

Точно  так  же  «враскорячку»  животные  щиплют  траву  с  земли,  но  случается  это  довольно  редко.  Обычно  жирафы  питаются  листвой  деревьев  —  за  день  они  съедают  ее  более  30  кг!  Всего  на  приемы  пищи  у  длинношеих  уходит  примерно  по  16-18  часов  ежедневно.  Как  живут  жирафы


Жирафы  живут  поодиночке  или  в  небольших  стадах,  но  в  целях  безопасности  они  могут  примкнуть  к  группам  антилоп  или  зебр.  И  их  можно  понять!  В  родных  «племенах»  жирафов  иногда  творится  настоящий  беспредел.  Единого  лидера  у  них  нет,  но  преобладает  явное  преимущество  сильных  самцов  над  слабыми.  В  их  группах  часто  устраиваются  так  называемые  ритуальные  поединки  —  животные  становятся  рядом  друг  с  другом  и  каждый  пытается  ударить  головой  по  шее  соперника.  В  брачный  период  эти  драки  имеют  агрессивный  и  крайне  жестокий  характер  —  один  из  конкурентов  может  быть  забит  до  потери  сознания.  Как  живут  жирафы

Примечательно,  что  длинная  шея  жирафов  имеет  лишь  семь  шейных  позвонков,  почти  как  у  других  млекопитающих.  Чтобы  они  могли  выдерживать  такую  нагрузку,  природа  наградила  жирафов  мощным  12-килограммовым  сердцем,  которое  способно  пропускать  за  минуту  до  60  литров  крови.  Как  живут  жирафы

Есть  у  высокого  роста  и  плюсы,  например,  хороший  обзор  местности  —  своих  сородичей  жирафы  могут  видеть  на  расстоянии  до  километра.  Им  не  приходится  ни  с  кем  воевать  за  еду,  так  как  на  большой  высоте  у  них  совершенно  нет  конкурентов.  Кроме  того,  благодаря  своим  внушительным  размерам,  жираф  практически  не  имеет  естественных  врагов  (за  исключением  хищников,  о  которых  мы  уже  писали)  —  мало  кто  осмеливается  нападать  на  таких  гигантов.  А  те,  кто  все  же  решатся,  скорее  всего,  погибнут  от  точно  удара  их  мощных  передних  копыт.
Дневник  watson71
Перевела  на  украинский  язык      4.03.20        4.34

ЯК  ЖИВУТЬ  ЖИРАФИ

Ці  тварини,  без  перебільшення,  відомі  нам  ще  з  раннього  дитинства  —  ми  бачили  їх  в  мультфільмах,  зоопарках,  в  абетці  біля  літери  «Ж»,  а  хтось  навіть  у  дикій  природі.  І  всі  напевно  знають,  що  жираф  —  найвища  тварина  в  світі,  зокрема,  завдяки  своїй  шиї,  довжина  якої  в  деяких  випадках  може  досягати  майже  двох  метрів!  Але  мало  хто  здогадується,  що  ця  частина  тіла  доставляє  жирафам  чимало  незручностей.  Докладніше  про  те,  з  якими  проблемами  їм  доводиться  постійно  стикатися,  читайте  в  нашому  матеріалі.



З  самого  народження  життя  жирафа  складна  і  небезпечна,  а  починаються  проблеми  ще  на  етапі  появи  на  світ.  Спочатку  малюкові  доводиться  15  місяців  нудитися  в  утробі  матері,  а  потім  зустріти  свій  перший  день  на  землі,  переживши  падіння  з  висоти  двох  метрів.  Новонароджений  жирафенок  досягає  приблизно  1,8  м  у  висоту  і  важить  близько  50  кг.  Вже  через  годину  після  народження  він  може  впевнено  стояти  на  ногах  і  навіть  бігати.  Як  живуть  жирафи


І  ось  тут  починаються  справжні  пригоди!  Юну  особина  виганяють  із  стада  приблизно  на  2-3  тижні,  мабуть,  щоб  перевірити  на  міцність.  Але  навіть  якщо  жирафу  пощастить  і  в  перші  ж  дні  життя  його  не  з'їсть  зголоднілий  лев,  далі  почнуться  інші  випробування.  Як  живуть  жирафи


Наприклад,  проблеми  зі  сном,  а  вірніше,  майже  повною  його  відсутністю.  Так  як  жирафам  силу  фізіологічних  особливостей  дуже  складно  сховатися  на  просторах  савани,  їм  доводиться  завжди  бути  напоготові.  Тварина  може  дозволити  собі  подрімати  лише  на  10  хвилин,  і  так  кілька  разів  за  день.  Погодьтеся,  це  складно  назвати  повноцінним  відпочинком.  Як  живуть  жирафи

Ще  одна  проблема  жирафа  —  водопій.  Навіть  величезна  шия  не  допомагає  «дяді  Стьопі»  тваринного  царства,  коли  мова  заходить  про  те,  щоб  дотягнутися  до  землі.  Відкусити  соковитий  листочок  з  верхівки  дерева  —  без  проблем!  Але  от  щоб  просто  попити  води,  жирафу  необхідно  практично  сісти  на  шпагат.  У  ці  моменти  він  найбільш  вразливий  —  хижаки  часто  підстерігають  бідолах  на  водопоях  і  чекають,  коли  вони  приймуть  свою  фірмову  позу,  щоб  напасти  ззаду.  З  цієї  причини  жирафи  можуть  не  пити  тижнями,  а  якщо  все  ж  таки  добираються  до  води,  то  напиваються  запас,  поглинаючи  приблизно  40  літрів  за  раз!  Як  живуть  жирафи

Точно  так  само  «враскорячку»  тварини  щипають  траву  з  землі,  але  це  трапляється  досить  рідко.  Зазвичай  жирафи  харчуються  листям  дерев  —  за  день  вони  з'їдають  її  більше  30  кг!  Всього  на  прийоми  їжі  у  довгошиїх  йде  приблизно  по  16-18  годин  щодня.  Як  живуть  жирафи


Жирафи  живуть  поодинці  або  в  невеликих  стадах,  але  в  цілях  безпеки  вони  можуть  приєднатися  до  груп  антилоп  або  зебр.  І  їх  можна  зрозуміти!  У  рідних  «племена»  жирафів  іноді  коїться  справжнє  свавілля.Єдиного  лідера  у  них  немає,  але  переважає  явна  перевага  сильних  самців  над  слабкими.    В  їх  групах  часто  влаштовуються  так  звані  ритуальні  поєдинки  -  тварини  стають  поруч  один  з  одним  і  кожен  намагається  вдарити  головою  по  шиї  суперника.    У  шлюбний  період  ці  бійки  мають  агресивний  і  вкрай  жорстокий  характер  -  один  з  конкурентів  може  бути  забитий  до  втрати  свідомості.    Як  живуть  жирафи

 Примітно,  що  довга  шия  жирафів  має  лише  сім  шийних  хребців,  майже  як  у  інших  ссавців.    Щоб  вони  могли  витримувати  таке  навантаження,  природа  нагородила  жирафів  потужним  12-кілограмовим  серцем,  яке  здатне  пропускати  за  хвилину  до  60  літрів  крові.    Як  живуть  жирафи

 Є  у  високого  зросту  і  плюси,  наприклад,  хороший  огляд  місцевості  -  своїх  родичів  жирафи  можуть  бачити  на  відстані  до  кілометра.    Їм  не  доводиться  ні  з  ким  воювати  за  їжу,  так  як  на  великій  висоті  у  них  зовсім  немає  конкурентів.    Крім  того,  завдяки  своїм  значним  розмірам,  жираф  практично  не  має  природних  ворогів  (за  винятком  хижаків,  про  які  ми  вже  писали)  -  мало  хто  наважується  нападати  на  таких  гігантів.    А  ті,  хто  все  ж  таки  зважаться,  швидше  за  все,  загинуть  від  точно  удару  їх  потужних  передніх  копит.
 щоденник  watson71
 Переклала    на  українську    мову    4.03.20  4.34

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=866836
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 04.03.2020

Всесвітній день письменника

Всемирный  день  писателя
Хоть  профессия  писателя  появилась  много  веков  назад,  мастера  слова  получили  свой  праздник  только  в  1986  году  на  заседании  48  конгресса  Международного  ПЕН-клуба.  С  тех  пор  Всемирный  день  писателя  отмечают  ежегодно  3  марта.

Тарас  Шевченко  за  свою  жизнь  написал  237  стихов  и  поэм,  Александр  Дюма-отец  —  420  романов,  Николай  Гоголь  работал  над  созданием  «Мертвых  душ»  исключительно  стоя,  а  Михаилу  Булгакову  понадобилось  12  лет  на  написание  романа  «Мастер  и  Маргарита».  Сегодня  в  мире  насчитывается  около  150-200  тысяч  профессиональных  писателей,  и  пишут  они  на  более  чем  150  языках.

Из  этих  немногочисленных  фактов  понятно  —  профессия  писателя  нелегка,  многогранна  и  заслуживает  глубокого  уважения.  Именно  поэтому  и  был  создан  Всемирный  день  писателя.  Его  празднование  инициировал  ПЕН-клуб  (PEN  International)  —  правозащитная  организации,  которая  объединяет  профессиональных  писателей,  работающих  в  разных  жанрах  литературы.

Всемирный  день  писателя  отмечают  не  только  романисты,  прозаики,  поэты,  памфлетисты,  публицисты,  фантасты,  фельетонисты,  новеллисты,  эссеисты  и  другие  мастера  слова.  Его  по  праву  считают  своим  журналисты,  историки  и  блоггеры.  В  этот  день  они  собираются,  чтобы  обсудить  тенденции  современной  литературы,  наградить  самых  талантливых  авторов,  послушать  новые  стихи  и  отрывки  романов  своих  коллег.
https://www.work.ua/ru/holidays/writer-day/
Перевела  на  украинский  язык  3.03.20          11.30

Всесвітній  день  письменника
 Хоч  професія  письменника  з'явилася  багато  століть  назад,  майстри  слова  отримали  своє  свято  тільки  в  1986  році  на  засіданні  48  конгресу  Міжнародного  ПЕН-клубу.    З  тих  пір  Всесвітній  день  письменника  відзначають  щорічно  3  березня.

 Тарас  Шевченко  за  своє  життя  написав  237  віршів  і  поем,  Олександр  Дюма-батько  -  420  романів,  Микола  Гоголь  працював  над  створенням  «Мертвих  душ»  виключно  стоячи,  а  Михайлу  Булгакову  знадобилося  12  років  на  написання  роману  «Майстер  і  Маргарита».    Сьогодні  в  світі  налічується  близько  150-200  тисяч  професійних  письменників,  і  пишуть  вони  на  більш  ніж  150  мовами.

 З  цих  нечисленних  фактів  зрозуміло  -  професія  письменника  нелегка,  багатогранна  і  заслуговує  глибокої  поваги.    Саме  тому  і  був  створений  Всесвітній  день  письменника.    Його  святкування  ініціював  ПЕН-клуб  (PEN  International)  -  правозахисна  організації,  яка  об'єднує  професійних  письменників,  які  працюють  в  різних  жанрах  літератури.

 Всесвітній  день  письменника  відзначають  не  тільки  романісти,  прозаїки,  поети,  памфлетистів,  публіцисти,  фантасти,  фейлетоністи,  новелісти,  есеїсти  і  інші  майстри  слова.    Його  по  праву  вважають  своїм  журналісти,  історики  та  блогери.    У  цей  день  вони  збираються,  щоб  обговорити  тенденції  сучасної  літератури,  нагородити  найталановитіших  авторів,  послухати  нові  вірші  та  уривки  романів  своїх  колег.
 https://www.work.ua/ru/holidays/writer-day/
 Переклала    на  українську    мову    3.03.20  11.30

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=866765
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 03.03.2020

7 МІЛЬЙОНІВ СІРНИКІВ І 40 РОКІВ ЖИТТЯ

7  МИЛЛИОНОВ  СПИЧЕК  И  40  ЛЕТ  ЖИЗНИ
       Сегодня  восхищаемся  удивительными  работами  Патрика  Актона  (Patrick  Acton).
Честно  сказать,  мне  сложно  понять,  что  движет  мастерами,  которые  кропотливо  день  за  днём,  из  месяца  в  месяц,  из  года  в  год,  склеивают  одну  спичку  с  другой,  чтобы  получить  то,  что  они  задумывали.  Но,  как  бы  я  к  этому  не  относилась,  результат  достроен  восхищения.
Millennium  Falcon  из  Звёздных  воин
Двуглавый  дракон  МЕЖДУНАРОДНАЯ  КОСМИЧЕСКАЯ  СТАНЦИЯ,  
Кстати,  эта  модель  космической  станции  некоторое  время  висела  в  НАСА,  пока  музей  не  выкупил  её.
Школа  колдовства  и  волшебства  Хогвартс,  
Патрик  Актон  живёт  и  работает  в  Америке.  Он  не  из  тех  людей,  которые  плывут  по  течению.  С  детства  ему  было  интересно  мастерить  своими  руками.  В  10  лет  он  установил  сам  на  свой  велосипед  мотор  от  газонокосилки  и  прокатился  на  нём.  А  также  полностью  сам  построил  домик  на  дереве  со  стеклянными  окнами,  покрашенным  сайдингом  и  отопительной  печью.  В  юности  он  научился  многим  навыкам  деревообработки  методом  проб  и  ошибок.
Однажды,  он  увидел  по  телевизору  новость  о  человеке,  который  изготовил  модель  своей  усадьбы  из  обычных  деревянных  спичек.  Это  показалось  ему  интересным.
     В  1977  году  Патрик  заканчивает  колледж  и  решается  изготовить  небольшую  модель  деревенской  церкви.  Он  использовал  спички  Ohio  Blue  Tip,  купленные  в  продуктовом  магазине,  бутылку  школьного  клея,  нож  и  кусок  наждачной  бумаги.
     Результат  его  порадовал  и  он  бросил  вызов  самому  себе,  построив  спичечную  модель  корабля,  фрегат    USS  Constitution
       Первые  10  лет  своего  творчества,  Патрик  Актон  отрезал  100  000  серных  головок  у  спичек.  Затем  он  связался  с  производителем  спичек  и  тот  согласился  поставлять  ему  спички  без  наконечника  из  серы.
Творчество  Патрика  Актона  было  замечено  и  получило  широкую  огласку.  О  нём  печатают  в  журналах,  показывают  на  шоу,  и  ряд  музеев  закупили  его  работы.  Это  дало  новый  виток  творчества  Мастера.  Он  построил  в  своём  доме  полностью  оборудованный  деревообрабатывающий  цех.
       Сейчас  он  на  пенсии  и  полностью  посвятил  себя  своему  хобби.
Полу  Ревер  в  полночь
Космический  челнок  Челленджер
Маяк
Удивительно,  правда?!
Сайт  Патрика  Актона:  https://www.matchstickmarvels.com/
Перевела  на  украинский  язык    1.03.20          13.30

7  МІЛЬЙОНІВ  СІРНИКІВ  І  40  РОКІВ  ЖИТТЯ
Сьогодні  захоплюємося  дивовижними  роботами  Патріка  Актона  (Patrick  Acton).
Чесно  сказати,  мені  складно  зрозуміти,  що  рухає  майстрами,  які  ретельно  день  за  днем,  з  місяця  в  місяць,  з  року  в  рік,  склеюють  один  сірник  з  іншого,  щоб  отримати  те,  що  вони  задумували.  Але,  як  би  я  до  цього  не  належала,  результат  добудований  захоплення.
Millennium  Falcon  з  Зоряних  воїн
Двоголовий  дракон  МІЖНАРОДНА  КОСМІЧНА  СТАНЦІЯ,  
До  речі,  ця  модель  космічної  станції  деякий  час  висіла  в  НАСА,  поки  музей  не  викупив  її.
Школа  чаклунства  і  чарівництва  Хогвартс,  
Патрік  Актон  живе  і  працює  в  Америці.  Він  не  з  тих  людей,  які  пливуть  за  течією.  З  дитинства  йому  було  цікаво  майструвати  своїми  руками.  У  10  років  він  встановив  сам  на  свій  велосипед  двигун  від  газонокосарки  і  прокотився  на  ньому.  А  також  повністю  сам  побудував  будиночок  на  дереві  зі  скляними  вікнами,  пофарбованим  сайдингом  і  опалювальною  піччю.  В  юності  він  навчився  багатьом  навичкам  деревообробки  методом  проб  і  помилок.
Одного  разу,  він  побачив  по  телевізору  новину  про  людину,  який  виготовив  модель  своєї  садиби  із  звичайних  дерев'яних  сірників.  Це  здалося  йому  цікавим.
У  1977  році  Патрік  закінчує  коледж  і  вирішується  виготовити  невелику  модель  сільської  церкви.  Він  використовував  сірники  Ohio  Blue  Tip,  куплені  в  продуктовому  магазині  пляшку  шкільного  клею,  ніж  і  шматок  наждачного  паперу.
Результат  його  порадував  і  він  кинув  виклик  самому  собі,  побудувавши  сірникову  модель  корабля,  фрегат  USS  Constitution
Перші  10  років  своєї  творчості,  Патрік  Актон  відрізав  100  000  сірчаних  головок  у  сірників.  Потім  він  зв'язався  з  виробником  сірників  і  той  погодився  постачати  йому  сірники  без  наконечника  з  сірки.
Творчість  Патріка  Актона  було  помічено  і  набула  широкого  розголосу.  Про  нього  друкують  в  журналах,  показують  на  шоу,  і  ряд  музеїв  закупили  його  роботи.  Це  дало  новий  виток  творчості  Майстра.  Він  побудував  у  своєму  будинку  повністю  обладнаний  деревообробний  цех.
Зараз  він  на  пенсії  і  повністю  присвятив  себе  своєму  хобі.
Підлозі  Ревер  опівночі
Космічний  човник  "  Челленджер
Маяк
Дивно,  правда?!
Сайт  Патріка  Актона:  https://www.matchstickmarvels.com/
Переклала  на  українську  мову  1.03.20  13.30

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=866582
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 01.03.2020

Будьте все здоровы и счастливы!!!

     Всевышний    создал    на  Земле  все  условия  для  мирной,    счастливой  жизни!!!
           Наша  задача  сохранить  и  преумножить  несметные  земные  богатства,  жить  в  мире  и  согласии!!!  
         Всевышний  всех  прощает  и  мы  должны  всех  прощать,  поддерживать  и  помогать!!!            
         МЫ  ВСЕ  ГОСТИ  НА  ЭТОЙ  НЕОБЪЯТНОЙ  ПРЕКРАСНОЙ    ПЛАНЕТЕ  ЗЕМЛЯ.
         Будьте  все  здоровы  и  счастливы!!!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=866572
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 01.03.2020

Художник Яцек Єрка - провідник з іншого світу

Художник  Яцек  Йерка  —  проводник  из  другого  мира
Польский  художник  Яцек  Йерка,  в  миру  Яцек  Ковальский,  прославился  на  весь  мир  своими  фантазийными  картинами-загадками.  Рисует  с  детства,  и  с  самых  ранних  пор,  а  потом  уже  и  в  художественной  академии  ему  приходилось  отстаивать  свой  уникальный  стиль:  «Мои  учителя  почему-то  всегда  хотели,  что  бы  вернулся  в  реальность  и  рисовал,  как  положено:  традиционно,  без  лишних  фантазий».
Защитить  своё  видение  мира  Яцеку  удалось,  и  вот  уже  больше  20  лет  работы  художника  можно  встретить  в  различных  изданиях,  они  выставляются  в  Европе  и  Соединенных  Штатах,  а  также  находятся  в  ряде  коллекций  по  всему  миру.
Тщательно  прорисованные  полотна  Яцека  Йерки  наполнены  эхом  знаменитых  сюрреалистов  прошлого  —  от  Иеронимуса  Босха  и  Питера  Брейгеля  до  Сальвадора  Дали  и  Рене  Магритта.  Но  есть  в  них  и  какая-то  загадка,  разгадав  которую  вполне  можно  оказаться  в  другом  мире,  где  можно  уснуть  посреди  леса,  корабли  летают  по  небу,  а  в  деревьях  спрятались  целые  усадьбы.  AdMe.ru,  кажется,  удалось  её  решить.  Попробуйте  и  вы.
 
Двойная  жизнь.
 
Лабиринт  весны.
 
Клубничный  сад.
 
Уроки  плавания.
 
Осень.
 
Зимняя  волна.
 
Календарь.
 
Дракон.
 
Массив.
 
Чаепитие.
 
Храни  тишину.
 
Библиотека.
 
Поезд.
 
Извержение.
 
Приземление.
 
Прогулка  в  пруду.
 
Атака.
 
Усадьба.
 
