Блукаєм – в лабіринтах долі,
Шукаємо щось - не знайдем, -
Знайшовши щастя – мимоволі, -
Цінити – втративши, - почнем.
Коли його – десь зустрічаєм,
Чи – поруч з ним, - давно йдемо, -
Піти йому – допомагаєм,
Та, ненароком, – віддамо.
Видніше: спільність нам – далеку,
Та, здалеку – велике все, -
В надіях марних на лелеку,
Що – точно краще принесе.
Довгенько в світі вже існуєм,
Та – досі губимось в думках,
Бо – долю ми самі малюєм,
Із фарбами – в своїх руках.
У барвах вчинків – вся картина,
Людське життєве полотно, -
Його творець – сама людина, -
Писати долю – їй дано.
