|
Важкі хвилини всіх страждань душевних,
Коли любов ковтне останній вдих,
Вона прозріє в думах злободенних,
Та зрозуміє сенс чуттів гірких.
На Заході поплаче тишком-нишком,
Про те, що не здійснилось, був їй шанс?
Коли був шлях тернистий з вихро-впливом,
Не зміг Пегас утримати баланс…
Ослаблений, крило одне боліло,
Підтримки не було від долі в нас…
Був голос у коханні несміливий,
Щоб вигукнуть - благословляю Вас.
Я не відчула те, чого хотіла,
Не випила любов - чуття до дна.
Та не зосталась поруч з серцем милим,
Ось перед смертю я в душі одна…
На горизонті Захід весь кривавий,
Яскраве Сонце відійшло в покій…
Для долі ця любов була забава?
Байдуже їй на втрату всіх років…
Не показала вірний шлях ярами,
Де серце від кохання не болить …
Читай моє зізнання між рядками…
І на прощання заспокой на мить...
04.09.2026 за мотивами 2015
Фото автора - Кривавий Захід Сонця.
Історія створення вірша:
В тяжелые минуты мук душевных,
Когда любовь глотнёт последний вдох,
Она прозреет в мыслях злободневных,
Поймёт пред смертью – в чём же был подвох.
Поплачет на закате втихомолку
О том, что не сбылось, а был ли шанс?
Когда был путь её тернисто-колкий
Не смог…нести в судьбе двоих Пегас…
Ослаблен был, крыло одно болело,
И не было поддержки,чтоб извне,
Любовь, услышав голос чёткий, смелый
Воскликнула: - я счастлива вполне
И ощутила то, чего желала,
Испила всё до капельки – до дна.
Но, не сбылось – по жизни лишь страдала,
И перед смертью я в душе одна…
На горизонте весь закат кровавый,
Всплеснуло Солнце, уходя в покой.
Ужели для Судьбы была забава?
И безразлично ей, что в сердце зной
Томил, не показав воды источник,
Где можно было душу оживить.
Прочти моё признанье между строчек…
И на прощанье дай воды испить…
Март 2015
Свідоцтво про публікацію: 0052149020260904
© Тетяна Іванова Юртина, 2026
ID:
1068434
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Любовна та інтимна лірика
дата надходження: 04.09.2026 19:36:51
© дата внесення змiн: 04.09.2026 19:36:51
автор: Тетяна Іванова - Юртина
Вкажіть причину вашої скарги
|
