Оригінал:
XIX
On Cupids bowe how are my heart-strings bent,
That see my wracke, and yet embrace the same!
When most I glory, then I feele most shame;
I willing run, yet while I run repent;
My best wits still their own disgrace inuent:
My very inke turns straight to Stellas name;
And yet my words, as them my pen doth frame,
Auise them selues that they are vainely spent:
For though she passe all things, yet what is all
That vnto me, who fare like him that both
Lookes to the skies and in a ditch doth fall?
O let me prop my mind, yet in his growth,
And not in nature for best fruits vnfit.
Scholler, saith Loue, bend hitherward your wit.
Мій переклад:
(сонет 19 з циклу "Астрофіл і Стелла"/ "Зорелюб і Зірка")
Лук Купідона струни серця взяв,
Поразку бачу, та її приймаю!
Зі славою і сором відчуваю,
Охоче біжучи, я жалкував.
Найкраще творячи, дурне пізнав.
Чорнила я на Зірку витрачаю,
Проте слова, коли перо тримаю,
Все ж визнають: даремно я казав.
Хоч все вона, та що "все" за принада
Для мене, хто поводиться, як хтось,
Хто в небо дивиться, й до рову пада?
О, розум би підтримать довелось,
І не таким, як є він - як навчивсь.
Любов велить йому: "Сюди дивись".
Переклад 07.09.2026.
ID:
1068591
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Сонет
ТЕМАТИКА: Поетичні переклади
дата надходження: 07.09.2026 11:15:36
© дата внесення змiн: 07.09.2026 11:15:36
автор: Валентина Ржевская
Вкажіть причину вашої скарги
|
