Добрий син
Не плачуть мамині очі,як виглядає сина на поріг,
Він уже пішов по своїй дорозі, давно вже виріс в неї він.
Вона його ростила як могла,як у неї вийшло
Із ним вона залишилась одна,життя їх сильно потрясло
В неї не було роботи,грошей на хліб не вистачало
Скільки ночей прийшлось недоспати,
Щоб сина вивчити сил вистачило
Він в неї був спокійним,сильним,послушним хлопчиком він ріс
Він вивчився, до роботи став і був щасливим
Та за рідний він пішов поріг.
Вона давно вже постаріла,і по господарству поратись вже не було
сил,
ЇЇ розкішная коса також вже посивілаІ очі вже не бачать із-за сліз
А за село вона як вийде,де ж синочку,сину мій
І що ж з тобою сину буде,як я покину світ прекрасний цей.
І сяде під берізку край шляху,і плаче, плаче скільки сили є.
Лучше б я померла, но дай тебе побачу,сину,де ж щире сердечко твоє,
В нього вечір зайнятий після роботи,дівчата,друзі,вечірні,
бари,пиво,
А подзвонити матері ,поговорити часу не було.
Так проходили роки за роками.
Підсів до нього незнайомий парубок один
На телефон подзвони до мами,протеревенив він голосом дивним.
Все навкруги змінилось,до вокзалу син побрів.
Із скрипом двері відчинились, та на поріг з’явився її п’яний син.
-Ну що синочок сталось,чому ти сильно захворів.
І серце жінки перестало битись,а син у темряву побрів.
Оазіс ти в моїй пустелі,ти айсберг в океані мойого життя
Ти ні з чим не порівняна,кохаю я тебе до забуття.
Життя без тебе як трава зів’яла,як дерева голі восени.
Ти мила люба,ти кохана,своєю ти весною мене ти пробуди.
Без твого кохання я зів’яну,і нікому вже мене не прорости
У мене ти як берізка кучерява і прикрашена осінню вся у позолоті,
Одна собі стоїш біля моїх дорігі розмовляєш ти із вітром
А я міг тебе ніжно пестить і беріг,усім би забезпечив і вірно я любив.
ID:
479596
Рубрика: Поезія, Лірика
дата надходження: 15.02.2014 09:41:20
© дата внесення змiн: 15.02.2014 09:41:20
автор: Усов Ю.А.
Вкажіть причину вашої скарги
|
