Шевчук Ігор Степанович

Реальні люди — й чуда дія

                   Богу  Духу  Святому
                   і  Пресвятій  Пречистій
                   Діві-Матері  
                       в  трепетанні  присвячується




листочка  клейкість  і  курИть
                   в  небесну  юність  —…
навала  радості  —  в  гаях  —
                                       в  багатострунних!
і  дивом  я  його  писав
листочок  в  нім  літургісав
листочок  ввись  —  
                         літургісав
листочок  —  всим  літургісав
любов  та  —  клейкість  має  на  
                                                               устах!
час  не  проб’є  —  зелений  птах


листочок  в  зелень
у  небесній  вруні
а  в  Бога  право  має  —  юність?
От  в  Бога
вільне  право
має  юність


Бог  юним  більше  був  —
                   й  не  перестав!!
бо  що  у  світі  не  звучить
у  Божім  серці  буде
 —  Жить
Подозрівають  серцем
превеликі
але  ув
юності    уста!
Не  піде  юність
На  свисток
Є  ти?
ти  чисте  диво
           той  листок
ти  в  Нім  літургісав!..


06.  06.  2025,
Київ  —  
третій  вибір  Богородиці

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1041166
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.06.2025

Псалом 253. Блискавки й кардоцентризм

         Тій,  Яка  викликала  блискавки  —
         і  я  ударяв  —
         мене  били  блискавки
         в  Надлюбові  присвячується



від  факту  ударення  блискавкою
про  —  от!  —  ми  не
                                       голосімо
лиш  як  народитись  поетом…
у  слово  переносімо



від  конто
до  кардо
і  кардо  ув  кардіо
є
надлюбов!  —  —
живим  словом  живі  —  в  серце  фарби



чи  я  печусь  часом?
а  Ти  виглядала
Огнем!  —
                     резонансом!..  



цим  фактом  на  ясному  Небі
у  Надлюбові
і  я  викликав  
блискавки!!

Все  —  про  Бога  і  Тебе!
Є  в  нас  це…


06.056.2025,
Київ  —  
третій  
вибір  Богородиці…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1041120
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.06.2025

Приблизність?

                 Ісусу  Христу,  нашому  Спасителю,
                 і  мученику-князю  Ігорю
                 присвячується  в  любові



Це  проявилось  враз!
Це  не  приблизність…
І  в  переліття  серце
без  облизнів…
світ  без  уяв
і  як  є  
по  зимі  ця
                 тризна
вся  в
бризках  —
і  як  бризне!!  зеленоризці!  —  зеленоризці!
ДИХАЮТЬ-ПІЮТЬ
яка  це  по  зимі  —
бах!—  тризна!!

і  повнота  —
мов  в  літі  схизма*
і  припадає  кому  як
планети  і  поет
дують  планети  але  й  я
і  все  —  в  Твоє  Ім’я
і  всі  —  в  Твоє
                           Ім’я!

Це  дивно
ця  є  флейта  –  мій  хребет
та  вилітає  часу  лет!..

Це  Богу  —  я  свою  статуру
під  пальці  —
щоб  натуру  ув  культуру…
і  все  —  в  Твоє  Ім’я
а  всі  —  в  Боже  
                           Ім’я!!
є  я,  і  Ти  —  Поет!!!
тож  я  й  сильніший  —  коли  я  
                                                                     поет…


05.06.2025,  блгв  вел.  кн.  Ігоря
Київського  і  Чернігівського;
Київ  —
третій  вибір  Богородиці

*  -  хоч-не-хоч  закидаю  провалля  —  між  церковними  і  світськими;
                         і  між  Католицькою  Церквою  і  Православною  Церквою!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1041053
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.06.2025

Розсипи цвіту

                   Духу  Святому
                   і  Пренепорочній  Діві-Матері  Марії
                   присвячується  в  любові



Розсипалось
                             літо
   розбіглись
         душ  
               квітом
       а  де?
ти  де?
               і  ти  ж  
       десь?
   а  ти  —  
де?
Любов    —
   в  серці
                               Гряде!


мов  всі  
         заджмеліли  
         літать  —  
полетіли?!
Чиясь  гола  
правда
обскубана  
йде


гагах!  —  збирать
в  серці
нагих  
ще
людей
але  чу’    ну  ти  де??
Але  це  не  секрет?


                                 тож  —
ти  де?
Любов    —
в  моїм
         серці  —…
у  серця  
відчиненість…
придумали  літом
велику  пружинність
збирать  
в  моїм  
серці  
людей!

й  хто  тримав  
свою  жінку
 —  горохом  об  стінку
мов  з  двору  на  стежку
хить-хить
і  по  стежці…
а  ти  в  Божім  серці?!
і  сонце  сміх-стрілки
підводить  на  день?
хто  мав  серце  жінки…
стежкою  і  без  зупинки
                                               в  зажинки
полудень  мов  плавлячий  
в  вусах
гряде!  й
               припаї  пряде
а  чия  ти  є,  жінко,  —
ти  де?
 і  то  всі
ворухтАї
     — ти  де?


                         аж  ти  де???
і  що  в  серці  привАри
а  по  що  біг  —  в  отарнії
хмари?
То  вовк
в  ряботінь  вас  вкраде?
і  вовк
в  ряботінь  не  вкраде
і  праця  тебе
не  вкраде…
і  скільки  до  гОрода  
паритись?
               А  —    як  твої  стУпні?
Але  ввійшла  в  серце?
своє?
чи  моє?


І
я  де?
Й  по  ступнях  моїх
Вся
Вся  —  яса!
попри  все
                   і  до  Бога  веде
здвигнув  —  мов  
згарячу  і  прибрехнув
художник  —  цей  …  може!
Красою-у-Жінці  веде  —  і
краде
                 зараза
   ну  щастя  заразне
полудень  питає  —  ти  де??


05.06.2025,  блгв  князя  Ігоря…  дякую!
Київ  —  третій  вибір  Богородиці
і  другий  Єрусалим,  отож.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1041023
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.06.2025

З Дніпра

                     Прп  Агапіту-цілителю  
                     Києво-Печерському
                     присвячується  в  любові


Сонце  сідає  золоте…  за  Лаврою,
із  охом…
Не  вживаю  нічого,
а    —  лиш  подароване  Богом
і  дарую  троянду
троянда
не  сипле  інтелектуальним  словом,
нітрохи.



Любов  ся  посіє
Спокій.
Хай  те  послання
щодо  Нікейських  означень
з  цим  соком…
подароване  жінці  —
подароване  Богу…
а  з  Життя  
вся  з  охом
троянда  не  сипатиме
ще  не  повіданим  жаргоном
й  нітрохи


жаріння  сердець  засиплю
з  Дніпра  в  епоху!


01.06.2025,
свято  прп  Агапіта-цілителя
в  Ближніх  печерах;
Київ  —  
третій  вибір  Богородиці

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1040871
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.06.2025

На весь зріст Друга поема

                         Я  –  дитина  землі  й  зоряного  Неба,
                         але  мій  рід    божественний.

Планетний  невступ:

ТРЕТЯ  ПЛАНЕТА;
ТРЕТЯ  ПЛАНЕТА;
ТРЕТЯ  ПЛАНЕТА;
Третя  планета!

           Перший  вступ  до  поеми

Я  –  рання  любов  людства.
Юний
повірений  ста  революцій!
Я  тут
побавивсь
поетами-люстрами,
справжні  не  бються.

                   Зоряний  час!
                                   Повиповнюйте  credo,
таємні,  собою  не  став  хто  ні  разу:
це,
може  бути,    поет
                                           Землю
– востаннє  –
охоплює  разом.

Слухай  тепер  мої  груди,  плането
                                                                                             Земля!
(Що  значить  місткість!)
Люд  нащетинивсь:
комфорт  
на  нулях!
б’єшся  в  обіймах  —
гаряча  невістка!

Скарбом  людей
царків,  холуїв  —
                                                                                     високо.
                                                 піднімаю
   Її
Любити  б  її!  
                                                                                               соки!
                                                         напираючи
                         по  руках
   Тече


Це  
все-таки  
музика.  В  пеклі,  в  чаду?  —
ступні  поколює,
йду  як  по  нотах!
Я  сам  знаю,
                   хто  я,  —
І  я  не  впаду,  —
Не  зрушила  б  ловго
                             художня  дрібнота.

Воєнщину  здую.
Я  Землю  хотів  —
щоб  для  всіх!
                 і,  як  звір,  
зм’язувався  на  те  я!
Антеї
               не  аплодують.
Не  аплодують  Антеям.


       Другий  вступ  до  поеми

Вся  і  сторія  —  вступ.
А  не  лік  після  ста.
Не  розвага,
не  дівка  дурна  —  для  одного.
Вся  історія  —  
більше  вже  
не  п’ядестал
просто  людськості  вступ
кров’ю
до  головного.  

Ін-те-рес-но  
мізкують:
не  збочив,
не  шкура  —
прямо  по  поверхах,
хто  зі  мною  і  над.
Претендую  на  ритм
Ермітажу  і  Лувру  —
архаїзмом  затиснених
жил-колонад!

Земле,  встань!  І  засяй!
Всім  скажи  говорити!
Це  найбільше
із  свят,
які  викотив  час!
Ви  хотіли  б  кого-небудь  оживити?
Оживляю  вам  все  –  оживляючи  вас.

Повертаю  вам  ваше,  чого  не  посміли,
повертаю  вам  
душі  —  душу  талантиків,  —
і  за  тих,  що  внизу,  як  були  атлантами,
і  за  тих,  що  на  тверді  закам’яніли.

Повертаю  вам  зір.
Ви  очисто-очищені.
Повертаю  —
за  чим  ви  жаліли  —  різним;
в  ступці  перетовклись?  —  не  світіть  очицями,
повертаються  очі.
І  —
чую  —
пізно.

А  царки  в  занебессі
свистять
по  дотичній
розмедально,  розмито
                                                           і  розпузато.
Я  тепер,  може,
сам  
крокувань
                 магнетичний
синхронізатор.

Випорожнив  
труни  
(і  майбутні):
в  це  літо
вивів  –  часом  —  серця
двох  Америк,
                                     Китаю…
Як  шарпнувся  Творець,
що  в  мені  століття,
і  що  всі  самотужаться  і  чекають!

Не  хитнутися  —  все!  —не  помчатися  радо,
за  стегно
теракоту
обнявши  в  роздумі.

Ще  нема  —  щоб  приймали  такі  паради
і  не  сходили  з  розуму!

Переходь  же  мене,  непокірний  загале!
Поки  тяжко  стою  біля  смертю  набухлої  теми,
Вся  історія  йде  —
звинувачення  матеріал,
                           йде  історія  —
вступ  до  поеми.

Йдіте!
Руки  розбитого,
брили  всього,  що  несказане,
               вимісіть  тіло  дітИща  —
не  було
вгору  всіх  піднімаючого,  —
і  на  ч…..а  моє,  що  здіймає  все  вище!

Все  одно  —
з  цим,
для  чого  немає  ще  імені,
куди
мені?

                       1. Глава  поета

Розірвися  в  мені  —
і  ходи  по  кусках.
Потерпи!  Моє  небо!
Не  голе.
Ти,  як  жінка,  —
омріяти  бунтівника!  —
сходиш  фарбами  й  болем.

Чуєш  —скільки  в  моїй
тільки  в  правій  руці?

Стане  музика  —  і
мені  нікуди
стати!
Не  витримують  —  ні  —  жалюгідні  ссавці
випробування  навіть  достатком.

Як  мені  дотягнутись  —  людей?
Наша  швидкість  —
парабола
іскри  відносить.
Хочеш  —  і  від  очей  моїх  фронтом  піде
перша  хвиля  —
нових  міжнародних  відносин!

Йшов  я  з  тебе  –  чужинець  для  всіх,
як  йдуть  безподаткові,
я  безстрашністю  висвітив
тисячі  лиць!
Та  від  ходу  —  до  всіх  акварелей
податливих  —
загорялись-розпирскувались.

Йшов  я  з  тебн  —  відпущений
людям
поет,  —
я  не  серце  художника  радував!
Запалю
недосяжний  іще
фіолет  —
загориться  
сильніше
бунтуюча  райдуга!

Льоди  неба,
прозорі  польоти  іскристого  скла!
В  лоб  не  дерлись  наповнені  душі  артистів.
Я  зроблю,  щоб  майбутнім  упевненість  йшла,
на  те  я  в  тобі  свіжий  і  чистий.

І  якщо  в  очі  совісті  кинутий    —  я,
то  яка  ж
серцелюдна  країна  моя!

Чим  я  розум  зайняв!  —
розуміючий  втричі,
я  захоплених  совість  будив  і  молив:
встаньте,  високі,  колись,  —
як  майстер,  я  знаю  —
мене  зневажатимуть  речі,
над  якими  найнижче  схиливсь.


Пропади  вони  пропадом  —
спрощені  дактилі:
день  при  дні  цей  набір
контрабандно
несуть
вже  безсмертні  редактори  —
проломився  папір.


Вічність  слів!  Вдячне  людство!
Яка  благодать!!  —
Професорщина?
Що  наїдається  туго?

Повадиди  б  за  мною
майстрові  труда,
як  портрети
з  квартир  —
в  косяках  і  фрамугах!


Не  круїзний,
не  з  хартій,
не  обмацаний  музами,
перекину  воєнщин  брикливий  базар  —
і  проходжу  навиліт  гімкі  профсоюзи,
потрясаючи  диханням  як  динозавр!


Олдермастон!

А  що  зверху  тягнув
ніби  глину  до  пульту,
словами,  як  пальцями,
               гнав
                                 зсередини,  —
хто  ж  знав,
що  я  —найризиковіший  скульптор
живої  людини?

І  неслИ,
як  дари  без  причин,
літні  дні,  —
перехоплює  Судний!

Люди…
знали  б  вони
п  е  р  е  д      ч  и  м    
йдуть  такі  голоси!  розкидаючи  нудних!

                   II.

Воскресаючи  в  час,
від  Землі,
щоб  не  плакати,
розбігаються
к  ч…..ту  світи  і  галактики.

А  тут  
вилудив  дощ  —
сірі  лиця,  як  листя,  відігнуті  клаптики.
Як  ми  бачимось  вам
з  ваших  площ,
Андромеди-галактики?

В  сідловинах  полів,
в  невідомостях  газових  —
випадковістю
з  пащі
                 зоряної
                                 вийняті?
Єсть  єдиний  стан  —  плазма…
Ми  —  виняток.


«Ми  всі  тут.
Ми  могли  б,
та  ми  звикли…»
два  мільйони  років  світлових
йтиме  виклик.
(Текст  —  щоб  кожен  написав,  доповнив,
щоб  всі  мовили:
Напиши  до  Редакції  Часу.  Це  поема
твоя.
В  Європі  ти,
Чи  в  Австралії  —  такого  ще  не  було:
За  першим  твоїм  порухом  стежать  всі.
Виходьмо  на  вулиці.  Щоб  вийти  в  небо.)

                     III.  Глава  дітей

Слухайте  всі!
На  слово  струнко!
Хто  там,
поетики,
з  трунком?
Акварельники,  вбік!
Заберіть  цих  старців,
або  в  рай,
або  в  труни,
чи  завдайте  їм  вивчити
мій  —  непочатий  ще  —  вік!

Мужність  шукайте  —
всі  винуваті.
Дітям  до  кращого  —  не  додали,
все  —  тільки  добре.
Вину  так  не  зняти.
Досить  на  них  перекладати:
всі  винуваті.

Ви,  міністри,  добра  носії,
коли  ви  
вагомо  вітались
в  квартирі,
де  три,  чи  чотири,  робочих  сім’ї?

Дифирамників  лишніх  зловити  і  здати.
Всі  винуваті.

Я,  на  кого  чекали,
Таким
я  прийшов  —  крізь  виття.
Дітлахи,  смоктунки,
не  відходьте  з  життя.

Потаємні  мої,
ви  Землі  чистота,
ми  єдиної  сили  —  одне  відкриття,
не  втікайте  із  мене,
не  йдіть  просто  так,
не  відходьте  з  життя!!

Вам  ручкою  роблять?
Це  їх  прокляттЯ.
Не  ідіте  з  життя.

Ця  марудність  історій!
Історіє,  ближче!
Ти,  карга,ти
шукала  кого?  —
хто  тебе,  перекупку,
                   непотріб,  опише,
чи  поставить
думки
           на  диби
                       огневИщем  —
з  віковічно  волоченого?!

Але  скільки  незробленого!

Біль  за  біль!
Прокленуть  і  мене,
та,  як  райські  плоди,
всі  поеми  вцілують
громади  в  серця,  —
чим  ти  гірший  один?  —
не  стирайся  з  лиця.

Ще  шукливі  естети,  —
їм  треба  ідей?    —  мруть  од  вилиску.
Я  почорнію  
до  генів!!!

Хто  замінить  
сто  тисяч  народу  дітей,
нестаючих  щоденно?!!


Сидіте.
Слабаки,
на  рахунок
на  мій
занесеться  —
що  мільйони  дітей
позминаються  сексом.

Сидіть!
Ви  не  чуєте  помсти…
розплата  затенькала  —
я  не  пророчу  —
над  багатенькими
всюди
пройдуть  пеереможні,  к  дощ,
одмиваючи  очі.

А  здавалося  —  з  вами  
підуть?
Ч……та  з  два.
По  всіх  націях
мордобиттям  всесвітніх  іуд  —
моїх  учнів  всесвітня  разюча  династія!
____________________
Коли  вишина
в  європейськім  басейні
і  вибахкав  синь  хтось
тримавши  роками
і  огненно  
в’язи  ведуть  плавниками
в  цю  синь
з  Єнісею  до  Сени

як  пористі
житла  пістрявої  крейди
наляжуть
на  груди  мокрющого  плацу
де  шлюбний  союз
парусину  нарейдав  —
де  —  плакса-натурниця  —
ратуша  плаче

коли  наштрикнуть
мармеладові  лінзи
і  в  мяких
стовпах
розстегнуються    вроди
щоб  —  до  відчуття  —
з-за  дзеркальних
колізій
зпіднизу
як  циркулем  ніжки  розводили

коли  пізні  яблуні
древньо
набіло
по  першому  снігові
тяжко
відчалять
і  яблука
кольору  «євине  тіло»
як  лямпи  пашать
як  гріховне  начало

а  за  ніч
замучившись  по  язиках
вже:  банда  стоїть  остаточно  хрумка

коли  духи
димляться  у  сонця  пухир  —
ллють  чорнізні  бакинці
смолу
на  дахи

коли  відштовхнувшись
від  спільного  берега
стягнувсь  хтось
осою  у  стилі
                                           Америка

коли  за  бортом
од  хребтів  до
монетки  маліє
одна  голубенька  планетка

коли  порішу  вам
всю  справу  буття  —
не  ідіте  з  життя.

Не  відходьте  з  життя:
над  стараннячка  злі
станем,
може,  одним  оправданням  Землі.

                     IV.
 (Людина)
А  причина  яка
вам
замкнула  вуста?
Запитайте  в  собі  двійника:
він
людиною  став?

Може,
серед  акторів
всесвітніх  вистав
він  людиною  став?

Скільки  нас?  —
Нас  в  тумані  міщанства
 метляло  мов  стяг,  —
хто
нам  руки  простяг?

Мені  б
прапором  йти
в  підбігаючих  днях,
та  –
Самсоном
канони  (естецькі)  благенькі  хитав:
сам  агіткою  став.

Він  дістав,
ще  здобув,
вже  пропав  —  ще  дістав!
А  мене,
спокійнішого  всього  живого,
дістав?

За  таке—
покатуй  —
прокричу  і  на  дибі:  спасибі!


Він  же  знав,
Що  прийде  хтось
громити  міста:
«Ти  —  
Людиною  —
став?»
               Мало!

       (Мир)
Мир  вам,  мир  вашому  дому.
Мріє  всіх  поколінь,  встань  з  колін.
Мир  вашому  дому.

Вам,  захованим,
і  на  очах
із  зачавленим
криком,  і  в  чирвах,
недовгожителі  білих  палат,—
хтось  кричав  —
мир  вам;

вам,  кандидати  в  міністри,
в  убивці,
у  тюрми
й  сюди,
всім  —
пунктиром  —
мир  вам.

Вам,  красуні,
корисно,
щоб  врода  —  як
ширма…
Мир  вам.

Це  —  вам,  не  друзям  і  не  ворогам  —
вам  в  кишінні
від  моїх  поривів,
мир  вам.

Це  —  вам,
запливаючі  жиром,
мир  вам.

Це  вам  —  обтяжені  дрантям,
мир  вам;

поклубковані  в  оргіях!
швидкі  в  провал  до  кумирів!
Промахнулись  ви  —
Ігор  я.
Мир  вам.

         (Прощення)
Сміхотворні  пролази!
стовбичте  священні.
Я  не  вам.
Я  прошу
Океанське  прощення.

Мої  фізики!
Які  ви  розкуті!  як  діти.
Я  не  встигну  про  вас,
не  встигаю,
простіте.

У  собі
я  частково
Родена  забив,
щоб  було  де  майбутнє  вмістити.
Таке  не  прощають?
Простіте.

Ви  в  майбутнім,
Ви  також  мої  сталагміти:
Простіте.

Може  б  з  вами  я  гаркнув
в  мережах  по  світу:
простіте!!


Тут
півсфери    
небес  
розорив  —
як  пульсуючі  азбуки
вгнав
у  кожного  лоба
небесну
зорю,  —
то  простіть!  —
один  раз  таке.


Найпростіше  —
одні  годували,
а  ті  гадували;
ви  вже  звикли,  щоб  вами
завжди  гордували?
Відміняю.
Простіте!  Простіте!


По  два  береги  Стіксу!
як  салют  астероїдам  —всім,  чим  живете  —
очевидний,  —
рахунок  іде  на  планети.
Сьогодні  простіте.

Ви  простіть,
якщо  після
покличуть  поеми-повстанки:
встаньте!

Не  заслуга  —
Простити  послушних,
а  бунтівника
як  простить?
Багатенькі  —  і  в  тінях  невільні;
хвилина  —
простіте  рокфелерів  в  п’ятім  коліні;
простіте
мене,
набігаючі
в  інших  віках!

Я  —  Шевчук  —
Самосуд
Міг  спинити
Посвітній,
Простіте!


Ваше  вогневолосся  спадає,
Хоч  вибудь  сам.
Я  занурююсь  в  Вас,  і  що  кучмою  Вам
випнуту  блузу,
розчулившись,  вибуцав,
даруйте,  Маdамe.

Поки  —  химера!  Вимахав  —
кинув  свої  ряди,
грію  руки
у  Ваших
французьких  кишенях  –
десь  стоять
аж  ніяк  не  обдурені
уряди
на  лінійці  мойого  прощення.

Ви,  завмерлі,  простіте.
Та  за  зроблене,  і
за  незроблених  в  жертву  грошу,
і  за  те
що  століттям
ще  тільки  вбачається  –
я
прощення
ні  в  кого  за  це  не  прошу!
Землетруси  не  вибачаються!!

         (Реквієм)
К  ч……ту  іграшки
як  не  схоплене  
ще  основне;
головний  —
він  справляє  поминки
не  вмерлого
людства  коректного  —
єсть  реквієм.


Ми  старанно
                                 ковзькі;
ах,  як  ішли  
ми
     до  цього!
які  зустрічались  мазки!
– а  коректори!  –
Єсть    Реквієм.

Жалюгідність  –
убивчо  не  розуміть,
жалюгідність  –
                                               відтягненим  бути
                                               бруднотою  мертвою.

А  
потрібно,
                               щоб  кожен
розгувся,
                                     як  мідь.
Вдарте  мене!  нехай  –
R
       E
               Q
                       I
                             E
                                       M  !

Б
       –у
                 –д
                           –ь,
                   Реквієм.

Гаснуть  сни  інфантильників.
Ти,  безглуздя  спокуто,
Ти!  На  краю  світильник!
Ти    кинутий
                                     дикістю
крепкого!  –

Зникне  усе!
                                       буде    Реквієм.


А  як  треба  
було  навпаки!
А  як  треба  було  
навпаки:
не  оголеним,
а  —
побутовою
редькою.
Начіпляйте  листочків  собі,
дупляки,
я  —
Реквієм.

Диктатуро  розваг!
Благоденствуй,
сова.
В  красивість  поетів  пдвісили.
Я  не  ваш!
Є  загиблість  в  самому  вже  місиві.

Ви
при  смерті  хотіли,
щоб  я  вам  покректував?
Я  —  Реквієм.

Всім  —
Реквієм.

Хай  понебу  гримить  —  Реквієм.
_________________
   (голос  слабкий)
МИ!!
Ми,  кращий  початок!
Ми!  —  люди  Землі.
Ми
двадцять  століть
про  останнє
мовчали,
слухайте!
ви!  «королі»!
ми  живі!
Ми  ідем,
ми  —  не  спалені.
Ви  хотіли  нас  —
в  плазмовий  бриз?
Ви  —  потерті  із  спалень,
Ми  живі  —  із  копалень:
нам  наверх,
вам  —  униз.

Ми  ще  і  не  жили,
діти  ще  не  жили.
Переносники  часу,
зв’язкове  буття,
Ми!  —  життями  наповнили  чашу!
Це  вас  гріють  не  стіни  —
це  наші  життя!
Наші  спільні  життя!  —
Центрам  —
Віку  Достойників  —
запресовані,
встик  —
в  піраміди  
і  в  «Боїнги»  —
адресовані
з  криками  наші  життя!

Ми  —
вишні
і  озеро
і  вкинуте
в  озеро
небо  Всевишнє.

Ми  —  дюралеві
курим  сигари;
ангари  —
це  ми.

Ми  —  все!
Всі  —  лице  до  лиця.
І  вступу  не  стало  б  —
означало  б:  початок
кінця;
означало  б:    ми  —  стадо.

Ми  —  поема!
Це  нас  готували  віки,
Очищали
Жерцями
Мистецтв
Од  молюсків.
Що  мистецтво?  –
Ми  призвані,  трудівники.
Ми  —  людськість.
Ми  —  правда.
Ми  —  свято!
Ми  ритми  
Прелюдій.
Люди  ми.

