О, ти, поезіє моя,
Зі мною ти, з тобою я,
Я у тобі, ти у мені.
Ми вдвох – єдине та одне,
Допоки час мій не мине
На цьому світі. Ні,
Тебе не зраджу я повік.
З тобою буду я весь вік.
Зі мною будеш ти.
З тобою йду шляхом життя
З минулого у майбуття
Я й буду далі йти
Впродовж всього свого життя,
Свої думки та почуття
Ллючи у вірші ті,
Які є дзеркалом душі.
Вони – мої товариші,
З якими у житті
Своїм тужу й радію я.
Тобі, поезіє, життя
Своє я присвятив
З тієї миті, як ввійшла
У нього ти, а не пройшла.
Я наче і не жив
До того часу. У полон
Такий солодкий, мов бомбон*,
Поезіє моя,
Взяла мене ти. Як в раю,
Коли тебе чту** та творю,
Перебуваю я.
*Бомбон – діал. Цукерка.
**Чтити – розм. Читати.
Євген Ковальчук, 13. 05. 2022
