… жаским улюбленцем Сатурна,
що тричі збуджується ранком,
між вапнякового каміння
у необачності світанків,
у віддзеркаленні примарнім ,
неговіркого павутиння,
на лавах парків, у книгарнях,
між мурашиного сп’яніння …
іде-іде - гуде як завжди -
хрущів цілує незугарно
і довго дивиться крізь вічність
за край, за обрій, у безхмарність -
аж до інакшого контенту
в сріблясте дивне підсвідоме,
щоб розчиняти сенс дощенту,
підступну серця нерухомість,
шляхом amazing(у) і яшми,
відтінку цегляної смути
світів , в яких дівочим баштам
є місце, щоб себе збагнути…
p/s
https://www.youtube.com/watch?v=UCkDEZuDuQc