Нам,  єдиному  розуму,
Бути  чи  Ні?  —
всім  
остання  
війна  йде.
Трудівники  усіх  країн,  єднайтесь!

Планетний  вступ

ДРУГА  ПЛАНЕТА,
ДРУГА  ПЛАНЕТА,
ДРУГА  ПЛАНЕТА,
Друга  планета,  вам  —  життя!


1979  рік,
Київ  —  Ленінград  —  Київ

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1040675
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.05.2025

Псалом 252. А — Вічність!

Визволителю
і  Спасові  Ісусу  Христу
в  любові,  що  нею  здоганяю,  присвячується




Чому  моє  життя  
весь  час  
про  стрічі?..
Тебе  як  сильно  —
обіймаю!
або  я  сильно  устремляюсь!
і  тут  я  сильно  —
обіймаю!
я  випадаю  в
речі
речі  —  в  річі!!


ах  —  аромат  Любові-стрічі!!


а  тут
вже  й
слово  роздає
грамоти  —  вірчі!..


то  ж  і  хотів  я  
обіймати
вічі  в  Вічі!..
от  мов  от  став  —  над  океаном
а  Він  гуркоче  
в  океан!!
а  крила  —  вічні!!


26.05.2025,
Київ  —  
третій  вибір  Богородиці
 

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1040582
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.05.2025

Псалом 251. Преподобна Єфросинія

                         Господу  Ісусу  Христу
                         і  прп  Єфросинії  Полоцькій
                         в  любові  присвячується




Доля  освіти  з  ШІ
й  світу  всьОго  —
вимерти,
або  ж  —  прийнять  в  серці  Бога…
Й  щоби  Огонь  Божественний  
горів
як  дивно  Єфросинія
мій  спонукала  ум
щоби  піднявся  ввись  —
тобто,  в  серце  спустивсь,  —
при  всій
обволікаючій  марі!..


ШІ  вбиває  університет…
І  вставте  інше  (заклади…  
космодром…)    —
                           теж  не  стане…
Жива  є  Єфросинія
й  живий  Христів  поет  —
як  дивно  ум
звільняється
із  підійманням  брів
щоб  лиш
Огонь  Божественно  горів…
Вона  ж  втікала  —  від  батьків!..


Аби  лишень
горів…


в  ранній  й  дитячій  ще  порі…


от  —  правнучці  від  Володимира
у  незбагненній  Духа
грі…

…як  дивно  ми,  художні  і
Церковні  —
здолали  капкани
своїх  родів!!!

природа-мати  не  пуска,
а  хто  здолав  —
з  природою  
зрадів…

о  Радість-Єфросинія!
настала  радість
і  спасіння  —  для
дівчат  і  вдів:
дождались  слова  вічного
з  вічних  ходів…
не  як  Шекспір  —
з  своїх  ходів…


Несе  ріка  —  все  і  усіх  —
Та  сила
З  християнських  якорів…
О  Єфросиніє!
В  Печерській  Лаврі  із  ікони  –
Вогонь  стрів!
Так  й  прп  Нестор!  —  Зрозуміло.  
Поворот.  —  І  стрів.


23.05.2025,  свято  прп  Єфросинії  Полоцької!
Київ  —  третій  вибір  Богородиці
і  другий  Єрусалим…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1040356
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.05.2025

Псалом 250. Сльози історії

                 Святій  Трійці
                 із  Святою  Богородицею  Марією!  –
                 в  любові  й  
                   здивуванні  присвячується



Злину  подивлюся  орло
злину  —  подивлюся  орло
мені  по  коліна  історія
а  що  решта?
А  —  Бог!

я  вже  так  поєднався
глянути  —  не  змішався  і  не
                                         відрізнявся    б…
хто  б  не  був  в  яких
категоріях
хто  б  не  глипнув
хто  недавно  у  серці  лиш  нипав
і  що  ж?
дивлюсь  —
нема
влип
в  якусь  історію…

     то  й  що  ж?  —  п’яному  вже  —
море  по  коліна
мені  по  коліна  історія
сплакне  з  бережка  Євпаторія
але  спритніша  есхатологія

це  ми  —  як  ми  закінчим  у  Богові
я  вже  так
у  Нім
лину
і  вже  так  у  Нім  —
прагну!!!!
а  все  в  мені  нема  ліні
куди  вмочені  покоління?
а  все  в  мені  нема  ліні
а  мені  по  коліна  історія

Злину  —  подивлюся!  орло!!
правді  —  істина  не  поперек  горла
так  і  просковзне  історія  
—  прагну!!  —
ож  мене  тягнуть  за  ноги
так  я  й  до  Бога
ледь  осягаючи  незбагненність  Матері  Божої!
Вона  витирає  сльозу  історії…
і  не  покину!
Серцем  багну!!


22.05.2025,
Київ  —
третій  вибір  Богородиці

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1040267
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.05.2025

Псалом 249. Дух чистить

                       Господу  Ісусу  Христу  
                       в  Святій  Трійці
                       з  любов’ю  присвячується




Боже,  знімаєш  пелени  ще  з  точок
зору
були  до  мене  ви,
і  вам  не  
пощастило,  
косогори…
природним
із  природною  лиш
грою
з  розбавленням
у  морі
життя  
із
грою
моря  й  горя…
Ці  нові  «що»
а  значить  й
                   «як»…
Були?
Є!
Вишній  Ти
є  й  я!
й  з  вершин
                     побігли  між  людьми
ніби  це  Ти  і  я  —
а  то  енергії-псалми
а  то  огненнії  псалми
                                         на  світ!
Дух  чистить  світ
і  обшаторює  —
й  останні  
         оглядаються  мотори…
куди  це  ви
з  власним  ще  горем?

І  що
є  власнії  авто  —  ікони?
авто  —
приймають  сльози  охоронні?


21.05.2025,  віддання  
свята  Переполовинення;
Київ

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1040215
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.05.2025

Псалом 248. Це ти, людино

                 Богу  Духу  Святому
                 і  Діві  Марії  —  Богородиці,
                 в  любові  присвячується



Ти  —  й  Дух!
Це  ти,  людино,  є  —  велика,
Й  невтомна,
і  не  під  росіянами,
не  з  альбігойцем,
ти  будеш  сонцем…
Від  Духу  —  ти  
           розширюєшся  в  Сонце
і  від  розширення  —  
ув  тебе  входять  лики!

Це  ж  —  від  розширення  ти
                 станеш  охоронцем
і  більших  щасть,  в  тиші,  —
й  тихої  дії,
і  пагонів
що  тільки  молодіють
їх  серце  —
у  розширенні  п’є  Сонце!

і  
недозрілі  —  ще
не  скажуть  це  в  надії…


20.05.2025,
Київ  —  
третій  вибір  Богородиці
і  другий  Єрусалим

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1040154
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.05.2025

Сили

                     Всечистій  Діві  Марії,
                     Богородиці,
                     а  ще  Людмилці,  дружині,
                     з  любов’ю  присвячуєиться



А  ми  крутнім  велику  вазу
Ой  квіти  ж!  Бог  —
в  них  став
але  і  ось  —  і  в  серці
зразу
духовнії  уста…
Спустилася  із  неба  сталість
і  наші  в
ній
сліди
і  так  як  ми  припали  —
сили  встали!
в  серцях  священної  води…


цей  світ  великий
серця  ж  —  ще  більші
братів  й  сестер  по  серцю  і  веди


20.05.2025,  д.н.  Людмилки-дружини;
Київ  —
другий  Єрусалим

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1040141
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.05.2025

Псалом 247. Все звище…

                   Богу  Духу  Святому
                   з  Богородицею  Марією
                       в  любові  і  з  чудуванням
                       присвячується



Первинне  є
мобільне  укриття
Первинне  право  й  офіцерськеє  звання
Пер  се*…  
може  летить  росо-первинне  —
враз  в  рані  межи  білих  хмарок  —
гляне  що…
небо  невинне


Лиш  і  тому  що  з  серцем  Дух
почуєм  мову  —
мов  зачеплених  речей  —
почутих  душ  речей!!
А  тут  і  в  цьому  храмі,  
ввіходимо  ув  Храм  —
є  й  в  серці,  
й  золото  високих  душ,  о!    т  у  т  —  
в  Живих  глибинах  Слова!!!


19.05.2025,
Київ  —
третій  вибір  Богородиці
*-  в  значенні  —  як  в  поемі  «Високо  —  Чиста!»

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1040098
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.05.2025

Світіння

                 Спасителеві
                 Ісусу  Христу
                 з  любов’ю  присвячується




Економлю  на  освітленні,
             на  освідченні:
слухаю  в  Римі  Папу!..
хай  обходить  мене  —
романтичність!!
                 блискаючих  але  невоюючих!  —
                 й  природно  смокче  лапу!!
Прямо  хоч  обличчя  
                                     закривай,  —
серцем  всотую  з  Папою…


18.05.2025,  апостолка-самарянка,  
з  причастям;
початок  понтифікату  Лева  XIV,
після  меси  з  перекладом;
Київ  —  
третій  вибір  Богородиці

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1040001
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.05.2025

ВІДСУТНІСТЬ ТРОЇСТИЧНОГО СВІТОГЛЯДУ! (духовний манускрипт 17 травня — року 2025)

Світ  лякає…
Згадаєте  Бога  —  Бог  підтримає
поговорити  з  доброю  людиною

шал  штучного  інтелекту…  
він  викине  світ  людини
наче  Робінзона  Крузо  —  у  свій  світ!..
НЕМОЖЛИВО  НІЧОГО  ВИЗНАЧИТИ!  —
внаслідок  браку  цілісного  світогляду
В  НИХ  ДО  КІНЦЯ  СВІТУ  —  НЕВИЗНАЧЕНІСТЬ!

Морок,  туман,  лямпи  логіки,
навскісні  погляди.
й  —  нема  з  вищого  Погляду!

БРАК  ЦІЛІСНОГО  СВІТОГЛЯДУ!
Й  відгроженого  серця,  дитини  й  лелеки…
наче  Робінзона  Крузо…

але  острівність…
але  і  в  психології
острів  —  
але  з  ним  острівність  любові
тиші
творчості  золотої
з  золотою  габою
це  спочатку  встає
як  ніби  піднебесною  грозою
стало  б  ніби  загрозою
але  це  —  стріччю
стане  нагодою  
людині  з  людиною!!  —  
це  ж  самої  себе…  духовно  здоровою
знайдення
це  без  масок  —  щасливими:
це  самими  собою…

в  шалу  скошені  вІчиці  —

БРАК  ЦІЛІСНОГО  бачення
нестача  цілісного  СВІТОГЛЯДУ!

бачимо  ми  —
будівничі    непобаченого  Світу

а  де  зметені  штрафною  логікою?
вони  вже  зметені  —цілковито  залежнії
від  логіки  технологій,  
ринків  
та  нестриманих  інтересів!!!!!!!

(тут  й  не  про  людину…тут    нема  людини!
служіння  мертвості  —  в  матеріальному  конгресі!
навіть  особистості  нема…
й  то  вже  ні  при  чім)


Всі  —  знесені!
З  нанесеною  логікою
Га-га-га
часовим  вітром    й  всіх  плином  —  знесені  —
«пливуном»  —  знесені  
Га-га-га
в  них  
калькулюється-комбінується  але
не  більше  того:

вже  й  без  преси  —  бо  

у  Китаї  та  США  вже    короновані  штучним  інтелектом
біологічні  технології  (від  страху  смерті)  –  
і  жодного  спротиву!
га-га-га
Роти
Роти
переростають  серця  і  мізки  
й  —  жодного  спротиву…
а  ми  шукаєм  істину,  Шлях,  живим  каяттям
влинувши  в  Христа  —  Істину  —
розгортати  свій  єдиний  і  неповторний  світ!!!
Єдине  Життя!..


17.05.2025,  свято  апостола  з  70-и
Андроніка  з  помічницею  Юнією;
Київ  —
третій  вибір  Богородиці

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1039918
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.05.2025

З прірви Нічого (Синтез майже неминучий для когось)

         Пречистій  Марії,  Богоматері,
         і  апостолу  з  70-и    Андроніку
         з  предивною  Юнією  —
         з  любов’ю  присвячується


                 Чи  я  неминучий  для  когось…
             …підштовхнули  мене  до  Бога
                 А  це  був  океан  природи…

                 Боже!  це  ж  кажу
                 зрозумілою  мовою…
                 як  буде  з  людиною,
                 як  її  життя  втратить  смисл?


Істина  край  ненароковий
більш  до  нього  дотичний
Завія  із  технопророками…
Істина  —  дар  …
се  любов  моя  вічна!!
Істина  вся  евристична
І  одкривається  Око
Сяє  на  край  мій  із  Ока…
Край  мій  чи  зна  чи  сія?..
Істина  більша  за  мене
Істина  —  в  ній  же  більш  я…
Край  прагне  грунту  без  зла  й  лишая
Де  мій  край?  Істина  більшає…  ось  в  серці  я…
Де  мені  добре
де  мені  добре
Серце  душа  слово  образ…
Світ  то  через  технопророків…
Ближче  я
ближчаю
до  Божого  Ока
як  це
до  кого  ці  є  взивання?
а  —  виживання…  я  і  всі  —  в  виживаннях!!
Дарується  з  прірви  Нічого
Всі  бо  за  мною  —  від  Бога


16.05.2025,
Київ  —
третій  вибір  Богородиці

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1039848
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.05.2025

Бог сяє

                   Богу-Слову  Ісусу  Христу
                   з  любов’ю  присвячується


Що  хоче  вся  земля?
що  хоче  Небесна  родина?
бо
між  землею  й  Небом
                                           я
я  й  моя  Україна…

Сходять  глаголи  огненні?  —
Глибшаєш,  Боже!
                                       глибшає
                                       ген  мій…
люди  димлять
   патогеннії
варвари  галогеннії
і  в  їх  терті  —
нерукотворний
             Твій  геній!
тож  і  Красою  —  виліковуєш
                               гени…

Вічно  Бог  
         возсія!!


15.05.2025,
Київ  —  
третій  вибір  Богородиці

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1039784
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.05.2025

9 днів- як Валерій Шевчук душею відлетів до Бога

ХХI-й  вік

             Письменнику  Валерію  Шевчуку,
             лісовику  в  мові,  щонайглибшому  
             присвячується


Хмартеся,  хмари  синьоброві!
Зблискуйте,  іскри  пелехаті!
Склабся,  піввуску  пурпуровий,
Це  я  виходжу  на  грядку,  
І  я  —  до  дідька  здоровий.

Хто  грому  боїться,  падайте.
Бо  я  виходжу  на  грядки.
Тож  я  й  собі  загадковий,—
Хто  хоче  падати  —  падайте.
Не  держу  за  стан  однобокість  —
Сестру  упадку.
І  як  мажара  й  цідилок  —  здоровий.

Бачимо?  В  самості  дубу
Цицьки  із  хмари  огненні!
Що  ви?  До  мене?
Як  то  до  мене?
Вимкну  і  викину  за  товщу  по  духу  —
Йдіте,  загрипнені  до  своїх  геніїв!

Що  ж,  в  дощ  лежати  під  дубом…
Захід  спомадив  уславлені  брови,—
Вечір  чухкий,  загадковий…

1.02.2010


Орди  ідуть!

Валерій  Шевчук  —  Христовий
Юрій  Шевчук  —  Христовий
Ігор  Шевчук  —  Христовий
Злі  лицедії  —  хто  ви?..

Президенти  —  масова  професія!  хто  ви?!
Благословлю,  Слово,  в  липневому  пеклі!
Як  це  премило:
Мов  жити  в  саду!
Вийшли  —  міста  з  міст!
Блиски-шурхи  на  баштах  запеклі!  —
Орди  ідуть!
Орди  шурхають  —  орди  ідуть!..

За  містом  орди!  Липневі  —  
У  серці!
Кров  і  —  знов!  До  Карпат!  До  Карпат!  —
Духом  люблю  всіх!  Я  не  серджусь
Башти  повзуть  —  Арарат
Татарин  проповз  —  брат
Дехто  проповз  —  недобрав...
Сонця  випили,  б’ються  —
Краса!
Культура  —  не  революція
світова  культура...  але  б’ються
Але  я,  Боже,  в  акурат...
В  акурат  переварювать  брата!
Ура!
Ура!!

03.07.2010

СВІТЛА  ПАМ'ЯТЬ  ВАЛЕРІЮ  ШЕВЧУКУ  І  ЦАРСТВО  НЕБЕСНЕ!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1039765
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.05.2025

Вибір Духа

                   Богу  Духу  Святому  
                   і  Папі  Римському  —  Леву  XIV
                   в  любові  присвячується


Чим  це  я  тихо  одухотворений?
чим  я  палюче  одухотворений?  
Радість  завжди  
пробіга  
по  спільному  кореню…
Дух  Святий  кликнув  цей
математичний  склад  розуму
я  ж
цій  Любові,  біля  якої
легко  дихати,  —  пневматично  впокорений!!
Він  —  всенародний??
Він  —  найсучасніший!!!
вигляньте,  тьмою  обдурені  і  об’єгорені!!
Дух  Святий  вибрав
                     Генія  —
                     з  любов’ю  і  серцем,  —
чом  я  палюче  одухотворений?..
Пастир!
Що  —  істинно  переверне  історію.
ШІ  —  світом  змінить  трон  президентів,
та  не  переверне  Спільного!
                                                     Кореня!
так  ми  Ним  одухотворені!!
А,  люди,  любімо  його  
                                         в  самому  Корені
тим  то  Богу  ми  лиш  упокорені!..


Гляньте,  як  він  звертається
до  Серця  Церкви  —
до  Матері  Божої!..
нести
вічну  віру  в  радості  —  в  Слово,
й  в  слово  радості  —  гожої!!


14.05.2025,  свято  Преполовення,
Київ  —
третій  вибір  Богородиці

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1039721
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.05.2025

Духовний документ світського — року 2025:

         (пробивання  третьої  стіни)

бо  не  можна  мовчати,  а  сказати  нема  чого
хіба  можна  мовчати?  —  а  сказати  нема  чого…
білий  шум  —  білий  шум
січних  дум
Хахаха!
огого
і  пересічний  заландшафлювач  —  усього
й  цим  запилені  …
та  зтуманені  і  не  бачать  —
нема  духу!  Задоволені  крячуть  
мов  би  …
бачать  його
а  —  кого??  
Хахаха!!!
 з  інформаційного  шквалу,  з  затоплення  свідомою  дезою,  
з  копирсання  в  протезах:
на  волі  —  електронні  протези
на  уяві  (умора!)  —  протезішки
на  руках  кайдани  й  на
кайданах  електрпротези
на  Надсвідомості  прагнуть  —  протези
про  совість  й  свідомість  —  тези  (!  ну  нема
в  художності  з  духом):
тож  розрізнянь  нема!!
огого!  —
Хахаха!
і  не  можна  мовчати  і  сказати  —  
нема  чого!..
але  ж  —  не  хочуть  Христа  прийняти!..

люди,  навчіться  нового
в  духовних  і  в  вірші!!
бо  дальше  —  більше!..


і  до  Церкви  —  ні  огого?
Січ  проп’єте?
В  мені  Писання  гуде  —
День  гуде  —
козаки,  зсічете  —  Січ?..
ну  не  мовчіть:
з  Слова  є  
а  без  Слова  робити  —  неясно  що  і  чого


13.05.2025,
Київ    —
третій  вибір  Богородиці

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1039645
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.05.2025

Псалом 246. Життя істинного? чи говорити?

                         Ісусу  Христу,  Богу-Слову
                         і  Пречистій  Богородиці  Марії
                         в  любові  й  трепеті  присвячується



То  істина  —  вільна  є  птаха
й  не  протистоїть  нікому
сковзне  між  шаріннями  даху  і  даху
й  спішИться  до  Божого  Дому  —
чи  духом  нам  снити??

то  ж  пам'ять  сердечна  —  це  Світло
й  Любов  —  то  ж  цілунки  на  всьому!!
сковзне  над  борбою  між  звітом  й  не-звітом
і  —  ласку  солОдить  —  до  Божого  Дому!..

народить  у  серці    народиться  слово
а  словом  сягнув  незбагненне  ж
признайся  —  готовий,  чи  ти  не  готовий
це  ж  Бог!  то  й  сягання  —  крізь  мене!
і  —  про  Бога,  тож  світ,  не  без  мене!
де  дух,  де  душа  —  розрізняю?  То  гострість!
                                                                                     на  святості  святиться
                                                                                     і  співається  як  в  кантилені
                                   ой  так  незбагненне
                                   що  й  духом  —  не  снити
і  молиться  й  проситься
та  що  ж  це  таке  сокровенне??
А  —  не  пояснити!!


12.05.2025,
після  Літургії:
Київ  —  третій  вибір  Богородиці
і  другий  Єрусалим

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1039599
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.05.2025

День мами

                     Просвітителям  слов’янським
                     прп  Кирилу  і  Мефодію
                     а  також  мамі  моїй  Галині  Панфілівні
                     з  любов’ю  присвячується


Немає  в  світі,  —  
а  нині  День  мами,  —
ні  розвиненого
ні  нерозумного  речника
який  міг  би  ствердити
а  ні  ревно  заперечити
що  ми  з  мамами  над  віками…

принаймні  —
що  я  в  Житті  з  мамою  
над  віками!..
так  що  ж,  плакати  серцем  мені  —

моїй  матері??


Сьогодні  в  Кирилівській  церкві
в  Божественній  Євхаристії  —
і  що  я  доповім  між  смартфонними  чоловікАми?  —
прославлення  іншого  Кирила  —
                   прп  Кирила  з  Мефодієм!!  —
що  сталось  —
і  потекли  джерелами
                                   поміж  усіма  нами…
з  непересічно  відомими  архиєреями
з  фантастично  веселими  хористами
приносять  Подяку  —  тож  це  
                                                   над  віками…
То  це  ж  Любов  
Божа!
в  мені  так  настала!
я  не  на  брудершафт  —  знов
                                                                         лину  з  Божественним
що  я  кажу?  —
моя  мама  в  90  літ  книжки  ці  читала
так  тож  Любов
Бога!  —
У  нас  так  настала!
В  мене  мама  є  —  раз  я  є…
Книги  є  —  як  вона  їх  читала?

       А  де  й  що  —  ще  не  стало?

Це  подається  
художніми  жестами!..
«Ай,  чи  люди  хочуть  Божественне?»  —
о  все  бідкалася
й  так  казала…
а  в  ній    —  Любов  Божа!
отже,  розмотуємо  по-іншому:

Кирило  із  Афанасієм  (безподібні!..)  —  є?
Кирило  з  Мефодієм  (з  Євангелієм)  є?
значить  —  святий  Миколай  є??
значить  —  Антоній  з  Феодосієм  Києво-Печерські  
теж  є?  —  
як  би  без  них  з  Неба
писалось??
І  в  Кирилівській  нині  так  як  Дух
хоче  й  жиє  —  ПЦУ
є?
моя  мама  з  поля,  але  з
         кореня  «Правда»  —
мама  праведниця…


й  вона  з  Богом
Бог  —  
в  серці  з  усіма  нами

головне  не  забувати  
Серце  Церкви  —
Серце  Божої  Матері,
а  я  Нім  —
                   як
                   в  кратері!..


11.05.2025,  свято  учителів  і  просвітителів  слов’янських
прп  Кирила  і  Мефодія,  з  причастям;
м.  Київ  —  третій  вибір  Богородиці
і  другий  Єрусалим

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1039538
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.05.2025

Псалом 245. Це — любить Весна!

Псалом  245.  Це      —
     любить  Весна!

                     Отцю  Небесному
                     і  Всеславній  Пренепорочній
                     Діві-Богоматері  Марії
                     в  любові  присвячується




Хай  це  сфера  неба
і  через  ясність  друзів
   і  через  час  зозулі
—  імпульс-творчість  настава…
ввійде  Весна!  —  і  ось  Її  права!
а  відчини  вікно  —  й  нове  життя!
                                                             нові  слова!


і  подих  Бог  —  затамував  (?)
і  аромати
аромати
аромати
які  взагалі-то
Він  приготував…
Ох  це  сердечно
ніжно-ніжно  й  прибува


раз!  відчинив  вікно
й  —  
відсторонюсь,
                             канва  —…
все  —  слава  Богу!
ну  ж  —
                 слава  Богу  прибува…


10.05.2025,
Київ  —  
третій  вибір  Богородиці

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1039450
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.05.2025

Папі Франциску - Поезії

*      *      *



життя  насправді  є  інакше
і  наше  серце
добре  це(є)  знає
вже  осінь
лик  і  райське
                         ще  не  виступає?
Як  дивно  листопад
на  мою  звучність  —
                                   посягає...


І  Папу  ви  не  забалакуйте,
він  пам’ять  має.
Хто  пам’яті  раю
                                         не  має?
Європа?
Буде!  я  до  неї  і  —
                                 вступаю.

07.11.2018
Київ

*      *      *

                     Папі  Франциску  з  любов’ю  
                     присвячується

                                 «Справжнє  життя  зовсім  інше,
                                   і  наші  серця  це  добре  знають».
                                                 Папа  Франциск,  14.02.2018

шкірки  бажань
відриватимуть
у  відчаї
тому
що  геній
зачав  вже
просвічувать!..

і  лови  щастя
а  миті  —
вічнії
у  кому  
в  Піст
є  вміст
Христа
під  відчаєм...

мов  бачиться
як  білий
хмари  віхоть
видоює
світи
дитячим  сміхом!

аж  чується  це
що
пашать
знов  храм  —
душа!
й  ще  храм  —
душа...

і  знов  свіча  —
це  серцедух?  —
і  за  Христом  іду!


22.02.2018,
«Аерос»

Серце
                             Франциску,  Папі  Римському,  присвячується

1

Бог  засіяв
у  людях  —  сльози
Бог  засіяв  трави  в  роси
Святе  серце  все  зносить  
куди  не  піди  —  нелукаве:
Бог  засіяв  трави:

ніде  в  світі  подіти
найживіших  моїх  діток.


