23.08.2026
Писалось в поїзді...
***
Я сьогодні втомлена, як ніч,
І стривожена, бо вдома вибухає...
В Україні вже впродовж сторіч
Боротьба народу не вщухає.
Поміж битви правди й протиріч
Морок ночі зранку видихає.
Ми незламні — саме в тому річ:
Нас жага до волі надихає!
Мирне небо — ось його ціна:
Долі покалічені, криваві.
Забирає воїнів війна —
Плата за свободу у державі.
Сльози смутку - плата за любов.
Час зітре все, але не забуде.
Боляче війна римує кров
До незламності, що демонструють люди.
Я сьогодні молюсь, і щодня,
За життя, відновлене з руїни!
Щоби не губилася рідня
Між світів далеких від Вкраїни!