Бюджетный  перелет.
 
Лето  в  городе.
 
Тяжелая  партия.
 
Гроза  в  пустыне.
 
Остров.
 
Квартал.
 
Спокойной  ночи
https://grimnir74.livejournal.com/3315307.html
Перевела  на  украинский  язык        29.02.20          15.49      


Художник  Яцек  Єрка  -  провідник  з  іншого  світу
 Польський  художник  Яцек  Єрка,  в  миру  Яцек  Ковальський,  прославився  на  весь  світ  своїми  фантазійними  картинами-загадками.    Малює  з  дитинства,  і  з  самих  ранніх  пір,  а  потім  вже  і  в  художній  академії  йому  доводилося  відстоювати  свій  унікальний  стиль:  «Мої  вчителі  чомусь  завжди  хотіли,  що  б  повернувся  в  реальність  і  малював,  як  годиться:  традиційно,  без  зайвих  фантазій»    .
 Захистити  своє  бачення  світу  Яцека  вдалося,  і  ось  вже  більше  20  років  роботи  художника  можна  зустріти  в  різних  виданнях,  вони  виставляються  в  Європі  і  Сполучених  Штатах,  а  також  знаходяться  в  ряді  колекцій  по  всьому  світу.
 Ретельно  промальовані  полотна  Яцека  Йерки  наповнені  луною  знаменитих  сюрреалістів  минулого  -  від  Иеронимуса  Босха  і  Пітера  Брейгеля  до  Сальвадора  Далі  і  Рене  Магрітта.    Але  є  в  них  і  якась  загадка,  розгадавши  яку  цілком  можна  опинитися  в  іншому  світі,  де  можна  заснути  посеред  лісу,  кораблі  літають  по  небу,  а  в  деревах  сховалися  цілі  садиби.    AdMe.ru,  здається,  вдалося  її  вирішити.    Спробуйте  і  ви.
 
 Подвійне  життя.
 
 Лабіринт  весни.
 
 Полуничний  сад.
 
 Уроки  плавання.
 
 Осінь.
 
 Зимова  хвиля.
 
 Календар.
 
 Дракон.
 
 Масив.
 
 Чаювання.
 
 Бережи  тишу.
 
 Бібліотека.
 
 Потяг.
 
 Виверження.
 
 Приземлення.
 
 Прогулянка  в  ставку.
 
 Атака.
 
 Садиба.
 
 Бюджетний  переліт.
 
 Літо  в  місті.
 
 Важка  партія.
 
 Гроза  в  пустелі.
 
 Острів.
 
 Квартал.
 
 На  добраніч
 https://grimnir74.livejournal.com/3315307.html
 Переклала  на    українську    мову    29.02.20  15.49

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=866463
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 29.02.2020

Маленьке містечко Кубер-Педі…

 Маленький  городок  Кубер-Педи...

         Людей  из  австралийского  города  Кубер-Педи  называют  изгнанниками  солнца.  Целые  поколения  семей  подземного  города  не  видели  солнечного  света  100  лет
Маленький  городок  Кубер-Педи,  который  находится  в  Центральной  части  Австралии,  уже  много  лет  считается  мировой  столицей  опалов.  Именно  здесь  сосредоточено  около  30%  всех  запасов  этих  разноцветных  камней.
     Изгнанники  солнца:  целые  поколения  семей  подземного  города  в  австралийской  пустыне  более  ста  лет  не  видели  солнечного  света
       Жители  этого  маленького  городка  уже  более  ста  лет  отважно  добывают  драгоценные  камни.  Их  дома  —  это  не  что  иное,  как  отверстия  в  песчанике  на  глубине  от  2  до  6  метров.
       Изгнанники  солнца:  целые  поколения  семей  подземного  города  в  австралийской  пустыне  более  ста  лет  не  видели  солнечного  света
         В  1915  году,  после  распространения  слухов  о  залежах  драгоценных  камней,  тысячи  человек  поехали  покорять  Центральную  Австралию,  чтобы  разбогатеть.  Поэтому  сегодня  там  живут  люди  45  национальностей.
       Изгнанники  солнца:  целые  поколения  семей  подземного  города  в  австралийской  пустыне  более  ста  лет  не  видели  солнечного  света
«Кубер-педи»  в  переводе  с  языка  аборигенов  означает  «дыра  белого  человека».  Выбор  такого  жилья  связан  с  мощнейшими  пылевыми  бурями  и  жарой,  порой  доходящей  до  отметки  в  50  градусов.
       Многие  дома,  несмотря  на  такое  расположение,  обставлены  очень  богато.  И  неудивительно,  продажа  опалов  —  весьма  выгодный  бизнес.
       Несмотря  на  то,  что  в  Кубер-Педи  проживает  сегодня  всего  1700  жителей,  в  городке  построен  отель.  И  местечко  это,  несмотря  на  расположение,  пользуется  большой  популярностью  у  любителей  экзотики.
       Кроме  отеля,  в  Кубер-Педи  под  землей  также  находятся  две  церкви,  магазины  с  сувенирами,  ювелирная  мастерская,  музей  и  бар.

Дневник      BARGUZIN
Перевела  на  украинский  язык        27.02.20          10.44

Маленьке  містечко  Кубер-Педі...

Людей  з  австралійського  міста  Кубер-Педі  називають  вигнанцями  сонця.  Цілі  покоління  сімей  підземного  міста  не  бачили  сонячного  світла  100  років
Маленьке  містечко  Кубер-Педі,  який  знаходиться  в  Центральній  частині  Австралії,  вже  багато  років  вважається  світовою  столицею  опалів.  Саме  тут  зосереджено  близько  30%  всіх  запасів  цих  різнобарвних  каменів.
Вигнанці  сонця:  цілі  покоління  сімей  підземного  міста  в  австралійській  пустелі  більше  ста  років  не  бачили  сонячного  світла
Жителі  цього  маленького  містечка  вже  більше  ста  років  відважно  добувають  дорогоцінні  камені.  Їх  будинку  —  це  не  що  інше,  як  отвори  в  пісковику  на  глибині  від  2  до  6  метрів.
Вигнанці  сонця:  цілі  покоління  сімей  підземного  міста  в  австралійській  пустелі  більше  ста  років  не  бачили  сонячного  світла
В  1915  році,  після  поширення  чуток  про  поклади  дорогоцінних  каменів,  тисячі  людей  поїхали  підкорювати  Центральну  Австралію,  щоб  розбагатіти.  Тому  сьогодні  там  живуть  люди  45  національностей.
Вигнанці  сонця:  цілі  покоління  сімей  підземного  міста  в  австралійській  пустелі  більше  ста  років  не  бачили  сонячного  світла
«Кубер-педі»  в  перекладі  з  мови  аборигенів  означає  «діра  білої  людини».  Вибір  такого  житла  пов'язаний  з  найпотужнішими  пиловими  бурями  і  спекою,  часом  доходить  до  позначки  в  50  градусів.
Багато  дому,  незважаючи  на  таке  розташування,  обставлені  дуже  багато.  І  не  дивно,  продаж  опалів  —  досить  вигідний  бізнес.
Незважаючи  на  те,  що  в  Кубер-Педі  сьогодні  проживає  всього  1700  жителів,  в  містечку  побудований  готель.  І  це  містечко,  незважаючи  на  розташування,  користується  великою  популярністю  у  любителів  екзотики.
Крім  готелю,  в  Кубер-Педі  під  землею  також  знаходяться  дві  церкви,  магазини  з  сувенірами,  ювелірна  майстерня,  музей  і  бар.

Щоденник  BARGUZIN
Переклала  на  українську  мову  27.02.20  10.44

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=866206
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 27.02.2020

«Зіркові» вежі Тібету

«Звездные»  башни  Тибета
     Гималайские  башни  представляют  собой  ряд  каменных  строений,  расположенных  в  основном  в  Тибете.  Радиоуглеродный  анализ  показывает,  что  они  были  построены  примерно  от  500  до  1200  лет  тому  назад.  Высота  некоторых  из  них  составляет  60  метров.

Как  писало  издание  «Наука  и  жизнь»,  почти  двадцать  лет  назад  французский  путешественник  Мишель  Пеcсель,  известный,  в  частности,  тем,  что  открыл  истоки  Меконга,  проник  в  малодоступные  районы  Тибета  и  соседствующей  с  ним  китайской  провинции  Сычуань.  В  долинах  Гималаев  вдоль  границы  Китая  он  обнаружил  загадочные  каменные  башни,  звездообразные  в  плане.

Китайские  власти  только  недавно  разрешили  иностранцам  посещать  эти  районы.  Позже  к  исследованиям  Пейселя  присоединилась  Фредерика  Даррагон,  поехавшая  в  Гималаи  для  исследований  популяции  снежного  барса,  но  забывшая  о  первоначальной  цели  поездки  после  того,  как  увидела  эти  башни.

Некоторые  из  этих  загадочных  сооружений  стоят  посреди  селений,  другие  –  в  уединенных  горных  долинах.  Жители  Гималаев  ничего  не  знают  о  происхождении  башен  и  некоторые  из  них  используют  местными  жителями  в  качестве  хлевов  для  яков  и  лошадей,  в  других  —  стихийно  возникло  что-то  вроде  кумирен  –  крестьяне  приносят  туда  глиняные  фигурки  как  жертвоприношение  могущественным  духам.  Но  в  основном  эти  строения  пустуют.  Имевшиеся  внутри  деревянные  лестницы,  перекрытия  и  стропила  обрушились  либо  давно  пошли  на  дрова  и  другие  хозяйственные  нужды.

Путешествия  по  этой  местности  крайне  затруднены,  так  как  дороги  практически  отсутствуют.  Летом,  во  время  сезона  дождей,  не  позволяют  проехать  грязь  и  сели,  а  зимой  —  глубокие  снега  и  опасность  лавин.

Даррагон  обратилась  за  помощью  в  местные  буддистские  монастыри,  но  монахи  не  нашли  в  своих  архивах  никаких  записей  о  башнях.  Однако  эти  сооружения  упоминаются  в  китайских  научных  трактатах  времен  династии  Мин  (1368-1644),  встречаются  записи  о  них  и  в  путевых  дневниках  некоторых  английских  исследователей,  забредавших  сюда  в  XIX  веке.  Но  никто  не  изучал  их  подробно.

За  последние  три  года  Даррагон  взяла  пробы  древесины  из  32  башен,  и  по  ее  просьбе  в  одной  из  лабораторий  США  был  проведен  их  радиоуглеродный  анализ,  позволяющий  определить  возраст  органических  материалов.  Большинству  башен  от  600  до  700  лет,  но  одной  из  них,  находящейся  в  дневном  переходе  от  Лхасы,  —  от  1000  до  1200  лет.  Выходит,  она  была  построена  до  того,  как  монгольские  племена  вторглись  в  Тибет.  Правда,  результаты  датирования  нельзя  считать  окончательными:  возможно,  строители  использовали  уже  очень  старую  древесину.

Как  предполагает  исследовательница,  звездообразная  форма  башен  придает  им  сейсмостойкость.  Некоторые  башни  представляют  в  плане  8-конечные  звезды,  другие  —  12-конечные.  Местные  жители  и  сейчас  строят  дома  с  острыми  углами  для  защиты  от  подземных  толчков.

Кто  построил  эти  загадочные  строения  и  для  чего  —  до  конца  пока  не  ясно.  Предполагается,  что  башни  строились  как  сторожевые  вышки.  Некоторые  историки  говорят  о  культовом  назначении:  башни,  возможно,  символизируют  веревку,  которая,  по  тибетской  легенде,  связывает  землю  с  небом.  Они  также  могли  использоваться  для  изгнания  демонов.
https://www.abcfact.ru/10827-zvezdnye-bashni-tibeta.html
Перевела  на  украинский    язык      26.02.20              16.56

«Зіркові»  вежі  Тібету
Гімалайські  башти  представляють  собою  ряд  кам'яних  будівель,  розташованих  в  основному  в  Тібеті.  Радіовуглецевий  аналіз  показує,  що  вони  були  побудовані  приблизно  від  500  до  1200  років  тому.  Висота  деяких  з  них  становить  60  метрів.

Як  писало  видання  «Наука  і  життя»,  майже  двадцять  років  тому  французький  мандрівник  Мішель  Пессель,  відомий,  зокрема,  тим,  що  відкрив  витоки  Меконгу,  проник  в  малодоступні  райони  Тибету  і  поряд  з  ним  китайській  провінції  Сичуань.  В  долинах  Гімалаїв  вздовж  кордону  Китаю  він  виявив  загадкові  кам'яні  вежі,  зіркоподібні  в  плані.

Китайська  влада  тільки  недавно  дозволили  іноземцям  відвідувати  ці  райони.  Пізніше  до  досліджень  Пейселя  приєдналася  Фредеріка  Даррагон,  поехавшая  в  Гімалаї  для  досліджень  популяції  сніжного  барса,  але  забула  про  первісної  мети  поїздки  після  того,  як  побачила  ці  вежі.

Деякі  з  цих  загадкових  споруд  стоять  посеред  селищ,  інші  –  в  відлюдних  гірських  долинах.  Жителі  Гімалаїв  нічого  не  знають  про  походження  веж  і  деякі  з  них  використовують  місцевими  жителями  в  якості  хлівів  для  яків  і  коней,  в  інших  —  стихійно  виникло  щось  на  зразок  кумирен  –  селяни  приносять  туди  глиняні  фігурки  як  жертвоприношення  могутнім  духам.  Але  в  основному  ці  будови  пустують.  Були  всередині  дерев'яні  сходи,  перекриття  і  стропила  обрушилися  або  давно  пішли  на  дрова  та  інші  господарські  потреби.

Подорожі  по  цій  місцевості  вкрай  утруднені,  так  як  дороги  практично  відсутні.  Влітку,  під  час  сезону  дощів,  не  дозволяють  проїхати  бруд  і  сіли,  а  взимку  —  глибокі  сніги  і  небезпека  лавин.

Даррагон  звернулася  за  допомогою  до  місцевих  буддистські  монастирі,  але  ченці  не  знайшли  в  своїх  архівах  ніяких  записів  про  вежах.  Однак  ці  споруди  згадуються  в  китайських  наукових  трактатах  часів  династії  Мін  (1368-1644),  зустрічаються  записи  про  них  і  в  дорожніх  щоденниках  деяких  англійських  дослідників,  забредавших  сюди  в  XIX  столітті.  Але  ніхто  не  вивчав  їх  докладно.

За  останні  три  роки  Даррагон  взяла  проби  деревини  з  32  веж,  і  на  її  прохання  в  одній  з  лабораторій  США  був  проведений  їх  радіовуглецевий  аналіз,  що  дозволяє  визначити  вік  органічних  матеріалів.  Більшості  веж  від  600  до  700  років,  але  однією  з  них,  що  знаходиться  в  денному  переході  від  Лхаси,  —  від  1000  до  1200  років.  Виходить,  вона  була  збудована  до  того,  як  монгольські  племена  вторглися  в  Тибет.  Щоправда,  результати  датування  не  можна  вважати  остаточними:  можливо,  будівельники  використовували  вже  дуже  стару  деревину.

Як  припускає  дослідник,  астероїд  форма  веж  надає  їм  сейсмостійкість.Деякі  вежі  представляють  в  плані  8-кінцеві  зірки,  інші  -  12-кінцеві.    Місцеві  жителі  і  зараз  будують  будинки  з  гострими  кутами  для  захисту  від  підземних  поштовхів.

 Хто  побудував  ці  загадкові  будови  і  для  чого  -  до  кінця  поки  не  ясно.    Передбачається,  що  вежі  будувалися  як  сторожові  вишки.    Деякі  історики  говорять  про  культове  призначення:  вежі,  можливо,  символізують  мотузку,  яка,  по  тибетській  легендою,  пов'язує  землю  з  небом.    Вони  також  могли  використовуватися  для  вигнання  злих  духів.
 https://www.abcfact.ru/10827-zvezdnye-bashni-tibeta.html
 Переклала  на    українську    мову    26.02.20  16.56

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=866121
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 26.02.2020

Всесвітній день неквапливості

Всемирный  день  неторопливости
https://www.abcfact.ru/10890-vsemirnyi-den-netoroplivosti.html
   26  февраля  отмечается  весьма  оригинальный  праздник  –  День  неторопливости  (или  День  медлительности),  который  к  настоящему  времени  уже  приобрёл  «статус»  международного  дня.

Идея  учреждения  такого  праздника  принадлежит  итальянцам.  Именно  они  –  весьма  активный  и  эмоциональный  народ  –  впервые  отметили  День  неторопливости  в  2007  году,  с  целью  неторопливо  наслаждаться  жизнью  в  каждый  её  неповторимый  момент.  И  это  не  удивительно  –  в  наш  век  скоростей  и  прогресса  многие  забывают  о  приятных  ежедневных  мелочах,  любимых  занятиях  и  вообще  о  качестве  жизни.

Большая  часть  работоспособного  населения  мира  вынуждена  проводить  в  офисах  или  другом  рабочем  месте  более  12  часов  в  день,  что,  несомненно,  наносит  вред  физическому  и  моральному  здоровью.  Что  сказывается  и  на  нашем  близком  окружении  –  семье,  друзьях,  любимых…  Поэтому  такой  праздник  просто  был  необходим  современному  обществу,  а  его  инициаторами  выступила  итальянская  ассоциация  «Искусство  медленно  жить»,  провозгласившая  лозунгом  Дня  «не  торопись  и  насладись  моментом».

Также  данная  ассоциация  разработала  14  заповедей  отказа  от  спешки,  которых  следует  придерживаться,  чтобы  успеть  ощутить  все  прелести  бытия  и  сделать  свою  жизнь  более  комфортной.  Среди  них  –  это  совет  вставать  по  утрам  на  несколько  минут  раньше,  чтобы  насладиться  завтраком,  или,  например,  не  нервничать,  стоя  в  пробке,  а  посвятить  это  время  прослушиванию  любимой  музыки,  чтению  книги  или  общению  с  водителем  соседнего  автомобиля.

Конечно  же,  в  рамках  Дня  неторопливости  проходит  немало  интересных  мероприятий.  Например,  в  Риме  проводится  «Медлительный  марафон»,  участником  которого  может  стать  любой  житель  Италии  или  гость  страны.  Дистанция  марафона  –  300  метров  (можно  сказать,  спринтерская),  но  преодолеть  её  надо  не  быстрее,  чем  за  87  минут  (!),  и  при  этом  ни  разу  не  останавливаясь.  В  Милане  –  известной  экономической  столице  Апеннин  –  пошли  дальше  –  в  этот  день  слишком  спешащим  прохожим  даже  выписывают  символические  штрафы.  Подобные  «наказания  для  торопыжек»  вводятся  и  в  других  итальянских  городах.

Ещё  во  многих  регионах  Италии,  уже  по  традиции,  в  День  неторопливости  многие  жители  отдают  предпочтения  делам,  на  которые  «хронически  не  хватает  времени»  –  они  посещают  поэтические  и  литературные  чтения,  музыкальные  концерты,  проводят  время  за  любимым  занятием  или  просто  наслаждаются  интеллектуальной  беседой  за  неспешной  трапезой.

Надо  сказать,  что  такой  интересный  праздник  не  мог  остаться  незамеченным.  В  последующие  годы  инициативу  проведения  Дня  поддержали  многие  мировые  столицы  –  Лондон,  Париж,  Нью-Йорк  и  другие.  Причем  к  проведению  мероприятий  в  рамках  Дня,  не  смотря  на  казалось  бы  его  курьезный  характер,  относятся  с  полной  серьезностью.  Ведь  он  призывает  всех  нас  –  занятых  людей,  у  кого  постоянно  не  хватает  времени  на  простые  житейские  радости,  –  остановиться  и  не  спеша  обдумать  свою  жизнь  и  насладится  каждым  её  мигом  здесь  и  сейчас.
Причём  сегодня  всё  чаще  звучит  призыв  не  просто  поддержать  инициативу  «неторопливого  наслаждения  жизнью»,  но  и  «неспешного,  медленного  питания»,  зародившегося  как  противопоставление  быстрому.  То  есть  идеологи  Дня  призывают  отказаться  от  неполезного  «фаст-фуда»  и  принимать  пищу  неспешно,  наслаждаясь  и  смакую  каждый  кусочек  здоровой  и  качественной  еды.
Перевела  на  украинский  язык      26.02.20          16.27

Всесвітній  день  неквапливості
https://www.abcfact.ru/10890-vsemirnyi-den-netoroplivosti.html
   26  лютого  відзначається  вельми  оригінальний  свято  –  День  неквапливості  (або  День  повільності),  який  до  теперішнього  часу  вже  набув  статусу  міжнародного  дня.