Богу  давши  принади
собі  давши  зарок
буду  серце  глибоке  копати
як  криницю  глибоко  копати
святе  серце  глибоко  копати
до  зблиску  зірок!

2

Линь,  злітай,  раю  втілений,
святий  орле  білий!
Святий  Божий  я́сний!!
І  я  —  яструб,  
а  із  серця  мого
як  не  питимуть  крові,
доведеться  мені  в  Україні
доведеться  мені  несвятому
отут  біднякові
на  полицю  зуби  покласти...


Та  свята  —  слова  слава!
А  любов  свята  вчасна:
Тим  любов  —  з  Христа  лава
і  в  Христі  не  погасне!


Линь,  святий  орле,  —
Ясний!

Бо  святе  —  тим  прекрасне!


18.03.2013,
Київ

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1039422
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.05.2025

Дружба така є

                           Святому  Миколаю  на
                           фантастично  досконале
                           й  веселе  перенесення  мощів  —
                           духом  присвячується




Що  станеться
якщо  Господь  зглянеться
й  святий  Миколай
колись  пальцем
мені
покиває?  я  можу  не  знати,

серцем  вітається
це  дружба  лиш  —  знає…


Мов  —  крізь  тонке  повітря!..


насоси
площадки
домкрати?
що  ж,  і  це  заповітне
Що  цим  двом  аристократам
робити  із  демократією
я  не  знаю
ми  не  фанати
яка  дружба  це  може  догнати?

а  як  серце  вітає
одна  дружба  це  знає…


бо  й  кохання  ми  випасаємо
як  воно  напасеться
то  на  цім  лиш  кінчає?
То  хай  ангели  в  тонкім
повітрі  зітхають?
ми  зітхаєм?
але  є  наша  дружба!


І  вона  може  ангельська
а  от  вище?
Так  з  Отцем  —  Миколай!  Є!
одна  дружба  це  знає!
що  в  Миколаї
зітхає


я  б  життя  не  літав  —
якби  це  Миколай  не  вітав
не  показував
як  досконало  літає!
Ну  дотепно  інколи!


Ну  а  щодо  кохань?
я  не  знаю
і  чи  жаль  чи  на  щастя
от!  тільки  —
справжня  дружба,  одна!  —
про  це  знає!..


ангел!  духмяний  розмаю
рай!
В  азаліях!
ой  за  що  пам’ятаю  —
в  с  е    цілує!
менше  не  пам’ятаю
більше  ж  —  наша  
дружба  це  знає…
ой  Миколаю!
 
— розмаю…


09.05.2025,  свято  перенесення  мощів  святим  Миколаєм;
Київ  —
третій  вибір  Богородиці
і  другий  Єрусалим

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1039408
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.05.2025

В нахил!! (пробивання третьої стіни)

                                 зверхулюбленому
                                 Валерію  Шевчуку  Присвячується


…забрати
всіх  «дідо-заграйчиків  —
щоб  розпочати  Своє
вчасно.

А  плавно  й  вчасно!!!

Трясітесь,  дідики!!
вам  асимптота  —  паралаксно…
Заграва  —  це  вже  не  за  грати…
і  так  як  я  буду  виносити  вас  —
                                           вам  буде  ясно…
бо  —
«клясики»  станцюють  з  Богом
ясно
                                   знов  —  де  в  мені
                                                             і  в  Небі
                                                     є  відвага
тепер  це  в  Бога!  —
перевага…

де  діл  —
ви  без  своїх  дружин
глухі
і  нАгі…
тепер,  от!..  діди,  бачим  нахил??


08.05.2025,  свято  ап.  і  євг.  Іоана  Богослова,
словесника  і  записувача  «Апокаліпсису»,
поховання  Валерія  Шевчука,  словесника  України;
Київ  —  
третій  вибір  Богородиці,
другий  Єрусалим

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1039318
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.05.2025

Улюбленець Іоан Богослов

                     Пречистій  Діві  Марії,  Богородиці!  —
                     і  чистому    Іоану  Богослову  —
                     в  любові  присвячується




Начальниця  лазні  —
засланця  Івана,  що  він  Богослов,  —
щодня  побивала  і  катувала:
на  шлунок  (чи  й  нижче)
так  претендувала:
провінція,
охлос,
ця  тьма  одобряла  —
і  липка  ця  тяглість
від  усіх  приставала  —
ну  й  вона  приставала…

Піввіку  —  з  Христом  я  —
в  Україні  з  художником
схоже  вчиняли…
тримайтесь  під  шлунком
а  серцю  —  це  мало
тримаюсь  за  Божую  Славу!
О  —  всі  підшлунково  —
за  людськую  славу…
це  можна  і  зрозуміти
хто  піднявсь  в  серце-ум  —
більш  дано  —
більше  битимуть!


але  як  це  по  людях  лукаво…


Чи  ви  ще  до  кави  —
чи  ви  після  кави  —
витягнуть  з  вас  підшлунковую
од  людей  славу…
чи  я  знаю?
а  знаю!!
але  й  в  цім  не  лукавлю…

просто  на  острові  —
Славу  так  гнали…
просто  вам  ще  не  доповідали…
просто  в  слові  
не  дооповідали!
Іоану  —  судилася  Божая  Слава:
отак  —  нелукаво
отак  коли  правда  —  Христос!
у  обійми!  Боже  мій  правий!!


08.05.2025,  свято  апостола  і  євангелиста
Іоана  Богослова;
Київ  —  
третій  вибір  Богородиці

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1039311
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.05.2025

Псалом 244. З Дубно в Почаєв

                         Пресвятій  Трійці  із  Пресвятою  Богородицею
                         і  прп  Іову  Почаєвському
                         в  дерзанні  і  в  любові  присвячується





раптова  геніальність
ну  не  в  краях
хай  Краса  Бога  креше
                         край  мій  й  воскрешає
цей  хід  від  Волі
                                   але  воля  є  моя
розум  від  Слова
                               але  слово  роджу  я
Незмірна  Велич
                                                         хай  на  мене  опирає
                           моє  ядЕрне
                           там
                           де  я
але  і  Бога  що  дивує  —
мова  моя


і  Дух  Святий  танцює
                 в  серці  й  звеселя
такої  волі  в  праздник
в  моїх  краях
хто  потрапляє?
А  Бог  і  є!  —
й  від  звуків
крайність  —  позначає…


і  от    смиренний  Бог…  з  Ним  я
куди  іти
куди  рости
               і  я  спілкуюся  —
               з  тамтим!
І  я  спускаю  вниз
ядЕрні  згустки…
а  не  займались  танцями  –
в  них  було  пусто


ядЕрне  там
де  я
й  надщільная  мова  моя
все  ж  Слова  революція
і  духу  революція
і  густість  —  світ  переважаюча
Божа  ж!  —  й  моя…

ядЕрність
моя  там
де  в  Серці  Божім  я


06.05.2025,  свято  прп  Іова  Почаєвського
(втік  з  Дубно  до  Почаєва  для  усамітнення)!
Київ  —  
третій  вибір  Богородиці,
другий  Єрусалим
Відійшов  до  Господа  письменник  Валерій  Шевчук.  Рання  стаття  про  нього:

         Cин  світла  з  глибин:  Валерій  (Шевчук)

                   Стаття  «з  полиці»  (про  Валерія  Шевчука  і  християнську  його  повість  
                 "В  пащу  дракону").  
                   Писав  
                   через  чотири  роки  після  надрукування    в  
                   журналі  «Сучасність»  за  найголовнішіми  або  вічними  відчуттями  її,  яка  
                   ніби  відстоялась  в  мені,  просила  виходу!  Стаття  була  розміщена  
                   3.08.2009  на  сайті  моєму,  і  при  ел.  друкові  в  pdf  «Живе  в  мені  
                   Христос»  в  2012  році.
           (див.  Вікіпедію:  посилання)

Мабуть,  на  Україні  є  нині  декілька  людей,  які  спромоглися  б  насправді  сказати  глибоке  слово  про  повість  Валерія  Шевчука  «В  пащу  дракону».  
Слово  «про  що»  —  має  в  собі  і  «як».  Висота  рівня  предмету,  «про  Дух»,  ставить  нездоланний  бар’єр  сміливцям:  ясна  справа  —  потрібно  здобутись  на  слово  з  Духу  і  відповідно  духом,  на  висоті  запропонованого,  висвітлювати.

Як  би  чия  недуховна  душа  не  пищала,  але  так  є.  Встояння  на  вістрі  духу,  як  стане  видно,  подає  можливість  душі  обійнятись  баченням  того  записаного,  рівня  його...
А  те,  що  невстояні  душі  просто  є  зметеними  —  привідкритим  універсумом  в  творі  —  як  бачите,  вже  факт.—  Тиша...
В  кого  ворухнувсь  протест,  або,  можливо,  хтось  не  встиг  увійти  —  увійдіть  ще  раз  в  повість  Валерія,  тоді  ж,  з  новими  змислами,  випробуєте  свою  силу  направду...
Як  тільки  правда...  в  Україні  примовкають  всі  і  все  —  тиша  містеріально-містична...  І  причини  різні.  Дух  же  —  вище  причинностей...

І  все  в  тім  —  «щоб  збулась  всяка  правда».  І  саме  —  в  хрещенні,  в  хрещенні  неспівмірнім  з  людиною...
Тому  сили,  звільнені  Валерієвим  поглядом,  що  ввірвавсь  в  Погляд,  такі  неочікувано-всезмітаючі,  —  вільному  поетові  повертається  Бог  новим  боком...
І  зрілим  душам  страшно  за  провідника  усього  зачепленого,  як  це  завжди  в  художника,  —  на  грані  й  за  гранню  космосу,  що  очікує…
Отож,  коли  в  прозаїкові  проступає  до  яви  поет  і,  безсумнівно,  пророк...  ясно,  що  стихійні  душі  довго  зважуватимуть  і  мовчатимуть.  Усе  —  не  так,  як  вважають;  і  видно  це.  

Ні,  не  в  Святому  Письмі  зараз  справа,  варто  лиш  це  письмо  прочитати  (прочитати:  хто  мислить  в  дійсності  думками  оригінальними,  своїми,  —  проглядається  й  сама  глибина  суті...  й  побачить,  що  це  так).  У  вільному  пошукові  художник  попрацював  і,  «дійшовши  до  ручки»,  вправився  —  первісним  пером.
Слабші  ж,  витіснивши  з  себе  це,  задзвонять  один  другому  телефонами  —  і  кільцево  «здружаться»:  та  ні,  химера!  це  не  українське,  не  може  такого  бути,  це  ввижалось  —  нічого  й  не  було...

Чуєте  вживу  містеріальність,  фігурчато-засувну-пересувну  в  свідомості  столичних,  які  пишуть?  

Це  є  ніщо  поруч  з  чернецем...  на  території  повісті.
Ні,  нема  в  Волі  Гоголя.  Буде  Валерій  Шевчук.

Отже,  це  Правда  —  безумовна  і  жахаюча.  І  —  думайте:  не  провідник  же...  сама  правда  ворушить,  розворушує  і  кличе  відомих  їй  —  і  вибраних,  хоче  хто  чи  ні.  Й  не  Валерій,  а  правда  —  справа,  ходячи  й  живучи  вічно  Повістями,  кличучи  —  ніби  гарантує-таки  обранцям  слова  із  Слова,  співчутливих  головному  герою  повісті  —  панотцеві:  вони  не  зметуться,  та  настраждавшись  у  гіркоті,  відбудуться  всі...  Тримаючись  правди  й  волаючи  тільки  до  Сонця  Правди!..

Для  посередніх  —  не  відбувається  нічого...  Повість  закриють  в  друкові  журнальнім...
Розгляньтесь!  які  ви?  на  якому  ви  місці  істинного  добра?  

Відбувається  це  «тут  і  зараз»  —  вічно...  І  той  вибір,  що  ви  вчинили  в  серці,  —  вогонь  добрий,  горіть  духом!  Дух  Святий  літає,  як  хоче  і  де  хоче  —  й  добір  від  Духа  є.  Сердець  лиш  рішучих,  сміливих...

Тихо  там,  в  тиші!  Бо  зараз  правда  кричить  через  панотця,  як  вперше  тоді,  сп’янілого  і  втомленого  фізично  (навіть  в  цім  штрихами  вона)  —  кричить  до  правди  невидимого,  нелюдського  й  надлюдського,  неописанного,  ще  не  відомого  кінця...  і  безболісно  можна  плакати...  Чого?  Боже,  який  панотець  недосконалий...  як  люди,  людське,  й  отакого  його  веде  правда.  Вся,  —  щоб  виповнилась  всяка  правда,  і  вся.  І  всі  і  все.  Тобі  приносимо...
І  міг  би  відкрити  веселий  жах,  новий  новим,  і  от  з  полудня  ж  ідуть  вже  не  страхом  —  любов’ю...  І  що  кому  казати?..  Бог  один  може.

По  духу  дивлячись,  Валерія  Шевчука  знов  вирятовує  його-таки  вкоріненість  в  таємницю  ходів  слова.  Слово...
Нема  в  нього  якогось  особливого  «прикриття  небесного»  й  не  скажеш  «йому  пощастило,  йому  повезло»,  в  значенні  «повело»,  ведіння.  Ремесло…  Вирятовувала  правда  ходу,  любов  і  милосердя.

Рятується  всякий  письменник  несказанним  пульсуванням...  огнем,  який  ще  не  має  одягу  слова.  Божественна  Любов  це.

 Тому  важлива  відкритість...  і  некорисливість,  заперчення  самості:  незамикання  будь-чого  у  власність  свою,  що  зменшує  любов,  іноді  її  страчує...
Місце  поета  між  Небом  і  землею,  Богом  і  людьми  з  усім  живим  світом  —  благе  і  вкрай  небезпечне:  творячи  духом  в  невідомому,  поет  не  знає  наперед  ЩО  він  запише...  здобутим  невідомим  дасть  хід  всьому,  кликне  сили  неспівмірні…  іраціональні.  

Це  є  так:  Бог  рухає  все,  поет  у  Валерії  вчинив  виклик.
Мабуть,  Шевчук  знав  близько  половини,  ЩО  він  викликав.  І  художників  рівня  Гоголя  спасає  що?  найбільш?  Правильно,  їх  і  їхні  слова  (наразі  свідомо  залишим  художні  «прийоми»)  —  не  розуміє  на  глибині  ніхто,  крім  Бога  та,  з  досвіду,  Божої  Матері,  та  св.Миколая,  великого  всесвітньо-відомого.

Весела  картина!!
Я  от  кажу:  не  розуміють...  Що  ж  таке  розуміння?  Іншого  разу  краще  натякну.
Свого  роду  надпровідність  внутрішня  є  при  найвищих  (й  найглибших)  взаємопорозуміннях  —  за  присутності  якісної  вищості,  і  завжди  —  благодаті  Святого  Духа;  все  ж  інше  нижче  Духа.

Отже,  розуміння  світове  —  суть  нижче  й  допоміжне.

 Духом  почуте-побачене  й  записане  духом  —«онтологічне»,  кажучи  знайомо,  —  і  читається  таки  ж  духом.  «Святе  Письмо»  є  взірцем  цього.
Для  наочності:  в  радіоприймачі,  припустимо,  нема  каналу  для  сприйняття  ультракоротких  хвиль.  Він  їх  і  не  прийматиме,  хоч  їхній  світ  існує.
Без  дії  благодаті  ні  до  яких  істот  не  дійде  те,  чого  Бог  ще  не  бажає.  
На  нижчих  «хвилях»  не  все  можна  передати,  а  передати  найвище  —  і  зовсім  неможливо.  Ось  натяк  щодо  резонансів  і  розумінь.  

Церква,  можливо  через  лінь,  не  запитує,  чи  потрібне  розуміння  світу  (й  відповідь  на  виклик  —  а  не  розчавленість  ним),  і  особливо  основне:  відновлене  бачення  картини  Бога,  людини  і  світу.

Бог  —  щедрий.  Опрацювати  зачеплене  і  рухливе  живим-живого  «організму»  Повісті  —  Він  допоможе...  Тут  таємниця.
Бо  чутливе,  совістливе,  м’яке  серце  письменника  Валерія  Шевчука  —  до  внутрішнього  прийняття  не  допускає  звання  «класика»…  Ця  мудрість  його  спасає.  

Нічого  ніхто  не  сховає  в  духові.  В  слабших  (чи  в  несвідоміших)  одна  згода  на  таке  несе  до  колапсу,  закривання  вищих  ходів...

Людина  тоді,  і  ви  це  бачили,  каже,  що  вона  внутрішньо  зупиняється  й  ніби  вичерпується,  —  стихає  і  незабаром  фізично  вмирає.  Отже,  Боже,  через  неспинність  художника  йде  і  приходить  вишня  Правда...
Через  самозречення  й  Любов.

На  високій  цій  зосередженості  залишим  розум  читача.  Тож  нехай  письменник  Валерій  Шевчук  пробуває,  як  хоче  він,  у  спокої.  В  тихому  мирі  в  серці.
А  ось  серце  моє  недавно,  негадано,  відмолило  Божою  присутністю  й  молитвами  —  одного  славного  художника  слова,  бо  він  відійшов  у  вічність.  Що  відчувала  та  людина?  Любов?  І,  егоїстичні  почасти  в  силу  професії,  поети  і  прозаїки,  запитую:  хто  відмолить  конкретно  вас?  ваш  відхід?  
Що  з  безбожного  вийде:  віталізм  організаційний  нового  часу,  —  який  розпадеться  у  другі  поминки?..

І  ось  ця,  природна  геніальність  (генетична  тобто)  Шевчука  Валерія  —  запорука  (чого?),  мабуть,  його  одного  вищості...  небесного  Промислу...  чи  може  —  всіх?  хотілося  б  —  України-Руси??  І  чи  хочеться  комусь  іще?  Так??  Чи  далі  мовчатимем  про  найзначніших  художників?..

Чому?  Хочете  слави  світу?  Комусь  вона  потрібна??  І  —  Валерію  Шевчуку?  Правда  лиш.  Бо  більша  за  все,  за  всю  недолугість.  Про  це  —  Повість,  цілісністю  і  структурою,  силами,  покликами  і  відповідями  з  Неба,  не  з  вождів.  Нічого,  крім  служіння  Богу.  

Чи  ж  є  в  світі  число  непідробних,  непіднаціональних,  церковних  і  чесних,  —  небажаючих  чинів  і  пошан??
Бо  з  висоти  —  архетипні,  страшні  й  животворчі  Христові  тайни,  а  у  відповідь  тільки  клешоногі  і  кошлаті,  архиреліктові...  в  Єдиному  Спасові!
І  так,  як  в  вищості  відкривається,  як  і  що  одне  з  одним  зчеплене,  і  також  шкарубкість,  розлапистість,  зовні  ніби  й  неправильність,  які  знімають  онтологічні  зв’язки  й  полон,  в  поетичних  словочарівних  стовпах  й  наповненнях  животвору,  в  цих  місцях  повісті  —  нелюдських,  розчахнених,  безборонних,  з  надією  на  Бога  і  отверзтих  в  Нього  і,  мабуть,  в  безодні  творінь,  —  спонтанне  свідчення  дихань  Духа  Небесного!..

Знаючим-віруючим  відомо  направду:  нічого  не  залишається  іншого,  як  рішуче  віддатись  в  руки  й  живий  захист  Божества...  Натхнення  Бог-Слова.  Бути  словом,  собою.

В  світовій  земно-барахло-водяності  є  —  Мова.  І  тільки.  Над  всім  нікчемним  —  Слово,  Христос-Бог.  Він  страждає...  За  весь  світ:  досі  на  хресті  духовно.
Який  Бог!!!

7  квітня  1998  року,  Київ

3.08.2009  року:  кілька  речень  додав  в  кінці  —  про  Бога.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1039180
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.05.2025

Псалом 243. Домолююсь до Пасхи!

                               Богу  Духу  Святому
                               із  Пресвятою  Богородицею
                               в  радості  і  в  любові  присвячується




І  —  музика
                     яскравиться
і  ще
і  ще
і  ще…

й  помах  —
й  тушЕ
й  помах  —
                   й  туше
душе!  І  я  не  знаю
                     і  не  хочу  знати
                                                   долі!
Трудись,
і  помах  —  й  травам  
                               мов  туше
і  —  я  на  волі!


тружусь  —  і  в  глибині
                               аж  ніби  зри  —  святе
духом  лечу  —  о  —  це  вже  свято  —
і  сягаю  свята!  Христос  Воскрес!!!
І  іскрами  багато  —  і  всі  про  те
і  ще
і  ще
і  ще

а  я  нічого-то  не  знав,
а  Бог  все  знав!


Пропалював  серця  чи  —
                                 не  пропалював,
                                             чекав?
в  Книзі  життя
сипав  за  
         комір
         і  в  рукав  —
пропалював  серця?
через  безодню  літ  рукав
любов  —  і  знов  се  много
                                                           глав
в  книзі  життя  багато  глав
вогонь  —  зайнявсь  —
                                         і  весь  палав
                     в  добрий  час  дух  –
         розколихавсь  —
   і  запалав…
                   і  цілував  —
Христос  Воскрес!!!


і  живо  все  є  музика
з  вічно  сьогодні-днесь
помах  —  
         й  туше
душе!  Не  знаю  —  чи  вже  не  хочу
                                               знати  долі
ми  потанцюєм  —
               вільний  дух  і  Дух

бо  я  на  волі!..


05.05.2025,
Київ  —
третій  вибір  Богородиці
і  другий  Єрусалим

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1039115
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.05.2025

Жони-мироносиці — любили!

                                 Жонам-мироносицям
                                 в  любові  присвячується  


                                           
Молись  й  твори!
Не  говори  —  але  роби.
…Ішли  і  наставляли  в  досвіток  сердечні
жерла…
це  Він  їх  так  любив
любов  як  виявилось  це  —  
не  вмерла…


з  світу  нового
і  це  містко  з  нами
крига  скресає
від  вогню-любові  Бога
лиш  не  морожтесь  снами…


і  50  000  слів  –  знав  —
зате  я  на  Горі  шукав
й  за  день  не  вишкріб
з  життя  всього  злого
повірте  —  ні  одного,
яким  хоч  можна  було  б
написати
       чи  наперстати
                                   Бога
Любов  була  така
як  Безум  Божий!!!
й  Божий  статок!!!
нічого  не  дістати…


…Отож  ішли  і  наставляли
                       у  темну  ніч  —
             сердечні  —  жерла…
а  бахне  вам!!
як  бахнуло  —  все  зразу  їм
й  все  зразу  —  що  Любов  не  вмерла…
й  на  мироносицях  —  у  дім!
і  ніч  пожерлась…


окрилить  Любов  
мене  —
і  сиплються  перли!


04.05.2025,  свято  жон-мироносиць,
з  причастям;
Київ  —
другий  Єрусалим

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1039059
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.05.2025

Листом

                       Богу-Сину,  Слову  Отчому
                       Ісусу  Христу
                       в  любові  присвячується



Ото  густо  лито  густим  листом
                                 крев...
Всі  які  не  прямовисні  і  зумисно
                       й  незумисні
         слухайтесь  старих  дерев...


                   вони  знають  що  —
                               бере...
     що  коли  помре  що  не  помре
                 а  ще  гонить  крев
     посполито  густим  листом
     послухайтесь  із  земномрев
звисочених  в  Небо  й  улюблених  старих  
                               дерев...
     вони  здатні  що  вперед
             і  наперед  казати

дивен  Бог  розпрямленими  геніями
                           те  Він  сіє
   (бігають,  не  бігають  солдати)
               через  них  і  через  мене...
       і  отямтесь  і  малі  й  зеленії
ож  —    дослухайтесь  старих  дерев...


                 ось  і  капрогеннії
             ось  і  так  лікує  гени
                   і  через  мене  —
                     Захід  й  Схід  
               Північ  і  Південь  
                     одноденнії...
Бог!  о  числіть  Бога-Сина  в  мені!..


03.05.2025,  Ігумена  Феодосія  Києво-Печерського,
безкінечно  помічного  і  милосердного!
Київ  —
другий  Єрусалим

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1038982
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.05.2025

Звізда

Ні  
ні  
ні
так  як  в  музиці  —
більш  Божественного
це  ви  бачите
як  тінь  на  стіні
це  мов  спріли!  —  в  кіно
но
но
так  єсть  в  музиці  –
серцем  —
більш…  Божественне


чи  Його  сльоза  на  вікні
чи  Її  сльоза
на  стіні
Бог  виводить  
нас  з  чогось…
                   з  себе
і    наша  сльоза  
—  на  стіні?
ми  німі?..
і  німі  —  бо  показуєм
                               Йому  жестами


Це  з  —  Божественного!
ні
ні
і  чи  досить  всім  Бога?
Мало
світу  в  вікні…

і  чи  вистачить  —  переливань
як  з  глибин?
усе  ж  через  Нього…
                           до  усього


02.05.2025,  блгв.  князів  страстотерпців
Бориса  і  Гліба;
Київ  —  
третій  вибір  Богородиці

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1038927
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.05.2025

Псалом 242. Все зсередини

                         Благовірним    князям  страстотерпцям
                         Борису    і  Глібу  
                         з  любов’ю  присвячується



Чи  знахабніли  —  навіки?
чи  що  їм  мигає
до  житейського  океану
і  слухають  тільки
діагно-оману,
діагнози-мани…
а  в  мені  з  глибин  Христос  —  
                                                                             ліки!!!


лік  —  правда
все    в  правді  в  небес  перикарді!
де  б  ви  закруглились
якщо
ви  гарні
це  в  серце
скапує
якщо  ви  на  дні  океану
єдино
спокійні  —
в  пересмисленні    себе  й  —  океану


скапує  —  і  возсія!
Безпочаткове  і  Вічне  Світло,
в  Якому  нема  ні
                             тіні  зміни
                   або  перетворення!
не
в  ваше  
ім’я
не
в  моє
ім’я
в  Ім’я  Отця  і  Сина
і  Святого  Духа.  Амінь.


