Не відкладай життя на потім - завтра,
Дорогоцінний час сипеться, як пісок.
День за днем згорають неначе ватра,
Радій життям, і ковтай повітря ковток!
Люби життя - весну, літо і осінь,
Люту зиму, коли за вікном заметіль.
Іди босими ногами в трави, роси,
І відчуєш мeд на устах, і землі сіль.
Йди уперед, крок за кроком до мети,
Не спіши, ступай повільною ходою.
Не бійсь, гріз, дощу, блискавиць, висоти -
Відпочинь, долай вершини під горою.
Коли дощить, перечекай негоду,
Плекай у своїм серці мрію, як квітку.
Пий життя, як з джерела чисту воду,
І Не сумуй, а радій божому світку.
А Життя, це цвіт на вітті - райський сад,
божа благодать - прекрасна коротка мить,
Життя - дорога, яка веде в листопад,
нажаль стріти надвечір*я ,не всім щастить.
Життя, це швидкоплинна бистра ріка
Потік води, яка не вертає назад.
У ритмі музики - мінорна струна,
І треба відчути серцем з гір - водоспад.
ID:
1068524
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 06.09.2026 09:09:17
© дата внесення змiн: 06.09.2026 13:17:04
автор: Чайківчанка
Вкажіть причину вашої скарги
|
Чудовий вірш! 
ДЯКУЮ
