*****
Якою б важкою
Не йшли ми тропою
Життя, слід і далі іти,
Завади ж долати,
Які сміли стати
У нас на шляху до мети.
Життя бо, що плине,
У нас лиш єдине
В цім світі єдиному теж.
Кінця не обійде
Воно, з часом дійде
До нього у всіх нас усе ж.
Та доки прямуєм,
Радієм, сумуєм
На власній тропі ми життя,
Не варто здаватись,
А слід користатись
Усім, що в нас є, до пуття,
Щоб користь давало
Воно й спонукало
Нас в світі добро лиш робить
Завжди та усюди,
Всьому, всім. Ми, люди,
Щасливо тоді будем жить.
Життя бо єдине,
Хай з часом і сплине,
Але недарма ти прожив,
Якщо в світі цьому
Усім та усьому
Добро лиш відверто робив.
Євген Ковальчук, 05. 06. 2022
ID:
1069790
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 01.10.2026 15:32:52
© дата внесення змiн: 01.10.2026 15:32:52
автор: Євген Ковальчук
Вкажіть причину вашої скарги
|
