Банер за банером, лиця чергуються…
Як же багато таких молодих,
Десь по ночах мені й досі ще чується,
Вибух гранати, звук міни, і крик.
Прапор за прапором, квіти під стелами,
Військо небесне шикують в ряди,
Нерви натягнуті разом із жилами,
В горлі клубок… Боже нас Ти прости.
В кожному місті, у селах заквітчаних,
Слави алеї, на них земляки,
Хлопці, дівчата, два кроки лиш відстані,
А поміж ними барвисті вінки.
Фон жовто-синій і форми у пікселі,
Усмішки…Наче, ще й досі живі,
Тільки ось душі родин в гіркім відчаї,
Будуть шукати знов місце собі.
Будуть вдовиці знов плакати ввечері,
Діти проситимуть щиро, прийти,
Батька додому, де хліб щойно спечений,
Й маму чекатимуть вірно з війни.
Ліс із алей росте, банер за банером,
Сліз вистачає, ще й досі на всіх,
Повниться військо небесне знов ангелом,
Кожен із вас зробив те, що лиш міг.
ID:
1069851
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Громадянська (патріотична) лірика
дата надходження: 02.10.2026 19:28:09
© дата внесення змiн: 02.10.2026 19:29:53
автор: Ярослав Ланьо
Вкажіть причину вашої скарги
|
