ЧУМА СПІВАЛА ПРО ЧУМУ
Чума співала про чуму,
У Юрмалі ганьбила неньку.
А ми питаємо чому́…
Чому́ так боляче серденьку?
Про неньку словом ані: «Мур»,
Не заікнулись, не сказали,
Бо в них з ворожою лямур…
Пісні́ ж ворожою співали.
Зате звання керманич дав.
За що з таке його присвоїв?
Цим нас усіх він зневажав,
Їх – возвеличив, удостоїв.
Вкраїна то́питься в крові́,
Її на шмаття рвуть потвори,
Та ненька в дна не в голові,
Їм ба́йдуже наш біль і горе.
Чека аби ціна квитка
В метро восьми гривень сягнула.
Очікує ця гниль, чека…
Ножа у неньку й цим впихнула.
То може вже звання «ХЕРОЙ»
Пора цим зрадникам давати?
– Какая разніца, он – свой ,
Якою мовою співати?
Зате не мають звань в нас ті,
Хто серцем лю́бить Україну,
Зате «ХЕРОЇ» золоті,
Бо топчуть неньку й солов’їну.
Усе в запроданців пучком,
Але в пучку нема Вкраїни,
Давно вони з розбитим дном,
І в мізках теж давно руїни.
04.08.2026 р.
©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2026
ID:
1066827
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Громадянська (патріотична) лірика
дата надходження: 05.08.2026 10:57:10
© дата внесення змiн: 05.08.2026 10:57:10
автор: КОРОЛЕВА ГІР
Вкажіть причину вашої скарги
|
