Ти думаєш
Там, на вершині
Добрії люди
У світ їх зайдеш
Все нестимуть
На блюді
Та ось незадача
Та й у цьому подвох
Ті що там на верху
Не рахують до двох
У них є лиж мені
Знають що це моє
Ділять все на один
Кожен цар собі є
Бачуть лиш бо себе
Щастя й радість
Вся їм
Від життя беруть все
Бо належить все їм
Ти до них не іди
У той світ не просись
І повір зовсім те
Неомріяна вись
То насправді пусте
Фальш одна і обман
То оазис дурниць
Не видись як пацан
Ти своє обери
Та у свому варись
Щастя в щасті живе
Ти собою гордись
Покохай все своє
Бережи і тримай
Серцем світ свій люби
Стережи та ласкай !
