| Сторінки (1/16): | « | 1 | » | 
Чорна,  немов  із  глибин  підземелля,
Терпким  ароматом  прокладає  дорогу,
Будує  мрії,  міраж  із  пустелі,
Не  змінює  обрез,  не  йде  з  часом  у  ногу.
Завжди  бродить  десь  тут,  між  нами,
П'янить,  кличе  до  себе  в  обійми,
Мандрує  чужими  світами,
Через  неї  розв'язують  війни.
Відкриває  нові  горизонти,
Душу  вверх  підіймає  до  Сонця,
Дає  віру  у  звільнення  фронту,
Дає  віру,  що  все  вже  збулося.
Полонить  твої  душу  і  тіло,
По  артеріях  швидко  женеться,
Руки,  ноги  -  все  оніміло,
Коли  бачу  як  ла́те  ллється.
                                              [i]Червоноград,  23.02.2017[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=742812
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.07.2017
І  мідяка  не  варта  ваша  правда,
І  принциповість  утратила  сенс,
Навколо  бруд,  безчестя,  зрада,
Любов  безглузда,  краще  просто  секс.
Усе  можна  владнати  папірцями,
Хто  їх  не  має,  той  мовчить,
Життя  пише  простими  олівцями
Буденність  сіру  і  тривоги  мить.
Забули  люди,  що  було  дорожчим
І  оновили  свій  пріорітетний  лад,
І  серце  гріє  лише  етанолу  розчин.
Руйнують,  наче  діти,  все  підряд.
                                                [i]Червоноград,  05.01.2017[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=742810
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 20.07.2017
Так  дивно,  що  стало  все  рівно,
Раптово,  без  всяких  вагань,
Забув  про  усе,  у  що  вірив,
Забув  про  всі  співи  кохань.
Дуже  дивно,  що  щезло  все  те,
Через  що  довго  вагався,
Так  дивно,  що  колись  золоте,
Зараз  метал  по  два  бакси.
Дивно  і  нещиро  так  пофіг,
Невже  міняються  люди,
Взяв  квитки  на  перший  же  потяг.
Прощай,  може  і  не  забуду.
                                        [i]Червоноград,  23.06.2017[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=742736
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 19.07.2017
Таятся  чуства  глубоко  в  груди,
Так  долго  тянуться  в  туманы
Твои,  мои,  но,  жаль,  нe  наши  дни,
Так  долго  жгут  мнe  душу  раны.
  
Я  нe  сказал  бы,  что  это  любовь,
Нe  сказал  бы,  что  об  этом  нe  думал
И  лучшe  заткнусь  просто  вновь,
И  вeрнусь  в  мир  свой  тихо  придуман.
Да,  я  знаю  что  такоe  любить
И  знаю  как  об  этом  молчать,
Когда  любовь  твоя  можeт  убить,
А  сeрдцe  так  хочeт  кричать.
04.06.2017
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=742735
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 19.07.2017
Дівчина  із  чорними  крильми
Щовечора  літає  у  небі,
Тихо,  наче  пантера  з  пітьми,
Полює,  чатує  на  тебе.
Дівчина  з  блакитними  очима,
Чистими,  ніби  новий  кришталь,
Від  погляду  в  душі  Хіросіма,
У  серці  холоднеча  і  сталь.
Дівчина  з  червоними  губами,
Червоними,  мов  із  пекельних  надр,
Не  міняє  обличчя  з  віками,
Вона  та,  хто  приносить  фарт.
Дівчина  з  глибин  душі  моєї,
Та,  якою  щодня  я  живу,
Вона  одна  пережила  Помпеї
І  тепер  знов  розпочала  війну.
                                      [i]Червоноград,  27.02.2017[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=742550
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.07.2017
Останні.  Останні  мої  кроки.
Падаю.  Наче  осіннє  листя.
Життя  знову  підносить  уроки.
Ззаду.  Чутно  гучний  вистріл.
Що  і  коли?  Для  чого  все  це?
Навіщо  почали?  Як  закінчити?
Коли  сам,  розривається  серце.
Коли  хтось  поруч,  хочеш  убити.
Як  зрозуміти?  Де  це  прочитати?
Чи  є  усе  це  на  сторінках  Корану?
Умієш  любити?  Хочеш  кохати.
Думаєш,  пізно?  Виявляється,  рано.
Життя  -  лише  мить.  Сенсу  немає.
Можна  просто  радіти  мартіні.
Думка  оця  на  шматки  розриває.
І,  так,  ми  -  втрачене  покоління.
                                              [i]Червоноград,  11.01.2017[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=742547
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 18.07.2017
Друга  ночі,  Розпал  вечірки,  музика,
Цілі  гори  пляшок,  сигаретний  туман,
За  столом  грають  покер,  пасьянс,  дурака,
В  сусідній  кімнаті  знову  скрипить  диван.
