Скільки дощів лишилось стиглому серпню?
Серпик схилився – сипались зорі на землю.
Човен у Синіх Водах спокою
Став кораблем у морі – серцем надвоє.
Як ті птахи, що вдома порозгортали сувої,
На чужині – навпіл: гори і якір болю.
Квітнуть білі лілеї із золотою стрілою,
В шляхетній короні перли... Древні дракони зі мною.