02.05.2025,  блгв.  князів  страстотерпців
Бориса  і  Гліба;
Київ  —
другий  Єрусалим

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1038910
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.05.2025

Тензори чуття /Третя поема

Тензори  чуття
Третя  поема

1. Ніжний  вступ  очей

Що      ви      хочете???
Ви  –
знаєте,
                     що  вас  несе?
Як  ви  виймете  незрозумілі  вам  очі!
І  ці  очі  тримають    все.

Ви  по  небу  пройдете  –  моєю  відмічені  мітою,–
не  потрібно  мене  розуміти!
Безпідставно  –
     ви  довго  на  це  проживете.
Часе,  ти  бачив  мене  –  поета?

Так,  я  стверджую,
прямо  в  тобі,  до  жалю,
навіть  вивернутий  –
                           а  не  вгроблений:
це  від  того,  що  я  зараз    дико  роблю,
все  до  мене  найкраще  –  зроблене.

Це  єсть  я!
це  я  сходжу  –  і  все  самосуд,–
я  народжений  –
і  за  втікаючим  стиком
я  одного  ув  аспіднім  оці
                                                                         несу,
як  дорогоцінну  смітинку.

Людство  в  стан  перейлїде,
                                                 у  якому  я  пломенів!
Хай  з’їдається  Сонце
у  вічному  відчаї  по  мені!


2.  Вступ  до  моїх  рук


Т  е!    заходить  до  рук,
                                                     звідки  випало  літо.
Розігнути  б
                               цю  чашу,
                                                           щоб  сонечко  —  тузом!
В  яре  ревище  палеоліту
впав  літун
і  відсвічувавсь  в  пузах.

Вирвіть  чашу  мою,
вирвіть  чашу  —  і  вся  вам;
дрібно  смокчете,
серце  ще  не  розпоров:
я  не  хочу,
щоб  хрестоматійно  йшло  
сяйво,
щоб  на  ньому
цвіла  моя  кров!

Вперше  так
в  часі  акредитують
посла  в  те,
до  чого  швидкість  моя
наближає  єдина.
Я  також  людина!  —
Обійми  послабте.

Я  люблю  як  розгином
жахне  з  передмість,
здичавівши,  —
 і  далі  дугою  —  і  плесками  —
і  коронно
сиропиться  місто  наскрізь,
як  між  долонями  плеснуте!


       Глава  нічного  гімнаста


Час!  пора!
я  на  темно-зеленому  
                                                           лоні
кавуновим  огнем  зяяв
В  руки  витягнусь  —
плямища  чорні  —  стікає  магнезія

Над  містечком  столичним
у  сутінки  входжу  краси
тіні  в  тіні  вмісив

всі  оголимся!
вся  нерозтрачена  воля  моя!
теплі  жовто-червоні
                                                           рудющі  стоять
ніби  втягнені  поплавки  вулиці  Богомольця

І  як  спалахи  і
впихає
в  підпахвини
перехватами  вверх  —
апокріфи  дахів

І  з  спиною  —
стійка  з  руки  —
щось  відчинено
що
заговорить  в  ніски
що
Ізіди  плачинда

Мов  кришталик
між  тим  і  цим  —
раз  на  себе  спасти
що  хотіло  дихтіло  —
я
пишу  тілом.
Це.
Що  кинув  для  віку,
сам,
ненависніший  за  повгодованих  дам,
що    ввіткнулись
в  задушливі  вставлені  вікна.

…Що  вам!  сонним!
До  вулиць  —  фарфорові.
Нема  виходу,  ось  я  —
в  божественних  формах:

не  відображені  —
переливаються.
…  Нескінченно
спрацьовує  небо  в  собі  —
 мій  радісний  біг!

…Мені  боляче!
хто  ще  проскочить  в  прожекторах
і  для  кого
тримати  розталини  фону,
що  векторно
скручує  голову,  як  за  корону?

Втретє
                 встрибну  в  якусь  там  поетику  —
бризкнуть  з  боків
безробітні  поети.

Я  простив  тебе,  скривлений  лик  доброти.
Всі-і  світи!  що  в  мені  оставалось  людиною!
Світлом  вибити  б  рев!
і  ревти
так,  щоб  з  горла  забило  льодинами.


     Глава  II


Платтячко
з  неба  стягнула  —
майстерня  Коротича.


     Глава  III


Я  зробив  тебе,  господи,  Жінко-дитя,
Я  безсмертний,
для  мене  немає  провалу,  —
Ти  втікала  скульптурою  з  дня  відкриття
І  пускала  
                             вибахкувати  
                                                                     покривала!

Відбігай!

так  закони  сипнули  в  пісок!
         дригоніжка!
упала  на  задник  облога.
Відлітай!  відривай  —
               відриваєш  від  сот
               медоноснії  ноги.

Тут.  І  красу,  і  довершеність  знаю  —  Твою!
Я  ще  мало  
змінив  їх,  
що  вік  відбувають.
Всі  красу  убивали.
Торкнуться  —  уб'ють.

Все  вернеться  в  своє.
               Що  я  в  руки  візьму?!
Їх  же  видно  —  як  голови  ллються  
                             і  ллють  страх.
А  я,  стягнений  з  вулиці,
буцаю  тьму,  —
з  темноти  навздогін
лементується  люстра.


     Глава  IV


Цікаво:  мені  вже  не  буде  
                                                                   прощення;
мушу,  бо  здохну
і  стане  —  що  нікому;
в  ніч  —
                           інонічний  —  
роблю  приношення
так  званому  великому.

Буде  храм,
Кращі  таке  не  обміряли  б;
в  течії!  літературний  параде!
виплюньте  все  з  ротів.
             Що  ви  там  
             мимрили?
мнете,  що  література  —  це  гра?

Ось  коли  дуговидо
встає  моя  ясність,
що  усю
цю  вербальність  проскакую  весь,
я  димлюся
зразками
прекрасного  м’яса,  —
ви!  куди  ви  всі  к  ч…у  провалюєтесь?

Я  один  знаю  те,
що  не  знає  ніхто.
Щоб  не  я,  вас  тягнула  б
злочинність  поступками;
полавровані,  ваші  щасливі  здогадки
нащетинило  валом  усіх,  як  рогатини  —
проти  
вам  недоступного.

Я  —  вдивляння  його,  
все,  чого  не  вкусили;

не  безсилля  страшне,
а  нестача  прикладення  сили.

Глупота,
по  ногах  чорнотою  пухтить;
восколиці,
за  що  ви  зібралися  жабити?
Тут  мені  —
неспроможна  допомогти
жодна  держава!

І  нічого,  що  я
майже  ангелам  вигнаний.
Там!  
Моїм  ви  оправдані  днем.
Дівчинка
порухом  шийного  вигину,
фіолету  тичинка,
тримає  мене.

А  знайдуть  голоски  —
і  приступлять  морОзити;
я  не  віддам  її  дух
в  жертву  розвитку.

…Будь  без  мене  —
така  коронація  глин!
І  на  синім  —  
не  знала  Ти  —  дихала,  дихав  я
і,  пручавшись  на  грудях,
ошатно  пливли
пелехато-сріблясті  пуп’янки  дихання.

Все!  
втикається  іскрами  людський  архів,
вниз!  Де  темний  дефект!
Я  цілую  —  у  крові!
губами  стихів!
всіх!  зірвавшись  з  аутодафЕ!


     Глава  мовчання


     Глава  VI


…Ти!

Як  хочеш.
За  вік  
наперед
майструвала,
як  рай,  тонувала  соборним
і  ставила,
опівнічна  Княжно!  Я  сміюсь
над
припадками  слав  –
я  вставав,
де  лежали  по  неусвідомлених  правилах,
і  вставав!  І  вставав!

Мені  справи  нема
до  красиво  підведених  геніїв;
я  спокійно  дивлюсь  —
і  кольчужки  пряде
і  пряде
божевільна
машинка  тургєнєвих
на  десятки  мільйонів  маленьких  людей.

Всім  дивитись!  В  окалині  дрібного  трауру,
підрахую  міста  —  
і  як  груду  руду
вивергаю,
як  рев,  і  як  сонячну  ауру,  —
всім  дивитись!  —
ніким  не  розділений  дух!

Не  вогню  жаль,
мені  із  старцями  не  бути;
як  простять  мої  руки,
ті,  які  ще  мовчать,
як  простять  мої  руки  
юнці  із  майбутнього  —
я  зривав  їх  для  справ  ката  і  тлумача?!

Покаянна  Майстрине!  Я  тіло  Твоє  не  робив,
може,  
гнав  за  рожеве,
вмісив  за  останній  мій  стан;
він  важкий,  мій  набір,
налагодив,  трубив  і  чи  не  розбив
я
Твій  зоряний  
іконостас?


     VII.  Остання  глава  гімнаста


Леза!  леза  скрізь.

Об  зорі  порізаний,
скрипково-тонкий,  обірваний,
але  не  змішаний,
я  прилечу  до  Вас,  майстер  Берідзе,
але  божевільний,  з  усмішкою.

Мамо,  я  виріс  на  декілька  тисячоліть,
моя  мамо,  куди  мені  Вас  посадити?  —
я  з  них  виломлюсь  в  тонкім
       і  тонке  не  буде  боліть,  —
котре  мене  може  судити?

І  за  те,  що  не  можуть  почати,
ходять  по  мені,  мамо,
і  запитують  —  що  їм  втрачати?!

Мамо!  Я  не  діждусь  для  Вас  людського
                                                                                       рОзсвітку;
власний  скальп
передгаданий  екс-      перемне:
йтиме  мій
над  усім,
міражами  над  розвитком,
роздуваючи  голови,  експеримент.

Що  не  все,
і  що  строгість  
зійшла  в  мені  вільно
це  охоплене  нижче
і  всі  озвірілі
без  мене  —  одне  божевілля

Я  стою  тут
високо
єдина  грамота  вірчості
добре  говорити  з  рота  неба  чорного
                                                                               з  вічності

страшно  знати
що  більше
не  зможе  ніхто
Та  якби  тільки  те,  що  
змінити
земний  цей  світок!!

Мій  малиновий  розчерк!
в  мій  вибіг-вмістилище;

волочуть,  слинькуваті,  для  вас
і,  сердиті,  штовхаючись,  нюхають  стилики,
і  то:  «Що  людиною  є  —  що  все  переводить  на
                                                                                                                   фарс?»

Якщо  я,  як  Орган,  не  воздвигну  
огромлене  —
хто  вони!?

Та  умри,  мій  таланте!

Об’явіть  мені  
мікроскопічність  пощади,
хочу  я  наперед  попрощатись.

В  трясці  всіх.
Абсолюти.

Салют  вам!
!  хлопчики  —
мій  народ!

Моя  юність!  —
революція  душ  починається.

                         Частками  вгаданий
                                     зведусь
                                     на  бік
                                                       я
                                   око  Галактики


1980  рік,
Київ

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1038851
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.05.2025

Псалом 241. Приводи знову в літо поезії!

                           Тільки  Діві-Матері  
                           в  любові  і  радості  присвячується



Грай  в  біцепсах  —  молотом!

Ні  літа  спечного!  —
Й  вже  не  холодно.
А  в  біцепсах  —  сяяння  —
                                                   молодо!


Нічого  «фільтрованого»…
Які    «протоколи»?
Кому,  як  «приколи»?!
Хто  хотів  —  білим  облився…
             А  все  —  молодо!!


Христос  воскрес!!
хто  ризикнув
зовнішні  ризики  —
             мо’  і  золото
А  се  внутрішнє  —  
                       молодо,  з  золотом  —
                               Сяянням  в  золоті!..


30.04.2025,
Київ  —
другий  Єрусалим

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1038797
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.04.2025

Поезія

                             Пресвятій  Трійці
                             і  Пречистій  Діві-Матері
                             присвячується  в  любові


Поезія  —  світ  не  до  сказу
і  в  світ
впаде
чисте  повітря  одразу  ж  …


і  світ  не  розказуй
і  постріл  не  кидай  на  Слово
як  живий  —  в  очах  видить:
все  інше  зараза…


вже  проза  —  до  лиха
                                     йде  стиха
Поет  —  навіть  не  дихає
Поет  навіть  —  як  дихає
                   щ  о    і    я  к    дихає
                   чисте  повітря  —  одразу

слово  і  —  це  але!
але  од  Троянди  —
навіть  якщо  для  наяди
кине
на  серце
троянди


30.04.2025,
м.  Київ  —
третій  вибір  Богородиці
і  другий  Єрусалим…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1038785
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.04.2025

Псалом 240. Богом переможем

Небо  —  діло
чи  страшне  чи  тонке
а  в  мені  пройдуть  —  
                 тисячотонки
дав  би  Бог  —  шати
для  раю  й  «оборонки»
кличу  молодь
                   кликав  молодь!  —
в  передрай
   чи  білярай,
кликав  Бог  мене  на  всім  житті  —
літай,  літай  й  літай!
мене??  —  тільки  небо  вибирай!!

і  злітай  в  мені  безсмертний
                                                               квіте,
на  мій  рідний  край!


Ярки  —  в  дусі,  як  зіграють
                                 то  заграють…
малі!  Хавкають
то  й  знову  замерзають,  –
де  тут  виглянеш  на  урожай??


З  ангелом  я  в  «оборонці»:
               більше  бур,
               ще  більше  бур!
                             Магнітних
               Бур  —  на  Сонці!!!
більше  вкатів  з  шатів  Бога!
я
зжераю
   їх…
на  подивування  не  Самого  —
всіх  служителів:

         возлітай
         безсмертний
               квіте-світе
         все  в  наш  рідний  край!!!


Це  вам  не  банзай  —
І  не  в’ядь  —  білих
пелЮсточок
бо  на  ріллі  їм  —
Боже  помагай…


Так  —  безсмертю!
Так!  —  безсмертні  Божі  шати
споживайте,  хто  коханнями  зітхає
і  цілує  бо  і  ротик  має
що  я  маю
Бога
все  прицільніш  і  цільніше  —  Бога
і  ніко-о-о-го    б…,  тільки  Бога  й  Бога
опадай  же
ангельський  і  нестатевий  
                                         квіте-світе,
на  цей  рідний  край!!

Літай,  краю,  —  так
бо  з  Богом  переможем!!!
Твори!  і  літай!..
В  волі,  краю!..

"Боже!  —  нам  селянки  озивались,  —

ви  з  небес

для  нас  як  ангели..."

29.04.2025,
м.  Київ  —
третій  вибір  Богородиці
і  другий  Єрусалим…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1038741
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.04.2025

Псалом 239. Річ для найлюблячіших!

                             Діві  Марії,  Всемилостивій,
                             в  любові  присвячується    


             «Я  мовчав  –  і  Музу  втратив,  одвернувсь  од  мене  Феб»...  
             «Весно,  ти  мучиш  мене...»  –  (Франко)...
               Або  зцілення  Духом  і  вічність  —
               або  нерви  не  витримають…





Що  є  антиномія?
називання  мембрани  —
й  проникання  через  мембрану
й  розбирання  –
ти  в  вічність?
чи  ти  —  не  в  вічність?


любов  далі  йде  з  Богом  —
невидимі  розтягають  ніби  
за  одяг
від  стежки  —  тих
які  ще…  тихо  протирічать
зла  література  —  слабкий  цемент!
Відволікає  від  Христа!
Чи  мить?    Мо’  —  мент?


любов  палка!!
любов  —  безстрашна…  без  брАшен?
чи
то  пашнА…
ну  здуріти!  любов    —
                                             тріумфує
                                                           над  річами?!
ну  —  вічний  цемент!!!
та  ти
у  вічність??


гикАється?
ну  вам  —
аналогічність!


27.04.2025,    Антипасха,  
з  причастям,  —
28.04.2025,
Київ  —  третій  вибір  Богородиці  
і  
другий  Єрусалим…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1038677
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.04.2025

Псалом 238. Не знаю як проповідую Христа

                           Богу  Духу  Святому
                           в  любові  
                           присвячується




Щастя  і  свято  —
життя  з  Любов’ю  Христовою…
І  вважаю  —
Любові  ніколи  не  багато
я  стремлюся  —  і  переповнююсь
всіх  дивую
поведінкою  нетиповою
хто  не  кається  (кається?)
а  любов  моя  непримітно  —
непримітна!  —  переливається…


Сонце  сходить  —
         із  Любов’ю  і  словом
очі  плющить  —
хто  не  знав
   що  типове  що  нетипове
так  і  хоче  Бог  –
                             усвідомлень  раптових!!


27.04.2025,  Антипасха,  з  причастям,
28.04.2025,
Київ  —  третій  вибір
Богородиці

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1038661
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.04.2025

Франциск

Більш  —
Папа  Римський  
йде  по  східцях  догори…


Не  бачать  —  чи  не  всі
бо  світ  пустивсь  до  гри
слизькість  всіх  сил  природних  —
до  новозонної,  як  сірих  зон,  пори…
те  бачать  —
в  кого  правда  в  серці  пійме
                                                                       смисли
земним  же  відгорить!


Не  так  —  у  кого  ноги  є
як  земні  мислі…
де  розум  смичеться  —  і  ноги  повні  мислень
то  промисляються  дуга  і  за
дугою
й  «за  отакою  головою  —
то  і  ногам  
нема  спокою…»  за  все  природне!!
полишаєш  зовсім  смисли…


Вже  Папа  Римський  
Йде  по  східцях  догори!..


…по  22,  25  км  —
приходять  «зони  санітарні»
усе  літаюче  —  зупинить
                                                 всіх  повзучих
і  зовсім  вони,  зони,  гарні
хто  починав  війну  бездарно  —
той  і  прикінчиться  бездарним
не  був  на  похованні??  
то  лети  в  Гаагу:
в  суді,  що  не  злочинець,  —  там  доказуй…

Франциск  словом  зачав:  «Церкво!!  
Відвага!!!»
Ви  боягузи  і  щурі:  Росія  й  США,  
Індія  й  Південь!  І  вам  Гаага.

святого  —  і  не  слухали  в  його  порі:
Христос    —  Воскрес!!!!!


26.04.2025,  Світла  субота,
після  поховання  святого;
Київ  —  третій  вибір  Богородиці,  
другий  Єрусалим…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1038553
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.04.2025

Псалом 237

                       Богу  Духу  Святому  
                       із  Всеславною  Марією,  Богородицею,  –
                       в  любові  присвячується


                             Поети  —  хіба  кволонароджений  рух?
 
                                   нема  зірки  —
                             через  відсутність  віри  і  мрії…


Чи  може  спрямовувати  та  зігрівати  
світило  —  невидиме?  Може.  Світло  —  
віра    —  у  ніби  і  неможливе…
а  з  неможливого!..  мрія!  —  мрієм!  його  ж  
не  існу…?    —  є  віра  і  мрія  —
промені  того  світила!..
Чи  може  світити  зірка,  якої  іще  немає?  


людство  надіятиметься  на  поета  невидимого
зірка  світить  навіть  тоді,  коли  її  ще  немає
зірка  світить  коли  її  ще  немає:  
досить  що  Бог  є!!!  
Бог  же
невидимий
в  невидимім  й  перебуває…
Невидимий  Сам  —  невидимим  —
долі  і  суд  Свій  тримає!..
людство  надіятиметься  
на  поета  невидимого
надія  —  невидима!
Слово  все  глибше  в  невидимім  
перемагає!
                                 а  невідомість  —
з  пУчок,  що  Бог!  де  Бог  є,  —
дещо  сягає  й  до  Дому…
в  одомленім…


що  ще  пізнАєте


25.04.2025,  Світла  п’ятниця,
Київ  —
другий  Єрусалим…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1038463
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.04.2025

Папа

Папа      
 
             Одинакова  воля-творчість
             в  Бога  і  Богородиці

     Тінь-бо  мимохідне  життя  наше  (Соломон)


спосіб  життя,  —
живий  Папа  Римський!
єдине  на  Заході  богослов’я:
а  це  його  основа  —  свобода!
Стійте  в  основі  —
в  свободі  Христовій!!
знову  еч  знову  поволочуть
                                                                   по  сходах  —
тілА,  раціо-розум,  волю…
уважніше!  —  сколки  тіл
                                     з  раціо-розумом
                                     з  своєволієм…
бо  вони  впливовіші
і  аж  оцифровані-вполітизовані…
і  язики  їхні  чорно-обпечені,
а  слова  їхні  —  ззовні…


хмара  мислей  politico-о-,  о…
застарілі-засмердні!
в  нас  —  з  Бога  —  сердечні…
а  хто  тут  з  внутрішнім  рухом…


стійте  
в  свободі  Христовій!!
Куди  тікать  від  —  Любові?..
Бо  не  чуло  б  і  цього  
                                           вухо
якщо  б  не  з  сердечним  
                                           слухом…
Сердечні,  та  хто  ви??

повзуть  по  сходах  —
                   так  оцифровані,
                   що  вполітизовані…
сходи  гудуть:
                   впливовіші!
Суне  індивідуальна  сколкових  цих
тіл  свобода
не  зільнена  від  природи-нагоди…
о  над  мною  —  чиє  оце  тіло??
Не  всіх  викурив  з  Курії,
Не
Всіх  банкірів  —
Змінив
Черницями-жінками…
вискочка  Святого  Духа
плитами  прихоронимо!  —
його  із  його  реформами…
серцем  сплакнув  між  нами…
звільнивсь  від  індивприроди
аж  зазнав  особистої  свободи!..
і  кажу!  стійте  в  особистій  —  з  Христовою,
особистість  —  і  Особистість,
Христос  вас  —  пригОрне…


24.04.2025,  Світлий  четвер,  
Київ  —
третій  вибір  Богородиці…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1038394
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.04.2025

Псалом 236. М'яка сила Духу

                       Богу  Духу  Святому
                       із  Пресвятою  Богородицею
                       несподівано  і  в  любові  присвячується



           А  чим  серцям
           ще  осяватись
в  концтаборах  і  цифроокупації…
то  Духу  дар
вся  самоцінність  —  благодать
           її  і  не  додати
           й  не  забрать…
           як  в  Бога  —  
           свЯта…
і  світло  сяє  —  і  які  транзакції?
З  нею  й  раніш  не  був  
                                       в  колонії…
З  нею  й  лишусь!!
Без  деколонізацій.


Але  ж  серцям  –  ще  осяватись…
від  чого  в  Неба  очі  голубі  —
що  я  подобаюсь  собі!


А  українці  —  вслід  мені  —
сподобаються  і  самі  собі.
А  там  Іран…
Будь-хто…
прозріє    —  що  до  чого
і  серце  припадатиме  —
               до  Бога!
Не  в  розкіш  і  не  в
пере-статки,
свята  любов!  —
               в  до-статок…
від  слова  мертвого  й  нашарування
слуху  —
до  дару  Духу
і  —  революції  від  дару  Духу!!


23.04.2025,  Світла  середа,
Київ  —
третій  вибір  Богородиці
і  другий  Єрусалим

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1038327
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.04.2025

Псалом 235 Папі Римському Франциску, …

Псалом  235

                     Папі  Римському  Франциску,
                     що  відійшов  до  Господа  на  Великдень,
                     в  любові  присвячується



Смиренність  палає
смиренням-основою  
коли  я  не  можу
так  як  би  Ти  хотів
промовить

любов  народжує
народжується  в  погляд
а  все  звук  невагоміє

невагомість!..  знов  невагоміє
хоча  я  з  любов’ю  мов  в  домі
яка  це  Краса  —  я  й  без
                                                     слів  відгомонюю
а  Ти  без  слів    і  вже  далі  —
коли  наздожену  я??  —  любов
                                                             далі  вже  невідома  —  є!..

Й  так  мов  запрошує  бігти
                                   у  внутрішнії  кімнати…
все  із  словом  й  без  слова  —
                                                         до  Дому  є!
тільки  ніяк  її  не  наздогнати  —
                   лише  —  здоганяти!
І  все  вглиб  чи  д’гори
свята  Божа  Краса  в  Погляді  з  Дому  
                                                                                                 є
в  звук  невагоміє
і  мені  навмисно  не  зродить  —
лиш  —  
в  мене  яка  утроба  
                                                 є

що  ж  на  мені  відобразиться
як  любов  і  відзвук  —
лиш  Твоя  блага  утроба  
                                                   це  є…
любов  без  мене  —  це  ж  дивно  —
                                                         не  родить…


21.04.2025,  Світлий  понеділок!
м.  Київ  —  
третій  вибір  Богородиці

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1038223
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.04.2025

Дух Воскресенського тропаря розкривається в ароматах

                     Спасителю  і  Визволителю
                     Ісусу  Христу
                     в  любові  присвячується



Є  це,
що  життя  моє  таке  довге,
а  Пасхальні  Часи  —
такі  короткі!

Христос  воскрес  із  мертвих,
смертю  смерть  подолав
і  тим,  що  в  гробах,  життя  дарував.

«Вони  підірвуть  наші  трони  —
не  зачіпайте  українців,
їх  Бог  борОнить…»
від  Москви  залишиться
3,5  спальні  райони.  —
Яка  цистична  проникливість
в  Петра!  —  це  мусило
закінчитись  космічною
                                                   урологією…


Для  Тебе  живем  —  Тебе  й  себе  живем,
Христе!
любов  моя  —  більш  чиста  —
що  «не  шукає  свого»…
дух  козацький  —  огнистий!
Дасть  Бог  благодаті  —  народим  з  Ним  слово,
ніщо  так  як  ракети  (поки  що)  —
                                                                     не  перевиховує…
Слава  Воскресінню!  Твоєму,  Слово!!!


Ніщо  так  не  радує  
вас  угорі,
як  я  живу  на  цім  тропарі.  —
Ти,  Боже,  преславно
навіки  воскреснув!!!
Ти,  Боже,  не  жінка,
між  нами  у  війні
шаріється  густе  дуже  Царство  Небесне!..
Відомо  —  хто  біситься,  що  Ти  —
Воскреснув.
Не  люблять  правди  —
не  чують  Тебе,
Любове…  Й  не  шукаю  самодіяння,  —
Ти  —  Цар  Небесний!


