| Сторінки (16/1549): | « | 11 12 13 14 15 16 | » |
Здогадайся, коханий, що сказав ти не так,
Що у бантика склалися губки?
Серце вкрилось туманом. Душу точить черв’як,
І кохання ріка заглибока.
Прапорці, бач, червоні. Тут не можна іти.
А цю правду облиш, ради Бога.
Маєш ти власну думку? Є в житті певна ціль?
Це все добре, та не допомога
Нам в коханні. Не сердься. ЗнайдемО компроміс,
Якщо буде все так, як я хочу.
Згодься. Справи буденні ти давно переріс,
Тож будь сонечком, і, дивись в очі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=813543
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.11.2018
На обличчі -
Наші звички.
На фігурі –
Життя бурі,
Проблем зливи
Й трішки пива.
Всі паролі,
Що на долі -
Самовиті*,
Бо без волі
Не змінити
Життя якість
Не спинити
Віщу старість.
А хвороби –
Дані Богом
Бо не робим
Навіть того,
Що по силах,
Та не звично.
Скиглить легше,
І логічно.
*самовитий – протилежний несамовитому.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=813542
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 12.11.2018
Йоги сутність розгадала:
Чародійства там нема.
Плечі рівно. Хорду прямо.
Втягла живіт. І сама
Вмить відчула, як працюють
Шлунок, нирки, стравохід.
Це напруження лікує
Всі хвороби мимохідь.
Ще недавно лікувала
Тиск нахилом голови.
Шия клацать перестала,-
Не потрібні лікарі.
Ліки, хоч й допомагають –
Організму – костилі.
Він, нещасний, право має
Сам допомогти собі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=813163
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 09.11.2018
Бетон, асфальт, граніт, метал, скло, пластик.
Машини ланцюгом. Їх владний натиск.
Хвилею натовп. Люди не знайомі.
Три дерева у сквері – осінь в лоні.
Не йдіть гуляти в сквер в кросівках білих:
Собачки там гуляли й щось зробили.
А потім Ви в трамвай і супермаркет
Понесете аналіз їх, як маркер.
Ніхто не скаже: всі культурні, гарні.
Роздивитесь вже вдома, у вітальні.
Стирає ніч. Туман чудовий ластик:
Бетон, асфальт, граніт, метал, скло, пластик.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=813162
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 09.11.2018
Людина, вона, як маленький Бог,
Бо може зробити маленьку справу.
Якщо ж дві людини зберуться вдвох,
То зможуть і третю зліпити вправно.
Щоправда не з глини, а через гріх.
Ліпимо з того, що є під рукою.
Нажаль інші справи – більше для втіх.
Буває й ганебненьке щось накоїм.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=813053
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 08.11.2018
Роздивишся з позиції: Чому?
Добро і зло втрачають актуальність.
З позиції: Я – змінена реальність,-
Психологічну збудував тюрму.
Цей світ величний лиш для Вас і зріс?
Невже? Не стане всесвіт Вам служити.
Сам винен, бо не варто гав ловити,
Навіть, як злодій до кишені вліз.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=812911
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 07.11.2018
Піймав хтось. З етикеткою «Я – вор»
До дерева прибинтували скотчем
Злодюгу. Харків. В Луцьку – свій хадкор:
Там авто мийка – поле бою. Очі
Людські все бачать. Видно із новин –
Ввімкнулась операція «Сирена».
Поліція шукає cцикунів*
Хтось інший ділить владу. Вже не мирно.
Коли ніхто не захистить Закон,
То всяк назначить іншим суд і кару.
Завжди в суспільстві так – майже канон.
А ми в суспільстві хто? Вовки? Отара?
*cцикуни – затримані за ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=812909
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 07.11.2018
Народження і смерть. Все інше гра.
Театр тіней. Абстракція абсурду.
Ти обираєш. Інший обира.
Рветься душа між святістю і блудом.
Одвічна гра. Спіши, ламай дрова,
Бо вийде час. Не зупинити таймер.
Розсиплються, як пил діла, слова…
«Усе зробив» - хай буде звіт останній.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=812793
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 06.11.2018
Так хочеться сказати щось різке,
Щоб вишикувались фігури,
Як в шахах. Рядом першим – пішаки,
А по кутах застигли тури.
Не стану. Туз полежить в рукаві.
Стратегія. Я ж не дівчисько.
Перечекаю. Бог дасть інші дні.
Ще прийде мить підняти військо.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=812792
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 06.11.2018
Старість не діагноз – стиль життя.
Лозунг: «А мені воно потрібно?»
За життя йдемо у небуття,
Впевнені, що все зробили вірно.
Як на мене, то великий гріх,
Більше зло – душевне самогубство,-
Тіло вбив, і поряд вільні всі,
Душу вбив,- над тілом всі трясуться.
План такий: не гнівати Отця
Бога, Духа, і звичайно ж Сина,
Молодими бути до кінця.
Прийде час – в той світ піти спокійно.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=812648
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 05.11.2018
Полинути в зникаючі світи,
Змістити зашкарублі паралелі,
Розбити шкаралущі марноти
І вийняти вогонь святий з купелі.
На землю грішну настелити сніг,
Розбити всі дзеркала в королівстві,
Сказати «ні» тому, хто кличе в гріх,
Юродивих зібрати і повести.
Куди?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=812647
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 05.11.2018
Люди не люблять зміни.
Навіть, як ті на краще.
Сунуть до нірок спини,-
Марна турбота нащо?
Лине життя поволі
Смерть десь не за горами.
Нащо лякати долю,
В дзвін калатати в храмі?
Мрії загнали в шпари.
Всі ж бо так роблять – норма.
Є диваки в отарі,-
Злість викликають чорну.
Клопоти їх не в радість.
Все – метушня пропащих.
Може з дитинства – в старість?
Може спокій, то й краще?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=812268
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 02.11.2018
Засірів осінній ранок.
Тиша. Потяг вдалині.
Гавкнув цуцик неохайно,
І ворони хай зняли.
Розвели якісь базари:
З ранку ділиться общак.
Піднебесні їх почвари
Розбудили всіх собак.
Скоро місто сповнить гамір -
Однофазний білий шум,
Щось почути – марний намір:
Станеш в’язнем власних дум.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=812267
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 02.11.2018
А злий, зухвалий лев страшний не зовсім,-
Посланець інших невідомих сфер.
Його маскує в жовте листя осінь.
В її він вдало влився інтер’єр.
Поморщив носик, пісеньку воркоче.
Все на латині,- пісня не проста.
Світ в тиші губиться... Чомусь я хочу
Того кота смикнути за хвоста.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=812130
рубрика: Поезія, Вірші про тварин
дата поступления 01.11.2018
Супрун нас вилікує назавжди.
В дитини сорок? – Аспірин. В лікарню.
Там в черзі проторчиш годин зо дві,
То зрозумієш – захворіли марно.
А добирайсь трамваєм чи метро.
Спасибі, якщо місце уступили.
Віддячив пасажирам за добро:
Дав те що мав: вагон бацили.
І симулянтам не спастись біди.
Посидів в черзі – нахапавсь мікробів.
Ішов з легкою нежиттю туди.
А звідти – менінгіт цілує в лобик.
В цих європейців не практичний план,
Хоча і по біблейському сюжету:
«Встань і іди», коли ж зовсІм не встав
Швидку чекай, або з моргу карету.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=812007
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 31.10.2018
В нас в кожному монастирі статут.
Що в нього записали, те і буде.
В католиків живуть то там то тут.
Ротація. По світі їздять люди.
Мирські науки вчать серед мирян.
Є орден, що не вимагає форми.
Не знаю чи будують з душі храм,
Однак живуть по строгих своїх нормах.
А ще у давнину хитрили так:
Освіту надавали безкоштовно.
Захочеш агронома мати фах –
Ставай католиком. Спокуса чорна.
Не просто все влаштовано у світі,
Але прикольно: новина що миті.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=811873
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 30.10.2018
Емоції, як кадри кінострічки,
Фіксує томографія душі.
