ЯКБИ НЕ ВІЙНА
Я дякую, Боже, за ніч, що минула
Й побачила сонце в своє́му вікні,
В тривозі й безсонні я навіть збагнула,
Що рай наш вже пеклом постав у війні.
Постійні тривоги, постійні загрози,
І ніч, що була́, теж страху́ додала́,
Й нічо́го зробити ти зовсім не взмозі,
Та дякую Богу – й її прожила́.
Молитва, молитва і ще раз молитва,
Надія на Бога лишалась одна,
Якась незбагненна в свідомості битва…
Не бу́ло би пекла, якби не війна.
Так страшно у пеклі такому бувати,
І страшно безсилість свою́ відчувать,
Єдина можливість – це Бога благати,
Щоб сво́їм щитом він встигав закривать.
Жили́, як в раю, і не знали тривоги,
Та пекло із раю нам ворог зробив,
Для нього відкрились чому́сь всі дороги,
І двері в те пекло нам всім відчинив.
Та дякую Богу за ніч, хоч тривожну,
Хоч пекло було, та й цю ніч прожила́,
То ж мрію тепер дочекать переможну,
Щоб рай повернувся і в ньому жила́.
19.07.2026 р.
©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2026
ID:
1068904
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Воєнна лірика
дата надходження: 13.09.2026 21:15:41
© дата внесення змiн: 13.09.2026 21:15:41
автор: КОРОЛЕВА ГІР
Вкажіть причину вашої скарги
|