21.04.2025,
Світлий  понеділок,  
Київ  —  
третій  вибір  Богородиці

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1038186
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.04.2025

Псалом 234. Весна священна і свята — у Весні

                       Духу  Святому  
                       і  Всеблагословенній  Богородиці  Марії
                       в  любові  чисто  присвячується



Весна  священна!
то  ж  «Весна  священна»:
тобі  би  блиснути  із  тьми  у  день
і  мрієш,  й  видна  —  ти!!  шалена!!
й  народжуєш  планет  і  зір
                                         і  геніїв  й  пісень!


«Весна  духовна»  —  брала  міста
і  братиме
зсерЕдини
міста…
а  світлосяйна  область  Бога…
чому  ж  то  з  кінчиками  пальців  і  весна
                                             свята
бо
проникає  аж  в  подушечки
                                         що  на  перстах


В  Суботу  у  Велику  —  Євангеліє  з  подякою
про  Воскресіння  зазвучало!
й  весна  священна
   одступила
   й  позаду  мене
       стала


19.04.2025,
Велика  Субота,  з  причастям;
м.  Київ  —
другий  Єрусалим

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1038069
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.04.2025

Краса є Вічна

                         ...тим,  хто  не  відчув  війни,  як  то  в  ній  бути.  
                         І  щоб  назавжди  закарбувати  
                         для  самих  себе  ціну,  яку  платимо,  
                         щоб  потім  «не  зламатись»...
                                                                 (Борис  Черкас)


           Всеславній  Марії,  —
           Преблагословенній  Співспасительниці!  —
           в  любові  присвячується




Почуття  серця  —
королева  Краси!
Це  б  хотів  я  для  кожного…
Це  зіпсовує,  
                                           хто  є  тривожним,  —
й  все  зіпсовує  —
проєктує  на  вЕсну…
на  страждання  
Воскреслого!
І  не  зрить  Перемоги!
й  незнищенність  —  краси…


що  —  ніколи  не  знаю:
і  Любов  цеє  —  назнаменує
                                                     й  даси…
навіть  в  П’ятницю
чую  у  серці
     дав  знати
Благословенний  Ти,  Боже,  єси!!
Почуття  серця!
Мати  Божа!!  Ти  —  королева
                                                 Краси!!!!


18.04.2025,
Велика  П’ятниця,
м.  Київ  —
третій  вибір  Богородиці

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1037970
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.04.2025

Чистий Четвер

Чи  то  врятується
(і  щО  його  врятує?)  —
цей  й  не  направить  —
до  духовного  себе??
Бог  —  чує
те  і  те,
і  те  і  те
в  Собі  —  вартує!
Черкай  суть  —  чує  і  Себе  й  тебе
в  Собі  Він  чує  —  зновлення
                                               вмить  —  клечне!!
і  напрямкує  ставлення  це  клечне
й  наіменує  й  напрямкує  —  це  —
                                                                               лелече
(усовістимОсь?  —  в  небі  легші  плечі)
через  лелеку  згадував  тебе?..


хіба  ти  витримаєш  протиставлення  —  лелеці?
якщо  з  тим  він  —  змахне  —

                     і  в  небо  голубе!!

А  чистота  гукала  —  так  тебе…


за  тебе  не  скажу  —
чи  то  ти  витримав  себе
я  не  скажу  —
є  ставлення  древньо-сердечне?
Чи  мені  вмерти  —
           що  живий!!
           що  в  мені    —  небо  голубе!
(хто  запевняв    —  тебе?  Душевне  —
                                                     легше??)
чи  може  ти  нарешті  —  і  себе?
таки    —  враз  випроставсь…
нижче  —  встало  в  рябе
Бо  й  Бог!  —…
обох  покличе  
                             небо  голубе!!
Хіба  казав  —
в  цім  місці-часі  буде  легше?


Чи  не  відстали  ті  із  крилами
мов  чОхли  —
                     що  природні?
Бо  Вічність  йде
і  всохли


і  вічне  диха
днесь-сьогодні…
чи  мені  стати  й  запитати  —
чи  вам  потрібно  крилами  махати??
(чи  може  дужчі  —  й  більш  несуть  
що  черкає  політ  в  любов
й  політ-любов  —  та  й
у  Любові  Божій  суть??)


тож  так  потрібно  —  в  тім
Любов  нам  обнімати?
І  що  —  я  став  спитати  б…  —
чи  й  вам  в  Любові  —
                                         річ  є  —
крилами  змагати??

Ну  —  ви  й  галантні!!
чи  не  багато  з  вами  Крила
Божі  —  помахали
тепер  несуть
в  польоті  й  за  Любов’ю  суть


17.04.2025,
Київ

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1037930
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.04.2025

Для провідників… з Духом

               Людина  без  думки…  –  вже  наче  й  не  людина,  
               бо  вже  й  не  живе  (vivit),  а  лиш,  іс(т)нує,  
               єсть  (est),  є...  
                                                                                   А.  Содомора


Споглядання  як  –  видиво,  
бачить  Бог  й  співтворитель
і  як  випаде…

тут  —  
«екранна  манія»
Втома  від  екранів!
А  в  Бога  рання.
А  в  Бога  радість  високо-широка!
внизу  й  видовище  —    всіх    одне  око...  
постійно  поживи!!
саме́  око,  без  думки,  –  несите…
чого  зась  в  павутинні  соц…геж    —
самовсвідомленнь

самовсвідомлень  й  хвилини  подумати  

усвідомленість  і  час    подумати

бо  розсудливість  гухне  
аж
вглиб
на  глибинах  вже  суд  
іде

тому  так  індуси  —  рвати  печать…
без  Христа  де?  Де?  Вихід?
лиш  —  розчинятися…  й  розчинять
тому  їм  в  глухість  мовчать
тому  —    юдеї  кричать!
без  Посередника  як?

які  навчання?
Які  керівники??
Лиш  в  України  провідники…

От  випірнуть
Під  золотом
 зібраністю  над  габою
Де  був  зв'язок  з  Богом,
З  зібраним  собою

В  інших  —  копіювання  і
Споживацтво
Глухість!  очей  татуювання

Споглядання  як  видиво
В  Бога  радість  ця  
Рання


16.04.2025,
Київ

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1037860
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.04.2025

Псалом 233. Заклад співчуття

                         Всеславній  Матері  Божій,
                         Всецариці  Марії,
                         в  любові  присвячується



Зважся  стати  здоровим  —  ув  світі  хворім!
З  тим  як  ми  говоримо  —
Які  це  зв’язки  є  у  світлі
між  норами  —
тим    —  як!..
…ми  говоримо…

душа  бачучи  перст  Христа
простір  трима
і  фонтани  —  
стрімкі  над  територіями  —
мають  запуститися  —  хори:

хтось  духом  вже  став  
(в  здоров’ї,  —  і  хтось  не  впав?..)  Наступні  зорі  —
о  зорі!  далека  криштальність  у  зорі  —
дістати  на  світло  це  тихе  прокашлювання  
як  здовження  —  хорів
і  хто  плаче  тобі  на  рукав
ось    випірне  з  світла  —
о  це  —  в  знанні-світлі  —
нова  людина!  воскресла!  —
прихована  здорова  людина!  —  її  ти  шукав!!!
Вирви  все,  вирвись  —  зцілись  —    в  цім  світі  хворім!!
Це  в  ранах,  хламом
                                                   закидані  —  
до-слів’я,  до  порогу  (воскресань),
       але  з  Воскреслого

говоримо!
миру,  смирення,  співчуття,  
милосердя…  —  
випросимо!  —
і  нагорнемо!!


15.04.2025,
Київ

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1037802
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.04.2025

Екран — або Істина (духовна битва між життям і смертю!)

         Екран  —  або  Істина
(духовна  битва  між  життям  і  смертю!)


істина  —  просто  і  прямо  —
                                                     навіки
от!
після  зим!  —  
по  теплу  йдуть  з  туманами
ріжуть  серця  і  свої,  і  дітей  —
                                           мільярдери  оманами…
плачуть  всі  дітки  —  без  татків  —
               сльзами  ховатися  мамам?
як  сколупнеш  серця  земнощів  —
                                               то  все  діагноз
як  сколупну  й  скину  що
з  Неба  —  усе  ліки!!!


Світ  заховавсь  заморозився  він
за  панами-екранами:
в  бульках  —  й  булькатії  вІки…
тільки  як  любиш  усіх  —
                               і  любиш  Істину
Істинне  —  просто  і  прямо  
                                                       навіки
як  сколупну  що  із  Неба  —  
                             усе  ліки
як  розобуду  що  з  низу  —
усе  діагноз
скине  хтось  з  серця  паморозь…
хто  то  побіг??  —…
то  ж  гіпнози  
                                         побігли  —  навтіки


Істину  черпаю  серцем  навіки!
Істина  завжди  гаряча!
пряма  —  і  навіки!
хмуряться:
дивляться  крізь  ізоляцію
люди-гамбургери:
що  тут  пошвидше?
Найшвидші  —
каліки  —  відкинуті  віком


14.04.2025,
Київ

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1037718
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.04.2025

Псалом 232

                       Моєму  отцю  духовному
                       Олегу  Маланяку
                       в  любові  присвячується



В  Царстві  Небеснім
серце  моє
з  шляху  сонць  —
не  закреслити
нині  ж  —  це  мов  би  воскреснуть!
Он,  і:  з  серця
руку  Христу  —  аж  до  скону:
і  я  не  можу  любити  в  вас  
істину  —  а
в  мені  ж  і  
її  не  виконувать!..


руку  в  серці  —
Христу    аж  до  скону!!

В  Царстві  Небеснім!!
я  серцем  —
воскреслий!!
А  і  вам  по  шляху
               (по  якому?)
і  в  якому  додому?
Ай  бо  —  вас  потрактують  по  закону,
                         у  логіці,
                         у  переможно-домовленім  
             по-земному!


І  в  поезії
Що  є  в  крилах
Несуться  й  не  щезнуть
І  не  закреслять
як  не  щезнути  й  в  Царстві  Небеснім
ми  не  посічені  але  —  величезні!!


12.04.2025,  Лазарева  субота  —  воскрешення  Лазаря,
з  причастям;
після  проповіді  отця;
Київ  —
третій  вибір  Богородиці
і  другий  Єрусалим

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1037586
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.04.2025

Віднині!

                         Богородиці  Марії  
                         і  Людмилоньці,  дружині,  
                         в  любові  присвячується



Гендель...«Пасакалія»  —
мов  вловила  світло
Боже
серцем  в  Божому
вікні  —
пальцями  холодними
побігла  понад
київським  опаленням…
вже  його  немає
безліч  днів!


а  над  київськими  спальнями
весело  до  Бога
підійматися  й  мені


от  життя
в  божественному  значенні
у  його  священній  глибині
бо  це  в  Бозі!  —
і  мистецтво  враз
                             інакше
все  пручається  штовхається  мов  радість
межи  днів…


що  є  геній  що  пручається  віднині
відкопа  Бог!  
й  що  копалина  
несе?..
хай  мистецтво  не  усе
                             може  в  дитині
але  Бог!  —
стремить      усе
               понад    усе!!


11.04.2025,
Київ  —
третій  вибір  Богородиці,
 другий  Єрусалим

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1037530
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.04.2025

Псалом 231

                             Пресвятій  Трійці
                             із  Всеславною  Дівою,  Богородицею
                             Марією,
                             в  любові  присвячується



А  от  хто  не  надіявся
й  не  метикував
той
навряд  чи
у  Бозі  і  з  Богом
та  й  щастя  кував
той  навряд  чи
побожним  —  в  серцях  —
медкував…
ви  не  чули  що  я  вам
писав
яка  їжа  —  така  і  Краса!
і  сміються  —  чи  ні  —
Небеса!..
ви  прокиньтесь…
й  не  чумайтесь
ароматом  аж  до  Бога
продумайте!  —
і,  о,  о!  


і  нове
в  язик  серця—
з  запасів  й
спливе…


яка  їжа  —  така  і  Краса!
засміються  —  чи  ні  —
Небеса!!
Зубки,  зубки  би  по  світах  цокотіли  —
мов  прокинулись
у  новому  і  золотому  тілі
але  що  я  застав?
вертикаль  в  мені  —
і  сто  тисяч  до  неї  красав!!
І  я  весело  з  Богом  все  —  золото  —
                               в  серці  кував
і  виблискував  світлом  із  світом  —
живим  виспівом  метикував!


Живим  їжу  давав
і  в  серцях  молодих
медкував
тож  —  від  чого  ще  тут  і  їх
Бог  не  спасав?!
і  сміялись  і  плакали
і  жахались  полудневі
в  сонцях  Небеса!
і  —  спливала  земля
бо  втікала  земля
світ  бо  став  під  ребро  —
живе  слово  прохали
поля
з  вертикалі  ж  їсте  —
все  від  Бога  їсте
дзвінкі  Богу
монети  кував
молот  тож  воскресав!!  —
а  —  то  вслід  воскресав
і  планети  кресав!!


вибачайте,  то  Бога  співає
услід  —  послідовна
яса!
От  є  їжа  —
і  вибухає
Краса!
То  і  сонцем  й  гребінками
я  поля  почесав
прописав  й  написав!!
Чо’    це  коси  аж  дибками  —
у  полів  в  небеса!
і  у  вас  —  в  Небеса?
сильна  їжа  —  то  в  Бозі  ж
хто  воскреса  —
то  дивуються  й  Небеса!!
розпишіться  —  бо  далі  пішов
всіх  ще  будити!..


Без  розсудливості  —  це  —  охлясти
і  —  як  ще  більш  жити??
Нічого  з  нічого  
і  не
постане
як  Слову  навік  не  служити!..


10.04.2025,  Лазар  в  гробі  два  дні;
сніг  на  цвіті  і  мороз;
Київ  —
третій  вибір  Богородиці,
 другий  Єрусалим

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1037419
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.04.2025

Псалом 230. Що є світогляд (знайдете!)

                               Пресвятій  Трійці
                               із  Всесвятою  Богородицею
                               любов’ю  присвячується



я  прагнув-любив  найбільш  Слово!  —
і  в  серці  вертаюсь  до  невипадкового,
до  повноти  волення  образу
слова  із  Слова  —  що  виліковує…
низ  —  вселенна  без  цілісного  світогляду
вселенна  конає  без  Бога
і  кожен  живий  
перехреститься!  —
і  в  любові  до  Бога  і  в  жалю
і  в  сльозі  до  усього  живого…
життя  враз  скисає  і  в  ковід,  у  нежить
п’є  із  калюжі  кола  пускає
не  бачить  неба
кожен  у  серці  похреститься  —
на  правду

і  так  він  іде    в  правду,
Бог  —  Правда!
Світогляд  —  це    що  є  людина?
І  як  їй  в  світі  цім  жити,
які  цінності  в  світі?
Технофашисти  не  скажуть  хто  ви
А  так  як  я  встав  —
   в  юності  ранній
ніхто  не  ходить  з  серцем  Давида
і  я  серцем  з  Богом  Давидовим
а  скажу  що  
нічого  подібного  не  видно…
і  кожен  живий  перехреститься
якщо  не  тупий  якщо  все  набридило…
я  ж  казав  що  в  вас
є  іскорка
а  яка?  Та  
з  живозахованих,    не  обридних
і  якщо  пропадає  й  культура
Богу  роздягнених  —  щО  їх  єднає  видно…
Бог  може  мені  підсуває  плити
Бог  на  вас  кидає  центи
нещасні  відкриті  дзеркальні  нейрони

все  ж  є  дзеркальність
Бог  —  рушити  серцем  плити…
А  одкровення  приходить
І  Безумний  і  я  як  іманентне
в  безумі  —
Бог  спонукає  іменувать  Своє  —  трансцендентне…
Ви  не  фашисти,
Та  цього  не  знаєте
а  
я  точно  дурний
щоб  вам  добре  жити

ніби  я  точно  не  в  плитах  —
тільки  лиш  серцем  квіти
чудні!  —  райськії  квіти
щоб  ви  Бога  могли  розуміти
а  щоб  були  веселі
то  я  весь  дишу  в
барвах  і  ,  —  зрозуміло,  в  фарбах
й  так  йду  по  світу…
лякаючи  і  звеселяючи  всіх  по  світу…
і  всім  здається    а  скільки  це  можна
життя  покладу  —  і  не  кладу  дух
злітаю
я  вас  не  злякую  бо  я  правдивий
ні  я  літаюче  диво
не  старію  такий  м’якенький!..(майбуть  піду  в    Дух!..)
веселенький!..і  справді    тепленький,
то  гарячий  то  ніжно  жіночно  люблячий  —
тайну  живу,  і  набравсь  —  в  тайні  радості!!!
Дивлюсь  кожен  стариган
І  радію  й  сміюсь
Бог  може  прикладати  
до  ран!
А  все  спочатково  у  взаємозумовленості  –
іманентне  і  трансендентне!
Настає  з’єднання  
з  Ним  за  благодаттю
без  змішання.
Без  християнства  це  неможливо.
Ви,  чи  з  Словом?
Вибачаюсь,  буде  замішання.
І  з  усіма,  хто  без  Слова,  змішання…


09.04.2025,
Київ  —
третій  вибір  Богородиці
і  другий  Єрусалим

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1037364
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.04.2025

Псалом 229. Одкровення між Богом й світом

 

                       Пресвятій  Трійці
                       із  Пресвятою  Богородицею
                       любов’ю  присвячується


Жде  Одкровення?  
одкровення  є  комусь:
Се  кажуть
Як  між  
Богом  й  світом
Звусь…
воно    із  зустрічей,  
Бог  
створює  —
ох!  повнота  —
Бог  створює  —
історію.  

Так!  я  Твій  Південь  —
я  Твій  
                   тенор
о  скільки  хлюпав  —  через
мене!!
і  скільки  стріч
о  скільки  —  в  річ!..
і  мов  —  вмістилище,  Присутність!
це  —  прихованого  Бога!!
не  «предстояння  віч-на-віч».


За  тиждень  перед  Пасхою  єврейською  —
знов  холодінь
і  може  в  кого  є  вікно  
                                                     південне  —
і  підійде  і  скаже  —  я  не  тенор
відкрий  же  небо!
Сонце  впаде  —  всім
прямокутником  вогню
гарячого  на  мене…
і  я  так  взнаю  —  
що  Ім'я  Твоє!  —  хвалене!!

допоки  прийде
й  зазвучить  проривна  річ…

Так  скажуть!
Як  між
Богом  й  світом
Звусь
Оце  і  так  бувало
що  це  як  праведному  сонця  гАло  —
не  лиш  йому:  комусь…
Але  й  комусь  
як  світлий  корінь  —
Південь!  —
сочок
світле  і  південне  —
щедре!!  величне  —
завжди  чомусь
не  про  одного  мене…
але  про  всю  історію…


бо  от!  саме  трепечуче  це  Одкровення
є  поміж  Богом  й  світом
                             а  ми  охоплені
             мов  всередині:
недопочуті  і  старозавітні
                                   і  новозавітні!!
свій  створюємо  світ  ми  ?
Бог  —
Творить  зустрічі…
цілу  історію…


08.04.2025,
Київ  —
третій  вибір  Богородиці
і  другий  Єрусалим

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1037297
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.04.2025

Псалом 228

                           Духу  Святому
                           і  Богородиці  Марії
                         в  любові  присвячується



Ви  не  знаєте:
коли  Піст  входить  в  Єрусалим?
А  я  знаю  —  бо  серцем  із  Ним!
Жити  для  Тебе  —  вже  вічність.
Мій  у  Твоїм
богословський  ум  —
випереджує  технологічний!!
що  пливе  у  страху  —  в  інше  він!
швидкотічність!
                     Страх  
                     захолоджує
                     холодними  плазмами
а  мій  Вибух  —
одна  полум’яна  вічність
так  що  в  слово  вдягайся  —
або  роздягайся  —
або  впав    або  Огнь  —  
й  дух  злетів!  й  час  зникомий  —  як  річка!..


й  тоді  всі  відчуваєте?  —  
Піст
закінчується:  й  всі  ми  входимо  
в  Єрусалим…
у  свободі  нас  Дух  і  єднає
мене  з  Бахом
з  Богом-Словом  Святим!


проте  —  жити  для  себе!  —  це  де??
Яка  доля  людей?  Холод  йде  із  ідей?
це  сніг  йде…
хто  розбився  об  славу  «ідей»  —
можна  славить  «ідеї»?
ідея  до  Церкви  прийде?


Так  й  життя  все  —  за  тиждень
до  старої  Пасхи  —
сніг  іде,
і  іде!

06.04.2025,  з  причастям,
07.04.2025,
Київ  —
третій  вибір  Богородиці
і  другий  Єрусалим

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1037227
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.04.2025

Псалом 227. Біда — і вихід

                         Слову-Богу
                         Ісусу  Христу
                         в  любові  присвячується



страх  —  відсутність  любові!..
може  свічусь  —  і  йде  радість
там  де  йду  я!
може  там  не  бур’ян
де  йду  я…
де  немає  любові  —  ну  і?
раз  —  виростає  —  бур’ян…
а  ви  про  що?
і  бур’ян
і  бур’ян  —  і
бур’ян

всередині  "мінімалістичної"  церкви  —
вам  хто  не  дозволяє    
йти  як  це  я?  

так  як  безстрашшям  був  вибухнув
я  —
так  і  у  світ  цей  пропащий
тут  народився  з  Безстрашшям  —
безстрашний
круглим  Огненним  розпашшям  —
тут  за  —  проти  —  хто  —
а  я  з  безстрашшям!

А  ти  —  стрибай!  —
все  —  вода
тут  на  горбах
сила  горбата  але  молода!
ліс-не-ліс
гай  —  не  гай
це  за  горбами  й  горбатими  —
рай!
а  це  в  потоп!  І  в  потопи  –
різкий  мій  край!  —
а  ти  стрибай!
Як?  —  в  невідомість!  Спасительна  Зірка!  —
сяє  на  край…
Страх  —  це  як  забрали  любов!!
А  ти  любиш  —  свій  край…


03.04.2025,
Київ  —
третій  вибір  Богородиці
і  другий  Єрусалим

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1036930
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.04.2025

Добрий Бог — зранку безсмертям…

*      *      *

                     Пренепорочній  Діві-Матері
                     присвячується  в  любові


Добрий  Бог  —  зранку  безсмертям
                                                                           пахтИть
добрий,  хто  зранку  в  безсмертя
пахтить
добрим  цим  словом
в  вічносущі  світи:
чистий  і  я!  й  Вічночистий  є  
                                                                   Ти!!


є  в  моїм  серці  небесні  обителі
небесних  обителів
небесні  ми  жителі
схочеш  у  серці,  Слове,  казати  —
встав  я  як  сонце
щоб  в  світ  проникати!


й  що  значить  схід?
й  що  значить  захід?
Що  стали  люди
і  в  горах  говорять
й  жалко  мені  —
що  весь  люд  не  у  горах!?


Чи  стріну  людину
у  першу  хвилину
у  чистую  днину
допоки  так  лину?
                           Що  скажуть  всім  люди
                           які  не  висотні
                           чи  ж  душі  висотні
                           всім  кажуть  глупОту?
В  вогненних  кострищах
в  лід  горам
говорим
начерпаним  звище
чи  серцем  розтануть
щоб
жити  у  горах!


                             Життя  цим  віддав  я
                             хай  світ  оживе
                             і  серце  розтане  —
                             є  серце  нове
і  що  значить  Схід?..
і  що  значить  Захід?..
хто  встав  таки  —  сонцем  —
весь  світ  пронизати!!
Добрим  є  словом
мені  серцем  світИть
чистий  і  я!
Вічносуща  Пречистая  —  Ти!!!


01.04.2025,
Київ  —
третій  вибір  Богородиці,
другий  Єрусалим

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1036777
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.04.2025

Випадок

Як  я  вже  —  березень!
                                             Й  наполягаю
                                       на  відлигах  
             а  вічність  
                             берег
                                           мій
а,  чоловіче,  жінко,  ви  —
                                         на
                                         кригах??
як  маєм  вірити?
                                             ви  в  богорівнім  ділі
чи  —  в  борінні?
любов  —  вам  крилами  змахне
все  ж  навіть  кришиться!
любов  же  мабуть  єдність,  а  не  рівність



А  я  вже  березень  
ногами  босими
по  березі  й  відлигах!
а  як  би  в  серці  моїм  —  вам  —  вогонь
                             не  клигав
                             чи  —  поклигав??
Я  б  не  співав
але  співаю  бо  ж  —  відлига!..



а  вам  бджільник  —  теплість:  або  корівник!
   до  чого  ця  дійде  не  єдність  але  рівність!
я  весь  у  символах
і  я  —  весь  символ?
а  серце  вам  трумбоче  все
—  на  мигах!!


Бог  і  весна
й  гаряча  вам  єсть  —  мамалига


31.03.2025,  день  визволення  м.  Бучі  
                                     від  катувальників;
Київ  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1036719
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.03.2025

Псалом 226

                             Слову-Богу  
                             Ісусу  Христу
                             в  любові  присвячується




Геній    —    даність,  а  не  власність.
Благодаттю  керувати    неможливо!  
Й  дивом.
Й  дивом.
Й  дивом!
й  радість!  
бо  як  в  Господі  —    правдиво:
й  світло  це  веселе  —  й  класне!

Бог  спасає!  —  власне...

От  «царкам»  у  серці  —
                   вашім  —
звір  лиш  клацне…


31.03.2025,  Піст  і  березень…
Київ  —
третій  вибір  вічно  молодої
й  непередбачуваної  Богородиці-Натхненниці

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1036687
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.03.2025

Псалом 225

                           Духу  Святому,  
                           що  нас    особистостями  творить,  
                           в  любові  присвячується




В  Церкві  як  інституції  вже
                 зручно  сплять…
ох  адаманти!  —
з  Неба  прилетять!  —
бах!  —  оце  геній
                         все  простять



я  адамант  —
бах!  —
                     адамантів  захотять



О  сльози  мої  —
прямо  побіжать
до  тих,  що  не  закатані
чи  недозакатані  є  під  асфальт!



О  солоспів  —
і  з  серця  теж  солодкий  альт  —
Весна!!
і  всі  
в  небо  біжать!
лиш    прийде  світло  —
                                                 і  до  Світла  —
                                                           вже  біжать!


