Матері Божій, Пречистій, що мовчки
страждала протягом життя...
в любові й смиренні присвячується
Мистецтво — благодать
це
але збувається в законі…
ви не праві, усі червоні,
усі антижиттєві — усі антисвободні, —
безсмертні дотики
хай і ввійдуть
в усю —
й в червлену —
мить,
бо це земля горить…
Земля! —
в повітрі і в Огні
щоб Господа
благодарить!!
по-своєму, спроможні,
кожні,
в своєму, ходи, — і далі рить…
відрадно ж це, й відрадно
для гармоній — жить:
Христа і знов —
і знов благодарить!
І ось в середньому:
німий а маєш очі
мистецтво — грім
чи ще і блискавку, ще хочеш?
Чи сам середній — а що хочеш??
оце хочеш??
І в середині мистецтв
Це пролізе…
Бо не сприйняв огненних ти колізій?
стиш око
рідкий збіг — що в нечервоних…
постане сансев’єра у однім флаконі
й внизу — щось в синім
під ним — у помаранчевім
(а Що?)
( у осінь й зиму — рій збіжить?)
всміхнись,
й середньому в законі
серцям
відведено
ще для гармоній
це жить!
Не спи,
хто — спить?
Земля к тобі в гармоніях ——
бо Бог є — прибіжить!
аби ожить…
Аби ожить!
Після війни
чи зможе Мати
певно
негострого
Відвоювати?..
то не тупи
То ж Божа Мати!!!
бо ж вічно — сина виглядати!..
30.09.2026,
Київ —
третій вибір Богородиці,
це Новий Єрусалим…
