Світ великий. Світ безмежний.
В ньому є умови
Тії, від яких залежний
Я. Вогонь любови
Найсвітлішої до нього
У мені палає
І, мов сонце дня ясного,
Ніжно зігріває
Серце й душу. Є в цім світі
Всі умови, щоби
В серці, наче квіти в цвіті,
Цвів я, про хвороби
Й інші будь-які нещастя
Позабувши. Світе,
Серце в грудях повне щастя.
Ним воно зігріте,
Ніби сонцем. Ним зігріта
І душа чуткая
Вся в очікуванні літа,
Що іде. Такая
Ніжна, лагідна та світла
В нім любов до тебе
Лине, мовби промінь світла
До землі із неба.
Як і ти, вона без краю.
Мов в вогні палкому,
Солодко я в ній згораю.
Світе, ти мойому
Серцю радість лиш приносиш
З щастям, наповняєш,
Огортаєш, плодоносиш
Ними, зігріваєш.
І за це тебе кохаю
Я без меж, без тями
Усіма, які я маю
У собі, чуттями.
Євген Ковальчук, 18. 05. 2022