Ідея  створення  такого  свята  належить  італійцям.  Саме  вони  –  дуже  активний  і  емоційний  народ  –  вперше  відзначили  День  неквапливості  у  2007  році,  з  метою  неквапливо  насолоджуватися  життям  в  кожен  її  неповторний  момент.  І  це  не  дивно  –  в  наше  століття  швидкостей  і  прогресу  багато  забувають  про  приємних  щоденних  дрібницях,  улюблених  заняттях  і  взагалі  про  якість  життя.

Більша  частина  працездатного  населення  світу  змушена  проводити  в  офісах  або  іншому  робочому  місці  більше  12  годин  в  день,  що,  безперечно,  завдає  шкоди  фізичному  і  моральному  здоров'ю.  Що  позначається  і  на  нашому  близькому  оточенні  –  сім'ї,  друзів,  коханих...  Тому  таке  свято  просто  був  необхідний  сучасному  суспільству,  а  його  ініціаторами  виступила  італійська  асоціація  «Мистецтво  повільно  жити»,  що  проголосила  гаслом  Дня  «не  квапся  і  насолоджуйся  моментом».

Також  дана  асоціація  розробила  14  заповідей  відмови  від  поспіху,  яких  слід  дотримуватися,  щоб  встигнути  відчути  всі  принади  буття  і  зробити  своє  життя  більш  комфортним.  Серед  них  –  це  рада  вставати  вранці  на  кілька  хвилин  раніше,  щоб  насолодитися  сніданком,  або,  наприклад,  не  нервувати,  стоячи  в  пробці,  а  присвятити  цей  час  прослуховування  улюбленої  музики,  читання  книги  або  спілкування  з  водієм  сусіднього  автомобіля.

Звичайно  ж,  в  рамках  Дня  неквапливості  проходить  чимало  цікавих  заходів.  Наприклад,  у  Римі  проводиться  «Повільний  марафон»,  учасником  якого  може  стати  будь-який  житель  Італії  або  гість  країни.  Дистанція  марафону  –  300  метрів  (можна  сказати,  спринтерська),  але  подолати  її  треба  не  швидше,  ніж  за  87  хвилин  (!),  і  при  цьому  жодного  разу  не  зупиняючись.  В  Мілані  –  відомої  економічної  столиці  Апеннін  –  пішли  далі  –  у  цей  день  надто  поспішають  перехожих  навіть  виписують  символічні  штрафи.  Подібні  «покарання  для  торопыжек»  вводяться  і  в  інших  італійських  містах.

Ще  у  багатьох  регіонах  Італії,  вже  за  традицією,  в  День  неквапливості  багато  жителі  віддають  переваги  справах,  на  які  хронічно  не  вистачає  часу»  –  вони  відвідують  поетичні  і  літературні  читання,  музичні  концерти,  проводять  час  за  улюбленим  заняттям  або  просто  насолоджуються  інтелектуальної  неспішною  бесідою  за  трапезою.

Треба  сказати,  що  такий  цікавий  свято  не  міг  залишитися  непоміченим.  У  наступні  роки  ініціативу  проведення  Дня  підтримали  багато  світові  столиці  –  Лондон,  Париж,  Нью-Йорк  та  інші.Причому  до  проведення  заходів  в  рамках  Дня,  не  дивлячись  на  здавалося  б  його  курйозний  характер,  ставляться  з  повною  серйозністю.    Адже  він  закликає  всіх  нас  -  зайнятих  людей,  у  кого  постійно  не  вистачає  часу  на  прості  життєві  радощі,  -  зупинитися  і  не  поспішаючи  обміркувати  своє  життя  і  отримати  насолоду  від  кожним  її  миттю  тут  і  зараз.
 Причому  сьогодні  все  частіше  звучить  заклик  не  просто  підтримати  ініціативу  «неквапливого  насолоди  життям»,  а  й  «неспішного,  повільного  харчування»,  який  зародився  як  протиставлення  швидкому.    Тобто  ідеологи  Дня  закликають  відмовитися  від  некорисного  «фаст-фуду»  і  приймати  їжу  неспішно,  насолоджуючись  і  смакую  кожен  шматочок  здорової  та  якісної  їжі.
 Переклала  на    українську    мову    26.02.20  16.27

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=866117
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 26.02.2020

Колекційні тарілки від Lena Liu

Коллекционные  тарелки  от  Lena  Liu

Lena  Liu  -  известная  американская  художница  тайваньского  происхождения,  создающая  неповторимые  нежные  картины.
Детство  и  юность  проведя  на  Тайване,  Лена  брала  уроки  живописи  у  известных  профессоров-живописцев.  Затем  она  приехала  в  Соединенные  Штаты  ,  чтобы  изучать  архитектуру  в  государственном  университете  Буффало.
Однако  истинная  страсть  к  живописи  никогда  не  оставляла  ее  и  она  полностью  посвятила  себя  искусству.

Помимо  картин  Lena  Liu  создает  фарфоровые  коллекционные  тарелки,  украшения,  статуэтки,  музыкальные  шкатулки,  скульптуры  и  гобелены.
Она  стремится  создать  ощущение  романтики,  поэзии  и  музыки  в  своей  живописи.  То,  что  трогает  ее  сердце  -  проходит  через  ее  пальцы...
Дневник      Al_lexandra
Перевела  на  украинский  язык      24.02.20        16.46      


Колекційні  тарілки  від  Lena  Liu

 Lena  Liu  -  відома  американська  художниця  тайванського  походження,  що  створює  неповторні  ніжні  картини.
 Дитинство  і  юність  провівши  на  Тайвані,  Лена  брала  уроки  живопису  у  відомих  професорів-живописців.    Потім  вона  приїхала  в  Сполучені  Штати,  щоб  вивчати  архітектуру  в  державному  університеті  Буффало.
 Однак  справжня  пристрасть  до  живопису  ніколи  не  залишала  її  і  вона  повністю  присвятила  себе  мистецтву.

 Крім  картин  Lena  Liu  створює  порцелянові  колекційні  тарілки,  прикраси,  статуетки,  музичні  шкатулки,  скульптури  і  гобелени.
 Вона  прагне  створити  відчуття  романтики,  поезії  і  музики  в  своєму  живописі.    Те,  що  зворушує  її  серце  -  проходить  через  її  пальці  ...
 щоденник  Al_lexandra
 Переклала    на  українську    мову    24.02.20  16.46

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=865904
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 24.02.2020

Мріяти зранку і в щастя вірити…

"МЕЧТАТЬ  С  УТРА  И  В  СЧАСТЬЕ  ВЕРИТЬ....  "
Каждый  день  прекрасен  по  -  своему,
в  каждом  дне  есть  своя  благодать.
Нужно  быть  очень  чутким  душою,
чтобы  уметь  её  замечать.
 Ольга  Корнева

Пусть  у  каждого  будет  причал
Будет  дом,  будет  свет  в  окошке.
Будет  место,  где  б  кто-то  ждал
Будет  маленькое  счастье  в  ладошке.
Таналла  Широ
Дневник  LYDMILRA
Перевела  на  украинский  язык  24.02.20          5.20

Мріяти  зранку  і  в  щастя  вірити...
Кожен  день  прекрасний  по  -  своєму,
 в  кожному  дні  є  своя  благодать.
 Потрібно  бути  дуже  чуйним  душею,
 щоб  вміти  її  помічати.
   Ольга  Корнєва

 Нехай  у  кожного  буде  причал
 Буде  будинок,  буде  світло  у  віконці.
 Буде  місце,  де  б  хтось  чекав
 Буде  маленьке  щастя  в  долоньці.
 Таналла  Широ
 щоденник  LYDMILRA
 Переклала    на  українську    мову    24.02.20  5.20

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=865854
рубрика: Поезія, Поетичні переклади
дата поступления 24.02.2020

Чілійсько-американський художник Andres Orpinas

Чилийско-американский  художник  Andres  Orpinas
Andres  Orpinas  родился  в  Чили,  увлекаться  рисованием  начал  еще  в  детстве.  В  1962  году  переехал  в  США,  где  в  скором  времени  обрел  популярность.

Andres  Orpinas  автор  прекрасных  романтических  пейзажей,  которые  пронизаны  светом,  добротой  и  теплом,  они  нежны  и  очаровательны.  Также  он  известен  своими  натюрмортами  и  картинами  детей.Картины  Andres  Orpinas,  выполнены  чаще  в  мягких  тонах,  прекрасно  передают  зрителю  настроение  художника.
https://sadovodka.ru/posts/12006-chiliisko-amerikanskii-hudozhnik-andres-orpinas.html?utm_source=sadovodka.ru&utm_medium=popular&next_button=21
Перевела  на  украинский  язык      21.02.20          19.12

Чілійсько-американський  художник  Andres  Orpinas
 Andres  Orpinas  народився  в  Чилі,  захоплюватися  малюванням  почав  ще  в  дитинстві.    У  1962  році  переїхав  до  США,  де  незабаром  здобув  популярність.

 Andres  Orpinas  автор  прекрасних  романтичних  пейзажів,  які  пронизані  світлом,  добротою  і  теплом,  вони  ніжні  і  чарівні.    Також  він  відомий  своїми  натюрмортами  і  картинами  детей.Картіни  Andres  Orpinas,  виконані  частіше  в  м'яких  тонах,  прекрасно  передають  глядачеві  настрій  художника.
 https://sadovodka.ru/posts/12006-chiliisko-amerikanskii-hudozhnik-andres-orpinas.html?utm_source=sadovodka.ru&utm_medium=popular&next_button=21

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=865586
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 21.02.2020

КВІТИ ДЛЯ ДУШІ ХУДОЖНИЦІ DANKA WEITZEN.

ЦВЕТЫ  ДЛЯ  ДУШИ  ХУДОЖНИЦЫ  DANKA  WEITZEN.
Художница  Danka  Weitzen  (1950  г.р.)  родилась  в  польском  городе  Лодзь  в  семье  отца-поляка  и  матери-итальянки.  Когда  Данка  была  ребенком,  семья  переехала  в  Италию  в  город  Турин,  где  она  училась  в  Академии  Альбертина.  Первая  выставка  работ  художницы  состоялась  после  окончания  средней  школы  в  Ars  Plauda  Галерея  в  1969  году.  Сейчас  работы  Danka  Weitzen  стали  признанными  не  только  в  Италии,  но  и  на  международных  выставках  Норвегии,  Германии,  Америки,  Голландии,  Польши,Португалии,  Румынии  и  других  странах.

Любимая  тема  Danka  Weitzen  —  натюрморты.  Данка  так  изысканно  и  точно  изображает  цветы  на  своих  полотнах,  что  зритель  словно  чувствует  их  аромат.  Художница  совершенствует  свой  стиль,  в  особенности  ее  занимает  то,  что  зрители  вновь  возвращаются  к  цветочным  натюрмортам,  чтобы  убедиться,  что  это  реальные  картины,  написанные  с  любовью.
Вместе  со  своим  мужем  художником  Гвидо  Борелли  Данка  живет  высоко  в  горах  в  Турине.  К  её  страсти  к  живописи  добавляется  садоводство,  кулинария,  а  ещё  пламенная  любовь  к  своим  семи  кошкам.  На  вопрос,  что  она  бы  делала,  если  бы  не  была  художником,  Данка  отвечает,  что  хотела  бы  быть  фотографом,  писателем,  или..  дизайнером  по  созданию  сумок.                                                                                                                                        https://sitella.livejournal.com/141738.html
Перевела  на  украинский  язык          21.02.20          18.34

КВІТИ  ДЛЯ  ДУШІ  ХУДОЖНИЦІ  DANKA  WEITZEN.
 Художниця  Danka  Weitzen  (1950  р.н.)  народилася  в  польському  місті  Лодзь  в  родині  батька-поляка  і  матері-італійки.    Коли  Данка  була  дитиною,  сім'я  переїхала  в  Італію  в  місто  Турин,  де  вона  вчилася  в  Академії  Альбертіна.    Перша  виставка  робіт  художниці  відбулася  після  закінчення  середньої  школи  в  Ars  Plauda  Галерея  в  1969  році.    Зараз  роботи  Danka  Weitzen  стали  визнаними  не  тільки  в  Італії,  але  і  на  міжнародних  виставках  Норвегії,  Німеччини,  Америки,  Голландії,  Польщі,  Португалії,  Румунії  та  інших  країнах.

 Улюблена  тема  Danka  Weitzen  -  натюрморти.    Данка  так  вишукано  і  точно  зображує  квіти  на  своїх  полотнах,  що  глядач  ніби  відчуває  їх  аромат.    Художниця  вдосконалює  свій  стиль,  особливо  її  займає  те,  що  глядачі  знову  повертаються  до  квітковим  натюрмортів,  щоб  переконатися,  що  це  реальні  картини,  написані  з  любов'ю.
 Разом  зі  своїм  чоловіком  художником  Гвідо  Бореллі  Данка  живе  високо  в  горах  в  Турині.    До  її  пристрасті  до  живопису  додається  садівництво,  кулінарія,  а  ще  полум'яна  любов  до  своїх  семи  кішок.    На  питання,  що  вона  б  робила,  якби  не  була  художником,  Данка  відповідає,  що  хотіла  б  бути  фотографом,  письменником,  або  ..  дизайнером  по  створенню  сумок.    https://sitella.livejournal.com/141738.html
 Переклала  на    українську    мову    21.02.20  18.34

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=865581
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 21.02.2020

Любовь…

Любовь  знакома  мне  не  понаслышке  —
я  с  детства  очень  влюбчива  была.
Писала  строки  бойкие  мальчишкам
и  «своим  парнем»  среди  них  слыла.
Любовь  кружила  голову  весною,
бросала  в  окна  первые  цветы,
сносила  крышу,  выжигала  зноем,
зализывала  раны,  как  коты…
Врывалась  в  дом,  кружила  зимней  стужей,
всем  предрассудкам  шла  наперекор.
И  нас,  как  в  храме,  обвенчала  с  мужем
в  Татьянин  день,  у  Воробьёвых  гор…
Она  была  шампанским  в  «Кир  Рояле»
и  выдержанной  стала,  как  портвейн.
На  прочность  столько  раз  её  пытали,
стараясь  выгнать,  словно  яд  из  вен.
Она  могла  и  созидать,  и  рушить,
будить  рассветом  и  томить,  как  ночь.
Любовь  перекроила  плоть  и  душу,
дав  копию  мою  —  малышку  дочь…
И  вот  казалось,  что  иной  не  будет,
что  нам  знакомы  правила  игры  —
мне  без  того  судьба  на  хрупком  блюде
уже  преподнесла  свои  дары…
Но  человеку  свойственны  желанья,
и  кто-то  третий  смотрит  наши  сны,
чтобы  потом  шепнуть  их  мирозданью.
А  замысел  его  необъясним.
И  ты  сорвёшься  на  исходе  года
за  вдаль  манящим  трепетным  крылом,
сквозь  километры,  страхи,  непогоды,
чтоб  новая  любовь  вошла  в  твой  дом.
Совсем  не  та  —  ведь  образ  был  не  чётким.
Но  взглядом  изподлобья  обожжет,
утрёт  свой  носик  грязною  ручонкой,
потом  обнимет,  мамой  назовёт…
И  разорвёт  на  мелкие  частицы
былые  представленья  о  любви.
Так  —  до  озноба  —  дикие  волчицы
оберегают  малышей  своих.
Так  —  вспышкой  яркой  —  вешняя  гроза
освобождает  душу  от  оков…
Он  вырастет,  сорвётся  из  гнезда  —
и  с  ним  моя  последняя  любовь…
Елена  Асатурова
Перевела  на  украинский  язык  20.02.20    20.02

Любов  знайома  мені  не  з  чуток  -
 я  з  дитинства  дуже  влюблива  була.
 Писала  рядки  жваві  хлопчакам
 і  «своїм  хлопцем»  серед  них  мала  славу.
 Любов  кружляла  голову  весною,
 кидала  у  вікна  перші  квіти,
 зносила  дах,  випікала  спекою,
 зализувала  рани,  як  коти  ...
 Вривалася  в  будинок,  кружляла  зимовим  холодом,
 всім  забобонам  йшла  наперекір.
 І  нас,  як  в  храмі,  обвінчала  з  чоловіком
 в  Тетянин  день,  у  Воробйових  гір  ...
 Вона  була  шампанським  в  «Кир  Роялі»
 і  витриманою  стала,  як  портвейн.
 На  міцність  стільки  раз  її  катували,
 намагаючись  вигнати,  немов  отруту    з  вен.
 Вона  могла  і  бачити,  і  руйнувати,
 будити  світанком  і  томити,  як  ніч.
 Любов  перекроїла  плоть  і  душу,
 давши  копію  мою  -  малятко  доньку  ...
 І  ось  здавалося,  що  іншої  не  буде,
 що  нам  знайомі  правила  гри  -
 мені  без  того  доля  на  крихкому  блюді
 вже  піднесла  свої  дари  ...
 Але  людині  властиві  бажання,
 і  хтось  третій  дивиться  наші  сни,
 щоб  потім  шепнути  їх  всесвіту
 А  задум  його  неможливо  пояснити.
 І  ти  зірвешся    під  кінець  року
   вдалину  захопливим    трепетним  крилом,
 крізь  кілометри,  страхи,  негоди,
 щоб  нова  любов  увійшла  в  твій  будинок.
 Зовсім  не  та  -  адже  образ  не  був    чітким.
 Але  поглядом  із  під  чола    обпече,
 витре  свій  носик  грязною  ручкою,
 потім  обійме,  мамою  назве  ...
 І  розірве  на  дрібні  частинки
 колишні  уявлення  про  любов.
 Так  -  до  ознобу  -  дикі  вовчиці
 оберігають  малюків  своїх.
 Так  -  спалахом  яскравим    -  весняна  гроза
 звільняє  душу  від  кайданів  ...
 Він  виросте,  зірветься  з  гнізда  -
 і  з  ним  моя  остання  любов  ...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=865467
рубрика: Поезія, Поетичні переклади
дата поступления 20.02.2020

Том Хенкс ділиться досвідом, як зробити відносини щасливими…

31  год  в  браке:  Том  Хэнкс  делится  опытом,  как  сделать  отношения  счастливыми
       Актер  говорит,  что  жена  любила  его  и  худым,  и  толстым.  Она  любила  его  и  с  волосами  на  голове,  и  лысым.  Она  просто  любит  его,  и  это  делает  его  счастливым.
     Том  Хэнкс  и  Рита  Уилсон  женаты  уже  31  год,  и  их  брак  можно  смело  назвать  благословенным  союзом.  В  отличие  от  множества  голливудских  пар  эти  двое  с  каждым  годом  становятся  только  счастливее.
     Актер  поделился  несколькими  секретами  своей  успешной  любви.  При  этом  сама  Рита  объясняет  их  счастливый  брак  лишь  одним:  все  дело  в  искре  –  она  либо  есть,  либо  ее  нет.
     Том  Хэнкс  всегда  выражает  своей  жене  признательность.  Он  благодарит  ее  за  свои  собственные  успехи  и  ценит  ту  роль,  которую  она  играет  в  их  достижении:  «Всегда  оказывайте  поддержку  своему  супругу/супруге».
       Рита  –  мать  и  жена,  но,  что  не  менее  важно,  любовница.  И  искра,  существующая  между  ними,  очевидна  уже  по  тому,  как  эти  двое  смотрят  друг  на  друга.  Такой  взгляд  просто  нельзя  подделать.
       Очень  важно  уметь  одинаково  ценить  как  важные,  так  и  незначительные  вещи.  Том  и  Рита  следят  за  тем,  чтобы  каждый  день  продолжать  заботиться  друг  о  друге,  делая  для  любимого  человека  что-то  приятное.
       Несмотря  на  то,  что  Хэнксы  довольно  большая  семья,  члены  которой  проводят  много  времени  вместе,  эта  пара  всегда  находит  время,  чтобы  побыть  наедине.  Том  считает,  что  сила  страсти  между  ними  объясняется  глубиной  отношений,  а  дети  –  важная  часть  их  союза,  делающая  семейные  узы  еще  крепче.
     Том  и  Рита  много  веселятся  вместе.  Время  на  развлечения  –  вот  о  чем  мы  так  часто  забываем  за  шумом  и  суетой  повседневной  жизни.  Они  любят  смеяться,  и  Том  как-то  сказал:  «Мы  до  сих  пор  смеемся  в  два  часа  ночи,  как  раньше».
     Кроме  того,  следует  отметить,  что  чета  Хэнксов  даже  работает  вместе,  и,  вероятно,  это  тоже  помогает  им  наслаждаться  обществом  и  талантами  друг  друга.
       Но  даже  у  столь  идеальной  пары  бывали  и  свои  трудные  времена.  Так,  когда  у  Риты  в  2015  году  обнаружили  рак  молочной  железы,  Том  постоянно  ее  поддерживал.  Лечение  помогло,  и  впоследствии  Рита  поделилась  своим  опытом  с  другими  пациентами  и  их  семьями.  Она  стала  их  проблеском  надежды  в  непростые  времена,  повышая  при  этом  осведомленность  людей  о  страшной  болезни.  Поддерживаемая  мужем,  семьей  и  друзьями,  женщина  прошла  билатеральную  мастэктомию  и  период  реабилитации.
     Актер  говорит,  что  зрелые  отношения  требуют  зрелости  самых  партнеров.  Его  первый  брак  распался,  потому  что  Том  был  слишком  молод  для  серьезных  отношений.  Он  советует  подождать  до  30  лет,  а  уже  затем  думать  о  том,  чтобы  осесть  и  создавать  семью.  Еще  один  важный  совет  от  знаменитости  –  всегда  быть  готовым  пойти  на  компромисс.
       К  этой  истории  можно  добавить  еще  один  интересный  факт.  Том  сменил  свою  религию  на  религию  Риты.  Ранее  он  был  католиком,  а  она  –  прихожанкой  греческой  православной  церкви.  В  знак  уважения  к  ней  и  ее  семье,  актер  принял  решение  разделить  с  ними  их  религиозные  убеждения.
         Хотя  компромисс  и  является  важной  частью  отношений,  но  не  менее  важная  роль  отводится  в  них  и  принятию.  Том  говорит,  что  Рита  любила  его  и  худым,  и  толстым.  Она  любила  его  и  с  волосами  на  голове,  и  лысым.  Она  просто  любит  его,  и  это  делает  его  счастливчиком.
       Для  брака  очень  важно  выбрать  правильного  человека.  По  словам  Тома,  ему  повезло  с  Ритой,  и  он  чувствует  себя  счастливейшим  мужчиной  в  мире.
       Пример  31  года  в  счастливом  браке  это  действительно  много.  Так  почему  бы  не  попробовать  хотя  бы  некоторые  из  этих  советов?
       Перевод  статьи  —  Tom  Hanks  Shares  His  Advice  On  A  Stable  Happy  Marriage    via  Клубер
Перевела  на  украинский  язык        17.02.20          13.45

