|
Лаура Софія Темпл == (Laura Sophia Temple)
***
«Побачивши прекрасну, але тендітну...»
(At the Sight of a Beautiful But Frail One)
***
Ах..! Загублена..! Приховай ту спокусливу посмішку,
І той захоплюючий погляд відверни..,
Вони лише тужать, щоби зачарувати,
Вони лише засліплюють, щоби знищити.
Як би я могла плакати
над твоєю розкутою розкішшю,
Твоєю хиткою ходою,
І.., майже, проклясти руку Долі,
Яка намалювала тебе такою яскравою та прекрасною тобою.
Чи саме заради цього Природа
Літню троянду на твої щоки приліпила,..
Чи заради цього вона
всю ту пишність,
Що так весело випромінюється —
у твоєму погляді
розчинила..?
Чи заради цього вона пробудила нектарний подих,
Що на твоїх палаючих губах пролітає —
У чиїй чуттєвій, щедрій повноті
Бог Радості свої крила макає..?
Ні, ні..!
Вона хотіла,
щоби ця ангельська посмішка
ніжно заспокоювала й цнотливо благословляла...
Вона хотіла, щоби чарівна сила того променя,
з очей —
доброчесною ніжністю сіяла.
Так, вона призначила цей дивний вогонь
Щоби чисте й безневинне полум’я запалити,
Вона не хотіла, щоби він підживлював бажання,
Чи спокушав до пороку й ганьби.
А колись твоя прозора постать випромінювала
скромність, що хіть прикриває,
Де полудень кохання
над усім твоїм ніжним, щирим обличчям сіяє.
Мені здається, ніби я бачу якогось закоханого юнака,
що милується всіма твоїми дівочими чарами,
І молиться, щоби твоя непохитна вірність
благословила його горді наміри, захисними обіймами...
Я бачу його глибокий, щирий погляд,
Я чую, як він зітхання ув’язнені звільняє,
І я помічаю на його щоці гарячковий рум’янець,
Що по її гладенькій поверхні бажанням блукає.
І ось тепер — за його спиною, крадеться руйнівник,
Щоби рожеві пута Кохання розірвати...
Вони розлітаються — і... Доля скріплює свій вирок —
Його очі заплющені...
— о Боже..!
Назавжди.
А ти — знехтувана.., ти — нещасна істота,
Де ти ховаєш свою повинну голову..?
На жаль..!
Ти відчуваєш укус жалю скорпіона,
Бо давно вже втік твій веселий спокусник по тому --
По тому лихому...
Ах..!
Марно ти намагаєшся приховати свій смуток
Під кричущою штучності завісою;
Крізь усі позолочені шати гордості
Я бачу розбите й зганьблене серце жалю...
Тож відкинь кожне божевільне закляття —
Кожне закляття, що спонукає до зради,
Інакше незабаром пролунає порожній дзвін,
Що покличе перелякану душу геть туди,
де немає повернення і милосердя пощади...
З яким гордим захопленням я би привітала
Скромну, теплу,
сльозу каяття..!
Бо повір мені, кохана! Це виглядало би доречніше,
Ніж усі твої манери та блискуче вбрання...
Якби я тільки могла привітати каяття чарівну гостю,
Якби я могла хоч раз побачити її блиск,
О..! Я б пригорнула тебе до своїх грудей,
Незважаючи на те, що скаже весь світ.
Так..! Я би заспокоїла твої страждання,
Зцілила б серце, розірване болем,
Пригорнула б тебе до сестринських грудей,
І сподівалася б, що всі твої гріхи прощені —
Прощені твоїм непосильним горем...
_____________________________________
12.12.2025-12.08.2026; Paris (Aurora)
====================================
(!!!)
Лаура Софія Темпл (Laura Sophia Temple)
https://eng-poetry.ru/english/Poem.php?PoemId=24237
Лора Софія Темпл (англ. Laura Sophia Temple,
після заміжжя — Світмен) — англійська поетка
епохи романтизму, яка публікувала свої твори
на початку XIX століття.
У багатьох старих біографічних довідниках
роками народження та смерті поетки
помилково вказували 1763–1812..? роки.
Проте сучасні літературознавчі та архівні
дослідження (зокрема, бібліографія Джексона
Університету Торонто) встановили точніші
життєві віхи письменниці : 1783–1848 роки.
Головне про поетесу :::
Походження та плутанина з датами та інше...
Лора Софія народилася в Чеширі, її батьком
був підполковник Річард Темпл. Заплутаність у
датах виникла через те, що у 1813 році під час
повторного хрещення у католицьку віру їй
навмисно приписали пізніший рік народження
(1788), ймовірно, щоб підвищити її шанси на
успішний шлюб.
Крім того, деякі ранні твори її
матері (Френсіс Темпл), яка також мала
літературні інтереси, біографи помилково
приписували дочці.
Творчий стиль :
Її поезія тяжіє до жанру романтизму.
Лора Темпл часто використовувала історичні
образи та монологи видатних жінок минулого
для того, щоби метафорично висловити тему
жіночих страждань, політичного мовчання та
особистої несвободи у тогочасному суспільстві.
http://eng-poetry.ru/english/Poet.php?PoetId=759
За своє життя письменниця видала кілька
помітних збірок поезії та один роман
(залишається дискусійним, чи належав він їй,
чи її матері) :
«Poems» («Вірші», 1805) — дебютна поетична
збірка.
«Ferdinand Fitzormond (or,) The Fool of Nature»
(1806) — об'ємний роман, публікацію якого
тогочасна преса приписувала Лорі, проте
сучасні дослідники вважають авторкою її
матір.
«Lyric and Other Poems» («Ліричні та інші вірші»,
1808) — друга самостійна поетична книга.
«The Siege of Zaragosa, and Other Poems»
(«Облога Сарагоси та інші вірші», 1812) — збірка
патріотичної лірики, натхненна подіями
Піренейської війни (зокрема, героїчною другою
облогою іспанського міста Сарагоса військами
Наполеона)...
==================
(!!!)
Переклад вірша Лори Софії Темпл здійснив Катинський Орест українською мовою з оригіналу поезії Poem by Laura Sophia Temple...
==================
Автор :::
Катинський Орест
https://www.stihi.in.ua/ua/avtor.php?author=55043&poem=519813
(Katynskyy Orest)
https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1067978
====================================
ID:
1068128
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 30.08.2026 02:46:23
© дата внесення змiн: 01.09.2026 00:37:46
автор: Paris
Вкажіть причину вашої скарги
|
