| Сторінки (1/2): | « | 1 | » |
За вікном пролетів вітерець
І тихесенько в шибку постукав,
А надворі вже літо прийшло
Й квіточки вже розквітли на луках.
Вітерець не лети, почекай,
Понеси мене в ліс і на поле
Де цвітуть і милують квітки,
Де вкраїнськая матінка-доля.
Літо тихо пробралось в сади
Достигають черешні і вишні
І волошки цвітуть у полях
Серед них колосочки є пишні.
Маки теж заквітчали поля,
Наче ковдра червоногаряча
Все покрила , лиш тільки земля
За синами вкраїнськими плаче.
Вітерець не спіши вдалечінь,
Пролети ти ще раз над землею
І до Господа тихо злети
Й попроси хай піклується нею.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=752361
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 26.09.2017
Стікає по обличчі у матері сльоза
І очі так вдивляються у небо синє –синє,
Туди де полетіла синівськая душа,
Війна його віддала у руки Бога нині.
А мати так чекала додому вояка
І ніжно пригортала внучатко білозубе,
Ніхто не міг подумати , що вже його нема,
Що вража куля підло в окопі так погубить.
Що вже він не побачить синочка у вісні,
Листа не прочитає від рідної дружини,
Ніхто йому не скаже , що вже й її нема,
Бо очі теж закрились в коханої людини.
Серденько зупинило і сльози по щоці
Останні покотились і впали на підлогу,
Голубкою полинула до сонечка до хмар,
Щоби до Бога милого провести у дорогу.
І тільки лиш синочок в бабусі на руках
Сміється і сльозинки втирає на лиці
Дивись бабусю,- каже -у небо голубе,
Як гарно там літають два голуби оці.
Які ж вони щасливі як високо літають,
Чому же їх закрила хмаринонька ота,-
Бабуся на обличчі знову сльозу втирає
Не знає ж бо хлопчина ,що він вже сирота
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=752360
рубрика: Поезія, Воєнна лірика
дата поступления 26.09.2017