UA | FR | RU
Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: liza Bird: Емігранти - ВІРШ |
|
|
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ oreol, 31.08.2026 - 13:39
Емігранти це мені чомусь слово нагадує роки після того як Микола другий став відступником і на рідній землі його народу не дали можливості мирно жити.А тут так не було, тут простих людей зробили живим щитом. Демонів самі тут породили інаводнили ними країну, щоб хто мені не казав і з одного й другого боку так званого кордону жили родичі та через кровні узи переступили по наказу влади як одні так і інші засліплені кровавими грошима. Ой такий плач так гірко - та вони там прекрасно живуть, а от тим хто залишивя тому - не солодко. Не та інтонація, там радість, кохання, весілля, а от тут - могили, руїни. Виїхали заможні - а от бідні, вони лямку тягнуть як і тягнули. Вам шкода емігрантів? Вони вас не пожаліють то є точно, уже впевнився в цьому не раз. Тому перш ніж душероздираючі пісні писати, слід розібратись - там мінімум 500 евро на прожиття, безплатне житло і харчування, тут - 60 доларів при тих самих цінах і ні безпланого житла ні халявного біду і тут жаліюють так проникливо плачуть як емігранти в Монако чи в Іспанії за столиком на пляжу слухають і ридають, здають при цьому квартири в Одесі, Києві, отримують дохід з своїх заводів та бізнесу. Щас теж розплачусь, як мені їх шкода. Та в ЄС не було в людей таких машин на яких ці емігранти туди понаїхали. Потерпілі це не прості українці, за вашими висновками, яким держава показала на двері і закрила перед ними навіть надію на майбутнє, а оті з Луганська, Донецька, що їздять по країні на лімузинах, скуповують квартири та дома в Києві та Одесі, то хто біженці то, кого держава зажищає, ще не дійшло? А от до прибалтів дійшло, до поляків дійшло. liza Bird відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Скажіть мені, а ви поділилися житлом з людьми які втратили все?
Я підтримую думку попереднього поета. Все він пише правильно.
Мої знайомі поїхали за кордон навіть із тих областей, де не було бойових дій. А які квартири там купляють! Навіть не цікавлячться їхніми цінами.. liza Bird відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Oreol, мене давно вже треба у чорний список...а про людяність комусь іншому розкажете...
зробіть милість, щоб вас на моїй сторінці ніколи не було, чорний список нажаль не забороняє таким як ви бути там де їм не місце і читати те, до чого вони ніколи не доростуть.
Взагалі час на розмови з вами втрачено марно liza Bird відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Надіюсь після цієї грязюки вас змиє з моєї сторінки рясним дощем моєї самоповаги...
Xariton, 31.08.2026 - 13:23
Сильний і болючий текст…Особливо чіпляє контраст між мирним сонячним початком і раптовою темрявою війни. Є відчуття розгубленості, вимушеної дороги, материнського страху — і водночас живої надії, яку тримає молитва. Лізо, це дуже щиро й по-людськи. + liza Bird відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Щиро дякую, Олександре за правильне розуміння тексту і за ідеї промту...  Натхнення Вам!
filaya, 31.08.2026 - 07:49
Серйозна пісня. Те, що робиться в Україні, це змова високорозвинених держав проти країни, яка могла би вийти на олімп ринкових відносин. Її просто намагаються знищити.Боротьба за світове панування. Гарно написано, озвучено, виконано!    
liza Bird відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Щиро дякую,Станіславе, так Україна могла б бути одною з найпотужніших країн, а її віками лиш гнобили... 
Наталі Косенко - Пурик, 31.08.2026 - 07:05
Неймовірно зворушливо. Майстерно та проникливо. Дякую, Лізо. 
liza Bird відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Щиро дякую,Наталі. Натхнення Вам!
liza Bird відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Я погоджусь...ненажери вщент ослабили...
Н-А-Д-І-Я, 31.08.2026 - 04:23
 Знайома ситуація в творі. Але більше жаль тих, хто залишився у своїй країні і терпить всі знущання, але живуть вірою.    У мене є чимало знайомих, які виїхали з країни навіть у тих областях, де не було воєнних дій. І купляють там квартири, не питаючи ціни. Мені іх не жалко, бо мають великі гроші, чого у мене немає. 
liza Bird відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Я написала про людей у яких зруйновано все і неможливо залишатися там з дітьми....не всіх людей обігріли у своїй країні, не у всіх було багато грошей...а ми хто лишився, як сіль землі...Дякую
Ніхто не хоче помирати у своїй країні від рук злодіїв...Та, не маючи грошей, залишаються з дітьми у своїй країні на свій риск і страх.
 і гар у повітрі, У небі видніє зажурений відблиск, Бо демон на Рай запустив свої кігті. Не знаємо стільки ми пройдемо жорен, Ніяк не вгамується хижа гординя, Як вірити доброму хочеться, Боже! Тому і лунає невтомна молитва... Поїхали люди в далекі країни, Де інша культура і мова чужинна, Хотілось віддати любові промінчик, Удома лишилася більша частинка. Слова - Liza Bird Музика та виконання - SUNO Музика створена за ідеї та промту - Aleksander Kharitonov (Xariton) ID: 1068176 ТИП: Поезія СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний ВИД ТВОРУ: Вірш ТЕМАТИКА: Філософська лірика дата надходження: 30.08.2026 20  10© дата внесення змiн: 30.08.2026 20 10автор: liza Bird Мені подобається 10 голоса(ів) Попередній твір Наступний твір Перейти на сторінку автора Додати в обране Роздрукувати В Обране додали: Xariton, Н-А-Д-І-Я, Ніна Незламна, Капелька, Наталі Косенко - Пурик, G-style Прочитаний усіма відвідувачами (90) В тому числі авторами сайту (14) показати авторів Середня оцінка поета: 0 Середня оцінка читача: 0 ОЦІНКА ПОЕТА не оцінювати ОЦІНКА ЧИТАЧА не оцінювати Ще... Японські емодзі Ще... Китайські емодзі Ще... Німецькі емодзі правила » залишилося символів У мене є чимало знай Ніна Незламна, 30.08.2026 - 20:49
  О стільки болю і жалю в цих словах... Слова торкаються душі і серця...А музика...музика проймає до п'ят... ---Руїни та попіл... — не втратьмо ми надії зовсім, хоч як важко...та хочеться вірити — все буде добре! Дякую!   
liza Bird відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Щиро дякую п.Ніно за такий чуттєвий коментар. Надія помирає останньою...
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||||||