Розум спішить розкласти по поличках
Все, що не заримовано в вірші.
Розноситься у дебет чи у кредит,
Аналізується в добро чи зло.
Щось вималюється в церковні треби,
Щось мулом опаде на саме дно.
Окремо будуть мухи і котлети.
Та це, коли емоції спадуть.
На щастя, зараз лише силуети
Майбутніх висновків. Це ж щастя суть.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=811872
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 30.10.2018
Санктуарій скапулярію –
У Бердичіві костел.
Мене, суто православную,
Вразив не лиш інтер’єр.
Кармелітів не побачила,
То ж чи босі – не скажу.
А в цілому, склалось враження,
Що костел – зовсім не жуть.
Ніхто навіть там не змушував
Відрікатись від Хреста.
Є ікони, як і в нашому.
Навіть мощі Папи там.
А собі зробила висновок,
Що підтримають навряд:
Православному, воістину,
Є католик рідний брат.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=811755
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 29.10.2018
А «Приплили» не Рєпін написав.
Вчора про це дізналась випадково.
Крилатий вираз. Так казав загал.
Не можна в світі вірити нікому.
Читаю далі. Містер Третьяков
Наказував художника прогнати,
Коли до галереї він зайшов
З мольбертом, бо любив домалювати
Ілля Юхимович роботи ті,
Що вже продав, то ж був їм не господар.
Для бізнесу блаженні і святі
Та й творчий весь народ - поза законом.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=811754
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 29.10.2018
Лікар – це скальпель в руці Бога.
На жаль буває і тупий.
У Вінницю вела дорога,
Віддала шану Пирогову,
Хірург цей – геній світовий.
Для медиків – взірець наснаги.
Хворі ж поміччю ідуть,
До мертвого ідуть без страху,
Торкаються до саркофагу…
А віра в чудо – чуда суть.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=811577
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 27.10.2018
Хоч поважай, хоч зневажай панянку
Та з’явиться вона кінець кінцем.
Клубок життя змотався до останку,
Пульс - павутиною, очі – свинцем.
Зникають біль, неспокій і проблеми.
Одна секунда зрушила світи.
Загрубе тіло – враз предмет даремний,
Дух вічний вільним став. Лети
У вічність. Всі зустрінемось там скоро:
Години, дні, роки мигтять навгад.
Життя – це сплеск, який не мав повтору?
Життя – це всесвіт зменшений в мільярд?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=811576
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 27.10.2018
Радій, нервуй, а все йде по спіралі:
До продажу готують Приватбанк.
Обіцяно: все піде добре далі,-
Повернеться державі її вклад.
Сто сорок вісім з гачечком мільярдів
Можливо, і повернуться в бюджет.
Знов Коломойський його купить. Далі.
Ефект спіралі, чи петлі афект?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=811246
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 25.10.2018
Cпокій.
У серці панує спокій.
Так рівно, так одиноко.
Душа вивіряє час.
Ніжність.
Розбавила смуток ніжність –
Простилося мені грішній.
Зібрати б всю про запас.
Радість.
По вінця сповнила радість.
Несу цю чашу на заздрість.
Боюсь, що хлюпне за край.
Вічність.
Живу на землі вже вічність,
Та в мудрості вічна бідність:
Збирай її, не збирай.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=811222
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 24.10.2018
Тиша.
Скувала душу тиша.
Не краща я й не гірша,-
Системний лиш гравець.
Туга.
Втомила серце туга.
Таке все недолуге,-
Білет в один кінець.
Завтра.
На землю зійде завтра
Напевно його варта,-
Раз входжу в день новий.
Розум.
Навіщо людям розум?
Життя метаморфози?
Приспати б розум свій.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=811110
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 24.10.2018
Купила за чотириста ге* ліфчик,
А секс не стався. Може бути гірше?
А гірше може бути на порядок,
Коли за двісті де* купиш обладок.
*- ге- гривня
*-де- долар
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=810885
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 22.10.2018
Якщо ми дивимося фільм,
Не з серіалів, а художній,-
То так захоплюємось ним,
Що відокремитись не можем.
Реальність зникла в одну мить.
Глядач забув, не помічає,
Що в кінозалі сам сидить,
А світло й звук у 2D грає.
До чого вся шарада ця?
Ми рвемо, хай напівсвідомо
З контексту повного життя
Що ляже в нашу з Вами догму.
Тож як нещасний – сам дурaк:
На радість очі закриваєш.
Не зніме вроки і відьмак
Коли лиш сум в себе впускаєш
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=810884
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 22.10.2018
Змінила думка склад хімічний крові.
Розгнівалась і виміряла тиск.
Чи так важливо те, що буде зовні?
Лиш те, що всередині має зиск.
Щось сталось, чи не сталось, як хотіли.
Зробив хтось щось, ну неприємне, нам.
Це є причина знищувати тіло?
Заводити в передінфарктний стан?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=810568
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 19.10.2018
ДІЯ 3
Задіяні:
Антон – молодий чоловік, який не зважаючи на свій молодий вік багато чого пізнав. Його життя постійно збільшує обертів і він розуміє, що найменша зупинка викине його з силою інерції.
Марина – жінка, яка має все, що можна купити, і купує, а це їй не приносить і найменшого задоволення. Нещасна жінка з усіма можливостями.
Микита – чоловік Марини – особистість, що відволікається від буденності бізнесом, філософією, медитативними практиками.
Надія – досить розумна істота, яка вирішила, що вдало влаштувалась. Іншого життя не знає і не хоче знати. Живе мрією, що колись хтось її настільки покохає, що дозволить завести прислугу.
Людмила – давня подружка Антона. Їх пов’язує таємниця, що робить їх взаємозалежними. Розкриття таємниці однаково небезпечне для кожного.
ВСТУП
Голос за завісою: Експромтами,
Сюжетами,
Коли експериментами,
Як в ляльку доля бавиться.
З життя йдемо моментом ми.
Сьогодні днина сонячна,
А завтра дощ до нутрощів.
Сьогодні все на радість нам,
З труною завтра труднощі.
Олія розливається,
Хтось кайф у кров домішує,
Не встиг навіть покаяться,
Свій прах тихо землі даєш.
Завіса відкривається.
СЦЕНА 1
Зала велюрового ресторану. За столом Марина і Антон.
Марина: Ти став чужий. Що трапилось? Скажи.
Якщо якісь проблеми? – Я зараджу.
Я дати зможу все тобі найкраще.
Твоє мовчання – по душі ножі.
Антон: Якби ж то знав, звідкіль біда прийде…
Я відчуваю кров, кров і страждання.
Марина: В твоїх чуттях на дні хоч є кохання?
Антон: Я чесно відповів. Сказав не те?
Марина: Не те. Не там. І не тоді. Не вірю.
Ти ж знаєш, що свого я не віддам.
Облиш, будь ласка, ту свою затію.
СіСі розповідає все батькам.
І ми сміялись довго і душевно.
Збирався зятем ти ввійти в мій дім.
З реальністю ти не в ладах даремно.
Мій зять не може бути аби ким.
Антон: Можливо, це наразі не важливо.
СіСі в біді. Потрібен фахівець.
Марина: Турбота не реальна. Просто диво.
Ти що не зрозумів, що грі кінець.
Антон: Яка різниця з ким Вам порідниться?
Марина: Ти от розумний, а такий дурак…
Антон: На наркоманці рід Ваш і скінчиться
І не зарадить тут ніхто й ніяк.
Марина: То вже моя дитина наркоманка?
Й твоє кохання лиш врятує нас?
Затям собі. Інакше буде сварка:
Змирись, ти у житті її баласт.
Є в неї друзі із родин достойних.
Не лізь, без мила, у її життя.
Зв’язків я не дозволю непристойних.
Вона мого кохання прикриття.
Антон: Твоє кохання чисте й безневинне.
Святе. Прозоре. Вранішня роса.