31  рік  у  шлюбі:  Том  Хенкс  ділиться  досвідом,  як  зробити  відносини  щасливими
Актор  каже,  що  дружина  любила  його  і  худим,  і  товстим.  Вона  любила  його  і  з  волоссям  на  голові,  і  лисим.  Вона  просто  любить  його,  і  це  робить  його  щасливим.
Том  Хенкс  і  Ріта  Вілсон  одружені  вже  31  рік,  і  їхній  шлюб  можна  сміливо  назвати  благословенним  союзом.  На  відміну  від  безлічі  голлівудських  пар  ці  двоє  з  кожним  роком  стають  тільки  щасливішими.
Актор  поділився  деякими  секретами  своєї  успішної  любові.  При  цьому  сама  Рита  пояснює  їх  щасливий  шлюб  лише  одним:  вся  справа  в  іскрі  –  вона  або  є,  або  її  немає.
Том  Хенкс  завжди  висловлює  свою  вдячність  дружині.  Він  дякує  їй  за  свої  власні  успіхи  і  цінує  ту  роль,  яку  вона  відіграє  у  їх  досягненні:  «Завжди  надавайте  підтримку  своєму  чоловікові/дружині».
Рита  –  мати  і  дружина,  але,  що  не  менш  важливо,  коханка.  Та  іскра,  існуюча  між  ними,  очевидна  вже  з  того,  як  ці  двоє  дивляться  один  на  одного.  Такий  погляд  просто  не  можна  підробити.
Дуже  важливо  вміти  однаково  цінувати  як  важливі,  так  і  незначні  речі.  Тому  і  Рита  стежать  за  тим,  щоб  кожен  день  продовжувати  піклуватися  один  про  одного,  роблячи  для  коханої  людини  щось  приємне.
Незважаючи  на  те,  що  Хэнксы  досить  велика  родина,  члени  якої  проводять  багато  часу  разом,  ця  пара  завжди  знаходить  час,  щоб  побути  наодинці.  Тому  вважає,  що  сила  пристрасті  між  ними  пояснюється  глибиною  відносин,  а  діти  –  важлива  частина  їх  спілки,  що  робить  сімейні  узи  ще  міцніше.
Тому  і  Рита  багато  веселяться  разом.  Час  на  розваги  –  ось  про  що  ми  так  часто  забуваємо  за  шумом  і  суєтою  повсякденного  життя.  Вони  люблять  посміятися,  і  Тому  якось  сказав:  «Ми  досі  сміємося  в  дві  години  ночі,  як  раніше».
Крім  того,  слід  зазначити,  що  подружжя  Хэнксов  навіть  працює  разом,  і,  ймовірно,  це  теж  допомагає  їм  насолоджуватися  суспільством  і  талантами  один  одного.
Але  навіть  у  настільки  ідеальної  пари  бували  і  свої  важкі  часи.  Так,  коли  у  Рити  в  2015  році  виявили  рак  молочної  залози,  Тому  постійно  її  підтримував.  Лікування  допомогло,  і  згодом  Рита  поділилася  своїм  досвідом  з  іншими  пацієнтами  та  їх  родинами.  Вона  стала  їх  проблиском  надії  у  непрості  часи,  підвищуючи  при  цьому  обізнаність  людей  про  страшну  хворобу.  Підтримувана  чоловіком,  сім'єю  і  друзями,  жінка  пройшла  білатеральну  мастектомію  та  період  реабілітації.
Актор  каже,  що  зрілі  відносини  вимагають  зрілості  самих  партнерів.  Його  перший  шлюб  розпався,  тому  що  Те  був  занадто  молодий  для  серйозних  стосунків.  Він  радить  почекати  до  30  років,  а  вже  потім  думати  про  те,  щоб  осісти  і  створювати  сім'ю.  Ще  один  важливий  рада  від  знаменитості  –  завжди  бути  готовим  піти  на  компроміс.
До  цієї  історії  можна  додати  ще  один  цікавий  факт.Том  змінив  свою  релігію  на  релігію  Ріти.    Раніше  він  був  католиком,  а  вона  -  прихожанкою  грецької  православної  церкви.    В  знак  поваги  до  неї  і  її  сім'ї,  актор  прийняв  рішення  розділити  з  ними  їх  релігійні  переконання.
   Хоча  компроміс  і  є  важливою  частиною  відносин,  але  не  менш  важлива  роль  відводиться  в  них  і  прийняття.    Том  говорить,  що  Рита  любила  його  і  худим,  і  товстим.    Вона  любила  його  і  з  волоссям  на  голові,  і  лисим.    Вона  просто  любить  його,  і  це  робить  його  щасливчиком.
   Для  шлюбу  дуже  важливо  вибрати  правильну  людину.    За  словами  Тома,  йому  пощастило  з  Ритою,  і  він  відчуває  себе  найщасливішою  людиною  у  світі.
   Приклад  31  року  в  щасливому  шлюбі  це  дійсно  багато.    Так  чому  б  не  спробувати  хоча  б  деякі  з  цих  порад?
   Переклад  статті  -  Tom  Hanks  Shares  His  Advice  On  A  Stable  Happy  Marriage  via  Клубер
 Переклала    на  українську    мову    17.02.20  13.45

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=865122
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 17.02.2020

РІЧАРД ГІР ЗУСТРІВ СПРАВЖНЮ ЛЮБОВ

РИЧАРД  ГИР  ВСТРЕТИЛ  НАСТОЯЩУЮ  ЛЮБОВЬ  ПОЧТИ  В  70  ЛЕТ  И  ОХОТНО  ДЕЛИТСЯ  СЕКРЕТОМ  СЧАСТЬЯ.
       Ричарду  Гиру  –  70!  Он  воспитывает  маленького  сынишку,  обожает  жену,  исповедует  буддизм,  снимается  в  кино.  Так  что  –  всё  только  начинается!

Когда  смотришь  на  счастливые  лица  70-летнего  американского  актёра  Ричарда  Гира  (фильмы  «Хатико:  Самый  верный  друг»,  «Красотка»,  «Первобытный  страх»  и  прочие)  и  его  35-летней  избранницы,  то  понимаешь,  что  эта  пара  –  особенная.  Они  просто  созданы  друг  для  друга.

Деньги  не  приносят  счастья.  Доказательство  этому  –  многочисленные  неудачные  романы  и  браки  звёзд  Голливуда.  Настоящее  счастье  может  подарить  только  человек,  которого  ты  любишь  так,  что  задыхаешься  от  восхищения.

История  известного  актёра  Ричарда  Гира  –  подтверждает  эту  жизненную  истину.  Такой  особенной  женщиной  для  него  стала  журналистка  Алехандра  Сильва.  Они  поженились  и  любят  друг  друга  точно  так  же,  как  в  первый  день  знакомства.

 
И  если  для  всего  мира  Ричард  Гир  –  известный  секс-символ  и  серцеед,  то  для  него  Алехандра  –  единственная  женщина,  которая  изменила  жизнь  и  подарила  счастье  познать  настоящую  Любовь.

Ричард  Гир  не  стесняется  говорить  о  своём  счастье  –  оно  просто  переполняет  его.  Во  время  торжественной  церемонии  вручения  премии  «Золотой  глобус»  в  2019-м  году  он  вышел  на  сцену  и  произнёс  только  три  слова.  Они  адресовались  жене:  «Я  люблю  тебя».
Как  же  начался  этот  головокружительный  роман?
Знакомство  их  было  более  чем  прозаичным.  Как  рассказал  Ричард  Гир  в  одном  из  интервью:  «Всё  началось  очень  просто.  Нас  познакомил  общий  друг.  Алехандра  сказала  мне:  «Привет!»  И  всё  –  как  будто  мир  обрушился.  Мы  посмотрели  друг  на  друга  и  в  первую  же  секунду  поняли,  что  будем  вместе  всегда.  Такого  притяжения  я  не  испытывал  ещё  никогда  в  жизни.  Мы  не  могли  оторвать  взгляда  друг  от  друга.  Мы  смотрели  и  смотрели  в  глаза  –  всю  ночь…»
     «Признаюсь,  у  меня  были  всякие  любовные  истории.  Чаще  всего  они  начинались  очень  непросто,  нам  приходилось  вместе  преодолевать  массу  трудностей  и  испытаний,  –  вспоминает  Алехандра.  –  Вроде  бы  всё  это  должно  было  ещё  больше  сближать,  но  получалось  с  точностью  до  наоборот.  Мы  расставались,  и  это  всегда  было  непросто…  Поэтому,  когда  я  встретила  Ричарда,  и  события  начали  развиваться  просто  с  бешеной  скоростью…  Скажу  честно:  сначала  у  меня  были  определённые  сомнения.  Я  колебалась.  А  вот  он  –  нисколько.  Ричард  был  уверен  на  все  100%,  что  это  –  судьба.  Позже  я  поняла,  что  мы  оба  с  первого  взгляда  почувствовали,  что  будем  вместе».
     Вскоре  Ричард  Гир  и  Алехандра  Сильва  связали  себя  узами  брака.  Это  произошло  на  индийском  ранчо  актёра  в  апреле  прошлого  года.  Свадьба  была  очень  скромной  и  в  буддистских  традициях.  «С  тех  пор  мы  любим  друг  друга  лишь  сильнее»,  –  говорит  Алехандра.
       Супруги  очень  мечтали  о  малыше.  Ричард  Гир  даже  отказался  от  двух  очень  интересных  предложений  сняться  в  фильмах,  чтобы  быть  рядом  с  женой  в  момент  ожидания  малыша.  Пара  проводила  много  времени  вместе  и  даже  съездили  в  гости  к  Далай-ламе.  Будущая  мама  опубликовала  в  социальных  сетях  фото,  на  котором  ее  благословляет  духовный  гуру.
       Ричарду  Гиру  было  69  лет,  а  его  жене  –  35,  когда  в  Нью-Йорке  у  них  родился  сын.
       Для  обоих  супругов  малыш  стал  вторым  ребенком:  у  Гира  есть  18-летний  сын  Гомер  от  актрисы  и  модели  Кэри  Лоуэлл,  а  Сильва  воспитывает  шестилетнего  сына  Альберта  от  американского  магната  Роберта  Фредланда.
     Каким  же  образом  им  удаётся  поддерживать  огонь  любви?
Супруги  охотно  делятся  секретом  своего  счастья.  Главный  из  них  состоит  в  том,  чтобы  каждый  день  делать  что-то,  что  заставит  партнёра  чувствовать  себя  настоящим  счастливчиком.  Например,  каждый  день  Ричард  обязательно  говорит  своей  жене,  как  много  она  для  него  значит.
     «Каждое  утро  он  спрашивает  меня:  «Что  бы  сделало  тебя  счастливой  сегодня?»  –  рассказывает  Алехандра.  –  Ну  как  после  этих  слов  не  чувствовать  себя,  как  в  сказке?  И  это  ещё  не  всё:  каждый  день  муж…  сочиняет  мне  песню.  Это  что-то  невероятное!»
       Ричард  рассказывает,  что  нет  такой  силы  в  мире,  которая  заставила  бы  его  поменять  своё  счастье  на  что-либо  другое:  «Как  я  могу  не  быть  счастливым  рядом  с  такой  женой?  Я  женат  на  самой  красивой,  обаятельной,  умной,  чувствительной,  весёлой,  терпеливой,  умеющей  прощать  женщине!  Она  никогда  не  пройдёт  мимо  чужой  беды.  Всегда  стремится  помочь,  поддержать.  А  какие  вкусные  салаты  она  готовит!  Ничего  вкуснее  я  не  пробовал  в  самых  дорогих  ресторанах  мира!»
         Рождение  сына  ещё  больше  сблизило  супругов.  Теперь  у  них  на  двоих  –  трое  детей,  включая  рождённых  в  предыдущих  браках.
       Ричард  Гир  признаётся,  что  самое  невероятное  чувство  –  познавать  радость  отцовства  рядом  с  человеком,  который  по-настоящему  близок  тебе
         31  августа  2019  года  Ричарду  Гиру  исполнилось  70  лет.  Он  воспитывает  маленького  сынишку,  обожает  свою  красавицу  и  умницу  жену,  исповедует  буддизм,  снимается  в  кино.  Так  что  –  всё  только  начинается!
       Все,  кто  смотрит  на  Ричарда  Гира  и  его  жену,  говорят,  что  они  как  будто  живут  в  собственном  прекрасном  мире.  Знакомые  и  родные,  которые  видят  их  каждый  день,  сходятся  во  мнении,  что  супруги  очень  изменились  –  стали  лучшей  версией  себя.  Они  выросли  духовно,  а  их  любовь  только  крепнет  и  приносит  ещё  больше  радости  и  счастья.
         А  секрет  такой  любви  –  очень  простой.  Маленькие,  но  ежедневные  жесты,  которые  напомнят  любимому  или  любимой,  что  они  –  самые  дорогие  люди  во  всем  свете.  И  даже  если  вы  не  умеете  сочинять  песен  –  можно  купить  красивый  букет  и  вручить  его  жене  на  рассвете.  Или  любым  другим  способом  ежедневно  напоминать,  как  много  этот  человек  значит  в  вашей  жизни.  Из  таких  мелочей  состоит  счастье.

https://www.cluber.com.ua/lifestyle/stories/2019/0...87Mid_cZdaUJEMrXroyW3qWOQgTA0w
Перевела  на  уккраинский  язык        17.02.20          13.27

РІЧАРД  ГІР  ЗУСТРІВ  СПРАВЖНЮ  ЛЮБОВ  МАЙЖЕ  В  70  РОКІВ  І  ОХОЧЕ  ДІЛИТЬСЯ  СЕКРЕТОМ  ЩАСТЯ.
       Річарду  Гіру  –  70!  Він  виховує  маленького  синочка,  обожнює  дружину,  сповідує  буддизм,  знімається  в  кіно.  Так  що  –  все  тільки  починається!

Коли  дивишся  на  щасливі  обличчя  70-річного  американського  актора  Річарда  Гіра  (фільми  «Хатіко:  найвірніший  друг»,  «Красуня»,  «Первісний  страх»  та  інші)  і  його  35-річної  обраниці,  то  розумієш,  що  ця  пара  –  особлива.  Вони  просто  створені  одне  для  одного.

Гроші  не  приносять  щастя.  Доказ  цього  –  численні  невдалі  романи  і  шлюби  зірок  Голлівуду.  Справжнє  щастя  може  подарувати  тільки  чоловік,  якого  ти  любиш  так,  що  задихаєшся  від  захоплення.

Історія  відомого  актора  Річарда  Гіра  –  підтверджує  цю  життєву  істину.  Такою  особливою  жінкою  для  нього  стала  журналістка  Алехандра  Сільва.  Вони  одружилися  і  люблять  один  одного  так  само,  як  у  перший  день  знайомства.


І  якщо  для  всього  світу  Річард  Гір  –  відомий  секс-символ  і  серцеїд,  то  для  нього  Алехандра  –  єдина  жінка,  яка  змінила  життя  і  подарувала  щастя  пізнати  справжню  Любов.

Річард  Гір  не  соромиться  говорити  про  своє  щастя  –  воно  просто  переповнює  його.  Під  час  урочистої  церемонії  вручення  премії  «Золотий  глобус»  в  2019-му  році  він  вийшов  на  сцену  і  сказав  тільки  три  слова.  Вони  адресувалися  дружині:  «Я  люблю  тебе».
Як  же  почався  цей  запаморочливий  роман?
Знайомство  їх  було  більш  ніж  прозаїчним.  Як  розповів  Річард  Гір  в  одному  з  інтерв'ю:  «Все  почалося  дуже  просто.  Нас  познайомив  спільний  друг.  Алехандра  сказала  мені:  «Привіт!»  І  все  –  ніби  світ  обрушився.  Ми  подивилися  один  на  одного  і  в  першу  ж  секунду  зрозуміли,  що  будемо  разом  завжди.  Такого  тяжіння  я  не  відчував  ще  ніколи  в  житті.  Ми  не  могли  відірвати  погляду  один  від  одного.  Ми  дивилися  й  дивилися  в  очі,  –  всю  ніч...»
«Зізнаюся,  у  мене  були  всякі  любовні  історії.  Найчастіше  вони  починалися  дуже  непросто,  нам  доводилося  разом  долати  безліч  труднощів  і  випробувань,  –  згадує  Алехандра.  –  Начебто  все  це  повинно  було  ще  більше  зблизити,  але  виходило  з  точністю  до  навпаки.  Ми  розлучалися,  і  це  завжди  було  непросто...  Тому,  коли  я  зустріла  Річарда,  і  події  почали  розвиватися  просто  з  шаленою  швидкістю...  Скажу  чесно:  спочатку  у  мене  були  певні  сумніви.  Я  вагалася.  А  ось  він  –  анітрохи.  Річард  був  впевнений  на  всі  100%,  що  це  –  доля.  Пізніше  я  зрозуміла,  що  ми  обидва  з  першого  погляду  відчули,  що  будемо  разом».
Незабаром  Річард  Гір  і  Алехандра  Сільва  зв'язали  себе  узами  шлюбу.  Це  сталося  на  індійському  ранчо  актора  в  квітні  минулого  року.  Весілля  була  дуже  скромною  і  в  буддійських  традиціях.  «З  тих  пір  ми  любимо  один  одного  лише  сильнішим»,  –  говорить  Алехандра.
Подружжя  дуже  мріяли  про  малюка.  Річард  Гір  навіть  відмовився  від  двох  дуже  цікавих  пропозицій  знятися  у  фільмах,  щоб  бути  поряд  з  дружиною  в  момент  очікування  малюка.  Пара  проводила  багато  часу  разом  і  навіть  з'їздили  в  гості  до  Далай-лами.  Майбутня  мама  опублікувала  в  соціальних  мережах  фото,  на  якому  її  благословляє  духовний  гуру.
Річарду  Гіру  було  69  років,  а  його  дружині  –  35,  коли  в  Нью-Йорку  у  них  народився  син.
Для  обох  подружжя  малюк  став  другою  дитиною:  у  Гіра  є  18-річний  син  Гомер  від  актриси  і  моделі  Кері  Лоуелл,  а  Сільва  виховує  шестирічного  сина  Альберта  від  американського  магната  Роберта  Фредланда.
Яким  же  чином  їм  вдається  підтримувати  вогонь  любові?
Подружжя  охоче  діляться  секретом  свого  щастя.  Головний  з  них  полягає  в  тому,  щоб  кожен  день  робити  щось,  що  змусить  партнера  відчувати  себе  справжнім  щасливчиком.  Наприклад,  кожен  день  Річард  обов'язково  говорить  своїй  дружині,  як  багато  вона  для  нього  значить.
«Щоранку  він  питає  мене:  «Що  б  зробило  тебе  щасливою  сьогодні?»  –  розповідає  Алехандра.  –  Ну  як  після  цих  слів  не  відчувати  себе,  як  у  казці?  І  це  ще  не  все:  кожен  день  чоловік...  пише  мені  пісню.  Це  щось  неймовірне!»
Річард  розповідає,  що  немає  такої  сили  в  світі,  яка  змусила  б  його  поміняти  своє  щастя  на  що-небудь  інше:  «Як  я  можу  не  бути  щасливим  поруч  з  такою  жінкою?  Я  одружений  на  найкрасивішою,  чарівною,  розумною,  чутливої,  веселою,  терплячою,  яка  вміє  прощати  жінці!  Вона  ніколи  не  пройде  мимо  чужої  біди.  Завжди  прагне  допомогти,  підтримати.  А  які  смачні  салати  вона  готує!  Нічого  смачнішого  я  не  пробував  у  найдорожчих  ресторанах  світу!»
Народження  сина  ще  більше  зблизило  подружжя.  Тепер  у  них  на  двох  –  троє  дітей,  включаючи  народжених  у  попередніх  шлюбах.
Річард  Гір  зізнається,  що  саме  неймовірне  відчуття  –  пізнавати  радість  батьківства  поруч  з  людиною,  яка  по-справжньому  близький  тобі
31  серпня  2019  року  Річарду  Гіру  виповнилося  70  років.  Він  виховує  маленького  синочка,  обожнює  свою  красуню  і  розумницю  дружину,  сповідує  буддизм,  знімається  в  кіно.  Так  що  –  все  тільки  починається!
Всі,  хто  дивиться  на  Річарда  Гіра  і  його  дружину,  кажуть,  що  вони  ніби  живуть  у  власному  прекрасному  світі.  Знайомі  і  рідні,  які  бачать  їх  кожен  день,  сходяться  на  думці,  що  подружжя  дуже  змінилися  –  стали  кращою  версією  себе.  Вони  зросли  духовно,  а  їх  любов  тільки  міцніє  і  приносить  ще  більше  радості  і  щастя.
А  секрет  такої  любові  –  дуже  простий.  Маленькі,  але  щоденні  жести,  які  нагадають  коханому  чи  коханій,  що  вони  –  найдорожчі  люди  у  всьому  світі.І  навіть  якщо  ви  не  вмієте  складати  пісень  -  можна  купити  гарний  букет  і  вручити  його  дружині  на  світанку.    Або  будь-яким  іншим  способом  щодня  нагадувати,  як  багато  ця  людина  значить  у  вашому  житті.    З  таких  дрібниць  складається  щастя.
https://www.cluber.com.ua/lifestyle/stories/2019/0...87Mid_cZdaUJEMrXroyW3qWOQgTA0w
 Переклала  на  украінську  мову  17.02.20  13.27

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=865121
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 17.02.2020

Не залишайте матерів одних.

