Перегортаю сторінки любові,
Шукаю ніжні погляди, слова,
Вслухаюся у ноти вечорові,
В них музика кохання ожива.
Читаю книгу долі, наче казку,
Вона така буремна й непроста,
У спогадах я зберігаю ласку,
Від теплих слів короткого листа.
Від погляду, від подиху, від звуку,
Від аромату ніжних хризантем.
Твоя рука мою тримає руку,
Ми знаємо - для чого ми живем?
... А час іде невпинно далі й далі,
Минають дні - і будні, і свята.
Вже осінь викарбовує медалі,
І дощ шепоче - все це суєта...
