Сонечко яскраве
Промені пуска.
І тепло ласкаве
Так, немов ріка,
Ллється в тіло, душу
Й серце. Я тобі,
Сонце, дяку мушу
Дати, далебі.
Дякую предуже,
За твоє тепло,
Лагідний мій друже,
Світла джерело.
У душі радію
Я і в серці теж.
Щастя в них лелію,
Що не має меж,
Як і небо теє,
У якім живеш
Ти життя все цеє.
Ввечері зайдеш
Ти за обрій. Завтра
Знову вийдеш ти
І горіть, мов ватра,
Будеш з висоти
І так ніжно гріти,
Як в день цей чи більш.
Буду я радіти.
Я люблю найбільш
Це життя, світ білий
І твоє тепло.
Друже жовтотілий,
Їх би не було
Ввік, якби не сяйво
І твоє тепло.
Ти ж, о сонце-майво, –
Їхнє джерело.
Євген Ковальчук, 16. 05. 2022
