Якщо я вас образив, зачепив
Чи безсоромно перестав писати...
Пробачте мій характер і надрив,
Пробач, що не запрошую до хати.
Тут мало місця... соромно мені...
Чому я мовчазний - ніхто не знає,
Можливо через те, що на війні...
І звісно віршів вже давно немає.
Нема й натхнення, день іде за два,
Твоє чекання перейшло кордони,
Але ж солдати стримують слова
І навіть вимикають телефони.
Тому не треба неприємних фраз,
Думки, як голки, може ще й страшніше,
Зізнаюсь я...давно кохаю вас...
Пробач, що не казав цього раніше.