Марина: Замовкни. Сама знаю в чому винна.
Мені тебе послали небеса
Як нагороду, іспит чи блюзнірство.
Я ж завалила іспит – визнаю.
Не в змозі припинити блудодійство.
Ти - підлість. Лиш з тобою я в раю.
Вже і не сподіваюсь на взаємність.
Затям: тебе і смерті не віддам.
Антон: Збрешу, коли скажу що неприємно
Це слухати. Хто ж допоможе нам?
Марина: Те що в мені, сильніше нас обох.
Краще скорись і не дразни даремно.
Все йде, як йде. Розсудить колись Бог.
Відпустяться гріхи. Колись. Напевно.
Антон: А про СіСі не блеф. Нажаль реальність.
Одночасно і у Антона і у Марини дзвонить телефон. Марина дивиться на екран, скидає виклик.
Марина: Телефонує подружка СіСі.
Дівчисько знахабніло.
Антон: Вибачаюсь.
Антон підводиться, відповідає на виклик.
Антон: Відповідай. Проблеми на Сумській.
У Марини дзвонить телефон. Приймає виклик.
Марина: Аварія? СіСі? Якісь дурниці.
Антон: ( в телефон) Я зараз буду.
Марина: Ти куди ідеш?
Антон: Тепер скінчилась гра. Пора молитись.
В когось останній день торкнувся меж,
А в когось починається жара.
Антон виходить.
Марина: Чому? Чому молитися пора?
СЦЕНА 2
Вітальня. Марія і Микита на передньому плані.
Марина: Ти мусиш щось зробити для дитини.
Розгублена. Їй страшно. Всі цькують.
На біса ти давав їй ту машину?
Де взявся Opel той?
Микита: Не в тому суть.
Марина: А жертви. Вже померли. В них все добре.
А родичі? Чого бажають ті?
Так сталося чому, - питайте Бога.
У нього разом грішні і святі.
Скажи, буває в смерті випадковість?
Чому так сталось? Ті і саме там?
О, дівчинко моя, ти не здорова,
Це ж шок який - побачити тіла
Розкидані й побиті на асфальті.
Їй двадцять. Як з цим по житті іти.
Все б віддала. Та не в моїй це владі.
Змінити. Захистити від біди.
Микита: Не причитай. Проблемі не зарадиш.
Там де є вхід, там вихід є завжди.
Коханець твій вирішує.
Марина: Ти знаєш?
Знав і мовчав. Це підло так.
Микита: Зажди.
Не час. Не місце. Не проблема.
У мене інші цінності в житті.
У нас сьогодні більш глобальна тема.
Дитині допомога на меті.
Марина: Не вірю жодному твоєму слову.
У твоє серце вкралася пітьма.
Микита: Порожню ми облишимо розмову.
Слідкуй за своїм серденьком, й сама.
В доньки проблеми. Ти не помічниця.
Емоції тут не зарадять нам.
Марина: Скажи, коли від мене ти відрікся?
Микита: Все добре. Заспокойтеся, мадам.
( в бік) Надіє, принесіть-но валер’яну
Марина: Цього тобі не вибачу ніяк.
Микита: І треба ж було бовкнути, й не з п’яну.
Я певен, це не вплине на наш брак.
Надія стакан подає Марині. Виходить. З’являється Антон.
Антон: Дозвольте. Не завадив? Є питання.
Марина гордо виходить. Здивований Антон проводжає її поглядом.
Антон: Щось трапилось?
Микита: Крім того, що машина
Моєї доньки – вбивця? Все нормально.
Антон: Питання в медичці одній дурній.
Микита: Не розумію. Нащо це мені?
Тебе учити, як проблему уладнати?
А інше?
Антон: Хвилюватися не варто.
Микита повертається виходить.
Антон: У цьому домі не подали чаю.
Як швидко всі традиції зникають,
Коли у двері стукає біда.
Йде не одна. Нещасна лікар та,
Що здуру об’явила результати,
Мов, виявила в сечі опіати…
Куди ти жіночко, проти системи?
Вона розітре. Жертва не даремне.
Я ж в цій системі нуль. Ні, молоток.
В труну вбиваю зігнутий гвіздок.
Антон виходить. З’являється Надія. Знизує плечами. Виходить.
СЦЕНА 3
Зала велюрового ресторану. Антон і Людмила.
Антон: Я скучав. Скажи, ти відчувала?
Людмила: Всі два роки ночей недоспала.
Антон: Ти змінилася. В очах лиш холод.
Людмила: Ти ввімкнув свій найчуттєвий погляд,
Певно є якась значна проблема.
Так давай й перейдемо до теми.
Антон: Що у нас, скажи, пішло не так?
Людмила: Я уперта. Ти ж в кінець дурак.
Антон: Пізнаю своє дівчисько з перцем.
Людмила: Зачекай, мотнуся за відерцем,
Щоб в ту саму річку забрести…
Антон: Ти вже не моя.
Людмила: Розумний ти.
Навіть ненависть зійшла туманом.
Антон: Це, на разі, добре, чи погано?
Людмила: Добре. Говори, в чому проблема.
Зможу – щось зроблю.
Антон: Така тут тема…
Непроста, бо мушу заховати
Жіночку одну.
Людмила: Без варіантів?
Психлікарня не найкращій СПА салон
І на стільки треба?
Антон: Назавжди.
Людмила: Пардон?
Антон: Єдиний шанс лишитися живою.
Людмила: Кохання? Пацифізм? Та що з тобою?
Антон: Не пацифіст. Я професіонал.
Найліпші завжди виходи шукав.
Людмила: Так розумію, жертва не зна плану,
Що у психушці їй чекати скону?
Антон: Ти зможеш цю проблему уладнати?
Людмила: А то. Давала ж клятву Гіппократа.
І знаєш же, що в тебе у боргу…
Антон: Зовсім чужа. Це збільшує жагу.
Людмила: Облиш. На разі, в мене є коханий.
Антон: Навіщо йому знати наші плани?
Людмила: Ти заважаєш думати мені.
Антон: Ну, вибач. Секс – це ж клятва на крові.
Людмила: Ми вже клялись. Та клятва досі діє.
Антон: Скажи, ну що він краще ніж я вміє?
Людмила: Наприклад, не зникати на два роки.
Та він, не головна твоя морока.
Я можу їй змінити особистість.
Антон: Це дорого?
Людмила: По курсу, в гривні, двісті.
Антон: А знижка буде друзям і рідні?
Людмила: Це вартість препарату. Не мені
Ці гроші підуть, Господи спаси.
Антон: А результат?
Людмила: Навік забуде все.
Антон: А далі що?
Людмила: А що ти забажаєш?
Здебільшого, твої бажання знаю.
Антон: Тут все інакше. Тут ти не права.
Людмила: Буде вивчати заново слова.
Буде учитись думати і жити.
Антон: А інше щось не можеш ти зробити?
Ця перспектива щось не по мені.
Як жити так, то краще в землі гнить.
Людмила: Розслабся. Вже наука йде далеко,-
Ми амнезію зробимо їй легко.
Забуде лише хто вона й звідкіль.
Я вірно зрозуміла твою ціль?
Антон: Сама дурна, бо лізе де не треба.
Людмила: Ти виправдовуєщся в мене, чи у неба?
У мене марно, я така ж як ти,-
Крокую без вагання до мети.
Антон: Я мушу йти.
Людмила: То йди.
Антон: Ти допоможеш?
Людмила: У мене вибір є?
Антон: Ну, так не гоже.
Людмила: Сказати, з радістю допоможу?
Так це ж брехня.
Антон: Я правди не прошу.
Антон цілує Людмилі руку. Виходить.
Людмила: Цікаво, які сняться тобі сни?
Виходять на зв'язок забиті друзі?
Ти сам живий, чи зник у тій війні?
Вона по вік триматиме в напрузі.
Життя не в радість. Смерть не на печаль.
Страху немає, ні жалю. Інстинкти.
Чиєю кров’ю наповняв Грааль?
