Граніти і першоцвіти,
Корисне і неліквіди,
Як грети* чи карбаміди —
В печерах суцільна тінь.
Кружляють навколо вежі
Між пологами безмежжя,
Торуючи шлях у дещо
На крилах у сновидінь.
Волани палають світлом,
Гаптовані рясно сріблом,
Так, ніби щасливі діти,
Що туляться вам до ніг, —
Подібно тому, як боги
Сліпої жаги й тривоги
Готують для нас триноги,
Сховавшись за оберіг.
*
"грети" як множина від Ґрети Тунберг