|
Тепліші за обійми, ті дзвінки,
Яких: з байдужості – не може бути,
Вони, як - дотик серця чи руки, -
Слова про: «захотілося – почути».
Із будь якого приводу, - дзвінок,
Новинами ділитися, думками,
І – не переживати, що – зв’язок,
Припиниться, ослаблений – роками.
Немає океанів, чи – межі,
Дистанцій, здатних – керувати ними,
Як люди, наче – дальні, та – чужі, -
Стають комусь – найближчими, «своїми».
Що – небайдуже:«Де?» і «Як?» хтось - Є,
Засвідчують – додзвони всі яскраво, -
Турбота ця – посил передає,
Від тих, з ким завжди: тепло і – цікаво.
Хоч і не поруч, будуть поміж нас,
Та – відстань їм нічим не заважає, -
На тих і варто – витрачати час,
Кому – із нами добре, без прикрас,
Хто – нам, свої години – приділяє.
Моя авторська пісня: ДЗВІНКИ на цей вірш, на моєму каналі а ЮТУБі: https://youtu.be/7vlinlzCdCQ?si=mo3EIhQ-pPSRkbuB
ID:
1067564
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Вірші поза рубриками
дата надходження: 19.08.2026 14:39:37
© дата внесення змiн: 20.08.2026 19:24:43
автор: Алла Демчишина
Вкажіть причину вашої скарги
|