Сльозами чиїми він знов омитий?
У небезпеці ти шукаєш забуття,
Тобі за нагороду біль і втома.
Ні в гріш не ціниш і своє життя,
Що можеш побажати ти другому?
Для когось ти суцільне темне зло.-
Отримуйте, що вклали, панство.
Геть поле чорнобиллям поросло.
Пшениці нізвідки там взяться.
Завіса.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=810453
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 18.10.2018
Зробила відкриття: існують люди,
Які бояться нових знань і вмінь.
Життя іде по звичній амплітуді,
Хоч поганеньке, за те вічний штиль.
«Коран читати? Ти ж християнинка.
Така цікавість розпина Христа.»
В людині впрограмована зупинка,
І це стосується усіх питань.
Вона щаслива? Ні, вона нещасна.
Своє нещастя люто стереже.
Світогляд сформувався в шостім класі,-
Так і живе людина в вічній «Же».
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=810312
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 17.10.2018
Кат обирає жертву методично.
Його цікавить лише та, одна,
Яка під ним не гнеться хаотично,
Яка ту чашу питиме до дна.
А жертва все життя шукає ката.
Проходять люди і летять роки.
Ніхто не в змозі що потрібно дати.
Знов смерть, реінкарнації витки...
Жага і біль, сум, насолода, відчай…
Не розуміють самі в чому суть.
Ця боротьба тривати може вічно,
Як психіатри не скоротять путь.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=810311
рубрика: Поезія,
дата поступления 17.10.2018
Це факт – нікому не сказала «Ні»,
Бо не говорять слово те мені.
Не переймайтеся, я не повія,
Що можна, що не можна – розумію:
От саме так і говорю завжди:
«Не можна, тому що…», або «Зажди».
Я відмовляю людям знову й знову,
А їм як пісня та моя відмова,
Не нищить душу, а пояснить суть,
Вона добра бажає, то ж несуть
Її як стяг. Про те про інше мова.
Стільки дітей батьки зломили словом.
Одним простим, банальним словом «Ні»
Вбивають особистість день при дні.
Душі калічать. Ті, - «Ні» кажуть іншим.
Чому тоді дивує світ цей нищій
Любов’ю і словами доброти?
А як умієш відмовляти ти?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=810169
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 16.10.2018
Підхід таки тут індивідуальний,
Комусь прощаються гріхи фатальні,
А хтось за мілкоту дає одвіт.
Несправедливим є реальний світ.
Однак, ми оптимісти, то ж радіймо
Що йде оцінка кожній нашій дії,
Своя система виміру, шкала
І терези, для зважування зла.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=809731
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 12.10.2018
Леді бути хочеться. Затісно
В цьому титулі, та вже й запізно.
Благородство десь згубилось в мряці,
У дитинства задубілих пальцях,
В заметілі, по дорозі з дитсадку,-
Дисципліна дає вдачу нелегку.
Канули безслідно в цих Бермудах
Ніжність, особистості повага.
Ми солдати перше ніж ми люди.
Кроком руш. Направо. Стій. Направо.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=809730
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 12.10.2018
Вчорашній день – життєва школа,-
Він не відтвориться ніколи.
Думки, обличчя, епізоди,
А поряд люди, люди, люди…
З своїми страхами й жалями,
Із хитрощами і гаками.
Заніс в життя осінній вітер,
То ж мушу всіх їх розуміти
І не нашкодити хоча б.
Бо шкода набере масштаб,-
Сьогодні, завтра, і в віки,-
Все виправляю помилкИ.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=809634
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 11.10.2018
Якщо питання ставити: «чому?»,
А без причини навіть прищ не сяде,
Привид образи зникне у пітьму
І не посміє вимагати плати.
Колись, в дитинстві, все було «чому?»,
Вивчали світ великий, незбагненний.
Зламалось. Протиставили йому
Себе. Я пуп. Мені всі винні.
Образа – індикатор для душі,-
Як відчуваєш, значить зупинився.
То ж ображатися не поспіши.
В себе заглибся, в себе подивися.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=809633
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 11.10.2018
Із тих, кого любив, Ви є остання.
Любив Вас вечорами, в дУші більш.
Ви не помітили мого кохання.
Воно минає, тож пишу Вам вірш.
У Вас часУ неділя, дві, від сили,
Мої щоб відновити почуття.
Багаття ненароком запалили,-
Все вигоріло. Догора сміття.
Вас радо передам у добрі руки:
Проблеми з Вами, а корИсті нуль.
На зустріч не зробили ані кроку.
Ви королева? Так і я король!
Знайду собі надійну і простішу
Хай молиться на мене, пил здува.
Вашу погорду заповім всім іншим,
А на прощання напишу слова:
«Із тих, кого любив, Ви є остання…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=809514
рубрика: Поезія,
дата поступления 10.10.2018
Надати суму рейтинг почуття,
Внести печаль в перелік прекурсорів,
В спільноти вимагати співчуття,
Депресію підняти на престолі…
Змиритись з тим, що стан мій і душа
Навік в полоні в стилів, смаків світу,
А я стелюсь, як ковила, по вітру
Сама для себе по ціні гроша?
Не по натурі нашій та печаль,
Така ж чужа, як самовар чи пряник,
Буває, щось затягує в ту даль,
Та в кожному дрімає баляндрасник.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=809397
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 09.10.2018
Син тьоті Люби, Саша
Працює у поліції.
Вже лейтенант він старший,
Має якісь амбіції.
Про це мріяв з дитинства
Десь рочків із восьми:
Як вчительку не добру
Засадить до тюрми.
А вчителька « не добра»
Знання в нього впихала
Все нова й нова спроба -
Терпіння ж вистачало.
Творіння Божі – діти,
Не так вже й безневинні.
Тому, хто взявсь їх вчити
Вклонитись ми повинні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=809396
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 09.10.2018
Стратила, піднявся тиск.
Це для мене незнайомо.
Довелося бурячки
Занести до раціону.
Швидко винести хамсу,
Зовсім скумбрію копчену,-
Не життя – суцільний сум.
Стіл, як в Єви у Едемі.
Був би в неї майонез,
Сир Дор-блю іще сметана,-
Мимо б йшов онтогенез:
Яблуко б знання не рвала.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=809261
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 08.10.2018
Люблю метро о шостій ранку,
Бо там одні чоловіки,
Процентів дев’яносто, з гаком,
І без сумок, чудні такі.
Розбіг у стилях і фосонах,
Вік різний, різний антураж,
І вираховуєш, персона
Із бою, чи на абордаж?
Питання особисте трішки:
Шукаю гендерності суть,-
Жінки ще сплять спокійно в ліжках,
Чоловіки в метро живуть.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=809260
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 08.10.2018
Зникають з життя пережитки радянського ладу:
Традиції, пам’ятки. Вміємо ми руйнувати.
Зника промисловість велика, хімічна, легка,-
Аграрна країна, такою були ми віка.
Зникає і молодь, бо де застосуєш в країні?
Десь їде між люди,- вона ж щось робити повинна.
Старі повмирають, а землю, що дбали віками
Туземцям тихенько здамо. Вони вже поміж нами.
?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=808808
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 04.10.2018
Ніхто не знає коли прийде час
І ти, як славний корабель Донбас,
Долею битий, палений не раз,
Даси в житті найголовніший пас.
Здавалось, незначна путь: з порту в порт,
Але ж який почесний був екскорт…
Ввів ворога у відчай, а не в жах,
Здолав важливий історичний шлях.
Будь, відчайдухо, прикладом для нас!
Допоки не відправлять парастас,
Ні вік, ні стать і ні здоров’я стан,-
Керує сила духу – капітан.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=808805
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 04.10.2018
Немає роботи – нема відпочинку,-
Саме існування – скорботи зупинка.
Немає походу – не буде й привалу.
Життя все колотить – політ без штурвалу.
Не маємо планів – то маєм проблеми,
Їх шумно долаєм – нам зміни – екзема.