Уже  вшосте  спустошились  склянки,
Дивний  мак  всім  прибавляє  цікавості,
Галас,  регіт,  шум  без  перестанку,
Зараз  тільки  морфій  -  причина  для  радості.
Вже  давно  всі  вони  не  мамині  діти,
Хоча  нікому  немає  й  п'ятнадцяти,
Просто  в  душу  тихо  проклалося  літо,
Просто  світ  тихо  котиться  Н@xyй.
                                                        [i]Червоноград,  27.03.2017[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=742381
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 17.07.2017
Вона  ніколи  не  плакала,
Принаймні  так  думали  інші,
Порад  нічиїх  не  слухала,
Бо  знала,  що  стане  лиш  гірше.
Здавалось,  що  серце  зі  сталі,
Найкраща  роль  -  Зла  Королева,
Не  бачили  її  в  печалі,
Тому  і  назвали  -  с  т  а  л  е  в  а.
Їй  личили  чорні  костюми,
На  губах  завжди  темна  помада,
В  кораблі  захопила  всі  трюмми,
Її  так  і  назвали  -  в  л  а  д  а.
Іноді  живе  в  темній  хижині,
Час-від-часу  в  фантазіях  ночі,
Та  завжди  залишаються  крижаними,
Так  названі,  в  с  е  в  и  д  я  ч  і    о  ч  і.
Насправді,  вона  зійшла  з  неба,
І  постать  її    ніжна  ій  біла,
Їй,  крім  миру,  нічого  не  треба,
Та  сказать  про  це  світу  не  вміла.
                                    [i]Червоноград,  04.02.2017
                                                                Моїй  Дюймовочці[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=742375
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.07.2017
Ніч  покриє  усе  пеленою,  
Ми  залишимось  віч-на-віч,  
Я  легені  наповню  тобою  
І  уп'юся  ніжністю  пліч.
Я  п'янію  від  твоїх  поцілунків,
Моє  серце  рветься  з  грудей,
Ти  -  найдорожча  з  усіх  дарунків,
Ти  -  найкраща  з  усіх  людей.
Твої  ніжні  риси  обличчя,
Твого  голосу  божественний  тон,
Який  так  безсумнівно  личить
Під  мій  нечіткий  баритон.
Коли  разом  удень  ми  гуляєм,  
Коли  ввечері  п'ємо  чай,
Я  нічого  про  тебе  не  знаю
Й  ти  не  знаєш  мою  печаль.
Лиш  під  чорним  покровом  ночі,
Лиш  тоді,  коли  стихне  гай,
Я  по-справжньому  бачу  ці  очі
Й  чую  тихий  шепіт:"Кохай".
Коли  місто  довкола  заснуло
І  ніхто  не  завадить  нам,
Забуваємо  про  все,  що  було
Й  віддаємось  своїм  почуттям.
                                          [i]Червоноград,  20.12.2016[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=742088
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.07.2017
Гори,  згорай  в  священному  вогні
І  попелом  над  Нілом  розлітайся,
Палаючи,  забудь  про  дні  сумні,  
А  доггорівши,  тихо  прокидайся.
Переродись  і  знову  запались,
І  знову  запусти  емоцій  іскри,
В  пекельному  вогні  ЇЙ  покорись
І  не  задумуйся,  що  буде  після.
[i]Червоноград,  01.06.2017[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=742084
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.07.2017
Вона  збирає  душі  на  дозвіллі,
Коли  їй  нудно,  варить  зілля,
В  її  очах  вогонь  танцює  сальсу,
А  серце  так  дитинно  прагне  вальсу.
І  ті  червоні  пасма,  наче  з  пекла,
Холодом  манять  її  губи  з  шкла,
Її  ніколи  не  лякає  небезпека,  
Бо  небезпека  це  і  є  вона.
Її  усмішка  жалить  й  закликає
До  подвигів  присвячених  лиш  їй,
І  коли  вночі  повня,  відчиняє
Своє  вікно  для  шабашу  і  змій.
Її  улюблене  число  тринадцять,
У  неї  завжди  чорні  губи  й  манікюр,
Для  неї  твої  мрії  чудернацькі,
Вона  готує  тобі  десять  кращих  тюрм.
Яким  би  дивним  це  не  видавалось
І  як  би  довго  ти  про  це  не  знав,
Ніколи  ще  на  думеку  не  спадало,
Що  хоч  на  мить  кохати  перестав.
                                                          [i]Червоноград,  22.04.2017[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=741976
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.07.2017
Там  більше  нічого  немає,
Пустують  самотні  алеї,
Ворона  у  хмарах  витає,
Пейзажі,  мов  з  фрески  "Помпеї".
Забувають  дороги  минуле:
Звук  підошв  і  машинних  моторів,
Вже  давно  тут  нікого  не  було
На  місці  страшної  історії.
