Коли у серці пророста росточок,
Це значить оживає почуття.
Щоб не зів"яв, водички б хоч ковточок...
А, може, треба усмішка твоя?
Воно тоді розпустить ніжне гілля,
І розцвіте квітками мигдаля.
І хоч зима: сп"яніє все довкілля.
І обізвуться струни скрипаля.
Це музика любові оживає.
І тихо ця мелодія звучить.
А серце у блаженстві спочиває.
Про те, що так боліло, промовчить.
І знову я в твоїх обіймах, любий.
Хай серденько від страху не тремтить!
А ти цілуй, цілуй медові губи..
Хіба що є солодше, як ця мить?..
І знову я в твоїх обіймах, любий.
Хай серденько від страху не тремтить!
А ти цілуй, цілуй медові губи..
Хіба що є солодше, як ця мить?.. Напевно немає...
Н-А-Д-І-Я відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
А ти цілуй,цілуй медові губи..
Хіба що є солодше,як ця мить?.. коли губи зустрічаються в поцілунку, то дві душі торкаються кінчиками крил, справді найсолодша мить!
Н-А-Д-І-Я відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00