30.03.2025,  свято  прп  Іоана  Ліствичника!
з  причастям;
Київ  —
третій  вибір  Богородиці,
другий  Єрусалим

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1036643
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.03.2025

Весна не в пилу

                                 Господу  Ісусу  Христу
                                 і  Пренепорочній  Діві-Матері
                                 присвячується  в  любові




В  любові  були      стиснені  вони…
стелЮ  алмазами  дорогу  
                                                           до  луни!
Може  луна  —  відбринькує  алмази…
се  край!
я  —  не  колонійований  ні  разу!
й  на  них  —  
нема  ціни…



вони  в  передні  зуби  цокотять
відкриті  всіх  роти  —  від    а
                                             до    я



вільні  вони
я  вільний,  без  —
                       ціни
вільні  —  маленькії  христи  вони


30.03.2025,  свято  прп  Іоана  Ліствичника!
з  причастям;
Київ  —
третій  вибір  Богородиці,
другий  Єрусалим

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1036642
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.03.2025

Псалом 224

                                 Святій  Трійці
                                 і  Всеславній  Пренепорочній  Матері  Божій
                                 в  любові  присвячується



Чи  будуть  творчі?
Чи  —  впадуть  творчі?
і  чи  забудуть  ці  слова  —  
                                         Слово-ігорчі
спиляють  і  знесуть  за  горизонти
цю  живородну
живобійність
з  глибини
нехай  простять  ці  їхні-не-свої
                                   горизонтальні
                                                         ШІ-повороти
і  ці  слова
   слова,  що  Божі  —
                                   без  вини…


Які  скопичились  в  Ісайї  ордени?
що  він  пророк  знали-і-
                                                   знали
гуляєш  в  Небі  не  від  себе
а  ми  мов  з  себе  підгуляли
                         (слова  що  Божі  —
                               без  вини?..)
взяли  пилу  із  дерева  —  й  перепиляли!
бо  взяв  —  слово  Христа:
бо  Вічність  —
й  часи  ніби  стали
                         бо  може    нижче  впали  б
може  і  ми  гуляли  б
ми  ніби  стали
часи…  шершні  ШІ  —
                                                         часи  вже  дерев’яні!


                           взяли  пилу  і  дерев’яною  перепиляли
                                     і  не  скривилися  вони
слова  сплакнУли  з  таїни…
слова  то  Божі  —
                     без  вини…


29.03.2025,
Київ  —
третій  вибір  Богородиці

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1036559
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.03.2025

Псалом 217

                             Слову-Богу,  
                             Спасителю  Ісусу  Христу,
                             і  Богородиці  Марії
                             присвячується  в  любові




Виправитись!  —  випрямитись
й  прямувати  —
не  потрібно  більш
нічого  додавати


скривлене  скакнЕ
на  спину  до  прямого
й  опаде
і  антураж  цей  ненадовго
і  ви  бачите  
на  мні
це  Небо  Бога???


Небом  прямий  –  як  до  Свого!  До  прямого…
Право  –  прямість,
до  Бога  Святого!!
Що  додати?
й  не  додати  тут  нічого!

Все  слава  Богу!


09.03.2025,  торжество  Православ’я,
з  причастям;
Київ  —
третій  вибір  Богородиці,
другий  Єрусалим

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1036484
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.03.2025

Заглиблення очей у серцедух

                         Богу  Духу  Святому  
                         і  Пресвятій  Богородиці
                         присвячується  в  любові



за  дрожжю  примавери
насьогодні
що  ми  є  створені  природні
ми,  крокуси  і  я,  а  всім  —
привіт!

і  покладаємо  свій  цвіт  —
у  світ
й  ще  тИцяємось  в  край  небес  —
холодних
й  порозметали  тюби  барв  —
безоднями
між  нижчою  —  і  ще
найвищою
                                 з  безодень
ой  Бог-Маляр  витискує  і  нас  —
ув  дух  —  
сьогодні  ми  музика  
на  нитях  
від  любові


14.03.2025,
Київ  —
третій  вибір  Богородиці

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1036477
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.03.2025

Псалом 218

                             ...хай  виправить  Його  прямі  постулати.
                                             (Євген  Пашковський)



І  вічно  буде:
той,  хто  залишив  світ  цін,  духом  він  —  
                                     Всесвіт!..
Ті,  хто  вкрали  цей  світ,  …
позрікалися  віри?
Слово  є  перенесенням  любові  із  серця  —
на  папір?
А  що  робить  з  Небом  —
яке  більше  за  зір??
Того  настрою  Неба,
яке  відкриє  Бог  Вишній,
яка  є  художність?
Того  настрою,  який  Вас  любить  
аж  засвічує  —  аж  понадзголовлює  світлом
аж  в  серце!  
і  світ  —  переповнює!    
і  далі  насправді    —  на  що:
                 перенесення  Повного???


коли  в  серці  —  й  сувій,  але  Божий…
Коли  й  серцем  не  з  мрій
й  подих  не  мій…
не  в  цім…  –  
а  в    т  і  м    —  видно    кожного
й  кожен  так  повчиняв  би
на  моїм  небеснім
і  ще  вниз  вертикальнім  
місці…
Чи  ти  скажеш  уяву  свою  Сонцю  …
коли  Бог  і  гладитиме  по  голівці?
Як  ти  завтра  скажеш  –
цю  вістину??  знову  істинно  в  —  
Істині!


09.03.2025,  
Київ

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1036355
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.03.2025

Псалом 216

                           Діві-Матері  Марії,  
                           завжди  Натхненниці,
                           присвячується  в  любові



Чом  коси  так  ворушаться?  —
як  від  Богоприйняття
нас  —  із  одомленням
це  самоусвідомлення  —
й  святе  одомлення
це  є  духу  святе  обновлення
аж  дім  проріс  у  безкінечність  «на  краях»…


ось  твоє  нове  «я»,
весь  світ  цей  і  —  твоя  нова  сім’я…


весь  світ  прийме…


в  поетові  прийде  —  всіх    забере!
(бо  десь  прогін,    хтось  є  в  дорозі)
може  десь  зранку  на  підлозі
здіймає  аж  туди  —  де  він…


від  Бога  це  —
то  твоє  нове  «я»!..
й  з  усіх  —  спадають  їх  принади…


це  все  про  тебе
ти  думав,  чоловіче,  не  про  тебе??
На  кожній  сходинці
на  торжествах
є  в  Небі…
це  самоусвідомлення  —
і  друзів  і  всіх  нас  —  з  одомленням!!


 23.03.2025,  
неділя  Хрестопоклонна!
м.  Київ  —  
третій  вибір  Богородиці

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1036343
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.03.2025

Він веде

Він  веде

         Він  веде  аж  до  такого  життя,  що  стаєш  бачити.  
Це  –  до  якого  життя  веде  там  і  тут  –  
Він  знає.  Кожного  своїм…  
Будьте  поетами  –  поети  бачать  у  плані  поезії,  
в  промені  світла  поезії:  
в  щонайвищій  дії-події  (зустрічі  з  Ним).

         Поетами  –  народжуються.  Вкладено,  Божими.

         Вона,  Мати  Сина  Божого,  –  
найперший  поет:  скільки  Вона  вистраждала!!
         Скільки  Її  люблять  серцями,  тому!!  
Колись  то  і  я  вважав  Її  просто  жінкою,  
святою,  але  –  думав  так  –  що  з  жінки  взяти…  
Бачите  ви  моє,  тоді,  падіння??

         Оживіть  і  закричіть!  Вона    ж  любить  
закінченого,  
можна  так  мовить,  грубіяна  і  зазнайку,–  
милуючи  неприкаяного  з  пір  деяких.

         І  до  речі,  Христос  двічі  мені  натякав,  
що  «перець»  мій  –  як  би  професійна  
недуга…  
на  кшталт  солікозу  в  шахтарів…

     Вона  ж  –  весь  час  усміхалась,  не  вважала  
за  необхідне  в  чомусь  спішити.  
Святий  незрівнянний  весна-аристократ  
Пантелеймон!  Він  пороблення  мені  
на  хворобу  і  смерть  (останнє)  познімав  не  зразу,  
лише  –  коли  я  вже  вираховував  «в  Бога  це  я  перець  
ого  який  значний  в  …гармонійності»…

         Ясно  з  цього:  шлях  далекий  намітився…  
Потрібно  завести  аналізи  на  вміст  поезії:  
відсоток  поезії  в  усякій  життєтворчості!  

Народ  любить  витривалих,  і  тривало-щасливих  –  
хто  страждатиме  за  Христа  і,  
значить,  за  народ,  
а  що  ж;  інакше  –  гурток    міщан.

         Хіба  вам  легше  стане,  коли  хто  пояснить:  розум  людський  –    печаль  збільшує,  нудьгу-безвихідь?  

Піст  Богородиці  –  в  безсмертя  початок  й  хід;  
не  лишати  душевно-поранених!  
І  –  крапка.

14.08.2010,  початок  Успінського  посту.
(  копія  з  сайту  мого;  
заблокували  три  моїх  сайти...)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1036294
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.03.2025

«Сьогодні Початок нашого спасіння…»

                                   Пресвятій  Богородиці
                                   присвячується  в  любові



Ці  техно-ілігарховичі  —
геж  «технофашисти»  —
пошвидше  б
увесь  світ  цей  з’їсти:  
сліпці!  —  що  Бог  сидить  у  Світі  золотому,
а  вони  лиш  —  по  світі  нижчому  отому
в  утомлення  висмикують
подихуючих  із  екранів  в  непритомність
всіх  індивідів…
нащо  —  я  в  кайросі  (?)
я  не  чуваюсь  на  годинах:
я  є  —  людина,
от  світ  їх  й  знеособлює,
Бог  —  "теплохладних  —      ізблює"?
поза  цим  світом  —  є  людина!..  
світ  —  м'ясо  без  душі  —
світ  знеособлює…  
а  я  в  Христі
ув  ЗОЛОТІЙ  ЙОГО  ЛЮБОВІ!!!
куди  ти    в  світ  все  ж,    духом  дрібний,  —  
ти  уявляєш?  
ти  схоже  безподібний!  
А  я  людина!
А  дай  людині  брата!
Стали  писать  «духу  мембранами  ввібрати  
невидимі,  то  ж  позатекстові  флюїди!»  
Здогадки  є  в  поетів  еллінських:


«…Тому  ніщо  хвилин  його  життя
Не  потурбує  вже:  любові  повінь


Його  підніме  над  усі  страхи,
Просвітлений,  він  буде  понад  ними,
Усе  –  святковим  стане  навкруги,
Не  нудитиме  буднями…»*  


А  ви  дивітесь  Богу  в  Вічі:
На  ділі  —  вже    Любов  Христа!
 і  забирає  в  свій  полон.  
І  небеса  тримали  свічі
Бо  я  гримів,  з  світом  боровcь,
Та  і  н-ні  в  що  не  влазив,
І  в  ніщо  не  вбазивсь
А  як  крокну  з  Любові  Христа    зразу  ж?  —
До  кого?  
І  щоб  ошпарені  
кричали  всі  одразу
що  як  це  страшно:
на  холодну  —
ще    гарячу  плазму…
І  по  мені  видно  —
Хоч  трохи,    і  свічусь.

А  інший  випав  би  до  зір
Й  стояли  б  в  водах  свічі
І  бігли  б    в  водах  
свічі.    
А  Матір  Божа
Не  вміщається  в  канон  —  ну  жоден!
Зате  мене  підтримує  і  каже  —  свідчи.

---
Цитати  з  К’єркегора:
«…парадоксом,  який  повертає  Авраамові  Ісаака,  і  який  не  піддається  ніяким  міркуванням,  оскільки  віра  починається  саме  там,  де  закінчується  мислення».

(тобто  земне,  бо  вище  нього,  —  вище  мислеформ,  —
Світло  Боже,  цільний  світ  Духу.-  І.Ш.)

«Кожен  став  великим  в  міру  свого  очікування.  Один  став  великим  очікуючи  можливого,  інший  —  вічного;  але  той,  хто  очікував  неможливого,  став  більшим  за  всіх».

«Кожен  був  великим  в  міру  величини  того,  з  чим  він  боровся.  Бо  хто  боровся  зі  світлом,  (тут  мислительний  спад  вниз,  в  К.  ототожнюється  —  світло  зі  світом,  зараз  цього  безліч…)  той  став  великим,  перемігши  світ,  і  хто  боровся  із  собою,  той  став  великим,  перемігши  себе;  а  хто  боровся  з  Богом,  той  став  більшим  за  всіх».

«Був  той,  хто  покладався  на  себе  і  здобув  все,  і  був  той,  хто,  бувши  впевненим  у  власних  силах,  жертвував  усім;  але  той,  хто  вірив  у  Бога,  був  більшим  за  всіх».
---
25.03.2025,  свято  Благовіщення,
з  причастям;
Київ  —
третій  вибір  Богородиці,
другий  Єрусалим

*  -  імпровізація  Андрія  Содомори.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1036286
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.03.2025

Псалом 223

                     Богу  Духу  Святому
                     і  Всесвятій  Богородиці
                     присвячуєтся  вдячно  в  любові    



Любляча  правда  —  істинна
як  випрямлена
в  Слово  в  Небесах!
І  відгорнути  10  книг  назад  —
війна,
її  фасад


але  ж  —  в  мені  і  Діва-Мати,  —  і  Сила,
і  Краса!
й  сіяв  із  Неї  —  Дух!  Любов
й  Краса!
І  серцем  —
м’яко  ніжно  й  любляче
                                         родив-писав…
й  війна  —
вибитість  дна


і  кривотолки
й  кривотоки
і  я  ж  Тебе  
так  сильно  славлю!  —
Боже!  Тебе  так  сильно  славлю!
і  не  до  мірянь!  —
ілюзії  всіх  обезглавлюю
безодні  обезглавлюю
бо  як  же  будуть  кривотолки
в  Твоїй  Славі
                                 заглавній!!
Слава  Красі  Твоїй
у  Славі!!
…Правда  в  любові  —  істинна
як  словом  випростана  
в  Небеса…


24.03.2025,
Київ  —  
третій  вибір  Богородиці,
другий  Єрусалим

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1036186
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.03.2025

Зціленого Христового поета – посланіє

Зціленого  Христового  поета  –
посланіє

                                   І  там  Америка-подруга;
                                   Америка  (тупа!!..),  яка    себе  –
                                   зовсім  не  знає...


Як  не  вхопись,  пророк  сказав,
нічого    вже  немає;
«Нема  ні  пекла  ,  ані  раю,
Лиш  я  і  німець»,  науковий  –
кругом  хати...  поля  забрати  –
а  за  цим  й  жидів  убрати...
убрати  ,    і  не  думаєте,
в  назвичені  –  пурпурні  шати!..

Возопієм,  о  лютеранки  з  лютеране;
Забули  –
то  й  почнемо    старі,
то  ж  старо-вічно-нові  рани!..
Нічого  ви  не  знаєте;  бо  лиш  –
У  праведного;
вуста  мудрість  істочають  ...

О  лютих    –  науковці;  звірі  ...    німці;
Раз  німці  –  хто  вони  –  не  знають.
Бо  німці  й  нині!  –
хто    –  самі  не  знають...
І  не  повідають.

             Боже,
мій  Боже!  лиш    –  
з  праведника    –  з  кров'ю  істочають...

Глухні.  І  глухо!
на  це  йти,  мямлі,  не  бажають...
Про  це  –  Росія,  хто  вона,  –  не  знає...

Орають  рускі,  хрест  в  руці,  з  рукою  –
на  чепізі  –  й  оглядаються...
Гіркі  всі!  Редьки,  Північ;
Анти-Лорки!  ахвицери  з  матюканням...

Я    південь!    Дівин  –  тенор,  о  старання!

Це  я!
в  глибокім  преглибокім  апельсині...
З  сочком    солодким  –  в  Слові  й  Сині!
О  міднолобії!  Анти-Павли  за  суттю!!
В  устах  у  праведного  солод  не  зминає...
Темні  як  ніч,
що  в  п'яні,  й  навіть    сутінь  –
не  знають  –  кидають  це  –
на  Чию  Присутність?
Машина  дивиться,  мащина
наповзає  –
так  темна  слинонька  
чорних  полковничків  ковтає...
Повзли!      інші  ...повзуть  –

На  Лорку  й  мене,  й  на
 Павла  -Розум-Могуть!  –
породжують  смішний,
той  світові  маловідомий  «зуд»...
Щелепи  ходять  –  тінь  кидають...
Світопотвора  слиноньку  ковтає!
І  то!  не  по  загарбаних  повзуть  –
По  апельсині;
поверхово  огинають...
то  ж  хтиві  думки  з  земности;
спішать  схопить  –
щось  спрощують,
й  більш  щось  стинають...
от-от    спіймаєм  
сік,  суть  от  позамикаєм  –  
в  очко!  раз!  і  –  нюх-нюх,  ого  –
сочку  й  немає...

І  так  на  берег  Вічности  б!  –  не  вистарчає
свіжоідей  із  Сина!

А  поет  з  глибин  махає,
в  привітности  правицею  махає,  -
а  от  не  висадились...
п'янь  нації  в  болото  темені  вертає!


І  там  Америка-подруга;
Америка  (тупа!!..),  яка    себе  –
зовсім  не  знає...
«  Ми  зачекаємо  того  ,  богом  він  будь,
Ачи  Богонатхненная  людина,
Котрий  навчить  вищим  обов'язкам,
Зніме  морок  з  очей».  
Не  мовлено
ще  про  драговиння;
Платон  –
не  знав  Христа,  лиш  ясно  вніс  –
як    Бога  люблять,  прагнучи  –
Чесно  Його  передрікають...
Всі  мовлять  у  машині  ,  що  Христа
І  Церковнії  обов'язки  всі  знають...

Сліпці.  А  що  сліпі  –  й  не  допускають...
Знали  б  Бог-Слово,
були  б  Платонами  у  Нім,
Торкала  б  світлом  Діва  –
з  Світла-Раю...
І  більш  світлішого,  аніж  Вона,
немає...  І  Вічність    –  вічносердого
переважає
та  богомудро  –  доторкає...
Церковні  все  –  аби  Церкву  спасти!
І  я  зітхаю;  вже    цим  всі  Сатані  ми  догоджаєм...
І  що,  не  видко  в  мені?  –  з  Христа  травень!

І  не  лукавмо  більш,  кажу,  більш  –
не  лукавмо;
Церква  –
альфа  й  омега,  це  Бог-Син  для  все  і  всіх,
Всі  три  Руси  –  для  Церкви,  і  –
все  й  всі  ,що  на  Русі!
І  бджоли,  і  люцерна,  всі  корови  у  люцерні  –
і  все  –  і  світ  весь  –  весь  –
для  Церкви:
в  Царство  Небесне    має  всіх  спасти...

Всіх  маючи  спасти  –  лиш  заважаєте,
не  змінюючись
у  незнане,  всеновотворче  у  Христі;

І  як  ,  не  застосувавши      Христа  мудрості,
і  світло  нести  ,  і  спасти?
Людино,
з  хреста    дух  ,  що  лиш  живить,
і  –  богословіє;
Друже,що  то  говориш  ти?

7.2.2008,  ранок,
Київ
(З  трилогії    "Руки  Теурга")

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1036118
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.03.2025

На сторінку «ЛГ вільних», 04. 09. 2010: (копія з сайту мого)

На  сторінку  «ЛГ  вільних»,  04.09.2010:  (копія  з  сайту  мого)

Бог  краще  підготовить.
Що  я  бачу?
Почерк  Божої  Матері:  одним  пострілом  накрито  вісім  зайців:  багато  позитивів  і  виявлено  кілька  недоліків.

Як  геніально  сказала  першу  проповідь  мала  доня  священника:  
«Брати  і  сестри,  давайте  слухати  будем  маму,  любити  всіх,  навіть  священника,  
і  –  не  щіпатись…»

А  який  дотепний  Бог!  Звідси  ясно  –  звідки  взявсь  святий  Миколай…

Недоліки,  як  те  виявилось,  мої:  неуважність  до  якості  пожертв  на  друкування,  не  безпристрасність  щодо  друкувань  моїх  книг,  надмір  в  усьому  старань  –  що  й  заважає…  і  т.  п.  
Бог  попустив  виявитись  цьому,  аби  я  не  привласнив  наступні  самоусвідомлення,  плоди  і  дари  –  ніби  то  мої,  а  не  дані  Богом…  Буває  –  перед  підйомом.  
Я  вибачаюсь  перед  автором  Романом  Білем  (я  друкував  його  -  І.Ш.)  був  я  лівими  обведений,  а  насправді  підуть  позитиви  і  підготовлені  Богом  автори  на  сторінку  «ЛГ  вільних»:

– свобода  повноцінної  поезії,  а  не  заборона  (  а  з  авторами  як  людьми  працюватиме  Бог…  недоліки  знайдуться,  не  слід  переживати);

– підйом  духу  від  сили  правди;

– воля,  самоусвідомлюючи  себе,  знаходячись  в  Богові  –  
знаходить  свободу  духом  в  Богові;

– життя  перетворюється  в  творчість  як  молитву;  і  т.д.

Залишивши  все  і  всіх  з  позитивами,-  аби  не  залежати  ні  від  чого  і  ні  від  кого,-  я  поїду  і  політаю  
(  цілком  в  дусі  проповіді  доні  священника…  якою  б  вона  не  росла  далі…).
«Я  лягаю  й  встаю,  бо  Бог  зі  мною…».  Все.  Давид.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1036111
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 23.03.2025

Псалом 222

                           Духу  Святому
                           і  Приснодіві  Марії,  Богородиці,
                           присвячується  в  любові



Закидаю  провалля
між  душевними  і  духовними  
і  кажу  лиш  це  —  геніально…


де  б  —  в  духоведенні  хотів  я  стати?
Але  як  віє  вічність!..
ніяковіє  старість
епохи  в’януть  і  прив’ядають…
пропадають  дати…


але  Дух  —  мир  вам  дати
Святий  Дух  —  веселий!
хто  самоподолається  —
                         щоб  мати  радість
але  тільки  що  буде  —  любов
але  тільки  —  що  можуть  молоді  й  зелені
шум  зелений  хай  в  мене
але  тільки  любов  хіба  в  мене?
й  що  може  Бог  придати?
може  дати  години
                               мога…  Вічність
хочуть  з  годинами  утікати
але  тільки  годин  тих  не  спостерігати…


що  їм  Бог  поможе  лизати?
Бо  як  вглибитись  в  серце  —
перед  Богом  розтанути
нема  й  старості
лиш  в  солоді  —  щастя  пухнастик  —
настане
а  епохи  забудуться  —  вже
ідуть  прив’ядати
пропадають  —  

дати…


а  пропадуть  і  нації
я  закидав  провалля:
знає  Бог  закидати
а  не  з  Богом  —  провально!..
й  хто  схоче  тут  подолатись
                         щоб  мати  радість??
поверхневую  тріскучу  —  рацію?
Що  ж!  і  далі  се  трачу  барви!!
На  палітрах  Сонця  —  у  радості!!
Бог  не  знищує
Але  лиш
в  глибині  серця
є!..


22.03.2025,
Київ  —  
третій  вибір  Богородиці

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1036026
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.03.2025

Спасіння від Хреста

                                       Любов  до  всіх  —  не  психологічне  почуття,
                                       а  якісний  підйом:  
                                       почуття  Божественне,
                                       джерело  Життя!



Добре  ж  та  нивонька  знає
Хто  на  ню  дощ  —  
проливає


серце  живе
в  росах  сил  засіяє
спільну  потугу  закликне  —
                                                                 над  краєм!
серцем  —  плиту  

                             світу  плиту    з  людей  підіймаєш…


Добре  нам  в  небо,  дорого,
                                                         стелися…
добре  ми  церквою  й  ходом  —
                                             Хрестом  і  велися…
Небо  йшло  з  нами
серце  в  дитини  —  зрушить  і  камінь…



рушили  камінь  джерельний  в  криниці!
треба  дощу  тоді
стайним  пуститься
найтяжчий  на  серці  
в  людини  є  камінь:
зриш  Ти  —  ще  й  бачиш:
                                                       по-різному  радісні
лиця  і
                           лиця
                                                   і  лиця!



21.03.2025,  Постова  п’ятниця
                                                           і    Всесвітній  день  поезії;
Київ  —  
третій  вибір  Богородиці,
другий  Єрусалим

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1035953
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.03.2025

Псалом 221. Правда згори!!

                     Богу  Духу  Святому
                     і  Діві-Матері
                     присвячується  в  любові!


Я  вам  скину  радість
                                     а  ви  дзенькніть
на  тарілку  місяцю
убоженькому
що  під  Сонцем
         всенькі…


всі  під  доказами  
                         й  показами
в  тьмі  слизькаєтесь
що  вологі  мрії
         у  зірок
         під  віями
                         а  в  тьмі  вологій  
                         й  позлипаєтесь
Й  від  Вогню
що  йде  крізь  мене!  —
загоряєтесь  всі?
Чи  не  загоряєтесь!
А  чи  серцем  —
               спахлим  і  вглядаєтесь  
         вперше  бачите  
фактуру  
всіх  
світильників  —
мов  каєтесь…


20.03.2025,
 м.  Київ  —  
третій  вибір  Богородиці,
другий  Єрусалим

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1035842
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.03.2025

Псалом 220

                             Тройці  Єдиносущній  і  Нероздільній,
                               і  Пресвятій  Діві-Матері  Марії
                               присвячується  в  любові


Піст  —  вирішальність!
Що  правильне,  що  неправильне.
Вчора  правильне  —
не  розміркуєш  —  будеш  покручем
і  подалі:
іншим  Піст  відкривається!!  —
й  це  вирішальне!..
А  буде  на  тобі  сталість?  —
Яка  сталість  —  як    т  е    вирушальне
й  буде  в  тебе  розум  на  шиї?