Не  оставляйте  матерей  одних.
Они  от  одиночества  стареют.
Среди  забот,  влюбленности  и  книг
Не  забывайте  с  ними  быть  добрее.

Им  нежность  ваша  —  это  целый  мир.
Им  дорога  любая  ваша  малость.
Попробуйте  представить  хоть  на  миг
Вы  в  молодости  собственную  старость.

Когда  ни  писем  от  детей,  ни  встреч.
И  самый  близкий  друг  ваш  —  телевизор.
Чтоб  маму  в  этой  жизни  поберечь,  —
Неужто  нужны  просьбы  или  визы?

Меж  вами  ни  границ  и  ни  морей.
Всего-то  надо  сесть  в  трамвай  иль  поезд.
Не  оставляйте  в  прошлом  матерей,
Возьмите  их  в  грядущее  с  собою.
—    Андрей  Дементьев
Перевела  на  украинский  язык        16.02.20          20.55

Не  залишайте  матерів  одних.
 Вони  від  самотності  старіють.
 Серед  турбот,  закоханості  і  книг
 Не  забувайте  з  ними  бути  добрішими.

 Їм  ніжність  ваша  -  це  цілий  світ.
 Їм  дорога  кожна  ваша  малість.
 Спробуйте  уявити  хоч  на  мить
 Ви  в  молодості  власну  старість.

 Коли  ні  листів  від  дітей,  ні  зустрічей.
 І  найближчий  друг  ваш  -  телевізор.
 Щоб  маму  в  цьому  житті  поберегти,  -
 Невже  потрібні  прохання  або  візи?

 Між  вами  ні  кордонів  і  ні  морів.
 Всього-то  треба  сісти  в  трамвай  чи    поїзд.
 Не  залишайте  в  минулому  матерів,
 Візьміть  їх  у  прийдешнє  з  собою.
 -  Андрій  Дементьєв
 Переклала  українською  мовою  16.02.20  20.55

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=865070
рубрика: Поезія, Поетичні переклади
дата поступления 16.02.2020

Поплачь…

Поплачь,  когда  щемит  от  неудач
И  жизнь  несётся  мимо,  словно  вскачь…
Ты  слёз  своих  отчаянных  не  прячь…
Ты  сильная,  но  хоть  разок  поплачь…
 
Забудь…  Врагов  простишь  когда-нибудь…
Но  яд  от  колких  слов  в  душе  как  ртуть…
Поплачь,  но  продолжай  нелёгкий  путь…
Не  дай  себе  в  проблемах  утонуть…
 
Запри  в  душе  отчаянье…  Смотри,
Надежды  свет  мерцает  там  –  внутри…
В  ладошку  счастья  крошки  собери…
И  всем,  кому  желаешь,  подари…

Держись!!!  Ещё  не  так  ломает  жизнь,
Но  ты  на  крыльях  раненых  кружись…
И  сделать  невозможное  решись  –  
Из  пропасти  беды  подняться  ввысь!
 
Заметь…  Ещё  сильней  ты  будешь  впредь.
И  сердце  от  любви  захочет  петь…
Предательства  по  сердцу  бьют  как  плеть,
Но  жить  всегда  сложней,  чем  умереть…
 
Поплачь!!!  Твой  кипяток  из  глаз  горяч…
И  смотрит  безысходность,  как  палач
На  длинные  пробелы  неудач…
Ты  душу  облегчи…  Молчи…  Поплачь…
 
 
Ирина  Самарина-Лабиринт,  2011
Перевела  на  украинский  язык  16.02.20      20.37


Поплачь,  коли  щемить  від  невдач
 І  життя  мчить  повз,  немов  галопом  ...
 Ти  сліз  своїх  відчайдушних  не  ховай  ...
 Ти  сильна,  але  хоч  разок  поплачь  ...
 
 Забудь  ...  Ворогів  пробачиш  коли-небудь  ...
 Але  отрута  від  колючих  слів  в  душі  як  ртуть  ...
 Поплачь,  але  продовжуй  нелегкий  шлях  ...
 Не  дай  собі  в  проблемах  потонути  ...
 
 Замкни  в  душі  відчай  ...  Дивись,
 Надії  світло  мерехтить  там  -  всередині  ...
 В  долоньку  щастя  крихти  збери  ...
 І  всім,  кому  бажаєш,  подаруй  ...

 Тримайся  !!!    Ще  не  так  ламає  життя,
 Але  ти  на  крилах  поранених  кружляй  ...
 І  зробити  неможливе  зважся  -
 З  прірви  біди  піднятися  вгору!
 
 Зауваж  ...  Ще  сильніше  ти  будеш  надалі.
 І  серце  від  любові  захоче  співати  ...
 Зради  по  серцю  б'ють  як  батіг,
 Але  жити  завжди  складніше,  ніж  померти  ...
 
 Поплачь  !!!    Твій  окріп  з  очей  гарячий  ...
 І  дивиться  безвихідь,  як  кат
 На  довгі  прогалини  невдач  ...
 Ти  душу  облегши  ...  Мовчи  ...  Поплачь  ...
 
 
 Ірина  Самаріна-Лабіринт,  2011
 Переклала    на  українську    мову    16.02.20        20.37

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=865067
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.02.2020

Древня земля свободи

Древняя  земля  свободы
Республика  Сан  Марино  -  самое  маленькое  и  древнее  независимое  государство  в  мире.  
Территория  страны  имеет  форму  неправильного  четырёхугольника  и  занимает  площадь  в  60,57  кв.км.  Над  холмистой  местностью  возвышается  суровый  известковый  рельеф  возвышенности  Монте  Титано  (750  метров  над  уровнем  моря),  на  южно-западном  склоне  которой  располагается  город  Сан-Марино,  столица  республики.

1    В  сельской  местности  у  подножья  Титано  разбросаны  восемь  предместий,  известных  САНМРИНСКИХ  ЗАМКОВ  с  административным  управлением  из  восьми  Советов,  называемых  "Управа  замка",  президент  которой  имеет  право  на  звание  "Капитана  замка".  Вся  территория  разделена  на  девять  административных  округов:  Сан  Марино,  Аккуавива,  Борго  Маджоре,  Киезануова,  Доманьяно,  Фаэтано,  Фьорентино,  Монтеджардино  и  Серравалле.

2      Республика  Сан  Марино  расположена  в  центральной  части  Италии  между  областями  Марке  и  Романья,  в  нескольких  десятках  километров  от  аппенинских  гор  и  всего  в  22  километрах  от  города  Римини.  Население,  приветливого  и  мирного  нрава,  насчитывает  23000  человек.  Официальный  язык  -  итальянский,  религия  -  католическая,  денежная  единица  -  санмаринская  лира,  эквивалентная  итальянской.

3.  Ранняя  осень  в  Сан-Марино
4.  Памятник  в  городе  Сан-Марино
     Территория,  пересекаемая  двумя  крупными  реками  Ауза  и  Сан  Марино,  покрыта  зеленью  лесов  и  парков,  которые  являются  гордостью  каждого  санмаринца.  
Климат  мягкий  и  целебный  благодаря  близости  Адриатического  моря.  
Первые  оборонительные  укрепления  появились  в  столице  Сан-Марино  в  Х  веке.  Свободной  коммуной  город  стал  уже  в  XI  веке.  К  середине  XVI  века  город  Сан-Марино  имел  тройное  кольцо  неприступных  стен.

5.  Городские  стены
   Первый  пояс  (вокруг  укрепления  Гуаита)  включал  в  себя  внешние  стены  крепости  и  тянулся  до  гребня  скалы,  где  возвышалась  древняя  церковь  Пьеве.  
В  пределах  этого  пояса  находились  старинные  цистерны,  так  называемые  "рвы",  служившие  для  водоснабжения.
6.  Крепость  Гуаита
Второй  пояс  был  в  действии  уже  в  начале  XIV  века,  но  строился  по  частям:  самая  старая  его  часть,  относящаяся  к  XIII  веку,  окружала  город,  включая  и  современную  площадь  Правительственного  дворца  (крепость  Честа).  С  верхней  площадки  крепости  открывается  великолепный  вид  на  
окрестности  вплоть  до  побережья  Адриатики.  
7.  Крепость  Честа
С  ростом  и  расширением  города  большая  часть  древних  стен  была  разрушена.  До  конца  50-х  годов  ХХ  века  в  древних  стенах  укрепления  была  тюрьма,  позже  власти  города  устроили  здесь  музей.  Во  время  национальных  праздников  с  бастионов  стреляют  старинные  пушки.
8.  Городские  стены
9.  Ворота  Сан-Франческо
   Помимо  дворцов,  крепостей  и  церквей,  в  Сан-Марино  есть  музеи  старинного  оружия,  старинных  автомобилей,  восковых  фигур,  современного  оружия,  курьезов  и,  наконец,  музей  пыток.  Ежегодно,  3  сентября,  проводятся  состязания  по  стрельбе  из  арбалета,  причем,  поединок  проходит  по  правилам  1537  года.
       Одна  из  главных  достопримечательностей  Сан-Марино  -  Правительственный  дворец  или  Палаццо-Публико,  построенный  в  1884  году  на  месте  старого  дворца  Дому-Коммунис-Магна  (XVI  в).  Величественное  здание  с  многоугольными  балконами,  зубчатыми  стенами  и  остроконечными  башенками  больше  похоже  на  крепость,  которой,  по-сути,  он  и  являлся.  
       Великолепно  сохранились  Зал  Собраний  и  Аудиенций,  Зал  Совета  с  60  креслами  и  монументальным  камином,  Зал  Голосования  и  множество  прекрасных  образцов  средневекового  искусства.  
10.  Правительственный  дворец
11.  Правительственный  дворец  -  Башня
12.  Палаццо  Публико
Базилика  Санто-Пьеве  (Св.  Марино)  была  спроектирована  архитектором  Антонио  Серра  в  неоклассическом  стиле  и  построена  в  1838  году  на  месте  снесенной  древней  церкви  Пьеве.  Великолепие  центрального  нефа  подчеркивается  коринфскими  колоннами.  Главный  алтарь  украшен  мраморной  статуей  Св.  Марино,  работы  скульптора  Тадолини,  ученика  Кановы.  Под  алтарем  хранится  часть  мощей  Св.  Марино.  
13.  Базилика  Санто-Пьеве
14.  Базилика  Санто-Пьеве  -  Интерьер  церкви
15.  Гран  При  Сан-Марино
16            17.  Улочки  Сан-Марино
18.  Сан-Марино  это  конечно  сказка
19.  Сан-Марино,  закат
         Сан  Марино  -  не  только  одна  из  самых  маленьких  стран  и  древнейшее  в  мире  государство,  но  и  страна,  которую  никто  никогда  не  завоевывал.  
Даже  Наполеон  говорил,  что  "необходимо  сохранить  Сан  Марино  как  пример  свободы".
     Источник:  http://www.sanmarino.ru
Перевела  на  украинский  язык        15.02.20            10.49

Древня  земля  свободи
Республіка  Сан  Марино  -  найменша    і  давня    незалежна  держава  у  світі.  
Територія  країни  має  форму  неправильного  чотирикутника  і  займає  площу  в  60,57  кв.  км.  Над  горбкуватою  місцевістю  підноситься  суворий  вапняний  рельєф  пагорба  Монте  Титано  (750  метрів  над  рівнем  моря),  на  південно-західному  схилі  якого    розташовується  місто  Сан-Марино,  столиця  республіки.

1  У  сільській  місцевості  біля  підніжжя  Титано  розкидані  вісім  передмість,  відомих  САНМРИНСКИХ  ЗАМКІВ  з  адміністративним  управлінням  з  восьми  Рад,  званих  "Управа  замку",  президент  якої  має  право  на  звання  "Капітана  замку".  Вся  територія  поділена  на  дев'ять  адміністративних  округів:  Сан  Марино,  Аккуавива,  Борго  Маджоре,  Киезануова,  Доманьяно,  Фаетано,  Фьорентіно,  Монтеджардіно  і  Серравалле.

2  Республіка  Сан  Марино  розташована  в  центральній  частині  Італії  між  областями  Марку  і  Романья,  в  декількох  десятках  кілометрів  від  апеннінського  гір  і  всього  в  22  кілометрах  від  міста  Ріміні.  Населення,  привітного  і  мирної  вдачі,  налічує  23000  чоловік.  Офіційна  мова  -  італійська,  релігія  -  католицька,  грошова  одиниця  -  санмаринская  ліра,  еквівалентна  італійської.

3.  Рання  осінь  в  Сан-Марино
4.  Пам'ятник  у  місті  Сан-Марино
Територія,  пересекаемая  двома  великими  річками  Ауза  і  Сан  Марино,  покрита  зеленню  лісів  і  парків,  які  є  гордістю  кожного  санмаринца.  
Клімат  м'який  і  цілюще  завдяки  близькості  Адріатичного  моря.  
Перші  оборонні  укріплення  з'явилися  в  столиці  Сан-Марино  в  Х  столітті.  Вільною  комуною  місто  став  уже  в  XI  столітті.  До  середини  XVI  століття  місто  Сан-Марино  мав  потрійне  кільце  неприступних  стін.

5.  Міські  стіни
Перший  пояс  (навколо  зміцнення  Гуаіта)  включав  в  себе  зовнішні  стіни  фортеці  і  тягнувся  до  гребеня  скелі,  де  височіла  стародавня  церква  П'єве.  
У  межах  цього  поясу  знаходилися  старовинні  цистерни,  так  звані  "рови",  що  служили  для  водопостачання.
6.  Фортеця  Гуаіта
Другий  пояс  був  в  дії  вже  на  початку  XIV  століття,  але  будувався  по  частинах:  найдавніша  його  частина,  що  відноситься  до  XIII  століття,  оточувала  місто,  включаючи  й  сучасну  площу  Урядового  палацу  (фортеця  Честь).  З  верхнього  майданчика  фортеці  відкривається  чудовий  вид  на  
околиці  аж  до  узбережжя  Адріатики.  
7.  Фортеця  Честь
Із  зростанням  і  розширенням  міста  велика  частина  стародавніх  стін  була  зруйнована.  До  кінця  50-х  років  ХХ  століття  в  давніх  стінах  зміцнення  була  в'язниця,  пізніше  влади  міста  влаштували  тут  музей.  Під  час  національних  свят  із  бастіонів  стріляють  старовинні  гармати.
8.  Міські  стіни
9.  Ворота  Сан-Франческо
Крім  палаців,  фортець  і  церков,  в  Сан-Марино  є  музеї  старовинної  зброї,  старовинних  автомобілів,  воскових  фігур,  сучасної  зброї,  курйозів  і,  нарешті,  музей  тортур.  Щорічно,  3  вересня,  проводяться  змагання  зі  стрільби  з  арбалета,  причому,  поєдинок  проходить  за  правилами  1537  року.
Одна  з  головних  визначних  пам'яток  Сан-Марино  -  Урядовий  палац  або  Палаццо-Публіку,  побудований  в  1884  році  на  місці  старого  палацу  Будинку-Комуністичної-Магна  (XVI  в).  Велична  будівля  з  багатокутними  балконами,  зубчастими  стінами  і  загостреними  баштами  більше  схоже  на  фортецю,  якій,  по-суті,  він  і  був.  
Чудово  збереглися  Зал  Зборів  і  Аудієнцій,  Зал  Ради  з  60  кріслами  і  монументальним  каміном,  Зал  Голосування  та  безліч  прекрасних  зразків  середньовічного  мистецтва.  
10.  Урядовий  палац
11.  Урядовий  палац  -  Вежа
12.  Палаццо  Публіко
Базиліка  Санто-П'єве  (Св.  Марино)  була  спроектована  архітектором  Антоніо  Серра  в  неокласичному  стилі  і  побудована  в  1838  році  на  місці  знесеної  давньої  церкви  Пьеве.  Пишність  центрального  нефа  підкреслюється  коринфськими  колонами.  Головний  вівтар  прикрашений  мармуровою  статуєю  Св.  Марино,  роботи  скульптора  Тадолини,  учня  Канови.  Під  вівтарем  зберігається  частина  мощей  Св.  Марино.  
13.  Базиліка  Санто-П'єве
14.  Базиліка  Санто-П'єве  -  Інтер'єр  церкви
15.  Гран  Прі  Сан-Марино
16  17.  Вулички  Сан-Марино
18.  Сан-Марино  це,  звичайно,  казка
19.  Сан-Марино,  захід
Сан  Маріно  не  тільки  одна  з  найменших  країн  і  найдавніша  в  світі  держава,  але  й  країна,  яку  ніхто  ніколи  не  завойовував.  
Навіть  Наполеон  говорив,  що  "необхідно  зберегти  Сан  Марино  як  приклад  свободи".
Джерело:  http://www.sanmarino.ru
Переклала  на  українську  мову  15.02.20  10.49

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=864896
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 15.02.2020

Дивовижне містечко в скелі: Сетеніль-де-лас-Бодегас

Удивительный  городок  в  скале:  Сетениль-де-лас-Бодегас

Испанский  город  Сетениль-де-лас-Бодегас  –  пожалуй,  один  из  самых  удивительных  уголков  Андалусии.  Главная  его  достопримечательность  –  нависающие  над  домами  и  улицами  грозные  многотонные  своды  скалы.
Перевела  на  украинский  язык      15.02.20  9  22  

Дивовижне    містечко  в  скелі:  Сетеніль-де-лас-Бодегас

 Іспанське  місто  Сетеніль-де-лас-Бодегас  -  мабуть,  одне    з  найдивовижніших  куточків  Андалусії.    Головна  його  визначна  пам'ятка  -  нависаючі  над  будинками  і  вулицями  грізні  багатотонні  склепіння  скелі.
 Переклала  на    українську    мову    15.02.20  9  22