Бажання – застигнути в позі лінивця!
Як день так пронудиш, то ніччю не спиться.
Сон теж не даремний. Його заслужити
У Бога потрібно – в день працю вложити.
Хоч плач ( це нам легко) - закони ці діють:
Не хочеш проблем, то шукай собі дії.
Допоки живий – мертвим не прикидайся:
Йти ліпше в атаку. Сховатись не вдасться.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=808672
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 03.10.2018
Ангели плачуть по втрачених душах.
Пісня жалоби лунає в раю
Демон не плаче, він діє рішуче:
Вічно полює на здобич свою.
Вічний романтик і вічний дослідник,
Ризик завжди, знай міняє тіла,
Місце шукає достойне і гідне,
Згодом когорту своїх назбира.
Тож намагаюсь минати конфлікти:
З мене чи вийде, - чуже щось влетить.
Всіх своїх знаю. Розумні й потрібні,
Досить слухняні. Творці в кожну мить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=808671
рубрика: Поезія, Езотерична лірика
дата поступления 03.10.2018
Якщо Вас любить хоч одна людина,-
Весь світ в обійми кличе, тягне руки.
Вже й не така похмура сіра днина,-
Сонячне завтра взяло на поруки.
Цього кохання вистачить для щастя.
Це щастя будиш з ближніми ділити.
То ж всім на благо. Кожному це вдасться.
Ну сам себе ти ж можеш полюбити?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=808553
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.10.2018
Влада в господарстві, як нездара:
То позичить там, а то де інде,
А народ не зна того кошмару,
І гукає всім, мовляв, я вільний.
Вільний той, у кого свої гроші,
Буде хліб, тоді цікава й казка.
Якщо економіка негожа,
Тоді воля - про мавпочку байка.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=808552
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 02.10.2018
Ми стискаємо губи і зуби. Зіжмем кулаки.
Все чекаєм удару, готові завжди боронитись.
Навіть впавши до ліжка, спимо, як у грудні грудки.
Щоб розм’якнути слід захворіти чи сильно напитись.
Ми готові завжди захищати достоїнство й честь,
Цей абстрактний об’єкт в організмі і нашій культурі.
Скрізь себе зажимаємо, тиснемо. Честь, під кінець
Не цікава ні нам, ні сусідам, нікому в натурі.
А розслабити булки й п’яніти з життя кольорів
Хто ризикне? Хто зуміє? Цьому ще потрібно навчaтись.
Маєм вчитись сміятись, зі світу, з себЕ, й поготів.
Маєм кожну клітинку свою із лещат вивільняти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=808445
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 01.10.2018
Напишу свою осінь пейзажем у стилі кубізму,-
Легкі барви, короткі штрихи, кольори в півтонах…
Ти наповнив його диким вітром, димами і змістом,
І повітрям. Об’ємам кубів хай позаздрить весна.
Розмивають дощі цей пейзаж невблаганно старанно.
Чіткість ліній зникає, зникають характер й сюжет.
Вітер рве жовте листя, колись відображене вправно.
Ції осені щастя сльозами довершу портрет.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=808444
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 01.10.2018
Одна з сестричок мого дідуся
Не захотіла заміж за нелЮба.
І не могла ніяк ослухаться,-
Зуміла до весілля врізать дуба.
Виходила на ганок на мороз
І снігом терла голову старАнно.
Якщо над цим працюєш і всерйоз,
То менінгіт – часу питання.
Не знаю був хто винен в тій біді,-
Її упертість, чи батьківське звірство.
Цікаво, от такий розклАд подій
Вважається у Бога самогубством?
Якщо себе запеклий наркоман,
Чи п’яний бомж вбиває в малих дозах,
Та й кожен з нас, як випива сто грам,
Не самовбивця у зіницях Божих?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=808122
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 28.09.2018
Чому за гріх вважає церква секс?
Ці ж двоє, троє, як у кого вийшло,
Зарядку роблять. Корисний процес,
І зовсім не турбує решту людства.
Як ця зарядка для життя мета,
А інше все зникає з горизонту,-
Чекай прояви Божого перста,
Як атеїст, то долі повороту.
Людина ж бач. Нам всім не повезло,
Бо мусим розвивати інтелекта.
А трішечки розслабивсь, теє зло
Швиденько врегульовує планета.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=808121
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 28.09.2018
Сховатись в сон від неприємностей, турбот,
Поринути у тридесяте царство,-
Володар темряви, зодягнений як гот
Напустить в Стікс фламінго, так, на щастя.
Як передсоння задобрИти коньяком –
Рай та птахів замовити в картинку.
Перестараєшся, гот стріне копняком,-
Провалишся в астральну чорну дірку.
Неадекватний цей до чого весь експромт.
Соватись від проблеми не реально,
А хто ж примусив берегти лантух турбот,-
Все те, що не вдалось, хай кане в далІ.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=807888
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 26.09.2018
Суспільство прописало всі умови:
Коли відчути радість, коли біль.
Щось в мене мимо все. Знову і знову
Емоції не потрапляють в ціль.
Де мушу дивуватись, чомусь смішно.
Захоплення чекають – я нудюсь.
Всі ці закони поважати ліпше.
Бач, в фальші розчинитися боюсь.
Хто зодяг маску – приторно приємні,
Ті хто без маски – хами і мурли.
Напевно це обурення даремне:
Хай будуть в масках леви і осли.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=807887
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 26.09.2018
Хто народився для сарказму,-
Тому першить в горлі від щастя,
Любов такому, як образа,
Як ланцюги на всі зап’ястя.
Хто народився для любові,-
Дощу радіє, сонцю, вітру.
Проблем не бачить, апріорі
І розчиняється у світі.
Всякі втішають Бога люди,
Він кожному відводить місце.
Завжди було так, завжди буде.
Яскравий світ, тому, що різний.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=807767
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 25.09.2018
Є привід і причина у конфлікту.
У тексті є підтекст – такий закон.
Якщо десь жіночка кусає лікті,
То переспали з її мужиком.
Якщо ж мужик йде погуляти з себе…
Процес цей хтось вивчав Берн, Юнг чи Фрейд.
Перечитати класиків цих треба,
Тоді, можливо, зрозумію рейд.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=807766
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 25.09.2018
Відмолю тебе у осені,
Поверну в духмяне літо:
З сивими під ранок росами,
Із півоній ніжним квітом.
***
З комарами, пилом, спекою,
Із трудами, яких таці,
З солов’ями і лелеками:
Хай сідають знов на яйця.
Є план «Бе» зігрітись осінню:
Якщо хочеш таки дива:
В Бога ми грошей попросимо
І гайнемо на Мальдіви.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=807646
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 24.09.2018
Севастополь - герой – величне достойне місто,
Ти в історії маєш зіграти новітню роль.
Революція з Тебе почнеться і піде мостом.
Тече воля по венах. В Тобі українська кров.
Бо інакше фальстарт, інакше немає змісту.
Крим – та крапля остання, що переповнить бокал.
Ще пройдемось не раз своїм українським містом.
Економіку, трясця, ніхто ще не переграв.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=807645
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 24.09.2018
Йшла на роботу. В сквері, біля церкви
Сиділа дівчина, ну зовсім молода,
Себе руками обнімала вперто,
Щоб захистити від проблем не по літах.
Дивилась з сподіванням на коліна,
Лежав, завмерши там синенький телефон,
І усвідомлювала, що єдина
На цій планеті, бо жорсткий діє закон.
Їй рішення прийняти принципове:
Життя привнести в цей безкомпромісний світ,
Чи знищити, і бути вільній знову.
Свобода тілу, душу ж спалює хай лід.
Себе руками обнімала вперто,
Вирішувала: жити, чи померти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=807330
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 21.09.2018
От томос, то заслуга президента?
Українська натура каже: Ні,
Це склались так обставини гладенько,-
Цей виграємо бій в святій війні.
Тут стратила Росія принципово:
З Грецією побила черепки.
А в нас проблеми, так слово за слово,
Весь світ допомагає залюбки.
