Шепочуть високі тополі,
Шумлять, наче хвилі у морі,
Складають свої оповідки
Прадавні, могутні свідки.
Про те, як маленькі зорі
Купались в небесному морі,
І як золотаве світило
Проміння додолу хилило.
Про синіх птахів у вітах,
Які добре знаються в мітах,
Про мрії, що в листях блукають
Та з пуху мережки сплітають.
І про помаранчеву білку,
Що плигає зранку на гілку...