зійде  —
буде  в  серці!
на,  з  всього  Неба  коралі
на  тобі  і  вирішуй    —  і  будеш
                                                           надалі:
і  тобі  відкривається!  —
краще  б  не  знав  
брехень  про  Піст
що  покладешся  —  у  післязавтра  —  
                                                         в  авральність!
І  будеш  до  церкви  ходити
канали  рити
і  рити
канали
рити  і  рити
канали  —
рити
і  рити  —
може  у  духові
є  —  вже,  пробилась  хода?
та  й  потече  вже  від  Бога  вода!
Це  віковічна  вода!!  —
Й  все  що  ти  …  белиберда
Бо  все  протилежне  —  у  чому  до  цих  пір  ходак!!
Що  правильне  і  що  неправильне…
по  шлюзах  —  ходите
й  дух  вирішальний
о!  —  вирушальне!..


19.03.2025,
Київ  —  
третій  вибір  Богородиці,
другий  Єрусалим

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1035784
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.03.2025

Псалом 219. Молитва

                             Святій  Трійці
                             із  Святою  Богородицею
                             присвячується  з  любов’ю




Всі  виховані  на  ЗМІ  —
                     на  контенті  —
             некомпетентні
ті  що  займаються  душею  —
сплять
а  поверху  гримлять
дух  у  Духові
і  таких  як  Твоїх  континенти!
Ті  клянуть  свої  кафедри
                   ще  й  професорство
їх  передостання  чесність
—  возрити  на  Бога
           і  ректи:  вони  —
           некомпетентні…


і  як  Ти,  Боже!  не  бахнеш
художньою  печаткою!
чи  стримаєш  руку,  бо  я
                                         печатаю  —
їх  останню  цю  чесність  —
                                       почати  усе  
спочатку!!
Тільки  стражданнями
вирозуміла  людина!  –

поміж  безоднями  снів  —
накрапувана
духу  мого  і  Твого
годинами!  —
Боже,  молюся  Тобі  за  цю
                         людину  Єдину  —
може  рушити
в  дух!
Боже!  молюся  Тобі  за  всю
людину
вона  вже  пішла  по  гранулах
і  вся  бреде  п’яна

у  скалках  в  їх  співударяннях
з  наклейками  «вседозволення  індивідуальним»
й  біда  іде  всезагальна
диявол  глибоко  в  норі
по  світу  всадить  би
себто  пів  світу  іще  б
посадити  
в  монастирі!
Розсудливість  і  самостриманість!
Ти  б  держав  мене
а  геніїв  за  струни  держали  б

і  без  вибуху  тут  порозкидало  дуже  —  
держави
Боже!  це  я  молюся  Тобі,
підняв  в  Око  Твоє!  і  в  небес  —  голубі
Боже!  це  я  молюся  Тобі,
вже  нема  і  держав
нема  із  обманених  розумом  —
       цих  розведених  макулатур!
               Дна  пробиті  —  з  них
               і  зрять  ці  раби  із  купюр!
Сказать  правду  то  є  в  моїм  серці
я  молюся  Тобі
Ти  на  Небі
поверхні  сказати  —  це  сказать
що  Ти  дуже  вгорі
і  сміються  із  мене  всі  нетопирі

їх  диявол  то  все  навпаки  —
то  аж  дуже  глибоко  в  норі
це  все  —  дуже  вже,  дуже…
я  молюся  Тобі  усе  дужче!!
Бо  Ти  Бог  мій!
слово  дай  —  благовіствуючому  з  силою
многою!
бо  я  Твій  і  Ти  —  Бог  мій!!
і  іду  в  бій!
і  прийду  з  перемогою
бо  Ти  —  світ  переміг
і  знову  прийдеш!  —
й  переможеш!
Й  світ  з  Тобою  навік,  я  молюсь  
Тобі,  Боже!!


17.03.2025,
Київ  —  
третій  вибір  Богородиці,
другий  Єрусалим

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1035657
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.03.2025

Висота Палами

                       Пресвятій  Богородиці
                       і  Її  співцеві-  
                     богослову  Григорію  Паламі
                     присвячується  в  любові




Як  смерть  прийде  взимку  —
в  вас  буде  літо
Христос  сказав  вглиб…  —
                                               ви  моліться
то  підскок  на  затримку  —  де
дух  за  дверима  —  то  в  Христі
вгорі
підтримка
утримка  —  мов  зрима
і  молітеся
й  моліться  
і  молітесь
як  смерть  прийде  взимку  —
в  вас  буде  літо
ви  Христа  ще  не  знаєте
                                         і  не  розумієте



як  що  в  вас  мерзле
та  з  вас
не  проллялось
ви  в  тілі  поезій  охляли
на  вимови  камінь  —  грудьми
враз  пристали
й  не  розігріва
а  є  мерзле  —  є  мертве

і  стоїть  вже  весна
і  не  ллється  в  вас  літо
а  вибухніть!  —
так  як  до  Бога  моліться!!!


бо  Христос  —  мов  навзаєм
бо  лиш  Слово  —  вас  знає!
ви  слизькаєтесь
не  до  змін  Христа  знаєте!
ще  не  булькає  літо!

Мені  добре  але  з  богословами
але  гаряче!  —  Христом  ділиться!!  І  що  пітніти…
але  ввись  —  і  я
                                     буду  стриміти
пригорніться
бо  зима  прийде  взимку
а  з  вас  
стримить  —  літо!..


16.03.2025,  свято  прп  Григорія  Палами,
з  причастям;
м.  Київ  —  
третій  вибір  Богородиці

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1035607
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.03.2025

Знову Прощена неділя

                     Духу  Святому
                     із  Пречистою  і  Пренепорочною
                     Дівою  Марією,  Богородицею,
                     привячується  в  любові  


«Неділя  прощена»  стала  поезією
коли  не  знаєш  що
                                             це
                         і  що
                         це  значить
коли  пишеш  і  плачеш
               пишеш  і  плачеш
коли  це  не  переконання
               це  ж  ти  ще  не  знаєш…
               це  ж  ти  і  багато  не  значиш
коли  ж  це  ще  почнеться  війна


сьогодні  я  не  плачу:
Бог  із  Богородицею  в  мені  не  плачуть  
Бог  із  Богородицею  —  вони  ліпше  бачать,  —
                         слід  несподівано  інакше?
Любов  ваша,  Боже  і  Богородице,  —
                                             знов  мені  на  серце  дивиться
і  з  натхнення  —  на  серці  поезія!
                                                         і  на  білих  листках  поезія!
                                         й  зовсім  на  білих
                                   як  прийде  поезія  —
                                                       прИйметься!
Дивляться  на  сонце  листки  зелені
зелені  дивляться  на  Сонце


                                                                     й  на  мене  і
хто  це  заборонить  листю  зеленому?
                         Співи  мирні!
                         і  співи  натхненні
                         бо  це  Бог  із  Богородицею
                         і  це  —  не  від  мене!!


02.03.2025,  Прощена  неділя  перед  Постом,
з  причастям;  прошу
прощення    у    всього…
Київ  —  
третій  вибір  Богородиці
і  другий  Єрусалим

Ось  ця  поезія  з  2012  року,  
вона  надрукована  в  книзі  «П’ятки  любові  над  Страшним  судом»,  2012:


Неділя  прощена


Хто  є  ти?
де  ти  
ходиш  по  світу?
я  не  трава
не  листя
не  дрова
я  сльоза
це  не  дійна  корова
я  для  тебе
можу  буть  світлом


Не  трава
не  земля
не  рекрути
я  тобі
не  можу  вже  бути
візьми  мене  світлом


Хто  ти  є?
по  тобі  є  просвіти?


Де  ти  є?
у  тобі  теж  гряда  є?
і  в  тобі
цей  дощ  опадає
сонце  спечне  —
й  тебе  більш  здіймає


я  сльоза
я  любов
й  вже  немає
гіацинта  для  світу:


не  трава
не  земля
і  не  скрута
я  для  тебе
не  міг  би  цим  —  бути
прошу  тебе  
світлом...


26.2.2012,  з  причастям
Київ

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1034534
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.03.2025

І постраждає?

якби  любов    «шукала  тільки  свого»,  —    
себе    обмежила  б...

а  де  ж  Свобода?
аж  Бог-Любов    —    безмежність...

тож  постраждає  Божа  протилежність?..


01.03.2025,
Київ

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1034434
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.03.2025

і пішли мої думи як народи гОристі…

*      *      *

                     Премудрості  Ісусу  Христу,  Богу-Слову,
                     і  Діві-Матері  Марії
                     присвячується  в  любові




і  пішли  мої  думи
як  народи  гОристі
і  як  дихання  гористі
їх  горби  —  над  нагір’ями  гористими
в  них  все  більше  любові  —
                         й  все  менше  користі
й  в  щастя  більше  любові
і  в  любові  —  більш  щастя,  а  —
                                       все  менше  користі

гори  в  тиші  всі  сильні  —  гори
                                                 тихо  вражаються
всі  любов  мою  б’ють  —  вона  не  ображається…
чи  любов  роздягнулась?
чи  ще  —  преображається?
Може  й  Бог  випробовує  —
                                                       але  вона
                                                           не  ображається…

і  хай  б’ють  —
вона  ж  вже  не  ображається!
В  любові  більш  (—  все)  щастя  —
                                                                             все  менше  користі
що  ж!  пішли  мої  думи  
                                                             невидимі
пішли  думи  і  дихання  —  гористі
Боже!  добре  що  Ти  і  не  в  гордості
                                                         і  не  в  горесті
щастя  любить  Твоє  —  квіти  творчості
щастя  Чуєш  —  отже,  в  творчості  пористий…
аромати  занюхуєш  —  й  щастя  лад  перебористий
і  я  думаю  так
без  всякої  користі
щастям  як  повний  —  всі
слова  нетутешні,  безумовні
і  люблячі  —  й  незастосовні…

от!  такий  як  чан  з  щастям!  


01.03.2025,
Київ  —  
третій  вибір  Богородиці,
другий  Єрусалим

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1034416
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.03.2025

І є місяць лютий

*      *      *

прийдем  до  чистоти  погляду  —
й  підем  вслід  любові  мисленням  —
освячувані  мистецтвом

Слухай  мене  вільхо
висвітлись  мені  вільшине
про  більше  —  
бачення  серцем
проясненим  думанням  —  в  серці!  —
це  і  є  так,  поезія  —  
серцевина  мистецтва  …


В  лютім  доми  підтримаються  —
в  лютім  —  мов  на  холоді  ести
підтримка  —  таїна  мистецтва
Бог  є  таїна
людина  й  людина  —  таїна
в  дружбі  –  таїна  мистецтва
прийдем  до  чистоти  погляду  —
й  підем  вслід  любові  мисленням  —
освячувані  мистецтвом


Наука  —  єдина  не  хоче  таїною
за  зброєю  й  смертю
вона  не  таїна
а  Бог  мов  джерельце
диха  та  потай
в  серці

живиться  словом
єдиним
хай  дух  вознесеться

смиренне  слово  в  серці


21.02.2025,
Київ  —  третій  вибір  Богородиці

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1033766
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.02.2025

КОРОТКІ ЗАПИСКИ

КОРОТКІ  ЗАПИСКИ
Записую  13.5.2008  року  в  Києві:
1
Коли  доньці  Миколиній  (  пілот,  а  нині  —  і  диякон)  Марії  було  півтора  рочки,
вона  потягнула  на  себе  зі  столу  чашку  з  кип’ятком  і  обпекла  плече  і  груди  —
до  бурякового  кольору.  Микола  з  Оленою  і  я  з  Людмилою  стали  вчотирьох  в  гурт  з  іконою  Богородиці  і  з  Марійкою  на  руках  і  гаряче  молились,  прикладаючи  холодні  марлеві  компреси  з  водою.  Від  опіку  й  сліду  не  лишилось.  Викликана  лікарка  зі  «Швидкої  допомоги»  засвідчила,  що  відбулось  таки  дивне.
2
Вирівняння  напрямку  вітру  на  90  градусів  на  горі  Городище  за  молитвою  в  гурті
чотирьох  віруючих  пілотів  (Микола  Половий,  я,  Артем  Терьохін  і  Ілля  Тарасюк)
відбулося  на  очах  —  у  всіх  пілотів,  а  спочатку  всі  —  не  вірили.  Всі  політали  кілька  годин.  І  вітер  знову  повернусь  вздовж  Гори.
3
Створення  силового  потоку  повітря  під  вечір,  коли  вітер  був  стихнув  на  горі  Узун-Сирт  (біля  Коктебеля),  за  молитвою  до  св.  Миколая,  як  віддяка  пілоту  Сергію  з  Білорусії,  що  вдень  попрацював  на  Горі  для  збудування  фудаменту  каплиці  і  дав  також  кошти  на  будівельні  матеріали,  —  тому  і  політав  45  хвилин  високо  в  південному  сильному  вітрі,  а  з  ним  і  десятки  пілотів  політали.  Потім  вітер  раптово  зупинивсь,  мов  вимкнули.    Начальник  дельтапланерного  клубу  Олександр  Кузнєцов  засвідчив  пілотам  і  туристам  (їх  також  покатали),  що  за  20  років  такої  переміни  повітря  надвечір  ніхто  не  спостерігав.
4
Створення  мені  морського  бризу  на  г.  Узун-Сирт  біля  фундаменту  каплиці  молитвами  святої  Ксенії  Петербурзької:  моливсь  я  кілька  годин  опівдні  під  жахливим  сонцем,  але  овіюваний  вологим  прохолодним  бризом,  вважаючи,  що  це  бриз  дійшов  сюди  (за  9  кілометрів  від  моря).  А  пілоти  приїхали  від  моря  і  сказали,  що  навіть  біля  моря  ніякого  бризу  не  було,  тому  ніхто  й  не  політав  там,  над  краєм  гір  і  моря.
5
Благодіяння  для  мене  і  Людмили  від  св.  Миколая  в  м.  Феодосії  в  2001  році:  мені  
надихнув  поезію  «Квіти  від  Миколая»,  а  Людмилі  пообіцяв  покровительство  й
повноцінне,  як  показав  він,  «життя  в  золоті»,  і  подав  їй  в  серце  —  самосвітні  квіти.
6
Коли  я  з  Людмилою  18.5.2000  року  в  якості  пасажирів  з  рюкзаками  перед  собою
здійснювали  на  моторному  дельтаплані,  пілотованому  Олександром  Кузнєцовим,
перший  пасажирський  переліт  Феодосія  —  Сімферополь,  то  над  монастирем  в  Топлу
зробили  коло  пошани  (!),  в  цей  момент  Божа  Мати  дала  в  серці  знати,  що  ініціативу  і  ідею  перельоту  запропонувала  свята  великомучениця  Варвара:  вона  творчо  в  нас  не  дрімала.
Після  авіаційного  свята  авіаклубу  м.  Сімферополя,    на  аеродромі,  поїхали  до  Кафедрального  собору  Сімферополя,  де  спочатку  ще  півгодини  молились  на  сходах
собору,  щоб  очиститись  від  польотів.  Святий  Лука  Кримський  (Войно-Ясенецький)
тепло  зустрів  нас,  коли  поклонялися  його  мощам  в  раці  і  дав  знання  про  міру  очищення.  Точний  —  завжди  —  і  нині!  Справжній  точніст.
7
Свята  Ксенія  ,  мабуть  вона  близька  за  благодіянням  до  святого  Миколая:  саме
в  ній  ми  мали  духовне  ведення  літом  2001  року  на  г.  Узун-Сирт,  звідки  й  унікальні  поезії  —  з  її  ведення  і  надихання:  «Гей,  Ріко  глибока…»,  «Христовий  ангел»  і  ін.
Ходив  за  її  веденням  —  як  голка  за  ниткою.  Неймовірна  любов!  Величезна  благодать  в  святої  Ксенії,  й  конкретне  щоденне  ведення.  Здавалось  —  все  може…
Сподобалась  надзвичайно…  Рекомендувала  і  тихо  наполягала  —  щоб  м’якшим  став,  зм’якшувавсь…
8
Через  день  після  приїзду  з  г.Узун-Сирт  до  Києва,  благодаттю  Духа  Святого  скерований,  оселився  в  палатці  на  вершині  польотної  гори  Городище  біля
с.  Ходосіївка:  за  один  день  надихнулось  і  написалось  7  (сім!)  поезій!  То  був  символ  —
що  мені  чинити  далі.  Аби  догодити  лиш  Богові  й    Богородиці  Марії,  їхній  любові.
9
В  1981  році,  падаючи  з  8  метрів  висоти  (гілляка  зламалась,  коли  знімав  літальний  апарат  з  берези),  встиг  побачити  й  продивитись  як  в  надшвидкім  кіно  —  в  с  і      п  о  д  і  ї    
м  о  г  о      ж  и  т  т  я    аж  до  цього  моменту.  Друзі,  зокрема  Микола  Лучкін,  бачачи,  що  я  при  свідомості,  але  ніби  —  дуже  вражений,  вважали,  що  то  від  падіння  ,  бо  й  дихання  відчутно  було  забив…
Гімнастика  спортивна  вказала  в  польоті  —  як  скругленим  плечем  зустріти  землю
і  тримати  удар.  Є  такий  між  нашими  вислів    «пілот  до  першої  травми».  І  в  новому  тисячолітті  —  ще  літаю.
10
В  1990  році  один  за  одним  розбились  два  київських  кращих  пілоти,  вже  на  моторних
дельтапланах.  Бог  дав  мені:  вночі  вилетів  душею  несказанно-високо,  зустрівсь  з  душею  Анатолія  Клименко  і  приніс    з  в  і  д  т  и,  з  гарного  й  світлого  місця,  інформацію  від  душі  Анатолія,  щоб  тут  на  землі  заспокоїлись,  таблетки  пити  перестали,  й  не  одні  таблетки…  Чесний,  тому  й  повірили.  Все  добре.  Досвід  зі  мною  є.  
Касу  з  грішми  часто  друзі  довіряли.  
11
В  1998  році  святий  Миколай  скерував  мною:  як  потрібно  гарний  стосунок  мати  не  лише  до  людей,  але  й  до  тварин.
Лишивсь  один  вареник  після  обіду.  Ми  мали  їхати  у  Флорівський  монастир  на  Подолі.  Святий  Миколай  вміє  легко  дати  відчути  будь-що:  візьми  вареника  з  собою…
Приїзджаємо  з  Людмилою  і  прикладаємось  до  його  ікони,  яка  у  ніші  стіни  (ззовні).
Відчуваю:  треба  дати  вареника.
Виймаю:  а  кому???  Нікого  нема.
Тут  з  півтьми  —  з’являється  перед  іконою  сірий  кіт…
12
Син  родича  мого,  Олександр  Гудзь,  в  м.  Феодосія  навчався  у  8  класі  школи  і,
оскільки  він  в  підлітковому  віці  сильно  заперечував  на  словах  своїй  рідній  мамі,
значний  час,  Бог  попустив  йому  травму  хребта,  і  травма  вже  проявилась  в  напухлості  і  в  запальному  процесі,  також  в  болях  хребта.
Він  послухавсь  мене,  ми  пішли  в  Кафедральний  храм  на  горі  в  Феодосії,  стали  на  коліна  перед  образом  Божої  Матері  і  молились  за  його  зцілення.
Після  того  прийшли  до  нього  додому  і  йому  захотілось  спати.  Встав  він  від  сну  вже  здоровим.  І  —  врозумленим….  На  радість  батькам,  і  вони  пам’ятають.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1033758
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.02.2025

ЗАПИСКИ ЖИВИХ (З благословіння Богородиці)

Людмила  про  духовного  отця:  

Отець  Олег  (Маланяк)  про  Ігоря,  прочитавши  книгу  
«Щасливий  ти,  Симоне…»
(Вийшов  після  літургії  в  малий  храм  —
озадачений,  аж  трохи  похмурий.  
Я  підійшла  під  благословіння.  Коли  вже  відходила,
відчула,  що  хоче  щось  сказати,  подивилася  запитально.
Він  спочатку  якось  повеселішав  очима  —  і  спитав:  «Де  поет?»,
і  заусміхався,  і  очі  стали  теплі,  веселі.  Я  відповіла,  що
поїхав  до  родичів.)
—  У  нього  є  зернина,  і  вона  росте.  Він  не  стоїть  на  місці
(жест  рукою  згори  донизу  і  по  горизонталі),  це  помітно.
Він…  (шукає  всередині  точне  слово)  —  ідеаліст,
і  мене  це…  бадьорить!
Бо  на  таких  людях  тримається  світ!!
(Тицяє  в  мене  пальцем,  радісно)  —  Це  йому  перекажіть!  —
і  пішов,  задоволений,  до  себе.
26.10.2008,  Київ


Зі  слів  Людмили  про  отця    записав  я:
Великій  людині  легше  бути  доброю,
бо  вона  —  великодушна,
з  неї  ллється  доброта:
її  душу  не  зачіпають
дрібниці,
що  зазвичай  зачіпають  інших…
Тільки  не  загордись:  те  я  знаю  і  за  тобою.
Інші  ж  мучаться  від  своєї  неповноти,
вм’ятин,  або  ж  викривлень…
Тут  зразу  ж  слід  всю  увагу  —  на  Христа:
то  Він  і  підготував,
й  допоміг  перемогти  застаріле,  —  й  подарував
цю  перемогу,
а  основне  —  укріпив  
у  новій  якості.  То  Він.
13.04.2012,  Велика  П’ятниця…


Сьогодні  в  храмі  запропонувала  отцю  Олегу  прочитати
«два  пристойних  вірші».
Він  на  секунду  прислухався,  тоді  запросив  у  кабінет,  посадив  
і  сам  сів  за  стіл.  Прочитала  про  Йосипа  з  Никодимом  і
«Воістину  воскрес».
Він  так  слухав,  наче  слова  падали  в  глибокий  колодязь.
Вірші  сподобались:  духовні,  цікаві.  Сказав  записувати
і  додавати  до  книг  Ігоря  —  цікаве  буде  доповнення,
урізноманітнення.
Тоді  взяв  «Псалми»  Ігоря  —  вони  на  столі  лежали,  «під  рукою»,  —
і  каже:  «Псалми  почитую».  Моя  дружина  каже,  що  їй  важко  читати,
бо  багато  термінів  незнайомих,  і  не  розуміє.
А  в  нього  (Ігоря)  дійсно  термінологія  з  усіх  областей  знань.
Дуже  велика  обізнаність,  масштабність.  Це  дійсно  непересічна
людина…  (  і  ще  якесь  вагоме  слово  —  забула).
(О,  згадала:  дуже  потужна  людина,  чи  —  особистість?)
І  потім  сказав  про  поєднання  цих  знань  з  натхненням  від  Духа  Святого.
«Він  творить  в  собі,  але  йому  хтось  «сигналізує».  Хто?  —  Дух  Святий!
Я  не  хвалю.  Духовні  твори  треба  не  хвалити,  а  сприймати.  Бо  якщо
похвалити  духовний  твір,  людина  може,  знаєте,  подумати,  що  вона  ЩОСЬ…
Але  я  ніколи  не  сказав,  що  це  (тобто  книги  Ігоря)  щось  таке  просте…
Ми  всі  юродиві,  не  від  світу  цього.  Але  люди  мистецтва  —  особливо,  
а  надто  —  поети.
Вони  не  тутешні,  зовсім  не  від  світу.»
Ще  потім  говорив  про  задум  щодо  спілкування  людей  в  новому  церковному  
будинку  —  бо  ремонт  іде  до  завершення.
«Зимові  вечори  довгі.  От  після  служби  зібратися  в  читальні,  наготувати  чаю,
а  може  й  кашки  якоїсь…  І  щоб  було    д  у  х  о  в  н  е    впілкування…»
Я  вставила:  «Художньо-духовне!».
Він:  «Так,  саме  художньо-духовне!»
Казав,  що  не  вистачає  людей,  щоб  усім  займатись.  «А  мені  залишати
викладання  в  Академії  не  слід,  все-таки.  Я  сказав  Патріарху,  він  говорить:
«Це  Вас  понизить»».
І  дійсно,  ця  робота  зі  студентами  дає  тримати  рівень,  концентрувати  знання,
це  дуже  важливо…»  
Я:  «А  інакше  будуть  «зрізані»  верхи.»
— Так.  
25.03.2012,  Неділя


Отець  Олег,  тримаючи-гортаючи  нову  книжку  Ігоря  «Цілься,  серце»,
зауважив:  «Його  (Ігоря)  книжки  свідчать  про  потужний  інтелект;
це  людина,  обізнана  в  усіх  напрямках».
Я  схопила  з  полиці  —  як  підтвердження  «інтелектуальності»  —
книгу  «Деміург».  
Отець  Олег  сказав:  «  У  мене  є  така  книжка,  я  читав.  Мені  не  все  там  сподобалося,  —
(певно,  малися  на  увазі  «неканонічні»  вислови,  —  це  я  так  думаю),  —
але  в  останніх  книжках  —    я  к    він  могутньо  пише  про  Христа,  Тройцю,  Богородицю!
Це  дійсно  прослава  Бога!»
Ще:  кілька  разів  отець  Олег  говорив,  що  Ігор  —  містик  (позитивно).
Прочитала  тільки-що  отцю  Олегу  поезію  «Спілість  смирення»  —  де  є  про  Джобса  
з  Apple,  що  «це  —  кислі  виноградини».  Отець  сказав:  «Ух,  як  глибоко!  О,  та  
він  (Ігор)  таки  дещо  знає…  Ви  бачите,  як  глибоко!..»
—  Я  ще  хотів  сказати  про  Ігоря,  що  він  дуже  подорослішав  духовно,
якщо  порівняти  з  ранішими  книжками.  Це  мене  дуже  тішить.
Поезія  Ігоря  Шевчука  нікого  не  залишає  байдужим,  —  це  я  помітив  за  реакцією  наших  прихожан.  Когось  вона  пробуджує;  а  хтось  її  не  приймає  —  і  тоді
«блаженні  ви,  коли  вас  гнатимуть…»
Отець  Олег:
— Виявляється,  його  за  радянської  влади  весь  час  забороняли.
Я:  —  Так,  не  друкували  до  початку  дев’яностих…
Отець  Олег:
— Тоді  він  і  мене  підтримав,  бо  це  означає,  що  та  духовність,
яку  несла  наша  церква,  сприяла  його  творчості.
25.05.2013,  Київ


Як  сказав  поет  вище  середнього  рівня  і  однобокий:
«На  світі  щастя  нема;  хоч  в  цьому  нема  сумніву»?
Як  закриється  Сонце  хмарами  атомної  зими,  люди  відчують,
що  потрібно  рухатися  до  духовності,  радості  духовної  Ісуса  Христа?
Люди  руйнують  і  зруйнують  природу,  «цивілізація  помре»  
(Дух  Святий  сказав  це  мені);  будучи  чесним  Богонатхненним  художником,
бажаю  всім  стремитись  до  Ісуса  Христа:  і  загіпнотизованим  минувшиною  
людям,  і  всім  народам  прийняти  радість  спасіння  в  Христі.
Бо  люди,  і  тварини,  і  весь  світ  мучиться  –  в  зростаючій  безрадісності
в  темряві  природних  наук,  чим    знищується  природа,  навіть  природна  радість,
і  —  світ  йде  в  розділ:
вічно  безрадісних  в  смерті  духовній,
і  вічно  радісних  в  повноті  Любові  Ісуса  Христа.
Як  же  жити  людині?
Не  так,  що  —  жив  як  собака  і  помер  як  собака.
Цього  ніхто  не  хоче,
якщо  висловити  людське  серце  до  кінця,  —
до  Божої  правди.
Маєте  і  ви,  іншовірні,  прийняти  Самого  Христа  —  шлях  радості,
Ким  Він  є,  тож  і  в  поезії  подав  Христос:  спасіння  в  Христі.