Але не чесно скидати з рахунку
Ту особистість, що процес веде.
Багато в Порошенка прорахунків,
Та визначне він робить й для людей.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=807328
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 21.09.2018
Боюсь образити чиюсь культуру,
Та це питання їсть мою натуру,
І певна, відповідь на нього є,
Не бачить лиш невігластво моє.
Є вимога, щоб не варити м’яса
У молоці вівці-матері. З часом
Ця вимога більш обертів набрала:
Свій посуд має мати кожна страва.
Скажіть, це не здається лицемірством:
Шлунок один, нащо каструлі різні?
Напевно у обряді цім підтекст,
Бо логіка провалить даний тест.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=807232
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 20.09.2018
Я ж жінка. Нам не писані закони,-
Увагу Вашу на свою персону
Віршами навернути намагаюсь.
Каюсь, грішу, знов каюсь, вибачаюсь.
То істерю, то набиваю цІну,
Сміюсь, боюсь обриднути, бо згину
Без цих інтриг смішної колотнечі.
Неначе в душу влізла уся нечисть.
Вже в рамках не тримає інтелект,-
Шизофренія цей нашіптує сюжет?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=807231
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 20.09.2018
До себе жаль – змія, що їсть хвоста.
Дозволь його, і все, і ти покійник.
В процес цей тягнеш всіх, навіть кота.
Везе до пекла механізм цей дивний.
І добре, якщо поряд буде той,
Хто не утре сльозу, покриє матом,
Бо чуйність не найкращий тут герой,
А лиш чуттів патологоанатом.
- Встань і іди,- сказав колись Ісус.
Повторюю собі це час від часу
І хочу, і чекаю, і боюсь
Того, хто втре сльозу й життя розквасить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=807120
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 19.09.2018
Місто шумить, а в душу вкралась тиша:
Думки розвіялись, висока чиста гладь.
По венах спокій, дихання все глибше,
І тонеш в просторі. Лиш сам себе не зрадь,
Не розчинись, не зникни передчасно,
Ще ж усамітнений у всесвіті об’єкт.
Бути ніким в нірвані може й класно…
На чиї плечі скинеш роль свою, свій хрест?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=807119
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 19.09.2018
А вчені випаровують алмаз,-
У хвилях тане ультрафіолету.
Не знаю, порадіти тут за нас,
Чи засмутитися. На цій планеті
Стабільності немає. Не шукай,
Завжди тримай удар і рівновагу.
Цікаво, а який у Бога рай?
Там тиша, спокій, чи така ж бодяга?
От пишуть: що внизу, те що вгорі.
Не дуже це цікава перспектива.
Хоч все змальовано в святій імлі,
Спішити на той світ нема мотиву.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=807001
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 18.09.2018
Адама Бог зліпив із глини.
Та й з Вами всі ми із землі,-
Будуються наші клітини
З того, що з’їли, випили.
Бува, відкладемо запаси
Під шкіру, носимо в собі.
Запаси наші ті до часу,-
Все повернЕмо, далебі.
Це начебто завжди я знала,
А усвідомила в цю мить.
Тепер питання інше встало:
Як та земля у нас болить?
Чому хвороби точать тіло, -
Йдіть, копирсайтеся в ґрунтах.
Чому із віком в зморшках шкіра?
Щось всі ми робимо не так?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=807000
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 18.09.2018
Йшов парусник по морі-океані,
Піратський човен виник з нівідкіль:
Готуйтеся до бою, капітане.
Червону той сорочку швидко вдів.
- Навіщо?- помічник його питає.
- Якщо пораненим буду в бою,
То кров моя команду не зламає,
І перемогу зборемо свою.
Дивлюсь на владу і дивлюсь на Раду.
Час боротьби – країна у війні.
Хто з них червоне зодягнути здатний?
Пасують лиш коричневі штани.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=806907
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 17.09.2018
Коли в собі не втримуєш баланс
І серце в апеляції до мозку,-
Кидає організм у дисонанс.
Питання вирішити те не просто.
Мозок знайшов чуттям якусь красу.
Перейнялися ті, шумлять «кохаю».
Той далі думає. Знайшов плюси
І мінуси, шепоче «Вибачаюсь,
Тут незадача, бач промазав я,
І ця краса не так вже і красива»
Погодитись би мовчки з ним чуття,
Так ні, вони уперті і ліниві.
І захищають зовнішній об’єкт,
Йдучи на конфронтацію з собою.
А чи обійдеться те все без жертв,
Бо точно не обійдеться без бою.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=806906
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 17.09.2018
Не така. Не м’яка, не пухнаста.
Губки в бантика – ні, не складу.
Очі ниць не спускаю завчасно,
Не зітхну в такт словам, до ладУ.
Вибачайте, не самка, людина.
Маю думку і досвід життя.
Самостійна, зухвала і вільна,-
Не шукаю оман забуття.
Вибачайте, ну зовсім не киця,-
Не блукаю по добрих руках.
Цим життям мрію вдосталь упиться,-
І кохати, й літати як птах.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=806565
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.09.2018
Політики хитрять. То не біда.
Народ хто кривдить – потрапляє в дурні,
А наша нація так молода.
Історію творити нам й культуру.
Гарячі ми, готові кожну мить
Відкласти рало і вхопити вила,
Що той тинейджер. Так йому болить:
Хтось косо глянув, і його накрило.
Такий наш час, і доля нам така.
Що не під силу – дітям піде в спадок.
Життя у коловерті гопака,
А танець цей покаже хто що вартий.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=806564
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 14.09.2018
У чому сенс життя? – В процесі.
До знань в безмежнім інтересі.
В бажанні бачити, як світ
Міняє сутність з плином літ.
В натхненні в ногу йти із часом.
Вміння копичити в запаси,
І любуватися на зміни
В сім’ї, в родині, у країні.
Коли живеш в чеканні дива,
Твій вік не так вже і важливий…
Ції всії тиради зміст:
Роки рахує егоїст.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=806460
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 13.09.2018
Нам світ із-зовні крутить фільм жахІв.
Придумала собі своє кіно,
Де ніжності кохання ллє вино…
Мій світ несправжній, бо повсюди біль?
Я на страждання закриваю очі?
Людина носить дзеркало в собі
І ретранслює те, що сама схоче.
В добрі і злі гармонія завжди,-
Інакше Земля зійде із орбіти.
Що назбираєш і примножиш ти?
Куди покличеш тих, що йдуть по сліду?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=806459
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 13.09.2018
Якщо образа серце зачепила,-
Для Вас це судження чуже важливе
І думка іншого – авторитет.
Засумнівався хтось, що Ви аскет
І не розгледів чемності й моралі?
Принизив гідність, думку? І що далі?
Можна віддячити йому сповна,
На щастя ненависть не має дна.
Всім доведу, хай з піною у рота,
Що чиста я, свята і благородна.
Однак, люди у всесвіті єдині,
То ж мусите допомогти людині,
Яка свого життя короткий час
Втрачає не на себе, а на Вас.
Вона нещасна і шукає в світі
Того з ким це нещастя розділити.
Всяк ділиться лиш тим, що власне має,
Що розуміє і, що відчуває.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=806355
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 12.09.2018
Думок полохливих зграйка
Принишкла в траві дозрілій.
Десь спека, жаги коханка,
На обрії сходить в хвилі.
Не стану лякати тишу,
Нап’юся покою вволю.
Хай світ цей, завжди принишклий,
Милується сам собою.
Наповнюсь небесним сяйвом,
Земною наллюся міццю,
Розтану в блакитних далях,
Сховавши печалі в вічність.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=806354
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 12.09.2018
Тіло сповнила ніжність -
Дивне чуття в наш час,
В час розвінчаних мрій,
Без ілюзій, де й сни чорно-білі.
Тихо сходимо в вічність,-
Світу ж чхати на нас.
В битві мертвих ідей
Ми лишЕ антураж досить милий.
