|
У Світі якось так ведеться,
Одне за одного береться.
Врегулювалось один раз,
Й створився десь, колись - Баланс.
В природі не бува промашки,
От Слон, не може без Комашки.
Бо та йому допомогає,
Перетворить, що він з'їдає.
Вовк сірий, теж не злиться "всує",
Бо травоїдних регулює.
Карась у річці не дрімає,
Про щуку хижу добре знає.
При тім Балансі всім живеться,
Та все ж, буває що знайдеться...
Чи приповзе, чи прилетить,
Для всіх небажаная мить.
Хтось кроликів пустив на волю,
Й овець обрік на злую долю...
Бо випас все, пропав, немає,
Вівця від того голодає.
Удави в болотах Флориди,
Місцеві проковтнули види.
Китайський короп знищив тону,
Місцевим не хвата планктону.
Коли така біда знайдеться,
Той вид, він інклюзивним зветься.
Йому не можна підкоритись,
Чи то змиритись, тільки битись.
Бо пропаде усе, порветься,
Місцевим жити не прийдеться.
Й серед людей бува події,
Захоплять владу лиходії.
На цій землі їх геть не було,
З країв чужих до нас "надуло".
Варягам наше не болить,
Для них отут щаслива мить.
Собі побільше відірвати,
Та й в світ, за очі накивати.
А кожен з нас те бачить й знає,
Й мовчить, чим їм допомогає.
Ми кажемо, що ми велика Нація,
Та править нами інклюзив, чужа субстанція.
В. Небайдужий.
ID:
1068903
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Оповідний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 13.09.2026 21:11:00
© дата внесення змiн: 18.09.2026 06:38:07
автор: Небайдужий
Вкажіть причину вашої скарги
|
