Що за завісою сховано,
Чи великі далекі світи?
А чи може ланцюгами заковано
Мільярди схожих як ми?
Який новий виток ми здобудемо?
Чи знайдемо шлях куди йти?
А може все знову забудемо?
Щоб спочатку себе віднайти?
Хтось у війнах топтатися буде...
Хтось побачить світло в пітьмі...
Хтось засне і будь що хай буде,
А я буду вірним собі.
Бо у дні найстрашнішої скути,
Коли мій човен кидають шторми
Я капітан, прямуючий до горизонту,
Який вірить самому собі.
