*****
Ніч минула. День настав.
Засіяло сонце
У моє віконце
Ясно. Я прокинувсь, встав.
Я на нього погляд звів
Свій. О, що за диво
Сяє так красиво?!
В серці я своїм розцвів,
Наче квіти чарівні.
Годі й передати
Чи то описати.
Усміхнулося мені
Сонце, що на небесах
Ясно так палає
Й ніжно зігріває,
Повністю, вщент, в порох, в прах
Темні почуття й думки
Спалює собою,
Як вогнем, рікою
Ллються світлі. Залюбки
Я тримаю їх в собі
І ділюся ними
Щедро так із тими,
З ким живу, бо, далебі,
Прагну я, щоб кожен мав
Їх, а не журився
Й з іншим теж ділився
Ними, щоби всяк сприймав
Світ цей і своє життя
Лиш одне-єдине,
Що із часом плине
Неупинно в майбуття,
Наче диво, тішивсь вкрай
Ними лиш щомиті
Доки ‘дної миті
Свій життя не стріне край.
Євген Ковальчук, 06. 06. 2022
ID:
1069791
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 01.10.2026 15:34:16
© дата внесення змiн: 01.10.2026 15:34:16
автор: Євген Ковальчук
Вкажіть причину вашої скарги
|
