Дубова карета та пара волів —
Куди ми втечем з осередку ланів?
Кому сповідаємось в ніч серед зір,
Як сонце сховає себе межи гір?
Вози при дорозі, краватки коней,
Чи стрінеться нам на шляху Апулей*
В часи полохливі непевних мірил,
Як станем кульгати в палітрах білил?
Чи будуть у горах чекати боги
На тих, хто внизу, хто живе без нудьги —
В креветках у сріблі, між збурених кіз,
В каретах, тамуючи надлишки сліз?
