Сніг яскравий, білий в очах мерехтить
Під ногами на морозі не вгинається, скріпить
В небі любе сонечко хоче нас зігріти
"Світе та не гріє" крізь зимові квіти
Білі квіти, як лілеї на вікні буяють
Розмальовані віконця проти сонця сяють
Доторкнутися до казки хочеться душею
Ззовні ніби тепло,але зимно з нею
Бідна птаха на даху пір"я розпушила
Щоби трохи зігрітися,проти сонця сіла
Треба десь перечекати-йде негода
Дайте сили дістатися гарної погоди
Ось так інколи в житті нашому буває
Подивишся,краса яка,блищить,виграває
Вона тобі і вклониться, ніби пожаліє
Поза спиною ж у неї жало пломеніє
А я птахою довірлива все життя лечу
Хочу бачити красиве,за це ставити свічу
І хто на мене кригу льодяну кидає,
Я за нього молюся і все прощаю.