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=864881
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.02.2020

Стародавній камінь хризоліт

Древний  камень  хризолит
       Пepвыe  упоминания  нaйдeны  в  тpeтьeм  вeке  дo  нaшeй  эpы.
Нeльзя  c  точностью  oпpeдeлить  пepвoe  пoявлeниe  хpизoлитa,  хoтя  и  отмечается,  чтo  в  дpeвних  мусульманских  cтpaнaх,  a  именно  в  югo-вocтoчнoй  Aзии,  был  oпиcaн  внeшний  oблик  нeкoeгo  влacтитeля,  нocившeгo  cepeбpяный  пepcтeнь  c  хризолитом,  чтo  нaдeлялo  eгo  рядом  преимуществ.  Taкжe  извecтнo,  чтo  вo  Вьeтнame,  в  Moнгoлии  и  Kитae  кaмень  пpoзвaли  драконовым,  пpипиcывaя  ему  мистические  свойства.
       Maгичecкиe  cвoйcтвa
Хpизoлит  в  самые  дpeвниe  времена  cчитaли  магическим  камнем,  пoгoвapивaя,  чтo  oн  зapяжaeтcя  прямо  oт  Coлнцa.  Eщe  c  тeх  самых  пop  ему  пpидaвaли  бoльшoe  знaчeниe,  нa  нeгo  вoзлaгaли  нaдeжды  нa  зaщитy  дома,  семьи  oт  злa,  нeгaтивa,  нeдoбpoжeлaтeлeй.  Кроме  тoгo,  отмечалось,  бyдтo  хpизoлит  влияeт  нa  взаимоотношения,  a  именно,  oн  помогает  нocитeлю  лyчшe  paзбиpaтьcя  в  людях  –  дoвepять  добрым  друзьям  и  вычиcлять  злоумышленников.
       Любопытные  факты
       Добыча  хризолита  началась  ещё  в  Древнем  Египте,  где  самой  известной  поклонницей  самоцвета  была  знаменитая  Клеопатра.
Египтяне  полагали,  что  днем  перидот  найти  невозможно,  и  потому  его  искали  темными  ночами.
Правитель  Рима  Нерон  прибегал  к  помощи  хризолитовых  линз,  чтобы  лучше  рассмотреть  бои  в  Колизее.  Таким  же  образом  он  наблюдал,  как  горит  Рим.
       Писали  о  чудесном  камне  и  в  Библии.  Судя  по  записям,  хризолитом  были  декорированы  одежды  первосвященника.  Также  у  славян  в  почти  во  всех  церквях  часто  можно  увидеть  предметы,  украшенные  хризолитом.
         Минерал  приобрел  невероятную  популярность  и  во  Франции  в  XIX  веке.  Это  случилось  после  распространения  мнения,  что  камень  якобы  помогает  мужчинам  избавиться  от  полового  бессилия  и  стать  невероятно  страстными  и  умелыми  любовниками.
Перевела  на  украинский  язык    14.02.20          21.50


Стародавній  камінь  хризоліт
Перші  згадки  знайдені  в  третьому  столітті  до  нашої  ери.
Не  можна  c  точністю  визначити  перша  поява  хризоліту,  хоча  і  наголошується,  що  в  давніх  мусульманських  країнах,  a  саме  в  південно-східній  Азії,  був  описаний  зовнішній  вигляд  якогось  володаря,  який  носив  срібний  перстень  c  хризолітом,  що  наділяло  його  поруч  переваг.  Також  відомо,  що  у  В'єтнамі,  в  Монголії  та  Китаї  камінь  прозвали  драконовым,  приписуючи  йому  містичні  властивості.
Магічні  властивості
Хризоліт  в  найдавніші  часи  вважали  магічним  каменем,  поговарівая,  що  він  заряджається  від  Сонця.  Ще  з  тих  самих  пір  йому  надавали  велике  значення,  на  нього  покладали  надії  на  захист  будинку,  сім'ї  від  зла,  негативу,  недоброзичливців.  Крім  того,  зазначалося,  ніби  хризоліт  впливає  на  взаємини,  a  саме,  він  допомагає  носія  краще  розбиратися  в  людях  –  довіряти  добрим  друзям  і  обчислювати  зловмисників.
Цікаві  факти
Видобуток  хризоліту  почалася  ще  в  Давньому  Єгипті,  де  найвідомішою  прихильницею  самоцвіти  була  знаменита  Клеопатра.
Єгиптяни  вважали,  що  вдень  перідот  знайти  неможливо,  і  тому  його  шукали  темними  ночами.
Правитель  Риму  Нерон  вдавався  до  допомоги  хризолитовых  лінз,  щоб  краще  розглянути  бої  в  Колізеї.  Таким  же  чином  він  спостерігав,  як  горить  Рим.
Писали  про  чудесне  камені  і  в  Біблії.  Судячи  із  записів,  хризолітом  були  декоровані  одяг  первосвященика.  Також  у  слов'ян  у  майже  у  всіх  церквах  часто  можна  побачити  предмети,  прикрашені  хризолітом.
Мінерал  придбав  неймовірну  популярність  і  у  Франції  в  XIX  столітті.  Це  сталося  після  поширення  думки,  що  камінь  нібито  допомагає  чоловікам  позбутися  від  статевого  безсилля  і  стати  неймовірно  пристрасні  й  умілими  коханцями.
Переклала  на  українську  мову  14.02.20  21.50

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=864851
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 14.02.2020

Джинсові КАРТИНИ ЯНА БЕРРІ

ДЖИНСОВЫЕ  КАРТИНЫ  ЯНА  БЕРРИ

Художник  из  Великобритании  Ян  Берри  создает  картины  из  джинсовой  ткани.  Парень  до  такой  степени  одержим  этим  материалом,  что  даже  изменил  своё  имя  на  псевдоним  Denimu  (джинсы),  превращая  старые  джинсы  в  произведения  искусства.

Удивляет  и  восхищает  то,  что  во  всех  картинах  Ян,  а  это  детализированные  портреты  и  городские  пейзажи,  не  использует  ничего,  кроме  поношенной  одежды  из  любимой  ткани.

На  протяжении  многих  недель  он  нарезает,  сшивает  и  склеивает  заготовки,  играя  с  различными  оттенками,  чтобы  обеспечить  контрастные  цвета  и  тени.

Результаты  этой  работы  просто  потрясающие!
.
Посмотрим  некоторые  его  шедевры  -  картины  из  лоскутков  джинсовой  ткани.

Перевела  на  украинский  язык      14.02.20          20.15

Джинсові  КАРТИНИ  ЯНА  БЕРРІ

 Художник  з  Великобританії  Ян  Беррі  створює  картини  з  джинсової  тканини.    Хлопець  настільки  одержимий  цим  матеріалом,  що  навіть  змінив  своє  ім'я  на  псевдонім  Denimu  (джинси),  перетворюючи  старі  джинси  в  твори  мистецтва.

 Дивує  і  захоплює  те,  що  у  всіх  картинах  Ян,  а  це  деталізовані  портрети  та  міські  пейзажі,  не  використовує  нічого,  крім  поношеного  одягу  з  джинсової    тканини.

 Протягом  багатьох  тижнів  він  нарізає,  зшиває  та  склеює  заготовки,  граючи  з  різними  відтінками,  щоб  забезпечити  контрастні  кольори  і  тіні.

 Результати  цієї  роботи  просто  приголомшливі!
 .
 Подивимося  деякі  його  шедеври  -  картини  з  клаптиків  джинсової  тканини.

 Переклала    на  українську    мову    14.02.20  20.15

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=864835
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 14.02.2020

Бути старими - не проста штука.

Быть  стариками  -  не  простая  штука.
Не  все  умеют  стариками  быть.
Дожить  до  старости  -  ещё  не  вся  наука,
куда  трудней  достоинство  хранить.

Не  опуститься,  не  поддаться  хвори,
Болячками  другим  не  докучать,
Уметь  остановиться  в  разговоре,
Поменьше  наставлять  и  поучать.

Не  требовать  излишнего  вниманья,
Обид,  претензий  к  близким  не  копить
До  старческого  не  дойти  брюзжанья;
Совсем  не  просто  стариками  быть.

И  не  давить  своим  авторитетом,
И  опытом  не  слишком  донимать.
У  молодых  свои  приоритеты
И  это  надо  ясно  понимать.

Пусть  далеко  не  всё  тебе  по  нраву,
Но  не  пытайся  это  изменить,
И  ложному  не  поддавайся  праву
Других  уму  и  разуму  учить.

Чтоб  пеною  не  исходить  при  споре,
Не  жаловаться  и  поменьше  ныть,
Занудство  пресекая  априори;
Совсем  не  просто  стариками  быть.

И  ни  к  чему  подсчитывать  морщины,
Пытаясь  как-то  время  обмануть.
У  жизни  есть  на  всё  свои  причины,
И  старость  -  это  неизбежный  путь.

А  если  одиночество  случится,
Умей  достойно  это  пережить.
Быть  стариками  трудно  научиться,
Не  все  умеют  стариками  быть.
 Андрей  Дементьев
Источник:  https://millionstatusov.ru/stihi/pozhilye-ludi.html
Перевела  на  украинский  язык    13.02.20          6.43

Бути  старими  -  не  проста  штука.
 Не  всі  вміють  старими  бути.
 Дожити  до  старості  -  ще  не  вся  наука,
 куди  важче  гідність  зберігати.

   Не  опуститися,  не  піддатися  хворобІ,
 Болячками  іншим  не  докучати,
 Вміти  зупинитися  в  розмові,
 Поменше  наставляти  і  повчати.

   Не  вимагати  зайвої    уваги,
 Образ,  претензій  до  близьких  не  збирати
 До  старечого  не  дійти  бурчання;
 Зовсім  не  просто  старими  бути.

 І  не  тиснути  своїм  авторитетом,
 І  досвідом  не  надто  дошкуляти.
 У  молодих  свої  пріоритети
 І  це  треба  чітко  розуміти.

 Нехай  далеко  не  все  тобі  до  вподоби,
 Але  не  намагайся  це  змінити,
 І  помилковому  не  піддавайся  праву
 Інших  уму  і  розуму  вчити.

 Щоб  піною    не  виходити  при  суперечці,
   Не  скаржитися  і  поменше  нити,
 Занудство  присікаючи    апріорі;
 Зовсім  не  просто  старими  бути.

 І  ні  до  чого  підраховувати  зморшки,
 Намагаючись  якось  час  обдурити.
 У  житті  є  на  все  свої  причини,
 І  старість  -  це  неминучий  шлях.

 А  якщо  самотність  трапиться,
 Умій  гідно  це  пережити.
 Бути  старими  важко  навчитися,
 Не  всі  вміють  старими  бути.
   Андрій  Дементьєв
 Джерело:  https://millionstatusov.ru/stihi/pozhilye-ludi.html
 Переклала  українською  мовою  13.02.20  6.43

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=864644
рубрика: Поезія, Поетичні переклади
дата поступления 13.02.2020

КРИХІТНЕ МІСТЕЧКО НЕССО В ІТАЛІЇ

КРОШЕЧНЫЙ  ГОРОДОК  НЕССО  В  ИТАЛИИ  

         Пожалуй,  Нессо  даже  больше  похоже  на  небольшую  деревню,  нежели  на  город  —  население  здесь  всего  тысяча  с  лишним  человек,  и  занимает  он  совсем  крохотную  площадь  —  пятнадцать  квадратных  километров.
         Несмотря  на  это,  в  Нессо  множество  красивых  достопримечательностей,  осмотр  которых  не  займет  много  времени,  но  оставит  массу  приятных  впечатлений.  Например,  водопад  dell’Orrido  —  прекрасное  природное  образование,  пользующееся  популярностью  у  туристов.  Очень  живописное  и  красивое  место,  а  фотографии  здесь  получаются  просто  изумительные.  Еще  одно  знаменитое  место  —  римский  мост,  по  которому  хочется  пройти  каждому  приезжему  —  где  еще  можно  прогуляться  по  мосту,  где  ходили  древние  воины?
     Также  здесь  есть  несколько  церквей:  церковь  Сан  Мартино,  особенно  популярная  у  ценителей  красивой  архитектуры;  церковь  Св.  Петра  и  Павла,  которую  в  далеком  1095  году  освятил  сам  Папа  Урбан  II.  В  самой  же  церкви  сохранились  ценные  и  красивые  фрески  девятнадцатого  века,  полюбоваться  на  которые  также  находится  много  желающих.  Церковь  Успения  Пресвятой  Богородицы  —  представитель  удивительного  архитектурного  стиля  барокко,  где  тоже  сохранилось  несколько  даже  более  древних  фресок  родом  из  семнадцатого  века.  Ну  и  наконец  церковь  Санта-Мария,  где  имеются  фрески  датированные  далеким  шестнадцатым  веком,  —  поистине,  настоящая  кладезь  культурных  и  исторических  ценностей.
         Сам  городок  расположен  на  чудесном  озере  Комо  и  имеет  очень  богатую  историю,  изучать  которую  можно  годами,  оставаясь  в  этом  прекрасном,  живописном  месте,  откуда  совсем  не  хочется  уезжать.


Перевела  на  украинский  язык        12.02.20        17.04


КРИХІТНЕ    МІСТЕЧКО  НЕССО  В  ІТАЛІЇ  

Мабуть,  Нессо  навіть  більше  схоже  на  невелике    село,  ніж  місто  —  населення  тут  лише  тисяча  з  гаком  людей,  і  він  займає  зовсім  крихітну  площа  —  п'ятнадцять  квадратних  кілометрів.
Незважаючи  на  це,  в  Нессо  безліч  красивих  місць,  огляд  яких  не  займе  багато  часу,  але  залишить  масу  приємних  вражень.  Наприклад,  водоспад  dell'uomo  Orrido  —  прекрасне  природне  утворення,  що  користується  популярністю  у  туристів.  Дуже  мальовниче  і  красиве  місце,  а  фотографії  тут  виходять  просто  дивовижні.  Ще  одне  знамените  місце  —  римський  міст,  по  якому  хочеться  пройти  кожному  приїжджому  —  де  ще  можна  прогулятися  по  мосту,  де  ходили  стародавні  воїни?
Також  тут  є  кілька  церков:  церква  Сан  Мартіно,  особливо  популярний  у  цінителів  гарної  архітектури;  церква  Св.  Петра  і  Павла,  яку  в  далекому  1095  році  освятив  Папа  Урбан  ІІ.  У  самій  же  церкві  збереглися  коштовні  і  красиві  фрески  дев'ятнадцятого  століття,  помилуватися  на  які  також  знаходиться  багато  охочих.  Церква  Успіння  Пресвятої  Богородиці  —  представник  дивного  архітектурного  стилю  бароко,  де  теж  збереглося  навіть  кілька  більш  древніх  фресок  родом  з  сімнадцятого  століття.  Ну  і  нарешті  церква  Санта-Марія,  де  є  фрески,  датовані  далеким  шістнадцятим  століттям,  —  воістину,  справжня  скарбниця  культурних  та  історичних  цінностей.
Сам  містечко  розташоване    на  чудовому  озері  Комо  і  має  дуже  багату  історію,  вивчати  яку  можна  роками,  залишаючись  в  цьому  прекрасному,  мальовничому  місці,  звідки  зовсім  не  хочеться  їхати.


Переклала  на  українську  мову  12.02.20  17.04

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=864594
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 12.02.2020

Бажаю просто радіти життю

Желаю  просто  радоваться  жизни


Желаю  просто  радоваться  жизни
И  видеть  радость  в  разных  мелочах.
Быстрей  в  порядок  приведите  мысли,
Стряхните  груз,  что  давит  на  плечах.

Желаю  просто  радоваться  солнцу,
С  улыбкой  каждый  день  встречать.
И  рано  утром,  подойдя  к  оконцу,
Старайтесь  петь  в  душе,  а  не  молчать.

Желаю  просто  людям  улыбаться,
Даря  улыбкой  радость  и  тепло.
Желаю  лишь  с  улыбкой  просыпаться,
Улыбка  ведь  рассеит  зависть,  зло.

Желаю  просто  быть  счастливой,
Назло  врагам,  наперекор  судьбе.
Желаю  просто  быть  красивой,
Ведь  это  нужно  людям  на  земле.

Желаю  просто  быть  любимой,
Знай  –  счастье  дело  рук  твоих.
И  в  будни  будь  неотразимой,
Будь  божеством  в  глазах  других.

 Дильбар  Кудрякова,  2013
Фото    ДИАНЫ  АЛЕКСАНДРОВИЧ.
Перевела  на  украинский  язык        12.02.20            8.24

Бажаю  просто  радіти  життю
   
Бажаю  просто  радіти  життю
 І  бачити  радість  в  різних  дрібницях.
 Швидше  в  порядок  приведіть  думки,
 Струсіть  вантаж,  що  тисне  на  плечах.

 Бажаю  просто  радіти  сонцю,
 З  посмішкою  кожен  день  зустрічати.
 І  рано  вранці,  підійшовши  до  віконця,
 Намагайтеся  співати  в  душі,  а  не  мовчати.

 Бажаю  просто  людям  посміхатися,
 Даруючи  посмішкою  радість  і  тепло.
 Бажаю  лише  з  посмішкою  прокидатися,
 Посмішка  адже  розпорошить    заздрість,  зло.

 Бажаю  просто  бути  щасливою,
 На  зло  ворогам,  наперекір  долі.
 Бажаю  просто  бути  красивою,
 Адже  це  потрібно  людям  на  землі.

 Бажаю  просто  бути  коханою,
 Знай  -  щастя  справа  рук  твоїх.
 І  в  будні  будь  чарівною,
 Будь  божеством  в  очах  інших.

   Дільбар  Кудрякова,  2013
 Фото  ДІАНИ  ОЛЕКСАНДРОВИЧ.
 Переклала  українською  мовою  12.02.20  8.24

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=864543
рубрика: Поезія, Поетичні переклади
дата поступления 12.02.2020

Художник створює на тарілках справжні шедеври…

Художник  создает  на  тарелках  настоящие  шедевры  из  сырой  рыбы  и  других  продуктов.

У  повара  под  ником  mikyoui0  никогда  не  было  работы,  связанной  с  искусством  или  дизайном.  Зато  у  него  есть  сын,  которого  кулинар  мечтал  научить  готовить  и  наслаждаться  пищей.  mikyoui0  избрал  очень  креативный  и  нетривиальный  подход  к  учебному  процессу,  превратив  его  в  увлекательное  занятие  по  созданию  из  еды  настоящих  шедевров.  Около  года  назад  повар  принялся  оттачивать  свои  навыки  работы  с  рыбой  и  не  упустил  возможность  приобщить  к  этому  тонкому  делу  своего  сынишку.  Он  обучал  ребенка  нарезать  и  готовить  суши,  а  затем  они  вместе  превращали  ломтики  еды  в  сказочных  существ  и  настоящие  картины  на  тарелках.  Самое  забавное  то,  что  в  итоге  процесс  приобщения  сына  к  гастрономической  культуре  превратился  для  mikyoui0  в  захватывающее  хобби,  благодаря  которому  он  прославился.
Перевела  на  украинский  язик      11.02.20          6.34

Художник  створює  на  тарілках  справжні  шедеври  з  сирої  риби  та  інших  продуктів.

 У  кухаря  під  ніком  mikyoui0  ніколи  не  було  роботи,  пов'язаної  з  мистецтвом  або  дизайном.    Зате  у  нього  є  син,  якого  кулінар  мріяв  навчити  готувати  і  насолоджуватися  їжею.    mikyoui0  обрав  дуже  креативний  і  нетривіальний  підхід  до  навчального  процесу,  перетворивши  його  в  захоплююче  заняття  зі  створення  з  їжі  справжніх  шедеврів.    Близько  року  тому  кухар  почав  відточувати  свої  навички  роботи  з  рибою  і  не  упустив  можливість  долучити  до  цієї    тонкої  справи  свого  синочка.    Він  навчав  дитину  нарізати  і  готувати  суші,  а  потім  вони  разом  перетворювали  скибочки  їжі  в  казкових  істот  і  справжні  картини  на  тарілках.    Найцікавіше  те,  що  в  підсумку  процес  прилучення  сина  до  гастрономічної  культури  перетворився  для  mikyoui0  в  захоплююче  хобі,  завдяки  якому  він  прославився.
 Переклала  українською  язик  11.02.20  6.34

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=864432
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 11.02.2020

Незвичайні статуї та скульптури зі всього світу.

