(в дарунок поету-аматору Олександру Бригасу із циклу «МИТЦІ ДЛЯ «СОЛО» Й «СОЛО» ДЛЯ МИТЦІВ»)
І точила вода каміння,
І життям наповняла кванти.
Кожна крапля – живець коріння,
Кожен атом – носій таланту.
Кожна мрія – здобуток часу
Ну а крок – на сторожі долі:
Трохи лету між крил Пегаса,
Трохи бігу по вічнім колі.
Кожен пройдений шлях – до крапки.
В нім пожертва чергує слово
Щироправдне, як «і» надшапки
На сивіючих римах мови.
Його по́ваг крокує в тиші
Сіє зерна в душі оселі.
Хтось іде повз життя зіниці
А поет – до нової скелі
Марія Дребіт (Голодрига)
14.09.2026
