(Кита́, жанр. Наслідування Дакікі́*) :
Мох нальо́́довий, хоч і благає у сонця тепла,
Але практично відловлює кожен промінчик-талан.
Хамелеони, мізками не знають своїх барв-скафандрів,
Та, за по́треби, й на нас можуть схожими стати, й у парі.
Ми сигналимо далям - у власних відтінках-акордах:
А чи золотом спри́ймуть наш намір, чи сечею жовтою…
Розливавсь урочистий персидський творець Дакікі́*
Простирадлами лірики-еврики, щоб в такт, й легкі…
…О́ко, живе́ - розрізняє потреби і настрій сліпучій.
Й розлітаються кольори з нас, діало́гні заручини…
06.08.2026р.
*Кита – жанр персидської поезії, є окремою можливою частиною великого жанру з бейтів – касиди.
* Абу Мансур Мухаммед ібн Ахмед (? — близько 977) — перський і таджицький поет, відомий під ім'ям Дакікі. Один з найбільших поетів другої половини X століття. Писав і у жанрі кита́. (Вікіпедія)