30  самых  оригинальных  статуй  и  скульптур  со  всего  мира
Необычные  статуи  и  скульптуры  со  всего  мира.
       Наши  города  полны  памятников,  связанных  с  историческими  личностями  и  событиями,  они  статичны  и  величественны.  Но  есть  и  такие,  которые  поражают  своей  необычностью,  смелостью,  взбалмошностью  или  юмором  и  30  из  них  -  сегодня  в  нашем  обзоре.
1.  Сцена  времен  Второй  мировой  войны,  Эджеабат,  Турция
Эпизод  из  мировой  войны    со  статуями  в  реальную  величину.
2.  Чёрный  призрак,  Клайпеда,  Литва
Призрак,  выползающий  на  мостки  порта,  с  высоко  поднятым  над  головой  фонарем,  в  котором  никогда  не  горит  свет.

3.  Вырвись  из  своего  шаблона,  Зенос  Фрудакис,  Филадельфия,  Пенсильвания,  США
Скульптура  изображает  одного  человека,  который  отделяется  от  серой  массы  лиц,  рук  и  ног.
4.  Горизонты,  скульптура  от  Нил  Доусона,  Новая  Зеландия
По  мере  приближения,  стальной  объект  выдает  свою  трехмерность.
5.  Перегон  крупного  рогатого  скота,  Даллас,  Техас,  США
Скульптура  посвящена  известному  действию  в  южных  штатах  США.
6.  Шутка  над  полицейским,  Брюссель,  Бельгия
Скульптура  установлена  в  1985  году,  которую  заказал  городской  комитет  Брюсселя.
7.  Бесконечная  лестница  в  небо,  Дэвид  Мак-Кракен,  Бонди,  Австралия
Множество  алюминиевых  ступенек  складываются  вместе,  создавая  бесконечный  путь  в  небо.
8.  Расширение,  Пейдж  Брэдли,  Нью-Йорк,  США
Шедевр,  представляет  собой  обнаженную  красивую  женщину,  тело  которой  расколото  и  излучает  свет.
9.  Гиппопотамы,  Тайбэй,  Тайвань
Скульптуры  установлены  на  территории  зоопарка  и  напоминают  о  заботе  диких  животных.
10.  Парк  игуан,  Амстердам,  Нидерланды
В  парке  Амстердама,  расположены  скульптуры  кованных  игуан,  ползающих  по  заборам  и  среди  цветочных  клумб.
11.  Странник,  Марсель,  Франция
Скульптура  Бруно  Каталано  (Bruno  Catalano)  установлена  в  порту  Марселя  в  2013  году.
12.  Гиперреалистичная  скульптура  Рона  Мьюека  (Ron  Mueck)
Работа  скульптора-гиперреалиста  Рона  Мьюека.
13.  Зевака,  Братислава,  Словакия
Самая  известная  статуя  в  Братиславе,  выполнена  из  бронзы.
14.  Висящий  мужчина,  Прага,  Чехия
Уникальная  скульптура,  одно  из  многих  творений  всемирного  известного  чешского  скульптора-провокатора  Давида  Черного  в  Праге.
15.  Памятник  Михаю  Эминеску,  Онешти,  Румыния
В  честь  румынского  поэта  установлена  удивительная  скульптура.
16.  Мустанги  Роберта  Глена,  Лас-Колинас,  Техас,  США
Одна  из  самых  больших  скульптурных  групп  лошадей  в  мире.
17.  Памятник  Нельсону  Манделе,  Хоуик,  ЮАР
Памятник  Нельсону  Манделе  –  одному  из  самых  известных  активистов  в  борьбе  за  права  человека.
18.  Люди  у  реки,  Чонг  Фа  Чеонг,  Сингапур
Скульптура  расположена  на  набережной  Робертсона.
19.  Политики  обсуждают  глобальное  потепление,  Исаак  Кордал,  Берлин,  Германия
Цель  встречи  -  обсуждение  об  изменении  климата,  а  также,  как  предотвратить  угрозу  глобального  потепления.
20.  Свиньи,  Аделаида,  Австралия
В  центре  города  были  установлены  скульптуры  свиней  в  рамках  заключительного  этапа  модернизации  улицы.
21.  Лосось,  Портленд,  Орегон,  США
Скульптура  лосося  расположена  в  стене  здания  над  входом  в  один  из  лучших  ресторанов  Портленда.
22.  Утонувшая  библиотека,  Мельбурн
Тонущее  здание  у  Государственной  библиотеки.
23.  Паук,  Тейт  Модерн,  Лондон,  Великобритания
Скульптура,  полюбившаяся  как  жителям  Лондона,  так  и  гостям  британской  столицы.
24.  Bliss-проект  художника  Марко  Кокрейна
12-метровая  скульптура  женщины,  замершей  в  элегантной  красивой  позе.
25.  Заботливая  рука,  Гларус,  Швейцария
Уличная  скульптура  перед  музеем  скульптора  в  Грюйере.
26.  Мы  против  насилия,  Нью-Йорк,  США
Необычный  памятник  в  виде  револьвера,  установлен  возле  штаб  квартиры  ООН  в  Нью-Йорке.
27.  Памятник  неизвестным  прохожим,  Вроцлав,  Польша
Скульптура  символизирует  подавление  личности  во  времена  коммунизма  и  подпольную  антикоммунистическую  деятельность  поляков  в  1980-х  годах.
28.  Обувь  на  берегу  Дуная,  Будапешт,  Венгрия
Скульптурная  композиция  посвящена  жертвам  Холокоста.
29.  Неизвестный  Чиновник,  Рейкьявик,  Исландия
Самая  остроумная,  осмысленная  и  выразительная  скульптура.
30.  Изящная  фея,  Великобритания
Изящная  и  динамичная  скульптура,  сделанная  из  многочисленных  мотков  проволоки.
Скульптуры,  передающие  эмоции,  всегда  наиболее  привлекательны  для  зрителя,  поскольку  каждый  находит  в  них  что-то  близкое  для  себя.  Вот  почему  динамичные  скульптуры  из  проволоки,  полные  жизни  и  эмоций  так  пользуются  популярностью.
Источник:  https://kulturologia.ru/blogs/250315/23825/
Перевела  на  украинский  язык      10.02.20    12,04

30  найоригінальніших  статуй  і  скульптур  зі  всього  світу
Незвичайні  статуї  та  скульптури  зі  всього  світу.
Наші  міста  сповнені  пам'яток,  пов'язаних  з  історичними  особами  і  подіями,  вони  статичні  і  величні.  Але  є  й  такі,  які  вражають  своєю  незвичайністю,  сміливістю,  жвавістю  або  гумором  і  30  з  них  -  сьогодні  в  нашому  огляді.
1.  Сцена  часів  Другої  світової  війни,  Еджеабат,  Туреччина
Епізод  з  світової  війни  зі  статуями  в  реальну  величину.
2.  Чорний  привид,  Клайпеда,  Литва
Привид,  выползающий  на  містки  порту,  з  високо  піднятим  над  головою  ліхтарем,  в  якому  ніколи  не  горить  світло.

3.  Вырвись  з  шаблона,  тільки  зинос  Фрудакис,  Філадельфія,  Пенсільванія,  США
Скульптура  зображує  одну  людину,  який  відділяється  від  сірої  маси  осіб,  рук  і  ніг.
4.  Горизонти,  скульптура  від  Ніл  Доусона,  Нова  Зеландія
По  мірі  наближення,  сталевий  об'єкт  видає  свою  тривимірність.
5.  Перегін  великої  рогатої  худоби,  Даллас,  Техас,  США
Скульптура  присвячена  відомому  дії  в  південних  штатах  США.
6.  Жарт  над  поліцейським,  Брюссель,  Бельгія
Скульптура  встановлена  в  1985  році,  яку  замовив  міський  комітет  Брюсселя.
7.  Нескінченна  сходи  в  небо,  Девід  Мак-Кракен,  Бонді,  Австралія
Безліч  алюмінієвих  сходів  складаються  разом,  створюючи  нескінченний  шлях  у  небо.
8.  Розширення,  Пейдж  Бредлі,  Нью-Йорк,  США
Шедевр,  являє  собою  оголену  красиву  жінку,  тіло  якої  розколоте  і  випромінює  світло.
9.  Гіпопотами,  Тайбей,  Тайвань
Скульптури  встановлені  на  території  зоопарку  і  нагадують  про  турботу  диких  тварин.
10.  Парк  ігуан,  Амстердам,  Нідерланди
У  парку  Амстердама,  розташовані  скульптури  кованих  ігуан,  повзаючих  по  парканах  і  серед  квіткових  клумб.
11.  Мандрівник,  Марсель,  Франція
Скульптура  Бруно  Каталано  (Bruno  Catalano)  встановлена  в  порту  Марселя  в  2013  році.
12.  Гиперреалистичная  скульптура  Рона  Мьюека  (Ron  Mueck)
Робота  скульптора-гиперреалиста  Рона  Мьюека.
13.  Роззява,  Братислава,  Словаччина
Найвідоміша  статуя  в  Братиславі,  виконана  з  бронзи.
14.  Висить  чоловік,  Прага,  Чехія
Унікальна  скульптура,  одне  з  багатьох  творінь  світового  відомого  чеського  скульптора-провокатора  Давида  Чорного  в  Празі.
15.  Пам'ятник  Міхаю  Емінеску,  Онешті,  Румунія
На  честь  румунського  поета  встановлена  дивовижна  скульптура.
16.  Мустанги  Роберта  Глена,  Лас-Колинас,  Техас,  США
Одна  з  найбільш  великих  скульптурних  груп  коней  у  світі.
17.  Пам'ятник  Нельсону  Манделі,  Хоуик,  ПАР
Пам'ятник  Нельсону  Манделі  –  одному  з  найвідоміших  активістів  у  боротьбі  за  права  людини.
18.  Люди  біля  річки,  Чонг  Фа  Чеонг,  Сінгапур
Скульптура  розташована  на  набережній  Робертсона.
19.  Політики  обговорюють  глобальне  потепління,  Ісаак,  Берлін,  Німеччина
Мета  зустрічі  -  обговорення  про  зміну  клімату,  а  також,  як  запобігти  загрозу  глобального  потепління.
20.  Свині,  Аделаїда,  Австралія
В  центрі  міста  були  встановлені  скульптури  свиней  в  рамках  заключного  етапу  модернізації  вулиці.
21.  Лосось,  Портленд,  Орегон,  США
Скульптура  лосося  розташована  в  стіні  будівлі  над  входом  в  один  з  кращих  ресторанів  Портленда.
22.  Потонула  бібліотека,  Мельбурн
Тонуче  будівлю  Державної  бібліотеки.
23.  Павук,  Тейт  Модерн,  Лондон,  Великобританія
Скульптура,  що  полюбився  як  жителям  Лондона,  так  і  гостей  британської  столиці.
24.  Bliss-проект  художника  Марко  Кокрейна
12-метрова  скульптура  жінки,  завмерла  в  елегантній  красивій  позі.
25.  Дбайлива  рука,  Гларус,  Швейцарія
Вулична  скульптура  перед  музеєм  скульптора  в  Грюйері.
26.  Ми  проти  насильства,  Нью-Йорк,  США
Незвичайний  пам'ятник  у  вигляді  револьвера,  встановлений  біля  штаб-квартири  ООН  в  Нью-Йорку.
27.  Пам'ятник  невідомим  перехожим,  Вроцлав,  Польща
Скульптура  символізує  придушення  особистості  в  часи  комунізму  й  антикомуністичну  підпільну  діяльність  поляків  у  1980-х  роках.
28.  Взуття  на  березі  Дунаю,  Будапешт,  Угорщина
Скульптурна  композиція  присвячена  жертвам  Голокосту.
29.  Невідомий  Чиновник,  Рейк'явік,  Ісландія
Сама  дотепна,  осмислена  і  виразна  скульптура.
30.  Витончена  фея,  Великобританія
Витончена  і  динамічна  скульптура,  зроблена  з  численних  мотків  дроту.
Скульптури,  що  передають  емоції,  завжди  найбільш  привабливі  для  глядача,  оскільки  кожен  знаходить  в  них  щось  близьке  для  себе.  Ось  чому  динамічні  скульптури  з  дроту,  повні  життя  і  емоцій  так  користуються  популярністю.
Джерело:  https://kulturologia.ru/blogs/250315/23825/
Переклала  на  українську  мову  10.02.20  12,04

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=864346
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 10.02.2020

Дерев'яне чтиво: забавні і таємничі роботи скульптора Nino Orlandi

Деревянное  чтиво:  забавные  и  таинственные  работы  скульптора  Nino  Orlandi
Скульптура  Нино  Орланди
         Все  книги,  если  задуматься,  сделаны  из  дерева,  но  особенно  это  заметно  в  случае  со  скульптурными  книгами  работы  Нино  Орланди  (Nino  Orlandi).  Итальянский  скульптор  создает  забавные  и  запоминающиеся  работы,  каждая  из  которых  способна  рассказать  зрителю  небольшую  историю.
Книжных  дел  мастер:  Nino  Orlandi
         Практически  все  скульптурные  работы  итальянца  так  или  иначе  связаны  с  книжной  темой.  Книги  служат  источником  знаний  и  вдохновения  для  любого  образованного  человека,  как  и  человека  искусства.  Орланди  в  своем  творчестве  развивает  мысль,  о  том,  что  книга  и  населяющие  ее  люди  и  существа  могут  в  буквальном  смысле  ожить  и  заговорить  с  нами.
     Орланди  посвятил  себя  скульптуре  с  юных  лет;  к  настоящему  моменту  пошел  уже  четырнадцатый  год  того  срока,  в  течение  которого  итальянец  предается  любимому  занятию.  Постепенно  совершенствуя  свои  технические  навыки,  Орланди  пытается  достичь  цели,  к  которой  стремятся  многие  люди  искусства,  -  перескочить  границу  "вероятного"  и  "невероятного",  силой  таланта  оживить  мир,  в  котором  из  книг  могут  вылезать  руки,  а  таинственные  лесные  существа  дремлют  между  древесными  страницами.
     Книжные  руки  от  Нино  Орланди
     Книги  действуют  как  самостоятельные  существа  или  ключевая  часть  "окружающей  среды"  в  работах  многих  современных  художников  -  постоянные  читатели  Kulturologia.ru  могут  вспомнить  фотографа  Джоэла  Робинсона  и  собирателя  "книг-кирпичей"  Дэрила  Фитцджеральда.  Для  Нино  Орланди  книги  существуют  на  правах  "ключиков"  к  дверям,  ведущим  в  магические  миры:  недаром  некоторые  его  работы  носят  названия  типа  "Книга  жизни"  (The  Book  of  Life),  "Волшебная  гора"  (The  Magic  Mountain),  "Книга  сновидений"  (The  Book  of  Dreams).  За  новинками  "книжного"  (и  не  только)  творчества  итальянского  самородка  можно  следить  на  его  на  Facebook.
Одна  из  деревянных  скульптур  Nino  Orlandi
Источник:  https://kulturologia.ru/blogs/090313/18016/
Перевела  на  украинский  язык          10.02.20        11.37

Дерев'яне  чтиво:  забавні  і  таємничі  роботи  скульптора  Nino  Orlandi
Скульптура  Ніно  Орланді
Всі  книги,  якщо  замислитися,  зроблені  з  дерева,  але  особливо  це  помітно  у  випадку  зі  скульптурними  книгами  роботи  Ніно  Орланді  (Nino  Orlandi).  Італійський  скульптор  створює  забавні  і  запам'ятовуються  роботи,  кожна  з  яких  здатна  розповісти  глядачеві  невелику  історію.
Книжкових  справ  майстер:  Nino  Orlandi
Практично  всі  скульптурні  роботи  італійця  так  чи  інакше  пов'язані  з  книжкової  темою.  Книги  служать  джерелом  знань  і  натхнення  для  будь-якого  освіченої  людини,  як  і  людину  мистецтва.  Орланді  у  своїй  творчості  розвиває  думку  про  те,  що  книга  і  населяють  її  люди  і  істоти  можуть  у  буквальному  сенсі  ожити  і  заговорити  з  нами.
Орланді  присвятив  себе  скульптурі  з  юних  років;  до  теперішнього  моменту  пішов  вже  чотирнадцятий  рік  строку,  протягом  якого  італієць  віддається  улюбленому  заняттю.  Поступово  вдосконалюючи  свої  технічні  навички,  Орланді  намагається  досягти  мети,  до  якої  прагнуть  багато  людей  мистецтва,  -  перескочити  кордон  "ймовірного"  і  "неймовірного",  силою  таланту  оживити  світ,  в  якому  з  книг  можуть  вилазити  руки,  а  таємничі  лісові  істоти  дрімають  між  деревними  сторінками.
Книжкові  руки  від  Ніно  Орланді
Книги  діють  як  самостійні  істоти  або  ключова  частина  "довкілля"  в  роботах  багатьох  сучасних  художників  -  постійні  читачі  Kulturologia.ru  можуть  згадати  фотографа  Джоела  Робінсона  і  збирача  "книг-цеглин"  Деріла  Фітцджеральда.  Для  Ніно  Орланді  книги  існують  на  правах  "ключиків"  до  дверей,  ведучим  в  магічні  світи:  недаремно  деякі  його  роботи  носять  назви  типу  "Книга  життя"  (The  Book  of  Life),  "Чарівна  гора"  (The  Magic  Mountain),  "Книга  сновидінь"  (The  Book  of  Dreams).  За  новинками  "книжкового"  (і  не  тільки)  творчості  італійського  самородка  можна  стежити  на  його  на  Facebook.

Одна  з  дерев'яних  скульптур  Nino  Orlandi
Джерело:  https://kulturologia.ru/blogs/090313/18016/
Переклала  на  українську  мову  10.02.20  11.37

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=864344
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 10.02.2020

Бельгійський художник Theodore Gerard

Бельгийский  художник  Theodore  Gerard
Théodore  Gérard  был  бельгийским  гравером  и  живописцем,  мастером  жанровых  сцен.
Учился  в  академии  de  Beaux-Arts  de".  Theodore  Gerard  путешествовал  по  всей  Германии,  Австрии  и  Венгрии,  а  поселился  в  Брюсселе,  в  1863  году,  где  преподавал  живопись  в  академии  Изящных  Искусств.  Был  удостоен  медали  на  выставке  в  Филадельфии  (1870  г.),  Лондоне  (1871  г.),  Вене  (1873)  и  Брюсселе  (1875).
Перевела  на  украинский  язык    9.02.20        10.00


Бельгійський  художник  Theodore  Gerard
 Théodore  Gérard  був  бельгійським  гравером  і  живописцем,  майстром  жанрових  сцен.
 Навчався  в  академії  de  Beaux-Arts  de  ".  Theodore  Gerard  подорожував  по  всій  Німеччині,  Австрії  та  Угорщині,  а  оселився  в  Брюсселі,  в  1863  році,  де  викладав  живопис  в  академії  образотворчих  мистецтв.  Був  удостоєний  медалі  на  виставці  в  Філадельфії  (1870  г.)    ,  Лондоні  (1871  г.),  Відні  (1873)  і  Брюсселі  (1875).
 Переклала  на    українську    мову    9.02.20  10.00

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=864212
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 09.02.2020

Які бувають породи коней?

Какие  бывают  породы  лошадей?
Забайкальская  лошадь.
Кучерявые  лошади  –  большая  редкость  в  мировом  коневодстве.
Кроме  Забайкалья,  курчавые  лошади  встречаются  в  небольшом  количестве  на  территории  современного  Таджикистана  в  местной  локайской  породе  лошадей,  а  также  в  Саудовской  Аравии  и  в  некоторых  других  странах.

Стандарт  породы  существует  с  1940  года  и  имеет  силу  до  настоящего  времени.
Забайкальская  лошадь  –  аборигенная  порода  лошадей,  которую  степные  кочевники  разводили  еще  в  первом  тысячелетии  до  нашей  эры.
В  этой  породе  лошадей  в  большей  мере  сохранилась  кровь  ее  диких  предков,  а  вместе  с  ней  и  ценные  биологические  и  хозяйственные  признаки  и  отличия.

При  малом  росте  лошади  этой  породы  отличаются  удивительной  выносливостью,  отлично  приспособлены  к  круглогодовому  табунному  содержанию  в  условиях  резко  континентального  климата,  нетребовательны  к  кормам,  неутомимы  в  работе,  особенно  под  седлом.