Продається товаром
Дивна штучна любов,
І повага тут є,-
Вдовольняється будь-який попит.
Не потрібні й за даром,
У собі поборов,
Почуття, де здаєш
Регулярно на витримку іспит.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=806259
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 11.09.2018
Про палісадник розповім культурно.
Хтось там вночі сходив до вітру крупно.
Зранку господар бачить теє диво,
Вздріва там підлість: «Це ж воно терпіло,
Щоб біля мого двору скласти купу»,
І приміряє всі сусідські дyпи,
А потім дyпи по всьому селі
З якими в нього прикрощі були.
Не зайде в голову думка про диво,
Що тут нещастя впало на людину,-
Та справилась з бідою, як могла.
Можливо була з іншого села.
Отак ми звикли. В будь-яку подію
Себе вплітаємо. Всі поряд мріють
І думають лише про нас всяк час.
І в кожній голові такий колапс.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=806258
рубрика: Поезія,
дата поступления 11.09.2018
Розтріпана душа,
Розсипані думки,
І знову хтось крадЕ
Невірний час.
Загублені слова
Без них нема вірша.
День в марнослів’ї
Як в багні погряз.
Як в баку зі сміттям
Серед чужих проблем,
Киваєш в такт,
А думаєш про дощ.
Звідкіль люди беруть
Нікчемність своїх тем?
Відмитися б скоріш
Від бруду товщ.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=806135
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 10.09.2018
Кохання спонукає до брехні.
Хто правдою відкриє в душу дверці?
Як скажеш все що думаєш мені,-
Скінчиться те кохання в передсерді.
Бо не осліп, і не оглух навік,
Не втратив нюх, а скрізь тіла і очі,
І шепоти. Нещасний чоловік,
Не бачити не можеш, якщо й схочеш.
Чом не розкажеш як тебе п’янить
Сусідки зверхоб’ємна фурнітура?
Все в цьому світі на брехні стоїть,
І чемно називається культура.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=806134
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 10.09.2018
Постійно потрапляю в ями в часі.
Спочатку він іде собі лінійно,
А стану на роботу одягатись,-
Якийсь стрибок і, спізнююсь постійно.
Щоранку випадає хвилин десять,
І катаклізм трапляється по буднях.
Можливо мозок суне мені дезу*
Цікаво, як час грає в інших людях.
Мій час, відтак існує в мене в мозку.
Навчитись би його регулювати.
Упевнена: можливо це. Не просто
Сьогодні часу ями оминати.
* деза – дезінформація
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=805800
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 07.09.2018
Я їм пиріжок –
Пиріжок стає мною.
Будую стіну –
Пиріжок став стіною.
Читаю вірші –
Пиріжок став думками.
У тиші лежу –
Пиріжок став жирами.
Стіна опаде,
Колись зсиплеться пилом.
Жири розкладе
Час, принаймні в могилі.
І лише думки
І шкідливі, й корисні,
І лише вірші
На астралі зависнуть.
Навіки зависнуть.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=805799
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 07.09.2018
Коли не вистачає сил
На задуми, що б’ють фонтаном,
Не до духовності й краси
Працює лише Муладхара.
На граблі ці не в перший раз
І, розумію, не останній,
Бо не тримається баланс,
І «хочу» оберти зростають.
А «можу» грає в піддавки,
А чи сваритися не здатне,-
Спочатку гнеться залюбки,
А потім посилає владно.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=805687
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 06.09.2018
Літати скоріше вітру,
Ступати тихіше ночі,
Сонцем бродити по світу
Я вмію, чи може хочу?
Травою Землі вклонятись,
Сміятись зірками в серпні,
Чекати і сподіватись,
Не діяти спересердя.
Твоє вдихати кохання,
Свої видихати мрії,
Росою рясніти зрання
Я хочу, чи може вмію?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=805686
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 06.09.2018
В наш час розумним бути – що на раз:
Порився в Інтернеті, вивчив тему,
І грузиш всім, що австралійські вчені
Уміють випарувати алмаз.
І всі навколо: «Вай, який розумний!»
Сприймаємо за розум пам'ять ми,
Захоплюємось якийсь час людьми,
Які нам Інтернет цитують шумно.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=805567
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 05.09.2018
Із йогою теж не поталанило.
Можливо ще до суті доберусь.
Себе запевнювати – я не моє тіло,
Не розум навіть. Вибачте, боюсь.
Боюсь, що перестану доглядати:
Нігті облізуть, ноги заростуть,
Забуду пару раз погодувати,
І все, пряма в блаженство путь.
Цікавих є багато там моментів,
На користь кожному дієта й спорт,
Але схрестити ноги і завмерти,-
Вісім хвилин – найбільший мій рекорд.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=805566
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 05.09.2018
Когось любити – не поважна справа:
Знайшов щось дивне, і бери люби.
Проблема стати самомУ цікавим,-
Тебе кохали щоб без ворожби.
Тут мусиш випромінювати радість,
Бути сміливим, гордо йти вперед.
Стати і вище, і не виділятись,
Не розтікатись солодом, мов мед.
Я не про голі плечі і підбори,
Хоча це теж дієвий аргумент,
Я про бажання радості і волю
Не будувати з себе постамент.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=805458
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 04.09.2018
Життя доведено до рівня,
Коли поїсти, то подія,
Коли поспати – то мета,
І день за днем так проліта.
Чомусь упевнені ми нині:
Достойне те життя людини.
Таке ж життя і у свині,-
Рецепти кухні менш складні.
Невже у світі все пізнали?
Невже зробили все що мали?
Та вирішив раз чоловік,
Що вистачить на його вік.
Сприймає це спокійно людство,-
Бо ж не тілесне самогубство:
Людина ж їсть і п’є, і спить –
Суцільне щастя, краща мить.
Практично досягла нірвани
На кухні, згодом на дивані.
Тихенько так лишає світ,
І. Пиріжки в нас на обід.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=805457
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 04.09.2018
Мама-орлиця скубе орленя,
Те палички старанно пише,
Бабця-шуліка над ними кружля.
В кімнаті напружена тиша.
Мама й бабуся отримають «п’ять»,
Дитина зненавидить мову.
В навчанні не паличка результат,
А вміння пізнати щось нове.
Для того дитя дзьобають своє,
Щоб вчитель, бува не образив,
Щоб був результат з тих кращий, що є.
Дитя щоб зазналось одразу.
І чадо як стяг нестиме пиху,
То буде відрада єдина.
Ізгої відмінники все тому:
Не бачать собі в класі рівні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=805364
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 03.09.2018
Теє чуття надумано людьми
При чому в рамках цілої культури.
Раніш попи зарадити могли,
Психологи цей бізнес ухопили.
Методики будують тільки так:
Лікують і предмет, і його жертву.
«Ви спали, пане? То є добрий знак,-
Пігулки діють.» Як їх жменю жерти.
Людська ця слабкість має колорит.
Без неї світ утратить свої барви.
То ж ревнувати можна, та не слід
В це заграватися. Не буде слави.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=805363
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 03.09.2018
От кожен сам собою геніальний.
Чому тоді юрбою ми дурні?
Капкани ставимо чужим талантам
І одне одного мокаємо в лайні.
Одна людина мало на що здатна.
Спільнота владна зрушити світи.
Всім зрозуміло, тільки не прийнятно,
Що ти це я, а я це завжди ти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=805044
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 31.08.2018
Пішов собі відлюдник до пустелі:
Жує жучків і думає про Бога.
Мене не полишають думки сталі:
Яка, кому, коли є користь з того?
Він молиться. За що? За світ нікчемний?
Який покинув, бо в печінці в нього.
Можливо та молитва більш конкретна,
Про те, щоб Бог послав жучка смачного.
Свою плоть убиває поступово –
То ж він святий, йому хвала і шана.
Другий сам вирішив: відкинув ноги,
То церква винесла цьому догану.
Пішов в пустелю щоб зробити жертву.
Помер, кістки шакали розтягали…
Демонстративно на що, носа втерти
Всім грішникам? Вони щоб прославляли.