Велика  Пятниця,  13.04.2012  року  від  Р.Х.,
Київ

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1033595
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.02.2025

Діло в просто дітях

зримо  —
«нашою  очію»…
а  ходив  хтось  до  храму,
а  за  шлейкою  Отчою?  —
Схилами  білою  чаші  —
чаша  ж
з  двома  
білими  ручками  
на  дні    аж  сліпучості  білої  —…
та  схилами  —  діти!  —
море  їх  —
мов  би  руді  комахи
червоні  комахи  
ще  різнокольорові  —
у  кольорових  же  "ночвах"
зовсім  в  круглих
в  пластмасових  "тазиках"
різнокольорові  мчаться
та  все  разом  —  навчаються
задом  наперед  
вниз  головою
одиниці  навіть  на  санках
ніби  п’ють  енергію
правильно  —  і  лежачи
нахильці  —
й  навсидячки  —  прошивають  
біле
і  —
вниз
і  правлячись  кольором  —  піднімаються
і  підбіжать  —
біжать  догори!  —  сотні  з  них  розвиваються
ноги  хребтам  все  —  розказують
але  
хто  там  питається
сотні  летять  все  назустріч
аж  упиваються
Боже!  хмар  —
нема
небо  сміється
видивляється  архітектурними  «качанами»  —
строгими  і
золотими  «кукурудзяними»
що  і  підуть  віками
бо  ведуть  все  в  діло!
а  діло  це  просто  в  дітях!
все  зростає  в  дітях
які  сміються:
та  живо  змінюйтесь!
За  Богом  й  за  храмами  –
діло  не  стане…
 посмішка  прийде!  —

Та  самі  змінюйтесь
Як  цього  разу…
Лижниця-середньокласниця:
«Неможливо  кататись  —
                                       стільки  народу!!»
для  нас  —діти,
для  підлітків  —  народ  це…  
з  нашої  вроди!
то  на  чотирбоки  дивитися  і  в  себе  самого  —
це  вже  старшим!!
Та  самі  змінюйтесь
Як  цього  разу…
бо  навколо  стадіону  білого  —
з  двома  ручками
просто  каша  гаряча  —  наших.
Гаряча!
Все  варив  —    і  тепер  —  доварюю!
Бог  всіх  —    супроводжує.
Тож  —  все  й  всіх  бачить!!

Лижниця-отроковиця,  —  а  в  руках  схрещені  лижі:
«Неможливо  кататись  —
                                             стільки  народу!!»

Серця  веселі  –  прямо  —  гарячі!!


18.02.2025,
м.  Київ  —
третій  вибір  Богородиці,
другий  Єрусалим!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1033533
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.02.2025

Приснодіва Марія в Топловському монастирі

Пречистая  Приснодіво,
Радість  серця  урочиста.
Любов  Божая,  Пречиста!
Вік  і  вік  Тобі  радіє!!


В  небі  Ти  і  Ти  на  горах,
Сонце  Ти  і  серце  вірне.
Духом  просочилось  море,
Й  в  Тобі  сяє  небо  зірне!


З  Неба  до  землі,
                                               Владична,
Раю  одкровення  тверде.
Обраниця  предковічна!
Відчини  нам  раю  двері!!


Ти  Любов  в  моєму  серці  —
Неповторна  і  Предивна.
Я  люблю  Тебе  правдиво:
Хвала  Богу  вознесеться!


Пречистая  Приснодіво…


24.07.2001,  Гора;
після  служби  в  Топловському  монастирі,
шо  на  честь  святої  Параскеви.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1033160
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.02.2025

між нами є любов цунамі!

*      *      *

Ти  океан,
Ти  —  океан,
а  я  вулкан...
а  я  —  вулкан!
між  нами
є  любов  
цунамі!
і  як  не  заковтнути  кораблями?



Ти  океан,
бриз  —  океан  —
а  я  вулкан,  я  —
Богові  не  пан!  —
проблискують
роялі
між  зірками!



Ти  Океан!—
де  океан??  
Ти  —  Океан!..
я  рашпіль  —  Огнь  я  —
під  неба  куполами...


5.11.2011
 
З  книги  "П'ятки  любові  над  страшним  судом"

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1033080
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.02.2025

«Ю РОДИВАПРИРО ДА ЗКОРБО Ю» (СКРИП ЧУТИ ЙСЕРЦЕ…М…

Духовна  ПІСНЯ  З  БАТЬКОМ

«Ю  РОДИВАПРИРО  ДА
ЗКОРБО  Ю»
(СКРИП  ЧУТИ  ЙСЕРЦЕ…М…
МУЗИКУ,ЧУ  Є  —  ХТОЄЧИ…М)

О  вже  коли  ко
ли
батькові  прийде  син-ко
либить  кови  прийде
синко  о  ви:


сто  їтьсто  ген  стоїть  сто
гін
стоїть  сто  гін
о  сто  гін  сто  їтьсто-
гінко  коли  ко
ли
батькові  прийде  син-ко
либать  кови  прийде
синко  о  ви:

о  вже  коли  ко
о  ви      й
коли  вже  прийде  Син
колиБать  кови    й
(по  винен  відняти  сяязи…  к…
все  вб’є…
що  до  всього)


27.06.2001,
поїзд  «Київ-Феодосія»

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1033046
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.02.2025

Благослови, святий Антонію, щоб не заносило

             Святому  Учителю    Антонію  Києво-Печерському,
             присвячується  з  любов’ю



Вільно  вітер  витає  над  долом
Світло  ангели  ходять  над  ним
Благослови,  богоносцю  Антонію,
                                                               цю,  нову  долю,
Сильним  батьковим  пальцем  страшним
                                                                                     бо  святим.


Стулю  віки  очей  —  оживає
Як  ти  тихо  привів  до  Христа.
Твої  доторки  серцем  приймаю,
Атмосфера  цілюща,  солодко-глибока  —  свята!


Знав  би  світ  це  —  не  знав  би  печалі!

Щось  вже  куцо  —  піде  між  людьми!..

Світ  не  взнає,  про  що  ми  спокійно  мовчали,

Опускаючи  руки  з  любові  в  холодні  ями.


Скінчивсь  вітер:  і  час,  їх  здрібніли  находи,
Богомудре,  у  миро  мов  Божії  пальці  вмочи
І  находи  надлюдської  в  силі    і  слові  погоди  —
Для  добра  —  по  світлінню  своєму...  зм’ягчи…


Я  нез’ясненно  люблю  тебе!
Поезія!    
В  с  е    дає  і  —  не  пояснює…


25.06.20001,
Київ,  
перед  благословінням  Антонієвим.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1032982
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.02.2025

Небо і Її, й Христа, родовід

     Поема

                 Пресвятій  Трійці
                 і  Всеславній  і  Всеблагословенній  
                 і  Пренепорочній  
                 і  Пречистій  Діві-Богородиці
                 в  любові  присвячується



Невизначені  —
тож  снували  безпричинно?
Поміряю  вас  небом  від  і  до…
             Під  небом  перекинетесь  —
             і  в  небі  ви  очима?


Все  так,  
але  потрібне
чисте-пречисте
лиш  дитя
й  при  тім  —  дівчИна
Поміряю  вас  небом  від  і  до…

Під  небом  перекинетесь  —
                             і  —  в  небі  
                                 ви  очима?
Від  Авраама  —  до
царства  Давида
чотирнадцять!
але  потрібна  —
лиш  —  одна  дівчИна!
Чи  заплямуєте  цей  
             небозвід  —  мов
             це  усі  злочинні?  

хай  в    небо  перекинетесь  —
а  в  небі  всі  —
з  очима?


А  як  снували  то  снували
         всі  злочинні?
Невизначені  в  винуватім…  
                                           чині,  —
         світ  як  нині?
Поміряю  вас  небом  від  і  до…
А  в  серці  —    лиш  дівчина
чиста,
               де  дівчина?


І  виллю  на  вас  небо
й  в  небі  з  соком
           о  це  високо  —
Світ  не  зачах
бо  в  небі  ви  з  очима!


кому  приходить
небо  по  ночах?
         невизначеності  хіба?
приходить  небо    

                                           у  хлібах
й  приходить  золото  в  речах
і  —  прикладу  вам  небо
ви  перекинетесь  —
і  небо  у  очах?
Але  ви  будете?


в  полоні  й  без  полону?


І  від  Давида  —  і  —  до  Вавилону!
І  це  чотирнадцять!!

…ви  плакали  б
обоз  Неба  наповненого  —  в  золотих
                                                                                     речах
страждали  б  —  але  б
і  світ  не  зачах…


стільки  награбували
золота  (  й  вони?  —  чи  й  в  них?..)  —
стали  недійсні  ціни…
євреїв,  їх  захАпали,  —  й  поволокли  —
і  рабські  ціни  обезцінились!..
я  плачу  —  що  усе

…що  усе
святе  втрачає  нині  собі  цІну!!


Тремтячи  прикладаю  Небо:
й  світ  Вавилону  —…  требує  дівчину
                   і  в  небо  
           перекинетесь  —
     і  в  небі  ви  очима??


і  прикладу  велике  Небо  
                                       я  до  них
                       застраханих  —
потрібна
лиш  дівчина
і  це
від  Вавилону  й  до  Христа
і  душам  
вистачить  сказать  —
         ідуть  вони  злочинні?


Ідуть,
співаючи,  з  полону  —
чотирнАдцять
наших  родів!
утворюючи  цей  черід
до  —  чистої  дівчини
серце  і  одірвалося  б  —  якби
ніби  це  без  Христа?


Але  ідуть
і  плачуть,
бо  невидимо
невидумно  несуть
Її  —  тож  й  моє  серце  —
до  Христа??
То  це  хіба  злочинні  й  безпричинні?
Принести  це  
усьому  світу!  —  щоб…
бо  в  невизначенні  нині?
         в  невизначеності…


Ідуть  —  і,  плачучи,
                                     співають  —
                   у  долині…


12.02.2025,
м.  Київ  —
третій  вибір  Богородиці,
другий  Єрусалим…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1032967
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.02.2025

Івану Лужину Поема навернення до правди

                         Духу  Святому,
                         Богородиці  Марії
                         і  другові  в  Христі
                         Івану  Лужину
                         присвячується  з  любов’ю



Поет  —  хто  виповзає  із
                           народних  пір:
Безсмертя  —
так!  —
стрижі  стрімкучо  ріжучі
                                                     із  нір!
а  —  май  цей  —  мається…


так  Дух  макне
в  оригінальність
           мов  у  строк!
в  тверезості
той  лопотить
         тремтить  —
               що  далі??
Який  упир,  який  Упир  —
                                       Шекспір!
Що  ж!  розум  обживальний…  жінкоподібний,
в  мій  дух
                         він  не  залазив…
по  мені  не  лазив  —  той  звір
                                                           капітало-нір  —
сюр!
сір!…


Отямтесь  ви,  чумні…
як  все  не  по  Христу
         і  у  віках  не  слизькому  мені!
Як  не  виходить  поетично  —
печерне  виповза  —  без  виходу  і  темне
                                                                                           геж  не  вічне
печерний  розвиток  привів  до  жертви
з  розполовиненям  —  щоб  половинами
                                                                                   пожерти…
і  в  скруті  ближні  й  дальні  й
дальні  —
все  витекло  в  кружляння
                                                     бальні…
«А  ліз!  —  куди  старий  заліз?
Забув  —  християнин…»



Без  мене,  нерозумні,  і  —
обслужите  свій  вік
і  перед  смертю  всім  вдарятиме
у  ніс!
як  є  
мов  андрогін  богоподібний  —
не  крайньо-жінка
і  не  крайньо-чоловік  —
то  це  лише  —  в  любові!!!
Пізніші  лиш  побачать  —    
все  всім  пізно
й  сльоза  небесна  
з-під  повік
деякі  задеруть  голови
Бог  Правди  —  світло  наперед  прорік
Безсмертя
тут  —
стрижі  стрімкучі  й  ріжучі  —  
                                                       із  нір!


Поет-християнин  —
хто  виповза  із  пір…
і  де  над  часом  я  —
Любов  Христа  
також  є  з  вами
я  повен  —
оживити  все  Його  словами!
Коли  я  повен  —
я  певен  


що  не  вб’ють  ранковість!
Які  промови  ні  про  що!
Невігластво!  про  що  є  ці  промови!..
Тому  є  вольниця  в  Христі  —
веселий  Дух!
то  гори  рушаться  
в  моря  довільно
і  так  як  гори  рушаться  

Бог  дасть  пораду,
Бог  дає  раду!  —
Бог  любить  правду…


є  духом  золото  весільне!
бо  й  гори  вирушать
                           на  плечі  нір…

           Бог  дає  раду  —
           Бог  любить  правду!..


й  веселість  
прийде  в  дання  віри!
то  вже  
серця  морів  і  серця  гір  
за  неухильністю  —  
                                     і  строків  й  пір


стає
так  вільно
як
в  горах  і  морях  я
                                               вільний!!


танцюйте    й
дихайте
є  духом  золото  весільне


Єсть  в  Бога    рада…
То  Слава
Богу
Й  Трійця
         рухає  із  нір  —
                                               повільно…


є  духом  золото  весільне!
І  слава  Богу!  —
   Трійця  рухає  із  нір
                                       повільно…


за  неухильністю  і  строків
                                                               й  пір!


                                                     й  що,  всі    

                                                     готові?

Як  би  ще  сильніш  любить
на  грудях  
в  Слова…
по  слову  й  музику  —  я  
                                 управляю  —
                         притишаю  —
                     дуже  —  сильну!!


Тож  майська  ця
квітуча  волоть  й  —
я  —  до  друзів!  
З  Христом  —  

       вільні!!


29.05.2021  —  11.02.2025;
м.  Київ  —
третій  вибір  Богородиці,
другий  Єрусалим…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1032879
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.02.2025

Весна духовна дзвенить!

                     Склалось  —  враження!  це  присвячується
                     Пресвятій  Богородиці  
                     в  любові




«Це  Вам  70.  От  —
у  80  —  повірим.»
Будь  ти  ангелом  —  
Треба  й  для  звірів…
(Станеш  ангелом  —  то  послужиш
і  звірам!)
хтось  колоритний
але  в  кориті
іде  —  по  лезу…
хтось  в  рові
а
де  б  я
по  вірі??
Бог  —  що  хочеш  аби  —
Поезія
Він  —  веселість  в  тверезість!!  —
в  перший  календарний  день  ПП*
вилляв
у  надсвідомість
(і?  де,  —  де?)
Якісно-новий
Рівень!..


раз  це  є
в  Дусі  Бога  —
то  вірте!
виллє  ангелам  —
додасться  й  звірам…


то  хто
є  ангел  —  
проведення  тієї  ж  Любові
й  нової  довіри?!
Дитинна!  поезія  —  свята!!
й  чую  шкірою!..


09.02.2025,  віддання  свята  Стрітення,
з  причастям;
м.  Київ  —
третій  вибір  Богородиці,
другий  Єрусалим…

*  -  Підготовчий  період

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1032803
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.02.2025

Сердечно рекомендую щоб заводився розум в серце й бачив-ріс

                             Всесвятій  Матері  Божій,
                           Яка  в  жодні  закони  не  вміщається
                           і  в  жодні  форми  не  вкладається,  (!)
                         у  розширенні  серцем  з  любов’ю  присвячується




«думайте!»  —  мов  пуляють…
«думайте!»  —  ніби  десь
знають…
«Думайте!»  —  скрізь
де  стріляють…
Що  ви  кажете  під
                                     Всеньким  Небом????
А  я  тут  —  заставляю!!
                                         думати…


дух  гарантуємо
вільно  звільнюємо  й  —  не  форматуємо…
у  вас  чрево  червоне  вільшине
ви  міні-більшовицькі  круки!
на  нас  Небо  стало  —  
нас  й  більше!!

Треба  камінь?
Треба  тин.  Тин  високий?
щільно  закритий  
туєю…  (?)
Ви  в  мішкові  у  тинному  —
й  ви  —  ще  міркуєте??
І  що  ви  під  туєю
із  усіх  мішків  …
                             під  Всеньким  Небом??
«Думайте!»  —  радіо  мов  пуляють…
«Думайте!»  —  ніби  теле-  десь
знають…
«Думайте!»  —  скрізь
де  стріляють!
що  ви  кажете  під
                                 Всеньким  Небом?????
а  я  тут  німий  Божий  —  заставляю!  


думати…


стане  Небо  на  вас  —  
в  туї  любов  збільшиться…
у  камені  ти  цих  мішків-квадратів…
сюди  не  просочиться…
кров  червона  не  звільшиться
вільхи  по  коліна  у  воді…
ви
заживо  
хоронитесь
у  доменному  десь  схроні


стане  Небо  на  всіх
в  туї  
любов  до  всіх  —
збільшиться…
живі  люди!
Любові  не  буде  —
Вже  нічого
Не  буде…  —  та  й  не  будЕ
Десь  щось  просочується
аж  вам  дійде?

я  при  чім?  

Любов  Божа  —

гуляє

і  спонукає

й  зерно  вчує

кільчиться!


09.02.2025,  з  причастям!
м.  Київ  —
третій  вибір  Богородиці,
другий  Єрусалим…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1032716
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.02.2025

Псалом 212

                       Всечесній  Пречистій
                     Діві-Матері
                     Ісуса  Христа
                     присвячується  в  любові



Всякий  мішок  яке  зерно
                         має
                 тим  пахне
     шок!
     шок!
шок!
ще  пождеш?  Любов  Божа
                                         іще  найсолодша  —
                                                         і  гахне!!



іще  найсолодшим  —
                     і  гахне!!


перед  Поглядом
                         несікомим
                                   всі  знайомі  —  і  не
                                                               знайомі
                           все  цілується
               яке  було  через  
                                           кому



все
що  всідалося
               порозплавлялося
         порозтікалося
                             написалося
от  і  сталося:  Любов
                                         Божа!


враз  тепер  —  і  в  посудині  серця
                         є  розум
                             у  кожному!


09.02.2025,  з  причастям;
м.  Київ  —
третій  вибір  Богородиці,
другий  Єрусалим…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1032701
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.02.2025

лиш босий — …

*        *      *

                   Любові  Ісуса    Бога-Слова,
                   присвячується  в  любові




лиш  босий  —  присутній…
Боже  Всемогутній!
Вогонь  в  грудях!  
Всюди
є  ж  люди!  Є  ж  груддя
і  всюди  —
Земля!
аж  по  самі  —  по  груди…



тож  саме
у  юність
Бог  вийняв  —
по  ребра…
прикинув  —
не  знали  те  люди
Боже  Всемогутній!
Боже  Всемогутній!
Боже  Нелукавий!
Поставив  —
не  в  людськую  славу
як  босий  —
присутній
Боже  нелукавий!
Боже  Великий  Могутній!
Й  так  
сходять  вже  люди
й  мов  люблячі  всюди


і  п’ятки  заблиснуть  над  славу


08.02.2025,  свято  Феодора  Стратилата;
м.  Київ  —
третій  вибір  Богородиці,
другий  Єрусалим…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1032634
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.02.2025

«Ой добре це…

*      *      *

                     Всесвятій  Пренепорочній    
                     Богоматері
                     присвячується  з  любов'ю



«Ой  добре  це  місце  —…
Сонце  —  й  ти  —  місяць
й  вітри-айри
містять  що  —
                       те
 і  місять…»



Ти  чистий
Відчуття  що  ти
                                   чистий
про  що  спір?
Безземельний  
з  Божественним  –
             це  вже  ти  —
                       особистість



Не  квили:
«Ой  добре  це  місце
Сонце
й  айри
містять  що  —
те  і  місять…»



То  ти  вільний?
це  —  серце
й  кинь  от  
         атомізацію
ну  хоч  чимось  
               ти  центр…
ти  —  у  Центр
ну  ти  вільний
й  Америка  —  
           центи


як  ти  —  в  Центр



Не  квили:
ой  добре  це  місце  —…
Сонце  —  й  ти  —  місяць…
ти  чистий
горить  музика
й  —  Центр
землю  ти  зняв…
гориш  мудро  ти
ти  —  особистість…


07.02.2025,
м.  Київ  —
третій  вибір  Богородиці,
другий  Єрусалим…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1032542
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.02.2025

А які

                       Богородиці  Марії
                       присвячується  з  любов’ю




А  які  небо  й  земля  тут  залишаться
а  —  
бо  всі  на  хмарах  злетять  
в  любові
Тебе  зустрічати



для  початку  —
Любові  Твоїй  скажу
бо  Ти  дав  все  життя  —
                                 щоб  літати
крила  мати
й  любити  так  Богоматір!!
що  я  зміг  5  чи  6  секунд  —
у  Любові  щоб  не  тріснути!
                 бо  явилась!!!
         а  хто  тут  зможе  живим  зостатись?..



може  Ти
будеш  мене  друкувати
може  вуха  у  вибраних
                     і  відклеяться  й  знов  приклеяться
                     знов  проситимуть  серце
                     своє
                     як  і  я
                     в  тілі  або  без  тіла
           а  Тобі  лиш  услід  возлітати!..



А  яке  це  дитинство!?!
бо  леліють  термоядерні  війни,  —
та  хто  при  Парусії*  —  зможе  живим  зостатись!!!!?
як  ні  парус
ні  жесть
         ніже  драбина  —  ніщо
                                                   не  зможе  летіти  
                                                               і  пролітати  —
…лише  на  хмарах
діти  спасатимуться


06.02.2025,
Київ  —
третій  вибір  Богородиці
*  -  друге  Пришестя  Бога-Слова

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1032438
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.02.2025

Розуміння проходження

                                     Співбезпочатковому  Сину  Божому,
                                     Слову-Богу,
                                     Ісусу  Христу
                                       присвячується  з  любов’ю




Чесне  слово  —    розуміння  проходження
     Чесне  слово  —  що  є  череслО
Чесне  слово!  —  просвіт
                                         і  народження
без  чесне-слова
нікого  і  не  було  б…
Чесне  слово  —  я  небо  
перевертаю  лемешем
                                     щоб  текло
Чесне  слово  —  і  це  є  
Закон  ,
ремесло
в  чеснім  слові  —  я  землю
перевертаю  хай  лемешем
без  чесного  слова  —  хай  серця?  нехай  руки?
не  було  б  і  з  Небес  не  текло  б…
 Чесне  слово  —  скажіть  що  ви  не  знаєте
ви  не  бачили?  
як  Бог  відчитав
і  мене,  і  мій  лоб?


Благодать!  —  є  продовження
у  ремеслі!
мене  виповнить  щоб…
мені  в  Небо  летіть…
а  я  не  бачу…  скажіть  а  ви
не  
бачили
Бог  таки  тут  пройшов
аби  серця  торкнутися  
— щоб?


04.02.2025,
Київ  —
третій  вибір  Богородиці

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1032329
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.02.2025

КИЇВ — ЦЕ ХТО І ЩО!

           КИЇВ    —    ЦЕ  ХТО  І  ЩО!


                                         Тільки  Духу  Святому
                                         в  любові  присвячується  




Кров  —  не  про  славу,  неправда  і  це,
неправда  є  кров  від  останнього  
до  псевдопершого  й  в  разі
                                                         одного
яка  б  гидь  проросійська  про  це
                                             не  писала
і  яка  б
гидь  російська  в  разі,
               що  Бога  лице  не  шукала,  —
а  ригала  й  писала
і  кров  не  про  славу
і  вся  тля  не  до  Слави
і  вся  жля  не  до  Слави
і  див  з  дивієм  —  і  не  до  Слави
не  влада  бідних  —  а  Влада  Єдиного  Бога!
і  не  псевдопершого  й  в  корчах  одного
бо  не  влада  багатих  —  а  Влада  Єдиного  Бога!
І  не  тля  кольорового  
               й  злого  —  а  Влада  Єдиного  Бога!
Не  влада  США,  Індії,  Китаю,  ЄС  над  світом,
бо  над  світом    —  Влада  Єдиного  Бога!!
світ  не  в  континентах
а  Майдани  —  данність!  —  по    Владі  Єдиного  Бога!!
кров  —  не  про  славу
не  влада  багатих  над  бідними,  не  бідних  
що
понад  багатими  —  а  Влада  Єдиного  Бога!!!

Слово  моє
це  до  кого?*


02.02.2025,  Стрітення,  —
04.02.2025,  пам'ять  Ісидора,  учня  Золотоустого  Іоана;
м.  Київ  —
третій  вибір  Богородиці,
другий  Єрусалим…

*-  слово  —  це  за  сприяння  Пашковського  Євгена,
письменника  київського,
що  Бог  правдою
воздвигнув  його  в  чин  поезії

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1032306
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.02.2025