Моє життя – твоє життя.
Твоє життя – моє.
Усі думки та почуття,
Які у мене є,
У вірші викладаю я,
Коли тебе пишу.
Ти – серце і душа моя.
Тобою я дишу,
Немов повітрям, кожну мить.
Для тебе я живу.
Хай часом серденько щемить
У грудях наяву
Нестерпно, ти пекучим щем
Його цілком в ту ж мить
Випалюєш, немов вогнем.
Й більш серце не щемить.
Якби на світі вік я жив,
То я й творив би вік
Тебе й ніскільки б не тужив
Я із тобою ввік,
Бо ти – весь світ, усі світи.
В тобі немає меж.
Завжди з тобою буду йти
Я, ти зі мною теж.
Як ти в моє життя ввійшла,
Позбувсь я самоти.
Життю його ти суть дала,
Бо нею стала ти.
Земля – ти, небо голубе,
Поезіє моя.
У всьому бачу я тебе,
Хай де не був би я.
Тобою сповнене усе
На світі цім земнім,
Де час рікою нас несе.
Ти сповнена теж всім.
Євген Ковальчук, 15. 05. 2022