Розумні думки до гріхів доводять.
Все. Думаю про їжу і про одяг.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=805043
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 31.08.2018
Система цінностей, як ДНК,
У кожної людини особиста.
Для визначення нації в віках
Критерії знайти мусить суспільство.
Ми маємо прийняти, як зарок:
Ніхто не кращий і ніхто не гірший.
Хтось собі Путіна бере в зразок,
Другий – Ісуса , третій просто гроші.
Заблудлі є, яким далеко йти
До Вашого просвітлення значного…
Їм мозок не лікуй, а відпусти,
Нехай ідуть до Путіна чи Бога.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=804917
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 30.08.2018
Як їдеш в місто трасою під вечір,
Там є казкові чарівні місця,
Дівчатка де, відкривши ноги й плечі,
Туди, сюди крокують без кінця.
І в дивний стан це водіїв приводить.
Якийсь мугиче пісеньку під ніс.
Вдає хтось здивування – брови зводить.
Ще третій повний співчуття завис.
В мене завжди цікавість викликало,
Не бачила ніколи співчуття
До тіток, що у спеку асфальт клали,
Щоб дітям заробити на життя.
Заглибилась у темряву питання
І віднайшла призначення повій.
Вони дають чоловікам визнання:
Сто гривень клопоту – здобуто ціль.
І кожному приємно за сто гривень
Себе переконати – ти мужик.
В дружини запити бувають дивні,
А тут копійки, і той самий зиск.
Однак не будемо гнівити Бога,
Достойні в світі є чоловіки.
В житті на жаль не бачила такого,
Але ж із когось пишуться книжки.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=804915
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 30.08.2018
От знову сталось. Перейшла межу.
Вічно я шастаю не там де треба,
А Ви паркани зводите до неба,
Сховати мене виникла потреба.
Я не навмисне. Вибачте, прошу.
Не варто ображатись на людей,
Вони не створені нам в перепону,
Кожен живе своїм чудним законом,
Куди не глянь – одні атракціони.
Життя – це цирк. Наповніть щастям день.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=804784
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 29.08.2018
В євреїв необхідно вчитись
Вкладати гроші в свій талант,
В свій розум, в те, що не віднімеш.
Ти цінність, і тобі всяк рад.
У мусульман повчитись варто
Удачу з друзями ділить,
Щоб кожен побажав щоб завтра
Удачі повторилась мить.
Та спадщина, бач не пускає,
Бо українка до нігтЯ:
Усе, що маю – зодягаю,
Ще щоб блистіло те шмоттЯ.
Хто я, щоб зразу розуміли,
Щоб усіх завидки взяли,
По одежині щоб зустріли,
По одежині й провели.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=804677
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 28.08.2018
Була з знайомими знайомих
В обнальщика у гаражі.
Це не була у нього вдома,
А неспокійно на душі.
Знов стежка завела в кручину,
На зламі доль, на зламі тіл –
У ліжку в гаражі мужчина,
Йому десь хтось хребта зломив.
Стоїть товариш певно круто,
Бо тут тусовка в будній день.
Поряд дружина зовсім юна.
Тут стіл, тут свято. Без пісень.
А я собі про те міркую,
Що гроші це самообман,-
Багатим щастя теж бракує.
А гроші – шанс полегшить стан.
Бо коли карієс у зубі,
Ангіна чи апендицит
Не допоможуть друзі й любі.
Хірург розріже твій живіт.
Якщо батьки хворі й скандальні,
Чи наркомани діточки,
Не заховаєшся в Маямі,
Це камінь, що тягти віки.
Тож висновок: людей кидати,
Щоб будувати гаражі,
Чи в Амстердамі зависати –
Дурня. Погодьтеся. Скажіть.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=804676
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 28.08.2018
От не виходить ближнього любити.
Коли щурятничає – так огидно.
Як краде, аби вкрасти, в три копійки.
Хитрить, як штопає – загрубі нитки.
І дивина, таке собі створіння
Мене лишає спокою й терпіння.
І чую, як регоче сатана:
За мить спустошив душу вщент, до дна.
Де ділась мудрість? Де моє тепло?
Чому у себе запустила зло?
В цебро душі криничної води
Брудні помиї хлюпону туди…
Казали ж мудрі люди «Не суди».
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=804579
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 27.08.2018
Зуміти ще самотнім почуватись
В житті, де інформації потік,
Де іноді доводиться ховатись,
Аби себе хоч як почути зміг.
Рідко зустрінеш у життя трамваї
Того, хто знає швидкості землі.
Там про здоров’я, сни розповідають,
Хоч всі дорослі – теми замалі.
Думки з цього тупцяються юрбою
І їх кінця-початку не знайти.
Так хочеться зостатися з собою
Сховатися від тої чорноти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=804578
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 27.08.2018
Була у стоматолога. Так шкодА
Себе, бо процедури там не в кайф.
Жага відчути ніжність і турботу,
І співчуття, краплиночку бодай.
Міркую так: знайду, хто пожаліє,
На голку цю підсісти можна вмить.
І тіло стану слухати в надії:
Можливо щось десь знову заболить.
Так пів життя зведеться на страждання,
Ще пів піде на іншим співчуття.
Це ляже у основу існування.
Свій строк відбудеш – йдеш у небуття.
Ні, в організмі ще достатньо злості
Перебороти свою слабкість, фальш…
На цій Землі ми тимчасові гості,
Та доки тут – цілком цей всесвіт наш.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=804135
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 23.08.2018
Не виходить зачаїтись,
Щоб діждатись кращих днів.
Час не дав таку можливість.
Я і ти – всі на війні.
У історії обабіч
Не постоїш в холодку
Шмарклі витер – це вже поміч
Дав суспільству. Хоч таку.
Є, вмиваються сльозами,-
Вимагають соцпакет.
Тягнемо таких ми з вами,
Як історії предмет
В незалежне світле завтра
Крізь сьогоднішні труди.
Шлях то легше подолати
Коли дружно в ногу йти.
Тільки дінеш їх куди?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=804134
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 23.08.2018
Люди думати не хочуть,
Люди думати не вміють.
Бачать те, що лізе в очі,
Чують те, що в вуха вкинуть.
Ретранслюють чужі плани,
Думки чужі і ідеї.
То й спрацьовують програми
«Інформація плебеям».
Прийшов час нам обирати
Кращого у президенти.
Можуть певні кандидати
Війну кінчити моментом.
Знов Росія стане братом.
Чом би нам не об’єднаться?
Ми ж жили колись багато
З ковбасою по два двадцять.
Є в нас люди, що в два двадцять
Своє щастя оцінили
З тої глини ліпим націю.
Боже, дай терпіння й сили.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=804014
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 22.08.2018
Читала книжечку Луїзи Хей.
Розписано звідкіль взялись хвороби.
При чому всі. Ба, навіть геморой
Від жадібності і від злості трохи.
Не те, щоб прийняла такий підхід,
Та є підстава поганяти дУмки
На тему цю. Страждає ж чоловік
Як зайве щось вкладе до шлунку.
Страждає, якщо світ живе не так,
Як він колись собі про це надумав:
Не те дружина зробить, чи свояк,
І їсть себе і інших. Взяв би плюнув.
Ні, тужиться, щоб підігнути світ
Печінка, нирки, серце, все в процесі.
Права качає глибшому з боліт.
А результат? Себе загробить перше.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=804013
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 22.08.2018
В вікно б’ється заляканий ніччю.
Смика з силою двері балкону.
Стогне, виє, кляне, потім плаче.
Страх пронизує сон, чую втому.
Прокидаюсь. Бушує стихія.
Ходуном ходять шибки у вікнах.
Вже переляк судомою гріє.
Підірвалась. Завісу засмикну.
Безпорадною впала знов в ліжко.
Провалилась у сну інший вимір.
Страх розтанув і вийшов так ніжно…
Втома може робити щасливим.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=803883
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 21.08.2018