Осінній день на смак ожинний,
В рум’янцях кольору калини,
В туманах сивих аж по вінця,
Дух полину чи чорнобривців?
Десь голосні прощальні драми
Понад ізжатими ланами
Сурмлять і линуть за крайнебо:
- Не проводжайте, ні, не треба…
Осінні хоругви злотисті
Над стомленим, тривожним містом…
Сльозинки в осені на віях,
І ностальгія, ностальгія…
Ген падолист з вітрами в’ється,
І нерви-струни, й рани серця…
Всі кольори і сподівання
Переплітає осінь рання.
#Світлана_Імашева