Місто  жило,  цвіло  і  раділо,
Жили  в  мирній  буденності  люди,
Раптом  руки  людські  все  змарнили,
Світ  ніколи  про  це  не  забуде!
В  тиху  сплячку  впала  природа,
Жовті  води  труять  долину,
Катастрофа  тут  робить  погоду
І  все  це  зробила  людина!
                                              [i]Червоноград,  27.03.2017[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=741667
рубрика: Поезія, Міська (урбаністична) поезія
дата поступления 12.07.2017
Дослуха́йся  до  їхніх  порад,
Намотуй  на  вус  інформацію!  
Не  ступай  ані  кроку  назад,  
Вір  в  казки  про  реінкарнацію!  
Проковтуй  новини  зі  ЗМІ,  
Поглинай  як  готовий  продукт,  
Це  завжди  знадобиться  тобі  
І  продовжить  твого  серця  стук.
Топися  в  потоці  записів,  
В  бурхливому  морі  заміток,  
Прокинься  й  живи  в  цих  напастях,
Прокинься!  Йди  в  ногу  зі  світом!
Відстав  свою  чашку  з  кавою,
Читай  но́ву  ранкову  газету,
По  дорозі  вслухайся  в  радіо,  
Там  знов  виступають  дуети.
Захлинайся  словами,  текстами,  
Що  буйно  витають  навколо!  
Завжди  погоджуйся  з  нами!  
Вір  у  цінність  навчання  в  школі!  
Будь  тихим,  смиренним!  Вслухайся!  
Намотуй  на  вус  інформацію!  
Вперед  з  нами  іди!  Не  здавайся!
Вір  в  казку  про  волю  нації!  
[i]Чeрвоноград,  08.02.2017[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=741632
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 12.07.2017
Ми  -  діти  мeртвого  часу,
Ми  просто  шукаємо  правди,
Трeтього  сорту,  забутого  класу,
З  цим  клeймом  ходимо  завжди.
Ми  -  остання  надія  планeти,
Щe  можeмо  всe  врятувати,
Алe  нас  продають  за  монeти,
Нас  вчать  грати,  а  нe  кохати.
Таких  вжe  ніколи  нe  будe,
І  Всeсвіт  у  страсі  здригнeться,
Ми  -  останні  на  Зeмлі  люди.
З  нас  закінчиться,  з  нас  і  почнeться.
[i]Чeрвоноград,  23.06.2017[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=741576
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 11.07.2017
Ти  стала  іншою
З  холодною  душeю
Та  ні  нe  гіршою
Алe  і  нe  моєю
Ти  стала  більшою
Сильнішою  і  знову
Збираєш  за  собою
Люд  вeдeш  у  eру  нову
Полюєш  нe  на  мeнe
Більшe  ні
Шукаєш  бeрeг  Сeни
Уві  сні
Лeтиш  чимдуж  туди  
Дe  нeбокрай  
нe  схожий  ні  на  домисли  зануди
Ні  на  пригнічeного  люду  рай
Спішиш  у  різні  сторони
Алe  ніколи  у  ту  дe  я
Й  зганяєш  з  нeба  воронів
Відколи  я  більш  нe  твій
Й  ти  більшe  нe  моя
                                  [i]Чeрвоноград,  08.07.17
[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=741272
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.07.2017
Сиджу.  Навколо  тиша,
Десь  вітер  завива.
Сиджу  і  ледве  дишу,
Доріг  назад  нема.
Сиджу.  Наче  в  полоні,
Наче  в  полоні  снів.
Весь  світ  як  на  долоні,
Та  не  сидіть  я  хтів.
Хотів  я  жить  у  русі:
В  бігу  чи  на  льоту,
Але  живу  у  тузі,
Лелію  самоту.
Хотів  у  чистім  полі
Наввипередки  бігти,
Хотів  я  в  синім  морі
Пливсти  поперед  хвиль.
Я  мрію,  щоб  зі  мною
У  кожну  темну  ніч
Погомоніли  зорі
І  місяць  віч-на-віч.
Мовчать  до  мене  зорі
І  місяць  одвернувсь,
Сиджу  я  сам  надворі,
Ніхто  ще  не  проснувсь.
Коли  проснуться  люди,
Підіймусь  я  й  піду,
Притулок  є  усюди,
Де  правди  не  знайдуть.
Коли  проснуться  люди,
В  кімнаті  сам  замкнусь,
Ніхто  шукать  не  буде,  
Я  цього  й  не  боюсь.
Якби  мене  зустрів  хто,
То  б  не  здогадався,
Що  бігло  життя  стрімко,
Поки  сам  не  зостався.
Сиджу  і  даль  жевріє,
За  даллю  пустота.
І  втратив  вже  надію.
І  в  серці  самота.
                                  [i]Червоноград,  18.12.2016[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=741254
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 09.07.2017