ШІСТЬ РОКІВ В ПОТОЙБІЧЧІ
Шість років в потойбіччі вже матуся,
І зорить і Небес ось шість вже літ,
А я щодня за неї тут молю́ся,
Бо рано так пішла у інший світ.
Із засвітів до нас вже не прилине,
Із засвітів до нас вже не прийде́,
І край воріт ніко́го з нас не стріне,
Й в домівку рідна більше не зайде́.
Роки летять й назад не повертають,
І мама не пове́рне вже назад,
Наза́вжди браму в світ цей зачиняють…
А звідти повернутись кожен рад.
Сьогодні шість, як серце вже не б’ється,
Сьогодні шість, як в вічність відійшла,
Ніко́ли щиро вже не засміє́ться,
Бо вічний спокій в засвітах знайшла.
Хоч квіти далі квітнуть біля хати
До осені від ранньої весни,
Та цю красу не може споглядати.
Тепер приходить мамочка вві сни.
У засвітах матуся спочиває,
У засвітах за обрієм вона,
Ніко́го більш вона не зустрічає,
І хата без матусеньки сумна.
Не віриться, що вже нема шість років,
Не віриться, що хата вже пуста,
Нема ніде́ матусиних вже кроків,
У вічність не напишем їй листа.
Якби могли листа їй написати,
У ньому все повідать-розказать,
Не стали б ми ні хвилечки чекати –
Цієї ж ми сіли б ми писать.
В листі про все б матусеньці сказали,
І до дрібниць усе б розповіли́,
Розповіли́ б про те, що горювали,
Як ці роки́ без неї прожили́.
Чекали б ми листа усі від неньки,
У скриньку заглядали б знов і знов,
Але, на жаль, лиш боляче серде́ньку,
Бо пам’ятає мамину любов.
11.08.2026 р.
©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2026
ID:
1067196
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Присвячення
дата надходження: 12.08.2026 10:21:57
© дата внесення змiн: 12.08.2026 10:21:57
автор: КОРОЛЕВА ГІР
Вкажіть причину вашої скарги
|
