|
(Присвячую двом загиблим українським героям:
Микола Іванович Безпалий (31.10.1986 – 11.05.2024.), його друг Яцуха Сергій Васильович (6.08.1990 – 16.03.2022.) Перший – з Чернігівщини, другий – з Хмельниччини).
Їх поєднала до землі любов,
Що поселилась у серцях синівських,
Саме вона покликала обох
На її захист в Укранське військо.
Їх об’єднало полум’я війни.
У нім обом їм довелось… згоріти.
Землі своєї віддані сини,
І для матусь кохані рідні діти.
Їх поєднала та любов свята,
Котра ледь помістилася у серці.
З них кожен мав ще молоді літа,
Але згоріли в божевільнім герці.
Хоч з виду ніби й не чоловіки,
Та у життя доросле вже вступили,
Їх предки – українські козаки,
Що землю кров’ю теж не раз кропили.
Ніщо так не об’єднує людей,
Як почуття братерської любові,
Коли біда на всіх одна гряде,
Й вони в святій молитві перед Богом.
Їх об’єднала сіверська земля,
Котру їм боронити довелося
Від посланців, ні, наймитів кремля,
В боях важких сивіло і волосся.
Микола із Чернігова, Сергій
З Хмельниччини в боях братами стали.
Боролися супроти ворогів,
І дружба їх була міцніша сталі.
Їх дружба чоловіча, надміцна,
Виношувала плани й на майбутнє:
Коли уже закінчитья війна,
Кумами стануть. Сім’ї будуть путні…
Та не судилось воїнам дожить:
Стежки життєві рано обірвались.
Все ж віриться, що й там будуть дружить,
Хоч на Землі кумами… не назвались.
Війна і люди, дружба і любов –
Усе сплелось в мереживі життєвім.
Всьому оцінку дасть Великий Бог,
А подвиг кожного – не спалахи миттєві.
Не згасне про них пам’ять і любов.
20.09.2026.
© Ганна Верес Демиденко
#Ганна_Верес_Демиденко
ID:
1069712
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 30.09.2026 09:44:43
© дата внесення змiн: 30.09.2026 09:48:42
автор: Ганна Верес
Вкажіть причину вашої скарги
|
