Ignorant quia faciunt* Не зву тебе, ерефцю, я кацапом –
вже різником назвав тебе народ**,
що в небуття відпрравив ти «етапом»
без почестей, фанфарів, нагород.
Мені не жаль тебе а ні на йоту,
що рабом був рабованих століть
і рюмсав у нерушному болоті,
як сам себе не хочеш пожаліть…
Сьогодні ж ти поліз в чужі пенати
не ізнічев’я, певно, – із жалю,
що світ в ході не можеш вже догнати:
«я нищу все, ґвалтую і палю!»
Мов яструби, твої ракети в небі
над чистим, як мале дитя, руном…
І тратиш все, що залишилось в тебе,
світ нищачи і нечистю, і злом.
Тож нарекли не зря тебе кацапом,
що є "м’ясник", "різник", чи "живодер"** –
твій рот заткнути б туго кляпом,
аби в тобі той живодер помер.
Так ні ж таки, ричиш ти безугавно,
створивши навіть горе-руській мір…
Чи то вже так природа незугарно
дала тобі той рот–лінгво-сортир?
Та діями ти р’яно і щоденно
доводиш людству значення тих слів,
що нарекли тебе раби буденні –
народ без прав, у майбуття послів.
Хіба не м’ясники твої у Бучі
з дітей глумились й їхніх матерів?!
Хіба не різники твої бриднючі
чавили в смерть невинних стариків?!
Хіба не сущі еРеФ-живодери
плюндрують і природу, і народ,
що був у всьому вченим-піонером
для вас, калічних розумом, заброд?
Отож, quassab'e ниций, у трьох лицях
ти коїш світу свій армагедон,
надувши щоки, як незграбний лицар..
Направду ж – для диктатора кондом!
Та ще й кичишся: всюди є ми, перші,
хоча й пасете поступу зади…
Не осягнути вам прогресу звершень
не вам властиве – «з ро́си і води»…
Ви заслужили хибною ходою
ганьби поріддю, щезу і проклять!
І є надія – свіжою водою
в помийку змиєм вашу суть і стать!
1.09.2026
_________
*(Лат.) не відають, що творять.
**Слово тюркського походження: qassab (касаб),
що означає: «різник», «м'ясник», або «живодер».
ПОТУЖНО,СИЛЬНО І ПРАВДИВО.СТАВЛЮ ЗОЛОТУ ПЕЧАТКУ, ЯК АВТОР, АВТОРУ ВИСОКУ ОЦІНКУ.КОЖНЕ СЛОВО ЯК КУЛЯ ПРОТИ ВОРОЖОЇ НАВАЛИ.СЛАВА УКРАЇНІ! ГЕРОЯМ СЛАВА! ВІРИМО У ПЕРЕМОГУ!БРАВО.
Коли нами рухає ненависть до ворога, вона витісняє всі інші складові художнього твору. А як же інакше? Я поділяю Ваші почуття й думаю, що мені не вдалося б знайти стільки сильних аргументів і фактів для того, щоб так зобразити ворога.
P. S. Багато в чому я поділяю, також, думку шановного Євгена Юхниці.
Дякую, пане Олександре, за відгук. Ми ісі, певно. єдині в тому, що священна мста ворогу - головний аргумент і рушійна сила нашого опорту у майбутнього наступу! Все буде Україна - "від Сяну до Дону"!
Написано , мабуть, точно. З точки зору поневолених народів. А з точки зору мілійонів росіян, яких призначили керівниками на окупованих терр.., над майном і жінками, над укр.раб.силою, війна для них - як Фортуна, де вони стали рабовласниками, хоч на короткий термін... По твору - усе вилизане: ритм, рима, занурення у лексику. Побудований твір на доказах і задумі у фіналі. Як для мене - то у фіналі не вистачає - як саме Ви -змиєте бруд? Бо, як в укр.піснях, які мене після початку війни інколи стали дратувати, бо в укр.піснях ми плачемо і надіємося, що ворога десь переможуть. А як переможуть, що для цього слід робити кожному з нас - я не зустрів за життя в історичних укр.творах. (та це вже моє особисте, як то кажуть, не мистецьке аналізування, а стратегічне, і воно, так, до мистецтва не має відношення.) Твір - виписаний за канонами стародавньої української традиції - розповідати про проблеми у ворога. З пов.Є.Ю.
Дякую, пане Євгене, за груновний аналіз та позитивну оцінку мого твору. Дійсно, твір має художньо-літературний, а не стратегічно-політично-воєнний характер, тому не дає якихось рецептів, як подолати оте зло! Проте, в останньому катрені йдеться про "свіжу воду", яка змиє оту нечисть у світову помийницю. А хто матиме ту свячену водичку, надіюсь, будуть знати, як це зробити практично. Тут образ "свіжої води", за авторським задумом, багатозначний, як квадрат Малевича!