Протікає річка
Мойогó життя.
Плинуть день і нічка
Також в майбуття.
А за ними й роки
Все собі пливуть
Так, немов потоки,
І мене несуть
Річкою стрімкою
Свойогó життя,
Доки я з собою
Думи й почуття
В світі все ж земному,
Як і всі, ношу,
Доки в серці мому
Стук звучить. Дишу
Я, допоки ллється
Річенька життя.
Повністю проллється,
Пройде – вороття
Їй уже не буде.
Не здобуду я
Так, як й не здобуде
Другого життя
Жоден в світі цьому,
Бо життя одне
Нам дано у ньому.
Смерті не мине
Жоден. Доки ж річка
Нашого життя,
Як вода з потíчка,
Ллється, почуття
І думки тримаймо
Світлі у собі
Й всім допомагаймо,
Хто в біді-журбі!
Євген Ковальчук, 23. 05. 2022