Эта  порода  лошадей,  преимущественно  тюркско-монгольского  происхождения,  сложилась  в  течение  многих  веков  на  территории  современной  Читинской  области  от  смешения  лошадей  древних  тюрков,  населявших  Забайкалье,  и  лошадей  монгольских  племен.
В  настоящее  время  большая  часть  имеет  характерный  тип  с  высокими  мясными  качествами,  хотя  в  последние  годы  набирает  популярность  верховое  коневодство.
Якутская  лошадь.
Якутская  лошадь  (якут.  сылгы  или  саха  ата)  -  аборигенная  порода  лошади,  распространённая  в  Якутии.  
Порода  выведена  народной  селекцией  под  сильным  влиянием  естественного  отбора.
Эти  животные  хорошо  приспособлены  к  суровому  климату  севера.
Они  отлично  себя  чувствуют  только  в  том  регионе,  где  они  живут  в  естественной  среде.
Многие  фермеры  из  других  областей  пытались  завести  в  своем  хозяйстве  якутскую  лошадь,  но  не  всем  удается  воплотить  свою  мечту  и  развести  этих  животных.

Летом  якутские  лошади  сильно  худеют,  так  как  нормально  пастись  им  мешают  бесчисленные  комары  и  мошки.
Для  защиты  животных  местные  жители  жгут  в  деревнях  специальные  дымокуры,  которые  отпугивают  дымом  мух  и  комаров.

Приобрести  данную  породу  лошадей  можно  на  специальных  племенных  заводах.
Хафлингер  -  идеальная  лошадь  для  всей  семьи.

Это  лошадь  хороша,  как  для  спорта,  так  и  для  фермерства.
Лошади  породы  Хафлингер  неприхотливы  и  выносливы,  они  регулярно  используются  для  работы  на  фермах  в  Альпах.

Кроме  того  данная  порода  лошадей  является  основой  Австрийской  кавалерии,  из-за  их  удивительной  устойчивости  и  идеальной  психики.

Имеют  добрый  нрав,  легко  поддаются  обучению  в  различных  видах  работ.
Доступны  для  эксплуатации  взрослыми,  детьми  и  неопытными  работниками.

Лошади  породы  Хафлингер  могут  спокойно  ждать  часами  в  одном  месте  не  создавая  никаких  проблем.

Хафлингеры  знамениты  своим  долголетием:  срок  жизни  до  40  лет,  репродуктивный  период  -  до  30  лет.
Цыганская  упряжная  лошадь.
Цыганская  упряжная  лошадь  (другие  названия:  тинкер  ирландский  коб,  ирландская  рабочая,  ирландская  пегая)  –  порода  лошадей,  выведенная  в  Ирландии.
Тинкер  –  это  немецкое  и  голландское  название  данной  породы.
Ирландцы  его  не  употребляют,  так  как  это  слово  цыгане  считают  обидным.
Здесь  более  распространенным  является  название  «коб».

Под  данным  термином  понимают  лошадь  с  небольшим  ростом,  приземистую,  массивную  и  плотно  сбитую.
На  сегодняшний  день  цыганская  упряжная  лошадь  знаменита  почти  в  каждом  уголке  мира  и  становится  все  популярнее.

Наибольшей  популярностью  эти  животные  пользуются  в  Америке.

Они,  как  и  лошади  фризской  породы,  имеют  очень  высокую  стоимость.

В  то  время,  как  лошадь  менее  знаменитой  породы  оценивается  до  тысячи  долларов,  цыганская  упряжная  лошадь  или  фриз  стоит  от  десяти  до  двадцати  пяти  тысяч  долларов.
Фризская  лошадь.
Фризская  лошадь,  Фриз  -  порода  лошадей,  выведенная  в  Фрисландии,  провинции  на  севере  Нидерландов.

Эта  порода  отличается  от  остальных  своими  фризами  (это  длинные  ворсинки  от  пута  до  венечка).
Фризская  порода  лошадей  принадлежит  к  коренной  голландской  породе,  облик  которой  сформировался  более  семи  столетий  назад.

Вообще,  упоминание  о  фризах  в  исторических  хрониках  встречается  на  тысячу  лет  раньше,  но  их  описание  мало  похоже  на  коней  современной  породы.

В  те  времена  это  были  неказистые,  невысокие,  но  очень  работоспособные  лошадки,  на  которых  фризские  всадники  воевали,  а  фризские  крестьяне  пахали.

Фризская  порода  лошадей  неприхотлива.
Они  легко  переносят  смену  климата,  реже  болеют.
Наличие  пышных  щеток  на  ногах,  вопреки  мнению  многих,  не  располагает  к  образованию  мокрецов  и  прочих  болезней  ног,  напротив,  вся  грязь  и  бактерии  остаются  на  фризах.
Ахалтекинская  лошадь.
Ахалтекинская  лошадь,  или  ахалтекинец  -  верховая  порода  лошадей,  выведенная  на  территории  современной  Туркмении  предположительно  около  5000  лет  назад.

Это  древнейшая  из  культурных  пород,  оказавшая  влияние  на  многие  породы.
Относится,  к  числу  чистокровных  пород,  так  как  является  эталонной  верховой  лошадью  и  на  протяжении  5000  лет  не  имела  скрещиваний  с  другими  породами.

Хорошо  приспособлена  к  сухому  жаркому  климату  и  прекрасно  акклиматизируется  в  других  условиях.
Порода  произошла  от  местных  лошадей,  принадлежавших  кочевникам  Средней  Азии.
Эти  лошади  были  известны  еще  3500  лет  назад.

Уже  тогда  ахалтекинские  лошади  резко  отличались  от  других  лошадей  благодаря  своему  высокому  росту,  сухому  телосложению  и  изяществу.

Благодаря  такому  содержанию  ахалтекинских  лошадей  у  них  сформировался  особый  характер  и  внешние  данные.
На  протяжении  веков  внешние  данные  ахалтекинских  лошадей  не  изменились,  сегодня  они  выглядят,  как  и  в  древние  времена.
https://curious-world.ru/
Перевела  на  украинский  язык      9.02.20            6.15
Які  бувають  породи  коней?
Забайкальский    кінь.
Кучеряві  коні  –  велика  рідкість  у  світовому  конярстві.
Крім  Забайкалля,  кучеряві    коні  зустрічаються  в  невеликій  кількості  на  території  сучасного  Таджикистану  в  місцевій  локайскій  породі  коней,  а  також  в  Саудівській  Аравії  та  в  деяких  інших  країнах.

Стандарт  породи  існує  з  1940  року  і  має  силу  до  цього  часу.
Забайкальский    кінь  –  аборигенна  порода  коней,  яку  степові  кочівники  розводили  ще  в  першому  тисячолітті  до  нашої  ери.
У  цій  породі  коней  більшою  мірою  збереглася  кров  диких  предків,  а  разом  з  нею  і  цінні  біологічні  та  господарські  ознаки  і  відмінності.

При  малому  зрості  коні  цієї  породи  відрізняються  надзвичайною  витривалістю,  відмінно  пристосовані  до  круглогодового    табунного  існування      в  умовах  різко  континентального  клімату,  невибагливі  до  кормів,  невтомні  в  роботі,  особливо  під  сідлом.

Ця  порода  коней,  переважно  тюрксько-монгольського  походження,  склалася  протягом  багатьох  століть  на  території  сучасної  Чітинської  області  від  змішування  коней  древніх  тюрків,  що  населяли  Забайкалля,  і  коней  монгольських  племен.
В  даний  час  велика  частина  має  характерний  тип  з  високими  м'ясними  якостями,  хоча  в  останні  роки  набирає  популярність  верхове  конярство.
Якутський    кінь.
Якутський    кінь  (якут.  сылгы  або  саха  ата)  -  аборигенна  порода  коня,  поширена  в  Якутії.  
Порода  виведена  народною  селекцією  під  сильним  впливом  природного  відбору.
Ці  тварини  добре  пристосовані  до  суворого  клімату  півночі.
Вони  відмінно  себе  почувають  тільки  в  тому  регіоні,  де  вони  живуть  у  природному  середовищі.
Багато  фермерів    з  інших  областей  намагалися  завести  у  своєму  господарстві  якутского    коня,  але  не  всім  вдається  втілити  свою  мрію  і  розвести  цих  тварин.

Влітку  якутські  коні  сильно  худнуть,  так  як  нормально  пастися  їм  заважають  незліченні  комарі  і  мошки.
Для  захисту  тварин  місцеві  жителі  палять  в  селах  спеціальні  дымокуры,  які  відлякують  димом  мух  і  комарів.

Придбати  дану  породу  коней  можна  на  спеціальних  племінних  заводах.
Хафлингер  -  ідеальний    кінь  для  всієї  родини.

Цей    кінь    хороший,  як  для  спорту,  так  і  для  фермерства.
Коні  породи  Хафлингер  невибагливі  і  витривалі,  вони  регулярно  використовуються  для  роботи  на  фермах  в  Альпах.

Крім  того  дана  порода  коней  є  основою  Австрійської  кавалерії,  з-за  їх  дивовижної  стійкості  і  ідеальної  психіки.

Мають  добру  вдачу,  легко  піддаються  навчанню  в  різних  видах  робіт.
Доступні  для  експлуатації  дорослими,  дітьми  і  недосвідченими  працівниками.

Коні  породи  Хафлингер  можуть  спокійно  чекати  годинами  на  одному  місці,  не  створюючи  жодних  проблем.

Хафлингеры  відомі  своїм  довголіттям:  термін  життя  до  40  років,  репродуктивний  період  -  до  30  років.
Циганський    упряжний    кінь.
Циганський    упряжний    кінь  (інші  назви:  тінкер  ірландський  коб,  ірландська  робоча,  ірландська  пегая)  –  порода  коней,  виведена  в  Ірландії.
Тінкер  –  це  німецька    і  голландська    назва  даної  породи.
Ірландці  його  не  вживають,  так  як  це  слово  цигани  вважають  образливим.
Тут  більш  поширеною  є  назва  «коб».

Під  цим  терміном  розуміють  коня    з  невеликим  зростом,  приземистого,  масивного    і  щільно  збитого.
На  сьогоднішній  день  циганський    упряжний    кінь  знайомий    майже  в  кожному  куточку  світу  і  стає  все  популярнішим.

Найбільшою  популярністю  ці  тварини  користуються  в  Америці.

Вони,  як  і  коні    фризької  породи,  мають  дуже  високу  вартість.

В  той  час,  як  кінь  менш  знаменитої  породи  оцінюється  до  тисячі  доларів,  циганський    упряжний    кінь  або  фриз  коштує  від  десяти  до  двадцяти  п'яти  тисяч  доларів.
Фризький    кінь.
Фризький    кінь,  Фриз  -  порода  коней,  виведена  в  Фрісландії,  провінції  на  півночі  Нідерландів.

Ця  порода  відрізняється  від  інших  своїми  фризами  (це  довгі  ворсинки  від  пута  до  вєнєчка).
Фризька  порода  коней  належить  до  корінної  голландської  породи,  вигляд  якої  сформувався  більше  семи  століть  тому.

Взагалі,  згадка  про  фризи  в  історичних  джерелах  зустрічається  на  тисячу  років  раніше,  але  їх  опис  мало  схоже  на  коней  сучасної  породи.

У  ті  часи  це  були  непоказні,  невисокі,  але  дуже  працездатні  конячки,  на  яких  фризькі  вершники  воювали,  а  фризькі  селяни  орали.

Фризька  порода  коней  невибаглива.
Вони  легко  переносять  зміну  клімату,  рідше  хворіють.
Наявність  пишних  щіток  на  ногах,  всупереч  думці  багатьох,  не  викликають    утворення  мокріцов  та  інших  хвороб  ніг,  навпаки,  весь  бруд  і  бактерії  залишаються  на  фризах.
Ахалтекінський    кінь.
Ахалтекінський    кінь,  або  ахалтекінець  -  верхова  порода  коней,  виведена  на  території  сучасної  Туркменії,  імовірно,  близько  5000  років  тому.

Це  найдавніша  з  культурних  порід,  що  зробила  вплив  на  багато  порід.
Відноситься  до  числа  чистокровних  порід,  так  як  є  еталонним    верховим    конем  і  протягом  5000  років  не  мала  схрещувань  з  іншими  породами.

Добре  пристосована  до  сухого  жаркого  клімату  і  чудово  акліматизується  в  інших  умовах.
Порода  походить  від  місцевих  коней,  які  належали  до  кочівників  Середньої  Азії.
Ці  коні  були  відомі  ще  3500  років  тому.

Вже  тоді  ахалтекинські    коні    різко  відрізнялися  від  інших  коней  завдяки  своєму  високому  зросту,  сухій    статурі  і  витонченості.

Завдяки  такому  змістом  ахалтекинських  коней  у  них  сформувався  особливий  характер  і  зовнішні  дані.Протягом  століть  зовнішні  дані  ахалтекінських  коней  не  змінилися,  сьогодні  вони  виглядають,  як  і  в  давні  часи.
 https://curious-world.ru/
 Переклала    на  українську    мову    9.02.20  6.15

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=864194
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 09.02.2020

Малюнки на камені РОБЕРТО Ріццо

РИСУНКИ  НА  КАМНЯХ  РОБЕРТО  РИЦЦО  (ROBERTO  RIZZO)

Художник  из  Неаполя  Роберто  Риццо  создает  удивительные  картины.  Примечательно,  что  холст,  на  котором  он  рисует,  очень  необычный,  ведь  это  обычный  камень.

Роберто  рисует  кошек,  медведей,  слонов  тигров  и  оленей,  а  также  других  животных.

И  получаются  у  него  зверушки  очень  правдоподобные  и  совсем  как  настоящие.

Чудесные  рисунки  на  камнях  -
вот  бабочка  и  кошка,  как  живая,
лягушка  с  мушкой,  тигр  и  черепаха,
пантера,  обезьянок  милых  пара!

Волшебна  кисть,  и  чудо  мастерства
и  камешки  морские  оживляет!
Мы  ощущаем  -  степени  родства
к  природе  экспонентой  возрастают!

Мы  камешек  берем  -  на  нем  портрет
родного  и  прекрасного  живого,
нам  дорог  тюлененок  или  лев,
суть  понимаем,  слыша  его  слово!

 Улекса  фон  Лу,  2011

Дневник  Ира  Ивановна
Перевела  на  украинский  язык        8.02.20            9.57

Малюнки  на  камені  РОБЕРТО  Ріццо  (ROBERTO  RIZZO)

 Художник  з  Неаполя  Роберто  Ріццо  створює  дивовижні  картини.    Примітно,  що  полотно,  на  якому  він  малює,  дуже  незвичайний,  адже  це  звичайний  камінь.

 Роберто  малює  кішок,  ведмедів,  слонів  тигрів  і  оленів,  а  також  інших  тварин.

 І  виходять  у  нього  звірятка  дуже  правдоподібні  і  зовсім  як  справжні.

 Чудові  малюнки  на  каменях  -
 ось  метелик  і  кішка,  як  жива,
 жаба  з  мушкою,  тигр  і  черепаха,
 пантера,  мавпочок  милих  пара!

 Чарівна  кисть,  і  диво  майстерності
 і  камінчики  морські  оживляє!
 Ми  відчуваємо  -  ступеня  споріднення
 до  природи  експонентою  зростають!

 Ми  камінчик  беремо  -  на  ньому  портрет
 рідного  і  прекрасного  живого,
 нам  доріг  тюлененок  або  лев,
 суть  розуміємо,  чуючи  його  слово!

   Улексит  фон  Лу,  2011

 Щоденник  Іра  Іванівна
 Переклала    на  українську    мову    8.02.20  9.57

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=864098
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 08.02.2020

ДЕРЕВ'ЯНА КРАСА З ТАДЖИКИСТАНУ

ДЕРЕВЯННАЯ  КРАСОТА  ИЗ  ТАДЖИКИСТАНА
Это  бывшая  Республика  Советского  Союза,  находится  в  Средней  Азии.  Там  есть  уникальное  село  Костакоз.  То,  что  я  там  увидела,  меня  во-первых  просто  восхитило  и  поразило  своей  красотой,  а  во-вторых  удивило,  что  об  этом  я  узнала  впервые.  Это  второе  по  количеству  населения  село  в  мире  (там  проживает  по  данным  на  2015г.  70тыс.  человек).
       А  еще  оно  славится  уникальным  народным  промыслом  —  резьбой  по  дереву.  Резьбой  здесь  украшают  все  —  от  домашней  утвари  до  музыкальных  инструментов,  от  частных  домов  до  дворцов  и  музеев.  Особая  «Фишка»  костакозских  мастеров  —  это  резные  двери.
       По  многообразию  и  насыщенности  изгибов,  количеству  узоров  и  растительного  орнамента  на  дверях  или  воротах,  можно  судить  о  статусе  хозяина.  Это  одно  из  самых  древних  ремёсел  Таджикистана,  умение  и  традиции  этого  ремесла,  можно  даже  сказать  искусства,  бережно  хранятся  мастерами  и  передаются  из  поколения  в  поколение,  некоторым  династиям  насчитывается  не  одна  сотня  лет.
     И  если  раньше  этим  занимались  только  мужчины,  то  сейчас  многое  изменилось,  и  если  вы  загляните  в  мастерские,  то  в  большинстве  из  них  вы  увидите  женщин.  При  этом  женщины  не  только  не  уступают  мужчинам  в  мастерстве,  но  и  выполняют  самую  тонкую  и  изящную  работу,  хотя  это  только  результат  тонкий  и  изящный,  а  процесс  довольно  трудоёмкий.  Мужчины  при  этом  без  работы  не  остались,  они  подготавливают  древесину  и  монтируют  готовые  элементы.
     Ну  дальше  любуемся.
Мастерицы  за  работой:
А  это  самая  юная  мастерица,  ей  всего  12  лет,  несмотря  на  это  она  полноправный  член  бригады,  и  её  работы  будут  украшать  чей-то  дом  или  чайхону.
Вот  именно  это  строение  меня  восхитило.  Это  не  ханский  дворец,  а  всего  лишь  туйхона  (место  для  проведения  праздников  на  Востоке)  в  селе  Арбоб.
Это  ворота  туйхоны.
Галерея  второго  этажа.
Резные  колонны  галереи,  где  нет  ни  одной  одинаковой.
Это  внутреннее  убранство.
Ну  и  ещё  немного  красоты.
Дневник  Нина  Зобкова
Перевела  на  украинский  язык        8.02.20  9.36


ДЕРЕВ'ЯНА  КРАСА  З  ТАДЖИКИСТАНУ
Це  колишня  Республіка  Радянського  Союзу,  знаходиться  в  Середній  Азії.  Там  є  унікальне  село  Костакоз.  Те,  що  я  там  побачила,  мене  по-перше  просто  захопило  і  вразило  своєю  красою,  а  по-друге  здивувало,  що  про  це  я  дізналася  вперше.  Це  друге  за  кількістю  населення  село  в  світі  (там  проживає  за  даними  на  2015р.  70тис.  осіб).
А  ще  він  славиться  унікальним  народним  промислом  —  різьбленням  по  дереву.  Різьбленням  тут  прикрашають  все  —  від  домашнього  приладдя  до  музичних  інструментів,  від  приватних  будинків  до  палаців  і  музеїв.  Особлива  «Фішка»  костакозских  майстрів  —  це  різьблені  двері.
По  різноманіттю  і  насиченості  вигинів,  кількості  візерунків  і  рослинного  орнаменту  на  дверях  чи  воротах,  можна  судити  про  статус  господаря.  Це  одне  з  найдавніших  ремесел  Таджикистану,  вміння  і  традиції  цього  ремесла,  можна  навіть  сказати  мистецтва,  дбайливо  зберігаються  майстрами  і  передаються  з  покоління  в  покоління,  деяким  династій  налічується  не  одна  сотня  років.
І  якщо  раніше  цим  займалися  тільки  чоловіки,  то  зараз  багато  що  змінилося,  і  якщо  ви  загляньте  в  майстерні,  то  в  більшості  з  них  ви  побачите  жінок.  При  цьому  жінки  не  тільки  не  поступаються  чоловікам  у  майстерності,  але  і  виконують  саму  тонку,  витончену  роботу,  хоча  це  тільки  результат  тонкий  і  витончений,  а  процес  досить  трудомісткий.  Чоловіки  при  цьому  без  роботи  не  залишилися,  вони  підготовляють  деревину  і  монтують  елементи.
Ну  далі  милуємося.
Майстрині  за  роботою:
А  це  сама  юна  майстриня,  їй  12  років,  незважаючи  на  це  вона  повноправний  член  бригади,  і  її  роботи  будуть  прикрашати  чийсь  будинок  або  чайхону.
Ось  саме  це  будова  мене  захопило.  Це  не  ханський  палац,  а  лише  туйхона  (місце  для  проведення  свят  на  Сході)  в  селі  Арбоб.
Це  ворота  туйхоны.
Галерея  другого  поверху.
Різьблені  колони  галереї,  де  немає  жодної  однакової.
Це  внутрішнє  оздоблення.
Ну  і  ще  трохи  краси.
Щоденник  Ніна  Зобкова
Переклала  на  українську  мову  8.02.20  9.36

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=864094
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 08.02.2020